¬ступ
–озд≥л 1. ≈коном≥чна сутн≥сть продуктивност≥ прац≥,
орган≥зац≥¤ статистичного спостереженн¤ њњ р≥вн¤ в с≥льськогосподарських
п≥дприЇмствах
1.1 “еоретичн≥ основи визначенн¤
продуктивност≥ прац≥
1.2 —истема показник≥в продуктивност≥
прац≥ в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах
1.3 ќрган≥зац≥¤ статистичного
спостереженн¤ р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥
–озд≥л 2. јнал≥з р≥вн¤ та динам≥ки продуктивност≥ прац≥ в
п≥дприЇмств≥
2.1 –¤ди
динам≥ки продуктивност≥ прац≥, њх анал≥тичн≥ показники
2.2 ¬и¤вленн¤
тенденц≥й показник≥в продуктивност≥ прац≥ в п≥дприЇмств≥
2.3
≤ндексний анал≥з продуктивност≥ прац≥
–озд≥л 3. јнал≥з фактор≥в зростанн¤ продуктивност≥ прац≥
3.1
ласиф≥кац≥¤ фактор≥в, що визначають р≥вень продуктивност≥ прац≥
3.2
«астосуванн¤ методу анал≥тичних групувань у вивченн≥ фактор≥в продуктивност≥
прац≥
3.3
ƒисперс≥йний анал≥з
3.4 орел¤ц≥йно
– регрес≥йний анал≥з
¬исновки
—писок використаних джерел
ƒодатки
¬ступ
–озвиток ринкових в≥дносин вимагаЇ систематичного спостереженн¤ за
зм≥ною продуктивност≥ прац≥ в с≥льському господарств≥. ” пер≥од
централ≥зованого управл≥нн¤ обл≥к ≥ анал≥з у наш≥й крањн≥ в основному
розвивалис¤ паралельно, незалежно один в≥д ≥ншого. ƒан≥ бухгалтерського обл≥ку
≥ систематичного обл≥ку служили в основному дл¤ складанн¤ зовн≥шньоњ зв≥тност≥,
на ¤к≥й ≥ будувавс¤ анал≥з, що незначно впливаЇ на процес прийн¤тт¤
управл≥нських р≥шень на р≥вн≥ п≥дприЇмства. « переходом до ринку ситуац≥¤
повинна зм≥нитис¤. ¬ умовах самост≥йност≥ ≥ в≥дособленост≥ п≥дприЇмств ≥стотно
зростаЇ роль Їдиного народногосподарського обл≥ку й анал≥зу в обірунтуванн≥
управл≥нських р≥шень на р≥вн≥ п≥дприЇмств, район≥в, а також республ≥ки.
ѕотр≥бн≥ добре розроблен≥ прийоми ≥ методи економ≥ко – статистичного анал≥зу з
використанн¤м комп’ютер≥в.
Ќеобх≥дн≥сть точного ≥ достов≥рного калькуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ
ран≥ше була викликана системою державного ц≥ноутворенн¤. « розвитком ринкових
в≥дносин розширюЇтьс¤ самост≥йн≥сть п≥дприЇмств ≥ у встановлен≥ ц≥н на
продукц≥ю з урахуванн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ. ” цих умовах важливо не просто
обмежитис¤ обчисленн¤м фактичноњ продуктивност≥ прац≥, а й чинник≥в, ¤к≥ на нењ
впливають, причому р≥зними методами ≥ р≥зними ступен¤ми. “ому в даний час центр
ваги повинний переноситис¤ з трудом≥стких розрахунк≥в по розд≥л≥ ≥ визначенню
точноњ фактичноњ ≥нформац≥њ на прогноз≥ розрахунки по продуктивност≥ прац≥,
складанн¤ обірунтованих нормативних калькул¤ц≥й.
Ќайб≥льш ефективним методом, що дозвол¤Ї вир≥шити цю проблему Ї, на м≥й
погл¤д, застосуванн¤ пост регрес≥йного ≥ндексного анал≥зу. ÷ей метод заснований
на побудов≥ корел¤ц≥йно – регрес≥йних моделей продуктивност≥ прац≥ з наступним
њхн≥м ≥ндексним анал≥зом.
Ѕезпосередньою задачею анал≥зу Ї: перев≥рка обірунтованост≥ плану по
продуктивност≥ прац≥, прогресивност≥ норм витрат; оц≥нка виконанн¤ плану ≥
вивченн¤ причин в≥дхилень в≥д нього, динам≥чних зм≥н; ви¤вленн¤ резерв≥в
ефективноњ продуктивност≥ прац≥; вишукуванн¤ шл¤х≥в њхньоњ моб≥л≥зац≥њ.
¬и¤вленн¤ резерв≥в ефективного управл≥нн¤ продуктивн≥стю прац≥ повинне
спиратис¤ на комплексний техн≥ко – економ≥чний анал≥з роботи п≥дприЇмства:
вивченн¤ техн≥чного й орган≥зац≥йного р≥вн¤ виробництва, використанн¤
виробничих потужностей ≥ основних фонд≥в, сировини ≥ матер≥ал≥в, робочоњ сили,
господарських зв’¤зк≥в.
¬итрати живоњ й упредметненоњ прац≥ в процес≥ виробництва складають
витрати виробництва. ¬ умовах товарно – грошових в≥дносин ≥ господарськоњ
в≥дособленост≥ п≥дприЇмства неминуче збер≥гаютьс¤ розходженн¤ м≥ж сусп≥льними витратами
виробництва ≥ витратами п≥дприЇмства. —усп≥льн≥ витрати виробництва – це
сукупн≥сть живоњ й упредметненоњ прац≥, що знаходить вираженн¤ у вартост≥
продукц≥њ. ¬итрати п≥дприЇмства складаютьс¤ з ус≥Їњ суми витрат п≥дприЇмства на
виробництво продукц≥њ ≥ њњ реал≥зац≥ю. ÷≥ витрати, виражен≥ в грошов≥й форм≥,
називаютьс¤ соб≥варт≥стю ≥ Ї частиною вартост≥ продукту. ” нењ включають
варт≥сть сировини, матер≥ал≥в, палива, електроенерг≥њ й ≥нших предмет≥в прац≥,
амортизац≥ю в≥драхуванн¤, зароб≥тна плата виробничого персоналу та ≥нш≥ грошов≥
витрати. «ниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ означаЇ економ≥ю упредметненоњ ≥ живоњ
прац≥ ≥ Ї найважлив≥шим чинником п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, росту
нагромаджень.
√оловний мотив д≥¤льност≥
будь-¤коњ ф≥рми в ринкових умовах – максим≥зац≥¤ прибутку. –еальн≥ можливост≥
реал≥зац≥њ ц≥Їњ стратег≥чноњ мети у вс≥х випадках обмежен≥ витратами
виробництва ≥ попитом на продукц≥ю, що випускаЇтьс¤. ќск≥льки витрати це
основний обмежник прибутку й одночасно головний фактор, що впливаЇ на обс¤г
пропозиц≥њ , то прийн¤тт¤ р≥шень кер≥вництвом ф≥рми неможливо без анал≥зу вже
на¤вних витрат виробництва ≥ њхньоњ величини на перспективу.
як об’Їкт досл≥дженн¤ обрано ____________________
ћетою даноњ курсовоњ роботи Ї статистичне вивченн¤ р≥вн¤ продуктивност≥
прац≥ в с≥льському господарств≥ ≥ безпосередньо в рослинництв≥.
—труктура роботи. –обота складаЇтьс¤ з≥ вступу, трьох розд≥л≥в,
висновк≥в ≥ списку використаноњ л≥тератури, додатк≥в.
¬ першому розд≥л≥ метою Ї розкритт¤ питанн¤ економ≥чноњ сут≥
продуктивност≥ прац≥ у с≥льському господарств≥. ¬ другому розд≥л≥ роботи
анал≥зуЇтьс¤ р≥вень та динам≥ка р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥. “рет≥й розд≥л курсовоњ
роботи розкриваЇ анал≥з фактор≥в продуктивност≥ прац≥ в с≥льському господарств≥
за допомогою, зокрема, дисперс≥йного ≥ корел¤ц≥йного анал≥зу, ≥нших метод≥в.
–озд≥л 1. ≈коном≥чна сутн≥сть продуктивност≥ прац≥, орган≥зац≥¤
статистичного спостереженн¤ њњ р≥вн¤ в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах
1.1 “еоретичн≥ основи визначенн¤
продуктивност≥ прац≥
¬иробництво будь-¤коњ продукц≥њ, в тому числ≥ ≥ с≥льськогосподарськоњ,
може зростати за рахунок зб≥льшенн¤ маси прац≥, п≥двищенн¤ р≥вн¤ њњ
продуктивност≥ або завд¤ки одночасн≥й д≥њ цих двох фактор≥в. ћаса прац≥
залежить в≥д к≥лькост≥ працюючих, тривалост≥ робочого дн¤ та ≥нтенсивност≥
прац≥. ¬раховуючи, що к≥льк≥сть працюючих у с≥льському господарств≥ маЇ ст≥йку
тенденц≥ю до зменшенн¤, а робочий день законодавче регулюЇтьс¤ ≥ в ≥сторичному
план≥ спостер≥гаЇтьс¤ скороченн¤ його тривалост≥, то стаЇ очевидним, що маса
прац≥ в ц≥й галуз≥ також маЇ тенденц≥ю до зменшенн¤. ≤нтенсивн≥сть прац≥ не
можна розгл¤дати ¤к компенсуючий фактор, оск≥льки вона маЇ рац≥ональн≥ мереж≥,
встановлен≥ в≥дпов≥дно до ф≥зичних ≥ псих≥чних можливостей людини. “ому
зрозум≥ло, що зб≥льшити виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ можна
насамперед завд¤ки п≥двищенню
продуктивност≥ прац≥.
ѕ≥д
продуктивн≥стю прац≥ розум≥ють реал≥зовану здатн≥сть конкретноњ прац≥ (прац≥
конкретних прац≥вник≥в) в одиницю робочого часу виробл¤ти певну к≥льк≥сть
продукц≥њ або виконувати в≥дпов≥дний обс¤г роботи. « наведеного визначенн¤ випливаЇ, що п≥двищенн¤
продуктивност≥ прац≥ в к≥нцевому рахунку знаходитьс¤ до економ≥њ робочого часу.
јдже чим менше потр≥бно часу дл¤ виробництва ¤когось виду продукц≥њ, тим б≥льше
робочого часу може бути використано дл¤ зб≥льшенн¤ виробництва цього самого або
≥ншого виду продукц≥њ. ≤з скороченн¤м робочого часу на виробництво одиниц≥
продукц≥њ знижуЇтьс¤ (за ≥нших однакових умов) њњ соб≥варт≥сть, отже, зростаЇ
дох≥дн≥сть п≥дприЇмств, п≥двищуЇтьс¤ њх конкурентоспроможн≥сть. «≥ зростанн¤м
продуктивност≥ прац≥ посилюЇтьс¤ процес вив≥льненн¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ можуть
бути залучен≥ п≥дприЇмством дл¤ розвитку ≥нших вид≥в д≥¤льност≥. ќчевидно
також, що скороченн¤ робочого дн¤ можливе лише за умови посл≥довного п≥двищенн¤
продуктивност≥ прац≥.
ѕроте на виробництво продукц≥њ витрачаЇтьс¤ не лише жива прац¤, а й
минула, уречевлена у виробниче спожитих засобах ≥ предметах прац≥. “ому,
розгл¤даючи продуктивн≥сть прац≥ в широкому значенн≥ цього слова, можна зробити
висновок, що дл¤ сусп≥льства продуктивн≥сть прац≥ п≥двищуЇтьс¤ з економ≥Їю ¤к
живоњ, так ≥ уречевленоњ прац≥. ќднак сл≥д мати на уваз≥, що сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж
затратами уречевленоњ ≥ живоњ прац≥ на одиницю продукц≥њ не Ї стаб≥льним, а
пост≥йно зм≥нюЇтьс¤, причому так, що частка живоњ прац≥ зменшуЇтьс¤, а минулоњ
– зб≥льшуЇтьс¤. –еальне п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ в широкому розум≥нн≥
цього слова маЇ м≥сце лише тод≥, коли темпи зростанн¤ уречевленоњ прац≥
менш≥ за темпи скороченн¤ живоњ прац≥,
тобто коли сукупн≥ затрати прац≥ на одиницю продукц≥њ скорочуютьс¤.
ƒл¤ визначенн¤ продуктивност≥ прац≥ в с≥льському господарств≥
застосовують систему економ≥чних показник≥в. ÷е зумовлено особливост¤ми даноњ
галуз≥ ≥, насамперед, незб≥гом робочого пер≥оду з пер≥одом виробництва. ”
багатьох галуз¤х аграрних п≥дприЇмств продукц≥ю одержують лише раз на р≥к, а
працю витрачають ц≥лор≥чне. “ому, застосовуючи систему показник≥в
продуктивност≥ прац≥, можна, не оч≥куючи к≥нцевих результат≥в, враховувати
пром≥жн≥, що характеризують затрати живоњ прац≥ на окремих операц≥¤х, за окрем≥
пром≥жки часу, завантажен≥сть прац≥вник≥в тощо. Ќа рис. 1.1 наведено систему
показник≥в продуктивност≥ прац≥, що використовуЇтьс¤ на аграрних п≥дприЇмствах.
“рудом≥стк≥сть продукц≥њ тваринництва “рудом≥стк≥сть продукц≥њ рослинництва Ќатуральн≥ показники
–ис. 1.1. —истема показник≥в
продуктивност≥ прац≥
ѕовними називають показники продуктивност≥ прац≥, при визначенн≥ ¤ких
берутьс¤ до уваги вироблена продукц≥¤ ≥ затрати живоњ прац≥. Ќеповн≥ показники
Ї пром≥жними ≥ розраховуютьс¤ до одержанн¤ продукц≥њ. Ќатуральн≥ показники
визначають д≥ленн¤м пр¤мих затрат людино-годин, що виникають у процес≥ виконанн¤
технолог≥чних операц≥й, на обс¤г виробленоњ продукц≥њ. ÷е – обернен≥ показники
продуктивност≥ прац≥, ≥ њх називають технолог≥чною трудом≥стк≥стю продукц≥њ.
¬они в≥дпов≥дають на питанн¤, ск≥льки витрачено робочого часу на виробництво
центнера продукц≥њ. “рудом≥стк≥сть, розрахована за кожним видом продукц≥њ, за
економ≥чним зм≥стом Ї найб≥льш зрозум≥лим ≥ пор≥вн¤ним показником
продуктивност≥ прац≥ у час≥ на простор≥, а тому широко використовуЇтьс¤ дл¤
з≥ставленн¤ в динам≥ц≥, м≥ж п≥дприЇмствами, рег≥онами ≥ крањнами.
р≥м
технолог≥чноњ трудом≥сткост≥ центнера продукц≥њ, доц≥льно також визначати
загально виробничу трудом≥стк≥сть центнера продукц≥њ, враховуючи не лише пр¤м≥
затрати живоњ прац≥ (прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ безпосередньо зайн¤т≥ на
виробництв≥ в≥дпов≥дноњ продукц≥њ), а й непр¤м≥, пов’¤зан≥ з управл≥нською
д≥¤льн≥стю виробничих п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства.
—л≥д розр≥зн¤ти так≥ пон¤тт¤, ¤к
трудом≥стк≥сть центнера продукц≥њ ≥ трудом≥стк≥сть виробництва певного виду
продукц≥њ. ќстанн≥й показник визначаЇтьс¤
д≥ленн¤м загальноњ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих пр¤мих людино-годин на площу
пос≥ву культури або на к≥льк≥сть погол≥в’¤ тварин, в≥д ¤кого отримана
продукц≥¤. –озум≥нн¤ сут≥ цих двох показник≥в Ї важливим при анал≥з≥ результат≥в
виробництва ≥ пошуку резерв≥в подальшого п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥. јдже
в с≥льському господарств≥ нер≥дк≥ випадки, коли трудом≥стк≥сть центнера р≥зних
вид≥в продукц≥њ приблизно однакова (наприклад, трудом≥стк≥сть центнера зерна ≥
центнера цукрових бур¤к≥в), тод≥ ¤к трудом≥стк≥сть виробництва таких вид≥в
продукц≥њ ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤.
