¬ступ
1.ќрган≥зац≥йно – економ≥чна характеристика ________________.
1.1 «агальн≥ в≥домост≥ про_______________ його к≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика.
1.3 ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайност≥ основних с/г культур на ____________
1.4 Ќа¤вн≥сть погол≥’¤ тварин ≥ птиц≥ та њх продуктивн≥сть на ___________________
1.5 ¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤ виробництва _________________________
1.6 ≈коном≥чна оц≥нка
д≥¤льност≥ ____________________________
2 ѕлануванн¤ п≥двищенн¤
ефективност≥ виробництва, переробки, збер≥ганн¤ та реал≥зац≥њ зерна на
________________________
2.1 јнал≥з ефективност≥ виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ
зернових продовольчих культур на __________________________
2.2 ќрган≥зац≥¤ виробництва, збер≥ганн¤ ≥ переробки зерна продовольчих
культур на ____________________________-
2.3 ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ зерна продовольчих культур та продукц≥њ њх
переробки на _____________________________
2.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть запропонованих заход≥в на __________________________
¬исновки
та пропозиц≥њ
—писок використаноњ л≥тератури
ƒодатки
¬ступ
јграрн≥
п≥дприЇмц≥ придбали широк≥ права в самовр¤дуванн≥, плануванн≥, орган≥зац≥њ
виробництва ≥ ф≥нанс≥в, ≥з одночасною повною в≥дпов≥дальн≥стю за к≥нцевий
результат виробничоњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.
ƒл¤ п≥двищенн¤
ефективност≥ с/г виробництва необх≥дно не т≥льки нарощувати виробництво
продукц≥њ, але ≥ рац≥онально використовувати
њњ в господарств≥ розпод≥л¤ти по каналах реал≥зац≥њ. ” процес≥
реал≥зац≥њ продукц≥њ виручка повинна в≥дшкодовувати витрати ≥ забезпечувати
одержанн¤ прибутку, необх≥дно дл¤ подальшого розширеного в≥дтворенн¤.
Ќайважлив≥ш≥ результати д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства – прибуток ≥
рентабельн≥сть.
—амост≥йн≥сть
с/г п≥дприЇмств, широкий розвиток орендних в≥дносин створюють можливост≥ в
майбутньому реал≥зувати на догов≥рних засадах т≥ види с/г продукц≥њ й у тих
обс¤гах, ¤к≥ визначен≥ п≥дприЇмством. ѕ≥сл¤ виконанн¤ догов≥рних зобов’¤зань
п≥дприЇмство розпочинаЇ наступний цикл виробничо – комерц≥йноњ д≥¤льност≥.
—≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства зац≥кавлен≥ у швидк≥й реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ, тому що це
впливаЇ на њх ф≥нансовий стан, спри¤Ї зм≥цненню його економ≥ки, пол≥пшенню умов
прац≥ ≥ побуту прац≥вник≥в.
–≥вень
розвитку с/г виробництва ≥ його економ≥чноњ ефективност≥ визначають складною
сукупн≥стю фактор≥в. ÷≥ фактори т≥сно зв’¤зан≥ м≥ж собою ≥ забезпечують
оч≥куван≥ господарськ≥ результати з комплексноњ ≥ збалансованоњ њх д≥њ з
вид≥ленн¤м пр≥оритет≥в на кожному даному етап≥ економ≥чного розвитку. ”
кризов≥й ситуац≥њ особливого значенн¤ набуваЇ повн≥ше використанн¤
ресурсозбер≥гаючих прац≥вник≥в.
—оц≥альн≥
фактори мають величезн≥ можливост≥ активного впливу на результати виробництва.
ѕол≥пшенн¤ умов житт¤ людей, розвиток ус≥Їњ соц≥альноњ сфери створюють загальну
спри¤тливу психолог≥чну ситуац≥ю дл¤ творчоњ продуктивноњ прац≥. ќднак це
вимагаЇ значних кап≥тальних вкладень у цю сферу за рахунок власних нагромаджень
с/г п≥дприЇмств, що у реальн≥й сучасн≥й макроеконом≥чн≥й ситуац≥й обмежено, що,
у свою чергу, р≥зко звужуЇ можливост≥ використанн¤ цих фактор≥в у п≥двищенн¤
ефективност≥ агропромислового виробництва.
” цих умовах
вир≥шальне значенн¤ дл¤ ефективного розвитку виробництва мають
загальноеконом≥чн≥ фактори. —еред них – перетворенн¤ в≥дносин власност≥,
зосередженн¤ њњ в руках безпосередн≥х виробник≥в. –еальне почутт¤ власника,
хаз¤њна моб≥л≥зуЇ ф≥зичний ≥ розумовий потенц≥ал прац≥вник≥в на зб≥льшенн¤,
збереженн¤, рац≥ональний розпод≥л ≥ ефективне використанн¤ на¤вних ресурс≥в.
ќднак це можливо лише в рамках ефективного, заснованого на посл≥довн≥й реал≥зац≥њ
стимул≥в ≥ ≥нтерес≥в економ≥чного механ≥зму. р≥м пр¤мого впливу на результати
виробництва в≥н актив≥зуЇ функц≥ональн≥ ≥мпульси техн≥ко – економ≥чних,
орган≥зац≥йно – господарських, соц≥альних ≥ природних фактор≥в.
ћета даноњ
курсовоњ роботи – досл≥дити теоретичн≥ ≥ практичн≥ аспекти плануванн¤
виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ зерна суб’Їктами господарюванн¤.
—уб’Їкт досл≥дженн¤ – _____________________
” процес≥
виконанн¤ курсовоњ роботи використано методи, прийн¤т≥ у досл≥дженн¤х
статистичного характеру: анал≥зу ≥ синтезу, ≥ндексний, корел¤ц≥йний, пор≥вн¤нь,
розрахунково – конструктивний тощо.
—труктура
роботи. урсова робота складаЇтьс¤ з≥ вступу, двох розд≥л≥в, висновк≥в та
списку використаних джерел, додатк≥в.
ƒокументальною
основою дл¤ роботи Ї статистична, бухгалтерська зв≥тн≥сть, техн≥ко –
технолог≥чна документац≥¤, статистичн≥ та спец≥альн≥ дов≥дники, експерименти ≥
спостереженн¤ автора, а також нормативн≥ документи ”крањни, в≥тчизн¤н≥ ≥
закордонн≥ виданн¤, пер≥одичн≥ виданн¤.
1.ќрган≥зац≥йно – економ≥чна характеристика
____________________
1.1 «агальн≥ в≥домост≥ про ___________________
1.2 –есурсний потенц≥ал
_______________його к≥льк≥сна ≥ ¤к≥сна характеристика
’арактеристику ресурсного
потенц≥алу п≥дприЇмства розпочнемо з характеристики земельних уг≥дь, адже земл¤
це основний зас≥б виробництва у с≥льськогосподарському господарств≥.
” таблиц≥ 1.2 представлена
сформована на 2007 р≥к структура земельних уг≥дь господарства.
“аблиц¤ 1.2. –озм≥р ≥ структура земельних уг≥дь __________________
|
ѕоказники |
–оки |
2007 р. в % до 2005 р. |
|||||
|
2005 |
2006 |
2007 |
|||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
|
«агальна земельна площа |
4929 |
100 |
4786 |
100 |
4510 |
100 |
91,49 |
|
¬ т. ч. с.- г. уг≥дь |
4463 |
90,54 |
4317 |
90,20 |
4026 |
89,26 |
90,20 |
|
≤з них р≥лл¤ |
4075 |
91,3 |
4032 |
93,3 |
3822 |
94,9 |
93,79 |
|
—≥нокоси |
148 |
3,31 |
143 |
3,31 |
48 |
1,19 |
32,43 |
|
ѕасовища |
240 |
5,37 |
142 |
3,28 |
156 |
3,87 |
65 |
|
ѕлоща л≥су |
265 |
5,19 |
265 |
5,34 |
265 |
5,87 |
96,60 |
|
ѕ≥д водою |
2 |
0,04 |
2 |
0,04 |
2 |
0,04 |
100,00 |
|
≤нш≥ земл≥ |
208 |
4,21 |
211 |
4,40 |
226 |
5,01 |
108,65 |
«а останн≥ 3 роки площа
господарства зменшилась на
јнал≥зуючи зм≥ни в
структур≥ земельних уг≥дь, можна сказати, що б≥льше всього скоротилас¤ площа
орних земель, дещо зм≥нилас¤ площа л≥сових масив≥в, зовс≥м не зм≥нилас¤ площа водойм,
а площа ≥нших земель нав≥ть зросла.
÷е з’¤вилос¤ насл≥дком
залуженн¤ найб≥льш ероз≥йно – небезпечних
силових д≥л¤нок, що Ї одн≥Їю ≥з складових частин ірунтозахисноњ системи
землеробства.
–озвиток с≥льського
господарства значною м≥рою залежить в≥д стану матер≥ально – техн≥чноњ бази,
головною ланкою ¤коњ Ї основн≥ й оборотн≥ фонди. ѓхнЇ економ≥чне значенн¤
пол¤гаЇ в тому, що вони Ї м≥рою й основою розвитку продуктивних сил с≥льського господарства, забезпечуючи
в≥дпов≥дний р≥вень ≥ темпи зб≥льшенн¤ виробництва продукц≥њ ≥ п≥двищенн¤
продуктивност≥ прац≥. ” таблиц≥ 1.3 представлен≥ зм≥ни складу ≥ структури
основних ≥ оборотних фонд≥в за останн≥ 3 роки.
“аблиц¤ 1.3. ƒинам≥ка складу ≥
структури основних ≥ оборотних фонд≥в в _________________________
|
ѕоказники |
–оки |
|||||
|
2005 |
2006 |
2007 |
||||
|
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
|
|
ќсновн≥ фонди |
14183,0 |
75,5 |
13689,0 |
76,0 |
14322,0 |
74,1 |
|
≤з них: виробнич≥ |
|
|
|
|
|
|
|
—≥льськогосподарського призначенн¤ |
9218,0 |
64,9 |
8338,0 |
60,9 |
8910,0 |
46,1 |
|
Ќес≥льськогосподарського призначенн¤ |
4965,0 |
35,1 |
5351,0 |
39,0 |
5412,0 |
28,0 |
|
Ќевиробнич≥ |
3364,0 |
17,9 |
3128,0 |
17,3 |
2872,0 |
14,8 |
|
ќборотн≥ засоби |
1237,0 |
6,5 |
1193,0 |
6,6 |
1126,0 |
5,5 |
|
–азом |
18784,0 |
100,0 |
18010,0 |
100,0 |
189320,0 |
100,0 |
як видно з таблиц≥ 1.3
пор≥внюючи 2005 ≥ 2007 роки, сл≥д зазначити р≥ст виробничих фонд≥в
с≥льськогосподарського призначенн¤. ÷е св≥дчить про виробничоњ сфери господарства
(покупц≥ новоњ техн≥ки, спорудженн¤ нових господарських буд≥вель, зб≥льшенн¤
погол≥в’¤ тварин). √осподарство придбало один трактор “ – 150 був побудований
млин. √осподарство виплачуЇ кошти за пањ в розм≥р≥ 400 грн. хоча з переходом до
нових форм господарюванн¤ частину основних фонд≥в було втрачено. јле варто
також сказати про зменшенн¤ виробничих фонд≥в нес≥льськогосподарського
призначенн¤ ≥ невиробничих. ÷е говорить про те, що менше засоб≥в вид≥л¤Їтьс¤ на
буд≥вництво житла, сусп≥льне харчуванн¤, матер≥альне забезпеченн¤ дит¤чого саду
≥ школи, у житлово– комунальний фонд. јнал≥зуючи зм≥ни, що в≥дбулис¤ в
структур≥ фонд≥в господарства, можна в≥дзначити тенденц≥ю зб≥льшенн¤ частки
виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤, а також оборотних кошт≥в
≥ зниженн¤ частки виробничих фонд≥в нес≥льськогосподарського призначенн¤ ≥
невиробничих фонд≥в.
¬ир≥шальним фактором будь – ¤кого
виробництва Ї його руш≥йна сила – люди. ¬≥д на¤вност≥ трудових ресурс≥в ≥
њхнього використанн¤ залежить багато економ≥чних показник≥в ефективност≥
с≥льськогосподарського виробництва (таблиц¤ 1.4).
