Ќова¤ страница 1

¬ступ

1.ќрган≥зац≥йно-економ≥чна характеристика __________________

1.1«агальн≥ в≥домост≥ про __________________________

1.2 –есурсний потенц≥ал ________________________його к≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика.

1.3 ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайност≥ основних

—≥льськогосподарських культур на ___________________________

1.4 Ќа¤вн≥сть погол≥в'¤ тварин ≥ птиц≥ та њх продуктивн≥сть на _______________________

1.5 ¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤ виробництва —“ќ¬ «___________________

1.6 ≈коном≥чна оц≥нка д≥¤льност≥ _____________________

2.ѕлануванн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ птах≥вництва на _____________________________

2.1 –ац≥ональн≥ розм≥ри галуз≥, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ складу птиц≥ ≥ напр¤ми п≥двищенн¤ продуктивност≥ птиц≥ на ___________________

2.2 ѕлануванн¤ вдосконаленн¤ основних виробничих процес≥в, способ≥в утриманн¤ птиц≥ на ____________________

2.3 плануванн¤ переробки ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ птах≥вництва на _____________________________________

2.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть запропонованих заход≥в на ________________

¬исновки та пропозиц≥њ

—писок використаноњ л≥тератури

ƒодатки

¬ступ

јграрн≥ п≥дприЇмства придбали широк≥ права в самовр¤дуванн≥, плануванн≥, орган≥зац≥њ виробництва ≥ ф≥нанс≥в,≥з одночасною повною в≥дпов≥дальн≥стю за к≥нцевий результат виробничоњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ с≥льськогосподарського виробництва необх≥дно не т≥льки нарощувати виробництво продукц≥њ, але ≥ рац≥онально використовувавти ≥њ в господарств≥ ≥ розпод≥л¤ти по каналах реал≥зац≥њ.” процес≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ виручка повинна в≥дшкодувати витрати ≥ забезпечувати одержанн¤ прибутку, необх≥дного дл¤ подальшого розширеного в≥дтворенн¤. Ќайважлив≥ш≥ результати д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства – прибуток ≥ рентабельн≥сть.

—амост≥йн≥сть с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, широкий розвиток орендних в≥дносин створюють можливост≥ в майбутньому реал≥зувати на догов≥рних засадах т≥ види с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ й у тих обс¤гах , ¤к≥ визначен≥ п≥дприЇмством. ѕ≥сл¤ виконанн¤ догов≥рних забов'¤зань п≥дприЇмство розпочинаЇ наступний цикл виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥.

—≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства зац≥кавлен≥ у швидк≥й реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ, тому що це впливаЇ на њх ф≥нансовий стан, спри¤Ї зм≥цненню його економ≥ки, пол≥пшенню умов прац≥ ≥ побуту прац≥вник≥в.

–≥вень розвитку с≥льськогосподарського виробництва ≥ його економ≥чноњ ефективност≥ визначаютьс¤ складною сукупн≥стю фактор≥в. ÷≥ фактори т≥сно зв'¤зан≥ м≥ж собою ≥ забезпечують оч≥куван≥ господарськ≥ результати з комплексноњ ≥ збалансованоњ њх д≥њ з вид≥ленн¤м пр≥оритет≥в на кожному даному етап≥ економ≥чного розвитку. ” кризов≥й ситуац≥њ особливого значенн¤ набуваЇ повн≥ше використанн¤ ресурсозбер≥гаючих фактор≥в.

—оц≥альн≥ фактори мають величезн≥ можливост≥ активного впливу на результати виробництва. ѕол≥пшенн¤ умов житт¤ людей, розвиток ус≥Їњ соц≥альноњ сфери створюють загальну спри¤тливу ситуац≥ю дл¤ творчоњ продуктивноњ прац≥. ќднак це вимагаЇ значних кап≥тальних вкладень у цю сферу за рахунок власних нагромаджень с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, що у реальн≥й макроеконом≥чн≥й ситуац≥њ обмежено, що. ” свою чергу, р≥зко звужуЇ можливост≥ використанн¤ цих фактор≥в у п≥двищенн¤ ефективност≥ агропромислового виробництва.

” цих умовах вир≥шальне значенн¤ дл¤ ефективного розвитку виробництва мають загальноеконом≥чн≥ фактори. —еред них-перетворенн¤ в≥дносин власност≥, зосередженн¤ њњ в руках виробник≥в. –еальне почутт¤ власника, хаз¤њна моб≥л≥зуЇ ф≥зичний ≥ розумовий потенц≥ал прац≥вника на зб≥льшенн¤, збереженн¤, рац≥ональний розпод≥л ≥ ефективне використанн¤ на¤вних ресурс≥в. ќднак це можливо лише в рамках ефективного, заснованого на посл≥довн≥й реал≥зац≥њ стимул≥в ≥ ≥нтерес≥в економ≥чного механ≥зму. р≥м пр¤мого впливу на результати виробництва в≥н активуЇ функц≥ональн≥ ≥мпульси техн≥ко-економ≥чних, орган≥зац≥йно-господарських, соц≥альних ≥ природн≥х фактор≥в.

ћета даноњ курсовоњ роботи – досл≥дити теоретичн≥ ≥ практичн≥ аспекти плануванн¤ виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ птах≥вництва суб'Їктами господарюванн¤.

—уб'Їкт досл≥дженн¤ –».

” процес≥ виконанн¤ курсовоњ роботи використан≥ методи, прийн¤т≥ у досл≥дженн¤х статистичного характеру: анал≥зу ≥ синтезу, ≥ндексний, корел¤ц≥йний, пор≥вн¤нь, розрахунково-конструктивний тощо.

—труктура роботи. урсова робота складаЇтьс¤ ________________________________________________________додатк≥в.

ƒокументальною основою дл¤ роботи Ї статистична, бухгалтерська зв≥тн≥сть, техн≥ко-технолог≥чна документац≥¤, статистичн≥ та спец≥альн≥ дов≥дники, експерименти ≥ спостереженн¤ автора, а також нормативн≥ документи ”крањни, в≥тчизн¤н≥ ≥ закордонн≥ виданн¤,пер≥одичн≥ виданн¤.

1.ќрган≥зац≥йно-економ≥чна характеристика ________________

1.1 «агальн≥ в≥домост≥ про ____________________________зг≥дно з≥ схемою агроірунтового районуванн¤ ”крањни розташоване в межах ѕолтавського агроірунтового району сх≥дноукрањнського л≥состепу. ƒл¤ кл≥мату ц≥Їњ м≥сцевост≥ характерна пом≥рна континентальн≥сть, недостатнЇ атмосферне зволоженн¤, холодн≥ й часто малосн≥жн≥ зими, жарке, ≥нод≥ засушливе л≥то. —ередньор≥чна сума опад≥в, за даними ѕолтавськоњ метеоролог≥чноњ станц≥њ становить _____мм «а пер≥од з температурою пов≥тр¤ вище 10°— сума опад≥в складаЇ лише 278мм. «а основний весн¤ний пер≥од вегетац≥њ ¤рих культур( III-V м≥с¤ц≥)-180 мм атмосферних опад≥в. «а холодний пер≥од (X-III) сума опад≥в становить 148 мм. —н≥говий покрив невеликий, ≥ за даними метеоролог≥чноњ станц≥њ м______________висота його не перевищуЇ 14 см прот¤гом вс≥Їњ зими. ” зв’¤зку з такими незначними атмосферними опадами запас вологи в грунт≥ часто недостатн≥й. ѕоповненн¤ запасу вологи можливе при усп≥шному зд≥йсненн≥ затриманн¤ сн≥гу й талих вод, також з застосуванн¤м вс≥х агротехн≥чних заход≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ водного режиму грунту.

«а температурними умовами кл≥мат пом≥рно-континентальний. “ут холодн≥ зими з максимальною температурою -20….-25°—, чергуютьс¤ з пор≥вн¤но теплими зимами з в≥длигами. —н≥говий покрив тримаЇтьс¤ в середньому близько 110 дн≥в. √рунт промерзаЇ до 60-65 см. “ривал≥сть без морозного пер≥оду160-166 дн≥в, а з температурою пов≥тр¤ вище 10°—-151-157 дн≥в.

¬с¤ територ≥¤ ѕолтавськоњ област≥ знаходитьс¤ в межах ƒн≥провсько - донецькоњ западини. ƒо ¤коњ повн≥стю в≥дноситьс¤ л≥вобережж¤ —ередньоњ Ќаддн≥пр¤нщини. ƒо складу цього району входить система стародавн≥х терас р. ƒн≥пра ≥ його приток, а також так зване кор≥нне полтавське плато. ƒн≥провсько-донецька западина заповнена 4-5 км товщиною осадових пор≥д.

Ќа територ≥њ господарства вид≥лен≥ наступн≥ в≥дм≥ни ірунт≥в:

- чорнозем оп≥дзолений слабо змитий;

- чорнозем оп≥дзолений середньо змитий;

- чорнозем залишково-глибоко слабо сланцюватий, содово- солонча куватий;

ƒл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ цих лук сл≥д поки-що проводити поверхневе пол≥пшенн¤, а саме: п≥сл¤ зв≥льненн¤ площ≥ в≥д по водневих вод сл≥д укатати грунт; пот≥м рихлити, дискувати боронами в два сл≥ди. ожного року рано восени знищувати бур’¤ни, розгортати ≥ укатковувати гн≥й к≥лькома катками. ѕол≥пшен≥ луки доц≥льно використовувати ¤к с≥нокоси.

1. 2 –есурсний потенц≥ал _________________його к≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика

« прискоренн¤м розвитку с≥льського господарства пор¤д з концентрац≥Їю дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ спец≥ал≥зац≥¤ с≥льськогосподарського виробництва. —уть спец≥ал≥зац≥њ пол¤гаЇ в тому, що господарство в≥дпов≥дно до конкретних ірунтово-кл≥матичних ≥ економ≥чних умов орган≥зовуЇ виробництво одного чи двох вид≥в продукц≥њ рослинництва або тваринництва, розвиваючи разом з тим допом≥жн≥ галуз≥, ¤к≥ не заважають розвитку основних галузей, а навпаки пристосовуютьс¤ до них, або њх обслуговують. основним показником спец≥ал≥зац≥њ с≥льськогосподарського п≥дприЇмства Ї структура товарноњ продукц≥њ.