«
метою визначенн¤ продуктивност≥ прац≥ по с≥льському господарству крањни, по
окремих п≥дприЇмствах з урахуванн¤м ус≥х вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ,
що ними виробл¤Їтьс¤, розраховують варт≥сн≥ показники – погодинну, денну ≥
р≥чну продуктивн≥сть прац≥ – в≥дношенн¤м вартост≥ валовоњ продукц≥њ, в
пор≥вн¤них ц≥нах в≥дпов≥дно до в≥дпрацьованих годин, людини-дн≥в ≥
середньор≥чноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в, зайн¤тих у с≥льськогосподарському виробництв≥.
ѕри визначенн≥ погодинноњ ≥ денноњ продуктивност≥ прац≥ враховують пр¤м≥ ≥
непр¤м≥ затрати живоњ прац≥.
ћ≥ж
р≥чною ≥ погодинною (денною) продуктивн≥стю прац≥ ≥снуЇ т≥сний взаЇмозв’¤зок,
¤кий у формал≥зованому вигл¤д≥ можна зобразити виразом:
–п =
„п * ≤п
де –п
– р≥чна продуктивн≥сть прац≥;
„п –
погодинна (денна) продуктивн≥сть прац≥;
≤п –
≥нтенсивн≥сть прац≥ – к≥льк≥сть в≥дпрацьованих одним середньор≥чним прац≥вником
людино-годин (людино-дн≥в) за р≥к.
Ќеповн≥
абсолютн≥ показники розраховуютьс¤ (за окремими культурами) за кожною
технолог≥чною операц≥Їю (п≥дготовкою грунту до пос≥ву, пос≥ву, догл¤ду за
пос≥вами, збиранн¤м) д≥ленн¤м затрачених на ц≥й операц≥њ людино-годин на площу
пос≥ву в≥дпов≥дноњ культури. ” тих тваринницьких галуз¤х, де виробничий цикл
займаЇ тривалий пер≥од (дорощуванн¤ ≥ в≥дгод≥вл¤ великоњ рогатоњ худоби ≥
свиней, овець), з метою контролю за витрачанн¤м живоњ прац≥ обчислюють њњ
затрати на голову тварин за певний календарний пер≥од – м≥с¤ць, квартал, р≥к.
¬ажливим
неповним абсолютним показником Ї норма закр≥пленн¤ певного виду тварин за одним
прац≥вником ≥ норма обслуговуванн¤ ним певних засоб≥в прац≥ (машин, верстат≥в,
обладнанн¤ тощо). «а ≥нших однакових умов вказан≥ норми зростають з п≥двищенн¤м
р≥вн¤ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ прац≥.
ѕри цьому знижуютьс¤ затрати живоњ прац≥ на голову тварин (об’Їкт
обслуговуванн¤), ≥ за тих самих показник≥в (над≥й молока на корову,
середньодобовий прир≥ст живоњ маси тварин тощо) зростатиме њњ продуктивн≥сть.
Ќаведений механ≥зм визначенн¤ повних
показник≥в продуктивност≥ прац≥ побудований на пр¤мо пропорц≥йн≥й залежност≥ њх
р≥вн¤ в≥д обс¤гу виробництва продукц≥њ та обернено пропорц≥йн≥й залежност≥ в≥д
затрат живоњ прац≥. ƒл¤ оц≥нки д≥њ цих двох фактор≥в на продуктивн≥сть прац≥
визначають показник – коеф≥ц≥Їнт випередженн¤ з виразу:
де в
– коеф≥ц≥Їнт випередженн¤; 
≥ 
- продуктивн≥сть прац≥ в≥дпов≥дно у зв≥тному ≥
базовому пер≥одах; 
≥ 
- обс¤г виробництва валовоњ продукц≥њ
в≥дпов≥дно у зв≥тному ≥ базовому пер≥одах.
ƒан≥
по крањнах заходу з розвинутим с≥льським господарством переконують, що швидке
зростанн¤ ефективност≥ виробництва в ц≥й галуз≥ в≥дбуваЇтьс¤ тод≥ , коли на
кожний процент зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва продуктивн≥сть прац≥ зростаЇ на 2
– 5 % за рахунок зниженн¤ технолог≥чноњ трудом≥сткост≥ виробництва.
1.2.—истема показник≥в продуктивност≥ прац≥ в с≥льськогосподарськ≥й п≥дприЇмствах
”
с≥льському господарств≥ ”крањни до 1990р. склалас¤ тенденц≥¤ до п≥двищенн¤
продуктивност≥ прац≥. ѕроте воно в≥дбулос¤ пов≥льними темпами. ¬ наступн≥ роки
через кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥, ≥стотне зниженн¤ врожайност≥ культур ≥
особливо продуктивност≥ худоби трудом≥стк≥сть центнера продукц≥њ значно зросла.
«а де¤кими њњ видами (прир≥ст живоњ маси великоњ рогатоњ худоби, свиней)
затрати живоњ прац≥ на одиницю продукц≥њ зб≥льшилис¤ в к≥лька раз≥в.
“аблиц¤
1.1. ƒинам≥ка трудом≥сткост≥ центнера основних вид≥в продукц≥њ с≥льського
господарства, люд.-год. на 1 ц.
|
¬ид продукц≥њ |
¬ середньому за 1986-1990 рр. |
2003 р. |
|
|
колгоспи |
радгоспи |
аграрн≥ |
|
|
«ерно (без кукурудзи) |
1,0 |
0,8 |
1,96 |
|
÷укровий бур¤к |
0,9 |
0,6 |
1,69 |
|
—он¤шник |
1,2 |
1,3 |
2,8 |
|
артопл¤ |
2,4 |
2,6 |
7,4 |
|
—он¤шник |
6,2 |
4,2 |
16,4 |
|
ѕрир≥ст живоњ маси ¬–’ |
44,9 |
35 |
105,3 |
|
ѕрир≥ст свиней |
37,2 |
18,7 |
183 |
|
ѕрир≥ст овець |
72,3 |
35,0 |
226 |
|
ћолоко |
7,9 |
6,0 |
15,8 |
|
яйц¤ кур¤ч≥ (на 100 шт.) |
14,1 |
2,4 |
7,1 |
|
¬овна |
268,9 |
168 |
464 |
ѕов≥льне п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ в 1970 –
1990 рр. та њњ ≥стотне зниженн¤ в 1991 – 2003 рр. насамперед через р≥зке
зниженн¤ врожайност≥ культур, продуктивност≥ тварин призвело до того, що њњ
р≥вень у с≥льському господарств≥ ”крањни нин≥ Ї значно нижчим, н≥ж у розвинутих
крањнах «аходу. Ќаприклад,
за даними нац≥ональноњ статистики —Ўј трудом≥стк≥сть молока в середньому за
1981 – 1985 рр. становила 0,44 людино-годин на центнер, або зменшилась
пор≥вн¤но з 1975 -1980 рр. у 2 рази. “рудом≥стк≥сть приросту живоњ маси великоњ
рогатоњ худоби в≥дпов≥дно становила 2,2 ≥ 2,8, свинини – 0,66 ≥ 1,1, бройлер≥в
– 0,22 ≥ 0,44, трудом≥стк≥сть 1000 шт. ¤Їць – в≥дпов≥дно 2 ≥ 3 людино-годин.
ќсновн≥
причини, що зумовили низький р≥вень продуктивност≥ прац≥ в с≥льському
господарств≥, були породжен≥ в≥дривом с≥льських прац≥вник≥в в≥д засоб≥в
виробництва, втратою ними почутт¤ господар¤, недостатньо матер≥альною
за≥нтересован≥стю в результатах своЇњ прац≥, низьким р≥внем механ≥зац≥њ та
автоматизац≥њ виробництва, пов≥льним освоЇнн¤м нових технолог≥й, низькою в
багатьох п≥дприЇмствах технолог≥чною ≥ трудовою дисципл≥ною ≥ за останн≥ роки –
глибокою економ≥чною кризою.
ѕроте
з виникненн¤м на баз≥ колишн≥х —ѕ нових орган≥зац≥йних форм господарюванн¤ на
сел≥, що функц≥онують на засадах приватноњ власност≥, з прийн¤тт¤м важливих
нормативно-правових акт≥в, направлених на стимулюванн¤ й економ≥чну п≥дтримку
розвитку с≥льськогосподарського виробництва, на сел≥ створено значно
спри¤тлив≥ше соц≥ально-економ≥чне середовище, за ¤кого аграрн≥ п≥дприЇмства
мають можлив≥сть ≥стотно п≥двищити продуктивн≥сть прац≥.
ƒл¤
пошуку на кожному п≥дприЇмств≥ резерв≥в зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ потр≥бно
проанал≥зувати њњ дос¤гнутий р≥вень, визначивши найважлив≥ш≥ фактори, ¤к≥
впливають на зм≥ну останнього. —каж≥мо, ≥з формули визначенн¤ р≥чноњ
продуктивност≥ прац≥ впливаЇ, що вона може зб≥льшуватис¤ (зменшуватис¤) за
рахунок зменшенн¤ (зб≥льшенн¤) к≥лькост≥ прац≥вник≥в, або за рахунок зм≥ни
обс¤гу виробництва продукц≥њ, або п≥д одночасним впливом обох цих фактор≥в.
ƒл¤
обчисленн¤ приросту р≥чноњ продуктивност≥ прац≥ завд¤ки вив≥льненню прац≥вник≥в
можна скористатис¤ формулою:
,
де 
–пр –
прир≥ст р≥чноњ продуктивност≥ прац≥ завд¤ки вив≥льненню прац≥вник≥в; 
≥ 
- к≥льк≥сть прац≥вник≥в в≥дпов≥дно в зв≥тному
≥ базовому пер≥одах .
¬плив
зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва продукц≥њ на прир≥ст продуктивност≥ прац≥
визначаЇтьс¤ за формулою:
,
де ѕпп –
прир≥ст р≥чноњ продуктивност≥ прац≥ завд¤ки зб≥льшенню обс¤гу виробництва; ≥ - обс¤г виробництва валовоњ продукц≥њ
в≥дпов≥дно в зв≥тному ≥ базовому пер≥одах.
ѕри
анал≥з≥ трудом≥сткост≥ центнера продукц≥њ потр≥бно пам’¤тати, що р≥вень цього
показника залежить в≥д двох величин: урожайност≥ культур (продуктивност≥ тварин)
≥ затрат живоњ прац≥ на гектар пос≥ву (голову тварин). «м≥на сп≥вв≥дношенн¤ цих
величин веде до зм≥ни р≥вн¤ трудом≥сткост≥ виробництва. ¬ар≥анти такого
сп≥вв≥дношенн¤ (табл. 1.2) зображено знаком (+), коли зростаЇ врожайн≥сть
(продуктивн≥сть тварин) ≥ продуктивн≥сть прац≥, ≥ знаком (-), коли ц≥ показники
знижуютьс¤.
”
табл. 1.2 наведено теоретично можлив≥ вар≥анти сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж
досл≥джуваними величинами, що впливають на р≥вень продуктивност≥ прац≥. ƒл¤
п≥дприЇмства найб≥льш ефективним Ї перший вар≥ант: зростаЇ врожайн≥сть
(продуктивн≥сть) ≥ знижуютьс¤ затрати живоњ прац≥ на гектар пос≥ву (голову
тварин). оск≥льки при цьому дос¤гаютьс¤ висок≥ темпи п≥двищенн¤ продуктивност≥
прац≥. ≈фективними дл¤ товаровиробник≥в Ї також вар≥анти 2-4, оск≥льки в них
теж скорочуютьс¤ затрати живоњ прац≥ на центнер продукц≥њ.
“аблиц¤1.2. «алежн≥сть продуктивност≥ прац≥ в≥д зм≥ни врожайност≥ культур (продуктивност≥ тварин) ≥
затрати живоњ прац≥ на гектар пос≥ву (на голову тварин).
|
¬ар≥ант |
”рожайн≥сть, ц/га (продуктивн≥сть
тварин) |
«атрати живоњ прац≥ на
1га пос≥ву (на1 голову тварин) |
ѕродуктивн≥сть прац≥ (обернений показник трудом≥сткост≥) |
|
1 |
+ |
- |
+ |
|
2 |
+ |
Const |
+ |
|
3 |
+ |
+ |
+ |
|
4 |
Const |
- |
+ |
|
5 |
Const |
Const |
Const |
|
6 |
+ |
+ |
- |
|
7 |
- |
- |
- |
|
8 |
- |
- |
- |
|
9 |
Const |
+ |
- |
|
10 |
- |
Const |
- |
ѕроте не кожне п≥двищенн¤
продуктивност≥ прац≥ Ї ефективним дл¤ п≥дприЇмства. ¬ цьому переконуЇ вар≥ант
8, коли при зниженн≥ врожайност≥ (продуктивност≥)
зростаЇ продуктивн≥сть прац≥. ¬даному випадку темпи зниженн¤ врожайност≥
(продуктивност≥) були нижчими за темпи зниженн¤ затрат живоњ прац≥ на гектар
пос≥ву або голову тварин. « огл¤ду на показник продуктивност≥ прац≥ дл¤
п≥дприЇмства не ц≥лком прийн¤тним Ї ≥ вар≥ант 6, коли темпи зростанн¤
врожайност≥ (продуктивност≥) нижч≥ за темпи зростанн¤ затрат живоњ прац≥. –ешта
вар≥ант≥в (кр≥м п’¤того) пов’¤зан≥ ≥з зниженн¤м ефективност≥ веденн¤
виробництва ≥, зрозум≥ло, дл¤ п≥дприЇмств Ї недоц≥льними.
ƒл¤ к≥льк≥сного визначенн¤ впливу
розгл¤нутих фактор≥в на трудом≥стк≥сть виробництва можна скористатис¤ ≥ндексним
способом досл≥дженн¤. «агальний ≥ндекс трудом≥сткост≥ розчленовуЇтьс¤ на два
частков≥ ≥ндекси:
де “ћ1 ≥ “ћ0 -
трудом≥стк≥сть виробництва в≥дпов≥дно в базовому ≥ зв≥тному роках;
∆ѕ0 ≥ ∆ѕ1 –
затрати живоњ прац≥ на 1га пос≥ву культури (голову тварин);
”0 ≥ ”1 – врожайн≥сть
культури (продуктивн≥сть тварин) у цих пер≥одах.
«а допомогою першого часткового ≥ндексу визначаЇтьс¤
к≥льк≥сний вплив на продуктивн≥сть прац≥ затрат живоњ прац≥ на гектар (голову
тварин), а за допомогою другого – врожайност≥ культур (продуктивност≥ тварин).
”с≥ фактори, що впливають на р≥вень
продуктивност≥ прац≥, за характером д≥њ на цей показник можна об’Їднати в три
групи. ƒо першоњ групи належать фактори, що спри¤ють зб≥льшенню виробництва
продукц≥њ, до другоњ – скороченню затрат живоњ прац≥, до третьоњ – соц≥альн≥
фактори, що спонукають прац≥вник≥в до ефективн≥шоњ прац≥.
