«м≥ст

 

Ќј«¬ј –ќ«ƒ≤Ћ”

—“ќ–≤Ќ »

¬ступ 1.      ѕриродно-економ≥чна характеристика господарств. 2.      јнал≥з стану ≥ розвитку виробництва свинини за 3 роки. 3.      ќрган≥зац≥¤ виробництва свинини:             орган≥зац≥¤ основних виробничих процес≥в;             форми орган≥зац≥њ прац≥;             орган≥зац≥¤ збер≥ганн¤ продукц≥њ. 4.      ѕлануванн¤ виробництва свинини:             ѕлануванн¤ погол≥в’¤ тварин, њх продуктивност≥, норми виробництва продукц≥њ;             ѕлануванн¤ оплати прац≥, матер≥альних ≥ грошових витрат. ¬изначенн¤ плановоњ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ. 5.      ‘≥нансов≥ результати виробництва м’¤са свинини. 6.      шл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва м’¤са свинини.   ¬исновки ≥ пропозиц≥њ. —писок використаноњ л≥тератури.

1-5 6-15 16-18   19-22 22-24 24   25-31   32-33     34-35 36-37   38-39 40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¬ступ

—винарство – це галузь с≥льськогосподарського виробництва, що забезпечуЇ населенн¤ багатьох крањн св≥ту ц≥нними продуктами харчуванн¤. «а статистичними даними зараз у св≥т≥ виробл¤Їтьс¤ понад 220 млн. тонн м’¤са, з ¤ких близько 41% припадаЇ на свинину.

” р≥зних рег≥онах нашоњ крањни свинарство з давн≥х час≥в було традиц≥йною галуззю тваринництва. ÷≥нн≥ господарсько корисн≥ ознаки свиней – висока в≥дтворна здатн≥сть, скоросп≥л≥сть та окупн≥сть корму, високий заб≥йний вих≥д ≥ енергетичн≥сть продукт≥в забою – гарантують њх перевагу у виробництв≥ м’¤са пор≥вн¤но з ≥ншими видами с≥льськогосподарських тварин. —вин≥ дуже плодюч≥. ѕри задов≥льних умовах год≥вл≥ й утриманн¤ в≥д свиноматки можна одержати два опороси на р≥к, а в кожному опорос≥ – по 10-12 порос¤т.

—вин≥ пор≥вн¤но з ≥ншими с≥льськогосподарськими тваринами значно скоро сп≥л≥ш≥. ” результат≥ високоњ плодючост≥ ≥ доброњ скоросп≥лост≥ свиней в≥д кожноњ свиноматки шл¤хом в≥дгод≥вл≥ њњ приплоду можна мати 2-2,5 тонни на р≥к, тод≥ ¤к в≥д приплоду одн≥Їњ корови за той же пер≥од одержують лише 2,5-3,5 ц м'¤са.

ѕор≥вн¤но з ≥ншими видами тварин свин≥ при забоњ характеризуютьс¤ вищим процентом њст≥вних продукт≥в. як≥сть ≥ поживна ц≥нн≥сть цих продукт≥в значно вищ≥ за ¤к≥сть та енергетичн≥сть продукт≥в ≥нших с≥льськогосподарських тварин. «а ефективн≥стю використанн¤ корму на продукц≥ю свин≥ перевершують ус≥ ≥нш≥ види с≥льськогосподарських тварин ≥ поступаютьс¤ лише бройлерам.

—вин≥ – тварини, ¤к≥ добре акл≥матизуютьс¤. ¬они легко пристосовуютьс¤ до р≥зноман≥тних кл≥матичних та кормових умов ≥ њх можна розводити в господарствах р≥зного напр¤му на вс≥й територ≥њ ”крањни. —винарство даЇ можлив≥сть ≥нтенсивно вир≥шувати м'¤сну проблему в крањн≥.