“аблиц¤ 1.4 трудов≥ ресурси ≥ њх використанн¤ в ____________________
|
ѕоказники |
–оки |
2007 р. у % до 2005 р. |
||
|
2005 |
2006 |
2007 |
||
|
—ередньор≥чна чисельн≥сть чол. –об≥тник≥в |
326 |
379 |
394 |
120,9 |
|
¬ т. ч. в с. – г. виробництв≥ |
259 |
315 |
340 |
131,3 |
|
≤з них: в рослинництв≥ |
176 |
234 |
263 |
149,4 |
|
¬ тваринництв≥ |
83 |
81 |
77 |
92,8 |
|
¬≥дпрацьовано годин за р≥к всього, тис. люд. – год. |
616,8 |
714,8 |
752,9 |
122,1 |
|
¬≥дпрацьовано за р≥к одним прац≥вником, люд. – год. |
1892 |
1886 |
1911 |
101,0 |
” пер≥од з 2005 по 2007 роки
в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йне зб≥льшенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в господарства. “ак
к≥льк≥сть прац≥вник≥в господарства зб≥льшилас¤ на 20,9 %, зайн¤тих у
с≥льськогосподарську виробництв≥ – на 31,3 % , у рослинництв≥ – на 49,9 %. ј от
число прац≥вник≥в у галуз≥ тваринництва скоротилос¤. ÷≥ зм≥ни можна по¤снити
зб≥льшенн¤м обс¤г≥в виробництва, вид≥ленн¤м рослинництва в пр≥оритетну,
найб≥льш прибуткову галузь, б≥льш рац≥ональною орган≥зац≥Їю прац≥ у
тваринництв≥. ўо стосуЇтьс¤ навантаженн¤ на одного прац≥вника, то в 2007 роц≥
йому довелось в≥дробити на 19 люд. - год. Ѕ≥льше (на 1,0 %), чим у 2005 роц≥. ”
ц≥лому цей показник нестаб≥льний по
роках, але з 2005 року спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ його росту, що говорить про
б≥льш продуктивне використанн¤ трудових ресурс≥в господарства.
Ќайб≥льш активною частиною
матер≥ально – техн≥чноњ бази господарства Ї енергетичн≥ ресурси (таблиц¤ 1.5).
“аблиц¤ 1.5. динам≥ка на¤вност≥ в господарств≥ енергоресурс≥в
___________________
|
ѕоказники |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
2007р. в % до 2005р. |
|
Ќа¤вн≥сть енергоресурс≥в, всього, к. с. |
11872 |
12586 |
12741 |
107,3 |
|
ѕриходитьс¤ енергоресурс≥в на: |
|
|
|
|
|
|
266,0 |
284,4 |
108,2 |
|
|
1 середньор≥чного роб≥тника, к. с. |
36,4 |
33,2 |
88,7 |
|
¬ ц≥лому по господарству
забезпечен≥сть енергоресурсами за 3 роки виросла на 7,3 % , м≥н≥мальне значенн¤
цього показника було заф≥ксовано в 2005 роц≥. ” цей час господарство не мало досить
засоб≥в, щоб здобувати нову техн≥ку, а стара пост≥йно виходить з ладу ≥ вимагаЇ
зам≥ни. јнал≥зуючи представлен≥ дан≥, сл≥д зазначити, що р≥ст забезпеченост≥
енергоресурсами значно в≥дстаЇ в≥д зб≥льшенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в
господарства, зв≥дси ≥ зменшенн¤ енергонасищеност≥ на 11,3 %.
÷е у свою чергу говорить
про, що б≥льш високих результат≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ господарства можна
дос¤гти, т≥льки робл¤чи наголос на використанн≥ механ≥зованих ресурс≥в,
зб≥льшуючи продуктивн≥сть прац≥ ≥ зменшуючи к≥льк≥сть зайн¤тих у виробництв≥
прац≥вник≥в.
јле потр≥бно забувати ≥ про
симулюванн¤ роб≥тник≥в тому що це важливий фактор, ¤кий напр¤му впливаЇ на
продуктивн≥сть прац≥ роб≥тник≥в. јдже задоволений роб≥тник ≥ працюЇ на вс≥ 100
%.
1.3 ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайност≥ основних
с≥льськогосподарських культур на ____________________________
¬ даному розд≥л≥
характеризуЇмо динам≥ку пос≥вних площ ≥ урожайн≥сть основних
с≥льськогосподарських культур.
” таблиц≥ 1.6 представлена
зм≥на структури пос≥вних площ за 2005 – 2007 роки.
“аблиц¤ 1.6. ƒинам≥ка пос≥вних площ с≥льськогосподарських культур на
___________________________
|
ультури |
–оки |
2007р. в % до 2005р. |
|||||
|
2005 |
2006 |
2007 |
|||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
|
ќзим≥ зернов≥ |
690 |
17,41 |
875 |
9,04 |
1150 |
30,69 |
166,67 |
|
яр≥ зернов≥ |
776 |
19,58 |
536 |
9,05 |
425 |
11,34 |
54,77 |
|
«ернобобов≥ |
389 |
9,81 |
213 |
9,06 |
122 |
3,26 |
31,77 |
|
укурудза (д≥л¤нки г≥бридизац≥њ) |
809 |
20,41 |
624 |
9,07 |
706 |
18,84 |
87,27 |
|
—он¤шник |
214 |
5,40 |
231 |
0,00 |
300 |
8,01 |
140,19 |
|
÷укров≥ бур¤ки |
230 |
5,80 |
230 |
9,09 |
182 |
4,86 |
79,13 |
|
ќвоч≥ в≥дкритого ірунту |
6 |
0,15 |
23 |
9,10 |
80 |
2,14 |
1333,33 |
|
ормов≥ коренеплоди |
35 |
0,88 |
35 |
9,11 |
35 |
0,93 |
100,0 |
|
Ѕагатор≥чн≥ трави |
363 |
9,16 |
298 |
9,12 |
311 |
8,30 |
85,67 |
|
ќднор≥чн≥ трави |
234 |
5,90 |
216 |
9,13 |
284 |
7,58 |
121,37 |
|
укурудза на силос ≥ зелений корм |
218 |
5,50 |
210 |
9,14 |
152 |
4,06 |
69,72 |
|
–азом |
3964 |
100 |
3491 |
100 |
3747 |
100 |
- |
јнал≥зуючи дану таблицю
можна сказати, що спостер≥гаЇтьс¤ значний р≥ст пос≥вних площ п≥д озимими
зерновими, сон¤шником, овочами в≥дкритого ірунту й однол≥тн≥х трав. ÷≥ зм≥ни
можна по¤снити наступним:
1)
зб≥льшуЇтьс¤
попит на нас≥нн¤ озимих культур, озим≥ культури б≥льш ефективно використовують
ірунтову вологу, накопичену в ос≥нньо – зимовий пер≥од ≥ здатн≥ дати б≥льш
висок≥ урожањ в пор≥вн¤нн≥ з ¤ровими
культурами;
2)
зб≥льшилис¤
пос≥вн≥ площ≥, ¤к≥ п≥д товарним сон¤шником, так ≥ п≥д нас≥нними д≥л¤нками, де
розмножуютьс¤ сорти. “оварний сон¤шник завжди маЇ попит ≥ Ї найб≥льш виг≥дною с≥льськогосподарською культурою, а
нас≥нн¤ сорт≥в сон¤шника користуютьс¤ попитом тому, що њх можна перес≥вати
к≥лька рок≥в п≥др¤д, у той час ¤к г≥бридн≥ нас≥нн¤ необх≥дно закуповувати
щор≥чно;
3)
господарство
знаходитьс¤ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д м≥ста, маЇ значн≥ площ≥ зрошувальних
земель, може залучати додаткову робочу силу з м≥ських район≥в, тому розвиток
овоч≥вництва ц≥лком законом≥рно ≥ буде
продовжуватис¤.
” таблиц≥ 1.7 представлена
зм≥на урожайност≥ с≥льськогосподарських
культур за останн≥ 3 роки.
“аблиц¤ 1.7. ƒинам≥ка врожайност≥ с≥льськогосподарських культур, ц/га.
|
ультури |
–оки |
2007р. в % до 2005р. |
||
|
2005 |
2006 |
2007 |
||
|
ќзим≥ зернов≥ |
53,0 |
45,2 |
54,7 |
103,21 |
|
яров≥ зернов≥ |
39,1 |
31,4 |
27,5 |
70,33 |
|
«ернобобов≥ |
24,3 |
23,6 |
27,1 |
111,52 |
|
укурудза (д≥л¤нки г≥бридизац≥њ) |
8,5 |
12,1 |
20,0 |
235,29 |
|
—он¤шник |
19,5 |
18,0 |
20,0 |
102,56 |
|
артопл¤ |
122,1 |
148,6 |
157,4 |
128,91 |
|
ќвоч≥ в≥дкритого ірунту |
253,0 |
165,9 |
142,5 |
56,32 |
|
ормов≥ коренеплоди |
260,0 |
324,2 |
236,7 |
91,04 |
|
Ѕагатор≥чн≥ трави: с≥но |
35,1 |
32,8 |
32,6 |
92,88 |
|
«елена маса |
206,5 |
224,5 |
211,2 |
102,28 |
|
ќднор≥чн≥ трави: с≥но |
47,9 |
51,2 |
56,0 |
116,91 |
|
«елена маса |
182,2 |
197,2 |
201,5 |
110,59 |
|
укурудза на силос ≥ зелений корм |
236,0 |
265,3 |
436,5 |
184,96 |
јнал≥зувати врожайн≥сть с≥льськогосподарських
культур дуже важко, тому що вона по роках дуже сильно м≥н¤Їтьс¤ через р≥зн≥
кл≥матичн≥ умови, але анал≥зуючи середн≥ значенн¤ врожайност≥ культур можна
сказати, що по цьому показнику в господарств≥ дос¤гнут≥ непоган≥ результати.
”рожайн≥сть зернових культур зросла пор≥вн¤но 2005 р на 103,21 % так само
в≥дбулось ≥з сон¤шником на 102,56 %, але зменшились по ¤р≥й зернов≥й на 29,77 %
¤к видно р≥ст урожайност≥ в≥дбулос¤ по б≥льшост≥ культур.
1.4 Ќа¤вн≥сть
погол≥в’¤ тварин ≥ птиц≥ та њх продуктивн≥сть на ____________________
ƒл¤ повноњ
орган≥зац≥йно – економ≥чноњ характеристики господарства необх≥дно показати
продуктивн≥сть тварин станом на 2005- 2007 роки (таблиц¤ 1.8).
ƒл¤
цього необх≥дно проанал≥зувати динам≥ку таких показник≥в, ¤к над≥й молока на одну корову, середньодобовий
прир≥ст живоњ маси великоњ рогатоњ худоби, свиней, одержано тел¤т на 100 кор≥в,
одержано порос¤т на одну свиноматку.
“аблиц¤ 1.8. ѕродуктивн≥сть тварин на ________________________
|
ѕоказники |
–оки |
2007 р. в %
до 2005 р. |
||
|
2005 |
2006 |
2007 |
||
|
Ќад≥й молока на одну
корову, кг |
2920 |
2740 |
1830 |
66,8 |
|
—ередньодобовий прир≥ст
живоњ маси, г: великоњ рогатоњ худоби |
335 |
158 |
174 |
51,9 |
|
свиней |
40,5 |
23,0 |
21,0 |
51,9 |
|
ќдержано тел¤т на 100
кор≥в, гол≥в |
36 |
33 |
24 |
66,7 |
|
ќдержано порос¤т на 1
свиноматку, гол. |
4 |
5 |
7 |
175,0 |
“аким чином, над≥й
молока на одну корову зменшивс¤ на 33,25
або на
ѕроблема
под≥лу прац≥ та виникненн¤ нових галузей в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ розвитку
продуктивних сил сусп≥льства, вдосконаленн¤ ≥ диференц≥ац≥њ знар¤дь виробництва
≥ механ≥чних засоб≥в прац≥.
1.5 ¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤
виробництва ________________
—пец≥ал≥зац≥¤
с≥льського господарства – це переважний розвиток одн≥Їњ або к≥лькох галузей у
виробництв≥ товарноњ продукц≥њ в окремих господарствах, районах, област¤х ≥
рег≥онах. –озвиток цих галузей у виробництво в≥дпов≥дних продукт≥в визначають
виробничий напр¤м с≥льського господарства.
—пец≥ал≥зац≥¤
с≥льського господарства – об’Їктивний ≥ законом≥рний процес, ¤кий розвиваЇтьс¤
на основ≥ впровадженн¤ у виробництво дос¤гнень науково – техн≥чного прогресу. «
розвитком продуктивних сил с≥льського господарства процес сусп≥льного под≥лу
прац≥ вдосконалюЇтьс¤ ≥ поглиблюЇтьс¤. ” зв’¤зку з цим спец≥ал≥зац≥¤ по сут≥
своњй неск≥нченна, так само ¤к ≥ розвиток техн≥ки. ўоб п≥двищити продуктивн≥сть
прац≥, потр≥бна спец≥ал≥зац≥¤ виробництва певного продукту, вид≥ленн¤ його в
окреме виробництво, що пов’¤зано з виникненн¤м масового продукту ≥
застосуванн¤м машин.
—пец≥ал≥зац≥¤
—“ќ¬ “Ўевченко” наведено в таблиц≥ 1.9.