“аблиц¤ 1.1. ¬арт≥сть та структура товарноњ продукц≥њ _____________________200__-200__ рр.

ѕоказники	200 р		200 р		200 р
ѕоказники	тис.грн.	%	тис.грн	%	тис.грн.	%
ѕродукц≥¤ рослинництва		45,8		60,8		78,2
«ерно ≥ зернобобов≥ ¬сього		41,8		59,7		56,4
« них пшениц¤ озима		19,8		34,4	-	-
√речка	-	-	-	-		4,5
укурудза на зерно		1,1	-	-		25,4
ячм≥нь	-	-	-	-		11,4
ќвес	-	-	-	-		14,2
—он¤шник	-	-		27,5		20,4
÷укровий бур¤к		0,5	-	-	-	-
≤нша продукц≥¤ рослинництва		0,4		1,1		1,3
ѕродукц≥¤ тваринництва		10,5		7,2		7,4
¬–’		5,1		3,1		4,5
—виней		0,7		1,2		0,5
ћолоко		4,3		3		2,4
≤нша продукц≥¤ тваринництва		0,4	-	-	-	-
¬сього по п≥дприЇмству		100		100		100

ƒан≥ таблиц≥ 1.1 св≥дчать, що господарство на 78,2 % займаЇтьс¤ продукц≥Їю рослинництва, уваги тваринницькому сектору прид≥л¤ютьс¤ значно менше, ≥з-за мало привабливост≥ ≥ становить дл¤ даного господарства лише 7,4%. “ака статистика говорить про те, що господарству доц≥льн≥ше й виг≥дн≥ше займатись вирощуванн¤м зернових, зернобобових культур. ѕродукц≥¤ рослинництва з кожним роком зростаЇ. “ак у 2005 роц≥ товарна продукц≥¤ рослинництва становила 243 тис. грн., а в 2007 – 428,7 тис. грн.. јсортимент зерновоњ продукц≥њ зм≥нюЇтьс¤. “ак, в 2006 роц≥ товарна продукц≥¤ пшениц≥ озимоњ становила 125 тис. грн.., або 34,4 % , проте у 2007 роц≥ вона в≥дсутн¤. јле зростала у 2007 роц≥ кукурудза на зерно ≥ становила 139,9 тис. грн.., ≥ овес – 78 тис. грн.. «а останн≥ два роки значного прибутку даЇ нас≥нн¤ сон¤шника: у 2006 р. – 100 тис. грн.., 2007 р. – 111,9 тис. грн. ” тваринництв≥ найб≥льш товарну продукц≥ю даЇ вирощуванн¤ великоњ рогатоњ худоби, ¤ка становила у 2007 роц≥ 24,9 тис. грн. або 4,5 %. “акож незначний прибуток даЇ виробництво молока, ¤ке у 2007 роц≥ становило 13 тис грн.. «в≥дси можна зробити висновок, що господарство маЇ рослинницьку спец≥ал≥зац≥ю.

ќдним ≥з важливих показник≥в дл¤ характеристики господарства Ї на¤вн≥сть трудових ресурс≥в. ¬ даному рег≥он≥ в≥дсутнЇ промислове г≥гант-п≥дприЇмство, ¤ке потребувало б значноњ к≥лькост≥ людей. “ому, в досл≥джуваному господарств≥ не ≥снуЇ проблема трудових ресурс≥в. ѕереважаюча к≥льк≥сть працездатного населенн¤ так чи ≥накше пов’¤зана з с≥льськогосподарською роботою. ¬ цих людей Ї й досв≥д роботи в пол≥, а також покращити своЇ матер≥альне становище.

“аблиц¤ 1.2 Ќа¤вн≥сть трудових ресурс≥в в ______________-2005 – 2007рр.

ѕоказники	200 р.	200 р.	200 р.
—ередньообл≥кова чисельн≥сть прац≥вник≥в
в тому числ≥: в рослинництв≥
¬ тваринництв≥

Ќа¤вн≥сть трудових ресурс≥в в даному господарств≥ за останн≥ три роки поступово зменшуЇтьс¤ . « 2005 р. по 2007 р. середньообл≥кова чисельн≥сть прац≥вник≥в зменшилась на 17 ос≥б: в рослинництв≥ на 5 ос≥б, у тваринництв≥ в≥дпов≥дно – 15. “аке велике скороченн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в по¤снюЇтьс¤ нерентабельн≥стю галуз≥ тваринництва в даному господарств≥.

« даних таблиць можна побачити на¤вн≥сть основних ≥ оборотних засоб≥в в

“аблиц¤ 1.3 —клад ≥ структура основних засоб≥в в ________________200-200 рр.

ѕоказники	200 р.		200 р.		200 р.		200 р. в % до 200 р
ѕоказники	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%	200 р. в % до 200 р
¬иробнич≥ основн≥ засоби с. г. призначенн¤
Ѕудинки та споруди	4407,5	82,6	3418,2	78,7	3389,0	78,6	77
ћашини та обладнанн¤	-	-	-	-	-	-	-
“ранспортн≥ засоби	688,1	12,8	688,1	15,8	688,1	16	100
≤нструменти, прилади ≥нвентар	42,2	0,8	42,2	0,9	42,2	0,9	100
–обоча ≥ продуктивна худоба	160,7	30,2	161,2	3,7	187,0	4,3	117
Ѕагатор≥чн≥ насадженн¤	5,7	0,1	5,7	0,1	5,7	0,1	100
¬сього по господарству	5335,2	100	4345,4	100	4312,0	100	80,8

« таблиц≥ 1.3 видно, що господарство забезпечене основними засобами, у 2005 роц≥ вони становили 5335,2 тис. грн.., але за два роки њхн¤ ц≥на знизилась ≥ в2007 роц≥ становила 4312 тис. грн.. Ќайб≥льша частина, за рахунок чого в≥дбулос¤ зменшенн¤, припадаЇ на будинки та споруди ≥ дор≥внюють 3389 тис. грн.. у 2007 роц≥, а у 2005 роц≥ вони становили – 4407,5 тис. грн.. “ранспортн≥ засоби, ≥нструменти та приладд¤, багатор≥чн≥ насадженн¤ в господарств≥ за три роки залишились незм≥нними, а робоча ≥ продуктивна худоба зб≥льшилась на 26,3 тис. грн.. ≥ у 2007 роц≥ становила 187 тис. грн..

ƒл¤ нормального функц≥онуванн¤ господарства воно повинне бути забезпечене оборотними засобами, ¤к≥ в процес≥ виробництва повн≥стю споживаютьс¤ прот¤гом одного виробничого циклу ≥ перенос¤ть свою варт≥сть на вироблений продукт. ¬ таблиц≥ 6 наведена на¤вн≥сть оборотних засоб≥в в

“аблиц¤ 1.4. —клад ≥ структура оборотних засоб≥в в _______________200_-200_ рр.

ѕоказники	200_ р.		200_р.		200-р.		200-р.в % до 200-р.
ѕоказники	“ис. грн.	%	“ис. грн.	%	“ис. грн.	%	200-р.в % до 200-р.
ќборотн≥ виробнич≥ сфонди
¬ т. ч виробнич≥ запаси	87	12,2	183,6	34,4	154,6	21,6	177
≤з них: молодн¤к тварин ≥ твари ни на в≥дгод≥вл≥	105	14,7	108	20,3	55,2	7,7	52,6
орми ≥ п≥дстилка	130	18,2	42	7,8	26	3,6	20
Ќас≥нн¤ ≥ посадковий матер≥ал	126	17,6	51	9,5	50	6,9	39,7
«апчастини	34	4,7	21	3,9	30	4,1	88
Ќафтопродукти	-	-	-	-	119,3	16,6	-
ћ≥ндобрива	-	-	-	-	-	-	-
Ќезавершене виробництво	98	13,7	124	23,2	274,1	38,3	279
‘онди об≥гу
≤з них: готова продукц≥¤	134	18,8	4,3	0,8	1,8	0,3	1,3
√рошов≥ кошти	-	-	-	-	4,8	0,6	-
ошти в розрахунках	-	-	-	-	-	-	-
¬сего оборотних засоб≥в	714	100	533,9	100	715,8	100	100,3

ѕ≥сл¤ анализу даноњ таблиц≥ 1.4 спостер≥гаЇмо, що оборотн≥ засоби господарства за останн≥ три роки за лишились майже незм≥нними, але де¤к≥ зм≥ни все ж таки в≥дбулис¤. “ак, виробнич≥ запаси у 2007 роц≥ в≥дпов≥дно до 2005 року зросли на 177 % ≥ становл¤ть 154,6 тис. грн.., значно зменшилась грошова оценка кормов: так у 2005 роц≥ – 130 тис. грн.., а у 2007 роц≥ лише – 26 тис. грн. ” 2007 роц≥ значн≥ витрати в≥дбулис¤ на придбанн¤ нафтопродукт≥в – це 119,3 тис. грн., зм≥нивс¤ ≥ показник незавершеного виробництва – 98 тис. грн. в 2005 роц≥, ≥ 274,1 тис. грн. у 2007 роц≥. ‘онди об≥гу готовоњ продукц≥њ зменштлтсь в 2007 роц≥ в пор≥вн¤рр≥ з 2005 роком на 132,2 тис. грн. ¬сього оборотних засоб≥в по господарству становили у 2007 роц≥ – 715,8 тис. грн..

ќдним ≥з показник≥в на ¤кий ¤ хочу звернути увагу при характеристиц≥ господарства – це соб≥варт≥сть продукц≥њ, бо дл¤ п≥дприЇмства вежливо знати не лише обс¤г виробленоњ продукц≥њ, а й њњ соб≥варт≥сть.

—об≥варт≥сть продукц≥њ – це витрати с≥льськогосподарського п≥дприЇмства на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ, виражен≥ в грошов≥й форм≥. ¬она складаЇтьс¤ з витрат, пов’¤заних з використанн¤м у прцес≥ виробництва земл≥, с≥льськогосподарських машин, обладнанн¤ та ≥нших основних фонд≥в, трудових ≥ матер≥альних виробничих ресурс≥в ќтже, соб≥варт≥сть продукц≥њ Ї одним ≥з найважлив≥ших показник≥в, ¤кий характеризуЇ виробничу ≥ господарську д≥¤льн≥сть господарства.