ѕроте одним з основних фактор≥в, ¤ких стримуЇ зб≥льшенн¤ виробництва свинини, Ї недостатн¤ к≥льк≥сть корм≥в, низька  њх ¤к≥сть та пост≥йний деф≥цит в рац≥онах протењну. Ќа¤вн≥ прим≥щенн¤ багатьох спец≥ал≥зованих по свинарству господарств, а також малих ≥ середн≥х свиноферм не повною м≥рою в≥дпов≥дають оптимальним вимогам утриманн¤ р≥зних виробничих груп тварин.

≤нтенсиф≥кац≥ю галуз≥ стимулюЇ велика р≥зниц¤ м≥ж продуктивн≥стю плем≥нного ≥ товарного свинарства. ” товарних господарствах в≥дм≥чаютьс¤ значн≥ упущенн¤ щодо ремонту маточного погол≥в’¤. ” систем≥ ¤к≥сного пол≥пшенн¤ маточного погол≥в’¤ товарних господарств недол≥ком сл≥д вважати безсистемне використанн¤ вирощеного молодн¤ку в племгоспах, близько 70%  продукц≥њ реал≥зуютьс¤ на м’¤сокомб≥нати.

—вин≥ здатн≥ давати велику к≥льк≥сть приплоду внасл≥док ранньоњ статевоњ зр≥лост≥, короткого пер≥оду поросност≥ й високоњ багатопл≥дност≥. ¬≥д окремих свиноматок за опорос одержують до 12 порос¤т.

ѕри збалансованих рац≥онах на 1 кг приросту свин≥ витрачають – 3-4 кг корму. —еред ≥нших с≥льськогосподарських тварин вони характеризуютьс¤ найвищим заб≥йним виходом – 70-80%.

—винина в≥др≥зн¤Їтьс¤ високим вм≥стом повноц≥нного ≥ легко-перетравного б≥лка, а також незам≥нних ам≥нокислот. ”супереч поширеному твердженню вона не п≥двищуЇ вм≥сту холестерину в кров≥ ≥ не спри¤Ї захворюванню людей на атеросклероз. ¬ 1 кг  свинини м≥ститьс¤ 600 мг холестерину, в так≥й же к≥лькост≥ кур¤тини – 1130, ¤ловичини – 670, вершкового масла – 2240, маргарину – 1560 мг. ўо ж до свин¤чого сала, то в ньому холестерину майже немаЇ.

ќтже, не випадково, що свиней розвод¤ть ≥ њхнЇ м'¤со споживають ¤к високо ц≥нний продукт майже в ус≥х рег≥онах св≥ту.

јнал≥з сучасного стану виробництва м'¤сноњ продукц≥њ св≥дчить, що швидке нарощуванн¤ його темп≥в неможливе без ≥нтенсивного розвитку вс≥х вид≥в худоби та птиц≥ ≥ особливо традиц≥йноњ в ”крањн≥ галуз≥ свинарства.

” нас в ”крањн≥ свин¤ споконв≥ку вважалась годувальницею та джерелом прибутку сел¤нськоњ родини ≥ майже н≥коли не була збитковою у дбайливого господар¤. Ќе переб≥льшуючи, можна сказати, що свинарство значною м≥рою Ї нац≥ональною галуззю нашого с≥льськогосподарського виробництва. Ѕули часи, коли свинина в загальному виробництв≥ м'¤са наближалас¤ до 58%.

Ќа превеликий жаль, всупереч обірунтован≥й практиц≥ б≥льшост≥ крањн св≥ту ≥ нашим нац≥ональним традиц≥¤м ц¤ важлива галузь тваринництва в ”крањн≥ в останн≥ дес¤ть рок≥в катастроф≥чно занепала. ¬ б≥льшост≥ господарств генетичний потенц≥ал наших пор≥д зараз використовуЇтьс¤ за репродуктивними ¤кост¤ми лише на 45-50%, а за в≥дгод≥вельними нав≥ть на 20-25%.