«б≥льшенн¤ виробництва продукц≥њ
дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки п≥двищенню культури землеробства, провадженню нових сорт≥в
≥ г≥брид≥в с≥льськогосподарських культур, кращих пор≥д ≥ л≥н≥й тварин,
рац≥ональноњ х≥м≥зац≥њ виробництва ≥ мел≥орац≥њ земл≥, зм≥цненню кормовоњ бази
тощо. —еред другоњ групи фактор≥в важливе значенн¤ мають так≥, ¤к впровадженн¤
нових технолог≥й ≥ способ≥в оброб≥тку грунту, рац≥ональноњ орган≥зац≥њ прац≥ ≥
виробничих процес≥в, дос¤гненн¤ обірунтованоњ спец≥ал≥зац≥њ виробництва й
ефективного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж основними та допом≥жними галуз¤ми. јле найб≥льш
радикальним фактором, що впливаЇ на скороченн¤ затрат живоњ прац≥, Ї зм≥на њњ
кап≥талом. –езультатом такоњ зам≥ни Ї механ≥зац≥¤ й автоматизац≥¤ виробництва,
завд¤ки чому не лише п≥двищуЇтьс¤ продуктивн≥сть прац≥, а й зростаЇ
прибутков≥сть п≥дприЇмств. —кладн≥сть ≥ важлив≥сть цього питанн¤ вимагають його
детальн≥шого розгл¤ду.
—еред третьоњ групи фактор≥в
п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ особливу роль в≥д≥грають так≥, ¤к п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в ≥
р≥вн¤ њх матер≥альноњ за≥нтересованост≥, моральне стимулюванн¤ кращоњ прац≥.
ѕрац≥вники з вищою квал≥ф≥кац≥Їю швидше та ¤к≥сн≥ше виконують своњ функц≥њ.
“ому рац≥ональна орган≥зац≥¤ навчанн¤ кадр≥в Ї важливою умовою зм≥цненн¤
економ≥ки п≥дприЇмств. ÷е тим б≥льш важливо, що зам≥на живоњ , прац≥ кап≥талом,
перех≥д до використанн¤ б≥льш продуктивних машин ≥ знар¤дь вимагаЇ њх
експлуатац≥њ квал≥ф≥кованих прац≥вник≥в з ≥ншим р≥внем матер≥ального
стимулюванн¤: усп≥х дос¤гаЇтьс¤ лише тод≥, коли кожний прац≥вник буде ч≥тко
розум≥ти, що, коли, чому ≥ ¤к йому потр≥бно робити, а також ¤ка матер≥альна
винагорода його оч≥куЇ.
¬ажливим соц≥альним фактором
п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ї взаЇмов≥дносини м≥ж управл≥нським апаратом
(менеджерами) ≥ виконавц¤ми, роботодавц¤ми ≥ виконавц¤ми. ћенеджери повинн≥
турбуватис¤ про прац≥вник≥в, прислуховуватис¤ до њх порад щодо пол≥пшенн¤
орган≥зац≥њ виробництва, вдосконаленн¤ його техн≥чноњ бази, об’Їктивно
оц≥нювати роботу кожного члена трудового колективу. ≈тика взаЇмов≥дносин м≥ж
кер≥вниками ≥ п≥длеглими вимагаЇ
взаЇмоповаги. ћенеджери повинн≥ спок≥йно реагувати на помилки виконавц≥в,
виправл¤ти њх , не робл¤чи зауважень винним у присутност≥ ≥нших прац≥вник≥в.
«начного п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥
можна дос¤гти завд¤ки впровадженню науковоњ орган≥зац≥њ прац≥, коли дос¤гаЇтьс¤
найб≥льш рац≥ональне виконанн¤ трудового процесу.
1.3 ќрган≥зац≥¤
статистичного спостереженн¤ р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥
ќбл≥к виконанн¤ норм вироб≥тку
роб≥тниками- в≥др¤дниками провадитьс¤ на основ≥ первинних документ≥в, за ¤кими
у виробничих п≥дрозд≥лах на п≥дприЇмств≥ провадитьс¤ обл≥к виготовленн¤ ≥
прийманн¤ придатноњ продукц≥њ (роб≥т) ≥ в≥дпрацьованого часу (нар¤ду, рапорту
про вироб≥ток, табел¤).
—татистичний зв≥т за формою N 4-ѕ¬ за зв≥тний пер≥од (р≥к)
складаЇтьс¤:
·
ѕ≥дприЇмствами
промисловост≥, п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми транспорту та зв’¤зку – за
кв≥тень ≥ жовтень;
·
Ѕуд≥вельними
орган≥зац≥¤ми – за кв≥тень ≥ листопад;
·
—≥льськогосподарськими
п≥дприЇмствами: 1 – щодо тракторист≥в машин≥ст≥в – виб≥рково за два м≥с¤ц¤
зв≥тного року – за один м≥с¤ць найб≥льш напружених весн¤но польових роб≥т
(кв≥тень або травень) ≥ один м≥с¤ць збиральних роб≥т (серпень або вересень); 2
– щодо роб≥тник≥в – в≥др¤дник≥в на ручних роботах (вантажно -розвантажувальн≥)
прополка основних культур,(в тому числ≥ сон¤шнику) – виб≥рково за два
м≥с¤ц≥(наприклад, за аналог≥Їю по трактористах- машин≥стах); 3 – щодо
роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в, що працюють у тваринництв≥, - оператори машинного
доњнн¤, до¤рки ручного доњнн¤, тел¤тниц≥ ≥ т. ≥н. (за вин¤тком п≥дм≥нних
роб≥тник≥в), - за с≥чень ≥ червень; 4 – щодо роб≥тник≥в – в≥др¤дник≥в ремонтних
майстерень (в тому числ≥: слюсар≥, токар≥, ковал≥) – за с≥чень ≥ лютий зв≥тного року.
¬иконанн¤ ≥ндив≥дуальних та колективних (бригадних) норм вироб≥тку
визначаЇтьс¤ у такому пор¤дку:
ўодо роб≥тник≥в, ¤к≥ виготовл¤ють
прот¤гом зв≥тного пер≥оду одну й ту саму або однакову продукц≥ю, - з≥ставленн¤м
виробленоњ приданоњ продукц≥њ в натуральному вигл¤д≥ ≥ з продукц≥Їю, ¤ку
роб≥тник повинен був виготовити за
встановленою нормою вироб≥тку за фактично витрачений на виробництво ц≥Їњ
продукц≥њ робочий час.
ѕриклад 1. –об≥тник
механоскладального цеху промислового п≥дприЇмства за зв≥тний пер≥од (кв≥тень ≥
жовтень) на в≥др¤дних роботах в≥дпрацював 315 годин ≥ за цей час виготовив 1836
одиниць вироб≥в (продукц≥њ). «г≥дно з установленою нормою за цей час повинно
бути виготовлено 1700 одиниць вироб≥в (продукц≥њ).
%
ѕриклад
2. Ѕригада мул¤р≥в буд≥вельного управл≥нн¤ к≥льк≥стю 12 чолов≥к за 40 робочих
дн≥в (два м≥с¤ц≥) зробила цегельну складку будови в обс¤з≥ 520куб.м. при норм≥
484куб.м. —ередн≥й в≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку кожним роб≥тником бригади
складе:
%
ўоб роб≥тник≥в, бригад, ¤к≥ прот¤гом
кв≥тн¤ ≥ жовтн¤ виготовл¤ли р≥зноман≥тну продукц≥ю (виконували р≥зноман≥тну
роботу), - ¤к в≥дношенн¤ виробленоњ к≥лькост≥ нормованого часу в нормо-годинах за
установленими нормами на виготовлену продукц≥ю (виконану роботу) до фактично
витраченого часу (в годинах).
¬изначенн¤ середнього в≥дсотка
виконанн¤ норм вироб≥тку в с≥льськогосподарському виробництв≥ маЇ своњ
особливост≥. ¬≥н визначаЇтьс¤ щодо роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в з подальшим
розпод≥лом њх на чотири групи профес≥й: 1 – трактористи-машин≥сти; 2 –
роб≥тники на ручних роботах; 3 – роб≥тники, що обслуговують тварин; 4 –
роб≥тники ремонтних майстерень.
¬≥дсоток виконанн¤ установлених у
господарств≥ норм вироб≥тку трактористами-машин≥стами визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м
виконаноњ за м≥с¤ць к≥лькост≥ нормо-зм≥н до в≥дпрацьованоњ к≥лькост≥ зм≥н за
м≥с¤ць у перерахунку на установлену в господарств≥ тривал≥сть зм≥ни. ¬изначенн¤
в≥дсотка виконанн¤ норм.
—ума в≥дпрацьованих за два м≥с¤ц≥
годин, що под≥лена на установлену тривал≥сть зм≥ни (7 або 8.2 години), на ¤ку
розрахован≥ у господарств≥ норми вироб≥тку, даЇ к≥льк≥сть в≥дпрацьованих зм≥н у
перерахунку на установлену тривал≥сть зм≥ни.
¬≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку визначаЇтьс¤
в≥дношенн¤м к≥лькост≥ виконаних нормо-зм≥н до к≥лькост≥ в≥дпрацьованих зм≥н у
перерахунку на 7 або 8.2 години. —ума в≥дпрацьованих годин ≥ к≥льк≥сть
виконаних нормо-зм≥н п≥драховуЇтьс¤ за первинними обл≥ковими листами
тракторист≥в-машин≥ст≥в п≥драховуЇтьс¤ за первинними обл≥ковими листами
тракторист≥в-машин≥ст≥в ≥ книжками бригадира по обл≥ку прац≥ ≥ виконаних роб≥т.
јналог≥чний розрахунок проводитьс¤ ≥ по ≥нших видах роб≥т.
—умарна чисельн≥сть
тракторист≥в-машин≥ст≥в по р¤дках 04-10 може бути б≥льше чисельност≥ по р¤дку
03, так ¤к одн≥ ≥ т≥ сам≥ роб≥тники, ¤к правило, зайн¤т≥ на дек≥лькох видах
роб≥т.
¬≥дсоток виконанн¤ установлених у
господарств≥ норм вироб≥тку роб≥тниками-в≥др¤дниками, що зайн¤т≥ на ручних
роботах, визначаЇтьс¤ за видами роб≥т в≥дношенн¤м виконаноњ к≥лькост≥
нормо-зм≥н до в≥дпрацьованоњ к≥лькост≥ зм≥н у перерахунку на установлену
тривал≥сть зм≥ни.
¬иконанн¤ норм
роб≥тниками-в≥др¤дниками, що обслуговують тварин, визначаЇтьс¤ за 2 м≥с¤ц≥ (за
с≥чень ≥ червень) щодо кожного роб≥тника (до¤рка, скотарка, свинарка, пташниц¤,
оператор, чабан) в≥дношенн¤м у в≥дсотках фактичноњ к≥лькост≥ кормо-дн≥в по
кожн≥й груп≥ тварин до плановоњ к≥лькост≥ кормо-дн≥в, розрахован≥й виход¤чи ≥з
норми обслуговуванн¤, що закладена у розрахунок розц≥нки ≥ к≥лькост≥
в≥дпрацьованих дн≥в у зв≥тному м≥с¤ц≥.
‘актична к≥льк≥сть кормо-дн≥в
заповнюЇтьс¤ за даними бухгалтерського обл≥ку по кожн≥й груп≥ тварин (≥з
урахуванн¤м прац≥ п≥дм≥нних тваринник≥в). ” тому випадку, коли обл≥к к≥лькост≥
кормо-дн≥в зд≥йснюЇтьс¤ у ц≥лому по ферм≥, можна визначити середн≥й по ферм≥
в≥дсоток виконанн¤ норм обслуговуванн¤ основними тваринниками. Ќаприклад, на
молочн≥й ферм≥ працюЇ 12 основних до¤рок, ¤к≥ обслуговують 500 кор≥в. Ќорма
обслуговуванн¤-40 кор≥в. ѕланова к≥льк≥сть кормо-дн≥в на 1 до¤рку складаЇ 1200
кормо-дн≥в (40 x 30), дл¤ ус≥х до¤рок 14400 кормо-дн≥в (1200 x 12). ‘актична к≥льк≥сть кормо-дн≥в
за м≥с¤ць по ферм≥ склала 15645, в≥дсоток виконанн¤ норм - 108,6% (15645 :
14400), отож, у форм≥ N 4-ѕ¬ необх≥дно у граф≥ “100 – 110%” показати 12 чолов≥к.
јналог≥чн≥ розрахунки зд≥йснюютьс¤ щодо скотар≥в та ≥нших тваринник≥в.
—ередн≥й в≥дсоток виконанн¤ норм
обслуговуванн¤ по с≥льськогосподарському п≥дприЇмству визначаЇтьс¤ за
п≥дсумковим р¤дком графи 13 допом≥жноњ таблиц≥ 4, в даному раз≥ в≥н дор≥внюЇ
109,0%.
ўодо роб≥тник≥в ремонтних майстерень
статистичний зв≥т складаЇтьс¤ за два м≥с¤ц≥ – с≥чень ≥ лютий.
¬≥дсоток виконанн¤ норм визначаЇтьс¤:
в≥дношенн¤м загальноњ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих кожним роб≥тником нормо-годин до
к≥лькост≥ годин, що фактично в≥дпрацьован≥ прот¤гом м≥с¤ц¤.
” зведених зв≥тах у ц≥лому по району,
област≥, держав≥ середн≥й в≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку (обслуговуванн¤) по
кожн≥й категор≥њ роб≥тник≥в визначаЇтьс¤ ¤к середньозважений шл¤хом
перемноженн¤ загальноњ чисельност≥ роб≥тник≥в на середн≥й в≥дсоток виконанн¤
норм вироб≥тку (обслуговуванн¤) по кожному господарству ≥ подальшим д≥ленн¤м
суми одержаних добутк≥в на чисельн≥сть по району, област≥, держав≥.
ѕри п≥драхуванн≥ виконанн¤ норм
вироб≥тку фактично витраченим визначаЇтьс¤ весь зм≥нний час (за граф≥ком) даних
(зв≥тних) м≥с¤ц≥в, в тому числ≥ внутр≥шньо зм≥нн≥ простоњ (з урахуванн¤м
скороченого робочого дн¤ в передсв¤тков≥ ≥ передвих≥дн≥ дн≥ при шестиденному робочому тижн≥), а також
врахований за табелем понаднормований час, за в≥драхуванн¤м часу:
— черговоњ та додатковоњ в≥дпустки (в
тому числ≥ в≥дпустки за навчанн¤ без в≥дриву в≥д виробництва);
— в≥дпустки з ваг≥тност≥ та полог≥в;
— в≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ
плати;
— в≥др¤дженн¤;
— тимчасовоњ непрацездатност≥;
— ц≥лозм≥нних простоњв не з вини
роб≥тника;
— планово-попереджувальних ремонт≥в
устаткуванн¤, передбачених планом-граф≥ком (¤кщо вони не врахован≥ в нормах
вироб≥тку);
— додаткових перерв у робот≥, що
подаютьс¤ за рахунок робочого часу в≥дпов≥дно до трудового законодавства
(роб≥тникам дл¤ об≥гр≥ванн¤ або у випадку повного припиненн¤ роботи при низьких
температурах);
— на виконанн¤ державних ≥ громадських
обов’¤зк≥в прот¤гом робочого часу у випадках, установлених законодавством, а
також часу, на ¤кий в≥дпов≥дно до постанови ур¤ду скорочуЇтьс¤ довго тривал≥сть
дн¤ або робочого тижн¤ дл¤ ос≥б, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д
виробництва.
ѕри визначенн≥ виконанн¤ норм
вироб≥тку на п≥дприЇмствах текстильноњ промисловост≥ з≥ зм≥нного часу за
граф≥ком виключаЇтьс¤ також;
— дл¤ роб≥тник≥в основного виробництва
– час простоњв на чищенн¤ ≥ заправленн¤ устаткуванн¤ в межах установлених норм,
¤кщо ц≥ простоњ не передбачен≥ у нормах вироб≥тку;
— дл¤ пом≥чник≥в майстр≥в – час простоњв
устаткуванн¤ через в≥дсутн≥сть роб≥тник≥в на обслуговуюч≥й д≥льниц≥ з причини
скороченого робочого тижн¤ дл¤ ос≥б, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д
виробництва. ¬казаний час простоњв устаткуванн¤ виключаЇтьс¤ з≥ зм≥нного часу
(за граф≥ком) пом≥чника майстра т≥льки при в≥дсутност≥ роб≥тник≥в дл¤ п≥дм≥ни.