“аблиц¤ 1.9. ¬иробничий напр¤м та
спец≥ал≥зац≥¤ _________________________в середньому за 3
роки.
|
¬ид продукц≥њ |
2005р. |
2007р. |
«м≥на
структури |
јбсолютне
в≥дхиленн¤ |
||
|
“ис. грн. |
% |
“ис. грн. |
% |
|||
|
ярий ¤чм≥нь |
91.2 |
4.45 |
109.2 |
4.95 |
0.51 |
18 |
|
«ерно |
399 |
19,45 |
438,1 |
19,86 |
0,41 |
39.1 |
|
—он¤шник |
32,3 |
1,57 |
6,8 |
0,31 |
-1.27 |
-25.5 |
|
укурудза |
51 |
2.49 |
47,4 |
2,15 |
-0,34 |
-3.6 |
|
артопл¤ |
8,9 |
0,43 |
4,9 |
0,22 |
-0.21 |
-4 |
|
ќвоч≥ |
11 |
0,54 |
8 |
0,36 |
-0.17 |
-3 |
|
–азом по рослинництву |
593,4 |
28,92 |
614.4 |
27,85 |
-1,07 |
21 |
|
ћолоко |
310 |
15,11 |
400 |
18,13 |
3,02 |
90 |
|
яловичина |
194 |
9,46 |
298,9 |
13,55 |
4,09 |
104,9 |
|
—винина |
954,2 |
46,51 |
892,5 |
40,46 |
-6,05 |
-61,7 |
|
–азом по тваринництву |
1458,2 |
71,08 |
1591,4 |
72.15 |
1,07 |
133,2 |
|
¬сього |
2051,6 |
100 |
2205,8 |
100 |
0,00 |
154,2 |
ќсновним
показником спец≥ал≥зац≥њ п≥дприЇмства Ї структура товарноњ продукц≥њ за 100%
при цьому потр≥бно приймати суму вартост≥ товарноњ продукц≥њ по п≥дприЇмству.
ƒо головних галузей належать т≥, ¤к≥
дають не менше 20% товарноњ продукц≥њ.
–≥вень
спец≥ал≥зац≥њ розраховуЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнта спец≥ал≥зац≥њ:
с=100/(2H-1)xѕт,
ƒе ѕт – питома вага даноњ галуз≥ в загальн≥й
вартост≥ товарноњ продукц≥њ;
Ќ
– пор¤дковий номер галуз≥ в ранжированому р¤д≥.
1.
–≥льництво 68,92% - 1м≥сце 2х1-1=1
2.—котарство
24,57%- 2м≥сце 2х2-1=3
3.—винина
6,51%- 3м≥сце 2х3-1=5
с=100/(46,51х1)+
(28,92х3)+ (24,57х5)= 0,39
оеф≥ц≥Їнт
спец≥ал≥зац≥њ становить 0,39 що св≥дчить про середн≥й р≥вень спец≥ал≥зац≥њ.
јнал≥зуючи
структуру галузей видно, що у зв≥тному роц≥ структура галузей зм≥нилас¤. ¬
галуз≥ рослинництва структура зменшилась на 1,07%, в≥дпов≥дно у тваринництв≥
зб≥льшилась на 1,07%.
¬иробництво
продукц≥њ в с≥льському господарств≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ Їдност≥ таких
фактор≥в ¤к земл¤, трудов≥ ресурси, засоби ≥ предмети прац≥. «асоби виробництва
с≥льського господарства, виражен≥ в грошовому в≥дношенн≥, складають його
виробнич≥ фонди.
1.6 ≈коном≥чна оц≥нка д≥¤льност≥ ________________________
≈коном≥чний
стан найкраще представл¤ють
показники рентабельност≥ ≥ норми
прибутку адже ц≥ показники Ї основними
при анал≥з≥ економ≥чноњ характеристики д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (таблиц¤ 1.10).
“аблиц¤
|
ѕоказники |
–оки |
ѕоказники
господарств а в % до / сер. ≥ районних показник≥в |
|||
|
2005 |
2006 |
2007 |
|
||
|
|
|
” |
¬ сер. по
господ. ______-району |
||
|
¬алова продукц≥¤ с≥льського
господарства ,тис грн. |
2052 |
2153,6 |
2137,00 |
2505,00 |
85,31 |
|
“оварна продукц≥¤, тис грн. |
1320 |
987 |
1066,67 |
1066,60 |
100,01 |
|
«агальна земельна площа, га |
4929 |
4786 |
4741,67 |
3864,00 |
122,71 |
|
¬ т.ч. с≥льськогосподарськ≥
уг≥дд¤ |
4463 |
4317 |
4026,67 |
3465,40 |
123,18 |
|
« них р≥лл¤ |
4075 |
4032 |
3822,00 |
3069,00 |
129,56 |
|
—ередньор≥чна чисельн≥сть
прац≥вник≥в. чол. |
326 |
371 |
364 |
410 |
88,70 |
|
¬ т. ч. прац≥вник≥в
зайн¤тих в с/г виробництв≥. чол. |
259 |
293 |
297 |
373 |
79,71 |
|
—ередньор≥чна варт≥сть виробничих
основних засоб≥в. тис. грн. |
14183 |
13689 |
14322,3 |
6501,00 |
226,60 |
|
¬ т.ч. виробничих основних
засоб≥в с/г призначенн¤, тис. грн. |
9218 |
8338 |
8910,00 |
5894,30 |
155,33 |
|
—ередньор≥чна варт≥сть
оборотних засоб≥в. |
1237 |
1193 |
1126,00 |
1016,00 |
116,67 |
|
–≥вень рентабельност≥, % |
93,4 |
55,3 |
61,73 |
54,30 |
113,69 |
« даноњ таблиц≥ видно, що показник р≥вн¤
ренатбельност≥ пост≥йно знижуЇтьс¤, це пов’¤зано з невисоким р≥внем ц≥н на с≥льськогосподарську
продукц≥ю ≥ б≥льш високим на промислову продукц≥ю (техн≥ку, запасн≥ частини до
нењ, паливо мастильн≥ матер≥али ≥ т. д.), а також зниженн¤м куп≥вельноњ
спроможност≥ господарств, основних покупц≥в нас≥нн¤ с≥льськогосподарських
культур, ≥ великоњ к≥лькост≥ бартерних угод. ќднак показник рентабельност≥
36,5% у ц≥лому дозвол¤Ї вести розширене в≥дтворенн¤, зберегти економ≥чний ≥
науковий потенц≥ал господарства ≥, надал≥, у кращих економ≥чних умовах, даЇ
передумови спод≥ватис¤ на значний економ≥чний р≥ст.
ќтже, можна зробити наступний
висновок, що в господарств≥ розвиваютьс¤ наступн≥ галуз≥: рослинництво, м’¤сне
≥ молочне тваринництво. ѕеревага галуз≥ рослинництва над ≥ншими галуз¤ми, тобто
спец≥ал≥зац≥ю ___________________________________п≥дтверджують
його специф≥чн≥сть. —формоване сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж галуз¤ми дозвол¤Ї
господарству, незважаючи на кризову ситуац≥ю в с≥льському господарств≥ крањни,
п≥дтримувати р≥вень рентабельност≥ ≥ вести беззбиткове виробництво.
2. ѕлануванн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, переробки, збер≥ганн¤ та
реал≥зац≥њ зерна на __________________
2.1 јнал≥з ефективност≥ виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥¤ продукц≥њ
зернових продовольчих культур на ______________________
Ќаукове забезпеченн¤
агропромислового виробництва нового зерна на _________________сьогодн≥
зд≥йснюють 3 агроном≥в та 14 науковц≥в аграрного проф≥лю.
Ќарощуванн¤ обс¤г≥в
виробництва зерна маЇ супроводжуватись заходами, спр¤мованими на пол≥пшенн¤
його ¤кост≥. ÷е можливо лише за умови зб≥льшенн¤ доз орган≥чних та м≥неральних
добрив, засоб≥в захисту пос≥в≥в, ¤к≥сноњ доробки зерна на токах та нормального
збер≥ганн¤.
¬иробництво високо¤к≥сного
зерна маЇ базуватис¤ в —тепу та п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ Ћ≥состепу.
ќсновн≥ зусилл¤ будуть направлен≥
на виведенн¤ ≥ широке впровадженн¤ у виробництво нових високопродуктивних,
ст≥йких до неспри¤тливих умов вирощуванн¤, хвороб ≥ шк≥дливих сорт≥в сильноњ ≥
твердоњ пшениць з б≥льш високим вм≥стом ≥ кращою ¤к≥стю б≥лка ≥ клейковини,
розм≥щенн¤м њх п≥сл¤ кращих попередник≥в - чорних ≥ зайн¤тих пар≥в,
зернобобових трав.
ƒоц≥льно ц≥леспр¤мовано
формувати урожай на площах, ¤к≥ будуть використовуватись виключно дл¤
виробництва високо¤к≥сного продовольчого зерна.
« метою п≥двищенн¤
ефективност≥ використанн¤ м≥неральних добрив, особливо азотних, њх застосуванн¤
буде проводитись за даними рослинноњ д≥агностики, особливо при проведенн≥
некореневого п≥дживленн¤ пос≥в≥в.
Ѕ≥льш широкого використанн¤
у виробництв≥ набудуть асоц≥ативн≥ м≥кроорган≥зми, ¤к≥ покращують азотне
живленн¤ не бобових культур, а також м≥кроорган≥зми, що спри¤ють моб≥л≥зац≥њ
фосфору в ірунт≥.
—л≥д враховувати, що
ефективн≥сть внесенн¤ добрив буде вищою за умов застосуванн¤ ≥нтегрованого
захисту рослин. ¬ такий спос≥б врожай зерна пшениц≥ п≥двищуЇтьс¤ на 8-12ц/га,
тод≥ ¤к без захисту пос≥в≥в лише на 3-6ц.
«б≥льшенн¤ прибутк≥в в≥д
зерновоњ галуз≥ потребуЇ комплексного використанн¤ вс≥х фактор≥в, ¤к≥
спричин¤ють кращий результат в сфер≥ виробництва, - це застосуванн¤ ≥нтенсивних
ресурсозбер≥гаючих технолог≥й, максимальне скороченн¤ втрат зерна, висока його
¤к≥сть, а в сфер≥ реал≥зац≥њ – виб≥р найб≥льш виг≥дного ринку збуту.
ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤
рентабельност≥ виробництва зерна маЇ велике значенн¤ дл¤ галуз≥ в умовах
ринковоњ економ≥ки, що забезпечуЇ пост≥йне зб≥льшенн¤ об’Їм≥в виробництва зерна
≥ п≥двищенн¤ матер≥ального благополучч¤ прац≥вник≥в галуз≥. „им вищ≥ показники
рентабельност≥ тим ефективн≥ше виробництво, б≥льше кошт≥в спр¤мовуЇтьс¤ на його
розширенн¤, п≥двищенн¤ оплати прац≥. Ќеобх≥дно враховувати фактори, ¤к≥
п≥двищують р≥вень реал≥зац≥йних ц≥н, а саме ¤к≥сть зерна, строки њх реал≥зац≥њ.
¬с≥ вище назван≥ факти Ї св≥дченн¤м не лише вкрай виробничо-комерц≥йноњ
результативност≥, а й величезних резерв≥в п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥
нас≥нництва.
¬ивченн¤ орган≥зац≥њ
трудових процес≥в св≥дчить, що незважаючи на значн≥ зм≥ни матер≥ально-техн≥чноњ
бази, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ концентрац≥њ ≥
електромехан≥зац≥њ процес≥в прац≥, њњ продуктивн≥сть майже не зростаЇ, а в
окремих випадках нав≥ть знижуЇтьс¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що кр≥м
техн≥ко-технолог≥чних фактор≥в недостатньо враховуЇтьс¤ при орган≥зац≥њ прац≥
механ≥зм≥в д≥њ орган≥зац≥йних принцип≥в – пропорц≥йност≥, узгодженост≥,
ритм≥чност≥ та ≥нших м≥нливих умов виробництва.
ѕри зростанн≥ механ≥зац≥њ
виробничих процес≥в, поглиблен≥ под≥лу прац≥, поЇднанн≥ засоб≥в прац≥ та
узгодженн≥ в час≥ й простор≥ виконанн¤ окремих робочих процес≥в повинно бути
суворо розраховано, чого практично не в≥дбуваЇтьс¤ на ______________
“ому глибоке п≥знанн¤ й
суворе дотриманн¤ вимог загальних принцип≥в орган≥зац≥њ трудових процес≥в,
використанн¤ механ≥зму њх д≥њ на практиц≥, особливо в умовах механ≥зованого
виробництва, дозвол¤Ї добиватись б≥льш
високоњ продуктивност≥ в галуз≥.
