јграрн≥ п≥дприЇмства придбали широк≥ права в самовр¤дуванн≥, плануванн≥ , орган≥зац≥њ виробництва ≥ ф≥нанс≥в, ≥з одночасною повною в≥дпов≥дальн≥стю за к≥нцевий результат виробничоњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ с≥льськогосподарського виробництва необх≥дно не т≥льки нарощувати виробництво продукц≥њ, але ≥ рац≥онально використовувати њњ в господарств≥ ≥ розпод≥л¤ти по каналах реал≥зац≥њ. ” процес≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ виручка повинна в≥дшкодовувати витрати ≥ забезпечувати одержанн¤ прибутку, необх≥дно дл¤ подальшого розширеного в≥дтворенн¤. Ќайважлив≥ш≥ результати д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства - прибуток ≥ рентабельн≥сть.

—амост≥йн≥сть с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, широкий розвиток орендних в≥дносин створюють можливост≥ в майбутньому реал≥зувати на догов≥рних засадах т≥ види с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ й у тих обс¤гах, ¤к≥ визначен≥ п≥дприЇмством.ѕ≥сл¤ виконанн¤ догов≥рних зобов’¤зань п≥дприЇмство розпочинаЇ наступний цикл виробничо - комерц≥йноњ д≥¤льност≥.—≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства зац≥кавлен≥ у швидк≥й реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ, тому що це впливаЇ на њх ф≥нансовий стан, спри¤Ї зм≥цненню його економ≥ки, пол≥пшенню умов прац≥ ≥ побуту прац≥вник≥в.

–≥вень розвитку с≥льськогосподарського виробництва ≥ його економ≥чноњ ефективност≥ визначають складною сукупн≥стю фактор≥в.÷≥ фактори т≥сно зв’¤занн≥ м≥ж собою ≥ забезпечують оч≥куван≥ господарськ≥ результати з комплексноњ ≥ збалансованоњ њх д≥њ з вид≥ленн¤м пр≥оритет≥в на кожному даному етап≥ економ≥чному розвитку.” кризов≥й ситуац≥њ особливого значенн¤ набуваЇ повн≥ше використанн¤ ресурсозбер≥гаючих фактор≥в.

—оц≥альн≥ фактори мають величезн≥ можливост≥ активного впливу на результати виробництва.ѕол≥пшенн¤ умов житт¤ людей, розвиток ус≥Їњ соц≥альноњ сфери створюють загальну спри¤тливу психолог≥чну ситуац≥ю дл¤ творчоњ продуктивноњ прац≥.ќднак це вимагаЇ значних кап≥тальних вкладень у цю сферу за рахунок власних нагромаджень с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, що у реальн≥й сучасн≥й макроеконом≥чн≥й ситуац≥њ обмежено, що, у свою чергу, р≥зко звужуЇ можливост≥ використанн¤ цих фактор≥в у п≥двищенн¤ ефективност≥ агропромислового виробництва.

            ” цих умовах вир≥шальне значенн¤ дл¤ ефективного розвитку

¬иробництва мають загальноеконом≥чн≥ фактори —еред них – перетворенн¤ в≥дносин власност≥, зосередженн¤ њх в руках безпосередн≥х виробник≥в. –еальне почутт¤ власника, хаз¤њна модерн≥зуЇ ф≥зичний ≥ розумовий потенц≥ал прац≥вник≥в на зб≥льшенн¤, збереженн¤, рац≥ональний розпод≥л ≥ ефективне використанн¤ на¤вних ресурс≥в. ќднак це можливо лише в рамках ефективного, заснованого на посл≥довн≥й реал≥зац≥њ стимул≥в ≥ ≥нтерес≥в економ≥чного механ≥зму . р≥м пр¤мого впливу на результати виробництва в≥н актив≥зуЇ функц≥ональн≥ ≥мпульси техн≥ко – економ≥чних, орган≥зац≥йно – господарських, соц≥альних ≥ природних фактор≥в.

 ћета даноњ курсовоњ роботи – досл≥дити  теоретичн≥ ≥ практичн≥ аспекти плануванн¤ виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ ¤ловичини суб’Їктами господарюванн¤.

—уб’Їкт досл≥дженн¤ –________________.

” процес≥ виконанн¤ курсовоњ роботи використано методи, прийн¤т≥ у досл≥дженн¤х  статистичного характеру: анал≥з ≥ синтез, ≥ндексний, корел¤ц≥йний, пор≥вн¤нь, розрахунково – конструктивний тощо.

—труктура роботи.  урсова робота складаЇтьс¤ з≥ вступу, двох розд≥л≥в, висновк≥в та пропозиц≥й, списку використаних джерел та додатк≥в.

ƒокументальною основою дл¤ роботи Ї статистична, бухгалтерська зв≥тн≥сть, техн≥ко – технолог≥чна документац≥¤, статистичн≥ та спец≥альн≥ дов≥дники, експерименти ≥ спостереженн¤ автора, а також нормативн≥ документи ”крањни, в≥тчизн¤н≥ ≥ закордонн≥ виданн¤, пер≥одичн≥ виданн¤.

 

1. ќрган≥зац≥йно – економ≥чна характеристика ________________________

 

1.1 –есурсний потенц≥ал ______________________його к≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика

 

« прискоренн¤м розвитку с/г пор¤д з концентрац≥Їю дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ спец≥ал≥зац≥¤ с/г виробництва. —уть спец≥ал≥зац≥њ пол¤гаЇ в тому, що господарство в≥дпов≥дно до конкретного грунтово – кл≥матичних ≥ економ≥чних умов орган≥зовуЇ виробництво одного чи двох вид≥в продукц≥њ рослинництва або тваринництва, основних галузей, а навпаки пристосовуютьс¤ до них, або њх обслуговують. ќсновним показникам спец≥ал≥зац≥њ с/г п≥дприЇмства Ї структура товарноњ продукц≥њ.

 

 

“аблиц¤ 1.1. ¬арт≥сть та структура товарноњ продукц≥њ _______________2005 -2007 рр.

ѕоказники	2005 р		2006 р		2007 р
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
ѕродукц≥¤ рослинництва	243	45,8	221	60,8	428,7	78,2
«ернов≥ ≥ зернобобов≥ ¬сього	222	41,8	217	59,7	309,6	56,4
« них пшениц¤ озима	105	19,8	125	34,4	-	-
√речка	-	-	-	-	24,4	4,5
укурудза на зерно	6	1,1	-	-	139,9	25,4
ячм≥нь	-	-	-	-	62,7	11,4
ќвес	-	-	-	-	78,0	14,2
—он¤шник	-	-	100	27,5	111,9	20,4
÷укровий бур¤к	3	0,5	-	-	-	-
≤нша продукц≥¤ рослинництва	2	0,4	4	1,1	7,2	1,3
ѕродукц≥¤ “варинництва	56	10,5	26,3	7,2	40,6	7,4
¬–’	27	5,1	11,5	3,1	24,9	4,5
—виней	4	0,7	3,7	1,2	3,0	0,5
ћолоко	23	4,3	10,7	3	13,0	2,4
≤нша продукц≥¤ “варинництва	2	0,4	-	-	-	-
¬сього по п≥дприЇмству	531	100	363,2	100	548,3	100

           

 

ƒан≥ таблиц≥ 1.1 св≥дчать, що господарство на 78,2 % займаЇтьс¤ продукц≥Їю рослинництва, увага тваринницького сектору прид≥л¤Їтьс¤ значно менше, ≥з – з≥ мало привабливост≥ ≥ становить дл¤ даного господарства лише 7,4%. “ака статистика говорить про те, що господарству доц≥льн≥ше й виг≥дн≥ше займатись вирощуванн¤ зернових, зернобобових культур. ѕродукц≥¤ рослинництва з кожним роком зростаЇ. “ак, у 2005 роц≥ товарна продукц≥¤ рослинництва становила 243 тис. грн. а в 2007 – 428, 7 тис.грн. јсортимент зерновоњ продукц≥њ зм≥нюЇтьс¤. “ак в 2006 роц≥ товарна продукц≥¤ пшениц≥ озимоњ становила 125 тис. грн., або 34,4%, проте у 2007 роц≥ вона в≥дсутн¤. јле зросла у 2007 роц≥ кукурудза на зерно ≥ становила 139,9 тис. грн., ≥ овес – 78 тис.грн. «а останн≥ два роки значного прибутку даЇ нас≥нн¤ сон¤шника: у 2006 роц≥ – 100 тис. грн., 2007 р. -111,9 тис.грн. ” тваринництв≥ найб≥льшу товарну продукц≥ю даЇ вирощуванн¤ великоњ рогатоњ худоби, ¤ка становила у 2007 роц≥ 24,9 тис. грн., або 4,5%. “акож незначний прибуток даЇ виробництво молока, ¤ке у 2007 роц≥ становило 13 тис. грн. «в≥дси можна зробити висновок, що господарство маЇ рослинницьку спец≥ал≥зац≥ю.

ќдним ≥з важливих показник≥в дл¤ характеристики господарства Ї на¤вн≥сть трудових ресурс≥в. ¬ даному рег≥он≥ в≥дсутнЇ промислове г≥гант – п≥дприЇмство, ¤ке потребувало б значноњ к≥лькост≥ людей. “ому, в досл≥джуваному господарств≥ не ≥снуЇ проблема трудових ресурс≥в. ѕереважаюча к≥льк≥сть працездатного населенн¤ так чи ≥накше пов’¤зана з с/г роботою. ¬ цих людей Ї й досв≥д роботи в пол≥, а також бажанн¤ покращите своЇ матер≥альне становище.

 

“аблиц¤ 1.2. Ќа¤вн≥сть трудових ресурс≥в в ___________________2005 -2007 рр.

ѕќ ј«Ќ» »	2005р.	2006р.	2007р.
—ередньообл≥кова чисельн≥сть прац≥вник≥в	88	75	71
¬ тому числ≥: в рослинництв≥	32	30	27
¬ тваринництв≥	36	19	21

 

Ќа¤вн≥сть трудових ресурс≥в в даному господарств≥ за останн≥ три роки поступово зменшуЇтьс¤. « 2005 р. ѕо 2007 р. —ередньообл≥кова чисельн≥сть прац≥вник≥в зменшилас¤ на 17 ос≥б: в рослинництв≥ на 5 ос≥б, у тваринництв≥ в≥дпов≥дно – 15. “аке велике скороченн¤ чисельност≥ прац≥вник≥в по¤снюЇтьс¤ нерентабельн≥стю галуз≥ тваринництва в даному господарств≥.

« даних таблиць можна побачити на¤вн≥сть основних ≥ оборотних засоб≥в в _____________2005 – 2007 рр.

 

“аблиц¤ 1.3. —клад ≥ структура основних засоб≥в в ___________________2005 -2007 рр.

 

ѕќ ј«Ќ» »	2005 р.		2006р.		2007р.			2007 р. ¬ % до 2005 р.
	тис.    грн.	%	тис.   грн.	%	тис.   грн.	%
¬иробнич≥ основн≥ засоби с.г призначенн¤
Ѕудинки та споруди	4407,5	82,6	3418,2	78,7	3389,0	78,6		77
ћашини та обладнанн¤	-	-	-	-	-	-		-
“ранспортн≥ засоби	688,1	12,8	688,1	15,8	688,1	16		100
≤нструменти, прилади ≥нвентар	42,2	0,8	42,2	0,9	42,2		0,9	100
–обоча ≥ продуктивна худоба	160,7	30,2	161,2	3,7	187,0		4,3	100
Ѕагатор≥чн≥ насадженн¤	5,7	0,1	5,7	0,1	5,7		0,1	100
¬сього по господарству	5335,2	100	4345,4	100	4312,0		100	80,8

 

« таблиц≥ 1.3 видно, що господарство забезпечене основними засобами, у 2005 роц≥ вони становили 5335,2 тис. грн. Ќайб≥льша частина, за рахунок чого в≥дбулос¤ зменшенн¤, припадаЇ на будинки та споруди ≥ дор≥внюють 3389 тис. грн.. у 2007 роц≥ , а у 2005 роц≥ вони становили – 4407,5 тис грн.. “ранспортн≥ засоби, ≥нструменти та прилади, багатор≥чн≥ насадженн¤ в господарств≥ за три роки залишились незм≥нними, а робоча ≥ продуктивна худоба зб≥льшилас¤ на 26,3 тис. грн.. ≥ у 2007 роц≥ становила 187 тис. грн.

ƒл¤ нормального функц≥онуванн¤ господарства воно повинне бети забезпечене оборотними засобами, ¤к≥ в процес≥ виробництва повн≥стю споживають прот¤гом одного виробничого циклу ≥ перенос¤ть свою варт≥сть на вироблений продукт. ¬ таблиц≥ 6 наведена на¤вн≥сть оборотних засоб≥в в ___________________

“аблиц¤ 1.4. —клад ≥ структура оборотних засоб≥в в_________________», 2005-2007 рр.

 

ѕоказники	2005р.		2006р.		2007р.		2007р. в % до 2005р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
ќборотн≥ виробнич≥ фонди
¬ т.ч. виробнич≥ запаси	87	12,2	183,6	34,4	154,6	21,6	177
≤з них: молодн¤к тварин ≥ тварини на в≥дгод≥вл≥	105	14,7	108	20,3	55,2	7,7	52,6
орми ≥ п≥дстилка	130	18,2	42	7,8	26	3,6	20
Ќас≥нн¤ ≥ посадковий матер≥ал	126	17,6	51	9,5	50	6,9	39,7
«апчастини	34	4,7	21	3,9	30	4,1	88
Ќафтопродукти	-	-	-	-	119,3	16.6	-
ћ≥ндобрива	-	-	-	-	-	-	-
Ќезавершене виробництво	98	13,7	124	23,2	274,1	38,3	279
‘онди об≥гу
≤з них: готова продукц≥¤	134	18,8	4,3	0,8	1,8	0,3	1,3
√рошов≥ кошти	-	-	-	-	4,8	0,6	-
ошти в розрахунках	-	-	-	-	-	-	-
¬сього оборотних засоб≥в	714	100	533,9	100	715,8	100	100,3

 

            ѕ≥сл¤ анал≥зу даноњ таблиц≥ 1.4 спостер≥гаЇмо, що оборотн≥ засоби господарства за останн≥ три роки залишилось майже незм≥нними, але де¤к≥ зм≥ни все ж тики в≥дбулис¤. “ак, виробнич≥ запаси у 2007 роц≥ в≥дпов≥дно до 2005 року зросли на 177% ≥ становл¤ть 154,6 тис. грн., значно зменшилась грошова оц≥нка корм≥в: так у 2005 роц≥ – 130 тис. грн., а у 2007 роц≥ лише – 26 тис. грн. ” 2007 роц≥ значн≥ витрати в≥дбувалис¤ на придбанн¤ нафтопродукт≥в – це 119,3 тис. грн.,  зм≥нивс¤ ≥ показник незавершеного виробництва – 98 тис. грн. в 2005 роц≥, ≥ 274,1 тис. грн. у 2007 роц≥. ‘онди об≥гу готовоњ продукц≥њ зменшились в 2007 роц≥ в пор≥вн¤нн≥ з 2005 роком на 132, 2 тис. грн. ¬сього оборотних засоб≥в по господарству «ћир» становили у 2007 роц≥ – 715,8 тис грн.