ѕри багато верстатному обслуговуванн≥
виконанн¤ норм визначаЇтьс¤ таким чином: при
обслуговуванн≥ верстат≥в (машин, агрегат≥в) за установленими нормами –
з≥ставленн¤м к≥лькост≥ виготовленоњ у зв≥тному пер≥од≥ продукц≥њ в натуральному
вираз≥ (штук, тонн, к≥лограм, метр≥в ≥ т.≥н.) з к≥льк≥стю продукц≥њ, ¤ка
встановлена за нормою вироб≥тку або в нормо-годинах, до фактично
в≥дпрацьованого часу (людино-годин).
¬≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку
в≥др¤дниками ≥ розпод≥ленн¤ њх за ступенем виконанн¤ норм вироб≥тку
визначаЇтьс¤ за результатами двом≥с¤чноњ роботи кожного в≥др¤дника, виконаноњ
за вс≥ дн≥, в≥дроблен≥ ним у зв≥тних м≥с¤ц¤х, а не за частину м≥с¤ц¤ або одну
зм≥ну.
¬≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку
в≥др¤дник≥в, ¤к≥ працювали неповн≥ два (або один неповний) зв≥тн≥ м≥с¤ц≥
(вибули, переведен≥ або прийн¤т≥ в зв≥тних м≥с¤ц¤х, не працювали через хворобу,
були у в≥дпустц≥ або не працювали з ≥нших причин, визначаЇтьс¤ за результатами
вс≥х в≥дпрацьованих ними дн≥в прот¤гом двох м≥с¤ц≥в. ¬ умовах бригадноњ
орган≥зац≥њ прац≥, де нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥
Їдиного нар¤ду за к≥нцевими (колективними) результатами роботи бригади, вс¤
чисельн≥сть роб≥тник≥в бригади наводитьс¤ в граф≥ в≥дпов≥дного в≥дсотка
виконанн¤ норм бригадою в ц≥лому.
–обочий час, витрачений на
забраковану продукц≥ю (роботу), ¤к з вини, так ≥ не з вини роб≥тника, а також
робочий час, витрачений на виправленн¤ браку, з фактично в≥дпрацьованого часу
при визначенн≥ виконанн¤ норм не виключаЇтьс¤.
Ќормативний час, встановлений на
виконанн¤ податкових роб≥т, що були викликан≥ в≥дхиленн¤м в≥д нормальних умов
прац≥, на ¤к≥ розрахован≥ норми(нев≥дпов≥дн≥сть сировини, матер≥ал≥в,
непристосован≥сть ≥нструмент≥в ≥ устаткуванн¤ та ≥н.) на виправленн¤ браку
(¤кщо в≥н був допущений не з вини роб≥тника), включаЇтьс¤ в нормований час ,
враховуЇтьс¤ при визначенн≥ виконанн¤ норм вироб≥тку.
ѕродукц≥¤, що виготовлена учн¤ми п≥д
кер≥вництвом роб≥тник≥в, ¤к≥ њх навчають, або в бригадах в≥др¤дник≥в, при визначенн≥ в≥дсотка виконанн¤ норм вироб≥тку
вказаним роб≥тникам або бригад≥ не зараховуЇтьс¤.
¬иконанн¤ норм по виробнич≥й
д≥льниц≥, зм≥н≥, цеху, виробництву (по в≥дд≥ленню с≥льськогосподарського
колективу) в ц≥лому визначаЇтьс¤ шл¤хом з≥ставленн¤ нормованого часу в
нормо-годинах, виробленого за нормами, встановленими на виготовлену у зв≥тному
пер≥од≥ придатну продукц≥ю (вироби, заготовки, нап≥вфабрикати, картопл¤,
сон¤шник ≥ т.≥н.) вс≥ма роб≥тниками- в≥др¤дниками в≥дпов≥дно (д≥льниц≥, зм≥ни,
цеху, виробництва ≥ п≥дприЇмства; в≥дд≥ленн¤ ≥ с≥льськогосподарського
колективу), з к≥льк≥стю фактично витраченого робочого часу (в годинах)
роб≥тниками-в≥др¤дниками за зм≥нний час за граф≥ком.
„исельн≥сть роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в
(радгосп≥в, м≥жгосп≥в ≥ колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств), прац¤
¤ких прот¤гом зв≥тного пер≥оду нормуЇтьс¤ частково за техн≥чно обірунтованими,
частково за досл≥дно-статистичними нормами, дл¤ заповненн¤ граф 3, 4, 5,
визначаЇтьс¤ за формулою:
—т =
; де
—т-чисельн≥сть роб≥тник≥в
в≥др¤дник≥в, прац¤ ¤ких нормуЇтьс¤ за техн≥чно-обгрунтованими нормами, в т.ч.
за м≥жгалузевими ≥ галузевими;
—- чисельн≥сть
роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в, прац¤ ¤ких нормуЇтьс¤;
”- питома вага техн≥чно обірунтованих
норм, ¤ка визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м у в≥дсотках к≥лькост≥ нормо-зм≥н (дн≥в), що
в≥дпрацьован≥ за техн≥чно обірунтованими нормами, до вс≥Їњ к≥лькост≥ нормо-зм≥н
(дн≥в).
≥льк≥сть нормо-зм≥н (дн≥в), що
в≥дпрацьован≥ за техн≥чно обірунтованими нормами, у т.ч. з вид≥ленн¤м м≥жгалузевих
≥ галузевих, визначаЇтьс¤ в обл≥кових листах, нар¤дах або ≥нших формах
первинного обл≥ку шл¤хом проставленн¤ в≥дпов≥дних позначок (шифр≥в).
„исло прац≥вник≥в, ¤к≥ вив≥льнен≥
через перегл¤д ≥ зм≥ни норм, визначаЇтьс¤ за пер≥од з моменту впровадженн¤
нових норм до к≥нц¤ зв≥тного року.
ѕ≥драхунок економ≥њ трудових витрат
умовно або фактично вив≥льнених роб≥тник≥в визначаЇтьс¤ за фолмулами:
Ќа в≥др¤дно оплачуваних роботах
радгоспами, м≥жгоспами ≥ колективними с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами: 
≈ч=
,
де: Ќ-Ќ1- к≥льк≥сть нормо-зм≥н
(дн≥в), необх≥дних дл¤ виконанн¤ даного обс¤гу роб≥т за нормою, ¤ка д≥¤ла до
перегл¤ду, ≥ за новою запровадженою нормою;
‘г- фактичний р≥чний фонд робочого
часу 1 чолов≥ка в людино-дн¤х.
ѕри перегл¤д≥ норм обслуговуванн¤
радгоспами, м≥жгоспами, колективними с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами в
тваринництв≥ число умовно або фактично вив≥льнених роб≥тник≥в в розрахунку на
р≥к визначаЇтьс¤ за формулою:
™ч =(
-
)x
,
де: Ќ- погол≥в’¤ тварин на ферм≥ або
в колективному с≥льськогосподарському п≥дприЇмств≥;
Ќоб ≥ Ќон- норми обслуговуванн¤ до ≥
п≥сл¤ перегл¤ду;
ћ- число м≥с¤ц≥в д≥њ новоњ
запровадженоњ норми.
” тому випадку, коли в результат≥
впровадженн¤ заход≥в уведен≥ додатков≥ роб≥тники (наприклад з роздач≥ корм≥в),
то њх чисельн≥сть сл≥д вилучити ≥з загальноњ чисельност≥ умовно вив≥льнених
роб≥тник≥в.
ѕри перегл¤д≥ норматив≥в чисельност≥,
к≥льк≥сть умовно або фактично вив≥льнених прац≥вник≥в визначаЇтьс¤ за формулою:
≈р=( Ќчб-Ќчн 
x зм x----,
де: Ќеб ≥ Ќчн – базова та нова норма
чисельност≥ за зм≥ну;
зм – коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи
одиниць, що обслуговуютьс¤, на ¤к≥ встановлена норма чисельност≥.
якщо норматив чисельност≥
встановлюЇтьс¤ не на зм≥ну, а в ц≥лому по п≥дрозд≥лу, умовне ( фактичне)
вив≥льненн¤ чисельност≥ в≥д перегл¤ду цих норматив≥в визначаЇтьс¤ без
урахуванн¤ коеф≥ц≥Їнта зм≥нност≥, тобто ¤к р≥зниц¤ м≥ж базовою ≥ новою нормою
чисельност≥, помножена на число м≥с¤ц≥в д≥њ заходу ≥ под≥лена на 12.
ƒл¤ нормуванн¤ прац≥ службовц≥в
використовуютьс¤, ¤к правило, м≥жгалузев≥ ≥ галузев≥ норми (нормативи) часу,
обслуговуванн¤ (к≥лькост≥ п≥длеглих), чисельност≥. ќбл≥к нормуванн¤ прац≥
службовц≥в проводитьс¤ за цими видами норм (нормативах).
ƒо м≥жгалузевих в≥днос¤тьс¤ Їдин≥,
типов≥ норми (нормативи) часу, обслуговуванн¤, чисельност≥, затвердженн≥ або
погоджен≥ з ћ≥нпрац≥ ”крањни, а також м≥сцев≥ норми, розрахован≥ за
м≥жгалузевими нормативними документами.
ƒо
галузевих в≥днос¤ть норми (нормативи) часу, обслуговуванн¤ (к≥лькост≥
п≥длеглих), чисельност≥, затверджен≥ м≥н≥стерствами, а також м≥сцев≥ норми,
розрахован≥ за галузевими нормативами.
”
практиц≥ можуть бути випадки, коли одн≥ ≥ т≥ ж сам≥ групи службовц≥в одночасно
охоплен≥ р≥зноман≥тними видами норм (норматив≥в). Ќаприклад, галузев≥ нормативи
чисельност≥ охоплюють прац≥вник≥в, ¤к≥ зайн¤т≥ на машинописних роботах або на
роботах з д≥ловодства. јле прац¤ цих прац≥вник≥в може одночасно нормуватис¤ з
використанн¤м Їдиних, типових норм часу, розроблених у централ≥зованому
пор¤дку.
ћетодика
розрахунку умовного вив≥льненн¤ службовц≥в в≥д впровадженн¤ норм часу,
обслуговуванн¤ (к≥лькост≥ п≥длеглих) аналог≥чна методиц≥, наведена у пункт≥ 21
розд≥лу ≤≤ щодо роб≥тник≥в.
”мовне
вив≥льненн¤ чисельност≥ службовц≥в (≈у) у результат≥ впровадженн¤ нормативу
чисельност≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:
≈у = –б – –от,
ƒе:
–б – р≥зниц¤ м≥ж фактичною та
нормативною чисельн≥стю службовц≥в за р≥к, що передував зв≥тному;
–от
– р≥зниц¤ м≥ж фактичною та нормативною чисельн≥стю службовц≥в у зв≥тному
пер≥од≥.
–≥зниц≥
–б ≥ –от визначаютьс¤ за даними про фактичну та нормативну чисельн≥сть на 1
с≥чн¤ зв≥тного ≥ попереднього рок≥в.
“рудов≥
витрати на виготовленн¤ тари ≥ упакуванн¤ включаютьс¤ в трудом≥стк≥сть
продукц≥њ, ¤кщо вони передбачен≥ конструкторською специф≥кац≥Їю продукц≥њ , ≥
варт≥сть њх включена в оптову ц≥ну продукц≥њ (наприклад, футл¤ри ≥ ¤щики дл¤
≥нструмент≥в, запасних частин ≥ т. ≥н.).
”
таких випадках, коли затвердженим технолог≥чним процесом передбачено
виготовленн¤ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж продукц≥њ на р≥зному за продуктивн≥стю
устаткуванн≥, в нормовану трудом≥стк≥сть продукц≥њ включаЇтьс¤ середньозважений
нормований час.
”
трудом≥стк≥сть одиниц≥ продукц≥њ включаютьс¤ вс≥ витрати нормованого часу на
роботи, передбачен≥ технолог≥чним процесом, з урахуванн¤м ус≥х прац≥вник≥в,
одночасно виконуючи операц≥њ у цих роботах, ≥ норми обслуговуванн¤, тобто
трудом≥стк≥сть враховуЇтьс¤ в нормованих людино-годинах.
якщо
технолог≥чним процесом передбачене обслуговуванн¤ прац≥вником одночасно двох
або дек≥лькох верстат≥в (апарат≥в, агрегат≥в, механ≥зм≥в ≥ т. ≥н.), то
трудом≥стк≥сть визначаЇтьс¤ ¤к частка в≥д д≥ленн¤ загальноњ суми норм часу
(нормо-годинах) за вс≥ма операц≥¤ми ≥ верстатами, що обслуговуютьс¤ кожним
роб≥тником, на к≥льк≥сть верстат≥в, що обслуговуютьс¤ ним за нормою.
якщо
за технолог≥чним процесом один верстат (механ≥зм) одночасно обслуговують
дек≥лька роб≥тник≥в, то нормований час у верстато-годинах помножуЇтьс¤ на число цих роб≥тник≥в.
ѕри
бригадних роботах у трудом≥стк≥сть враховуЇтьс¤ не тривал≥сть обробки детал≥, а
трудов≥ витрати на њх виготовленн¤.
ќперац≥њ,
передбачен≥ технолог≥чним процесом, але поширен≥ не на 100% продукц≥њ
(наприклад, виправленн¤ м≥ст при виб≥рковому метод≥ за м≥ру твердост≥ ≥ т.
≥н.), включаютьс¤ трудом≥стк≥сть у тому в≥дсотку, ¤кий передбачений цим
процесом.
“рудов≥
витрати на роботи, що нормуютьс¤ на одиницю ваги, площ≥ або обс¤гу, що
одночасно виконуютьс¤ дл¤ р≥зноман≥тних вид≥в продукц≥њ, встановлюЇтьс¤ по
кожному виду продукц≥њ пропорц≥йно ваз≥, площ≥, обс¤гу комплекту деталей, що
вход¤ть у в≥дпов≥дну продукц≥ю.
–оботи,
передбачен≥ технолог≥чним процесом, включаютьс¤ в нормовану трудом≥стк≥сть
незалежно системи оплати прац≥ роб≥тник≥в, що виконують ц≥ роботи (пр¤ма,
прогресивна ≥ прем≥альна, в≥др¤дна, а також почасова ≥ почасово-прем≥альна).
якщо ц≥ роботи плануютьс¤ за робочими м≥сц¤ми ≥ оплачуютьс¤ зг≥дно з почасовою
≥ почасово-прем≥альною системою, то частка трудових витрат, що припадають на
кожну одиницю продукц≥њ, встановлюЇтьс¤, виход¤чи, з фонду часу вс≥х
роб≥тник≥в, що обслуговують дане м≥сце (д≥льницю, цех), ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ на
кожен виб≥р пропорц≥йно ваз≥ (обс¤гу) комплекту деталей або нормован≥й
трудом≥сткост≥ виробничоњ програми продукц≥њ.
“рудов≥
витрати роб≥тник≥в-почасовик≥в включаЇтьс¤ в трудом≥стк≥сть, виход¤чи з норм
обслуговуванн¤ або встановлених витрат часу в нормованих завданн¤х.
Ќормована
технолог≥чна трудом≥стк≥сть вибору по п≥дприЇмству в ц≥лому визначаЇтьс¤
п≥дсумуванн¤м њњ величини по цехах, що беруть участь в його виготовленн≥ з
урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнта витрат сировини (нап≥вфабрикат≥в) елемент≥в зб≥рного
складу кожного структурного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства на одиницю готового
продукту.