—еред господарств, ¤к≥ займаютьс¤ свинарством, нин≥ нараховуЇтьс¤ в основному чотири категор≥њ: державн≥; колективн≥ п≥дприЇмства, створен≥ внасл≥док проведенн¤ реформ; ≥ндив≥дуальн≥ п≥дсобн≥ ≥ фермерськ≥. «а р≥зними джерелами ≥нформац≥њ њх дол¤ у виробництв≥ свинини визначаЇтьс¤ приблизно таким сп≥вв≥дношенн¤м: 10, 25, 64 ≥ 1 %. як бачимо, дол¤ виробництва свинини в ≥ндив≥дуальних присадибних господарствах у в≥дсотковому в≥дношенн≥ б≥льша, н≥ж в господарствах державних ≥ колективних, однак за фактичним волом цього показника вони незначно поки що перевищують р≥вень, ¤кий було дос¤гнуто в цьому сектор≥ ще 10-15 рок≥в тому. ѕри цьому можлив≥сть подальшого розвитку присадибних ≥ндив≥дуальних господарств на даний пер≥од майже вичерпана, оск≥льки вони лишились ≥стотноњ п≥дтримки з боку сусп≥льного сектора. ÷≥ виробники свинини потребують спри¤нн¤ сусп≥льства в план≥ прийн¤тих форм придбанн¤ порос¤т, необх≥дних кормових добавок або допомоги у виготовленн≥ на м≥сц≥ повноц≥нних кормо сум≥шей з зернофуражу, зооветеринарного обслуговуванн¤ ≥ особливо в реал≥зац≥њ чи переробц≥ вирощеноњ свинарськоњ продукц≥њ.

«начною м≥рою цьому спри¤ло б створенн¤ на в≥дпов≥дн≥й законодавч≥й основ≥ рег≥ональних асоц≥ац≥й (об'Їднань) ≥ндив≥дуального виробника свинини, перш≥ паростки ¤ких уже з'¤вилис¤ в окремих рег≥онах крањни, ≥ все ж утриманн¤ 1-3 гол≥в свиней у кожному господарств≥ сл≥д розгл¤дати ¤к тимчасовий вимушений вих≥д, а не ¤к генеральну л≥н≥ю майбутнього цив≥л≥зованого сусп≥льства, буд≥вництво ¤кого ми передбачаЇмо зд≥йснити.

як св≥дчить практика високорозвинених крањн, розповсюдженою формою веденн¤ свинарства, що виправдала себе, Ї фермерське господарство з сучасною технолог≥Їю виробництва ≥ в≥дпов≥дальними об'Їднанн¤ми дл¤ б≥льш ефективноњ та керованоњ њх д≥¤льност≥. Ќе другор¤дними Ї ≥ та обставина, що фермерством дозвол¤Їтьс¤ тут займатис¤ в≥дпов≥дно п≥дготовленим особам.

¬раховуючи те, що створенн¤ ефективно д≥ючих фермерських господарств потребуЇ значних кап≥тальних витрат на њх орган≥зац≥ю ≥ налагодженн¤ системи серв≥сних послуг, не сл≥д найближчим часом розраховувати на њх ваговий внесок у загальний обс¤г виробництва товарноњ свинини, хоч ≥н≥ц≥атор≥в-фермер≥в, ¤к≥ берутьс¤ за розведенн¤ та в≥дгод≥влю свиней, безумовно, сл≥д вс≥л¤ко п≥дтримувати. —в≥товий досв≥д засв≥дчуЇ, що законом≥рний процесом дл¤ вс≥х цив≥л≥зованих крањн Ї розвиток свинарства на ≥ндив≥дуальн≥й основ≥ при розумн≥й концентрац≥њ виробництва. ЌагадаЇмо, що до 1990 року на свинарських комплексах ”крањни одержували 120-650 г. “ому не сл≥д руйнувати створеноњ м≥цноњ ≥ндустр≥альноњ бази тваринництва, ≥ в тому числ≥ свинарства.