            ќдним ≥з показник≥в на ¤кий ¤ хочу звернути увагу при характеристиц≥ господарства – це соб≥варт≥сть продукц≥њ, бо дл¤ п≥дприЇмства важливо знати не лише обс¤г виробленоњ  продукц≥њ, а й њњ соб≥варт≥сть.

            —об≥варт≥сть продукц≥њ – це витрати с≥льськогосподарського п≥дприЇмства на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ, виражен≥ в грошов≥й форм≥. ¬она складаЇтьс¤ з витрат, по⻤заних з використанн¤м у процес≥ виробництва земл≥, с≥льськогосподарських машин, обладнанн¤ та ≥нших основних фонд≥в, трудових ≥ матер≥альних виробничих ресурс≥в. ќтже, соб≥варт≥сть продукц≥њ Ї одним ≥з найважлив≥ших показник≥в, ¤кий характеризуЇ виробничу ≥ господарську д≥¤льн≥сть господарства.

 

            “аблиц¤ 1.5.  ƒинам≥ка соб≥вартост≥ 1ц основних вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в______________________2005-2007 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ѕоказники	2005р.		2006р.		2007.		¬≥дхиленн¤ 2007р. в≥д 2005р.
	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1ц	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1ц	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1ц	≥льк≥сть продукц≥њ	—об≥варт≥сть 1ц
«ерно всього	6240	295	6750	186	9926	295	3686	0
÷укров≥ бур¤ки	207	56	-	-	-	-	-	-
—он¤шник	-	-	200	30	1380	59,2	-	-
—илосуванн¤	-	-	786	5	2500	10,7	-	-
ћолоко	685	160	492	122	490	46,0	-195	-114
ѕрир≥ст ¬–’	44	91	27	75	40	38,0	-4	-53
ѕрир≥ст свиней	-	-	5	13,2	12	21,0	-	-

 

            ¬иход¤чи з даних таблиц≥ 1.5 бачимо, що найб≥льшу соб≥варт≥сть продукц≥њ мають зернов≥ культури. ” 2005 роц≥ вона становила 295 тис. грн., в 2006 роц≥ знизилась до 186 тис. грн., ≥ у 2007 роц≥ знову зросла до 295 тис. грн., але у 2007 роц≥ до 2005 року зб≥льшилась ≥ к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ на 3686 ц. ¬елику соб≥варт≥сть маЇ ≥ виробництво молока – 160 тис. грн. у 2005 роц≥ ≥ 46 тис. грн. у 2007 роц≥, проте к≥льк≥сть продукц≥њ придбанн¤ корм≥в. «агальна сума витрат по господарству становить 488,9 тис. грн.

1.3 ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайн≥сть основних с≥льськогосподарських культур на ___________________

            ¬ ____________________нал≥чуЇтьс¤ ________________  га земл≥, з них ____  га с≥льськогосподарського призначенн¤. ¬ особистому користуванн≥ господарства знаходитьс¤ ____  га. —клад земельних уг≥дь характеризуЇтьс¤ структурою, п≥д ¤кою розум≥ють процентне њх сп≥вв≥дношенн¤. —труктура земельних уг≥дь вважаЇтьс¤ тим кращою,  чим вища в н≥й питома вага земель, з ¤ких одержують с≥льськогосподарську продукц≥ю. јле структура земл≥ не залишаЇтьс¤ незм≥нною. «алежно в≥д потреби господарства одн≥ уг≥дд¤ перетворюютьс¤ в ≥нш≥, в≥дпов≥дно пол≥пшуючи њх природн≥ властивост≥ (осушенн¤, зрошенн¤, очищенн¤).

 

            “аблиц¤ 1.6. —клад ≥ структура земельних уг≥дь в_____________», 2005-2007 рр.

 

¬ид уг≥дь	2005р.		2006р.		2007р.		2007 р. в % до 2005
	площа га	%	площа га	%	площа га	%
¬сього с/г уг≥дь	1915	75,1	1302	68,5	1435	73,6	74,9
« них: р≥лл¤	1738	68,2	1133	59,6	1435	73,6	82,5
—≥нокоси	169	6,6	165	9	-	-	-
ѕасовища	-	-	-	-	-	-	-
—ади	7	0,2	-	-	-	-	-
—тавки, водойми	8,1	0,3	8,1	0,3	8,1	0,3	100
«агальна земельна площа	2550	100	1900	100	1950	100	76,5
–≥лл¤ вз¤та в оренду	300	-	124	-	217,5	-	-
–≥вень розореност≥	-	75,6	-	68,5	-	73,6	-

 

            як св≥дчать дан≥ таблиц≥ 1.6 за останн≥ 3 роки в господарств≥ загальна земельна площа зменшилась на 600  га або 76,5%. ¬≥дпов≥дно зменшилась площа р≥лл≥ у 2006 роц≥ на 605  га, але за 2006-2007 рр. ц¤ площа зб≥льшилась на 302  га. “аке зб≥льшенн¤ в≥дбулос¤ за рахунок перетворенн¤ с≥нокос≥в в р≥ллю. ¬ господарств≥ в 2006 роц≥ вирубали сади, у з⻤зку  з њхньою не плодовит≥стю ≥ стар≥стю. ѕлоща водойм ≥ ставк≥в не зм≥нилась. ¬ попередн≥ роки земл¤ господарства була розпайована, тому прац≥вники —“ќ¬ «ћир», а також м≥сцеве населенн¤, ¤к≥ мають землю, здають њњ в оренду. “ак за 2007 р≥к господарством було вз¤то в оренду р≥лл≥ 217,5  га. –≥вень розораност≥ в господарств≥ становить в 2005 роц≥ 75,1%,  а в 2007 – 73,6%, цей показник Ї достатньо високим дл¤ досл≥джуваного господарства.

            јнал≥зуючи, ¤к використовують с≥льськогосподарськ≥ земл≥, сл≥д згадати ≥ про так≥ показники ¤к структура пос≥вних площ та урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур. ƒан≥ показники Ї одними ≥з найважлив≥ших фактор≥в, в≥д ¤ких залежить виконанн¤ завдань, зб≥льшенн¤ виробництва рослинництва та тваринництва. ƒл¤ даного господарства характерн≥ так≥ показники.

 

            “аблиц¤ 1.7. —труктура пос≥вних площ та урожайн≥сть с≥льськогосподарських культур на ____________________2005-2007 рр.

 

ѕоказники	20005р.			2006р.			2007р.
	ѕос≥вна площа, га	”рожайн≥сть ц	¬аловий зб≥р	ѕос≥вна площа, га	”рожайн≥сть ц	¬аловий зб≥р	ѕос≥вна площа, га	”рожайн≥сть ц	¬аловий зб≥р
ѕшениц¤ озима	105	21,4	2247	20	18,7	374	35	17,8	623
ячм≥нь ¤рий	122	24,6	3001	110	21,5	2365	90	19,8	1782
ќвес	32	20,5	656	50	16,4	820	80	21,8	1744
укурудза на зерно	60	20,9	1254	40	13,7	548	70	17,6	1232
√речка	43	8,2	352,6	25	10,0	250	25	7,9	197,5
—он¤шник	-	-	-	76	10,5	798	75	11.0	825
ќднор≥чн≥ трави	22	70,7	1555	19	59,8	1136	30	72,3	2169
укурудза на силос	35	150	5250	23	171	3933	40	142	5680

 

            « даноњ таблиц≥ 1.7 можна побачити ¤к≥ площ≥ земельних уг≥дь в≥дведен≥ п≥д кожну с≥льгоспкультуру, ¤ка њњ врожайн≥сть та валовий зб≥р за останн≥ три роки. ¬и¤вити ч≥ткоњ тенденц≥њ вид≥ленн¤ площ п≥д культури не можна, з кожним роком вона зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д потреб господарства в т≥й чи ≥нш≥й культур≥. “ак, на пшеницю озиму в 2005 роц≥ припадало пос≥вноњ площ≥ 105  га, а в 2007р. – 35  га. ¬ 2005 господарство взагал≥ не вирощувало сон¤шник, проте в 2006 ≥ 2007 роках пос≥вна площа становила в≥дпов≥дно 76  га ≥ 75  га. ѕос≥вн≥ площ≥ ≥нших культур суттЇво не зм≥нились. “акож зм≥нювалась й врожайн≥сть, насамперед в залежност≥ в≥д погодних умов та агротехн≥чних заход≥в. ¬≥д цих двох показник≥в залежить валовий зб≥р.

 

            1.4 Ќа¤вн≥сть погол≥⻤ тварин ≥ птиц≥ та њх продуктивн≥сть на __________________

            Ќа сучасному етап≥ розвитку економ≥ки особливоњ  актуальност≥ набуваЇ проблема правильного визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва за допомогою критер≥њ та економ≥чних показник≥в. ” науковому розум≥нн≥ критер≥й – це ¤к≥сть, властив≥сть ефективност≥, що в≥дображаЇ най≥стотн≥шу њњ суть, тобто Ї основним принципом оц≥нки. ≈коном≥чн≥ ж показники ефективност≥ характеризують њњ з к≥льк≥сного боку.

            ѕродуктивн≥сть с≥льськогосподарських тварин характеризуЇтьс¤ середньор≥чним надоЇм на 1 корову, середньор≥чними ≥ середньодобовими приростами живоњ маси тварин ≥ птиц≥, приплодом в розрахунку на 100 кор≥в (табл. 1.8).

            “аблиц¤ 1.8 ƒинам≥ка погол≥в’¤ та продуктивн≥сть тварин на ____________________2005-2007 рр.

 

ѕоказники	–оки			2007 р. в % до 2005 р.
	2005	2006	2007
ѕогол≥в’¤ великоњ рогатоњ худоби, гол.	850	980	910	107,1
¬ т.ч. корови	390	450	400	102,5
ѕогол≥в’¤ свиней, гол.	449	364	320	71,3
¬ т.ч. свиноматки	82	70	79	96,3
ѕогол≥в’¤ курей, тис. гол.	1,9	1,8	1,6	84,2
—ередньор≥чний над≥й молока на 1 корову, кг	12	15	11	92,9
—ередньодобовий прир≥ст живоњ ваги, г:
¬–’	380	307	254	66,8
свиней	172	180	120	69,8
ќдержано тел¤т на 100 кор≥в, гол.	78	83	79	101,3
ќдержано порос¤т в≥д основноњ свиноматки, гол.	8	7	6	75,0
яйценосн≥сть на 1 курку-несучку, шт.	31	30	17	54,8

 

 

            ќтже, з кожним роком зменшуЇтьс¤ погол≥в’¤ тварин через незабезпечен≥сть њх кормами, особливо свиней – на 28,7%. ” 2007 роц≥ продуктивн≥сть вс≥х вид≥в тварин знизилась. “ак, пор≥вн¤но з 2005 роком середньор≥чний над≥й на 1 корову знизивс¤ на 168  кг або на 7,1%, знизивс¤ ≥ середньодобовий прир≥ст живоњ маси великоњ рогатоњ худоби – на 33,2%, свиней – на 30,2%.

            ÷¤ ж тенденц≥¤ характерна ¤йценосн≥стю курок-несучок. ¬≥д тел¤т на 100 кор≥в у 2007 р., зб≥льшивс¤ на 1,3%,  а порос¤т в≥д основноњ свиноматки – зменшивс¤ на 2 гол., або на 25%. ќсновними причинами зниженн¤ продуктивност≥ стали:

            а) недостатн¤ забезпечен≥сть кормами;

            б) порушенн¤ нормативних умов утриманн¤;

            в) недотриманн¤ ветеринарно-сан≥тарних заход≥в та зоог≥г≥Їн≥чних вимог.

 

            “аблиц¤ 1.9. ƒинам≥ка показник≥в валовоњ продукц≥њ, продуктивн≥сть прац≥ ≥ валового доходу галуз≥ тваринництва на______________», 2005-2007 рр., тис. грн.

 

Ќазва показник≥в	–оки			¬≥дхиленн¤ 2007 р. в≥д 2005 р.
	2005	2006	2007	јбс.	%
¬алова продукц≥¤ тваринництва	153	183,6	220,32	67,3	144,0
—ередньор≥чна списова чисельн≥сть роб≥тник≥в	326	315	290	-36,0	89,0
¬ироблено валовоњ продукц≥њ с/г на одного середньор≥чного роб≥тника	3017	3620,4	4344,4	1327,4	144,0
¬алова продукц≥¤ (по соб≥вартост≥)	1333	1599,6	1919,5	586,5	144,0
ѕеревищенн¤ (прибуток) суми виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ зв≥тного року над соб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ, ≥нш≥ прибутки	684	820,8	984,9	300,9	144,0
«меншенн¤ (збиток) суми виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ зв≥тного року над соб≥варт≥стю реал≥зац≥њ продукц≥њ, ≥нш≥ збитки	720	864	1036,8	316,8	144,0
–азом	1297	1556,4	1867,6	570,6	144,0
¬с≥ затрати зв≥тного року, кр≥м оплати прац≥, в≥драхувань на соц≥альн≥ заходи	1158	1389,6	1667,5	509,5	144,0
¬аловий доход, в тому числ≥:	139	166,8	200,1	61,1	144,0
¬изначено до видач≥ по прац≥ (основна ≥ додаткова оплата)	130	156	187,2	57,2	144,0
ќплата прац≥ найн¤тих ≥ залучених ос≥б, включаючи в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	45	54	64,8	19,8	144,0
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	29	34,8	41,7	12,7	143,8

 

¬изначенн¤ ≥ анал≥з показник≥в продуктивност≥ тварин маЇ  велике значенн¤ дл¤ характеристики стану розвитку м’¤сного скотарства.

            ≈фективн≥сть виробництва ¤ловичини у _______________п≥двищуЇтьс¤. ѕро це св≥дчить зниженн¤ р≥вн¤ збитковост≥ галуз≥.

            —об≥варт≥сть виробництва 1 ц приросту живоњ маси у 2007 р., пор≥вн¤но з 2005 р. знизилас¤ на 53,4 грн. ÷е пов’¤зано  ≥з зменшенн¤м витрат корм≥в на 2,1 ц корм. од. затрат прац≥ на 5,6 люд.-год. «биток у 2007 р. пор≥вн¤но з 2005 р. зменшивс¤ на 5203,1 грн., що призвело до зниженн¤ р≥вн¤ збитковост≥ галуз≥ на 5,7%.

            ¬ажливим показником еколог≥чноњ ефективност≥  Ї середньодобовий прир≥ст живоњ маси ¬–’. ѕроанал≥зуЇмо динам≥ку приросту ¬–’ за останн≥ 5 рок≥в за допомогою р¤д≥в динам≥ки.

            –¤ди динам≥ки дають матер≥али дл¤ анал≥зу розвитку соц≥ально-економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в. ¬загал≥ процес розвитку ¤вищ у час≥ називають динам≥кою, а статистичн≥ показники, ¤к≥ характеризують стан ≥ зм≥ну ¤вищ у час≥ – р¤дами динам≥ки.

 

1.5 ¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤ виробництва _______________

           

–≥вень спец≥ал≥зац≥њ господарства визначаЇмо за допомогою коеф≥ц≥Їнта спец≥ал≥зац≥њ:

, (1)

ƒе Vi – питома вага ≥ – того виду продукц≥њ в структур≥ товарноњ продукц≥њ, %;

Ni – пор¤дковий номер ≥ншого виду продукц≥њ в ранжируваному р¤д≥ за питомою вагою в структур≥ товарноњ продукц≥њ;

n – к≥льк≥сть вид≥в товарноњ продукц≥њ.