–озд≥л 2. јнал≥з р≥вн¤ та динам≥ки продуктивност≥ прац≥ в п≥дприЇмств≥
2.1
–¤ди динам≥ки продуктивност≥ прац≥, њх анал≥тичн≥ показники
–≥вень
показник≥в продуктивност≥ прац≥ ______________________проанал≥зуЇмо за
допомогою наступних показник≥в:
-
продуктивн≥сть
прац≥, тис. грн./чол.;
-
абсолютний
прир≥ст продуктивност≥ прац≥;
-
ланцюгов≥
темпи приросту;
-
базисн≥
темпи приросту;
-
ланцюгов≥
темпи зростанн¤;
-
базисн≥
темпи зростанн¤;
-
абсолютне
значенн¤ 1% приросту;
-
середнЇ
значенн¤ продуктивност≥ прац≥.
јбсолютний прир≥ст 
характеризуЇ абсолютний розм≥р
зб≥льшенн¤ (чи зменшенн¤) р≥вн¤ р¤ду у, за певний часовий ≥нтервал ≥
обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ р≥вн≥в р¤ду:
базисний
прир≥ст 
;
ланцюговий
прир≥ст 
.
«нак
«+», «-» св≥дчить про напр¤м динам≥ки.
“емп
зростанн¤ 
показуЇ, у ск≥льки раз≥в р≥вень у, б≥льший (менший) в≥д р≥вн¤, уз¤того
за базу пор≥вн¤нн¤. ¬≥н ¤вл¤Ї собою кратне в≥дношенн¤ р≥вн≥в:
базисний
темп 
ланцюговий
темп 
ѕри
зб≥льшенн≥ р≥вн¤ >1,
при зменшенн≥ -- <1.
“емпи зростанн¤ виражаютьс¤ ¤к у коеф≥ц≥Їнтах, так ≥ в процентах.
Ћанцюгов≥
≥ в≥дображують в≥дпов≥дно абсолютну ≥ в≥дносну
швидк≥сть динам≥ки. ¬они взаЇмопов’¤зан≥. якщо подати 
, то 
ќтже,
при стаб≥льн≥й абсолютн≥й швидкост≥ темпи зростанн¤ зменшуватимутьс¤. —таб≥льн≥
темпи зростанн¤ можлив≥ за умови прискоренн¤ абсолютноњ швидкост≥.
¬еличину
називають в≥дносним прискоренн¤м або темпом
приросту ≥ позначають символом Tt. ¬она функц≥онально пов’¤зана з темпом зростанн¤, але на
в≥дм≥ну в≥д останнього завжди виражаЇтьс¤ в процентах:
ќтже,
темп приросту показуЇ, на ск≥льки процент≥в р≥вень 
б≥льший (менший) в≥д бази пор≥вн¤нн¤.
—п≥вв≥дношенн¤м
абсолютного приросту ≥ темпу приросту визначаЇтьс¤ абсолютне значенн¤ 1% приросту.
Ќескладн≥ алгебрањчн≥ перетворенн¤ цього в≥дношенн¤ показують, що воно
становить соту частину р≥вн¤, уз¤того за базу:
.
ќчевидно,
що ланцюгов≥ й базисн≥ характеристики динам≥ки взаЇмопов’¤зан≥:
а)
сума ланцюгових абсолютних прирост≥в дор≥внюЇ к≥нцевому базисному:
.
б)
добуток ланцюгових темп≥в зростанн¤ дор≥внюЇ к≥нцевому базисному:
.
ўодо
темп≥в приросту, то вони не мають таких властивостей, ¤к абсолютн≥ прирости чи
темпи зростанн¤. Ћанцюгов≥ й базисн≥ темпи приросту сп≥вв≥днос¤тьс¤ через темпи
зростанн¤.
“аблиц¤
2.1. –≥вень показник≥в продуктивност≥
прац≥ __________________у 2002-2006 рр.
|
ѕоказники |
–оки |
в≥дхиленн¤ |
|||||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
+, - |
%до 2002р. |
|
|
¬их≥дн≥ дан≥: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- валова продукц≥¤
рослинництва (сон¤шник), тис.грн. |
341 |
450 |
411 |
481 |
648 |
+307 |
190,0 |
|
- чисельн≥сть прац≥вник≥в,
зайн¤тих у рослинництв≥ (сон¤шник), чол.. |
74 |
69 |
71 |
65 |
81 |
+7 |
109,4 |
|
ѕродуктивн≥сть прац≥,
тис.грн./чол.. |
4,9 |
6,5 |
5,7 |
7,4 |
8,0 |
+3,4 |
173,9 |
|
јбсолютний прир≥ст |
’ |
+2,0 |
-0,8 |
+1,7 |
+0,6 |
-1,4 |
30,0 |
|
“емп зростанн¤: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- ланцюговий |
’ |
1,4 |
0,8 |
1,3 |
1,1 |
-0,3 |
78,5 |
|
- базисний |
’ |
1,4 |
1,2 |
1,6 |
1,7 |
+0,3 |
121,4 |
|
“емп приросту: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- ланцюговий |
’ |
+2,0 |
-0,8 |
+1,7 |
+0,6 |
-1,4 |
30,0 |
|
- базисний |
’ |
+2,0 |
+1,1 |
+2,8 |
+3,4 |
+1,4 |
170,0 |
|
јбсолютне значенн¤ 1%
приросту |
’ |
+0,02 |
-0,008 |
+0,017 |
0,006 |
-0,014 |
30,0 |
|
—ередн¤ продуктивн≥сть
прац≥, тис.грн./чол.. |
6,4 |
’ |
|||||
як
видно з даних таблиц≥ 2.1, прот¤гом 2002-2006 рр. ______________________обс¤ги валовоњ
продукц≥њ виробництва сон¤шнику зростають на 90%, чисельн≥сть прац≥вник≥в – на
9,4%, продуктивн≥сть прац≥ – на 73,9%. ѕоказники абсолютного приросту на
початок пер≥оду б≥льш≥ н≥ж у к≥нц≥, ≥ в≥дпов≥дно, р≥вень у к≥нц≥ 2006 р.
складаЇ лише 30%, ланцюговий темп прирост≥ ≥ абсолютне значенн¤ 1% приросту
мають такий же результат зниженн¤ – 30%. ј от базисн≥ показники зростанн¤ ≥
приросту зростають – на 21,4% ≥ 70% в≥дпов≥дно.
√раф≥к 1.ƒинам≥ка р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥
____________________
2.2 ¬и¤вленн¤ тенденц≥й показник≥в
продуктивност≥ прац≥ в п≥дприЇмств≥
¬ цьому пункт≥
курсовоњ роботи проанал≥зуЇмо тенденц≥њ р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥, зокрема,
спробуЇмо спрогнозувати ц≥ дан≥, шукаючи найт≥сн≥ший зв’¤зок м≥ж ними. ѕочнемо
анал≥з ковзного середнього.
овзне середнЇ.
¬икористовуЇтьс¤ дл¤ розрахунку значень у прогнозованому пер≥од≥ на основ≥
середнього значенн¤ перем≥нноњ дл¤ зазначеного числа попередн≥х пер≥од≥в. ожне
прогнозоване значенн¤ засноване на формул≥:
де
·
N число попередн≥х пер≥од≥в, що вход¤ть у ковзне середнЇ
·
фактичне значенн¤ в момент часу j
·
прогнозоване значенн¤ в момент часу j
овзне середнЇ, на
в≥дм≥ну в≥д простого середнього дл¤ ус≥Їњ виб≥рки, м≥стить зведенн¤ про
тенденц≥њ зм≥ни даних. ѕроцедура може використовуватис¤ дл¤ прогнозу збуту,
≥нвентаризац≥њ й ≥нших процес≥в.
¬с≥ розрахунки
будемо проводити за допомогою табличного процесора Excel 2005.
≈кспоненц≥альне
згладжуванн¤ р¤ду. ѕризначаЇтьс¤ дл¤ пророкуванн¤ значенн¤ на основ≥ прогнозу
дл¤ попереднього пер≥оду, скоректованого з урахуванн¤м погр≥шностей у цьому
прогноз≥. ¬икористовуЇ константу згладжуванн¤ а, по величин≥ ¤коњ визначаЇ,
наск≥льки сильно впливають на прогнози погр≥шност≥ в попередньому прогноз≥.
ƒл¤ константи
згладжуванн¤ найб≥льш придатними Ї значенн¤ в≥д 0,2 до 0,3. ÷≥ значенн¤ показують,
що помилка поточного прогнозу встановлена на р≥вн≥ в≥д 20 до 30 в≥дсотк≥в
помилки попереднього прогнозу. Ѕ≥льш висок≥ значенн¤ константи прискорюють
в≥дгук, але можуть привести до непередбачених викид≥в. Ќизьк≥ значенн¤
константи можуть привести до зрушенн¤ аргументу дл¤ передв≥щених значень.
«наченн¤ 5,6 6,5
7,0
«наченн¤ 4,6 5,9
5,8 6,9
“аблиц¤ 2.3. ¬ир≥внюванн¤
р¤д≥в динам≥ки р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥ ________________2002-2006 рр.
|
ѕоказники |
2002р. |
2003р. |
2004р. |
2005р. |
2006р. |
|
ѕродуктивн≥сть прац≥, тис. грн./чол. |
4,6 |
6,5 |
5,7 |
7,4 |
8,0 |
|
овзне середнЇ |
- |
- |
5,6 |
6,5 |
7,0 |
|
¬≥дхиленн¤ в≥д фактичного показника |
- |
- |
-0,1 |
-0,9 |
-1,0 |
|
≈кспоненц≥альне згладжуванн¤ |
- |
4,6 |
5,9 |
5,8 |
6,9 |
|
¬≥дхиленн¤ в≥д фактичного показника |
- |
-1,9 |
+0,2 |
-1,6 |
-1,1 |
як видно з розрахунк≥в
та граф≥к≥в, прогнозован≥ значенн¤ вир≥внюють показники р¤д≥в динам≥ки
продуктивност≥ прац≥. Ќайб≥льш точн≥шим, в нашому випадку, ви¤вивс¤ метод
ковзного середнього, середнЇ значенн¤ в≥дхилень ¤кого дор≥внюЇ -1 ((-0,1 -0,9
-1)/3), тод≥ ¤к метод експоненц≥ального згладжуванн¤ в середньому помил¤Їтьс¤ у
прогноз≥ на – 1,1.
2.3 ≤ндексний анал≥з продуктивност≥ прац≥
“ерм≥н ≥ндекс (index) Ї синон≥мом певноњ узагальнюючоњ характеристики.
Ќаприклад, ≥ндекс реальних доход≥в населенн¤ за р≥к, ≥ндекс курсовоњ вартост≥
ц≥нних папер≥в за м≥с¤ць, рег≥ональний ≥ндекс злочинност≥ тощо. ожний ≥ндекс Ї
сп≥вв≥дношенн¤м двох значень показника, ¤кий ≥ндексуЇтьс¤: оц≥ночного
(поточного) ≥ вз¤того за базу пор≥вн¤нн¤. “обто за статистичною природою ≥ндекс
– це в≥дносна величина, ¤ка характеризуЇ зм≥ну соц≥ально-економ≥чного ¤вища в
час≥ чи простор≥ або ступ≥нь в≥дхиленн¤ значенн¤ показника в≥д певного
стандарту (нормативу, середньоњ). ‘орми вираженн¤ ≥ндексу: коеф≥ц≥Їнти,
проценти, пром≥ле.
≤сторично ≥ндекси
створювались ¤к ≥нструмент вивченн¤ динам≥ки споживчих ц≥н. ўе на початку XVII
ст. англ≥йський купець “.ћан доводив переваги торг≥вл≥ з ≤нд≥Їю, пор≥внюючи
варт≥сть товар≥в, ¤к≥ ввозились в јнгл≥ю з ≤нд≥њ ≥ “уреччини (шовк-сирець,
пр¤нощ≥ тощо), за ц≥нами ≥нд≥йськими та турецькими. ≤ндекс ц≥н становив 0,33,
тобто закуп≥вл¤ зазначених товар≥в у ≤нд≥њ втрич≥ дешевша пор≥вн¤но з
“уреччиною. –≥зницю вартостей “. ћан визначив ¤к суму економ≥њ в≥д зам≥ни
торгового партнера. “акого роду розрахунки й дос≥ вважаютьс¤ найб≥льш лог≥чним
вираженн¤м ≥ндекс≥в.
ѕоступово коло
показник≥в, що п≥ддавалис¤ ≥ндексному анал≥зу, розширювалось, а методи анал≥зу
вдосконалювались.
≤ндекс, ¤к ≥
будь-¤кий статистичний показник, поЇднуЇ
в соб≥ ¤к≥сний та к≥льк≥сний аспекти. Ќазва ≥ндексу в≥дбиваЇ
соц≥ально-економ≥чний зм≥ст показника, числове його значенн¤ – ≥нтенсивн≥сть
зм≥н або ступ≥нь в≥дхиленн¤(≥ндекс урожайност≥ – 1,07, ≥ндекс продуктивност≥
прац≥ в галуз≥ – 1,15 тощо).
ћетодика
розрахунку (модель) ≥ндексу залежить в≥д мети досл≥дженн¤, статистичноњ природи
показника, ступен¤ агрегованост≥ ≥нформац≥њ. ћета досл≥дженн¤, зокрема,
визначаЇ функц≥ю, ¤ку виконуЇ ≥ндекс у конкретному анал≥з≥, та характер
пор≥вн¤нь.
–озр≥зн¤ють дв≥
функц≥њ ≥ндекс≥в:
1) синтетичну, пов’¤зану з побудовою
узагальнюючих характеристик динам≥ки чи просторових пор≥вн¤нь;
2)
анал≥тичну,
спр¤мовану на вивченн¤ законом≥рностей динам≥ки, взаЇмозв’¤зк≥в м≥ж
показниками, структурних зрушень.
“ак, ≥ндексний
факторний анал≥з передбачаЇ оц≥нку впливу фактор≥в на динам≥ку показника, ¤кий
≥ндексуЇтьс¤; ≥ндексн≥ р¤ди Ї основою мон≥торингу динам≥чних
соц≥ально-економ≥чних ¤вищ, кон’юктури ринку тощо.
ќчевидно, що
синтетична та анал≥тична функц≥њ ≥ндекс≥в взаЇмопов’¤зан≥. „асто один ≥ той
самий ≥ндекс виконуЇ обидв≥ функц≥њ. Ќаприклад, ≥ндекс споживчих ц≥н за р≥к
становив 1,025. « одного боку, в≥н характеризуЇ середн≥й прир≥ст ц≥н на 2,5%, а
з ≥ншого – св≥дчить про те, що за рахунок зростанн¤ ц≥н варт≥сть споживчого
кошика зросла на 2,5%.
«а характером
пор≥вн¤нь (у час≥, простор≥, з певним стандартом) ≥ндекси под≥л¤ютьс¤ на
динам≥чн≥, територ≥альн≥, м≥ж групов≥. ƒинам≥чний ≥ндекс характеризуЇ
≥нтенсивн≥сть динам≥ки; при його розрахунку базою пор≥вн¤нн¤ Ї одне з
попередн≥х значень показника. Ѕаза пор≥вн¤нн¤ ≥дентиф≥куЇтьс¤ п≥др¤дковою
позначкою <0>, поточне значенн¤ показника - <1>.
ѕри просторових
пор≥вн¤нн¤х визначаЇтьс¤ ступ≥нь в≥дхиленн¤ значень показника у простор≥ – м≥ж
об’Їктами, крањнами, рег≥онами, ¤к≥ ≥дентиф≥куютьс¤ певними л≥терами; виб≥р
бази пор≥вн¤нн¤ дов≥льний. ћ≥ж груповий ≥ндекс характеризуЇ в≥дхиленн¤ в≥д
певного стандарту (еталонного, максимального чи м≥н≥мального значенн¤) або в≥д
середнього р≥вн¤ по сукупност≥ в ц≥лому.