« переходом до ринковоњ
економ≥ки, важливою умовою дос¤гненн¤
п≥дприЇмством усп≥ху й умовою його розвитку стають п≥дприЇмство ≥
п≥дприЇмницький стиль д≥¤льност≥.
ѕотреби в нововведенн¤х а
агропромисловому комплекс≥ ”крањни, зокрема на _______________означаЇ пошук
нових сфер рац≥онал≥зац≥њ ≥ виг≥дного вкладенн¤ ресурс≥в, зд≥йсненн¤ нових
комб≥нац≥й у виробництв≥, рух на нов≥ ринки, створенн¤ нових продукт≥в. ¬оно
нац≥лене на одержанн¤ прибутку понад середн≥й р≥вень шл¤хом найб≥льш повного
задоволенн¤ потреб на основ≥ дос¤гненн¤
усп≥ху ≥ л≥дерства в створенн≥ нових
вид≥в зерна ≥ технолог≥њ њх вирощуванн¤. Ќев≥д’Їмною частиною п≥дприЇмства Ї передбаченн¤, обірунтований
ризик ≥ стратег≥чне управл≥нн¤. ” силу цього п≥дприЇмство стаЇ активним
фактором розвитку виробництва. јкц≥онерна форма п≥дприЇмства, забезпечуючи
узгодженн¤ ≥нтерес≥в п≥дприЇмства й акц≥онер≥в, дозвол¤Ї створити ефективн≥
механ≥зми управл≥нн¤ науково – техн≥чним розвитком виробництва.
—тиль д≥¤льност≥
_____________значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д широко розповсюдженого стилю, що
спр¤мований на м≥н≥м≥зац≥ю в≥дхилень в≥д традиц≥йного поводженн¤ ¤к усередин≥
п≥дприЇмства, так ≥ у в≥дносинах з постачальниками, сум≥жниками, споживачами.
ѕрищеплюванн¤ орган≥зац≥њ (власникам власност≥, кер≥вництву, ¤дру акц≥онер≥в)
цього стилю поводженн¤ зв’¤зано з довгостроковими зм≥нами в мотивац≥њ
д≥¤льност≥, орган≥зац≥йн≥й структур≥, систем≥ управл≥нн¤, р≥вн≥ п≥дготовки
кер≥вник≥в ≥ фах≥вц≥в ¤к менеджер≥в, стил≥ кер≥вництва. ÷ю транспортац≥ю
необх≥дно зд≥йснювати в процес≥ адаптац≥њ орган≥зац≥њ до нових в≥дносин
власност≥, що виникли в результат≥ приватизац≥њ й акц≥онуванн¤.
—тосовно стратег≥чних потреб в
нововведенн¤х на п≥дприЇмств≥, треба зауважити, що в даний час в галуз≥ јѕ
взагал≥ «пануЇ» занепад, тому будь-¤к≥ ≥нновац≥њ сприймаютьс¤ ¤к позитивний
прорив або хоча б «зрушенн¤ з м≥сц¤».
“ому потреба , безперечно ≥снуЇ.
Ќововведенн¤ в нас≥нництв≥ зернових Ї дуже важливим питанн¤м на
____________”сп≥шне њх впровадженн¤ дозволить п≥дприЇмству мати д≥лов≥ стосунки
з меншою к≥льк≥стю посередник≥в, що значно економить кошти ≥ час на закуп≥влю
нових сорт≥в ≥ вид≥в зерна, а також, безперечно дозволить п≥дприЇмству розроблен≥ новинки виг≥дно
продавати або значно розширити рад≥ус д≥¤льност≥.
—вою продукц≥њ, зокрема, зернових культур , ______________реал≥зую в першу
чергу у м. _______ та при на¤вност≥ у своЇму сегмент≥ замовник≥в – у ближн≥
населен≥ пункти.
2.2 ќрган≥зац≥¤ виробництва, збер≥ганн¤ ≥ переробки зерна продовольчих
культур на _________
Ќа сучасному етап≥ розвитку особливоњ
актуальност≥ набуваЇ проблема правильного визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥
виробництва зерна за допомогою критер≥њв
та економ≥чних показник≥в. ” науковому розум≥нн≥ критер≥й –це ¤к≥сть,
властив≥сть ефективност≥, що в≥дображаЇ най≥стотн≥шу њњ суть, тобто Ї основним принципом
оц≥нки. ≈коном≥чн≥ ж показники ефективност≥ характеризують њњ з к≥льк≥сного
боку.
¬изначенн¤ ≥ анал≥з показник≥в виробництва
зерна маЇ велике значенн¤ дл¤ характеристики стану розвитку рослинництва.
” нових умовах ринкових взаЇмов≥дносин у
галуз≥ зернових, системи оплати прац≥ та њх виб≥р визначають виключно через
ре6зультати роботи колективу ферми його чисельн≥сть, обс¤г ≥ ¤к≥сть оптимальноњ
продукц≥њ, витрати на виробництво та виручку в≥д њњ реал≥зац≥њ. “обто основним
джерелом формуванн¤ фонду оплати прац≥ Ї к≥нцевий результат-валовий дох≥д ≥
прибуток.
ѕроте за умов ≥нфл¤ц≥йних процес≥в,
нестаб≥льност≥ ц≥н на ресурси виробництва, ¤к≥ пост≥йно зростають ( причому
зростають до зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю, а значно вище), результати виробництва
за незалежними в≥д колективу причинами складаютьс¤ негативними, витрати
перевищують надходженн¤, виробництво стаЇ збитковим.
ќзначена ситуац≥¤ призводить до
послабленн¤ мотивац≥њ фактор≥в до прац≥, продуктивн≥сть њњ знижуЇтьс¤.
¬иробництво скорочуЇтьс¤, що ≥ спостер≥гаЇтьс¤ на практиц≥ господарюванн¤ у
тваринницьк≥й галуз≥.
” тваринництв≥ найб≥льш доц≥льною системою
оплати прац≥ Ї в≥др¤дно-прем≥альна система, ¤ка передбачаЇ оплату прац≥ за
такими двома показниками :
1. обс¤г виконаних роб≥т, за що виплачуЇтьс¤
аванс в розм≥р≥ прийн¤тих у господарств≥ тарифних ставок ≥ квал≥ф≥кац≥йних
розр¤д≥в з урахуванн¤м надбавок за класн≥сть, ¤к≥сть виконаних роб≥т,
шк≥длив≥сть роб≥т, стаж роботи та ≥нше, що передбачено в положенн≥ з оплати
прац≥ в господарств≥.
2. к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ з
доплатою до авансу 25-50% за умов отриманн¤ к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ
зг≥дно з прийн¤тими нормативами.
” _______________у рослинництв≥
застосовують колективн≥ розц≥нки оплати прац≥, розрахован≥ за квал≥ф≥кац≥йними
групами, а розпод≥л зароб≥тноњ плати м≥ж членами колективу зд≥йснюютьс¤ в≥д
виробленоњ роб≥тником к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ при ≥ндив≥дуальному
закр≥пленн≥ тварин.
–озц≥нки за продукц≥ю дл¤ оплати прац≥
розраховують у так≥й посл≥довност≥: уточнюють норму обслуговуванн¤ тварин
залежно в≥д нормозабезпеченост≥ та породного складу тварин; встановлюють
розр¤ди роб≥т, за ¤кими тариф≥кують роб≥тники; обчислюють р≥чний тарифний фонд
зароб≥тноњ плати ( множенн¤м суми денних тарифних ставок роб≥тник≥в на нормативну
к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в за р≥к); визначають коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤
тарифного фонду оплати прац≥ -1,25-1,50 ( чим вища продуктивн≥сть, тим вищий ≥
коеф≥ц≥Їнт). –озрахунок зд≥йснюЇтьс¤ за такою формулою:
ƒе – –розц≥нка оплати за одиницю
продукц≥њ, кг, ц, шт.;
D – к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од, на ¤кий розраховуЇтьс¤
розц≥нка, дн;
– коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду
оплати прац≥;
f- коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу фонду оплати прац≥ на
сполучен≥ види продукц≥њ: прир≥ст; припл≥д;
¬- вих≥д продукц≥њ, кг, ц, гол.
ќтриману за м≥с¤ць продукц≥ю – прир≥ст ≥
припл≥д – множать на розрахован≥ розц≥нки, що визначаю загальну суму оплати по
бригад≥. –озпод≥л суми м≥ж квал≥ф≥кац≥йними
групами зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в. Ќайвищим коеф≥ц≥Ї6нтом
встановлюють дл¤ роб≥тник≥в, ¤к≥ виконують найб≥льш складн≥ та в≥дпов≥дальн≥
роботи.
Ќа сучасному етап≥ реформуванн¤ економ≥ки
в напр¤мку ринкових в≥дносин роль натуральноњ оплати прац≥ набуваЇ неаби¤коњ
актуальност≥, особливо в умовах знец≥ненн¤ грошей, розвитку ≥нфл¤ц≥йних
процес≥в, низькоњ грошовоњ оплати в с/г. јсортимент натуральноњ оплати суттЇво
розширюЇтьс¤ за рахунок не лише виробленоњ продукц≥њ тваринництва, а й продукт
переробки с/г речовини.
¬ умовах господарюванн¤ стаЇ недоц≥льним
зб≥льшувати виробництво валовоњ продукц≥њ будь-¤кою ц≥ною. Ќеобх≥дно
матер≥ально за≥нтересувати прац≥вник≥в с/г виробництва не т≥льки у зб≥льшенн≥
виробництва продукц≥њ не т≥льки у зб≥льшенн≥, а й у здешевленн≥ виробництва
продукц≥њ. ƒос¤гти цього можна в тому випадку, ¤кщо система оплати прац≥ буде
побудована з урахуванн¤м такого показника, при визначенн≥ ¤кого беретьс¤ до
уваги к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ, њњ ¤к≥сть, а також розм≥р матер≥альних
витрат на њњ виробництвом таким синтетичним показником Ї сума одержаного
валового доходу, ¤кий Ї Їдиним джерелом формуванн¤ фонд≥в нагромадженн¤ ≥
споживанн¤.
¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки
важливого значенн¤ набувають питанн¤ взаЇмозв’¤зку оплати прац≥ з системою ц≥ноутворенн¤. —аме
регулюванн¤ зароб≥тноњ плати, ¤к з точки зору формуванн¤ кошт≥в на оплату
прац≥. “ак ≥ реал≥зац≥њ доход≥в.
. ” 2006-2007 рр., реал≥зац≥¤ ≥
конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ об’Їднанн¤ на досить високому р≥вн≥. ≤ це,
головним чином, визначаЇтьс¤ не технолог≥Їю, а виробництво молока, не витратами
на виробництво ≥ реал≥зац≥ю молока, а, в першу чергу, низкою платоспроможн≥стю
населенн¤.
ѕ≥двищенн¤
врожайност≥ зерна ≥ удосконаленн¤ пос≥вних площ зумовлюють потребу у
велик≥й к≥лькост≥ заход≥в. Ќижче ¤ наведу де¤к≥ з них.
____________________-необх≥дн≥ так≥
машини:
с≥валок „ќр≥зон”
-3;
коренезбиральних комбайн≥в – ћ-6 -2;
коренезбиральних комбайн≥в —-6Ѕ -2;
трактор≥в
-37.
ƒл¤ створенн¤ м≥цноњ матер≥ально-техн≥чноњ
бази на час≥ – активне формуванн¤ ≥ нагромадженн¤ ≥нвестиц≥йного потенц≥алу,
перетворенн¤ амортизац≥й у найважлив≥ший реновац≥йний ресурс, впровадженн¤
сучасних технолог≥й тощо. Ќин≥ найголовн≥ше завданн¤ п≥дприЇмств галуз≥ –
пол≥пшенн¤ њх ф≥нансового стану. ¬изначальний чинник платоспроможност≥ тут –
стан об≥гових кошт≥в, ¤к≥ розпорошуютьс¤ через пост≥йне зростанн¤ деб≥торськоњ
заборгованост≥. ќтже, ефективне використанн¤ кошт≥в – пр≥оритетний напр¤мок
ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. –еал≥зувати його можна за допомогою
стаб≥л≥зац≥њ виробництва. ѕри зменшенн≥ обс¤г≥в випуску продукц≥њ ефективн≥сть
використанн¤ об≥гових кошт≥в неминуче пог≥ршуЇтьс¤. ÷е зумовлено тим, що обс¤ги
сировини, матер≥ал≥в, ≥нших ресурс≥в ≥ палива зменшуютьс¤ швидшими темпами, н≥ж
обс¤г випущеноњ продукц≥њ.
” наш≥й крањн≥ пол≥пшенн¤ економ≥чного механ≥зму
господарюванн¤ агропромислового комплексу спр¤мовано дл¤ створенн¤ спри¤тливих
умов ≥ б≥льш швидкого розвитку комплексноњ механ≥зац≥њ с≥льськогосподарського
виробництва ≥ рац≥онального використанн¤ машинно-тракторного парку. ” багатьох
зонах нашоњ крањни усе б≥льше ≥ б≥льше знаход¤ть застосуванн¤ нов≥ технолог≥њ
обробленн¤ ≥ збиранн¤ с≥льськогосподарських культур.