“аблиц¤ 1.5. ƒинам≥ка соб≥вартост≥ 1 ц основних вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в ______________________200_-200_рр.

ѕоказники	200_р.		200_р.		200_р.		¬≥дхиленн¤ 200_р. в≥д 200_р.
ѕоказники	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1 ц	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1 ц	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1 ц	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1 ц
«ерно всього	6240	295	6750	186	9926	295	3686	0
÷укров≥ бур¤ки	207	56	-	-	-	-	-	-
—он¤шник	-	-	200	30	1380	59,2	-	-
—илосуванн¤	-	-	786	5	2500	10,7	-	-
ѕтиц¤	685	160	492	122	490	46,0	-195	-114
ѕрир≥ст ¬–’	44	91	27	75	40	38,0	-4	-53
ѕрир≥ст свиней	-	-	5	13,2	12	21,0	-	-

¬иход¤чи з даних таблиц≥ 1.5 бачимо, що найб≥льшу соб≥варт≥сть продукц≥њ мають зернов≥ культури. ” 2005 роц≥ вона становила 295 тис. грн., в 2006 роц≥ знизилась до 168 тис. грн., ≥ у 2007 роц≥ знову зросла до 295 тис. грн., але у 2007 роц≥ до 2005 року зб≥льшилась ≥ к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ на 3686 ц. ¬елику соб≥варт≥сть маЇ ≥ виробництво продукц≥њ птах≥вництва – 160 тис. грн. в 2005 роц≥ ≥ 46 тис. грн. у 2007 роц≥, проте к≥льк≥сть продукц≥њ придбанн¤ корм≥в. «агальна сума витрат по господарству становить 488,9 тмис. грн.

1.3 ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайност≥ основних с≥льськогосподарських культур на _______________________

¬ ___________________нал≥чуЇтьс¤ 19580 га земл≥, з них 1435 га с≥льськогосподарського призначенн¤. ¬ особистому користуванн≥ господарства знаходитьс¤ 515 га. —клад земельних уг≥дь характеризуЇтьс¤ структурою, п≥д ¤кою розум≥ють процентне њх сп≥вв≥дношенн¤. —труктура земельних уг≥дь вважаЇтьс¤ тим кращою, чим вища в н≥й питома вага земель, з ¤ких одержують с≥льськогосподарську продукц≥ю. јле структура земл≥ не залишаЇтьс¤ незм≥нною. јле структура земл≥ не залишаЇтьс¤ незм≥нною. «алежно в≥д потреби господарства одн≥ уг≥дд¤ перетворюютьс¤ в ≥нш≥, в≥дпов≥дно пол≥пшуючи њх природн≥ властивост≥ (осушенн¤, зрошенн¤, очищенн¤).

“аблиц¤ 1.6 —клад ≥ структура земельних уг≥дь в _______________-200_-200_рр.

¬ид уг≥дь	200_ р.		200_р.			200_р.				200_ р. в % до 200_ р.
	ѕлоща га	%	ѕлоща га	%	ѕлоща га		%
¬сього с/г уг≥дь	1915	75,1	1302	68,5	1435		73,6		74,9
« них: р≥лл¤	1738	68,2	1133	59,6	1435		73,6		82,5
—≥нокоси	169	6,6	165	9	-		-		-
ѕасовиша	-	-	-	-	-		-		-
—ади	7	0,2	-	-	-		-		-
—тавки, водойми	8,1	0,3	8,1	0,3	8,1		0,3		100
«агальна земельна площа	2550	100	1900	100	1950		100		7605
–≥лл¤ вз¤та в оренду	300	-	124	-	217,5		-		-
–≥вень розораност≥	-	75,6	-	68,5		-		73,6		-

як св≥дчать дан≥ таблиц≥ 1.6 за останн≥ три роки в господарств≥ загальна земельна площа зменшилась на 600 га абог 76,5 %. ¬≥дпов≥дно зменшилась площа р≥лл≥ у 2006 роц≥ на 605 га, але за 2006-2007 рр. ц¤ площа зб≥льшиласьна 302 га. “аке зб≥льшенн¤ в≥дбулось за рахунок перетворенн¤ с≥нокос≥в в р≥ллю. ¬ господарств≥ в 2006 роц≥ вирубали сади, у зв’¤зку з њхньою неплодовистю ≥ стар≥стю. ѕлоща водойм ≥ ставк≥в не зм≥нилась. ¬ попередн≥ роки земл¤ господарства була розпайована, тому прац≥вники —“ќ¬ «—лавутич», а також м≥сцеве населенн¤, ¤к≥ мають землю, здають њњ в оренду. “ак за 2007 р≥к господарством було вз¤то в оренду р≥лл≥ 217,5 га. –≥вень розораност≥ в господарств≥ становить в 2005 роц≥ 75,1%, а в 2007 – 73,6 %, цей показник Ї достатньо високим дл¤ досл≥джуваного господарства.

јнал≥зуючи, ¤к використовуЇтьс¤ с≥льськогосподарськ≥ земл≥, сл≥д згадати ≥ про так≥ показники ¤к структура пос≥вних площ та урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур. ƒан≥ показники Ї одними ≥з найважлив≥ших фактор≥в, в≥д ¤ких залежить виконанн¤ завдань, зб≥льшенн¤ виробництва рослинництва ≥ тваринництва. ƒл¤ даного господарства характерн≥ так≥ показники.

“аблиц¤ 1.7 —труктура пос≥вних площ та урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур на _________________________200_-200_рр.

ѕоказники	2005р.			2006р.			2007р.
ѕоказники	ѕос≥вна площа, га	”рожайн≥сть,ц	¬аловий зб≥р	ѕос≥вна площа, га	”рожайн≥сть ц	¬аловий зб≥р	ѕос≥вна площа,га	”рожайн≥сть ц	¬аловий зб≥р
ѕшениц¤ озима	105	21,4	2247	20	18,7	374	35	17,8	623
ячм≥нь ¤рий	122	24,6	3001	110	21,5	2365	90	19,8	1782
ќвес	325	20,5	656	50	16,4	820	80	21,8	1744
укурудза на зерно	60	20,9	1254	40	13,7	548	70	17,6	1232
√речка	43	8,2	352,6	25	10,0	250	25	7,9	197,5
—он¤шник	-	-	-	76	10,5	798	75	11,0	825
ќднор≥чн≥ трави	22	70,7	1555	19	59,8	1136	30	72,3	2169
укурудза на силос	35	150	5250	23	171	3933	40	142	5680

« даноњ таблиц≥ 1.7 можна побачити ¤к≥ площ≥ земельних уг≥дь в≥дведен≥ п≥д кожну культуру, ¤ка њњ врожайн≥сть та валовий зб≥р за останн≥ три роки. ¬и¤вити ч≥тко тенденц≥њ вид≥ленн¤ площ п≥д культури не можна, з кожним роком вона зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д потреб господарства в т≥й чи ≥нш≥й культур≥. “ак, на пшеницю озиму в 2005 роц≥ припадало пос≥вноњ площ≥ 105 га, а в 2007р. – 35 га. ¬ 2005 господарство взагал≥ не вирощувало сон¤шник, проте в 2007 ≥ 2006 роках пос≥вна площа становила в≥дпов≥дно 76 ≥ 75 га. ѕос≥вн≥

площ≥ ≥нших культур суттЇво не зм≥нились. “акож зм≥нювалась й врожайн≥сть, насамперед в залежност≥ в≥д погодних умов та агротехн≥чних заход≥в. ¬≥д цих двох показник≥в залежить валовий зб≥р.

1.4 Ќа¤вн≥сть погол≥в’¤ тварин ≥ птиц≥ та њх продуктивн≥сть на

_____________________________

Ќа сучасному етап≥ розвитку економ≥ки особливоњ актуальност≥ набуваЇ проблема правильного визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва за допомогою критер≥њв та економ≥чних показник≥в. ” науковому розум≥нн≥ критер≥й – це ¤к≥сть, властив≥сть ефективност≥, що в≥дображаЇ най≥стотн≥шу њњ суть, тобто Ї основним принципом оц≥нки. ≈коном≥чн≥ ж показники ефективност≥ характеризують њњ з к≥льк≥сного боку.

ѕродуктивн≥сть с≥льськогосподарських тварин характеризуЇтьс¤ середньор≥чним надоЇм на 1 корову, середньор≥чними ≥ середньодобовими приростами живоњ маси тварин ≥ птиц≥, приплодом в розрахунку на 100 кор≥в (табл.1.8).

“аблиц¤ 1.8. ƒинам≥ка погол≥в’¤ та продуктивност≥ тварин на ________________________________200_-200_ рр.

ѕоказники	–оки
ѕоказники	2005	2006	2007	2007 р. в % до 2005 р.
ѕогол≥в’¤ великоњ рогатоњ худоби, гол.	850	980	910	107,1
¬ т.ч. корови	390	450	400	102,5
ѕогол≥в’¤ свиней, гол.	449	364	320	71,3
¬ т.ч. свиноматки	82	70	79	96,3
ѕогол≥в’¤ курей, тис. гол.	1,9	1,8	1,6	84,2
—ередньор≥чний над≥й молока на 1 корову, кг	2389	2953	2221	92,9
—ередньодобовий прир≥ст живоњ ваги, г:
¬–’	380	307	254	66,8
свиней	172	180	120	69,8
ќдержано тел¤т на 100 кор≥в, гол.	78	83	79	101,3
ќдержано порос¤т в≥д основноњ свиноматки, гол.	8	7	6	75,0
яйценостк≥сть на 1 курку – несучку, шт	31	30	17	54,8

ќтже, з кожним роком зменшуЇтьс¤ погол≥в’¤ тварин через незабезпечен≥сть њх кормами, особливо свиней – на 28,7%. ” 2007 р. продуктивн≥сть вс≥х вид≥в тварин знизилась. “ак, пор≥вн¤но з 2005 р. середньор≥чний над≥й на 1 корову знизивс¤ на 168 кг або на 7,1%, знизивс¤ ≥ середньодобовий прир≥ст живоњ маси великоњ рогатоњ худоби – на 33,2%, свиней – на 30,2%.