¬изначальними ознаками ≥нформац≥йноњ бази ≥ндексного анал≥зу Ї ступ≥нь
агрегованост≥ та статистична порода показника. «а ступенем агрегованост≥
≥нформац≥њ ≥ндекси под≥л¤ютьс¤ на ≥ндив≥дуальн≥ та зведен≥. ¬они позначаютьс¤
в≥дпов≥дно символами ≥ та ≤. ≤ндив≥дуальн≥ ≥ндекси характеризують
сп≥вв≥дношенн¤ р≥вн≥в показника окремих елемент≥в сукупност≥, зведен≥ – певноњ
множини елемент≥в. ” структурован≥й сукупност≥ зведений ≥ндекс може бути
груповим (суб≥ндексом) або загальним (тотальним). Ќаприклад, в ≥Їрарх≥њ
динам≥чних ≥ндекс≥в промислового виробництва динам≥ку обс¤г≥в окремих вид≥в
продукц≥њ (чавун, електроенерг≥¤, верстати) характеризують ≥ндив≥дуальн≥
≥ндекси, окремих галузей промисловост≥ (металург≥¤, енергетика,
машинобудуванн¤) - суб≥ндекси ,промисловост≥
в ц≥лому – загальний ≥ндекс.
ѕоказник ,динам≥ку чи сп≥вв≥дношенн¤ ¤кого
характеризуЇ ≥ндекс ,називають величиною ,йому надаЇтьс¤ певний символ .
Ќаприклад ,≥ндив≥дуальний ≥ндекс ф≥зичного обс¤гу продукц≥њ позначають Iq,
зведений ≥ндекс ц≥н - ≤р.—имволи р та q не випадков≥, вони в≥дпов≥дають
початковим л≥терам англ≥йських сл≥в price(ц≥на) та quantity (к≥льк≥сть).
≤ндив≥дуальний ≥6ндекс – це в≥дносна
величина динам≥ки
≤р=
јбо
пор≥вн¤нн¤
≤р=
Ќеодм≥нною умовою њх обчисленн¤ Ї
пор≥вн¤нн≥сть методики вим≥рюванн¤ чисельника та знаменника в≥дношенн¤, що
¤вл¤Ї собою ≥ндекс.
–озрахуЇмо ≥ндекси продуктивност≥
прац≥ ѕ—ѕ “¬асил≥вське” за 2002-2006 рр розрахунки представемо в таблиц≥ 2.2.
“аблиц¤ 2.2. ≤ндив≥дуальн≥ ≥ндекси продуктивност≥ прац≥ ѕ—ѕ
“¬асил≥вське” у 2002-2006 рр.
|
ѕоказники |
–оки |
в≥дхиленн¤ |
|||||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
+,- |
%
до 2002р. |
|
|
ѕродуктивн≥сть прац≥ ,тис .грн. чол. |
4,6 |
6,5 |
5,7 |
7,4 |
8,0 |
+3,4 |
173,9 |
|
≤ндекси продуктивност≥ прац≥ |
’ |
1,4 |
0,8 |
1,3 |
1,1 |
-0,3 |
78,5 |
як видно з даних таблиц≥ 2.2, прот¤гом 2002-2006 рр . у ______________________≥ндив≥дуальн≥ ≥ндекси продуктивност≥
прац≥ зменшуютьс¤ на 21,5 %, хоча вс≥
≥ндекси, окр≥м ≥ндексу у 2004 р. мають значенн¤
б≥льше одиниц≥ ,що св≥дчить про п≥двищенн¤ р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥
прот¤гом цих пер≥од≥в. ¬≥добразимо
граф≥чно динам≥ку зм≥ни ≥ндекс≥в продуктивност≥ прац≥ у ________________________прот¤гом 2002-2006
р.
√раф≥к 2.
ƒинам≥ка ≥ндив≥дуальних ≥ндекс≥в продуктивност≥
прац≥_____________________ 2002-2006 рр.
–озд≥л 3. јнал≥з фактор≥в зростанн¤ продуктивност≥
прац≥
3.1 ласиф≥кац≥¤ фактор≥в ,що визначають
р≥вень продуктивност≥ прац≥
”загальнюючим показником
продуктивност≥ прац≥ в
с≥льгоспп≥дприЇмств≥ Ї виробництво продукц≥њ у варт≥сному вираз≥ на
прац≥вника .Ќов≥ ц≥ни не порушують
сп≥вставност≥ при анал≥з≥ р¤ду динам≥ки, оск≥льки вони близьк≥ до тих, що
застосовувались ран≥ше – р≥зниц¤ по всьому складу с≥льськогосподарськоњ
продукц≥њ в межах 1% .ќднак
,треба враховувати структурн≥ зм≥ни , зменшенн¤ частки тваринництва, у ¤кому продуктивн≥сть нижча ѕродуктивн≥сть прац≥ неухильно знижуЇтьс¤ .
¬еликими Ї рег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ , ¤к≥
до того ж посилюютьс¤ .Ќизькою
продуктивн≥стю прац≥ в≥дзначаютьс¤
зах≥дн≥ област≥ . –≥к у р≥к зменшуютьс¤ затрати прац≥ в розрахунках на гектар, що, однак,
не супроводжуЇтьс¤ позитивними
зм≥нами в к≥нцев≥й результативност≥ ,але спричинюЇ скороченн¤ чисельност≥
робочих м≥сць . якщо у тваринництв≥ вив≥льненн¤ частини прац≥вник≥в маЇ
економ≥чне обірунтуванн¤, то в
землеробств≥ необх≥дно зб≥льшувати зайн¤т≥сть шл¤хом ≥нтенсиф≥кац≥њ
виробництва.
Ѕ≥льш ≥нформативними ≥ практично
ц≥нними Ї галузев≥ показники продуктивност≥ прац≥ . «в≥тн≥сть дозвол¤Ї
враховувати лише пр¤м≥ затрати рпац≥ на виробництво основних продукт≥в
землеробства ≥ тваринництва . ¬ середньому вони мають 63,7% в≥д повних витрат, до ¤ких входить також прац¤ в обслуговуючих виробництвах та
по орган≥зац≥њ й управл≥нню д≥¤льн≥стю господарства .«атрати прац≥ на одиницю
продукц≥њ в 90-х роках зростали за
окремими вин¤тками, по вс≥х основних
продуктах ≥ на загальнодержавному ≥ рег≥ональному р≥вн¤х .” землеробств≥ ви¤вл¤Їтьс¤ безумовна
перевага степових ≥ л≥состепових рег≥он≥в.
–≥вень продуктивност≥ прац≥
формуютьс¤ п≥д д≥Їю двох груп
фактор≥в - тих , що впливають на
урожайн≥сть або продуктивн≥сть худоби,
та таких, ¤к≥ зм≥нюють затрати на одиницю площ≥ , погол≥в’¤.
ѕевною м≥рою цей под≥л фактор≥в Ї умовним ≥ ,до того
ж, м≥ж урожайн≥стю (продуктивн≥стю тварин) та затратами на одиницю обс¤гу роб≥т
≥снуЇ корел¤ц≥йна залежн≥сть. ¬се ж вид≥ленн¤ названих груп фактор≥в дозвол¤Ї
робити ц≥нн≥ практичн≥ висновки. ” рослинництв≥ вир≥шальним чинником зниженн¤
продуктивност≥ стало зменшенн¤ урожайност≥. ” тваринництв≥ спостер≥гаЇтьс¤ невиправдана тенденц≥¤
зб≥льшенн¤ трудом≥сткост≥ при зниженн≥
продуктивност≥ худоби ≥ зменшенн≥ погол≥в’¤ – надм≥рно великий персонал ферм
утримуЇтьс¤ через приховане с≥льське
безроб≥тт¤.
јнал≥з зм≥н продуктивност≥ прац≥ за
чотири дес¤тил≥тт¤ дозвол¤Ї передбачати
можлив≥ темпи майбутнього зростанн¤. ѕрогнозн≥ показники до 2010 року
визначенн≥ в результат≥ обчисленн¤ вс≥х
основних параметр≥в виробництва. ўоб компенсувати насл≥дки стр≥мкого пад≥нн¤
90-тих рок≥в, потр≥бний буде б≥льш тривалий
пер≥од. –еально поки що спад не зупинено, ≥ перех≥д на висх≥дну
траЇктор≥ю вимагаЇ моб≥л≥зац≥њ резерв≥в людського фактора. ѕодоланн¤ багаторазового в≥дставанн¤ в≥тчизн¤ного
с≥льського господарства за продуктивн≥стю прац≥ стане можливим при поступовому
освоЇнн≥ сучасних технолог≥й.
¬и¤вл¤Їтьс¤ законом≥рна залежн≥сть
р≥вн¤ оплати прац≥ в≥д њњ
продуктивност≥. ƒжерелом кошт≥в на оплату прац≥ повинна бути новостворена
варт≥сть. ќднак у ц≥лому по ”крањн≥ та в
б≥льшост≥ рег≥он≥в показник валового доходу в 2000-2001 рр. був в≥д’Їмним.
—п≥вв≥дношенн¤ величини валовоњ продукц≥њ , валового доходу та оплати прац≥ в
1988-1990 рр. можна вважати характерними дл¤ умов нормального функц≥онуванн¤ с≥льськогосподарського
виробництва.
ѕри в≥дсутност≥ валового доходу
р≥вень оплати прац≥ треба регулювати спр¤муванн¤м на нењ певноњ частини виручки
в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ. —п≥вв≥дношенн¤ фонду оплати з грошовими надходженн¤ми
– величина в≥дносно стаб≥льна . ќднак у
рег≥онах ≥ господарствах з надто
малими надходженн¤ми доводитьс¤
витрачати на оплату близько половини виручки, чим п≥дриваЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ необх≥дних витрат .
„астка оплати у соб≥вартост≥ стала незначною , тому вм≥лою орган≥зац≥Їю
додаткових стимулюючих виплат можна забезпечити
значний мотивац≥йний ефект, не спричин¤ючи зростанн¤ загальних
виробничих витрат. ќднак ,у структур≥ кошт≥в , спр¤мованих на ≥ндив≥дуальне
споживанн¤ , частка заохочувальних виплат зменшилась в к≥лька раз≥в .
«арплатом≥стк≥сть одиниц≥ продукц≥њ
поступово зб≥льшуЇтьс¤. “ака динам≥ка виправдана низьким р≥внем оплати прац≥ в
с≥льському господарств≥ , однак у м≥ру його нормал≥зац≥њ «арплатом≥стк≥сть продукц≥њ потр≥бно утримувати в
регламентованих межах. ’арактерною дл¤
галуз≥ Ї натурал≥зац≥¤ оплати прац≥ . ќсновн≥ використовуванн≥ при цьому продукти власного виробництва – зерно
≥ цукор , в середньому отоварюють понад третину зароб≥тку. ¬се б≥льша частина
валового збору зерна використовуЇтьс¤ самими прац≥вниками
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.
” даний час , на думку багатьох
експерт≥в , в економ≥ц≥ виникли реальн≥ передумови дл¤ економ≥чного росту. “им
часом треба ¤сно представл¤ти, що на даному етап≥ головною його основою Ї
п≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥ в економ≥чний р≥ст крањн з високорозвиненою
ринковою економ≥кою на перв≥сних етапах виходу до пост≥ндустр≥ального
сусп≥льства складав в≥д 70 до 100%. ¬ м≥ру подальшого пост≥ндустр≥ального
розвитку значенн¤ цього фактора трохи
зменшилось, залишаючись проте дом≥нуючим . “ак , у 89-т≥ рр. внесок
продуктивност≥ прац≥ в економ≥чний р≥ст ‘–Ќ складав 100%, япон≥¤ – 86, ≥ т≥льки
в —Ўј – 34, оск≥льки в цей пер≥од у крањн≥ б≥льш важливу роль уже початок грати
зб≥льшенн¤ чисельност≥ зайн¤тих.
‘актори впливу на продуктивн≥сть
прац≥ при виробництв≥ сон¤шнику:
-
вироблено
продукц≥њ, ц.;
-
затрати
прац≥ на виробництво, тис.-люд.-год.;
-
варт≥сть
основних фонд≥в рослинництва, тис.грнl;.
-
к≥льк≥сть
прац≥вник≥в галуз≥ рослинництва, чол.;
-
фондоозброЇн≥сть;
-
фондозабезпечен≥сть;
-
енергетичн≥ потужност≥;
-
енергоозброЇн≥сть;
-
соб≥варт≥сть вс≥Їњ продукц≥њ, тис. грн.;
-
соб≥варт≥сть 1 ц продукц≥њ, грн.;
-
соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ, тис. грн.;
-
прибуток, тис. грн.;
-
р≥вень рентабельност≥, %.
3.2 «астосуванн¤ методу анал≥тичних
групувань у вивченн≥ фактор≥в продуктивност≥ прац≥
якщо результативна ознака к≥льк≥сна, дл¤
кожноњ групи за факторною ознакою можна визначити середнЇ значенн¤
результативноњ ознаки. «а на¤вност≥ зв`¤зку м≥ж ознаками групов≥ середн≥
результативноњ ознаки систематично зм≥нюютьс¤ в≥д групи до групи (зб≥льшуютьс¤
чи зменшуютьс¤). “аке групуванн¤
називаЇтьс¤ анал≥тичним.
—початку в≥добразимо в таблиц≥ 3.1 р≥вень
та динам≥ку показник≥в ¤к≥ впливають на р≥вень продуктивност≥ прац≥, тобто Ї
факторними ознаками. ƒал≥, в таблиц≥ 3.2, згрупуЇмо дан≥ за р≥внем витрат прац≥
на 1 ц продукц≥њ по схем≥ – 25% - ≤ група, 50% - ≤≤ група, 25% - ≤≤≤ група.
“аблиц¤ 3.1. –≥вень та динам≥ка факторних
ознак, ¤к≥ впливають на продуктивн≥сть прац≥ у _____________________2002-2005
рр.
|
ѕоказники |
–оки |
¬≥дхиленн¤ |
|||||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
+,- |
%до
2002р. |
|
|
¬алова
продукц≥¤ рослинництва (сон¤шник), тис. грн. |
341 |
450 |
411 |
481 |
648 |
+307 |
190,0 |
|
„исельн≥сть
прац≥вник≥в, зайн¤тих у рослинництв≥ (сон¤шник), чол. |
74 |
69 |
71 |
65 |
81 |
+7 |
109,4 |
|
¬арт≥сть
ќ¬‘ рослинництва, тис. грн. |
1836,1 |
2917,4 |
3030,8 |
2659,4 |
5777,4 |
3941,3 |
314,7 |
|
«атрати
на виробництво, тис.-люд.-год. |
133,2 |
113,4 |
126,5 |
144,8 |
178,9 |
45,7 |
134,3 |
|
‘ондоозброЇ-н≥сть |
24,8 |
42,3 |
42,7 |
40,9 |
71,3 |
46,5 |
287,5 |
|
‘ондозабезпе-чен≥сть |
5,38 |
6,5 |
7,4 |
5,5 |
8,9 |
3,5 |
165,4 |
|
≈нергетичн≥
потужност≥, тис. грн. |
76,4 |
81,5 |
69,4 |
60,1 |
96,5 |
20,1 |
126,3 |
|
≈нергоозброЇ-н≥сть, тис. грн..\чол. |
1,1 |
1,2 |
0,97 |
0,92 |
1,2 |
0,1 |
109,1 |
|
—об≥варт≥сть
вс≥Їњ продукц≥њ, тис. грн. |
264,5 |
368,9 |
331,2 |
345,5 |
402,0 |
137,5 |
152,0 |
|
—об≥варт≥сть
реал≥зованоњ продукц≥њ, тис. грн. |
287,9 |
390,5 |
367,1 |
382,6 |
451,9 |
164,0 |
157,0 |
|
—об≥варт≥сть
1 т сон¤шнику, грн. |
1340,4 |
1032,4 |
923,3 |
1083,5 |
450,8 |
-889,6 |
33,6 |
|
ѕрибуток,
тис. грн. |
53,1 |
59,5 |
43,9 |
98,4 |
196,1 |
143,0 |
369,3 |
|
–≥вень
рентабельност≥, % |
2,9 |
2,0 |
1,5 |
3,7 |
3,4 |
0,5 |
117,2 |
як видно з даних таблиц≥ 3.1,
прот¤гом 2002-2006 рр. у ѕ—ѕ «¬асил≥вське» п≥двищуютьс¤ р≥знопланово вс≥
факторн≥ показники, окр≥м соб≥вартост≥ 1 т сон¤шнику.