¬икористанн¤ ћ“ј при ≥ндустр≥альн≥й
технолог≥њ обробленн¤ с≥льськогосподарських культур засновано на загальних
положенн¤х операц≥йноњ технолог≥њ, доповнених б≥льш твердими вимогами до
терм≥н≥в початку ≥ зак≥нченн¤ операц≥њ, вибору оптимальних режим≥в руху
агрегат≥в, збереженню стаб≥льност≥ показник≥в ¤кост≥ технолог≥чних процес≥в у
час≥ ≥ простор≥. ” перспектив≥ повинне бути забезпечене автоматизоване
керуванн¤ технолог≥чними процесами по њх ходу дл¤ того, щоб створювати
оптимальн≥ умови дл¤ розвитку культурних рослин.
«береженн¤ родючост≥ ірунт≥в, њњ
п≥двищенн¤м шл¤хом збагаченн¤ орного шару р≥зними живильними речовинами ≥ пол≥пшенн¤
њњ структури Ї головним чинником дл¤ усп≥шного впровадженн¤ ≥ндустр≥альноњ
технолог≥њ обробленн¤ с/г культур.
ƒл¤ подальшого п≥двищенн¤ зерна на
≥ндив≥дуальн≥й основ≥ в останн≥ роки розроблен≥ технолог≥чн≥ передумови
науково-досл≥дними ≥ конструкторськими орган≥зац≥¤ми.
ѕеред широким колом фах≥вц≥в стаЇ задача
глибоко ≥ творчо опанувати вс≥м арсеналом агротехн≥чних ≥ механ≥зованих
процес≥в вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ зерна, навчитьс¤ погоджувати њх з конкретними
виробничими умовами.
2.3 ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ
зерна продовольчих культур та продукц≥њ њх переробки на
________________________
ƒл¤ анал≥зу р≥вн¤ ≥ динам≥ки зм≥ни
вартост≥ виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ використовуЇтьс¤ р¤д
показник≥в. ƒо них в≥днос¤тьс¤: кошторис витрат на виробництво, соб≥варт≥сть
товарноњ ≥ реал≥зованоњ продукц≥њ, зниженн¤ соб≥вартост≥ пор≥вн¤ноњ товарноњ
продукц≥њ ≥ витрати на одну гривню товарноњ (реал≥зованоњ) продукц≥њ.
ошторис витрат на виробництво – найб≥льш
загальний показник, що в≥дбиваЇ всю суму витрат п≥дприЇмства по його виробнич≥й
д≥¤льност≥ в розр≥з≥ економ≥чних елемент≥в. ” н≥й в≥дбит≥, по – перше, ус≥
витрати основного ≥ допом≥жного виробництва, зв’¤зан≥ з випуском товарноњ ≥
валовоњ продукц≥њ; по – друге, витрати на роботи ≥ послуги непромислового
характеру (буд≥вельно – монтажн≥, транспортн≥, науково – досл≥дн≥ ≥ проектн≥ й
≥н..); по – третЇ, витрат на освоЇнн¤ виробництва нових вироб≥в незалежно в≥д
джерела њхн≥х в≥дшкодувань. ÷≥ витрати обчислюютьс¤, ¤к правило, без обл≥ку
внутр≥шнього обороту п≥дприЇмства.
” соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ
включають вс≥ витрати п≥дприЇмства на виробництво ≥ збут товарноњ продукц≥њ в
розр≥з≥ калькул¤ц≥йних статей витрат. —об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ
дор≥внюЇ соб≥вартост≥ товарноњ за вин¤тком п≥двищених витрат першого року
масового виробництва нових вироб≥в, що
в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок фонду освоЇнн¤ новоњ техн≥ки, плюс виробнича
соб≥варт≥сть продукц≥њ, реал≥зованоњ з залишк≥в минулого року. ¬итрати, що
в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок фонду освоЇнн¤ новоњ техн≥ки, включаютьс¤ в
соб≥варт≥сть товарноњ , але не вход¤ть у
соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ. ¬они визначаютьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж
плановою соб≥варт≥стю першого року масового виробництва вироб≥в ≥ соб≥варт≥стю, прийн¤тоњ при
твердженн≥ ц≥н:
—р=—т-«н+(—п2-—п1),
ƒе —р - соб≥варт≥сть реал≥зованоњ
продукц≥њ,
—т - соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ,,
«н - п≥двищен≥ витрати першого року масового
виробництва нових вироб≥в, що в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок фонду освоЇнн¤ новоњ
техн≥ки;
—п1, —п2 - виробнича
соб≥варт≥сть залишк≥в нереал≥зованоњ (на складах ≥ в≥двантаженоњ) продукц≥њ
в≥дпов≥дно на початок ≥ к≥нець року.
Ќа —“ќ¬ «Ўевченко»
цей показник маЇ вигл¤д:
—р=590,4-388,8
+(24,7-17,8)=208,5 тис.грн.
ƒл¤
анал≥зу р≥вн¤ соб≥вартост≥ на р≥зних п≥дприЇмствах чи њњ динам≥ки за р≥зн≥
пер≥оди часу витрати на виробництво повинн≥ проводитис¤ до одного обс¤гу.
—об≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ (калькул¤ц≥¤) показуЇ витрати п≥дприЇмства на
виробництво ≥ реал≥зац≥ю конкретного виду продукц≥њ в розрахунку на одну
натуральну одиницю. алькул¤ц≥¤ соб≥вартост≥ широко використовуЇтьс¤ в
ц≥ноутворенн≥, господарському розрахунку, плануванн≥ ≥ пор≥вн¤льному анал≥з≥.
ѕоказник
зниженн¤ соб≥вартост≥ пор≥вн¤нноњ товарноњ продукц≥њ застосовуЇтьс¤ дл¤ анал≥зу
зм≥ни соб≥вартост≥ в час≥ при пор≥вн¤нному обс¤з≥ ≥ структур≥ товарноњ
продукц≥њ на тих п≥дприЇмствах, що мають ст≥йкий за часом асортимент вироб≥в.
ѕ≥д пор≥вн¤нною розум≥ють таку продукц≥ю, що виробл¤лас¤ сер≥йно чи масово в
попередньому роц≥. ƒо нењ в≥дноситьс¤ ≥ частково модерн≥зована продукц≥¤, ¤кщо
ц≥ зм≥ни не привели до введенн¤ нових моделей, стандарт≥в ≥ техн≥чних умов.
¬итрати
на одну гривню товарноњ (реал≥зованоњ) продукц≥њ – найб≥льш в≥домий на практиц≥
узагальнюючий показник, що в≥дбиваЇ соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ у варт≥сному
вираженн≥ безос≥бно, без розмежуванн¤ њњ по конкретних видах. ¬≥н широко
використовуЇтьс¤ при анал≥з≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ ≥ дозвол¤Ї, зокрема,
характеризувати р≥вень ≥ динам≥ку витрат на виробництво продукц≥њ в ц≥лому по
с≥льському господарств≥.
≤нш≥
показники, що зустр≥чаютьс¤ на практиц≥, соб≥вартост≥ можна п≥дрозд≥лити по
наступним ознакам:
-
по складу витрат, що враховуютьс¤ – виробнича, повна
соб≥варт≥сть;
-
по тривалост≥ розрахункового пер≥оду – м≥с¤чна,
квартальна, р≥чна, за р¤д рок≥в;
-
по характер≥ даних, що в≥дбивають розрахунковий пер≥од,
фактична (зв≥тна), планова, нормативна, проектна (кошторисна), прогнозована;
-
по масштабах охоплюваного об’Їкта – цех, п≥дприЇмство,
група п≥дприЇмств, галузь, промислов≥сть ≥ т.п.
¬ даний час при
анал≥з≥ фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, ви¤вленн≥ резерв≥в ≥
економ≥чного ефекту в≥д њњ зниженн¤ використовуЇтьс¤ розрахунок по економ≥чних
факторах. ≈коном≥чн≥ фактори найб≥льше повно охоплюють вс≥ елементи процесу
виробництва – засоби, предмети прац≥ ≥ сама прац¤. ¬они в≥дбивають основн≥
напр¤мки роботи колектив≥в п≥дприЇмств по зниженню соб≥вартост≥: п≥двищенн¤
продуктивност≥ прац≥, упровадженн¤ передовоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, краще
використанн¤ устаткуванн¤, здешевленн¤ загот≥вл≥ ≥ краще використанн¤ предмет≥в
прац≥, скороченн¤ адм≥н≥стративно-управл≥нських ≥ ≥нших накладних витрат,
скороченн¤ шлюбу ≥ л≥кв≥дац≥¤ непродуктивних витрат ≥ втрат.
≈коном≥¤, що обумовлюЇ фактичне
зниженн¤ соб≥вартост≥, розраховуЇтьс¤ по наступному складу (типовому перел≥ку)
фактор≥в:
1.
ѕ≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва. ÷е
впровадженн¤ новоњ, прогресивноњ технолог≥њ, механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤
виробничих процес≥в; пол≥пшенн¤ використанн¤ ≥ застосуванн¤ нових вид≥в
сировини ≥ матер≥ал≥в; зм≥на конструкц≥њ ≥ техн≥чних характеристик вироб≥в;
≥нш≥ фактори, що п≥двищують техн≥чний р≥вень виробництва.
ѕо дан≥й
груп≥ анал≥зуЇтьс¤ вплив на соб≥варт≥сть науково-техн≥чних дос¤гнень ≥
передового досв≥ду. ѕо кожн≥м заход≥ розраховуЇтьс¤ економ≥чний ефект, що виражаЇтьс¤
в зниженн≥ витрат на виробництво. ≈коном≥¤ в≥д зд≥йсненн¤ заход≥в визначаЇтьс¤
пор≥вн¤нн¤м величини витрат на одиницю продукц≥њ до ≥ п≥сл¤ впровадженн¤
заход≥в ≥ множенн¤м отриманоњ р≥зниц≥ на обс¤г виробництва в плановому роц≥:
≈=(—с-—н)
х јЌ,
(2.3)
ƒе ≈ –
економ≥¤ пр¤мих поточних витрат,
—с – пр¤м≥
поточн≥ витрати на одиницю продукц≥њ до впровадженн¤ заходу,
—н - пр¤м≥ поточн≥ витрати п≥сл¤ впровадженн¤
заходу,
јЌ – обс¤г
продукц≥њ в натуральних одиниц¤х в≥д початку впровадженн¤ заходу до к≥нц¤
планового року.
Ќа —“ќ¬
«Ўевченко» економ≥¤ в≥д зд≥йсненн¤ заход≥в дор≥внюЇ:
≈=(821,2-626,8)*472,5=91854
грн.
«ниженн¤
соб≥вартост≥ може в≥дбутис¤ в результат≥ змани в орган≥зац≥њ виробництва,
формах ≥ методах прац≥ при розвитку спец≥ал≥зац≥њ виробництва; удосконаленн¤
керуванн¤ виробництвом ≥ скороченн¤ витрат на нього; пол≥пшенн¤ використанн¤
основних фонд≥в; пол≥пшенн¤ матер≥ально-техн≥чного постачанн¤; скороченн¤
транспортних витрат; ≥нших фактор≥в, що п≥двищують р≥вень орган≥зац≥њ
виробництва.
ѕри
одночасному удосконалюванн≥ техн≥ки й орган≥зац≥њ виробництва необх≥дно
установити економ≥ю по кожн≥м фактор≥ окремо ≥ включити у в≥дпов≥дн≥ групи.
якщо такий под≥л зробити важко, то економ≥¤ може бути розрахована виход¤чи з
ц≥льового характеру заход≥в або групах фактор≥в.
«м≥на
обс¤гу ≥ структури продукц≥њ, що можуть привести до в≥дносного зменшенн¤
умовно-пост≥йних витрат (кр≥м амортизац≥њ), в≥дносному зменшенню амортизац≥йних
в≥драхувань, зм≥н≥ номенклатури й асортименту продукц≥њ, п≥двищенню њњ ¤кост≥.
”мовно-пост≥йн≥ витрати не залежать безпосередньо в≥д к≥лькост≥ продукц≥њ, що
випускаЇтьс¤. «≥ зб≥льшенн¤м обс¤гу виробництва њхн¤ к≥льк≥сть на одиницю
продукц≥њ зменшуЇтьс¤, що приводить до зниженн¤ њњ соб≥вартост≥. ¬≥дносна
економ≥¤ на умовно-пост≥йних витратах визначаЇтьс¤ по формул≥:
≈п=(“
х ѕс)/100,
(2.4)
де ≈п – економ≥¤ умовно-пост≥йних
витрат,
ѕс – сума умовно-пост≥йних витрат
у базисному роц≥,
“ – темп приросту виробництва
продукц≥њ в пор≥вн¤нн≥ з базисним роком.