Ќеобх≥дно шукати шл¤хи њњ використанн¤. ѕромислов≥ технолог≥њ потр≥бно удосконалювати в напр¤мку зниженн¤ енергом≥сткост≥ ≥ п≥двищенн¤ ступен¤ захисту оточуючого середовища. «  ус≥х точок зору промислов≥ комплекси ≥ велик≥ свинарськ≥ ферми можуть бути найб≥льш ефективними ≥ в майбутньому у вигл¤д≥ акц≥онерних товариств, агроф≥рм та сп≥льних п≥дприЇмств у поЇднанн≥ з ≥ншими господарствами, а також комб≥кормовими заводами, переробними та торговельними п≥дприЇмствами.

ƒуже слушним ≥ своЇчасним Ї те, що проектом «Ќац≥ональноњ програми стратег≥чного розвитку ”крањни» пр≥оритетного значенн¤ в нарощуванн≥ виробництва м'¤са надаЇтьс¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ галуз≥ свинарства, а також птах≥вництва ≥ м'¤сного скотарства. ” найближч≥ роки передбачаЇтьс¤ довести виробництво свинини до 1,5 млн. тонн, що ц≥лком реально ≥ уже практично дос¤галос¤, окр≥м того, цей показник наближаЇтьс¤ до науково обірунтованих норм харчуванн¤ людей. ” перспектив≥ за рахунок ≥нтенсиф≥кац≥њ використанн¤  на¤вного погол≥в’¤, покращенн¤ кормовоњ бази  ≥ удосконаленн¤ технолог≥њ виробничих процес≥в можливе подальше нарощуванн¤ виробництва свинини до 2,0-2,2 млн. тонн з використанн¤м њњ лишк≥в ¤к додаткового джерела валютних надходжень до бюджету ”крањни. ѕри цьому сл≥д п≥дкреслити, що в 1999 роц≥ обс¤г експорту свинини св≥жоњ, охолодженоњ та мороженоњ становить лише 1,5 тис. тонн за ц≥ною 2718 долар≥в за одну тонну.

ќтже, ставитьс¤ завданн¤ радикально в≥дтворити галузь свинарства, перевести њњ на ≥нтенсивну технолог≥ю ≥ добитис¤ того, щоб вона могла давати дешевшу, конкурентоспроможну продукц≥ю ≥ бути в≥дпов≥дно науковим виробником, ¤ке можна було б пор≥внювати за ефективн≥стю з виробництвом передових крањн. ƒл¤ цього наша крањна маЇ необх≥дний генофонд ≥ плем≥нну базу свиней, волод≥Ї родючими земл¤ми, маЇ висококвал≥ф≥кований потенц≥ал науковц≥в ≥ виробник≥в.       

1. ѕриродно – економ≥чна характеристика господарства.

ƒержавне п≥дприЇмство «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62» було створене 12.09.2001 року розпор¤дженн¤м кер≥вника ƒержавного управл≥нн¤ справами «ѕро приЇднанн¤ ѕ≥дсобного с≥льського господарства ≥м. ≤ваненка (ѕолтавська область, ћиргородський район, с. ƒ≥бровка) та створенн¤ Їдиного с≥льськогосподарського комплексу – ƒержавне п≥дприЇмство «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62».

√осподарство розм≥щене в ѕолтавськ≥й област≥, ћиргородському район≥. ÷ентральна садиба знаходитьс¤ в с. петр≥вц≥, на в≥дстан≥ 110 км в≥д обласного центру м. ѕолтави та 15 км в≥д районного центру – м. ћиргород. «емл≥ господарства розм≥щен≥ на територ≥њ чотирьох с≥льських рад ≥ знаход¤тьс¤ в одному масив≥.

Ќайближча зал≥знична станц≥¤ – ст.. ћиргород знаходитьс¤ на в≥дстан≥ 15 км в≥д центральноњ садиби. ќднак зал≥знична кол≥¤ м≥ж станц≥¤ми 227 км,  ибинц≥, 210 км проходить через земл≥ п≥дприЇмства.