“аблиц¤ 3.2. јнал≥тичне
групуванн¤ факторних ознак, ¤к≥ впливають на продуктивн≥сть прац≥ у ____________________________2002-2006
рр.
|
є групи |
ѕоказники |
–оки |
в≥дхиленн¤ |
|||||
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
+,- |
% до
2002р. |
||
|
1 |
≈нергоозброЇ-н≥сть, тис.
грн..\чол. |
1,1 |
1,2 |
0,97 |
0,92 |
1,2 |
0,1 |
109,1 |
|
„исельн≥сть
прац≥вник≥в, зайн¤тих у рослинництв≥ (сон¤шник), чол. |
74 |
69 |
71 |
65 |
81 |
+7 |
109,4 |
|
|
–≥вень
рентабельност≥, % |
2,9 |
2,0 |
1,5 |
3,7 |
3,4 |
0,5 |
117,2 |
|
|
2 |
«атрати на виробництво,
тис.-люд.-год. |
133,2 |
113,4 |
126,5 |
144,8 |
178,9 |
45,7 |
134,3 |
|
≈нергетичн≥
потужност≥, тис. грн. |
76,4 |
81,5 |
69,4 |
60,1 |
96,5 |
20,1 |
126,3 |
|
|
—об≥варт≥сть
1 ц продукц≥њ |
1340,4 |
1032,4 |
923,3 |
1083,5 |
450,8 |
-889,6 |
33,6 |
|
|
3 |
¬алова
продукц≥¤ рослинництва (сон¤шник), тис. грн. |
341 |
450 |
411 |
481 |
648 |
+307 |
190,0 |
|
¬арт≥сть
ќ¬‘ рослинництва, тис. грн. |
1836,1 |
2917,4 |
3030,8 |
2659,4 |
5777,4 |
3941,3 |
314,7 |
|
|
‘ондоозброЇ-н≥сть |
24,8 |
42,3 |
42,7 |
40,9 |
71,3 |
46,5 |
287,5 |
|
|
‘ондозабезпе-чен≥сть |
5,38 |
6,5 |
7,4 |
5,5 |
8,9 |
3,5 |
165,4 |
|
|
—об≥варт≥сть
вс≥Їњ продукц≥њ, тис. грн. |
264,5 |
368,9 |
331,2 |
345,5 |
402,0 |
137,5 |
152,0 |
|
|
—об≥варт≥сть
реал≥зованоњ продукц≥њ, тис. грн. |
287,9 |
390,5 |
367,1 |
382,6 |
451,9 |
164,0 |
157,0 |
|
|
ѕрибуток,
тис. грн. |
53,1 |
59,5 |
43,9 |
98,4 |
196,1 |
143,0 |
369,3 |
|
|
ѕродуктивн≥сть
прац≥, тис. грн..\чол. |
4,6 |
6,5 |
5,7 |
7,4 |
8,0 |
+3,4 |
173,9 |
|
як видно з таблиц≥ 3.2, згрупован≥
показники в трьох групах, ¤к≥ мають: перша група – 3 ознаки; дуга група – 3
ознаки; трет¤ група – 7 ознак. “аким чином, найб≥льш ≥стотно на продуктивн≥сть прац≥
у _________________________прот¤гом 2002-2006 рр. вплинули: валова продукц≥¤,
варт≥сть основних фонд≥в, соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ.
3.3
ƒисперс≥йний анал≥з
« вс≥х альтернативних вар≥ант≥в р≥вн¤нь тренда вибираЇтьс¤ той, котрому
в≥дпов≥даЇ м≥н≥мальне значенн¤, тобто критер≥й найменших квадрат≥в в≥дхилень.
ќднак п≥сл¤ цього необх≥дно п≥дтвердити висновок про придатн≥сть обраноњ
функц≥њ дл¤ математичного в≥дображенн¤ основноњ тенденц≥њ. «робити це можна за
допомогою дисперс≥йного анал≥зу. —тупен¤ вол≥ при визначенн≥ в≥дпов≥дних
дисперс≥й визначаютьс¤ в такий спос≥б:
1) число ступен≥в вол≥ дл¤ дисперс≥њ внасл≥док тенденц≥њ на 1 менше
числа параметр≥в р≥вн¤нн¤ згладжуванн¤;
2) число ступен≥в вол≥ дл¤ випадковоњ дисперс≥њ дор≥внюЇ р≥зниц≥ числа
р≥вн≥в р¤ду динам≥ки ≥ числа параметр≥в р≥вн¤нн¤ згладжуванн¤;
3) число ступен≥в вол≥ дл¤ загальноњ дисперс≥њ на 1 менше числа р≥вн≥в
р¤ду динам≥ки.
ƒл¤ визначенн¤ дисперс≥њ необх≥дно вар≥ац≥ю виразного виду розд≥лити на
в≥дпов≥дну њй ступ≥нь вол≥.
ѕ≥сл¤ визначенн¤ дисперс≥й обчислюЇтьс¤ емп≥ричне значенн¤ F-критер≥ю ‘≥шера по формул≥:
ќтримана розрахункова величина пор≥внюЇтьс¤ пот≥м ≥з табличним
значенн¤м, визначеним з урахуванн¤м ступен≥в свободи кожноњ з цих двох
дисперс≥й. якщо виконуЇтьс¤ нер≥вн≥сть F > F@ (F@ - критичне значенн¤ критер≥ю при р≥вн≥
значимост≥ @), то анал≥зоване р≥вн¤нн¤ достатньо точно в≥дображаЇ основну
тенденц≥ю.
“аблиц¤ 3.3. ƒисперс≥йний анал≥з фактор≥в продуктивност≥ прац≥ у
____________________________________2002-2006 рр.
|
ќднофакторний дисперс≥йний анал≥з |
|
|
|
|
|
|||
|
¬исновки |
|
|
|
|
|
|
||
|
√рупи |
–ахунок |
—ума |
—ереднЇ |
ƒисперс≥¤ |
|
|
||
|
¬арт≥сть
основних фонд≥в |
4 |
2469,6 |
617,4 |
681906,9 |
|
|
||
|
¬алова
продукц≥¤ |
4 |
3764,4 |
941,1 |
1774526,1 |
|
|
||
|
—об≥варт≥сть
реал≥зац≥њ |
4 |
3814,6 |
953,7 |
1950557,1 |
|
|
||
|
ѕродуктивн≥сть
прац≥ |
4 |
3530,4 |
882,6 |
1444758,6 |
|
|
||
|
ƒисперс≥йний
анал≥з |
|
|
|
|
|
|||
|
ƒжерело
вар≥ац≥њ |
SS |
df |
MS |
F |
–-значенн¤ |
F критичне |
||
|
ћ≥ж
групами |
2733593 |
4 |
683398,1 |
0,3 |
0,9 |
3,1 |
||
|
¬середин≥ груп |
39705940 |
15 |
2647062,6 |
|
|
|
||
|
–азом |
42439532 |
19 |
|
|
|
|
||
як видно з даних таблиц≥ 3.3, найб≥льш ≥стотний вплив на р≥вень
продуктивност≥ прац≥ маЇ обс¤г валовоњ продукц≥њ сон¤шнику. ¬ наступному пункт≥
курсовоњ роботи проанал≥зуЇмо зв`¤зок цих показник≥в за допомогою корел¤ц≥йно-регрес≥йного
анал≥зу.
3.4 орел¤ц≥йно-регрес≥йний анал≥з
орел¤ц≥йний анал≥з використовуЇтьс¤ дл¤ к≥льк≥сноњ оц≥нки взаЇмозв`¤зку
двох набор≥в даних, представлених у безрозм≥рному вид≥. оеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ
виб≥рки ¤вл¤Ї собою ковар≥ац≥ю двох набор≥в даних, д≥лену на добуток њхн≥х
стандартних в≥дхилень.
де 
≥
орел¤ц≥йний анал≥з даЇ можлив≥сть установити, чи асоц≥йован≥ набори
даних по величин≥, тобто, велик≥ значенн¤ з одного набору даних зв`¤зан≥ з
великими значенн¤ми ≥ншого набору (позитивна корел¤ц≥¤), чи, навпаки, мал≥
значенн¤ одного набору зв`¤зан≥ з великими значенн¤ми ≥ншого (негативна
корел¤ц≥¤), чи дан≥ двох д≥апазон≥в н≥¤к не зв`¤зан≥ (корел¤ц≥¤ близька до
нул¤).
“аблиц¤ 3.4. –езультати корел¤ц≥йного анал≥зу фактор≥в продуктивност≥
прац≥ та њх взаЇмозв`¤зку за даними ___________________2002-2006 рр.
|
¬арт≥сть основних фонд≥в, тис. грн. |
ѕродуктивн≥сть прац≥, тис. грн..\ч ол |
орел¤ц≥¤ |
ќбс¤ги валовоњ продукц≥њ, тис. грн. |
ѕродуктивн≥сть прац≥, тис.
грн..\чол. |
орел¤ц≥¤ |
—об≥варт≥сть реал≥зац≥њ продукц≥њ, тис. грн. |
ѕродуктивн≥сть прац≥, тис. грн..\чол. |
орел¤ц≥¤ |
|
1836,1 |
4,6 |
0,8 |
341,0 |
4,6 |
0,9 |
287,9 |
4,6 |
0,9 |
|
2917,4 |
6,5 |
0,7 |
450,0 |
6,5 |
0,9 |
390,5 |
6,5 |
0,8 |
|
3030,8 |
5,7 |
0,6 |
411,0 |
5,7 |
0,9 |
367,1 |
5,7 |
0,8 |
|
2659,4 |
7,4 |
1,0 |
481,0 |
7,4 |
1,0 |
382,6 |
7,4 |
1,0 |
|
5777,4 |
8,0 |
X |
648,0 |
8,0 |
X |
451,9 |
8,0 |
X |
|
–азом |
3,1 |
–азом |
3,7 |
–азом |
3,5 |
|||
|
—ередн≥й
показник |
0,775 |
—ередн≥й
показник |
0,925 |
—ередн≥й
показник |
0,875 |
|||
“аким чином, найб≥льш т≥сний зв`¤зок м≥ж показниками
валовоњ продукц≥њ ≥ продуктивност≥ прац≥ – середн≥й показник становить 0,925;
менший зв`¤зок м≥ж соб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ ≥ продуктивн≥стю прац≥;
ще менший – м≥ж варт≥стю основних фонд≥в ≥ продуктивн≥стю прац≥.
¬исновки
–≥вень розвитку продуктивних сил ви¤вл¤Їтьс¤ у продуктивност≥ прац≥.
ѕродуктивн≥сть прац≥ – це плодотворн≥сть, продуктивн≥сть виробничоњ д≥¤льност≥
людей, вим≥рювана к≥льк≥сть часу, затрачуваним на одиницю продукц≥њ, чи
к≥льк≥стю продукц≥њ, виробленоњ в одиницю робочого часу (година, день, м≥с¤ць,
р≥к).
ѕ≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ – об`активний економ≥чний закон розвитку
людського сусп≥льства. ” процес≥ прац≥ жива прац¤ використовуЇ результати
минулоњ, упредметненоњ прац≥ ( предмети ≥ кошти прац≥) дл¤ виробництва нових
продукт≥в. –≥ст продуктивних сил означаЇ економ≥ю не т≥льки живоњ, але й
упредметненоњ прац≥.
‘актори, що впливають на продуктивну силу прац≥, р≥зноман≥тн≥. Ѕагато
хто з них д≥ють прот¤гом усього розвитку людського сусп≥льства, однак значенн¤
окремих фактор≥в, що визначають продуктивну силу прац≥, м≥н¤Їтьс¤ на р≥зних
етапах. —початку ведучу роль грали природн≥ умови. ¬≥д них значною м≥рою
залежали продуктивне використанн¤ ≥нших фактор≥в ≥ загальна продуктивн≥сть
прац≥ в ц≥лому. ѕ≥зн≥ше усе велику роль здобуваЇ середн≥й ступ≥нь мистецтва
прац≥вника, ум≥нн¤ ефективно використовувати своњ профес≥йн≥ навички ≥
виробничий досв≥д. ѕромислова революц≥¤ в≥дтискуЇ природн≥ умови ≥ рем≥сничу
квал≥ф≥кац≥ю на задн≥й план. ¬она р≥зко п≥двищила роль знар¤дь прац≥,
технолог≥њ, загальних ≥ профес≥йних знань. ѕоступово усе б≥льшого значенн¤
набуваЇ не т≥льки характер ≥ розм≥ри засоб≥в виробництва, але й ефективн≥сть
њхнього застосуванн¤, наукова орган≥зац≥¤ прац≥. “епер уже в≥д цих фактор≥в у першу
чергу залежить плодотворн≥сть прац≥. Ќауково-техн≥чна революц≥¤ п≥двищуЇ роль
≥нформац≥њ ≥ науки, њхнього технолог≥чного застосуванн¤ у виробництв≥.
ѕрот¤гом 2002-2006 рр. у ______________обс¤ги валовоњ продукц≥њ
виробництва сон¤шнику зростають на 90%, чисельн≥сть прац≥вник≥в – на 9,4%,
продуктивн≥сть прац≥ – на 73,9%. ѕоказники абсолютного приросту на
початку пер≥оду б≥льш≥ н≥ж у к≥нц≥, ≥
в≥дпов≥дно, р≥вень у к≥нц≥ 2004 р. складаЇ лише 30%, ланцюговий темп прирост≥ ≥
абсолютне значенн¤ 1% приросту мають такий же результат зниженн¤ – 30%. ј от
базисн≥ показники зростанн¤ ≥ приросту зростають – на 21,4% ≥ 70% в≥дпов≥дно.
ѕрот¤гом 2002-2006 рр.
_____________________≥ндив≥дуальн≥ ≥ндекси продуктивност≥ прац≥ зменшуютьс¤ на
21,5 %, хоча вс≥ ≥ндекси , окр≥м ≥ндексу у 2002 р. мають значенн¤ б≥льше
одиниц≥, що св≥дчить про п≥двищенн¤ р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥ прот¤гом цих
пер≥од≥в. ¬≥добразимо граф≥чно динам≥ку зм≥ни ≥ндекс≥в продуктивност≥ прац≥ у
____________________прот¤гом 2002-2006 рр.
ѕрогнозован≥ значенн¤ вир≥внюють
показники р¤д≥в динам≥ки продуктивност≥ прац≥. Ќайб≥льш точн≥шим, в нашому
випадку, ви¤вивс¤ метод ковзного середнього, середнЇ значенн¤ в≥дхилень ¤кого
дор≥внюЇ -1((-0,1-0,9-1)/3), тод≥ ¤к метод експоненц≥ального згладжуванн¤ в
середньому помил¤Їтьс¤ у прогноз≥ на -1,1.
Ќайб≥льш т≥сний
зв’¤зок м≥ж показниками валовоњ продукц≥њ ≥ продуктивност≥ прац≥ – середн≥й
показник становить 0,925; менший зв’¤зок м≥ж соб≥варт≥стю реал≥зованоњ
продукц≥њ ≥ продуктивн≥стю прац≥.
¬ажливо п≥дкреслити,
що можлив≥сть перетворенн¤ потенц≥йноњ продуктивноњ сили прац≥ в реальну
продуктивн≥сть прац≥ залежить в≥д характеру пануючих виробничих в≥дносин, а
також впливу юридичних ≥ пол≥тичних ≥нститут≥в. революц≥њ в розвитку
продуктивних сил (неол≥тична,
промислова, науково-техн≥чна) знаменують ¤к≥сн≥ етапи п≥двищенн¤ продуктивност≥
прац≥.