                ќтже, ____________________маЇ середн≥й р≥вень спец≥ал≥зац≥њ. ќсновною галуззю Ї рослинництво (вирощуванн¤ зерна). √осподарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥ цукрових бур¤к≥в. «начну питому вагу в структур≥ товарноњ продукц≥њ займаЇ тваринництво, а саме скотарство (молоко ≥ м’¤со великоњ рогатоњ худоби).

            ¬иробництво ≥нших вид≥в продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва маЇ допом≥жне значенн¤: створюють умови розвитку основних ≥ розвинутих галузей, забезпечують кормопостачанн¤. Ќауково обірунтована спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї зб≥льшенню виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ, що забезпечуЇтьс¤ ефективним використанн¤м земельних уг≥дь, матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в.

            _____________маЇ ___хступеневу, в≥дд≥лкову орган≥зац≥йно-управл≥нську структуру, що поЇднуЇ в≥дд≥лок є_, в≥дд≥лок є_, тракторну бригаду, тваринницьк≥ ферми_______________________________________________________________________. —труктура управл≥нн¤ в_____________– пор¤док п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ взаЇмозв’¤зку м≥ж окремими прац≥вниками ≥ ланками управл≥нн¤. ¬≥дд≥лок з п≥дрозд≥лом, що п≥дпор¤дковуЇтьс¤ голов≥ товариства ≥ об’ЇднуЇ вс≥ бригади, ферми, ланки. Ѕригадири, зав≥дуюч≥ фермами п≥дпор¤дковуютьс¤ керуючим в≥дд≥лкам. «ав≥дуюч≥ складами, культурно-побутовими установами ≥ п≥дсобними господарствами, п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо голов≥ правл≥нн¤. ¬ищим органом управл≥нн¤ _______________Ї загальн≥ збори, контрольно-рев≥з≥йним – рев≥з≥йна ком≥с≥¤. ѕравл≥нн¤ товариства Ї виконавчо-розпор¤дчим органом, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво з≥ справами господарства в пер≥од м≥ж зборами.

 

1.6 ≈коном≥чна оц≥нка д≥¤льност≥ ____________________

            јнал≥з ефективност≥ господарства можна побачити розгл¤нувши таблицю 9. ¬ н≥й показано також так≥ важлив≥ показники дл¤ с≥льськогосподарського п≥дприЇмства ¤к фондов≥ддача та фондом≥стк≥сть.

            “аблиц¤ 1.10. јнал≥з ефективност≥ господарюванн¤____________________,

 2005-2007 рр.

ѕоказники	ќдиниц≥ вим≥ру	2005р.	2006р.	2007р.
¬иручка в≥д реал≥зац≥њ товар≥в, роб≥т, послуг	тис. грн.	343	620	439,3
¬арт≥сть запас≥в	тис. грн.	424	427	485,7
—об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ, тис. грн.	тис. грн.	881	406,6	406,6
јдм≥н≥стративн≥ витрати	тис. грн.	60	96	93,8
¬итрати на збут	тис. грн.	6	4,0	1,0
„истий прибуток	тис. грн.	-320	-193	-60
–ентабельн≥сть виробництва продукц≥њ	%	-36,2	-47,5	-14,8
Ўвидк≥сть обертанн¤ запас≥в	обор.	0,81	1,45	0,91
„исельн≥сть прац≥вник≥в, всього	чол.	89	75	71
¬ироб≥ток одного прац≥вника	тис. грн.	5,7	6,5	4,7
¬арт≥сть основних засоб≥в	грн.	5335,2	4345,4	4312,0
‘ондов≥ддача	тис. грн.	0,06	0,14	0,1
‘ондом≥стк≥сть	тис. грн.	15,5	7	9,8

 

як видно з таблиц≥ 1.10 господарство знаходитьс¤ в скрутному становищ≥, але за останн≥ три роки спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ практично вс≥х показник≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що св≥дчить про р≥ст прибутковост≥ ≥ ефективност≥ господарюванн¤ п≥дприЇмства. јле з економ≥чноњ кризи воно, ще не вийшло, ≥ коли кер≥вництво господарства буде так же вправно керувати, то можливо вже на цей р≥к господарство дасть прибуток.

“ак з даноњ таблиц≥ видно, що чистий прибуток (в даному випадку збиток) становив у 2005 роц≥ – 320  тис. грн., а у 2007 роц≥ – 60 тис. грн. —об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ за останн≥ три роки зменшилась майже наполовину ≥ становила у 2007 роц≥ 406,6 тис. грн. пор≥вн¤но ≥з 881 тис. грн. у 2005 роц≥. “акож покращились показники рентабельност≥ господарства. « таблиц≥ видно, що силосуванн¤ маЇ найменшу соб≥варт≥сть, так у 2007 роц≥ при виробництв≥ 2500 ц соб≥варт≥сть становила 10,5 тис. грн.

“аблиц¤ 1.11. —труктура витрат на виробництво продукц≥њ в ____________________

 за 2007 р≥к.

ѕоказники	¬сього на осн. виробництво		–ослинництво		“варинництво
	тис.	%	тис.	%	тис.	%
ќплата прац≥	51	10,4	11	3,9	28	26,9
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	-	-	-	-	-	-
ћатер≥альн≥ витрати	209	24,7	137	48,8	50	48,1
≤з них: нас≥нн¤	51	10,4	51	18,1	’	’
орми	42	8,5	’	’	42	40,4
ћ≥неральн≥ добрива	-	-	-	-	’	’
ѕ≥дстилка та ≥нша продукц≥¤ с.г.	2	0,4	-	-	2	1,9
Ќафтопродукти	-	-	-	-	-	-
ѕаливо	60	12,3	35	12,4	3	2,8
≈лектроенерг≥¤	-	-	-	-	-	-
«апасн≥ частини	21	4,5	18	6,4	3	2,8
ѕослуги	33	6,7	33	11,7	-	-
јмортизац≥¤ основних засоб≥в	127,9	26,2	32	11,2	26	25
≤нш≥ витрати	101	20,7	101	35,9	-	-
¬сього витрат	488,9	100	281	100	104	100

 

 

як нам вже в≥домо, в господарств≥ б≥льш розвинена галузь рослинництва, та в≥дпов≥дно ≥ витрати б≥льш≥, так у 2007 р. вони становили 281 тис. грн., а у тваринництв≥ – 104 тис. грн. Ќайб≥льше витрат припадаЇ ¤к у рослинництв≥, так ≥ у тваринництв≥ на матер≥альн≥ витрати, ¤к≥ становл¤ть 137 тис. грн. або 48,8% у рослинництв≥, ≥ 50 тис. грн. у тваринництв≥, або 48,1%. «начн≥ витрати у рослинництв≥ йдуть на нас≥нн¤ та паливо, в≥дпов≥дно 51 ≥ 35 тис. грн., та на оплату послуг, що виконан≥ сторонн≥ми орган≥зац≥¤ми, це 33 тис. грн. або 6,7%. ” тваринництв≥ 40,4% витрат припадаЇ на 2005 роц≥ рентабельн≥сть _________________” становила – 36,2%, ≥  14,8% у 2007 роц≥.

            –озвиток с≥льського господарства, р≥вень ≥ темпи зростанн¤ виробництва продукц≥њ та п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ залежить в≥д забезпеченост≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств виробничими фондами. ѓњ р≥вень характеризуЇтьс¤ фондозабезпечен≥стю господарства ≥ фондоозброЇн≥стю прац≥.

 ‘ондозабезпечен≥сть господарства – це варт≥сть основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤ на 100 га с≥льськогосподарських уг≥дь. ‘ондозабезпечен≥сть господарства “ћир” становить 300 тис. грн. на 100 га.

            ‘ондоозброЇн≥сть прац≥ – це варт≥сть основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤ з розрахунку на одного середньор≥чного прац≥вника ≥ даному п≥дприЇмств≥ становить 60,7 тис. грн.

2. ѕлануванн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ ¤ловичини на ________________________

 

2.1 –ац≥ональн≥ розм≥ри галуз≥ тваринництва, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ стада ≥ напр¤ми п≥двищенн¤ продуктивност≥ тварин на ________________________

 

 

            ¬ наступних таблиц¤х охарактеризуЇмо показники галуз≥ тваринництва на —“ќ¬ «ћир».

            “аблиц¤ 2.1. ’арактеристика к≥лькост≥ продукц≥њ тваринництва ______________2005-2007 рр.

Ќайменуванн¤ продукц≥њ		ќдиниц¤ вим≥ру	≥льк≥сть	—об≥варт≥сть		ѕр¤м≥ затрати на продукц≥ю – всього. тис. люд.-год.
				¬сього	ќдиниц≥ продукц≥њ, грн.
2005 р.	ћолоко	ц	2442	151	61,86	52
		ц	21	19	’	7
	ѕрипл≥д	гол≥в	99	’	’	’
	ѕрир≥ст	ц	211	80	377,04	15
2006 р.	ћолоко	ц	2930,4	181	74,23	62
		ц	25	22	’	9
	ѕрипл≥д	гол≥в	118	’	’	’
	ѕрир≥ст	ц	253	96	381,4	18
2007 р.	ћолоко	ц	3418	211	69,7	59
		ц	29	26	’	9
	ѕрипл≥д	гол≥в	121	’	’	’
	ѕрир≥ст	ц	189	24	365,9	13

 

як видно з даних таблиц≥ 2.1, показники продуктивност≥ тваринництва на ____________________прот¤гом 2005-2007 рр. зменшуютьс¤.

“аблиц¤ 2.2. ¬иробництво ≥ соб≥варт≥сть ¤ловичини на _______________2005-2007 рр.

¬иди тварин	2005 р.			2006 р.			2007р.
	—ередньор≥чне погол≥в’¤	«атрати, всього	¬ тому числ≥ оплата прац≥	—ередньор≥чне погол≥в’¤	«атрати, всього	¬ тому числ≥ оплата прац≥	—ередньор≥чне погол≥в’¤	«атрати, всього	¬ тому числ≥ оплата прац≥
“варини на вирощуванн≥ та в≥дгод≥вл≥	233	81	6	279	97	7,2	334	116,4	8,64

 

            ¬ивченн¤ орган≥зац≥њ процес≥в у тваринництв≥ св≥дчить, що незважаючи на значн≥ зм≥ни матер≥ально-техн≥чноњ бази тваринницьких ферм, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ концентрац≥њ ≥ електромехан≥зац≥њ процес≥в прац≥, њњ продуктивн≥сть майже не зростаЇ, а в окремих випадках нав≥ть знижуЇтьс¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що кр≥м техн≥ко-технолог≥чних фактор≥в недостатньо враховуЇтьс¤ при орган≥зац≥њ прац≥ механ≥зм д≥њ орган≥зац≥йних принцип≥в – пропорц≥йност≥, узгодженост≥, ритм≥чност≥ та ≥нших м≥нливих умов виробництва.

            “аблиц¤ 2.3. ’арактеристика витрат корм≥в у галуз¤х тваринництва —“ќ¬ ___________2005-2007 рр.

¬иди тварин		¬итрачено корм≥в - всього			¬ тому числ≥ покупних		¬итрати корм≥в на одиницю продукц≥њ, кормо-одиниць
		ц кормо-одиниць	¬ тому числ≥ концентрати, в ц кормо-одиниць	¬арт≥сть всього	ц кормо-одиниць	¬арт≥сть	¬сього	¬ тому числ≥ концентрат≥в
2005 р.	орови ≥ бики-пл≥дники (кр≥м робочоњ худоби)	4158	431	55	13	-	1,7	0,18
	¬елика рогата худоба на вирощуванн≥ та в≥дгод≥вл≥	1371	39	48	-	-	6,5	0,18
2006 р.	орови ≥ бики-пл≥дники (кр≥м робочоњ худоби)	4989,6	517,2	66	15,6	-	2,04	0,21
	¬елика рогата худоба на вирощуванн≥ та в≥дгод≥вл≥	1645,2	46,8	57,6	-	-	7,8	0,21
2007 р.	орови ≥ бики-пл≥дники (кр≥м робочоњ худоби)	5987,5	620,6	79,2	18,7	-	2,4	0,25
	¬елика рогата худоба на вирощуванн≥ та в≥дгод≥вл≥	1974,2	56,1	69,1	-	-	9,3	0,25

 

            ѕри зростанн≥ механ≥зац≥й виробничих процес≥в, поглиблен≥ под≥лу прац≥, поЇднанн≥ засоб≥в прац≥ та узгодженн≥ в час≥ й простору виконанн¤ окремих робочих процес≥в повинно бути суворо розраховано, чого практично не в≥дбуваЇтьс¤ на фермах.

            ƒодатков≥ перекиданн¤ корм≥в, п≥дстилки, залишк≥в корму обумовлюють не т≥льки п≥двищен≥ витрати часу, а й порушенн¤ принципу безперервност≥ та ритм≥чност≥ трудових процес≥в. „ас завершенн¤ одн≥Їњ операц≥њ повинен бути природним продовженн¤м ≥ншоњ. ” противному раз≥ це безперечно призведе до необх≥дност≥ повторного перевантаженн¤ предмет≥в прац≥, що подовжить процес виконанн¤ роб≥т, пог≥ршить ¤к≥сть предмет≥в прац≥ ≥ не дозвол¤Ї використати на¤вн≥ резерви виробництва.

            “ому глибоке п≥знанн¤  й суворе дотриманн¤ вимог загальних принцип≥в орган≥зац≥њ трудових процес≥в, використанн¤ механ≥зму њх д≥њ на практиц≥, особливо в умовах механ≥зованого виробництва, дозвол¤Ї добитись б≥льш високоњ продуктивност≥ в галуз≥.

            “аблиц¤ 2.4. ƒинам≥ка господарських витрат у тваринництв≥ на —“ќ¬ _________________2005-2007 рр.

¬иди продукц≥њ	ќдиниц¤ вим≥ру	—ума, к≥льк≥сть
		2005 р.	2006 р.	2007 р.
ќдержано гною	т	2280	2736	3283,2
¬арт≥сть гною	тис.грн.	5	6	7,2
‘актична варт≥сть ≥ншоњ продукц≥њ тваринництва	тис.грн.	-	-
¬сього вирощено худоби ≥ птиц≥ в жив≥й мас≥	ц	334	400,8	480,96
р≥м того, закуплено у громад¤н по договорах:
’удоби ≥ птиц≥	ц	5	6	7,2
¬трати в≥д падежу ≥ загибел≥ тварин	тис.грн.	4	4,8	5,76
јдм≥н≥стративн≥ витрати (розрахунково), що приход¤тьс¤ на тваринництво	тис.грн.	7	8,4	10,08

            ”мови утриманн¤ тварин визначають не т≥льки њх ф≥з≥олог≥чний стан, але й продуктивн≥сть. Ќа ефективн≥сть утриманн¤ худоби впливають територ≥альне розм≥щенн¤ ферм, ¤к≥сть прим≥щень, макрокл≥мат в них, загальний зоог≥г≥Їн≥чний режим.