≈п=(17,8*44,4)/100=783,912
тис.грн.
¬≥дносна
зм≥на амортизац≥йних в≥драхувань розраховуЇтьс¤ особливо. „астина
амортизац≥йних в≥драхувань (¤к ≥ ≥нших витрат на виробництво) не включаЇтьс¤ в
соб≥варт≥сть, а в≥дшкодовуЇтьс¤ за рахунок ≥нших джерел, тому загальна сума
амортизац≥њ може зменшитис¤. «меншенн¤ визначаЇтьс¤ по фактичним даним за
зв≥тн≥й пер≥од. «агальну економ≥ю на амортизац≥йних в≥драхуванн¤х по формул≥:
≈а=(јо / -ј1 /ƒ1)
х ƒ1,
(2.5)
де
≈а – економ≥¤ в зв’¤зку з в≥дносним зниженн¤м амортизац≥йних в≥драхувань,
ј0,
ј1 – сума амортизац≥йних в≥драхувань у базисному ≥ зв≥тному роц≥,
– коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ величину амортизац≥йних в≥драхувань, ¤к≥ в≥днос¤ть на
соб≥варт≥сть продукц≥њ в базисному роц≥,
ƒ0,
ƒ1 – обс¤г товарноњ продукц≥њ базисний ≥ зв≥тний роки.
ўоб
не було повторного рахунка, загальну суму економ≥њ зменшують (зб≥льшують) на ту
частину, що врахована по ≥нших факторах.
«м≥на
номенклатури й асортименту виробленоњ продукц≥њ Ї одним з важливих фактор≥в, що
впливають на р≥вень витрат на виробництво. ѕри р≥зн≥й рентабельност≥ окремих
вироб≥в (стосовно соб≥вартост≥) зрушенн¤ в склад≥ продукц≥њ, зв’¤зан≥ з
удосконалюванн¤м њњ структури ≥ п≥двищенн¤м ефективност≥ виробництва, можуть
приводити ≥ до зменшенн¤ ≥ до зб≥льшенн¤ витрат на виробництво. ¬плив зм≥н структури
продукц≥њ на соб≥варт≥сть анал≥зуЇтьс¤ по перем≥нних витратах по статт¤х
калькул¤ц≥њ типовоњ номенклатури. –ахунок впливу структури виробленоњ продукц≥њ
на соб≥варт≥сть необх≥дно пор≥внювати з показниками п≥двищенн¤ продуктивност≥
прац≥.
ѕол≥пшенн¤
використанн¤ природних ресурс≥в. “ут враховуЇтьс¤: зм≥на складу ≥ ¤кост≥
сировини; зм≥на продуктивност≥ родовищ, обс¤г≥в п≥дготовчих роб≥т при видобутку
природноњ сировини; зм≥на ≥нших природних умов. ÷≥ фактори в≥дбивають вплив
природних умов на величину перем≥нних витрат. јнал≥з њхнього впливу на зниженн¤
соб≥вартост≥ продукц≥њ проводитьс¤ на основ≥ галузевих методик видобувних
галузей с≥льського господарства.
√алузев≥
та ≥нш≥ фактори. ƒо них в≥днос¤тьс¤: введенн¤ й освоЇнн¤ нових цех≥в,
виробничих одиниць ≥ виробництв, п≥дготовка й освоЇнн¤ виробництва в д≥ючих
об’Їднанн¤х ≥ на п≥дприЇмствах; ≥нш≥ фактори. Ќеобх≥дно проанал≥зувати резерви
зниженн¤ соб≥вартост≥ в результат≥ л≥кв≥дац≥њ застар≥лих ≥ введенн¤ нових
технолог≥й ≥ виробництв на б≥льш висок≥й техн≥чн≥й основ≥, ≥з кращими
економ≥чними показниками.
«начн≥
резерви закладен≥ в зниженн≥ витрат на п≥дготовку й освоЇнн¤ нових вид≥в
продукц≥њ ≥ нових технолог≥чних процес≥в, у зменшенн≥ витрат пускового пер≥оду
по м≥сц¤х, що ввод¤тьс¤ знову в д≥ю, ≥ об’Їктам. –озрахунок суми зм≥ни витрат
зд≥йснюЇтьс¤ по формул≥:
≈п=(«1/ƒ1-«0/ƒ0)
х ƒ1,
(2.6)
де
≈п – зм≥на витрат на п≥дготовку й освоЇнн¤ виробництва,
«0,
«1 – суми витрат базисний ≥ зв≥тн≥й роки,
ƒ0,
ƒ1 – обс¤г товарноњ продукц≥њ базисний ≥ зв≥тн≥й роки.
¬и¤влен≥
в результат≥ анал≥зу фактори зниженн¤ соб≥вартост≥ ≥ резерви необх≥дно
п≥дсумовувати в остаточних висновках, визначити сумарний вплив ус≥х фактор≥в на
зниженн¤ загальноњ величини витрат т витрат на одиницю продукц≥њ.
—≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства кр≥м показника зниженн¤ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ планують
соб≥варт≥сть ус≥Їњ товарноњ продукц≥њ в абсолютн≥й сум≥. ѕри анал≥з≥ виконанн¤
плану по соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ необх≥дно розгл¤дати фактичн≥ витрати,
ви¤вл¤ти в≥дхиленн¤ в≥д плану ≥ нам≥чати заходи щодо усуненню перевитрат ≥
подальшому зниженню по кожн≥й статт≥.
ќц≥нка
виконанн¤ плану по соб≥вартост≥ вс≥Їњ товарноњ продукц≥њ виробл¤Їтьс¤ за даними
про њњ фактичний обс¤г ≥ асортимент, обчисленим по планов≥й ≥ фактичн≥й соб≥вартост≥
зв≥тного року.
”
ц≥лому соб≥варт≥сть продукц≥њ складаЇтьс¤ з матер≥альних витрат, витрат на
виплату зароб≥тноњ плати роб≥тником ≥ комплексними статт¤ми витрат. «б≥льшенн¤
чи зменшенн¤ витрат по кожн≥м елемент≥ викликаЇ подорожчанн¤ чи зниженн¤ соб≥вартост≥
продукц≥њ. “ому при анал≥з≥ треба перев≥рити витрати сировини, матер≥ал≥в,
палива й електроенерг≥њ, витрати на зароб≥тну плату, цехов≥, загальнозаводськ≥
й ≥нш≥ витрати.
¬итрати
на зароб≥тну плату виробничих роб≥тник≥в в≥дбиваютьс¤ безпосередньо в статт¤х
витрат. «ароб≥тна плата допом≥жних роб≥тник≥в в основному в≥дбиваЇтьс¤ на
статт¤х витрат по зм≥сту й експлуатац≥њ устаткуванн¤, зароб≥тна плата
службовц≥в ≥ входить до складу загальних витрат п≥дприЇмства. «ароб≥тна плата
роб≥тник≥в, зайн¤тих у допом≥жному виробництв≥, входить у соб≥варт≥сть пари,
води, електроенерг≥њ ≥ впливаЇ на соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ не пр¤мо, а
поб≥чно, через т≥ комплексн≥ статт≥, на ¤к≥ в≥днесена витрата пари, води й
електроенерг≥њ.
“ому
анал≥з зароб≥тноњ плати насамперед виробл¤Їтьс¤ по загальному њњ фонд≥ ≥ фондам
окремих категор≥й персоналу п≥дприЇмства, незалежно в≥д того, у ¤ких статт¤х
в≥дбита ц¤ зароб≥тна плата. ѕ≥сл¤ ви¤вленн¤ причин, що викликали зм≥ну
(в≥дхиленн¤) фонду зароб≥тноњ плати окремих категор≥й прац≥вник≥в, можна
визначити, ¤кою м≥рою ц≥ в≥дхиленн¤ на р≥зн≥ статт≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
«ниженн¤
соб≥вартост≥ продукц≥њ багато в чому визначаЇтьс¤ правильним сп≥вв≥дношенн¤м
темп≥в росту продуктивност≥ прац≥ ≥ росту зароб≥тноњ плати. –≥ст продуктивност≥
прац≥ повинний випереджати р≥ст зароб≥тноњ плати, забезпечуючи тим самим
зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
јнал≥з
комплексних витрат дозвол¤Ї ви¤вити додатков≥ резерви зниженн¤ витрат на
виробництво продукц≥њ, п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва. ƒо складу
соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ вход¤ть комплексн≥ витрати, що ¤вл¤ють собою
витрати по обслуговуванню виробництва ≥ керуванню, витрати на п≥дготовку й
освоЇнн¤ виробництва нових вид≥в продукц≥њ; ≥нш≥ виробнич≥ витрати. ” кожну
статтю комплексних витрат включають витрати р≥зного економ≥чного характеру ≥ призначенн¤. ѕри обл≥ку
вони детал≥зуютьс¤ на б≥льш дробов≥ позиц≥њ , що поЇднують витрати однакового
ц≥льового призначенн¤ , причому економ≥¤ по одним з них не даЇ перевитрату по
≥ншим. ѕри анал≥з≥ в≥дхиленн¤ в≥д кошторису витрат визначаютьс¤ не по стат≥ в
ц≥лому , а по окремим вих≥дним у нењ позиц≥¤м. ѕот≥м в≥драховуютьс¤ розд≥льно
суми перевищенн¤ кошторису по одним статт¤х витрат ≥ економ≥њ по ≥ншим . “ому
при анал≥з≥ не можна проводити взаЇмне погашенн¤ в≥дхилень шл¤хом њхнього
п≥дсумовуванн¤.
¬ир≥шальною умовою зниженн¤ соб≥вартост≥
служить безупинний техн≥чний прогрес. ”провадженн¤ новоњ техн≥ки , комплексна
механ≥зац≥¤ й автоматизац≥¤ виробничих процес≥в, удосконалюванн¤ техн≥ки,
упровадженн¤ прогресивних вид≥в матер≥ал≥в дозвол¤ють значно знизити
соб≥варт≥сть продукц≥њ.
–озкрити ≥ зрозум≥ти основн≥ причини, що
зробили визначальне вплив на виконанн¤ плану , з’¤сувати њхню д≥ю ≥ взаЇмод≥ю –
значить роз≥братис¤ в особливост¤х господарськоњ д≥¤льност≥ анал≥зованого
об’Їкта. јле в процес≥ анал≥зу не т≥льки розкриваютьс¤ ≥ характеризуютьс¤
основн≥ фактори, що впливають на господарську д≥¤льн≥сть , але ≥ вим≥р¤Їтьс¤
ступ≥нь њхньоњ д≥њ . ƒл¤ цього застосовують в≥дпов≥дн≥ способи ≥ прийоми
економ≥чних ≥ математичних розрахунк≥в.
—истема господарських зв’¤зк≥в торг≥вл≥ з
промислов≥стю - найважлив≥ша складова частина господарського
механ≥зму, що представл¤Ї сукупн≥сть форм, метод≥в ≥ важел≥в взаЇмод≥њ
п≥дприЇмств, об'Їднань, ф≥рм , галузей господарства з≥ споживачами продукц≥њ.
“аким чином , основне м≥сце в господарських зв’¤зках торг≥вл≥ належить
м≥жгалузевим зв’¤зкам з галуз¤ми, що робл¤ть споживч≥ товари, по постачанн¤х
цих товар≥в. ”становленн¤ таких зв’¤зк≥в
за посередництвом торг≥вл≥ дозвол¤Ї
погоджувати економ≥чн≥ ≥нтереси цих галузей, забезпечувати збут
продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ ним, ≥ взаЇмний обм≥н нею , стимулювати ≥ визначати
подальший розвиток виробництва. ” рамках цих зв’¤зк≥в в≥дпов≥дн≥ галуз≥
промисловост≥ на основ≥ вимог торг≥вл≥ й у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми виробничими
≥ ф≥нансовими можливост¤ми випускають
товари ≥ представл¤ють њх у сферу звертанн¤. “орг≥вл¤ при цьому маЇ можлив≥сть
впливати на галуз≥ , що робл¤ть товари , у багатьох в≥дношенн¤ , у тому числ≥ у
в≥дношенн≥ обс¤гу , асортименту, ¤кост≥ ≥ забезпечувати њхнЇ доведенн¤ до
к≥нцевого споживача.
ћ≥жгалузев≥ господарськ≥ зв’¤зки – повинн≥ забезпечувати формуванн¤
товарних , ≥ насамперед ринкових ресурс≥в ≥ безпереб≥йне просуванн¤ товар≥в у
сферу звертанн¤. ”становленн¤ таких зв’¤зк≥в забезпечуЇтьс¤ головним чином
через пром≥жн≥ ланки товаровиробничого
ланцюга – численн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ п≥дприЇмства – посередники. ” той же
час у цих комерц≥йних зв’¤зках ¤к пр¤мих одержувач≥в беруть активну участь роздр≥бн≥ торгов≥
п≥дприЇмства, а також де¤к≥ виробнич≥ п≥дприЇмства – споживач≥, що
використовують окрем≥ товари народного споживанн¤ ¤к сировину дл¤ випуску ≥нших , тобто поза
ринков≥ споживач≥.