÷¤ ж тенденц≥¤ характерна ¤йценосност≥ курок – несучок. ¬их≥д тел¤т на 100 кор≥в у 2007 р., пор≥вн¤но з 2005 р., зб≥льшивс¤ на 1,3%, а порос¤т в≥д основноњ свиноматки – зменшивс¤ на 2 чол., або на 25%. ќсновними причинами зниженн¤ продуктивност≥ стали:

1) недостатн¤ забезпечен≥сть кормами;

2) порушенн¤ нормативних умов утриманн¤;

3) недотриманн¤ ветеринарно – сан≥тарних заход≥в та зоог≥г≥Їн≥чних вимог.

“аблиц¤ 1.9. ƒинам≥ка показник≥в валовоњ продукц≥њ, продуктивност≥ прац≥ ≥ валового доходу галуз≥ тваринництва на _______________________200_-200_ рр., тис. грн.

Ќазва показник≥в	–оки			¬≥дхиленн¤ 2007 р. в≥д 2005 р.
Ќазва показник≥в	2005	2006	2007	јбс.	%
¬алова продукц≥¤ тваринництва	153	183,6	220,32	67,3	144,0
—ередньор≥чна спискова чисельн≥сть роб≥тник≥в	326	315	290	-36,0	89,0
¬ироблено валовоњ продукц≥њ с/г на одного середньор≥чного роб≥тника	3017	3620,4	4344,4	1327,4	144,0
¬алова продукц≥¤ ( по соб≥вартост≥ )	1333	1599,6	1919,5	586,5	144,0
ѕеревищенн¤ (прибуток) суми виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ зв≥тного року над соб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ, ≥нш≥ прибутки	684	820,8	984,9	300,9	144,0
«меншенн¤ (збиток) суми виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ зв≥тного року над соб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ, ≥нш≥ збитки	720	864	1036,8	316,8	144,0
–азом	1297	1556,4	1867,6	570,6	144,0
¬с≥ затрати зв≥тного року, кр≥м оплати прац≥, в≥драхувань на соц≥альн≥ заходи	1158	1389,6	1667,5	509,5	144,0
¬аловий дох≥д, в тому числ≥:	139	166,8	200,1	61,1	144,0
¬изначено до видач≥ по прац≥ (основна ≥ додаткова оплата)	130	156	187,2	57,2	144,0
ќплата прац≥ найн¤тих ≥ залучених ос≥б, включаючи в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	45	54	64,8	19,8	144,0
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	29	34,8	41,7	12,7	143,8

¬изначенн¤ ≥ анал≥з показник≥в продуктивност≥ тварин маЇ велике значенн¤ дл¤ характеристики стану розвитку м’¤сного скотарства.

≈фективн≥сть виробництва продукц≥њ птах≥вництва у _________________________п≥двищуЇтьс¤. ѕро це св≥дчить зниженн¤ р≥вн¤ збитковост≥ галуз≥.

—об≥варт≥сть виробництва 1 ц приросту живоњ маси у 2007 р., пор≥вн¤но з 2005 р. знизилас¤ на 53,4 грн. ÷е пов’¤зано ≥з зменшенн¤м витрат корм≥в на 2,1 ц корм . од . затрат прац≥ на 5,6 люд – год. «биток у 2007 р. пор≥вн¤но з 2005 р. зменшивс¤ на 5203,1 грн., що призвело до зниженн¤ р≥вн¤ збитковост≥ галуз≥ на 5,7%.

¬ажливим показником еколог≥чноњ ефективност≥ Ї середньодобовий прир≥ст живоњ маси ¬–’. ѕроанал≥зуЇмо динам≥ку приросту ¬–’ за останн≥ 5 рок≥в за допомогою р¤д≥в динам≥ки.

–¤ди динам≥ки дають матер≥али дл¤ анал≥зу розвитку соц≥ально – економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в. ¬загал≥ процес розвитку ¤вищ у час≥ називають динам≥кою, а статистичн≥ показники, ¤к≥ характеризують стан ≥ зм≥ну ¤вищ у час≥ р¤дами динам≥ки.

1.5 ¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤ виробництва ___________________

–≥вень спец≥ал≥зац≥њ господарства визначаЇмо за допомогою коеф≥ц≥Їнта спец≥ал≥зац≥њ:

с =, (1)

ƒе Vi – питома вага ≥ – того виду продукц≥њ в структур≥ товарноњ продукц≥њ, %; Ni – пор¤дковий номер ≥ншого виду продукц≥њ в ранжированому р¤д≥ за питомою вагою в структур≥ товарноњ продукц≥њ.

n – к≥льк≥сть вид≥в товарноњ продукц≥њ.

ќтже, ___________________маЇ середн≥й р≥вень спец≥ал≥зац≥њ. ќсновною галуззю Ї рослинництво (вирощуванн¤ зерна). √осподарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥ цукрових бур¤к≥в. «начну питому вагу в структур≥ товарноњ продукц≥њ займаЇ тваринництво, а саме скотарство (молоко ≥ м’¤со великоњ рогатоњ худоби).

¬иробництво ≥нших вид≥в продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва маЇ допом≥жне значенн¤: створюють умови розвитку основних ≥ розвинутих галузей, забезпечують кормо постачанн¤. Ќауково обірунтована спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї зб≥льшенню виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ, що забезпечуЇтьс¤ ефективним використанн¤м земельних уг≥дь, матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в.

—“ќ¬ «—лавутич» маЇ _______ступеневу, в≥дд≥лкову орган≥зац≥йно – управл≥нську структуру, що поЇднуЇ в≥дд≥лок____, в≥дд≥лок __тракторну бригаду, тваринницьк≥ ферми. —труктура управл≥нн¤ в ___________________- пор¤док п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ взаЇмозв’¤зку м≥ж окремими прац≥вниками ≥ ланками управл≥нн¤. ¬≥дд≥лок Ї п≥дрозд≥лом, що п≥дпор¤дковуЇтьс¤ голов≥ товариства ≥ об’ЇднуЇ вс≥ бригади, ферми, ланки. Ѕригадири, зав≥дуюч≥ фермами п≥дпор¤дковуютьс¤ керуючим в≥дд≥лками. «ав≥дуюч≥ складами, культурно – побутовими установами ≥ п≥дсобними господарствами, п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо голов≥ правл≥нн¤. ¬ищим органом управл≥нн¤______________________Ї загальн≥ збори, контрольно–рев≥з≥йним – рев≥з≥йна ком≥с≥¤. ѕравл≥нн¤ товариства Ї виконавчо-розпор¤дчим органом, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво з≥ справами господарства в пер≥од м≥ж зборами.

1.6 ≈коном≥чна оц≥нка д≥¤льност≥ _____________________

јнал≥з ефективност≥ господарства можна побачити розгл¤нувши таблицю 1.10.

“аблиц¤ 1.10. јнал≥з ефективност≥ господарюванн¤ __________________200_-200_ рр.

ѕоказники	ќдиниц≥ вим≥ру	2005 р.	2006 р.	2007 р.
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, роб≥т, послуг	тис.грн.	343	620	439,3
¬арт≥сть запас≥в	тис.грн	424	427	485,7
—об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ тис.грн.	тис.грн	881	406,6	406,6
јдм≥н≥стративн≥ витрати	тис.грн	60	96	93,8
¬итрати за збут	тис.грн	6	4,0	1,0
„истий прибуток	тис.грн	-320	-193	-60
–ентабельн≥сть виробництва продукц≥њ	%	-36,2	-47,5	-14,8
Ўвидк≥сть обертанн¤ запас≥в	обор.	0,81	1,45	0,91
„исельн≥сть прац≥вник≥в, всього	чол.	89	75	71
¬ироб≥ток одного прац≥вника	тис.грн	5,7	6,5	4,7
¬арт≥сть основних засоб≥в	грн.	5335,2	4345,4	4312,0
‘ондов≥ддача	тис.грн	0,06	0,14	0,1
‘ондом≥стк≥сть	тис.грн	15,5	7	9,8

як видно з таблиц≥ 1.10 господарство знаходитьс¤ у скрутному становищ≥, але за останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ практично вс≥х показник≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що св≥дчить про р≥ст прибутковост≥ ≥ ефективност≥ господарюванн¤ п≥дприЇмства. јле з економ≥чноњ кризи воно, ще не вийшло, ≥ коли кер≥вництво господарства буде так же вправно керувати, то можливо вже на цей р≥к господарство дасть прибуток. “ак з даноњ таблиц≥ видно, що чистий прибуток (в даному випадку збиток) становив у 2005 роц≥-320 тис.грн., а у 2007 – 60 тис.грн. —об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ за останн≥ три роки зменшилась майже на половину ≥ становила у 2007 роц≥ 406,6 тис. грн. пор≥вн¤но ≥з 881 тис. грн. у 2005 роц≥. “акож покращилис¤ показники рентабельност≥ господарства. « таблиц≥ видно, що силосуванн¤ маЇ найменшу соб≥варт≥сть, так у 2007 роц≥ при виробництв≥ 2500 ц соб≥варт≥сть становила 10,5 тис.грн.

“аблиц¤ 1.11. —труктура витрат на виробництво продукц≥њ в ___________________________за 2007 р≥к

ѕоказники	¬сього на осн. виробництво		–ослинництво			“варинництво
ѕоказники	тис.грн	%		тис.грн	%		тис.грн	%
ќплата прац≥	51	10,4		11	3,9		28	26,9
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	-	-		-	-		-	-
ћатер≥альн≥ витрати	209	24,7		13,7	48,8		50	48,1
≤з них: нас≥нн¤	51	10,4		51	18,1		X	X
орми	42	8,5		X	X		42	40,4
ћ≥неральн≥ добрива	-	-		-	-		X	X
ѕ≥дстилка та ≥нша продукц≥¤ с.г.	2	0,4		-	-		2	1,9
Ќафтопродукти	-	-		-	-		-	-
ѕаливо	60	12,3		35	12,4		3	2,8
≈лектроенерг≥¤	-	-		-	-		-	-
«апасн≥ частини	21	4,5		18	6,4		3	2,8
ѕослуги	33	6,7		33	11,7		-	-
јмортизац≥¤ основних засоб≥в	127,9	26,2		32	11,2		26	25
≤нш≥ витрати	101	20,7		101	35,9		-	-
¬сього витрат	488,9	100		281	100		104	100

як нам уже в≥домо, в господарств≥ б≥льш розвинена галузь рослинництва, та в≥дпов≥дно ≥ витрати б≥льш≥, так у 2007 р. вони становили 281 тис. грн., а у тваринництв≥ – 104 тис.грн. Ќайб≥льше витрат припадаЇ у рослинництв≥, так ≥ у тваринництв≥ на матер≥альн≥ витрати, ¤к≥ становл¤ть 137 тис. грн. або 48.8% у рослинництв≥, ≥ 50 тис. грн. у тваринництв≥, або 48,1%. «начн≥ витрати у рослинництв≥ йдуть на нас≥нн¤ та паливо, в≥дпов≥дно 51 ≥ 35 тис.грн., та на оплату послуг, що виконан≥ сторонн≥ми орган≥зац≥¤ми, це 33 тис. грн. або 6,7 %. ” тваринництв≥ 40,4 % витрат припадаЇ на 2005 роц≥ рентабельност≥ __________________________становила – 36,2 %, ≥ – 14,8% у 2007 роц≥.