            ѕлануванн¤ виробництва ¤ловичини в товариств≥ —“ќ¬ «___» зд≥йснюЇтьс¤ в план≥ економ≥чного та соц≥ального розвитку господарства, а також в госпрозрахункових завданн¤х фермам. ƒо кожноњ ферми доводитьс¤ р≥чне завданн¤, в ¤кому висв≥тлен≥ питанн¤:

            1) надходженн¤ приплоду;

2) пом≥с¤чне завданн¤ по вирощуванню та в≥дгод≥вл≥ молодн¤ку;

3) виробництво ¤ловичини;          

4) розрахунок потреби в кормах та п≥дстилц≥;

5)чисельн≥сть роб≥тник≥в, фонд оплати прац≥ ≥ затрат прац≥;

6) амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та витрати на ремонт;

7) ≥нш≥ пр¤м≥ витрати.

                    ѕри розробц≥ пом≥с¤чного обороту стада на в≥дгод≥вл≥ вибраковують к≥льк≥сть кормо-дн≥в та валовий прир≥ст. “очн≥ обрахунки провод¤ть по кожному календарному м≥с¤цю .ѕ≥драховують також середньор≥чне погол≥в’¤ шл¤хом д≥ленн¤ суми кормо-дн≥в на 365 дн≥в. ¬изначають к≥льк≥сть фактичного погол≥в’¤ та його живу масу, надходженн¤ к≥льк≥сть кормо-дн≥в та валовий ≥ середньодобовий прирости.

                    ѕ≥сл¤ розробки пом≥с¤чного обороту стада, в ¤кому на основ≥ розробленого пом≥с¤чного обороту записують по кожн≥й статево-в≥ков≥й груп≥ надходженн¤ ≥ вибутт¤ тварин.

                    ѕроцес год≥вл≥ Ї багатогранним, складним, ≥ трудом≥стким. ќрган≥зац≥¤ њњ процес≥в базуЇтьс¤ на ф≥з≥олог≥чн≥й сп≥льност≥ потреби у р≥зноман≥тних нормах дл¤ цього виду тварин стосовно статево-в≥ковоњ групи. «атрати прац≥ на год≥влю залежно в≥д компонентност≥ рац≥он≥в, способ≥в п≥дготовки, доставки ≥ роздач≥ корм≥в, статево-в≥ковоњ групи ≥ виробничого призначенн¤ коливаЇтьс¤ в≥д 26 до 70% загальних затрат на утриманн¤ худоби.

ѕ≥дготовка корм≥в вс≥х статевих ≥ в≥кових груп зд≥йснюЇтьс¤ у кормах.  орми доставл¤ютьс¤ з кормоцех≥в моб≥льними роздавачками  –— 1, що безперервно роздають њх по год≥вниц¤х., ≥нш≥ –менш. «авданн¤ орган≥затор≥в роб≥т у тому, щоб п≥д≥брат

 

¬ —“ќ¬ “___ ” дл¤ год≥вл≥ корм≥в використовуютьс¤ волог≥ кормов≥ сум≥ш≥ або сух≥ концентрован≥ корми, розведен≥ водою п≥сл¤ њх роздач≥. √од≥вл¤ сухими концентрованими кормами, доставленими до станк≥в ручними в≥зками, з ручною роздачею по год≥вниц¤х з в≥дра ≥ наступним розведенн¤м водою, даЇ можлив≥сть значно скоротити затрати на год≥влю ц≥Їњ групи тварин.

«атрати прац≥ при р≥зних способааах утриманн¤ тварин не однаков≥. ќдн≥ з них б≥льш ефективн≥, ≥нш≥-менш. «авданн¤ орган≥затор≥в роб≥т у тому, щоб п≥д≥брати найменш трудом≥стк≥ й найб≥льш економ≥чн≥ з них за конкретних умов виробництва.

ћехан≥зац≥¤ виробничих процес≥в на фермах забезпечуЇ м≥н≥мальн≥ затрати прац≥ на виробництво продукц≥њ зниженн¤ соб≥вартост≥. ќрган≥зац≥¤ процес≥в гноЇвидаленн¤ характеризуЇтьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю за способами виконанн¤, а отже, ≥ за трудом≥с тк≥стю. ѕроцес орган≥зац≥њ прибиранн¤ прим≥щень складаЇтьс¤ ≥з чотирьох основних операц≥й: очищенн¤ станк≥в, прибиранн¤ проход≥в, видаленн¤ гною ≥з прим≥чень, транспортуванн¤ в гноЇсховища.

 

«береженн¤ здоров’¤ худоби залежить в≥д ступен¤ вивченн¤ захворювань ≥ способ≥в њх запоб≥ганн¤. ¬оно пов’¤зане з питанн¤ми год≥вл≥ та утриманн¤ тварин. “ехнолог≥чн≥ принципи господарств ≥ сан≥тарно-ветеринарн≥ вимоги не сл≥д розмежовувати, взаЇмно доповнювати.

                    ѕрактика св≥дчить, що у м≥ру спец≥ал≥зац≥њ та ≥нтенсивного використанн¤ тварин спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ захворювань, пов’¤заних ≥з порушенн¤м обм≥ну речовин, д≥Їю стрес-фактор≥в, недотриманн¤м параметр≥в м≥крокл≥мату та правил год≥вл≥.

                    Ѕлагополучч¤ ферм залежить в≥д використанн¤ повноц≥нних рац≥он≥в, збалансованих за поживними речовинами ≥ ф≥з≥олог≥чно активними елементами. як≥сть корм≥в та њх використанн¤ за в≥ковими групами – одн≥ з основних принцип≥в проф≥лактиц≥ шлунково-кишкових захворювань тварин .«ам≥на одного рецепту комб≥корму ≥ншим, ¤кий застосовують дл¤ т≥Їњ ж групи тварин, Ї стрес фактором.

” —“ќ¬ “___ ” проводитьс¤ проф≥лактика хвороб, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з загальних ≥ специф≥чних заход≥в. «агальн≥ заходи – це основа запоб≥ганн¤ вс≥м хворобам худоби.

ѕрибирають прим≥щенн¤ по-р≥зному. ќчищають станки ≥ кормов≥ площадки в≥д гною при обслуговуванн≥ корм≥в з тел¤тами вручну за допомогою лопат ≥ р≥зних скребачок. ¬идають за меж≥ станка зм≥шанн¤м на транспортер “—  1.

ѕрибиранн¤ вигульних  площадок виконують бульдозерами “-150. « ц≥Їю метою при буд≥вництв≥ загон≥в передбачено в≥дпов≥дн≥ ворота ≥ естакади дл¤ вантаженн¤ гною.

“акож засоби механ≥зац≥њ в господарств≥ використовують при  приготуванн¤, роздач≥ корм≥в.

 

2.2 ѕлануванн¤ вдосконаленн¤ основних виробничих процес≥в, способ≥в утриманн¤ тварин на —“ќ¬”___ ”

 

ќбумовлена спадков≥сть м’¤сна продуктивн≥сть великоњ рогатоњ худоби повно про¤вл¤тис¤ т≥льки при спри¤тливих факторах зовн≥шнього середовища, серед ¤ких пров≥дне значенн¤ мають умови вирощуванн¤ ≥ використанн¤ тварин. ћолодий орган≥зм маЇ велику пластичн≥сть. ≈фективний ≥ спр¤мований вплив год≥влею ≥ утриманн¤м на формуванн¤ продуктивних ≥ ≥нших властивостей худоби ірунтуЇтьс¤ на законом≥рност¤х розвитку тварини в ембр≥ональний ≥ постембр≥ональний пер≥од.

¬ ембр≥ональному розвитку вид≥л¤ють наступн≥ основн≥ пер≥оди: зародковий, перед пологовий ≥ пологовий.” зародковий пер≥од (що у великоњ рогатоњ худоби продовжуЇтьс¤ 34 дн¤) прот≥кають процеси диференц≥юванн¤ тканин, що супроводжуЇтьс¤ закладкою основних систем ≥ орган≥в. ” цей пер≥од зародок посилено росте, маса його зб≥льшуЇтьс¤ приблизно в 600 раз≥в. ” перед пологовий пер≥од в≥дбуваЇтьс¤ подальший ≥нтенсивний розвиток тканин, орган≥в ≥ систем.

÷ей пер≥од завершуЇтьс¤ утворенн¤м раннього плоду, що по анатом≥чн≥й будов≥ под≥бний орган≥зму новонародженого тел¤ти. ƒо к≥нц¤ пер≥оду маса зародка дос¤гаЇ 8-15 г (тривал≥сть пер≥оду у великоњ рогатоњ худоби складаЇ 26 дн≥в).” пологовий пер≥од (продовжуЇтьс¤ з 61-го дн¤ житт¤ ембр≥она до моменту народженн¤ тел¤ти) в≥дбуваютьс¤ процеси ¤к≥сного перетворенн¤ орган≥зму, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ його життЇздатност≥ у зовн≥шньому середовищ≥. ћаса т≥ла особливо швидко зростаЇ в останн≥ 2 м≥с¤ц≥ ембр≥онального житт¤-добовий прир≥ст складаЇ 300-400г.

ѕостембр≥ональний розвиток великоњ рогатоњ худоби розд≥л¤ють на наступн≥ пер≥оди: новонароджений, молочний, пер≥од ≥нтенсивного зростанн¤ ≥ статевого дозр≥ванн¤, пер≥од ≥нтенсивного формуванн¤ продуктивност≥, зр≥л≥сть ≥ розкв≥т функц≥ональноњ д≥¤льност≥, ≥ стар≥нн¤.

Ќовонароджене тел¤ пристосовуЇтьс¤ до умов житт¤ поза материнським орган≥змом прот¤гом 7-10 дн≥в. ” цей час особливо важливо застерегти тел¤ в≥д захворювань ≥ спри¤ти розвитку захисних функц≥й орган≥зму. ¬елике значенн¤ маЇ згодовуванн¤ тел¤т≥ молозива, що збагачуЇ його орган≥зм ≥мунними б≥лками, в≥там≥ном ј, п≥двищуЇ ст≥йк≥сть до захворювань орган≥в травленн¤, спри¤Ї нормальному обм≥ну поживних речовин≥ актив≥зац≥њ цього процесу.

            ” молочний пер≥од основним кормом тел¤ти Ї молоко, ¤ке поступово зам≥н¤ють рослинними кормами в м≥ру розвитку орган≥в травленн¤. ћолочний пер≥од продовжуЇтьс¤ 2-6 м≥с¤ц≥в. ” пер≥од  ≥нтенсивного росту молодн¤к даЇ висок≥ прирости у раз≥ год≥вл≥  його рослинними кормами до 10-12  м≥с¤чного в≥ку поки дос¤гаЇ статевоњ зр≥лост≥.

            ѕер≥од ≥нтенсивного формуванн¤ продуктивност≥ починаЇтьс¤ з моменту настанн¤ статевоњ зр≥лост≥ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ першим отеленн¤м ≥ використанн¤ бик≥в дл¤ плем≥нних ц≥лей. ѕрот¤гом цього часу в молодн¤ку ≥нтенсивно розвиваютьс¤ статев≥ органи ≥ в≥дтворна здатн≥сть. ” телиць п≥дсилюЇтьс¤ р≥ст молочноњ залози.

            ” пер≥од активноњ функц≥ональноњ д≥¤льност≥ продуктивн≥ ¤кост≥ тварин дос¤гають найвищого розвитку: кор≥в п≥двищуЇтьс¤  молочна продуктивн≥сть у поЇднанн≥ з високою в≥дтворною здатн≥стю, у бик≥в –в активн≥й в≥дтворн≥й функц≥њ. ” кор≥в цей пер≥од починаЇтьс¤ з першого отеленн¤ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в в≥ц≥ 7-8 отелень, у бик≥в – виробник≥в – з 1.5- 2 до 8 -10 рок≥в. у цей час процеси обм≥ну речовин в орган≥зм≥ прот≥кають ≥нтенсивно, ≥ тварини активно реагують на зм≥ну умов год≥вл≥ ≥ зм≥сти.

            ” пер≥од стар≥нн¤ орган≥зму ≥нтенсивн≥сть обм≥ну речовин поступово знижуЇтьс¤ ≥ продуктивн≥сть тварин зменшуЇтьс¤.

            «а ≥нтенсивноњ год≥вл≥ молодн¤к нагромаджуЇ молочних ≥ молочно-м’¤сних пор≥д до 16- 18 м≥с¤чного в≥ку утворитьс¤ в т≥л≥ б≥льше б≥лкових речовин, чим жир≥в. ѕри недостатньому р≥вн≥ год≥вл≥ (добов≥ прирости складають 250- 300 г) сп≥вв≥дношенн¤ б≥лка ≥ жиру з в≥ком мало зм≥нюЇтьс¤. ≤ навпаки, ¤кщо молодн¤к годують ≥нтенсивно, в≥дкладаЇтьс¤ багато жиру вже в молодому в≥ц≥, що неспри¤тливо впливаЇ на формуванн¤ молочноњ продуктивност≥ тварин ≥ њхню в≥дтворювальну функц≥ю. ” цьому зв’¤зку, р¤сна год≥вл¤ ремонтних телиць небажана.

            ћолодн¤к здатний компенсувати тимчасову затримку росту в наступний в≥ковий пер≥од у раз≥ пол≥пшенн¤ год≥вл≥ ≥ утриманн¤. «датн≥сть до компенсац≥њ порозум≥ваЇтьс¤ тим, що в орган≥зм≥ п≥сл¤ де¤коњ затримки росту створюютьс¤ умови дл¤ б≥льш ≥нтенсивного синтезу речовин.

            ” раз≥ вирощуванн¤ телиць молочних ≥ молочно – м’¤сних пор≥д добов≥ прирости њх у перш≥ 2 -3 м≥с¤ц≥ житт¤ можуть складати 500 – 600 г. ” подальшому за ≥нтенсивноњ год≥вл≥ тимчасове в≥дставанн¤ росту ≥ формуванн¤ молочноњ продуктивност≥ може бути зкомпенсованим. “аке вирощуванн¤ телиць весн¤ного отеленн¤ застосовують у господарствах, де в ст≥йловий пер≥од њх утримують на грубих ≥ соковитих кормах, а вл≥тку – на пасовищах. ¬исок≥ результати одержують у раз≥ вирощуванн≥  телиць до 10- 12 м≥с¤ц≥в ( до початку статевого дозр≥ванн¤) на пом≥рному р≥вн≥ год≥вл≥, а п≥сл¤ цього – на п≥двищеному.

            ‘ормуванн¤ високоњ м’¤сноњ продуктивност≥ ≥ скоростиглост≥ молодн¤ка, вирощуваного на м’¤со, дос¤гаЇтьс¤ за ≥нтенсивноњ год≥вл≥, тому що лише в цьому випадку ≥нтенсивно зростаЇ мускулатура ≥ нагромадженн¤ жиру в туш≥. ѕор¤д з р≥внем ,на розвиток молодн¤ку великоњ рогатоњ худоби ≥стотно впливаЇ тип год≥вл≥ (сп≥вв≥дношенн¤ окремих вид≥в корм≥в до загальноњ поживност≥ рац≥ону).

            ≤стотний вплив на формуванн¤ продуктивност≥ великоњ рогатоњ худоби мають умови утриманн¤ молодн¤ку: температура, осв≥тлен≥сть прим≥щенн¤, волог≥сть пов≥тр¤ ≥ його газовий склад, активний моц≥он.

            ќптимальною температурою пов≥тр¤ в тел¤тниках у зимовий пер≥од вважаЇтьс¤ 10- 12 º— за в≥дносноњ вологост≥ 75- 80%.

            ≤стотно впливаЇ на розвиток молодн¤ку св≥тло, особливо ультраф≥олетове, що спри¤Ї утворенню б≥олог≥чно активних речовин ≥ в≥там≥ну D. ќсновним джерелом ультраф≥олетового опром≥ненн¤ тварин Ї сон¤чна рад≥ац≥¤.