¬≥дстан≥ до основних центр≥в реал≥зац≥њ: цукровий завод – 15 км, хл≥боприймальний пункт – 10 км, молокозавод – 15 км.

ћ≥сце знаходженн¤ ≥ шл¤хи сполученн¤ господарства дають можлив≥сть зд≥йснювати м≥жгосподарськ≥ зв’¤зки ≥ ефективно вести господарство.

¬ структур≥ ƒержавного п≥дприЇмства «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62» знаходитьс¤ 62 п≥дрозд≥ли, що функц≥онують у двох ф≥л≥¤х господарства «—≥льськогосподарське п≥дприЇмство ≥мен≥ ≤ваненка» в ¤кому розташована центральна садиба та ф≥л≥¤  «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62» (розм≥щена на в≥дстан≥ 30 км в≥д центральноњ садиби), що д≥ють на п≥дстав≥ ѕоложень.

√оловною метою та завданн¤м п≥дприЇмства Ї вирощуванн¤ високо¤к≥сного молодн¤ку плем≥нних коней, њх реал≥зац≥¤ та орган≥зац≥¤ виробництва високо¤к≥сноњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та њњ переробка дл¤ забезпеченн¤ потреб громадського харчуванн¤ јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ≥нших орган≥в, установ та орган≥зац≥й ƒержавного управл≥нн¤ справами, а також реал≥зац≥¤ с≥льськогосподарськоњ сировини та готовоњ продукц≥њ ≥ншим юридичним та ф≥зичним особам з метою отриманн¤ прибутку.

«емл≥ господарства знаход¤тьс¤ в одному масив≥. ѕо вс≥й конф≥гурац≥њ землекористуванн¤ п≥дприЇмства – вит¤гнений з п≥вдн¤ на п≥вн≥ч багатокутник.

 л≥мат. ƒл¤ кл≥мату характерна пом≥рна континентальн≥сть; недостатнЇ атмосферне зволоженн¤; холодн≥ ≥ часто малосн≥жн≥ зими; жарке, ≥нод≥ засушливе л≥то. —ередньор≥чна сума опад≥в за даними ћиргородськоњ метеоролог≥чноњ станц≥њ – 502 мм, запас вологи недостатн≥й. ѕоповненн¤ запасу вологи можна усп≥шно зд≥йснювати шл¤хом затриманн¤ сн≥гу ≥ талих вод з обов’¤зковим застосуванн¤м вс≥х агротехн≥чних заход≥в, спр¤мованих на пол≥пшенн¤ водного режиму ірунту.

•рунти господарства. Ќа територ≥њ п≥дприЇмства основними ірунтами ¤вл¤ютьс¤ чорноземи глибок≥ малогумусн≥, чорноземи глибок≥ малогумусн≥ карбонатн≥ ≥ вилугуван≥, њх намит≥ та змит≥ в≥дм≥ни , чорноземи осолод≥л≥, лучно-чорноземн≥, лучн≥, лучно-болотн≥, болотн≥ солонцюват≥ ірунти, р≥зн≥ види солодей. “еритор≥¤ п≥дприЇмства в своЇму геоморфолог≥чному в≥дношенн≥ розташована на “руб≥жсь≥й та ≤ванк≥вськ≥й терасах р≥ки ƒн≥про та в долин≥ р≥чки ’орол.

ƒержавне п≥дприЇмство «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62» повн≥стю забезпечене трудовими та земельними ресурсами, маЇ розвинену виробничу базу. ѕовн≥стю забезпечене тракторами, с≥льськогосподарською техн≥кою та ≥ншими засобами дл¤ виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ѕ≥дприЇмство виробл¤Ї щор≥чно в середньому 10 000 тонн зерна, 1500 тонн сон¤шнику, 10 000 тонн цукрового бур¤ку, 300 тонн м’¤са , 1200 тонн молока.