–озвиток с≥льського господарства, р≥вень ≥ темпи зростанн¤ виробництва продукц≥њ та п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ залежить в≥д забезпеченост≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств виробничими фондами. ѓњ р≥вень характеризуЇтьс¤ фондозабезпечен≥стю господарства ≥ фондоозброЇн≥сть прац≥. ‘ондозабезпечен≥сть господарства – це варт≥сть основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤ на 100 га с≥льськогосподарських уг≥дь.

‘ондозабезпечен≥сть господарства ___________становить 300 тис. грн.. 100 га. ‘ондоозброЇн≥сть прац≥ – це варт≥сть основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤ з розрахунку на одного середньор≥чного прац≥вника ≥ даному п≥дприЇмств≥ становить 60,7 тис.грн.

2.ѕлануванн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, переробки ≥

реал≥зац≥њ продукц≥њ птах≥вництва на ___________________

2.1 –ац≥ональн≥ розм≥ри галуз≥, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ складу птиц≥ ≥

Ќапр¤ми п≥двищенн¤ продуктивност≥ птиц≥ на __________________

¬ивченн¤ орган≥зац≥њ трудових процес≥в у птах≥вництв≥ св≥дчить, що незважаючи на значн≥ зм≥ни матер≥ально-техн≥чноњ бази ферм, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ концентрац≥њ ≥ електромехан≥зац≥њ процес≥в прац≥, њњ продуктивност≥ майже не зростаЇ, а в окремих випадках нав≥ть знижуЇтьс¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що кр≥м техн≥ко-технолог≥чних фактор≥в недостатньо враховуЇтьс¤ при орган≥зац≥њ прац≥ механ≥зм д≥њ орган≥зац≥йних умов виробництва.

ѕри зростанн≥ механ≥зац≥њ виробничих процес≥в, поглибленн≥ под≥лу прац≥, поЇднанн≥ засоб≥в прац≥ та узгодженн≥ в час≥ й простор≥ виконанн¤ окремих робочих процес≥в повинно бути суворо розраховано, чого практично не в≥дбуваЇтьс¤ на фермах.

ƒодатков≥ перекиданн¤ корм≥в, п≥дстилки, залишк≥в корму обумовлюють не т≥льки п≥двищен≥ витрати часу, а й порушенн¤ принципу безперервност≥ та ритм≥чност≥ трудових процес≥в. ” противному раз≥ це безперечно призведе до необх≥дност≥ повторного перевантаженн¤ предмет≥в прац≥, що подовжить процес виконанн¤ роб≥т, пог≥ршить ¤к≥сть предмет≥в прац≥ ≥ не дозвол¤Ї використати на¤вн≥сть резерви виробництва.

“ому глибоке п≥знанн¤ й суворе дотриманн¤ вимог загальних принцип≥в орган≥зац≥њ трудових процес≥в, використанн¤ механ≥зму њх д≥њ на практиц≥, особливо в умовах механ≥зованого виробництва, дозвол¤Ї добиватись б≥льш високоњ продуктивност≥ в галуз≥.

”мови утриманн¤ птиц≥ визначають не т≥льки њх ф≥з≥олог≥чний стан, але й продуктивн≥сть. Ќа ефективн≥сть утриманн¤ птиц≥ впливають територ≥альне розм≥щенн¤ ферм, ¤к≥сть прим≥щень, м≥крокл≥мат в них, загальний зоог≥г≥Їн≥чний режим.

ѕлануванн¤ виробництва продукц≥њ птах≥вництва в товариств≥ _____________________зд≥йснюЇтьс¤ в план≥ економ≥чного та соц≥ального розвитку господарства, а також в госпрозрахункових завданн¤х фермам. ƒо кожноњ ферми доводитьс¤ р≥чне завданн¤, в ¤кому висв≥тлен≥ питанн¤:

1) надходженн¤ приплоду;

2) пом≥с¤чне завданн¤ по вирощуванню та в≥дгод≥вл≥;

3) виробництво продукц≥њ птах≥вництва;

4) розрахунок потреби в кормах;

5) чисельн≥сть роб≥тник≥в, фонд оплати прац≥ ≥ затрат прац≥;

6) амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та витрати на ремонт;

7) ≥нш≥ пр¤м≥ витрати.

ѕри розробц≥ пом≥с¤чного обороту стада на в≥дгод≥вл≥ вибраковують к≥льк≥сть кормо-дн≥в та валовий прир≥ст. “очн≥ обрахунки провод¤ть по кожному календарному м≥с¤цю. ѕ≥драховують також середньор≥чне погол≥в'¤ шл¤хом д≥ленн¤ суми кормо-дн≥в на 365 дн≥в. ¬изначають к≥льк≥сть фактичного погол≥в'¤ та його живу масу, надходженн¤, к≥льк≥сть кормо-дн≥в та валовий ≥ середньодобовий прирости.

ѕроцес год≥вл≥ Ї багатогранним, складним ≥ трудом≥стким. ќрган≥зац≥¤ њњ процес≥в базуЇтьс¤ на ф≥з≥олог≥чн≥й сп≥льност≥ потреби у р≥зноман≥тних нормах дл¤ птиц≥. «атрати прац≥ на год≥влю залежно в≥д компонентност≥ рац≥он≥в, способ≥в п≥дготовки, доставки ≥ роздач≥ корм≥в коливаЇтьс¤ в≥д 26 до 70% загальних затрат на утриманн¤ птиц≥.

«атрати прац≥ при р≥зних способах утриманн¤ птиц≥ неоднаков≥. ќдн≥ з них б≥льш ефективн≥, ≥нш≥ – менш. «авданн¤ орган≥затор≥в роб≥т у тому, щоб п≥д≥брати найменш трудом≥стк≥ й найб≥льш економ≥чн≥ з них за конкретних умов виробництва.

ћехан≥зац≥¤ виробничих процес≥в на фермах забезпечуЇ м≥н≥мальн≥ затрати прац≥ на виробництво продукц≥њ ≥ зниженн¤ соб≥вартост≥. ќрган≥зац≥¤ процес≥в гноЇвидаленн¤ характеризуЇтьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю за способами виконанн¤, а отже, ≥ за трудом≥стк≥стю. ѕроцес орган≥зац≥њ прибиранн¤ прим≥щень складаЇтьс¤ ≥з чотирьох основних операц≥й: очищенн¤ станк≥в, прибиранн¤ проход≥в, видаленн¤ гною ≥з прим≥щень, транспортуванн¤ в гноЇсховища.

ѕрактика св≥дчить, що у м≥ру спец≥ал≥зац≥њ та ≥нтенсивного використанн¤ птиц≥ спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ захворювань, пов'¤заних ≥з порушенн¤м обм≥ну речовин, д≥Їю стрес-фактор≥в, недотриманн¤м параметр≥в м≥крокл≥мату та правил год≥вл≥.

Ѕлагополучч¤ ферм залежить в≥д використанн¤ повноц≥нних рац≥он≥в, збалансованих за поживними речовинами ≥ ф≥з≥олог≥чно активними елементами. як≥сть корм≥в та њх використанн¤ за в≥ковими групами – одн≥ з основних принцип≥в у проф≥лактиц≥ шлунково-кишкових захворювань птиц≥. «ам≥на одного рецепту комб≥корму ≥ншим, ¤кий застосовують дл¤ т≥Їњ ж групи птиц≥, Ї стрес фактором.

” ________________проводитьс¤ проф≥лактика хвороб, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з загальних ≥ специф≥чних заход≥в. «агальн≥ заходи – це основа запоб≥ганн¤ вс≥м хворобам птиц≥.

ѕрибирають прим≥щенн¤ по-р≥зному. ќчищають станки ≥ кормов≥ площадки в≥д гною при обслуговуванн≥ за допомогою лопат ≥ р≥зних скребачок. ¬идал¤ють за меж≥ станка зм≥шанн¤м на транспортер “— -1.

ѕрибиранн¤ вуг≥льних площадок виконують бульдозерами “-150. « ц≥Їю метою при буд≥вництв≥ загон≥в передбачено в≥дпов≥дн≥ ворота ≥ естакади дл¤ вантаженн¤ гною.

“акож засоби механ≥зац≥њ в господарств≥ використовують при приготуванн≥, роздач≥ корм≥в.

2.2 ѕлануванн¤ вдосконаленн¤ основних виробничих процес≥в, способ≥в утриманн¤ птиц≥ на _________________________

–еформуванн¤ јѕ ≥ введенн¤ ринкових в≥дносин висунули нов≥ вимоги до структури кормо виробництва, його ефективност≥ ≥ ст≥йкост≥. “реба визначити, що структура пос≥вних площ з перевагою багатор≥чних трав ≥ зернових (зернофуражних) культур, що склалас¤ в останн≥ роки, ц≥лком виправдана, тому що спр¤мована на одержанн¤ продукц≥њ з найменшими витратами , п≥дтримку родючост≥ ≥ запоб≥ганн¤ деградац≥њ орних земель.

“ака структура пос≥в≥в дозвол¤Ї забезпечити зернов≥ кращими попередниками, повн≥ше використовувати потенц≥ал багатор≥чних трав ¤к≥ найб≥льш адаптован≥ до м≥сцевих умов.