            ультраф≥олетове опром≥ненн¤ глибокост≥льних кор≥в п≥двищуЇ резистентн≥сть приплоду: прир≥ст тел¤т зб≥льшуЇтьс¤ на 10- 12%.

            ¬елику роль у розвитку молодн¤ку ≥ формуванн≥ продуктивност≥ в≥д≥граЇ активний моц≥он, що п≥двищуЇ апетит тварин ≥ спри¤Ї кращому розвитку внутр≥шн≥х орган≥в, а також формуванню молочноњ продуктивност≥ тварин.

            “ехнолог≥¤ вирощуванн¤ молодн¤ку включаЇ наступний комплекс заход≥в:

            - одержанн¤ нормального розвинутого приплоду;

            - ≥нтенсивне вирощуванн¤ молодн¤ку за б≥олог≥чно доц≥льним ≥ економ≥чно ефективним планом росту ≥ год≥вл≥ з врахуванн¤м породи;

            - систему утриманн¤ з комплексною механ≥зац≥Їю виробничих процес≥в;

            - внутр≥шньогалузеву спец≥ал≥зац≥ю.

            «а р≥внем ≥нтенсивност≥ росту тел¤ти в р≥зн≥ в≥ков≥ пер≥оди зараз склалис¤ наступн≥ системи вирощуванн¤:

1)      ≤нтенсивне вирощуванн¤ за планом росту, що передбачаЇ поступове зниженн¤ прирост≥в з в≥ком тварин;

2)¬ирощуванн¤ за пом≥рноњ ≥нтенсивност≥ росту в перш≥ три м≥с¤ц≥ житт¤ й одержанн¤ високих прирост≥в у наступному в≥ц≥;

3)¬ирощуванн¤ ≥з затримкою росту до п≥втора року ≥ при високому р≥вн≥ год≥вл≥ тел¤т;

            4)¬ирощуванн¤ за р≥зного р≥вн¤ прирост≥в по сезонах року, коли вищ≥ прирости одержують у пасовищний пер≥од, ≥ пом≥рн≥ – у св≥тловий.

            ќсновним показником ≥нтенсивност≥ росту теличок молочних пор≥д Ї коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ њхньоњ живоњ маси в≥д народженн¤ до 12- ≥ 18- м≥с¤чного в≥ку. ѕри ≥нтенсивному вирощуванн≥ телиць варто годувати так, щоб њх жива маса пор≥вн¤но ≥з масою при народженн≥ до однор≥чного в≥ку зб≥льшилас¤ у 7-8 раз≥в, ≥ до п≥втора року – у 11-12 раз≥в.

             ор≥в необх≥дно забезпечувати повноц≥нною год≥влею ¤к у пер≥од лактац≥њ, так ≥ у сухост≥йний. ” ст≥йливий пер≥од у рац≥они кор≥в включають добро¤к≥сн≥ соковит≥ ≥ груб≥ корми за пом≥рноњ витрати концентрат≥в. –ац≥они повинн≥ в≥дпов≥дати нормам год≥вл≥ з≥ вм≥стом на одну кормову одиницю 110- 120 г перетравного протењну, 7 г кальц≥ю, 5 г фосфору ≥ 40- 50 г каротину. Ќа  100 г перетравлюваного протењну повинно припадати 80- 120 г цукру ≥ 100- 200 г крохмалю. Ќезбалансована год≥вл¤ кор≥в перед спарюванн¤м у перш≥ м≥с¤ц≥ т≥льност≥ впливаЇ на розвиток плоду≥ резистентн≥сть новонароджених тел¤т.

            ” рац≥он сухост≥йних кор≥в рекомендуЇтьс¤ включати бобово-лакове чи с≥но-сушену трав’¤ну р≥зку, добро¤к≥сний силос, коренеплоди ≥ невелик≥ дач≥ концентрат≥в. якщо в останн≥ м≥с¤ц≥ т≥льност≥ рац≥они кор≥в недостатньо збалансован≥, чи недостатн≥ за загальною поживн≥стю, тел¤та народжуютьс¤ слабкими ≥ хворобливими.

            « метою з’¤суванн¤ повноц≥нност≥ год≥вл≥ т≥льних кор≥в у черед≥ зд≥йснюють виб≥рковий анал≥з б≥лково-м≥нерального обм≥ну. ¬важаЇтьс¤ нормальним ¤кщо за 1- 1.5 м≥с¤ц¤ до отеленн¤ в кров≥ м≥ститьс¤ 7.3- 8.4% загального б≥лка, 11.1- 12.4% кальц≥ю, 3.7-4.2 фосфору ≥ 0.38- 0.43 мг % каротину.

            ƒл¤ отеленн¤ кор≥в ≥ утриманн¤ новонароджених тел¤т у перш≥ 10- 15 дн≥в житт¤, на ферм≥ орган≥зовують родильне в≥дд≥ленн¤ з проф≥лактор≥Їм, у ¤ких ретельно дотримують сан≥тарно – ветеренарн≥  вимоги. ѕрактика показуЇ, що доц≥льним Ї утриманн¤ новонародженого тел¤ти разом з коровою перш≥ 5- 6 годин п≥сл¤ отеленн¤.

            Ќовонароджене тел¤ зважують перед першою год≥влею, привласнюють йому кличку ≥ номер, ≥ записують у книгу приплоду. ќск≥льки народжене тел¤ мало пристосоване до неспри¤тливих фактор≥в навколишнього середовища, дуже важливо дати йому молозиво в≥др≥зу, ¤к т≥льки корова в≥дпочине й у тел¤ти з’¤витьс¤ рефлекс ссанн¤, але не п≥зн≥ше чим через 1-1.5 годин п≥сл¤ отеленн¤. ¬≥домо, що молозиво маЇ сильну бактерицидну властив≥сть, ≥ надход¤чи в орган≥зм, зм≥цнюЇ його ≥мунн≥ властивост≥.

            ƒл¤ п≥двищенн¤ резистивност≥ орган≥зму навантажених тел¤т використовують в≥там≥нн≥ препарати ( активель, трив≥тамин), а також ультраф≥олетове ≥ ≥нфрачервоне опром≥ненн¤, що п≥двищуЇ фагоцитарну активн≥сть лейкоцид≥в ≥ актив≥зуЇ ≥нш≥ ф≥з≥олог≥чн≥ функц≥њ.

            –емонтних телиць ≥ теличок доц≥льно утримувати групами по 40- 50 гол≥в без прив’¤з≥, що спри¤Ї кращому розвитку тварин ≥ формуванню в них м≥цноњ конституц≥њ. √рупи комплектують тваринами, що мають близьк≥  показники за в≥ком ≥ живою масою; р≥зниц¤ у в≥ц≥ не повинна бути б≥льше 1.5- 2 м≥с¤ц≥в, а в мас≥ тел¤ти – 25- 30 кг.

            ” ст≥йловий пер≥од у рац≥он≥ телиць включають з розрахунку на 100 кг маси: силосу 5- 6 кг чи с≥нажу 3- 4 кг, 1.5- 2.5 кг на добу, у залежност≥ в≥д в≥ку тварин. ” рац≥онах телиць старше 12 м≥с¤ц≥в частина перетравлюваного протењну ( до 20- 25%) можна зам≥нити синтетичною сечовиною – карбам≥дом ( з розрахунку 10 м сечовини зам≥сть 26 м перетравного протењну). ќдночасно ≥з сечовиною в рац≥он≥ ввод¤ть корми, багат≥ безазотистими екстрактивними речовинами. ” ст≥йловий пер≥од телиц¤м надають систематичн≥ прогул¤нки по 4-6 годин на добу.

            √од≥вл¤ ≥ утримуванн¤ плем≥нних бичк≥в у п≥сл¤ молочний пер≥од повинн≥ бути спр¤мован≥ на ≥нтенсивний розвиток к≥стковоњ тканини, мускулатури ≥ внутр≥шн≥х орган≥в, а також статевоњ активност≥ ≥ високоњ в≥дтворювальноњ здатност≥. Ѕичк≥в варто ≥нтенсивно годувати, щоб складали не менше 750- 800 г на добу.

            –озр≥зн¤ють виробничу ≥ плем≥нну групи маточного погол≥в’¤. ¬иход¤чи ≥з задач вибракуванн¤ тварин ≥ ремонту стада в плем≥нн≥й груп≥ встановлюЇтьс¤ необх≥дна к≥льк≥сть кор≥в ≥ теличок. –озр≥зн¤ють просте ≥ розширене в≥дтворенн¤: при розширеному в≥дтворенн≥ у плем≥нн≥й груп≥ знаходитьс¤ до 40 кор≥в, а при простому в≥дтворенн≥ – 35- 40%. —труктура ≥ правильне в≥дтворенн¤ череди Ї одним ≥з основних фактор≥в, що визначають його орган≥зац≥ю в господарств≥.

            «б≥льшенн¤ погол≥в’¤ худоби в господарств≥ визначаЇтьс¤: пл≥дн≥стю кор≥в ≥ темпами њхнього використанн¤. ѕолова зр≥л≥сть тварин залежить в≥д породних особливостей, умов вирощуванн¤, утриманн≥ в год≥вл≥.

            Ќа розвиток статевоњ системи впливають кл≥матичн≥ умови ( тривал≥сть св≥тлового дн¤, волог≥сть, температура пов≥тр¤ тощо).

            ѕодовжуванн¤ пер≥оду вирощуванн¤ теличок через недостатню год≥влю ≥ запл≥дненн¤ њх у старшому зоотехн≥чно  рекомендованому в≥ц≥ також неприпустим≥, тому що затримуЇтьс¤ розширенн¤ погол≥в’¤  худоби, зб≥льшуЇтьс¤ число повторних запл≥днень. ” господарських умовах терм≥нь запл≥дненн¤ телиць установлюють, керуючись ≥з в≥ком ≥ розвитком. ћаса телиць до початку використанн¤ дл¤ в≥дтворенн¤ повинна бути не менш 60- 70% маси дорослих кор≥в.

            —татевий цикл у телиць ≥ кор≥в повторюЇтьс¤ пер≥одично в середньому через 20- 21 день, з коливанн¤ми +20 (-8) дн≥в. ѕри встановленн≥ терм≥н≥в запл≥дненн¤ кор≥в п≥сл¤ отеленн¤ враховують стан тварин, р≥вень продуктивност≥, а також конкретн≥ умови господарства. ќск≥льки запл≥дненн¤ кор≥в в≥дбуваЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ ≥волюц≥њ матки, його пристосовують до цього терм≥ну. ѕ≥сл¤ нормального минулого отеленн¤, ≥волюц≥¤ матки в б≥льшост≥ кор≥в зак≥нчуЇтьс¤ прот¤гом 28 дн≥в, за умови правильноњ год≥вл≥ ≥ утриманн¤. «атримка ≥волюц≥њ може в≥дбуватис¤ внасл≥док неблагополучного отеленн¤, полового парезу, а також неповноц≥нноњ год≥вл≥.

            «а низькоњ запл≥днюваност≥ кор≥в у перший м≥с¤ць п≥сл¤ отеленн¤ зб≥льшуЇтьс¤ повторн≥сть запл≥днень, а отже зб≥льшуЇтьс¤ варт≥сть запл≥дненн¤ кожноњ тварини. ѕорушенн¤ в≥дтворноњ функц≥њ у тварин приносить господарству значний збиток. ” практиц≥ зоотехн≥ки тимчасово ¤ловими вважають кор≥в, що не запл≥днилис¤ прот¤гом 90 дн≥в п≥сл¤ отеленн¤, унасл≥док чого м≥жотельний пер≥од у таких кор≥в подовжуЇтьс¤. ѕричиною ¤ловост≥ може бути набута чи уроджена безпл≥дн≥сть. ”роджена безпл≥дн≥сть непереборна, тому таких тварин вибраковують. Ѕезпл≥дн≥сть кор≥в може наступити внасл≥док захворюванн¤ статевих орган≥в (бруцельоз, ф≥броз, метрит тощо). ’ворих тварин , ¤кщо њх не можна вил≥кувати, вибраковують. ѕорушенн¤ в≥дтворноњ здатност≥ часто ¤вл¤Їтьс¤ насл≥дком неправильноњ год≥вл≥, утриманн¤ ≥ використанн¤ тварин; тимчасова безпл≥дн≥сть буваЇ при деф≥цит≥ в орган≥зм≥ тваринних м≥неральних речовин (кальц≥ю ≥ фосфору) а також м≥кроелемент≥в.

            —труктура череди визначаЇтьс¤ на початок року з урахуванн¤м напр¤мку господарства, його призначенн¤ ≥ природних особливостей. в≥д прийн¤тоњ структури череди залежать темпи в≥дтворенн¤ погол≥в’¤, а також к≥льк≥сть одержуваноњ продукц≥њ.

            ” молочному скотарств≥ в м≥ру зростанн¤ частки кор≥в у черед≥ зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть приплоду ≥ валовий над≥й молока, одночасно скорочуЇтьс¤ чисельн≥сть молодн¤ку, тому що його реал≥зують у б≥льш ранньому в≥ц≥. ѕри зменшенн≥ частки молодн¤ку обмежуютьс¤ можливост≥ дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ череди… ” неплеменних господарствах, особливо в районах збуту не зн¤того молока, у черед≥ може бути до 60- 65% кор≥в у раз≥ вирощуванн¤ ремонтних телиць безпосередньо в господарств≥. ѕри заглиблен≥й спец≥ал≥зац≥њ молочного скотарства ≥ вирощуванн≥ ремонтного молодн¤ку в ≥нших господарствах частку кор≥в п≥двищують до 80- 85%. ” цьому випадку значно зростаЇ виробництво молока ≥ вих≥д молочноњ продукц≥њ в середньому на одну голову.           

            ” великих прим≥ських господарствах молодн¤к, призначений дл¤ ремонту череди, передають у 10- 15- денному в≥ц≥ в спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства по вирощуванню телиць.

            ” господарствах, розташованих у районах, в≥ддалених в≥д промислових центр≥в, де кр≥м виробництва молока на¤вн≥ умови дл¤ вирощуванн¤ молодн¤ку на м’¤со до 15- 18- м≥с¤чного в≥ку, у черед≥ може бути 40-50% кор≥в. «алежн≥сть в≥д терм≥н≥в використанн¤ тварин ≥ в≥дсотка њхнього вибракуванн¤ зм≥нюЇтьс¤ к≥льк≥сть молодн¤ку, що залишаЇтьс¤ дл¤ ремонту стада. „им коротший терм≥н використанн¤ кор≥в ≥ вищий в≥дсоток њхнього вибракуванн¤, тим б≥льше залишають ремонтних теличок. ¬ибракуванн¤ кор≥в звичайно складаЇ 15- 25%.

            –екомендуЇтьс¤ наступна структура рац≥он≥в у зимовий пер≥од:

- гарне с≥но - 40-45% ;

            - борошно чи трав’¤н≥ гранули -8-10%;

            - тваринн≥ корми ≥ спец≥альн≥ добавки – 4-5%;

- концентрован≥ корми-40-45%.

” л≥тн≥й  пер≥од рекомендуЇтьс¤ наступна структура рац≥он≥в:

- зелен≥ корми-33-35%

-с≥но-22-25%

-борошно, чи трав’¤н≥ гранули-6-8%

- тваринн≥ корми ≥ спец≥альн≥ добавки-0,5-1%.