ўе одним важливим фактором росту
продуктивност≥ прац≥ Ї науково-техн≥чний прогрес. ” свою чергу, одна з основних
характеристик останнього – техн≥чний р≥вень виробництва. ƒл¤ анал≥зу впливу
цього р≥вн¤ на продуктивн≥сть прац≥ звичайно використовують досить велике число
показник≥в, зокрема в≥ковоњ структури основних фонд≥в ≥ робочих м≥сць,
технолог≥чноњ структури основних фонд≥в, фондоозброЇност≥, енергооснащеност≥,
р≥вн¤ механ≥зац≥њ й автоматизац≥њ виробництва, р≥вн¤ завантаженн¤ виробничих
потужностей ≥ т.д. –озгл¤немо де¤к≥ з цих показник≥в.
¬≥кова характеристика робочого м≥сц¤,
а виходить, ≥ основних фонд≥в, зад≥¤них на ньому, впливаЇ не т≥льки на терм≥н
його експлуатац≥њ, але ≥ на њњ ефективн≥сть. ƒ≥йсно, знос устаткуванн¤ неминуче
приводить до зменшенн¤ продуктивност≥ прац≥, зб≥льшуЇ витрати на його
п≥дтримку, зв’¤зан≥ з необх≥дн≥стю проведенн¤ комплексу ремонтних ≥ в≥дбудовних
роб≥т, знижуЇ р≥вень технолог≥чноњ оснащеност≥.
” с≥льському господарств≥
максимальний обс¤г випуску продукц≥њ зд≥йснювавс¤ на фондах ≥ робочих м≥сц¤х
п’¤тил≥тнього в≥ку, у той час ¤к максимальна к≥льк≥сть робочих м≥сць маЇ в≥к
приблизно 10 рок≥в. « ≥ншого боку, в≥ковий розпод≥л основних фонд≥в ≥ робочих
м≥сць дуже близько. ÷е зв’¤зано з
особливост¤ми функц≥онуванн¤ робочих м≥сць у с≥льському господарств≥. ѕо-перше,
т¤жк≥ умови експлуатац≥њ техн≥ки, а по-друге, низький р≥вень ¤кост≥ машин ≥
устаткуванн¤ привод¤ть до њх прискореного ф≥зичного ≥ морального зносу. р≥м
того, за останн≥ роки катастроф≥чно знизилос¤ уведенн¤ фонд≥в у ц≥й галуз≥, та
й той значною м≥рою зд≥йснювавс¤ за рахунок м≥жгалузевоњ передач≥. якщо
врахувати, що середн≥й в≥к активноњ частини основних фонд≥в у с≥льському
господарств≥ близько 8 рок≥в, а середн≥й в≥к л≥кв≥дац≥њ фонд≥в складаЇ т≥ ж 8-9
рок≥в, то стаЇ зрозум≥ло, що ефективно функц≥онувати ц≥ фонди ≥ робоч≥ м≥сц¤ не
можуть, що обумовлюЇ вкрай низьку продуктивн≥сть прац≥ на основн≥й мас≥ робочих
м≥сць.
ƒл¤ розвиненоњ економ≥ки характерний
т≥сний взаЇмозв’¤зок м≥ж фондоозброЇн≥стю прац≥ ≥ його продуктивн≥стю. ƒосв≥д
розвитих крањн з ринковою економ≥кою однозначно св≥дчить, що з ростом
фондоозброЇност≥ зб≥льшуЇтьс¤ ≥ продуктивн≥сть прац≥. ÷е законом≥рно, оск≥льки,
з одного боку, техн≥чне переоснащенн¤ виробництва на баз≥ останн≥х дос¤гнень
науки ≥ техн≥ки приводить до подорожчанн¤ основних фонд≥в ≥ робочих м≥сць, а з
≥ншого боку, сучасне високотехнолог≥чне устаткуванн¤ дозвол¤Ї б≥льш ефективно
використовувати на¤вн≥ трудов≥ чи ресурси скорочувати чисельн≥сть зайн¤тих,
зам≥н¤ючи живу працю машинним, що, природно, приводить до росту продуктивност≥
прац≥ ќднак у наш≥й економ≥ц≥ в пер≥од реформ спостер≥галас¤ зовс≥м протилежна
тенденц≥¤. ‘ондоозброЇн≥сть у 1990-1997 р. ст≥йко росла досить високими темпами
(пор¤дку 4-6% у р≥к), однак це не супроводжувалос¤ ростом продуктивност≥ прац≥.
¬икликано це двома причинами. по-перше, у зв’¤зку з≥ скороченн¤м обс¤г≥в
виробництва р≥зко упало завантаженн¤ виробничих потужностей ≥ фондов≥ддача, тобто
к≥льк≥сть продукц≥њ, що зн≥маЇтьс¤ з одиниц≥ основних фонд≥в. як в≥домо,
продуктивн≥сть прац≥ дор≥внюЇ фондоозброЇност≥, помноженоњ на фондов≥ддачу,
отже, при незм≥нн≥й величин≥ фондоозброЇност≥ динам≥ка продуктивност≥ прац≥
ви¤вл¤Їтьс¤ л≥н≥йно зв’¤заною з≥ зм≥ною фондов≥ддач≥ .Ќасправд≥
фондоозброЇн≥сть, ¤к ми уже в≥дзначили, не залишалас¤ пост≥йноњ в час≥, а
росла, однак темп њњ росту був ≥стотно нижче темпу пад≥нн¤ фондов≥дачч≥.
ѕо-друге, варт≥сне вираженн¤ обс¤гу основних фонд≥в не даЇ повного представленн¤
про њхн≥й ¤к≥сний склад, що у к≥нцевому рахунку ≥ впливаЇ на зм≥ну
продуктивност≥ прац≥. ¬ ”крањн≥ д≥йсно багаторазово виросла варт≥сть основних
фонд≥в, але не завд¤ки техн≥чному оснащенню виробництва сучасними коштами
прац≥, а за рахунок њхньоњ регул¤рноњ переоц≥нки в зв’¤зку з високими темпами
≥нфл¤ц≥њ. ѕри цьому ¤к≥сний склад фонд≥в пост≥йно пог≥ршувавс¤, у свою чергу,
негативно позначилос¤ на динам≥ку продуктивност≥ прац≥.
ƒосв≥д структурноњ перебудови
економ≥ки ведучих зах≥дних крањн показуЇ, що кор≥нн≥ зм≥ни перетерплюЇ в першу
чергу сфера матер≥ального виробництва, де дос¤гаЇтьс¤ високий р≥вень
продуктивност≥ прац≥. ѕереважно це в≥дноситьс¤ до промисловост≥, де найб≥льше
динам≥чно розвиваютьс¤ т≥ галуз≥, що робл¤ть знар¤дд¤ прац≥ (машинобудуванн¤),
а також найб≥льш прогресивн≥ види енерг≥њ ≥ предмет≥в прац≥. ” цих крањнах
усередин≥ машинобуд≥вного комплексу формувалас¤ група прогресивних науком≥стких
галузей. ќднак це зменшенн¤ супроводжувалос¤ њх серйозною техн≥чною перебудовою
≥ модерн≥зац≥Їю виробничого апарата. ќдночасно скорочувалас¤ питома вага
с≥льського господарства ¤к у загальному обс¤з≥ виробництва, так ≥ по
чисельност≥ зайн¤тих, але при цьому в≥дбувавс¤ абсолютний прир≥ст ¤к обс¤гу
виробництва в дан≥й галуз≥, так ≥ продуктивност≥ прац≥ зайн¤тих у н≥й
прац≥вник≥в за рахунок швидкого впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного
прогресу. Ќа основ≥ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ в сфер≥ матер≥ального
виробництва у великий сектор господарства вид≥лилас¤ торг≥вл¤ ≥ сфера послуг,
що забезпечили взаЇмозв’¤зок р≥зних структурних п≥дрозд≥л≥в економ≥ки ≥ попиту
населенн¤.
“аким чином, найважлив≥шою рисою
структурноњ перебудови економ≥ки розвитих крањн була тенденц≥¤ до дос¤гненн¤
в≥дносноњ структурноњ збалансованост≥ економ≥чного розвитку галузей матер≥ального
виробництва, торг≥вл≥ ≥ сфери послуг, при цьому особлива увага прид≥л¤лас¤
гнучкост≥ ≥ швидкост≥ впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу.
«аконом≥рним насл≥дком под≥бних структурних перетворень став ст≥йкий
економ≥чний р≥ст на баз≥ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥.
—писок
використаних джерел
1.
јгропромисловий
комплекс ”крањни: стан, тенденц≥њ та перспективи розвитку. – .: ≤ј≈ ”јјЌ,
2000.-481 с.
2.
«јнал≥з
господарськоњ д≥¤льност≥» п≥д загальною редакц≥Їю —тражев≥ ¬.≤., ињв: «¬ища
школа», 1999 р.
3.
јнтикризове
керуванн¤: в≥д банкрутсва до ф≥нансового оздоровленн¤ /ѕ≥д ред.. √.ѕ.≤ванова. –
.: «акон ≥ право.2000 р.
4.
јндр≥йчук
¬.√. ≈коном≥ка аграрних п≥дприЇмств. -
.: ≤«»Ќ, 1996. – 510 с.
5.
јндр≥йчук
¬.. Ѕауер Ћ.ћенеджмент: прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ризик.- .: Ќ≈”, 1999.- 314 с.
6.
јндр≥йчук ¬. √. ≈коном≥ка аграрного
п≥дприЇмства. Ќавчально – методичний пос≥бник дл¤ самост≥йного вивченн¤
дисципл≥ни. – .: ЌЁ”,2001.- 355 с.
7.
јндр≥йчук
¬.√. ќценка макро- ≥ м≥кропараметр≥в економ≥ки в контекст≥ продовольоњ безпеки
”крањни //≈коном≥ка јѕ .- 2002. - є5.- —. 61-65.
8.
Ѕ≥луха
ћ.“. ‘орми ‘≥нансово-господарського контролю (рев≥з≥¤, аудит,
судово-бухгалтерська експертиза) // Ѕухгалтерський обл≥к ≥ аудит. – 1995. - є7.
– —. 12-14.
9.
Ѕ≥луха
ћ.“. “еор≥¤ ф≥нансово-господарського контролю ≥ аудиту. – .: ¬ища школа, 1994.
10.
Ѕ≥луха ћ.“. урс аудиту. – .: ¬ища школа:
“-во ” «нанн¤”, 1999. – 573 с.
11.
Ѕалабанов
».“. «ќснови ‘≥нансового менеджменту».ћ.: «‘≥нанси и статистика». 1999.
12.
Ѕаканов
ћ.». «“еори¤ экономического анализа». ”чебник. – ћ., 1999 р. – 288с.
13.
√усаров
¬.ћ. “еори¤ статистики. – ћ.: јудит. ёЌ»“». 2001. – 247 с.
14.
ƒем'¤ненко
—.≤. ћенеджмент виробничих витрат. – .: Ќ≈”, 1999. - 264 с.
15.
«агальна
теор≥¤ статистики: —татистична методолог≥¤ у вивченн≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥:
ѕ≥дручник / ј.». ’орламов, ќ.Ё. Ѕашина, ¬.“. Ѕабур≥н ≥ ≥н..; ѕ≥д ред. ј.ј.
—пирина, ќ.Ё. Ѕашиной. – ћ.: ‘≥нанси ≥
статистика, 1999. – 368 с.
16.
≈коном≥ка
≥ статистика ф≥рм: ѕ≥дручник /¬. ≈. јдам≥в, —.ƒ. »льенкова, “. ѕ. —иротина й
≥н..; ѕ≥д ред. д-ра екон. наук, проф.. —.ƒ. »льенковой. – ћ.: ‘≥нанси ≥
статистика, 1999. – 240с.
17.
≈лисеева
».»., ёзбашев ћ.ћ. ќбща¤ теор≥¤ статистики.
– ћ.: ‘инансы и статистика. 1999. – 368с.
18.
≈фимова
ћ.–., –ум¤нцев ¬.Ќ. ќбща¤ теори¤ статистики. – ћ.: »Ќ‘–ј – ћ. 2001.- 416 с.
19.
»берла
. ‘акторний анал≥з / ѕер. з н≥м. ¬.ћ. ≤вановоњ. ѕередмова ј. ћ. ƒуброва. – ћ.:
—татистика, 1980. – 398 с.
20.
асл
«., Ѕекнер ћ., Ќельсон ј. ™ффективное фермерское хоз¤йство: ѕер с англ.. – ћ.:
¬ќ јгропромиздат, 1992. – 495 с.
21.
оваленко
ё. —. —≥льськогосподарське п≥дприЇмство в ринковому середовищ≥. – .: ≤ј≈
”јјЌ,2001. – 200 с.
22.
ћетодичн≥
рекомендац≥њ з плануванн¤, обл≥ку ≥ калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ
(робот, послуг) с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. «атвержено наказом
ћ≥н≥стерства аграрноњ пол≥тики ”крањни 18.05.2002 р., є 132.
23.
ћетодичн≥
рекомендац≥њ з нормуванн¤ оборотних засоб≥в п≥дприЇмствами аграрного сектора
(ћ. я. ƒем`¤ненко та ≥н.). – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 1999. – 37 с.
24.
Ќ.
≤ванов «¬иробничий потенц≥ал ”крањни: стан, проблеми розвитку» // «≈коном≥ка
”крањни» є2 1993 р.
25.
Ќелеп
¬. ћ. ѕлануванн¤ на аграрному п≥дприЇмств≥. – .: Ќ≈”, 2001. – 370 с.
26.
ѕос≥бник
по реформуванню с≥льськогосподарських та переробних п≥дприЇмств. 2-е доповненн¤
виданн¤. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2001. – 633 с.
27.
ѕроблеми
формуванн¤ ринковоњ економ≥ки. —пец≥альний випуск «–еструктуризац≥¤ аграрних
п≥дприЇмств ≥ земельна реформа: стан, проблеми, перспективи». – .: Ќ≈”,
2001.- 420 с.
28.
аблук
ѕ. “. јграрна економ≥ка ≥ пол≥тика в ”крањн≥: п≥дсумки минулого ≥ погл¤д в
майбутнЇ. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2002. – “.1. 430 с.; - “. 2. 481 с.; “. 3. 485 с.
29.
—борник
задач по общей теории статистики ѕод ред. ¬. ≈. ќвсиенко. – ћ.: ‘инансы и
статистика. 1986. – 191 с.
30.
—иденко
ј. ¬., ѕопов √. ё., ћатвеева ¬. ћ. —татистика. – ћ.: ƒело и —ервис. 2003. 464
с.
31.
—татистика
сельського хаз¤йства: ”чебник/ √. Ќ. Ѕакланов, ¬. ≈. јдамов, ј. Ќ. ”стинов; ѕод
ред.. ¬. ≈. јдамова – 4=е изд., перераб. ≥ доп. – ћ.: ‘инансы и статистика,
1982.- 439с.
32.
—татистика.
«а –ед. ј.¬. √оловача, ј.ћ. Ёр≥ноњ, ќ.¬. озирЇва. – .: ¬ища школа.1993.- 623
с.
33.
—татистика.
ѕод. ред.. ¬.√.»онина.- Ќовосиб≥рськ:
Ќ√јЁи”, ћ.: ћЌ‘–ј-ћ. 2000.-310 с.
34.
—татистический
словарь. -3-е изд. – ћ.: ‘инансы и статистика.1999.- 642 с.
35.
—учасна
економ≥ка. «агальнодоступний навчальний курс. ., ««нанн¤».1999 р.608 с.
36.
“еор≥¤
статистики. ѕод ред.. –.ј. Ўмойловой. – ћ.: ‘инансы и статистика. 2001. – 576
с.
37.
”правл≥нн¤
за результатами: ѕер. с финск.. / ќбщ. –ед.. ≤ предисл. я.ј. Ћей мана. – ћ.:
¬идавнича група “ѕрогрес”, 1993. - 320 с.
38.
‘едоров
ћ.ћ. ≈коном≥чн≥ проблеми земельних в≥дносин. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 1999. – 293 с.