ƒо початку 90-х рр. польове виробництво корм≥в пост≥йно зб≥льшувалос¤. ” середньому за 1986-1990 р. њхн≥й обс¤г дос¤г 990 тис. т корм. од., а разом з концентрованими кормами – близько 1300 тис. т, чи 18 ц корм. од. з 1 га.

–≥вень продуктивност≥ р≥лл≥, в≥дведеноњ п≥д зернов≥ культури ≥ багатор≥чн≥ трави, за останн≥ роки (1991-2006 рр.) коливавс¤ менше, н≥ж п≥д ≥ншими с≥льськогосподарськими культурами.

ѕостачанн¤ м≥неральних добрив у 2006 р. пор≥вн¤но ≥з 1986-1990 рр. скоротилас¤ б≥льш н≥ж у 10 раз≥в, практично припинен≥ роботи з вапнуванн¤ ≥ фосфоритуванню ірунту. ¬иробництво корм≥в у 2006 роц≥ зменшилось в 2 рази. ÷е в≥дбулос¤ ¤к за рахунок скороченн¤ пос≥вних площ п≥д кормовими культурами, так ≥ зниженн¤ њхньоњ продуктивност≥ до 10,1 ц корм. ед. на 1га.

” таких умовах р≥шенн¤ проблеми ст≥йкост≥ виробництва корм≥в, п≥двищенн¤ њхньоњ ¤кост≥ повинне ірунтуватис¤ на максимальному використанн≥ б≥олог≥чних фактор≥в у сполученн≥ з рац≥ональним використанн¤м обмежених матер≥ально – техн≥чних ресурс≥в.

ƒл¤ одержанн¤ рац≥ональноњ продукц≥њ витрати сукупноњ енерг≥њ на вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ бобових трав ≥ бобово-злакових травосум≥шей складають 18 – 20 √дж/га, що в 2,5 – 3 рази нижче, н≥ж у раз≥ вирощуванн¤ злакових трав у чистих пос≥вах.

ќднор≥чн≥ трави поступаютьс¤ за продуктивн≥стю багатор≥чним, але в перспектив≥ будуть мати певне значенн¤ в зайн¤тих парах, а також ¤к пожнивн≥ ≥ пром≥жн≥ пос≥ви. Ќайб≥льш виг≥дн≥ ≥ продуктивн≥ зм≥шан≥ пос≥ви двох трикомпонентних сум≥шок за включенн¤м бобових культур. „астка бобових (вики, гороху, кормового люпину, кормових боб≥в), а також бобово-злакових сум≥шей повинна зрости до 65 – 70 % зам≥сть сучасних 10 – 15 %. “ак≥ пос≥ви забезпечують зниженн¤ витрат азотних добрив вдв≥ч≥ ≥ дозвол¤ють виробл¤ти корми, збалансован≥ за протењном.

ѕодальше удосконаленн¤ зернового господарства област≥ залишаЇтьс¤ важлив≥шим джерелом зб≥льшенн¤ кормових ресурс≥в. ѕрир≥ст виробництва зерна можливий, по-перше, за рахунок розм≥щенн¤ 50% озимих зернових культур по кращих попередн≥х зам≥сть 15 – 20% зараз, по-друге, упровадженн¤ нових високоврожайних сорт≥в з п≥двищеним вм≥стом протењну , по-третЇ, зм≥ни структури валових збор≥в на користь ¤чменю; по-четверте, зб≥льшенн¤ частки зернобобових культур, що дозволить вис≥вати зерно сум≥шки злакових ≥ бобових, одержувати повноц≥нний зернофураж безпосередньо в пол≥.

“аким чином, у сучасних кризових умовах основним напр¤мком ст≥йкост≥ ≥ стаб≥л≥зац≥њ польового кормо-виробництва Ї максимальне використанн¤ б≥олог≥чних фактор≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ за рац≥онального застосуванн¤ обмежених матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в.

” технолог≥њ виробництва продукц≥њ птах≥вництва важливе значенн¤ мають способи утриманн¤, год≥вл≥ птиц≥. ÷≥ основн≥ фактори визначають майже вс≥ технолог≥чн≥ процеси, типи прим≥щень.

ѕрогресивн≥ технолог≥њ ¤вл¤ють собою таку систему взаЇмозалежних елемент≥в виробництва, що у конкретних природно-економ≥чних умовах забезпечуЇ найвищий вих≥д високо¤к≥сноњ продукц≥њ.

2.3 ѕлануванн¤ переробки ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ птах≥вництва на ___________________________

Ќа зниженн¤ продуктивност≥ птиц≥ вплинули порушенн¤ норм год≥вл≥, незбалансован≥сть рац≥он≥в за в≥там≥нами та м≥кроелементами, незадов≥льн≥ умови утриманн¤ птиц≥.

ƒосл≥димо залежн≥сть соб≥вартост≥ в≥д вартост≥ корм≥в за допомогою однофакторних виробничих функц≥й.

Ќеобх≥дн≥сть вивченн¤ нових стор≥н с≥льськогосподарського виробництва часто вимагаЇ ви¤вленн¤ в кожному окремому випадку певноњ системи зв'¤зк≥в ≥ залежностей. « ц≥Їю метою останн≥м часом широко використовуютьс¤ виробнич≥ функц≥њ. ћатематично-статистичне вираженн¤ економ≥чних ≥ психолог≥чних залежностей об’Їкту чи процесу, що розгл¤даЇтьс¤ називаЇтьс¤ виробничою функц≥Їю.

“ак, залежн≥сть соб≥вартост≥ 1ц приросту живоњ маси птиц≥ в≥д вартост≥ корм≥в моделюЇ л≥н≥йна функц≥¤:

у=а+вх,

де у – залежна зм≥нна;

а – параметр, ¤кий визначаЇ початкове у при х=0;

в – коеф≥ц≥Їнт регрес≥њ, ¤кий показуЇ ¤к зм≥нюЇтьс¤ у на одиницю х.

ƒл¤ визначенн¤ параметр≥в а ≥ в необх≥дно розв’¤зати систему нормальних р≥вн¤нь з двома нев≥домими:

–озгл¤немо вплив вартост≥ корм≥в на соб≥варт≥сть 1ц приросту птиц≥ в —“ќ¬ "—лавутич."

“аблиц¤ 2.1. ¬их≥дн≥ дан≥ дл¤ побудови однофакторноњ виробничоњ функц≥њ залежност≥ соб≥вартост≥ 1ц приросту птиц≥ в≥д вартост≥ корм≥в.

–оки	—об≥варт≥сть 1 ц приросту, грн..	¬арт≥сть корм≥в, грн.
2001⁰	895,4	540
2002¹	925,7	567
2005²	914,11	541
2006³	641,1	534
2007⁴	587,7	452

“≥сний зв'¤зок м≥ж соб≥варт≥стю 1ц приросту живоњ маси та варт≥стю корм≥в характеризуЇ коеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ, додатне значенн¤ величини ¤кого вказуЇ на пр¤мий зв'¤зок результативноњ ≥ факторноњ ознаки.

орел¤ц≥йна залежн≥сть м≥ж двома показниками проста пр¤мол≥н≥йна, оск≥льки ≥з зменшенн¤м вартост≥ корм≥в знижуЇтьс¤ соб≥варт≥сть 1ц приросту живоњ маси птиц≥.

√оловним напр¤мом п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва продукц≥њ птах≥вництва Ї посл≥довна ≥нтенсиф≥кац≥¤ на основ≥ зм≥цненн¤ кормовоњ бази ≥ забезпеченн¤ збалансованоњ год≥вл≥, удосконаленн¤ продуктивних ¤костей погол≥в’¤, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ галуз≥, впровадженн¤ технолог≥й ≥ прогресивних форм орган≥зац≥њ та оплати прац≥.

” __________________продуктивн≥сть птиц≥ залишаЇтьс¤ низькою, строки вирощуванн¤ молодн¤ку перевищують нормативн≥ в п≥втора-два рази, внасл≥док чого генетичний потенц≥ал птиц≥ використовуЇтьс¤ лише на 50 – 60%. ќсновною причиною цього Ї неповноц≥нна ≥ незбалансована за вм≥стом ам≥нокислот, в≥там≥н≥в ≥ м≥кроелемент≥в год≥вл¤ птиц≥. “ому дл¤ п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва продукц≥њ птах≥вництва в господарств≥ необх≥дне безпереб≥йне постачанн¤ ферм повноц≥нними нормами, що забезпечить зростанн¤ продуктивност≥ ≥ окупност≥ витрат. ѕри год≥вл≥ птиц≥ збалансованими рац≥онами до 50% поживних речовин згодовуваних корм≥в витрачаЇтьс¤ на одержанн¤ продукц≥њ

≤стотним фактором п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва продукц≥њ птах≥вництва Ї поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ виробництва .” ________________через ≥снуюч≥ в≥дм≥нност≥ в технолог≥њ ≥ механ≥зац≥њ виробничих процес≥в не забезпечуютьс¤ оптимальн≥ розм≥ри ферм, що спричинюЇ низький р≥вень ефективност≥ виробництва продукц≥њ птах≥вництва.

¬ажливим фактором ефективност≥ ≥ндустр≥альноњ технолог≥њ в виробництв≥ продукц≥њ птах≥вництва Ї проведенн¤ необх≥дних ветеринарних (проф≥лактичних ≥ л≥кувальних) заход≥в на ферм≥. ¬ умовах великоњ концентрац≥њ погол≥в’¤ роль ветеринарного обслуговуванн¤ значно зростаЇ ≥ воно стаЇ нев≥д’Їмною складовою нормального функц≥онуванн¤ комплексу та ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва продукц≥њ птах≥вництва.

” нових умовах ринкових взаЇмов≥дносин у галуз≥ птах≥вництва, системи оплати прац≥ та њх виб≥р визначаютьс¤ виключно через результати роботи колективу ферми його чисельн≥сть, обс¤г ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ, витрати на виробництво та виручку в≥д њњ реал≥зац≥њ. “обто основним джерелом формуванн¤ фонду оплати прац≥ Ї к≥нцевий результат – валовий дох≥д ≥ прибуток.