–еформуванн¤ јѕ  ≥ введенн¤ ринкових в≥дносин висунули нов≥ вимоги до структури кормо виробництва, його ефективност≥ ≥ ст≥йкост≥. “реба визнати, що структура пос≥вних площ з перевагою багатор≥чних трав ≥ зернових (зернофуражних) культур, що склалас¤ в останн≥ роки, ц≥лком виправдана, тому що спр¤мована на одержанн¤ продукц≥њ з найменшими витратами, п≥дтримку родючост≥ ≥ запоб≥ганн¤ деградац≥њ орних земель.

“ака структура пос≥в≥в дозвол¤Ї забезпечити зернов≥ кращими попередниками, повн≥ше використовувати потенц≥ал багатор≥чних трав ¤к≥ найб≥льш адаптован≥ до м≥сцевих умов.

ƒо початку 90-х рр. польове виробництво корм≥в пост≥йно зб≥льшувалос¤. ” середньому за 1986-1990 р. њхн≥й обс¤г дос¤г 990 тис. т корм. ќд., разом з концентрованими кормами – близько 1300 тис. т, чи 18 ц корм. ќд. « 1 га.

–≥вень продуктивност≥ р≥лл≥, в≥дведеноњ п≥д зернов≥ культури ≥ багатор≥чн≥ трави, за останн≥ роки (1991 – 2006 рр.) коливанн¤ менше, н≥ж п≥д ≥ншими с/г культурами.

ѕостачанн¤ м≥неральних добрив у 2006 р. пор≥вн¤но ≥з 1986 -1990 рр. скоротилас¤ б≥льше н≥ж у 10 раз≥в, практично припинен≥ роботи з вапнуванн¤ ≥ фосфоруванн¤ грунту. ¬иробництво корм≥в у 2006 роц≥ зменшилось у 2 рази. ÷е в≥дбулос¤ ¤к за рахунок скороченн¤ пос≥вних площ п≥д кормовими культурами, так ≥ зниженн¤ њхньоњ продуктивност≥ до 10,1 ц корм. ≈д. Ќа 1 га. «алишаЇтьс¤ низькою ¤к≥сть корм≥в, особливо грубих ≥ соковитих; рац≥они тварин не збалансован≥ по цукрово-протењновому сп≥вв≥дношенню.

” таких умовах р≥шенн¤ проблеми ст≥йкост≥ виробництва корм≥в, п≥двищенн¤ њхньоњ ¤кост≥ повинне ірунтуватис¤ на максимальному виконанн≥ б≥олог≥чних фактор≥в у сполученн≥ рац≥ональним використанн¤м обмежених матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в.

ƒл¤ одержанн¤ рац≥ональноњ продуктивност≥ витрати сукупноњ енерг≥њ на вирощуванн¤  ≥ збиранн¤ бобових трав ≥ бобово-злакових травосушей складають 18 – 20 √дж/га, що в 2,5 – 3 рази нижче н≥ж у раз≥ вирощуванн¤ злакових трав у чистих пос≥вах.

ќднор≥чн≥ трави поступаютьс¤ за продуктивн≥стю багатор≥чним, але в перспектив≥ будуть мати певне значенн¤ в зайн¤тих парах, а також ¤к поживн≥ ≥ пром≥жн≥ пос≥ви. Ќайб≥льш виг≥дн≥ ≥ продуктивн≥ зм≥шан≥ пос≥ви двох-трикомпонентних сум≥шок за виключенн¤м бобових культур. „астка бобових ( вики, гороху, кормового люпину, кормових боб≥в), а також бобово-злакових сум≥шей повинна зрости до 65 -70% зам≥сть сучасних 10 – 15%. “ак≥ пос≥ви забезпечують зниженн¤ витрат азотних добрив вдв≥ч≥ ≥ дозвол¤ють виробл¤ти корми, збалансован≥ за протењном.

ѕодальше удосконален6н¤ зернового господарства област≥ залишаЇтьс¤ важлив≥шим джерелом зб≥льшенн¤ кормових ресурс≥в. ѕрир≥ст виробництва зерна можливий, по-перше, за рахунок розм≥щенн¤ 50% озимих зернових культур по кращих попередн≥х зам≥сть 15 -20% зараз, по-друге, упровадженн¤ нових високоврожайних сорт≥в з п≥двищеним зм≥стом протењну, по-третЇ, зм≥ни структури валових збор≥в на користь ¤чменю; по-четверте, зб≥льшенн¤ частки зернобобових культур, що дозволить вис≥вати зерно сум≥шки злакових ≥ бобових, одержувати повноц≥нний зернофураж безпосередньо в пол≥.

“аким чином, у сучасних кризових умовах основним напр¤мком ст≥йкост≥ ≥ стаб≥л≥зац≥њ польового кормо-виробництва Ї максимальне виконанн¤ б≥олог≥чних фактор≥в ≥нтенсиф≥кац≥њ за рац≥онального застосуванн¤ обмежених м≥нерально-техн≥чних ресурс≥в.

якщо анаеробн≥ умови встановленн¤ швидкого, а дос¤гненн¤ низького pH зап≥знюЇтьс¤, то, кр≥м вид≥в роду Clostidium, проблеми можуть виникати також через др≥ждж≥. Ѕудучи ст≥йкими до слабо-кислих умов, анаеробн≥ др≥ждж≥, наприклад Torulopsis spp., конкурують з молочнокислими бактер≥¤ми за цукор, ¤к≥ вони перетворюють у еталон ≥ д≥окс≥д вуглецю з втратою —¬ ≥ п≥двищенн¤м температури силосу.

§       ќтже, б≥олог≥чн≥ добавки до силосу повинн≥ бути здатн≥ швидко починати ферментац≥ю ≥ збер≥гати низьке значенн¤ pH у плит≥ всього пер≥оду утворенн¤ ≥ збер≥ганн¤ силосу.

 

ѕро ¤к≥сть силосованого корму можна судити по складу орган≥чних  кислот, що нагромадилис¤ при окисленн≥ (табл. 2.5).

“аблиц¤ 2.5. прим≥рне сп≥вв≥дношенн¤ кислот у силос≥ р≥зноњ ¤кост≥.

як≥сть силосу	–еакц≥¤ середовища	—п≥вв≥дношенн¤ кислот
ƒуже гарне       √арне     —ереднЇ     ѕогане ƒуже погане	4,2 ≥ нижче       4,5 ≥ нижче            близько4,5     вище 4.7 вище5.5	ћолочна-60% ≥ б≥льше, ќцтова-40% ≥ менш, масл¤на-0% ћолочна-40-60%, ќцтова-60-40%,масл¤на-сл≥ди ћолочна-40-60%, ќцтова-60-40%,масл¤на-до ћолочна-мало ћасл¤на-значно ѕереважають летуч≥ кислоти, у тому числ≥ ≥ масл¤на

 

 

” технолог≥њ виробництва ¤ловичини важливе значенн¤ мають способи утриманн¤, год≥вл≥ худоби. ÷≥ основн≥ фактори визначають майже вс≥ технолог≥чн≥ процеси, типи прим≥щень.

 ращ≥ економ≥чн≥ показники дос¤гаютьс¤ на фермах, де застосовують безприв’¤зне-групове утриманн¤ тварин. ÷ей спос≥б дозвол¤Ї ефективн≥ше використовувати вс≥ засоби виробництва, значно п≥двищити продуктивн≥сть прац≥ ≥ знизити соб≥варт≥сть продукц≥њ.

Ѕезприв’¤зне утриманн¤ худоби спри¤Ї пол≥пшенню стану ≥ в≥дтворних функц≥й њхнього орган≥зму й уможливлюЇ комплексну механ≥зац≥ю й автоматизац≥ю виробництва. ≈фективн≥сть безприв’¤зного утриманн¤ худоби у пор≥вн¤нн≥ з прив’¤зним п≥дтверджуЇ дан≥, отриман≥ при розробц≥ технолог≥чних карт дл¤ молочних ферм на 1200 кор≥в з удоЇм 3500 кг на корову в р≥к.

ѕри безприв’¤зному утриманн≥ худоби питом≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ знижуютьс¤ пор≥вн¤но з прив’¤зним на 23,1%, експлуатац≥йн≥ витрати - на 20,7 %, приведен≥ витрати – на 29,4%, а витрати прац≥ – на 19,9%.

ѕозитивн≥ елементи безприв’¤зного утриманн¤ тварин поЇднуЇтьс¤ з елементами прив’¤зного. ѕри так≥й, так називан≥й зм≥нно-поточн≥й технолог≥њ можна годувати ≥ доњти кор≥в у спец≥альному кормо-доњльному прим≥щенн≥ за граф≥ком. ÷ей комб≥нований спос≥б особливо ефективний в умовах використанн¤ культурних пасовищ.

Ќа п≥двищенн¤ м’¤сноњ продуктивност≥ ≥стотно впливають скороченн¤ терм≥ну ¤ловост≥ ≥ витрата корм≥в на середньор≥чну корову.

Ќайб≥льш економ≥чн≥ наступн≥ 4 системи утриманн¤ кор≥в:

«м≥нно-потокова система.  ор≥в утримують безприв’¤зно у боксових чи кор≥вникахна глибок≥й незм≥нн≥й п≥дстилц≥, год≥вл¤ за граф≥ком у «њдальн≥» - ф≥ксоване, доњнн¤ в спец≥альному чи прим≥щенн≥ год≥вл¤ ≥ доњнн¤ сполучен≥ й доњльним блокам.

«м≥нно-потокова технолог≥¤ з застосуванн¤м «подовженоњ ялинки»». ¬икористанн¤ за двосторонньоњ доњльноњ установки типу «ялинка» з≥ зб≥льшенн¤м м≥сць у груповому блоц≥ до 50. ѕовно рац≥ональн≥ кормо сум≥шки подаютьс¤ стр≥чковим транспортерами. ƒоњнн¤ кор≥в доњльними апаратами, перем≥щуваними в≥д м≥сц¤ в≥дключенн¤ до м≥сц¤ новоњ постановки спец≥альним кон6веЇром.  ормоњдальна установка пройшла виробнич≥ випробуванн¤ ≥ показала позитивн≥ результати. —ередн¤ продуктивн≥сть установки – 150 кор≥в на годину при робот≥ 4-х оператор≥в.

Ѕезприв’¤зне утриманн¤ ≥з год≥влею на вигульно-кормових майданчикам ≥ доњнн¤м у молочно-доњльному прим≥щенн≥. ”триманн¤ ≥ доњнн¤ кор≥в, збиранн¤ гною, напуванн¤, доборка молока ≥ допом≥жн≥ роботи зд≥йснюютьс¤ аналог≥чно зм≥нно-потоков≥й систем≥.

Ѕезприв’¤зне утриманн¤ у комб≥нованих боксах.  ор≥в утримують без прнив’¤з≥, застосовуючи комб≥нован≥ бокси дл¤ год≥вл≥ ≥ в≥дпочинку. ћ≥ж двома р¤дами бокс≥в розташован≥ год≥вниц≥, а м≥ж боксами ≥ гогд≥вниц¤ми – прох≥д.  ормов≥ сум≥шки подають односторонн≥ми кормороздатчиками  “”-10ј. ¬с≥ ≥нш≥ технолог≥чн≥ процеси зд≥йснюютьс¤ за загальним принципом безприв’¤зного утриманн¤ кор≥в.

—истема прив’¤зного утриманн¤ кор≥в в двох вар≥антах: перший – корови ц≥лий р≥к знаход¤тьс¤ у прим≥щенн¤х на прив’¤з≥ ≥ на вигульних площадках; другий – кор≥в у л≥тн≥й пер≥од щоденно виган¤ють на к≥лька годин на пасовища.

ѕрогресивн≥ технолог≥њ ¤вл¤ють собою таку систему взаЇмозалежних елемент≥в виробництва, що уконкретних природноеконом≥чних умовах забезпечуЇ найвищий вих≥д високо¤к≥сноњ продукц≥њ.

2.3 ѕлануванн¤ переробки ≥ реал≥зац≥њ ¤ловичини на —“ќ¬ “_____ ”

                        «а допомогою ≈ќћ дл¤ р¤ду динам≥ки розрахован≥ певн≥ показники ≥ абсолютн≥ прирости, базов≥ й ланцюгов≥ прирости вказують на те, що середньодобовий прир≥ст ¬–’ коливаЇтьс¤ з певною тенденц≥Їю до зниженн¤. ¬≥д’Їмн≥ значенн¤ темп≥в приросту також п≥дтверджують цей висновок.

                      —ередн≥й р≥вень р¤ду вказуЇ, що середн¤ величина з ус≥х р≥вн≥в ≥нтервального р¤ду становить 465,8 г, моментного 469,5 г.

                       –озмах вар≥ац≥й 62 г вказуЇ на зм≥ну м≥ж максимальною 482 г та м≥н≥мальною 420 г величиною середньодобового приросту ¬–’ за 5 рок≥в. ѕрогноз на наступну п’¤тир≥чку вказуЇ на зниженн¤ продуктивност≥ ¬–’. «а допомогою граф≥ка про≥люструЇмо фактичний ≥ вир≥вн¤ний р¤д середньодобового приросту ¬–’.

 

 

√раф≥к 1. ƒинам≥ка  показник≥в фактичного ≥ вир≥вн¤ного приросту ¬–’

 

                       Ќа зниженн¤ продуктивност≥ вплинули порушенн¤ норм год≥вл≥, незбалансован≥сть рац≥он≥в за в≥там≥нами та м≥кроелементами, незадов≥льн≥ умови утриманн¤ тварин.

                         ¬ажливим показником економ≥чноњ ефективност≥ виробництва ¤ловичини Ї соб≥варт≥сть 1ц приросту живоњ маси. ƒосл≥димо залежн≥сть соб≥вартост≥ в≥д вартост≥ корм≥в за допомогою одно факторних виробничих функц≥й.

            Ќеобх≥дн≥сть вивченн¤ р≥зних стор≥н с≥льськогосподарського виробництва часто вимагаЇ вивченн¤ в кожному окремому випадку певноњ системи зв’¤зк≥в ≥ залежностей. « ц≥Їю метою останн≥м часом широко використовують виробнич≥ функц≥њ. ћатематично-статистичне вираженн¤ економ≥чних ≥ психолог≥чних залежностей об’Їкту чи процесу, що розгл¤даЇтьс¤ називаЇтьс¤ виробничою функц≥Їю.

            “ак, залежн≥сть соб≥вартост≥ 1ц приросту живоњ маси ¬–’ в≥д вартост≥ корм≥в моделюЇ л≥н≥йна функц≥¤:

у = а + вх,  (2)

            де у – залежна зм≥нна;

            а – параметр, ¤кий визначаЇ початкове у при х = 0;

            в – коеф≥ц≥Їнт регрес≥њ, ¤кий показуЇ ¤к зм≥нюЇтьс¤ у на одиницю х.

            ƒл¤ визначенн¤ параметр≥в а ≥ в необх≥дно розв’¤зати систему нормальних р≥вн¤нь з двома нев≥домими:

 

–озгл¤немо вплив вартост≥ корм≥в на соб≥варт≥сть 1ц приросту ¬–’ в —“ќ¬ «___».

            “аблиц¤ 2.6. ¬их≥дн≥ дан≥ дл¤ побудови одно факторноњ виробничоњ функц≥њ залежност≥ соб≥вартост≥ 1ц приросту ¬–’ в≥д вартост≥ корм≥в.