” процес≥ перем≥щенн¤ товар≥в
безпосередньо у сфер≥ звертанн¤ ≥ њхнього доведенн¤ до к≥нцевого споживача ланки оптовоњ ≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥ широко
взаЇмод≥ють , установлюючи так називан≥ внутр≥шньо галузев≥ господарськ≥
зв’¤зки. ќсновною метою встановленн¤ таких зв’¤зк≥в Ї формуванн¤ торгового
асортименту ринкових ресурс≥в споживчих товар≥в, њхн≥й рац≥ональний розпод≥л по
районах крањнах , торговим системам ≥ п≥дприЇмствам в обс¤з≥ ≥ асортимент≥, що
в≥дпов≥дають попиту населенн¤, ≥ доведенн¤ цих товар≥в за допомогою пром≥жних
ланок до к≥нцевого пункту товаропров≥дного ланцюга – до магазина. ” своњй
значн≥й частин≥ господарськ≥ зв’¤зки, м≥жгалузевими ≥ внутр≥шньогалузевими,
установлюваними п≥дприЇмствами оптовоњ, роздр≥бноњ торг≥вл≥ з промислов≥стю, визначають њхн≥ взаЇмини по
постачанн¤х товар≥в , випуск ¤ких ще т≥льки нам≥чений у черговому господарському
роц≥. √осподарськ≥ зв’¤зки по постачанн¤х товар≥в, що попередньо замовл¤ютьс¤,
по тривалост≥ функц≥онуванн¤ найчаст≥ше бувають р≥чними. “ак≥ зв’¤зки виникають
головним чином по постачанн¤х товар≥в, розпод≥л
¤ких по визначених районах крањни, окремим торговим системам ≥
п≥дприЇмствам частково зд≥йснюютьс¤ в централ≥зованому пор¤дку на основ≥
держзамовленн¤.
√н≥тюча частина господарських зв’¤зк≥в
представл¤Ї собою укладанн¤ договор≥в
з постачальниками на постачанн¤ товар≥в у плин≥ визначеного часу, що
вар≥юЇтьс¤ в≥д разових постачань до 3,6 м≥с¤ц≥в ≥ 1 року. ” таких випадках
продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ вже вироблен≥ ≥ ¤к≥ знаход¤тьс¤ на складах промислових
чи оптових торгових п≥дприЇмств, у тому числ≥ завезен≥ ≥ по ≥мпорт≥. —утн≥стю
таких господарських зв’¤зк≥в Ї повна вол¤ в реал≥зац≥њ ≥ закуп≥вл¤х товар≥в
п≥дприЇмствами покупц¤ми ≥ продавц¤ми. јле будь ¤ка торгова ф≥рма вол≥Ї мати
справу з усто¤ним колом постачальник≥в ≥ намагаЇтьс¤ укласти з ними найб≥льш тривал≥
договори, з можлив≥стю њхнього продовженн¤ (1 р≥к).
” рамках р≥чних господарських зв’¤зк≥в
заздалег≥дь визначаЇтьс¤ ч≥ткий пор¤док взаЇмин м≥ж конкурентами п≥дприЇмствами
– постачальниками ≥ покупц¤ми по постачанн¤х товар≥в: конкретизуютьс¤ обс¤г ≥
артикульний асортимент , терм≥ни
постачань по њхн≥х видах ≥ призначенню, ≥ регулюЇтьс¤ процес њхньоњ
орган≥зац≥њ. ѕри встановленн≥ таких зв’¤зк≥в по постачанн¤х товар≥в за рахунок
централ≥зовано вид≥лених з бюджету кошт≥в взаЇмини м≥ж учасниками будуютьс¤ на
основ≥ держзамовленн¤ , що припускаЇ попереднЇ прикр≥пленн¤ конкретних
п≥дприЇмств – покупц≥в до виробник≥в товар≥в. ” зв'¤зку з цим учасники
комерц≥йних зв’¤зк≥в по постачанн¤х товар≥в на основ≥ держзамовленн¤ у
визначен≥й м≥р≥ обмежен≥ ¤к у вибор≥ один
одного, так ≥ щодо максимальноњ меж≥ обс¤гу майбутн≥х постачань , що погодитьс¤
ними.
2.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть запропонованих заход≥в на _________________
ѕеред тим ¤к впроваджувати те чи ≥нше дос¤гненн¤ науково – техн≥чного прогресу
у виробництво , аграрне п≥дприЇмство повинне зд≥йснити його всеб≥чну оц≥нку з
тим , щоб њњ результатами можна було б дати
альтернативну в≥дпов≥дь на
питанн¤ про економ≥чну доц≥льн≥сть такого впровадженн¤. оли нововведенн¤
вимагають довгострокових витрат , њх необх≥дно оц≥нювати за допомогою метод≥в ,
чистоњ поточноњ вартост≥, внутр≥шньоњ норми окупност≥ тощо. «а умови, що новини
впроваджують у короткостроковий пер≥од тривал≥стю 1-2 роки, можуть бути
використан≥ в≥дпов≥дн≥ методики, ¤кими хоч ≥ не передбачаЇтьс¤ дисконтуванн¤
≥нвестиц≥й ≥ одержуваних доход≥в , але вони дають змогу визначити економ≥чну
ефективн≥сть поточних витрат , пов’¤заних з њх використанн¤м у виробництв≥. ÷≥
методики модиф≥куютьс¤ стосовно до
специф≥ки новин та особливостей галузей с≥льськогосподарського
виробництва , в ¤ких вони впроваджуютьс¤.
≈коном≥чна оц≥нка прогресивноњ поверхневоњ
технолог≥њ оброб≥тку ірунту ¤к важливого заходу боротьби з його водною ≥ в≥тровою ероз≥Їю зд≥йснюЇтьс¤ в розм≥р≥ окремих культур, у нашому
приклад≥ – за озимою пшеницею, пос≥¤ною по непарових попередниках. ќсоблив≥сть
цього нововведенн¤ пол¤гаЇ в тому, що при його впровадженн≥ дос¤гаЇтьс¤
подв≥йний ефект: п≥двищуЇтьс¤ врожайн≥сть с≥льськогосподарських культур ≥
знижуютьс¤ виробнич≥ витрати не лише на центнер продукц≥њ , а й нер≥дко на гектар пос≥ву. ѕри
впровадженн≥ поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку ірунту на
ѕрир≥ст урожайност≥ ∆” , визначають
¤к р≥зницю м≥ж њњ р≥внем за досл≥джуваним
”≥ , ≥ базовим ”б вар≥антами,
тобто:
∆”=”≥-”б,
ƒе ≥ – ≥-й вар≥ант поверхневого оброб≥тку.
ѕрир≥ст прибутку на
∆ѕ≥=(”≥*÷-¬в≥) – (”б* ÷–¬¬б),
ƒе ¬¬≥ ≥ ¬¬б – виробнич≥ витрати на
основну продукц≥ю в розрахунках на
ƒодатковий прибуток створюЇтьс¤ за рахунок
п≥двищенн¤ врожайност≥ й економ≥њ виробничих витрат . ƒл¤ визначенн¤ частки прибутку , створеноњ п≥д впливом урожайност≥
(∆ѕу) , використовують формулу:
јѕу=(”≥*÷-¬в≥)-(”≥*÷-”≥(¬¬б/”б)).
„астку прибутку , створену за рахунок другого
фактора ∆ѕвз, визначають з виразу:
∆ѕвз=(”≥*÷-”≥(¬¬б/”б))-(”б*÷-¬¬б).
«ростанн¤ продуктивност≥ прац≥ за ≥-м
вар≥антом —“ќ¬р≥ ≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ —п≥ обчислюють за формулою:
—“ќ¬р≥=
; —п≥=
ƒе «tб,«t≥ – затрати живоњ прац≥ на
¬таблиц≥ 2.5 в≥добразимо результати в≥д
прогресивноњ поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку грунту на
“аблиц¤ 2.5 –езультати в≥д прогресивноњ поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку
ірунту на ___________________________
|
ультура |
∆”≥,
га |
∆ѕ≥
тис. грн. |
∆ѕу,тис
грн.. |
∆ѕвз,тис
грн.. |
—“ќ¬р≥ |
—п≥ |
|
«ернов≥ |
4,5 |
24,6 |
6,4 |
1,8 |
0,8 |
1,0 |
|
÷укровий бур¤к |
3,5 |
21,1 |
5,1 |
1,6 |
0,6 |
1,0 |
≈коном≥чна ефективн≥сть впровадженн¤
повноњ технолог≥њ оброб≥тку грунту тим вища, чим б≥льше одержуЇтьс¤ додаткового
прибутку з одиниц≥ площ≥ завд¤ки зб≥льшенню врожайност≥ ≥ зниженню соб≥вартост≥
продукц≥њ. ¬ трудонедостатн≥х районах важливе значенн¤ маЇ показник зниженн¤
трудом≥сткост≥ виробництва, насамперед за рахунок зменшенн¤ затрат живоњ прац≥
на
¬исновки та пропозиц≥њ
«ак≥нчивши теоретичний ≥
практичний розгл¤д та анал≥з поставлених у курсов≥й робот≥ питань, можна
сформувати наступн≥ висновки ≥ пропозиц≥њ.
«а останн≥ 3 роки площа
господарства зменшилась на 419 га чи на
8,51%. ÷е пов’¤зано з тим. ўо частина с≥льськогосподарських уг≥дь була
в≥длучена в зв’¤зку з розпаюванн¤м господарства.
јнал≥зуючи зм≥ни в
структур≥ земельних уг≥дь, можна сказати, що б≥льше всього скоротилась площа
орних земель, дещо зм≥нилась площа
л≥сових масив≥в, зовс≥м не зм≥нилась площа водойм, а площа ≥нших земель
нав≥ть зросла. ÷е з’¤вилос¤ насл≥дком залученн¤ найб≥льш ероз≥йно-небезпечних
силових д≥л¤нок, що Ї одн≥Їю з≥ складових частин ірунтозахисноњ системи
землеробства.
ѕор≥внюючи 2005 ≥ 2007
роки, сл≥д зазначити р≥ст виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤.
÷е св≥дчить про зм≥цненн¤ виробничоњ сфери господарства (покупц≥ новоњ техн≥ки,
спорудженн≥ нових господарських
буд≥вель, зб≥льшенн≥ погол≥в’¤ тварин). √осподарство придбало один
трактор “-150 був побудований млин. √осподарство виплачуЇ кошти за пањ в
розм≥р≥ 400 грн. хоча з переходом до нових форм господарюванн¤ частина основних
фонд≥в було втрачено. јле також варто сказати про зменшенн¤ виробничих фонд≥в
нес≥льськогосподарського призначенн¤ ≥ невиробничих. ÷е говорить про те, що
менше засоб≥в вид≥л¤Їтьс¤ на буд≥вництво житла, сусп≥льне харчуванн¤,
матер≥альне забезпеченн¤ дит¤чого саду ≥ школи, у житлово-комунальний фонд.
јнал≥зуючи зм≥ни, що в≥дбулис¤ в структур≥ фонд≥в господарства, можна
в≥дзначити тенденц≥ю зб≥льшенн¤ частки виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського
призначенн¤, а також оборотних кошт≥в ≥ зниженн¤ частки виробничих фонд≥в
нес≥льськогосподарського призначенн¤ ≥ невиробничих фонд≥в.
” пер≥од з 2005 по 2007
роки в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йне зб≥льшенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в господарства. “ак
к≥льк≥сть прац≥вник≥в господарства зб≥льшилось на 20,9%, зайн¤тих у
с≥льськогосподарському виробництв≥ – на 31,3%, у рослинництв≥ – на 49,9%. ј от
число прац≥вник≥в у галуз≥ тваринництва скоротилос¤. ÷≥ зм≥ни можна по¤снити
зб≥льшенн¤м обс¤г≥в виробництва, вид≥ленн¤м рослинництва в пр≥оритетну,
найб≥льш прибуткову галузь, б≥льш рац≥ональною орган≥зац≥Їю прац≥ у
тваринництв≥. ўо стосуЇтьс¤ навантаженн¤ на одного прац≥вника, то в 2007 роц≥
йому довелос¤ в≥дробити на 19 люд.-год. Ѕ≥льше (на 1,0 %), чим у 2005 роц≥. ”
ц≥лому цей показник нестаб≥льний по роках, але з 2005 року спостер≥гаЇтьс¤
тенденц≥¤ його росту, що говорить про б≥льш продуктивне використанн¤ трудових
ресурс≥в господарства.