ѕроте за умов ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, нестаб≥льност≥ ц≥н на ресурси виробництва, ¤к≥ пост≥йно зростають(причому зростають до зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю, а значно вище), результати виробництва за незалежним в≥д колективу причинами складаютьс¤ негативними, витрати перевищують надходженн¤, виробництво стаЇ збитковим.

ќзначена ситуац≥¤ призводить до послабленн¤ мотивац≥йних фактор≥в до прац≥, продуктивн≥сть њњ знижуЇтьс¤, виробництво скорочуЇтьс¤, що ≥ спостер≥гаЇтьс¤ на практиц≥ господарюванн¤ у птах≥вництв≥.

” птах≥вництв≥ найб≥льш доц≥льною системою оплати прац≥ Ї в≥др¤дно прем≥альна система, ¤ка передбачаЇ оплату прац≥ за такими двома показниками:

1. ќбс¤г виконаних роб≥т, за що виплачуЇтьс¤ аванс в розм≥р≥ прийн¤тих ≥ господарств≥ тарифних ставок ≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в з урахуванн¤м надбавок за класн≥сть, ¤к≥сть виконаних роб≥т, шк≥длив≥сть роб≥т, стаж роботи та ≥нше, що передбачено в положенн≥ з оплати прац≥ в господарств≥.

2. ≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ з доплатою до авансу 25-50% за умов отриманн¤ к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ зг≥дно з прийн¤тими нормативами.

–озц≥нки за продукц≥ю дл¤ оплати прац≥ розраховують у так≥й посл≥довност≥:

- уточнюють норму обслуговуванн¤ птиц≥ залежно в≥д системи утриманн¤ та механ≥зац≥њ виробничих процес≥в;

- обчислюють р≥чну продуктивн≥сть залежно в≥д нормо забезпеченост≥ та породного складу птиц≥;

- розраховують вих≥д продукц≥њ в≥д закр≥пленоњ групи птиц≥;

- встановлюють розр¤ди роб≥т, за ¤кими тариф≥куютьс¤ роб≥тники;

- обчислюють р≥чний тарифний фонд зароб≥тноњ плати ( множенн¤м суми денних тарифних ставок роб≥тник≥в за нормативну к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в за р≥к );

- визначають коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥ – 1,25-1,50 ( чим вища продуктивн≥сть, тим вищий ≥ коеф≥ц≥Їнт ). –озрахунок

зд≥йснюютьс¤ за такою формулою:

де – – розц≥нка оплати за одиницю продукц≥њ, кг, ц, шт.;

D - к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од≥, на ¤кий розраховуЇтьс¤ розц≥нка, дн.;

K - коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥;

f - коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу фонду оплати прац≥ на сполучен≥ види продукц≥њ:

прир≥ст; припл≥д;

B – вих≥д продукц≥њ, кг, ц, гол.

ќтриману за м≥с¤ць продукц≥ю – прир≥ст ≥ припл≥д – множать на розрахован≥ розц≥нки, що визначаЇ загальну суму оплати по бригад≥. –озпод≥л суми м≥ж квал≥ф≥кац≥йними групами зд≥йснюютьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в. Ќайвищий коеф≥ц≥Їнт встановлюють дл¤ роб≥тник≥в, ¤к≥ виконують найб≥льш складн≥ та в≥дпов≥дальн≥ роботи.

Ќа сучасному етап≥ реформуванн¤ економ≥ки в напр¤мку ринкових в≥дносин роль натуральноњ оплати прац≥ набуваЇ неаби¤коњ актуальност≥, особливо в умовах знец≥ненн¤ грошей, розвитку ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, низькоњ грошовоњ оплати в с≥льському господарств≥. јсортимент натуральноњ оплати суттЇво розширюЇтьс¤ за рахунок не лише виробленоњ продукц≥њ птах≥вництва, а й продукт переробки с≥льськогосподарськоњ сировини.

¬ нових умовах господарюванн¤ стаЇ недоц≥льним зб≥льшувати виробництво валовоњ продукц≥њ будь-¤кою ц≥ною. Ќеобх≥дно матер≥ально зац≥кавити прац≥вник≥в с≥льськогосподарського виробництва не т≥льки у зб≥льшенн≥, а й у здешевленн≥ виробництва продукц≥њ. ƒос¤гти цього можна в тому випадку. якщо система оплати прац≥ буде побудована з урахуванн¤м такого показника, при визначенн≥ ¤кого беретьс¤ до уваги к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ, њњ ¤к≥сть, а також розм≥ри матер≥альних витрат на њњ виробництво. “аким синтетичним показником Ї сума одержаного валового доходу, ¤кий Ї Їдиним джерелом формуванн¤ фонд≥в нагромадженн¤ ≥ споживанн¤.

¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки ¬ажливого значенн¤ набувають питанн¤ взаЇмозв’¤зку оплати прац≥ з системою ц≥ноутворенн¤. —аме регулюванн¤ ц≥н Ї вих≥дним елементом регулюванн¤ зароб≥тноњ плати, ¤к з точки зору формуванн¤ кошт≥в на оплату прац≥, так ≥ реал≥зац≥њ доход≥в.

ѕроте за умов ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, нестаб≥льност≥ ц≥н на ресурси виробництва, ¤к≥ пост≥йно зростають (причому зростають до зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю, а значно вище ), результати виробництва за незалежними в≥д колективу причинами складаютьс¤ негативними, витрати перевищують надходженн¤, виробництво стаЇ збитковим.

” птах≥вництв≥ найб≥льш доц≥льною системою оплати прац≥ Ї в≥др¤дно-прем≥альна система, ¤ка передбачаЇ оплату прац≥ за такими двома показниками:

3. ќбс¤г виконаних роб≥т, за що виплачуЇтьс¤ аванс в розм≥р≥ прийн¤тих ≥ господарств≥ тарифних ставок ≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в з урахуванн¤м надбавок за класн≥сть, ¤к≥сть виконаних роб≥т, шк≥длив≥сть роб≥т, стаж роботи та ≥нше, що передбачено в положенн≥ з оплати прац≥ в господар

4. ≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ з доплатою до авансу 25-50% за умов отриманн¤ к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ зг≥дно з прийн¤тими нормативами.

” —“ќ¬ «—лавутич» застосовують колективн≥ розц≥нки з оплати прац≥, розрахован≥ за квал≥ф≥кац≥йними групами, а розпод≥л зароб≥тноњ плати м≥ж членами колективу зд≥йснюЇтьс¤ в≥д виробленоњ роб≥тником к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ при ≥ндив≥дуальному закр≥плен≥ птиц≥. –озц≥нки за продукц≥ю дл¤ оплати прац≥ розраховують у так≥й посл≥довност≥: уточнюють норму обслуговуванн¤ птиц≥ залежно в≥д системи утриманн¤ та механ≥зац≥њ виробничих процес≥в;обчислюють р≥чну продуктивн≥сть залежно в≥д нормо забезпеченост≥ та породного складу птиц≥;розраховують вих≥д продукц≥њ в≥д закр≥пленоњ групи птиц≥;встановлюють розр¤ди роб≥т, за ¤кими тариф≥куютьс¤ роб≥тники;обчислюють р≥чний тарифний фонд зароб≥тноњ плати ( множенн¤м суми денних тарифних ставок роб≥тник≥в за нормативну к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в за р≥к );визначають коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥ – 1,25-1,50 ( чим вища продуктивн≥сть, тим вищий ≥ коеф≥ц≥Їнт ). –озрахунок ведетьс¤ за такою формулою:

де – – розц≥нка оплати за одиницю продукц≥њ, кг, ц, шт.;

D - к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од≥, на ¤кий розраховуЇтьс¤ розц≥нка, дн.;

K - коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥;

f - коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу фонду оплати прац≥ на сполучен≥ види продукц≥њ: прир≥ст; припл≥д;

B – вих≥д продукц≥њ, кг, ц, гол.

—вою продукц≥ю ________________продаЇ не лише в м_______________але й в ________________јле основне м≥сце реал≥зац≥њ – м≥сто. 75 % продукц≥њ ___________________продаЇ в м≥ст≥. ” 2006-2007 рр., –еал≥зац≥¤ ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ об’Їднанн¤ на досить високому р≥вн≥. ≤ це, головним чином, визначаЇтьс¤ не технолог≥Їю, а виробництвом м’¤са птиц≥ё не витратами на виробництво, а, в першу чергу, низькою платоспроможн≥стю населенн¤.

2.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть запропонованих заход≥в на —“ќ¬

« розвитком ринкових в≥дносин проблема ¤кост≥ виробленоњ продукц≥њ стаЇ надзвичайно актуальною. ¬она не обмежуЇтьс¤ т≥льки сферою виробництва, а охоплюЇ всю систему життЇзабезпеченн¤ сусп≥льства ≥ держави. ќднак саме на виробнич≥й стад≥њ р≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми набуваЇ важливого значенн¤, оск≥льки конкуренц≥¤ на внутр≥шньому ≥ св≥товому ринках висуваЇ ¤к≥сть основним вим≥рником конкурентноздатност≥, вир≥шальним фактором ≥нтенсивного розвитку економ≥ки ≥ виходу з кризи.

як≥сть в≥дображаЇ м≥ру корисност≥ продукту, його здатн≥сть задовольн¤ти певн≥ потреби, в≥дпов≥дати ч≥тко визначеного попиту. ѕри цьому варто розр≥зн¤ти прийн¤тний, граничний та ≥деальний р≥вн≥ ¤кост≥: прийн¤тний – середн≥й показник дефектност≥; граничний – обмеженн¤, максимально припустимий р≥вень дефектност≥; ≥деальний – абсолютний чи бездефектний результат, за ¤кого р≥зниц¤ м≥ж ц≥нн≥стю виробу дл¤ споживача ≥ витратами виробництва ≥з виготовлювача дос¤гаЇ максимуму, а виробник отримуЇ максимальний прибуток.

«вичайно, при визначенн≥ ц≥Їњ р≥зниц≥ економ≥чно ≥ методично обірунтовано використанн¤ не виробничоњ, а комерц≥йноњ соб≥вартост≥. ќтже, зростаЇ необх≥дн≥сть зд≥йсненн¤ економ≥чноњ оц≥нки ¤кост≥ на вс≥х р≥вн¤х формуванн¤ продукц≥њ. ќсобливост≥ вивченн¤ й оц≥нки перспективи росту ¤кост≥ в систем≥ јѕ зв’¤зан≥ з≥ специф≥кою аграрноњ сфери, з динам≥чн≥стю в≥дносин ≥ повноњ розбалансуванн¤м зв’¤зк≥в м≥ж структурами ≥ галуз¤ми. як приклад приведемо галузь м’¤сного скотарства, тому що виробництво продукц≥њ птах≥вництва в≥дображаЇ багато проблем аграрноњ сфери.