 

 

            “≥сний зв’¤зок м≥ж соб≥варт≥стю 1ц приросту живоњ маси та варт≥стю корм≥в характеризуЇ коеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ, додатне значенн¤ величини ¤кого вказуЇ на пр¤мий зв’¤зок результативноњ ≥ фактичноњ ознаки.

             орел¤ц≥йна залежн≥сть м≥ж двома показниками проста пр¤мол≥н≥йна, оск≥льки ≥з зменшенн¤м вартост≥ корм≥в знижуЇтьс¤ соб≥варт≥сть 1ц приросту живоњ маси ¬–’.

  √оловним напр¤мом п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва ¤ловичини Ї посл≥довна ≥нтенсиф≥кац≥¤ на основ≥ зм≥цненн¤ кормовоњ бази ≥ забезпеченн¤ збалансованоњ год≥вл≥, удосконаленн¤ продуктивних ¤костей погол≥в’¤ , п≥двищенн¤ р≥вн¤ використанн¤ кор≥в ≥ продуктивност≥ молодн¤ку на в≥дгод≥вл≥, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ галуз≥, впровадженн¤ технолог≥й ≥ прогресивних форм орган≥зац≥њ та оплати прац≥.

     ” —“ќ¬ «___» продуктивн≥сть ¬–’ залишаЇтьс¤ низькою, строки вирощуванн¤ молодн¤ку перевищують нормативн≥ в п≥втора-два рази, внасл≥док чого генетичний потенц≥ал тварин використовуютьс¤ лише на 50-60%. ќсновною причиною цього Ї неповноц≥нна ≥ незбалансована за вм≥стом ам≥нокислот, в≥там≥н≥в  ≥ м≥кроелемент≥в год≥вл¤ ¬–’. “ому дл¤ п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва ¤ловичини в господарств≥ необх≥дне безпереб≥йне  постачанн¤ ферм повноц≥нними кормами, що забезпечить зростанн¤ продуктивност≥ ≥ окупност≥ витрат. ѕри год≥вл≥ ¬–’ збалансованими рац≥онами до 50% поживних речовин згодовуваних корм≥в витрачаЇтьс¤ на одержанн¤ продукц≥њ. «а цих умов середньо добовий прир≥ст живоњ маси  молодн¤ку може становити 850г при витратах корм≥в на 1ц 4,5-5,0 ц корм . од. –≥вень год≥вл≥ прот¤гом усього пер≥оду вирощуванн¤ ≥ год≥вл≥ молодн¤ку   маЇ забезпечити запрограмовану продуктивн≥сть погол≥в’¤ ≥ високу оплатну норму.

≤стотним фактором п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва ¤ловичини Ї поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ виробництва. ” —“ќ¬ «___» через ≥снуюч≥ в≥дм≥нност≥ в технолог≥њ ≥ механ≥зац≥њ виробничих процес≥в  не забезпечуютьс¤ оптимальн≥ розм≥ри ферм, що спричинюють низький р≥вень  ефективност≥  виробництва ¤ловичини.

 ¬ажливим фактором ефективност≥ ≥ндустр≥альноњ технолог≥њ в виробництв≥ ¤ловичини Ї проведенн¤ необх≥дних ветеринарних (проф≥лактичних ≥ л≥кувальних) заход≥в на ферм≥. ¬ умовах великоњ концентрац≥њ погол≥в’¤ роль ветеринарного обслуговуванн¤ значно зростаЇ ≥ воно стаЇ нев≥д’Їмною   складовою нормального функц≥онуванн¤ комплексу  та ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ¤ловичини.

” нових умовах ринкових взаЇмов≥дносин  у галуз≥ тваринництва , системи оплати прац≥  та њх виб≥р визначаютьс¤ виключно через результати роботи колективу ферми його чисельн≥сть, обс¤г ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ , витрати на виробництво та виручку в≥д њњ реал≥зац≥њ. “обто основним джерелом формуванн¤ фонду оплати прац≥ Ї к≥нцевий результат – валовий дох≥д ≥ прибуток.

ѕроте за умов ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, нестаб≥льност≥ ц≥н на ресурси виробництва, ¤к≥ пост≥йно зростають (причому зростають до зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю,  а значно вище), результати виробництва за незалежними в≥д колективу причинами складаютьс¤ негативними, витрати перевищують надходженн¤ , виробництво стаЇ збитковим.

ќзначена ситуац≥¤ призводить до послабленн¤ мотивац≥йних фактор≥в до прац≥ , продуктивн≥сть њњ знижуЇтьс¤ , виробництво скорочуЇтьс¤, що ≥ спостер≥гаЇтьс¤ на практиц≥ господарюванн¤ у тваринницьк≥й галуз≥.

” тваринництв≥ найб≥льш доц≥льною системою оплати прац≥ Ї в≥др¤дно прем≥альна система, ¤ка передбачаЇ оплату  прац≥ за такими двома показниками:

1. ќбс¤г виконаних роб≥т , за що виплачуЇтьс¤ аванс в розм≥р≥ прийн¤тих  ≥ господарств≥ тарифних ставок ≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в з урахуванн¤м надбавок за класн≥сть  , ¤к≥сть виконаних роб≥т, шк≥длив≥сть роб≥т , стаж роботи та ≥нше , що передбачено в положенн≥ з оплати прац≥ в господарств≥.

2.  ≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ  з доплатою до авансу 25-50% за умов отриманн¤  к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ зг≥дно з прийн¤тими нормативами.

” —“ќ¬ «___» у м’¤сному  скотарств≥ застосовують колективн≥ розц≥нки оплати прац≥, розрахован≥ за квал≥ф≥кац≥йними групами , а розпод≥л зароб≥тноњ плати м≥ж членами колективу зд≥йснюЇтьс¤ в≥д виробленоњ  роб≥тником к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ при ≥ндив≥дуальному закр≥пленн≥ тварин.

  –озц≥нки за продукц≥ю дл¤ оплати прац≥ розраховують у так≥й посл≥довност≥:

-                     уточнюють норму обслуговуванн¤ тварин залежно системи утриманн¤ та механ≥зац≥њ виробничих процес≥в;

-                     обчислюють р≥чну продуктивн≥сть  залежно в≥д нормо забезпеченост≥  та породного складу тварин; 

-                     розраховують р≥вень продукц≥њ в≥д закр≥пленоњ групи тваринам;

-                     встановлюють розр¤ди роб≥т, за ¤кими тариф≥куютьс¤ роб≥тники;

-                     обчислюють р≥чний тарифний фонд зароб≥тноњ плати (множенн¤м суми денних тарифних ставок роб≥тник≥в на нормативну к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥ за р≥к);

-                     визначають коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥ – 1,25-1,50 (чим вища продуктивн≥сть , тим вищий ≥ коеф≥ц≥Їнт).–озрахунок

,(1)

зд≥йснюЇтьс¤ за такою формулою:

де – – розц≥нка оплати за одиницю продукц≥њ ,кг , ц, шт.;

D-к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од≥, на ¤кий розраховуЇтьс¤ розц≥нка ,дн.;

K-коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥;

f-  оеф≥ц≥Їнт розпод≥лу фонду оплати прац≥ на сполучен≥ види продукц≥њ : прир≥ст; припл≥д;

¬- вих≥д продукц≥њ кг, ц, гол.

ќтриману за м≥с¤ць продукц≥ю – прир≥ст ≥ припл≥д – множать на розрахунков≥ розц≥нки , що визначають загальну суму оплати по бригад≥. –озпод≥л суми м≥ж квал≥ф≥кац≥йними групами зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в . Ќайвищий коеф≥ц≥Їнт встановлюють дл¤ роб≥тник≥в , ¤к≥ виконують найб≥льш складн≥ та в≥дпов≥дальн≥ роботи.

Ќа сучасному етап≥ реформуванн¤ економ≥ки в напр¤мку ринкових в≥дносин роль натуральноњ оплати прац≥ набуваЇ неаби¤коњ актуальност≥, особливо в умовах знец≥ненн¤ грошей, розвитку ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, низькоњ  грошовоњ оплати прац≥ в господарств≥. јсортимент натуральноњ оплати суттЇво розширюЇтьс¤ за рахунок не лише виробленоњ продукц≥њ тваринництва, а й продукт переробки с≥льськогосподарськоњ сировини.

¬ нових умовах господарюванн¤ стаЇ недоц≥льним зб≥льшувати виробництво валовоњ продукц≥њ будь-¤кою ц≥ною. Ќеобх≥дно матер≥ально за≥нтересувати прац≥вник≥в с≥льськогосподарського виробництва не т≥льки у зб≥льшенн≥ , а й у здешевленн≥ виробництва продукц≥њ. ƒос¤гти цього можна в тому випадку , ¤кщо система оплати прац≥ буде побудована з урахуванн¤м того показника, при визначенн≥ ¤кого берутьс¤ до уваги к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ , њњ ¤к≥сть, а також розм≥р матер≥альних витрат на њњ виробництво . “аким синтетичним показником Ї сума одержаного валового доходу , ¤кий Ї  Їдиним джерелом формуванн¤ фонд≥в нагромадженн¤ ≥ споживанн¤.

¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки важливого значенн¤ набувають  питанн¤ взаЇмозв’¤зку оплати прац≥ з системою ц≥ноутворенн¤. —аме врегулюванн¤ ц≥ Ї вих≥дним елементом регулюванн¤ зароб≥тноњ плати , ¤к з точки зору формуванн¤ кошт≥в на оплату прац≥ , так ≥ реал≥зац≥њ доход≥в.

ѕроте за умов ≥нфл¤ц≥йних процес≥в , нестаб≥льност≥ ц≥н на ресурси виробництва , ¤к≥ пост≥йно зростають , результати  виробництва за незалежними в≥д колективу причинами складаютьс¤ негативними , витрати перевищують надходженн¤, виробництво стаЇ збитковим.

ќзначена ситуац≥¤ призводить до послабленн¤ мотивац≥йних фактор≥в до прац≥ , продуктивн≥сть њњ знижуЇтьс¤ , виробництво скорочуЇтьс¤, що ≥ спостер≥гаЇтьс¤ на практиц≥ господарюванн¤ у тваринницьк≥й галуз≥.

” тваринництв≥ найб≥льш доц≥льною системою оплати прац≥ Ї в≥др¤дно прем≥альна система ,¤ка передбачаЇ оплату прац≥ за двома показниками:

- ќбс¤г виконаних  , за що виплачуЇтьс¤ аванс в розм≥р≥ прийн¤тих ≥ господарств≥ тарифних ставок ≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в з урахуванн¤м надбавок за класн≥сть , ¤к≥сть виконаних роб≥т ,стаж роботи та ≥нше , що передбачено в положенн≥ з оплати прац≥ в господарств≥.

-  ≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ з доплатою до авансу 25-50% за умов отриманн¤ к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ зг≥дно з прийн¤тими нормативами.

” —“ќ¬ «ћир» у тваринництв≥ застосовують колективн≥ розц≥нки оплати прац≥ ,розрахован≥ за квал≥ф≥кац≥йними групами, а розпод≥л зароб≥тноњ плати  м≥ж членами колективу зд≥йснюЇтьс¤ в≥д виробленоњ роб≥тником к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ при ≥ндив≥дуальному закр≥пленн≥ тварин.

–озц≥нки за продукц≥ю дл¤ оплати прац≥ розраховують у так≥й посл≥довност≥: уточнюють норму обслуговуванн¤ тварин залежно в≥д системи утриманн¤ та механ≥зац≥њ виробничих процес≥в ; обчислюють р≥чну продуктивн≥сть залежно в≥д нормо забезпеченост≥ та породного складу тварин; розраховують вих≥д продукц≥њ в≥д закр≥пленоњ групи тварин ; встановлюють розр¤ди роб≥т, за ¤кими тариф≥кують роб≥тник≥в; обчислюють р≥чний тарифний фонд зароб≥тноњ плати (множенн¤м суми денних тарифних ставок роб≥тник≥в на нормативну к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в за р≥к); визначають коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥ -1,.25-1,50 (чим вища продуктивн≥сть , тим вищий ≥ коеф≥ц≥Їнт). –озрахунок зд≥йснюЇтьс¤ за такою формулою

 де – – розц≥нка оплати за одиницю продукц≥њ ,кг , ц, шт.;

D-к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од≥, на ¤кий розраховуЇтьс¤ розц≥нка, дн;

K-коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥;

f-  оеф≥ц≥Їнт розпод≥лу фонду оплати прац≥ на сполучен≥ види продукц≥њ : прир≥ст; припл≥д;

¬- вих≥д продукц≥њ кг, ц, гол.

 

ќтриману за м≥с¤ць продукц≥ю – прир≥ст ≥ припл≥д – множать на розрахунков≥ розц≥нки , що визначають загальну суму оплати по бригад≥. –озпод≥л суми м≥ж квал≥ф≥кац≥йними групами зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в . Ќайвищий коеф≥ц≥Їнт встановлюють дл¤ роб≥тник≥в , ¤к≥ виконують найб≥льш складн≥ та в≥дпов≥дальн≥ роботи.

Ќа сучасному етап≥ реформуванн¤ економ≥ки в напр¤мку ринкових в≥дносин роль натуральноњ оплати прац≥ набуваЇ неаби¤коњ актуальност≥, особливо в умовах знец≥ненн¤ грошей, розвитку ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, низькоњ  грошовоњ оплати прац≥ в господарств≥. јсортимент натуральноњ оплати суттЇво розширюЇтьс¤ за рахунок не лише виробленоњ продукц≥њ тваринництва, а й продукт переробки с≥льськогосподарськоњ сировини.

¬ нових умовах господарюванн¤ стаЇ недоц≥льним зб≥льшувати виробництво валовоњ продукц≥њ будь-¤кою ц≥ною. Ќеобх≥дно матер≥ально за≥нтересувати прац≥вник≥в с≥льськогосподарського виробництва не т≥льки у зб≥льшенн≥ , а й у здешевленн≥ виробництва продукц≥њ. ƒос¤гти цього можна в тому випадку , ¤кщо система оплати прац≥ буде побудована з урахуванн¤м того показника, при визначенн≥ ¤кого берутьс¤ до уваги к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ , њњ ¤к≥сть, а також розм≥р матер≥альних витрат на њњ виробництво . “аким синтетичним показником Ї сума одержаного валового доходу , ¤кий Ї  Їдиним джерелом формуванн¤ фонд≥в нагромадженн¤ ≥ споживанн¤.

¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки важливого значенн¤ набувають  питанн¤ взаЇмозв’¤зку оплати прац≥ з системою ц≥ноутворенн¤. —аме врегулюванн¤ ц≥ Ї вих≥дним елементом регулюванн¤ зароб≥тноњ плати , ¤к з точки зору формуванн¤ кошт≥в на оплату прац≥ , так ≥ реал≥зац≥њ доход≥в.

—вою продукц≥ю —“ќ¬ «___» продаЇ не лише в м. ______________, але й у ____________________________________________________________________та ≥нш≥. јле основне м≥сце реал≥зац≥њ – м≥сто. 75% продукц≥њ —“ќ¬ «___» продаЇ в м≥ст≥. ” 2006-2007 рр., реал≥зац≥¤ ≥конку ренто спроможн≥сть продукц≥њ об’Їднанн¤  на досить високому р≥вн≥. ≤ це, головним чином , визначаЇтьс¤ не технолог≥Їю , виробництвом молока, не витратами на виробництво ≥ реал≥зац≥ю молока, а, в першу чергу, низькою плато спроможн≥стю населенн¤.