¬ ц≥лому по господарству
забезпечен≥сть енергоресурсами за 3 роки виросла на 7,3%, м≥н≥мальне значенн¤
цього показника було заф≥ксовано в 2005 роц≥. ” цей час господарство не мало
досить засоб≥в, щоб здобувати нову техн≥ку, а стара пост≥йно виходить з ладу ≥
вимагаЇ зм≥ни. јнал≥зуючи представлен≥ дан≥, сл≥д зазначити, що р≥ст
забезпеченост≥ енергоресурсами значно
в≥дстаЇ в≥д зб≥льшенн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в господарства, зв≥дси ≥ зменшенн¤
енергонасищеност≥ на 11,3%.
÷е у свою чергу говорить,
що б≥льш високих результат≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ господарства можна дос¤гти,
т≥льки робл¤чи наголос на використанн≥ механ≥зованих ресурс≥в, зб≥льшуючи продуктивн≥сть прац≥ ≥
зменшуючи к≥льк≥сть зайн¤тих у виробництв≥ прац≥вник≥в.
јле не потр≥бно забувати ≥
про симулюванн¤ роб≥тник≥в тому що це важливий фактор ¤кий напр¤му впливаЇ на
продуктивн≥сть прац≥ роб≥тник≥в. јдже задоволений роб≥тник ≥ працюЇ на вс≥ 100%
в≥дсотк≥в.
—постер≥гаЇтьс¤ значний
р≥ст пос≥вних площ п≥д озимими зерновими, сон¤шником, овочами в≥дкритого грунту
й однол≥тн≥х трав. ÷≥ зм≥ни можна по¤снити наступним:
1) зб≥льшуЇтьс¤ попит на нас≥нн¤ озимих
культур, озим≥ культури б≥льш ефективно використовують ірунтову вологу,
накопичену в ос≥нньо-зимовий пер≥од ≥ здатн≥ дати б≥льш висок≥ врожањ в
пор≥вн¤нн≥ з ¤ровими культурами;
2) зб≥льшитис¤ пос≥вн≥ площ≥, ¤к п≥д
товарним сон¤шником, так ≥ п≥д нас≥нними
д≥л¤нками, де розмножуютьс¤ сорти. “оварний сон¤шник завжди маЇ попит ≥ Ї
найб≥льш виг≥дною с≥льськогосподарською культурою, а нас≥нн¤ сорт≥в сон¤шника
користуютьс¤ попитом тому, що њхн≥й можна перес≥вати к≥лька рок≥в п≥др¤д, у той
час ¤к г≥бридн≥ нас≥нн¤ необх≥дно
закуповувати щор≥чно;
3) господарство знаходитьс¤ в безпосередн≥й
близькост≥ в≥д м≥ста, маЇ значн≥ площ≥ зрошуваних земель, може залучати додаткову
робочу силу з м≥ських район≥в, тому розвиток овоч≥вництва ц≥лком законом≥рно ≥
буде продовжуватис¤.
јнал≥зувати врожайн≥сть
с≥льськогосподарських культур дуже важко, тому що вона по роках дуже сильно
м≥н¤Їтьс¤ через р≥зн≥ кл≥матичн≥ умови, але анал≥зуючи середн≥ значенн¤
врожайност≥ культур можна сказати, що по цьому показнику в господарств≥
дос¤гнут≥ непоган≥ результати. ”рожайн≥сть зернових культур зросла пор≥вн¤но
2005 р. на 103,21% так само в≥дбулос¤ ≥ з сон¤шником на 102,56% але зменшились по
¤р≥й зернов≥й на 29,77% ¤к видно р≥ст урожайност≥ в≥дбулос¤ по б≥льшост≥
культур.
ƒл¤
створенн¤ м≥цноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази на час≥ – активне формуванн¤ ≥
нагромадженн¤ ≥нвестиц≥йного потенц≥алу, перетворенн¤ амортизац≥й у
найважлив≥ший реновац≥йних ресурс, впровадженн¤ сучасних технолог≥й тощо. Ќин≥
найголовн≥ше завданн¤ п≥дприЇмств галуз≥ – пол≥пшенн¤ њх ф≥нансового стану.
¬изначальний чинник платоспроможност≥ тут – стан об≥гових кошт≥в, ¤к≥
розпорошуютьс¤ через пост≥йне зростанн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥. ќтже,
ефективне використанн¤ кошт≥в – пр≥оритетний напр¤мок ф≥нансовоњ д≥¤льност≥
п≥дприЇмств. –еал≥зуюти його можна за допомогою стаб≥л≥зац≥њ виробництва. ѕри
зменшенн≥ обс¤г≥в випуску продукц≥њ ефективн≥сть використанн¤ об≥гових кошт≥в
неминуче пог≥ршуЇтьс¤. ÷е зумовлено тим, що обс¤ги сировини, матер≥ал≥в, ≥нших
ресурс≥в ≥ палива зменшуютьс¤ швидшими темпами, н≥ж обс¤г випущеноњ продукц≥њ.
”
наш≥й крањн≥ пол≥пшенн¤ економ≥чного механ≥зму господарюванн¤ агропромислового
комплексу спр¤мовано дл¤ створенн¤ спри¤тливих
умов ≥ б≥льш швидкого розвитку комплексноњ механ≥зац≥њ
с≥льськогосподарського виробництва ≥ рац≥онального використанн¤
машинно-тракторного парку. ” багатьох зонах нашоњ крањни усе б≥льше ≥ б≥льше
знаход¤ть застосуванн¤ нов≥ технолог≥њ обробленн¤ ≥ збиранн¤
с≥льськогосподарських культур.
¬икористанн¤
ћ“ј при ≥ндустр≥альн≥й технолог≥њ обробленн¤ с≥льськогосподарських культур
засновано на загальних положенн¤х операц≥йноњ технолог≥њ, доповнених б≥льш
твердими вимогами до терм≥н≥в початку ≥ зак≥нченн¤ операц≥њ, вибору оптимальних
режим≥в руху агрегат≥в, збереженню стаб≥льност≥ показник≥в ¤кост≥ технолог≥чних
процес≥в у час≥ ≥ простор≥. ” перспектив≥ повинне бути забезпечене
автоматизоване керуванн¤ технолог≥чними процесами по њх ходу дл¤ того, щоб
створювати оптимальн≥ умови дл¤ розвитку культурних рослин.
«береженн¤
родючост≥ ірунт≥в, њњ п≥двищенн¤ шл¤хом збагаченн¤ орного шару р≥зними
живильними речовинами ≥ пол≥пшенн¤ њњ структури Ї головним чинником дл¤ усп≥шного
впровадженн¤ ≥ндустр≥альноњ технолог≥њ обробленн¤ с≥льськогосподарських
культур.
ƒл¤
подальшого п≥двищенн¤ виробництва зерна на ≥ндустр≥альн≥й основ≥ в останн≥ роки
розроблен≥ технолог≥чн≥ передумови науково-досл≥дними ≥ конструкторськими
орган≥зац≥¤ми.
ѕеред
широким колом фах≥вц≥в стаЇ задача – глибоко ≥ творчо опанувати вс≥м арсеналом
агротехн≥чних ≥ механ≥зованих процес≥в вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ зерна, навчитьс¤
погоджувати њх з конкретними виробничими умовами.
Ћише
при такому п≥дход≥ ми з найб≥льшою в≥ддачею освоњмо ≥ндустр≥альн≥ технолог≥чн≥
прийоми обробленн¤ зерна в с≥льськ≥м господарств≥.
—писок використаноњ л≥тератури
1. јгропромисловий комплекс ”крањни: стан,
тенденц≥њ та перспективи розвитку. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2007. – 481 с.
2. «јнал≥з господарськоњ д≥¤льност≥» п≥д
загальною редакц≥Їю —тражева ¬.≤., ињв: «¬ища школа», 2007 р.
3. јнтикризове керуванн¤: в≥д банкрутства до
ф≥нансового оздоровленн¤ /ѕ≥д ред. √.ѕ.≤ванова. - .: «акон ≥ право. 2007 р.
4. јндр≥йчук ¬. √. ≈коном≥ка аграрних
п≥дприЇмств. – .: ≤«ћЌ, 2007. – 510 с.
5. јндр≥йчук ¬. Ѕауер Ћ. ћенеджмент:
прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ризик. – .: Ќ≈”, 2007. – 314 с.
6. јндр≥йчук ¬. √. ≈коном≥ка аграрного
п≥дприЇмства. Ќавчально-методичний пос≥бник дл¤ самост≥йного вивченн¤
дисципл≥ни. – .: Ќ≈”, 2007. – 355 с.
7. јндр≥йчук ¬. √. ќц≥нка макро- ≥
м≥кропараметр≥в економ≥ки в контекст≥ продовольчоњ безпеки ”крањни // ≈коном≥ка
јѕ . – 2006. - є5. – —. 61 – 65.
8. Ѕ≥луха ћ. “. ‘орми
ф≥нансово-господарського контролю (рев≥з≥¤, аудит, судово-бухгалтерська
експертиза) // Ѕухгалтерський обл≥к ≥ аудит. – 2007. - є7. – —. 12 – 14.
9. Ѕ≥луха ћ. “. “еор≥¤
ф≥нансово-господарського контролю ≥ аудиту. – .: ¬ища школа, 2007.
10. Ѕ≥луха ћ. “. урс аудиту. – .: ¬ища
школа: “-во ««нанн¤», 2007. – 573 с.
11. Ѕалабанов ». “. «ќснови финансового менеджмента».
ћ.: «‘инансы и статистика». 2007.
12. Ѕаканов
ћ. ». «“еори¤ экономического анализа». ”чебник. – ћ., 2007 р. – 288 с.
13. ¬орст
…., –евентлоу ѕ. Ёкономика фирмы. – ћ.: ¬ысша¤ школа, 2007. – 270 с.
14. √орелк≥н ¬. “. «–озрахунки на п≥дприЇмствах» /
¬≥сник податковоњ служби / - 2007 р. є29, с. 33-40.
15. √рузинов ¬. ѕ. ≈коном≥ка п≥дприЇмства ≥
п≥дприЇмництва – .: —ќ‘≤“, 2007.
16. √уцай люк «. јудит ф≥нансових результат≥в
// Ѕухгалтерський обл≥к ≥ аудит. – 2007. - є8 – —. 13 – 16.
17. ƒем’¤ненко ћ. я. ќснови податкових
в≥дносин. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2007. – 263 с.
18. ƒем’¤ненко —. ≤. ћенеджмент виробничих
витрат. – .: Ќ≈”, 2007. – 264 с.
19. ≈коном≥ка п≥дприЇмства. – .: Ќ≈”, 2007.
– 528 с.
20. ≈коном≥ка п≥дприЇмства. ѕ≥дручник дл¤
вуз≥в. ѕ≥д ред. ”. я. √орфинкел¤. ’.: Ѕанки ≥ б≥рж≥. 2007. 367 с.
21. ≈коном≥ка: ѕ≥дручник. – .: ««нанн¤». 2007
р.
22. ≈коном≥ка ≥ б≥знес / ѕ≥д ред. ¬. ¬.
ашаева. – .: «¬ища школа». 2005 р.
23. «авгородний ¬. ѕ. Ќалоги й
налоговый контроль в ”краине. – .: ј.—. ., 2006. – 639 с.
24. «авгородн≥й ј. √., ¬ознюк √. Ћ., —мовженко
“. —. ‘≥нансовий словник. – Ћьв≥в: ¬ид-во ƒерж.
ун-ту «Ћьв≥вська пол≥техн≥ка», 2007. – 384 с.
25. асл «., Ѕекнер ћ., Ќельсон ј. Ёффективное
фермерское хаз¤йство: ѕер. — англ. – ћ.: ¬ќ јгропромиздат, 2007. – 495 с.
26. емпбэлл –., ћакконелл, —тенди Ћ. Ѕрю.
Ёкономикс: ¬ 2-х т. – ћ.: –еспубл≥ка, 2007. – “.2. – —. 238 – 249.
27. оваленко ё. —. —≥льськогосподарське
п≥дприЇмство в ринковому середовищ≥. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2005. – 200 с.
28. овальов ¬. ¬. «‘≥нансовий анал≥з». ињв.:
«¬ища Ўкола», 2007 р.
29. ћакконнелл . –., Ѕрю —. Ћ. ≈коном≥ка:
принципи, проблема ≥ пол≥тика. т. 1,2. – ћ.: –еспубл≥ка, 2007.
30. Ќ. ≤ванов «¬иробничий потенц≥ал ”крањни:
стан, проблеми розвитку» // «≈коном≥ка ”крањни». є2. 2007 р.
31. Ќелеп ¬. ћ. ѕлануванн¤ на аграрному
п≥дприЇмств≥. – .: Ќ≈”, 2007. – 370 с.
ƒодатки
ƒодаток ј