” загальному баланс≥ поживних речовин частка м’¤сних продукт≥в займаЇ в середньому в споживанн≥ дорослого населенн¤ 20%, а в д≥тей – 50-60%. “ому до ¤кост≥ продукц≥њ птах≥вництва пред’¤вл¤ютьс¤ особлив≥ вимоги.

‘акторний анал≥з ¤кост≥ продукц≥њ дозволив уточнити систему фактор≥в ≥ ступ≥нь њхнього впливу на ефективн≥сть. “ак, генетико-б≥олог≥чн≥ фактори визначають ¤к≥сть на 30%, орган≥зац≥йно-технолог≥чн≥ – на 17, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ – на 10, ¤к≥сть прац≥ – на 15, ¤к≥сть засоб≥в виробництва – на 12%. “аким чином, програма формуванн¤ ≥ управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ птах≥вництва повинна включати економ≥чне обірунтуванн¤ актуальност≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ; загальн≥ положенн¤ ≥ принципи формуванн¤, виробництва, реал≥зац≥њ, переробки ≥ споживанн¤; систематизован≥ способи ≥ прийоми контролю ¤кост≥ ресурсноњ бази галуз≥, орган≥зац≥њ прац≥ ≥ виробництва на кожн≥м робочому м≥сц≥; оц≥нки ¤кост≥ прац≥, сировини ≥ продукц≥њ; матер≥альне стимулюванн¤ ¤кост≥ прац≥, виробництва ≥ продукц≥њ; функц≥ональна побудова модел≥ системи управл≥нн¤ ¤кост≥ ≥ звичайно, т≥льки глибоке розум≥нн¤ й усв≥домленн¤ економ≥чноњ значимост≥ ¤кост≥ кожним прац≥вником забезпечить д≥Їв≥сть ц≥Їњ програми.

¬исновки та пропозиц≥њ

____________________маЇ середн≥й р≥вень спец≥ал≥зац≥њ. ќсновною галуззю Ї рослинництво ( вирощуванн¤ зерна ). √осподарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥ цукрових бур¤к≥в. «начну питому вагу в структур≥ товарноњ продукц≥њ займаЇ тваринництво, а саме скотарство ( молоко ≥ мۥ ¤со великоњ рогатоњ худоби ).

Ќауково обірунтована спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї зб≥льшенню виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ, що забезпечуЇтьс¤ ефективним використанн¤м земельних уг≥дь, матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в.

___________________маЇ ______ступеневу, в≥дд≥лкову орган≥зац≥йно-управл≥нську структуру, що поЇднуЇ в≥дд≥лок є_, в≥дд≥лок є _тракторну бригаду, тваринницьк≥ ферми.

—труктура управл≥нн¤ _________________- пор¤док п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ взаЇмозв'¤зку м≥ж окремими прац≥вниками ≥ ланками управл≥нн¤.

¬≥дд≥лок Ї п≥дрозд≥лом, що п≥дпор¤дковуЇтьс¤ голов≥ товариства ≥ об’ЇднуЇ вс≥ бригади, ферми, ланки. Ѕригадири, зав≥дуюч≥ фермами п≥дпор¤дковуЇтьс¤ керуючим в≥дд≥лками. «ав≥дуюч≥ складами, культурно-побутовими установами ≥ п≥дсобними господарства, п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо голов≥ управл≥нн¤. ¬ищим органом управл≥нн¤ _____________________Ї загальн≥ збори, контрольно-рев≥з≥йним - рев≥з≥йна ком≥с≥¤. ѕравл≥нн¤ товариства Ї виконавчо-розпор¤дчим органом, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво з≥ справами господарства в пер≥од м≥ж зборами.

” прогресивн≥й технолог≥њ комплексно взаЇмопо’в¤зуютьс¤ технолог≥чн≥ процеси ≥ способи њхнього виконанн¤, що поЇднують б≥олог≥чну, техн≥чну й орган≥зац≥йно-економ≥чну сторону виробництва:

― система заход≥в щодо плем≥нноњ роботи, що забезпечуЇ формуванн¤ високопродуктивноњ птиц≥, придатних до промисловоњ технолог≥њ;

― створенн¤ м≥цноњ кормовоњ бази, що забезпечуЇ ≥нтенсивну повноц≥нну год≥влю птиц≥;

― рац≥ональн≥ способи загот≥вл≥, збереженн¤ й п≥дготовки корм≥в до згодовуванн¤;

― орган≥зац≥¤, норми, типи ≥ рац≥они год≥вл≥, використанн¤ продукт≥в х≥м≥њ ≥ м≥кроб≥олог≥њ, контроль за ефективн≥стю год≥вл≥;

― орган≥зац≥¤ утриманн¤ птиц≥;

― оптим≥зац≥¤ комплекс≥в машин ≥ устаткуванн¤, а також њхнього використанн¤ ≥ технолог≥чного обслуговуванн¤;

― орган≥зац≥¤ ≥ продуктивн≥сть прац≥, розпор¤док робочого дн¤, норми обслуговуванн¤ птиц≥, розм≥щенн¤, класиф≥кац≥¤ ≥ використанн¤ трудових ресурс≥в, система оплати ≥ матер≥ального стимулюванн¤ прац≥;

― буд≥вництво ≥ реконструкц≥¤ прим≥щень, њхнЇ устаткуванн¤, в≥дпов≥дн≥сть њхн≥м вимогам комплексноњ механ≥зац≥њ й умовам утриманн¤ птиц≥;

― зоотехн≥чн≥ вимоги до умов утриманн¤ ≥ використанн¤ птиц≥; ветеринарно-сан≥тарн≥ проф≥лактичн≥ заходи.

“аким чином, освоЇнн¤ прогресивних технолог≥й вимагаЇ комплексного п≥дходу до п≥двищенн¤ ефективност≥ птах≥вництва на основ≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ≤ю насамперед, б≥олог≥чних процес≥в.

—писок використаноњ л≥тератури

1. јгропромисловий комплекс ”крањни: стан, тенденц≥њ та перспективи розвитку – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2007. -481 с.

2. «јнал≥з господарськоњ д≥¤льност≥» п≥д загальною редакц≥Їю —тражев≥ ¬.≤., ињв: «¬ища школа», 2007 р.

3. јнтикризове керуванн¤: в≥д банкрутства до ф≥нансового оздоровленн¤ /ѕ≥д ред.. √.ѕ.≤ванова. – .: «акон ≥ право. 2007 р.

4. јндр≥йчук ¬. √. ≈коном≥ка аграрних п≥дприЇмств. – .: ≤«»Ќ, 2007.-510 с

5. . јндр≥йчук ¬.. Ѕагер Ћ. ћенеджмент: прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ризик. – .: Ќ≈”, 2007. – 314 с.

6. јндр≥йчук ¬. √. ≈коном≥ка аграрного п≥дприЇмства. Ќавчально-методичний пос≥бник дл¤ самост≥йного вивченн¤ дисципл≥ни. – .: Ќ≈”, 2005 – 355 с.

7. јндр≥йчук ¬. √. ќц≥нка макро- ≥ м≥кро параметр≥в економ≥ко в контекст≥ продовольчоњ безпеки ”крањни // ≈коном≥ка јѕ . -2006- є5. –—.61-65.

8. Ѕалабанов ».“. «ќснови ф≥нансового менеджмента».ћ.: «‘инансы и статистика».2007.

9. Ѕаканов ћ.». «“еори¤ экономического анализа». ”чебник. - ћ., 2007 р.- 288с.

10. ¬орст …., –евентлоу ѕ. Ёкономика фирмы. – ћ.: ¬ысша¤ школа 2007. – 270 с .

11. √орелки ¬.“. «–озрахунки на п≥дприЇмствах»/ ¬≥сник податковоњ служби / - 2007р.є29, с.33-40.

12. √рузинов ¬.ѕ. ≈коном≥ка п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмництва – .: —ќ‘≤“, 2007.

13. ƒем’¤ненко —.≤. ћенеджмент виробничих витрат. - .: Ќ≈”, 2007.-264 с.

14. ≈коном≥ка п≥дприЇмства. – .: Ќ≈”, 2006. – 528с.

15. ≈коном≥ка п≥дприЇмства. ѕ≥дручник дл¤ вуз≥в. ѕ≥д ред.. ”. я. √орфинкел¤. ’.: Ѕанки ≥ б≥рж≥. 2007. 367 с.

16. ≈коном≥ка: ѕ≥дручник. – .: ««нанн¤». 2007 р.

17. ≈коном≥ка ≥ б≥знес / ѕ≥д ред.. ¬.¬. ашаЇва. – .: «¬ища школа». 2005 р.

18. «агородний ¬.ѕ. Ќалоги и налоговый контроль в ”краине . – .: ј.—. .,2006. – 639с.

19. «авгородн≥й ј.√., ¬ознюк √.Ћ., —мовженко “.—. ‘≥нансовий словник. – Ћ≥в≥в: ¬ид-во ƒерж. ун-ту «Ћьв≥вська пол≥техн≥ка», 2007. -384 с.

20. асл «., Ѕенкер ћ., Ќельсон а. Ёффективное фермерское хаз¤йство: ѕер. с англ.. – м.: ¬ќ јгропромиздат, 2007. – 495 с.

21. оваленко ё. —. —≥льськогосподарське п≥дприЇмство в ринковому середовищ≥. – .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2005. – 200 с.

22. овальов ¬.¬. «‘≥нансовий анал≥з» ињв.: «¬ища школа», 2007 р.

23. Ќ ≤ванов. «¬иробничий потенц≥ал ”крањни: стан, проблеми розвитку» // « ≈коном≥ка ”крањни». є2. 2007 р.

24. Ќелеп ¬.ћ. ѕлануванн¤ на аграрному п≥дприЇмств≥. – .: Ќ≈”, 2005. -370 с.

ƒодатки