2.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть запропонованих заход≥в на —“ќ¬ «___»

« розвитком ринкових в≥дносин проблема ¤кост≥  виробленоњ продукц≥њ стаЇ надзвичайно актуальною. ¬она не обмежуЇтьс¤ т≥льки сферою виробництва , а охоплюЇ всю систему життЇзабезпеченн¤ сусп≥льства ≥ держави. ќднак саме на виробнич≥й стад≥њ р≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми набуваЇ важливого значенн¤ , оск≥льки конкуренц≥¤ на  внутр≥шньому  ≥ св≥товому ринках висуваЇ ¤к≥сть основним вим≥рником конкурентоздатност≥, вир≥шальним фактором ≥нтенсивного розвитку економ≥ки ≥ виходу з кризи.

як≥сть в≥дображаЇ м≥ру корисност≥ продукту , його здатн≥сть задовольн¤ти потреби, в≥дпов≥дати ч≥тко визначеному попиту. ѕри цьому варто розр≥зн¤ти прийн¤тий , граничний , ≥деальний р≥вн≥ ¤кост≥: прийн¤тий – середн≥й показник дефектност≥; граничний – обмеженн¤, максимально припустимий р≥вень дефектност≥; ≥деальний – абсолютний чи бездефектний результат, за ¤кого р≥зниц¤ м≥ж ц≥нн≥стю вибору дл¤ споживача ≥ витратами виробництва ≥з виготовлювача дос¤гаЇ максимуму , а виробник отримуЇ максимальний прибуток.

«вичайно, при визначенн≥ ц≥Їњ економ≥чно ≥ методично обірунтовано використанн¤  не виробничоњ а комерц≥йноњ соб≥вартост≥. ќтже ,. «ростаЇ необх≥дн≥сть зд≥йсненн¤ економ≥чноњ оц≥нки ¤кост≥ на вс≥х р≥вн¤х формуванн¤ продукц≥њ.

ќсобливост≥ вивченн¤ й оц≥нки перспектив росту ¤кост≥ в систем≥ јѕ  зв’¤зан≥ з≥ специф≥кою аграрноњ сфери , з динам≥чн≥стю в≥дносин  ≥ повноњ розбалансуванн¤м зв’¤зк≥в м≥ж структурами ≥ галуз¤ми. як приклад приведемо галузь м'¤сного скотарства, тому що виробництво  ¤ловичини в≥дображаЇ багато проблем аграрноњ сфери.

” загальному баланс≥  поживних речовин частка м’¤сних продукт≥в займаЇ в середньому в споживанн≥ дорослого населенн¤ 20% , а в д≥тей – 50-60%. “ому до ¤кост≥ ¤ловичини пред’¤вл¤ютьс¤ особлив≥ вимоги. Ќезважаючи на те, що в останн≥ 3-5 рок≥в у ц≥лому в ”крањн≥ частка молока 1 сорту складаЇ 80-

83%, ¤к≥сть його не в≥дпов≥даЇ вимогам сучасних стандарт≥в. —ередн≥ показники вм≥сту жиру ≥ б≥лка в м’¤с≥ складають 3,55 ≥ 3,17%.

            —пад виробництва, низька куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤ призвели до зниженн¤ споживанн¤ м’¤сних продукт≥в на душу населенн¤ до 252  кг, що на 134  кг менше, н≥ж у 1990р.

            “аблиц¤ 2.6. ѕор≥вн¤льна оц≥нка ефективност≥ виробництва ¤ловичини —“ќ¬ «___», 2005-2007 рр.

¬итрата корм≥в на 1 голову, тис. корм. од.	2,7	3,05	1,13
—ередньор≥чний уд≥й на 1 корову, кг	1622	1842	1,14
–≥вень товарност≥	74,9	77,7	1,04
оеф≥ц≥Їнт зал≥ку	0,958	0,985	1,03
I сортом	40,1	45,9	1,15
II сортом	50,2	50,0	1,00
Ќесортовим	9,7	4,1	0,42
оеф≥ц≥Їнт сортност≥	0,878	0,933	1,06
оеф≥ц≥Їнт ¤кост≥	0,841	0,919	1,09
¬иробнича соб≥варт≥сть 1 т, тис. грн.	652	616	0,96
ѕрибуток на 1 т м’¤са тис. грн.	35	73	2,09
–≥вень рентабельност≥, %	6,1	13,6	2,23

 

‘акторний анал≥з ¤кост≥ тваринницькоњ продукц≥њ дозволив уточнити систему фактор≥в ≥ ступ≥нь њхнього впливу на ефективн≥сть. “ак, генетико б≥олог≥чн≥ фактори визначають ¤к≥сть на 30%, орган≥зац≥йно-технолог≥чн≥ – на 17, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ – на 10, економ≥ко-соц≥альн≥ – на 6, природно-еколог≥чн≥ – на 10, ¤к≥сть прац≥ – на 15, ¤к≥сть засоб≥в виробництва – на 12%.

            “аким чином, програма формуванн¤ ≥ управл≥нн¤ ¤к≥стю ¤ловичини повинна включати економ≥чне обірунтуванн¤ актуальност≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ; загальн≥ положенн¤ ≥ принципи формуванн¤, обл≥ку ≥ управл≥нн¤ ¤к≥стю на стад≥њ прогнозуванн¤, виробництва, реал≥зац≥њ, переробки ≥ споживанн¤; систематизован≥ способи ≥ прийоми контролю ¤кост≥ ресурсноњ бази галуз≥, орган≥зац≥њ прац≥ ≥ виробництва на кожн≥м робочому м≥сц≥; оц≥нки ¤кост≥ прац≥, сировини ≥ продукц≥њ; матер≥альне стимулюванн¤ ¤кост≥ прац≥, виробництва ≥ продукц≥њ; функц≥ональна побудова модел≥ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ в≥рог≥дн≥сть ≥нформац≥њ з експертизи соц≥ально-економ≥чного впливу ¤кост≥. ≤, звичайно, т≥льки глибоке розум≥нн¤ й усв≥домленн¤ економ≥чноњ значимост≥ ¤кост≥ кожним прац≥вником забезпечить д≥Їв≥сть ц≥Їњ програми.

 

¬исновки та пропозиц≥њ

 

—“ќ¬ «___» маЇ середн≥й р≥вень спец≥ал≥зац≥њ. ќсновною галуззю Ї рослинництво (вирощуванн¤ зерна). √осподарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥ цукрових бур¤к≥в. «начну питому вагу в структур≥ товарноњ продукц≥њ займаЇ тваринництво, а саме скотарство (молоко ≥ м’¤со великоњ рогатоњ худоби).

            ¬иробництво ≥нших вид≥в продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва маЇ допом≥жне значенн¤: створюють умови розвитку основних ≥ розвинутих галузей, забезпечують кормо постачанн¤.

            Ќауково обірунтована спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї зб≥льшенню виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ, що забезпечуЇтьс¤ ефективним використанн¤м земельних уг≥дь, матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в.

            —“ќ¬ «___» маЇ _____ступеневу, в≥дд≥лкову орган≥зац≥йно-управл≥нську структуру, що поЇднуЇ в≥дд≥лок є_, в≥дд≥лок є_, тракторну бригаду, тваринницьк≥ ферми.___________________________________________________________________

            —труктура управл≥нн¤ —“ќ¬ «­___» - пор¤док п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ взаЇмозв’¤зку м≥ж окремими прац≥вниками ≥ ланками управл≥нн¤.

            ¬≥дд≥лок Ї п≥дрозд≥лом, що п≥дпор¤дковуЇтьс¤ голов≥ товариства ≥ об’ЇднуЇ вс≥ бригади, ферми, ланки. Ѕригадири, зав≥дуюч≥ фермами п≥дпор¤дковуютьс¤ керуючим в≥дд≥лками. «ав≥дуюч≥ складами, культурно-побутовими установами ≥ п≥дсобними господарства, п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо голов≥ правл≥нн¤. ¬ищим органом управл≥нн¤ —“ќ¬ «___» Ї загальн≥ збори, контрольно-рев≥з≥йним – рев≥з≥йна ком≥с≥¤. ѕравл≥нн¤ товариства Ї виконавчо-розпор¤дчим органом, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво з≥ справами господарства в пер≥од м≥ж зборами.

            ” прогресивн≥й технолог≥њ комплексно взаЇмопов’¤зуютьс¤ технолог≥чн≥ процеси ≥ способи њхнього виконанн¤, що поЇднують б≥олог≥чну, техн≥чну й орган≥зац≥йно-економ≥чну сторони виробництва:

- система заход≥в щодо плем≥нноњ роботи, що забезпечуЇ формуванн¤ високопродуктивних тварин, придатних до промисловоњ технолог≥њ;

- орган≥зац≥¤ в≥дтворенн¤ тварин, рац≥ональне сполученн¤ статево в≥кових груп у черед≥, визначенн¤ темп≥в зб≥льшенн¤ погол≥в’¤, терм≥н≥в продуктивного використанн¤ ≥ реал≥зац≥њ тварин;

- створенн¤ м≥цноњ кормовоњ бази, що забезпечуЇ ≥нтенсивну повноц≥нну год≥влю тварин;

- рац≥ональн≥ способи загот≥вл≥, збереженн¤ ≥ п≥дготовки корм≥в до згодовуванн¤;

- орган≥зац≥¤, норми, типи ≥ рац≥они год≥вл≥, використанн¤ продукт≥в х≥м≥њ ≥ м≥кроб≥олог≥њ, контроль за ефективн≥стю год≥вл≥;

- орган≥зац≥¤ утриманн¤ тварин;

- оптим≥зац≥¤ комплект≥в машин ≥ устаткуванн¤, а також њхнього використанн¤ ≥ технолог≥чного обслуговуванн¤;

- орган≥зац≥¤ ≥ продуктивн≥сть прац≥, розпор¤док робочого дн¤, норми обслуговуванн¤ тварин, розм≥щенн¤, квал≥ф≥кац≥¤ ≥ використанн¤ трудових ресурс≥в, система оплати ≥ матер≥ального стимулюванн¤ прац≥;

- буд≥вництво ≥ реконструкц≥¤ прим≥щень, њхнЇ устаткуванн¤, в≥дпов≥дн≥сть њхн≥м вимогам комплексноњ механ≥зац≥њ й умовам утриманн¤ тварин;

- зоотехн≥чн≥ вимоги до умов утриманн¤, год≥вл≥ ≥ використанн¤ тварин;

- ветеринарно-сан≥тарн≥ проф≥лактичн≥ заходи.

            “аким чином, освоЇнн¤ прогресивних технолог≥й вимагаЇ комплексного п≥дходу до п≥двищенн¤ ефективност≥ тваринництва на основ≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва ≥, насамперед, б≥олог≥чних процес≥в.

 

—писок використаноњ л≥тератури

 

1. јгропромисловий комплекс ”крањни: стан, тенденц≥њ та перспективи розвитку. –  .: ≤ј≈ ”јјЌ,  2007. – 482 с.
2. «јнал≥з господарськоњ д≥¤льност≥» п≥д загальною редакц≥Їю —тражева ¬.≤.,  ињв: «¬ища школа», 2007р.
3. јнтикризове керуванн¤: в≥д банкрутства до ф≥нансового оздоровленн¤ /ѕ≥д ред. √.ѕ.≤ванова. –  .: «акон ≥ право. 2007р.
4. јндр≥йчук ¬.√. ≈коном≥ка аграрних п≥дприЇмств. –  .: ≤«ћЌ,  2007. – 510 с.
5. јндр≥йчук ¬.. Ѕагер Ћ. ћенеджмент: прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ризик. –  .:  Ќ≈”, 2007. – 314 с.
6. јндр≥йчук ¬.√. ≈коном≥ка аграрного п≥дприЇмства. Ќавчально-методичний пос≥бник дл¤ самост≥йного вивченн¤ дисципл≥ни. –  .:  Ќ≈”, 2007. – 355 с.
7. јндр≥йчук ¬.√. ќц≥нка макро- ≥ м≥кро параметр≥в економ≥ки в контекст≥ продовольчоњ безпеки ”крањни //≈коном≥ка јѕ . – 2006. - є5. – —. 61-65.
8. Ѕ≥луха ћ.“. ‘орми ф≥нансово-господарського контролю (рев≥з≥¤, аудит, судово-бухгалтерська експертиза) // Ѕухгалтерський обл≥к ≥ аудит. – 2007. - є7. – —. 12-14.
9. Ѕ≥луха ћ.“. “еор≥¤ ф≥нансово-господарського контролю ≥ аудиту. –  .: ¬ища школа, 2007.
10. Ѕ≥луха ћ.“.  урс аудиту. –  .: ¬ища школа: “-во ««нанн¤», 2007. – 573 с.
11. Ѕалабанов ».“. «ќсновы финансового менеджмента». ћ.: «‘инансы и статистика». 2007.
12. Ѕаканов ћ.». «“еори¤ экономического анализа». ”чебник. – ћ., 2007р.- 288 с.
13. ¬орст …., –евентлоу ѕ. Ёкономика фирмы. – ћ.: ¬ысша¤ школа, 2007. – 270 с.
14. √орелк≥н ¬.“. «–озрахунки на п≥дприЇмствах» /¬≥сник податковоњ служби / - 2007р. є29, с. 33-40.
15. √рузинов ¬.ѕ. ≈коном≥ка п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмництва –  .: —ќ‘≤“, 2007.
16. √уцай люк 3. јудит ф≥нансових результат≥в //Ѕухгалтерський обл≥к ≥ аудит. – 2007. - є8. – —. 13-16.
17. ƒем’¤ненко ћ.я. ќснови податкових в≥дносин. –  .: ≤ј≈ ”јјЌ, 2007. – 263 с.
18. ƒем’¤ненко —.≤. ћенеджмент виробничих витрат. –  .:  Ќ≈”, 2007. – 264 с.
19. ≈коном≥ка п≥дприЇмства. –  .:  Ќ≈”, 2006. – 528 с.
20. ≈коном≥ка п≥дприЇмства. ѕ≥дручник дл¤ вуз≥в. ѕ≥д ред. ”.я. √орфинкел¤. ’.: Ѕанки ≥ б≥рж≥. 2007. – 367 с.
21. ≈коном≥ка: ѕ≥дручник. –  .: ««нанн¤». 2007р.
22. ≈коном≥ка ≥ б≥знес /ѕ≥д ред. ¬.¬. ашаЇва. –  .: «¬ища школа». 2005р.
23. «агородний ¬.ѕ. Ќалоги й налоговый контроль в ”краине. –  .: ј.—. ., 2006. – 639 с.
24. «авгородн≥й ј.√., ¬ознюк √.Ћ., —мовженко “.—. ‘≥нансовий словник. – Ћьв≥в: ¬ид-во ƒерж. ун-ту «Ћьв≥вська пол≥техн≥ка», 2007. – 384 с.
25.  асл «., Ѕекнер ћ., Ќельсон ј.  Ёффективное фермерское хоз¤йство: ѕер. с англ. – ћ.: ¬ќ јгропромиздат, 2007. – 495 с.
26.  ембэлл –., ћакконэлл, —тенди Ћ. Ѕрю. Ёкономикс: ¬ 2-х т. – ћ.: –еспублика, 2007. – “.2. – —. 238-249.

 

ƒодатки