¬ с≥льському господарств≥ основним засобом виробництва Ї земл¤, тож ≥ анал≥з виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ почнемо з анал≥зу землекористуванн¤:

«емлекористуванн¤ господарства

“аблиц¤ є 1

¬иди уг≥дь	2003 р.	2004 р.	2005 р.		¬≥дхиленн¤ (+,-) 2005 в≥д 2004
			га	%
«агальна земельна площа	13350,00	13350,00	12127,50	100,00	-1222,50
¬сього с/г уг≥дь	13350,00	13350,00	12127,50	100,00	-1222,50
з них: р≥лл¤	11765,00	11765,00	11408,30	94,07	-356,70
с≥ножат≥	219,19	219,19	219,20	1,81	0,01
пасовища	472,70	472,70	472,70	3,90	0,00
б. насадженн¤	893,11	893,11	27,30	0,22	-865,81

¬ 2005 роц≥ пор≥вн¤но з 2004 роком загальна земельна площа скоротилас¤ на 1222,5 га. ÷е в≥дбулос¤ за рахунок зменшенн¤ площ р≥лл≥ на 26,7 га, площ багатор≥чних насаджень на 856,81 га, зб≥льшенн¤ площ с≥ножатей на 0,01 га. ¬ 2005 роц≥ процент розораност≥ становив 94%, що досить непогано. ѕ≥дприЇмство не мало ≥ не маЇ площ л≥с≥в, ставк≥в чи ≥нших площ нес≥льськогосподарського призначенн¤. Ќа прот¤з≥ 2003 – 2004 рок≥в структура землекористуванн¤ господарства не зм≥нювалас¤.

ƒал≥ у таблиц≥ є 2 наводжу структуру товарноњ продукц≥њ. ¬ структур≥ товарноњ продукц≥њ 2005 року по ƒѕ ƒ « є62 пров≥дне м≥сце займаЇ виручка в≥д реал≥зац≥њ зернових ≥ зернобобових – 51,96%, на другому м≥сц≥ – озимий р≥пак – 12,24%, на третьому – цукров≥ бур¤ки – 8,93%. ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ тваринництва займаЇ лише 6%, зокрема молоко – 2,27%, ¤ловичина – 0,74% свинина – 0,17%, ≥нша продукц≥¤ тваринництва – 3,09%. ѕродукц≥¤ ≥нших галузей займаЇ 11,47%.

“аким чином в 2005 роц≥ п≥дприЇмство мало зерновий напр¤м, дл¤ наочност≥ даних висновк≥в  додаю д≥аграму структури товарноњ продукц≥њ за 2005 р≥к.

ўо ж до характеристики структури товарноњ продукц≥њ по роках, то можу додати, що частка виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ рослинництва пост≥йно зростала (2003 р≥к – 46,62%, 2004 р≥к – 51,75%, 2005 р≥к – 82,53%) частка виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ тваринництва зменшувалась (2003 р≥к – 23,23%, 2004 р≥к – 13,17%, 2005 р≥к – 6%), продукц≥¤ ≥нших галузей займала в попередн≥ роки близько 35% виручки в≥д реал≥зац≥њ.

¬ 2004 роц≥ господарство спец≥ал≥зувалос¤ на виробництв≥ нас≥нн¤ сон¤шника та зернових ≥ зернобобових (22,59% ≥ 2,06% в≥дпов≥дно). “акож б≥льш пом≥тною була виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ тваринництва (молоко – 4,35%, ¤ловичина – 1,37%, свинина – 1,6%).

—труктура товарноњ продукц≥њ

“аблиц¤ є 2

¬ид культури	2004 р.		2005 р.
	¬иручка, тис. грн.	—труктура %	¬иручка, тис. грн.	—труктура %
«ернов≥ ≥ зернобобов≥	2898,0	22,1	8368,5	52,0
—он¤шник	2976,0	22,6	515,1	3,2
ќзимий р≥пак	0,0	0,0	1971,8	12,2
÷укров≥ бур¤ки	381,2	2,9	1439,0	8,9
≤нша продукц≥¤ рослинництва	551,3	4,2	998,4	6,2
–ј«ќћ ѕќ –ќ—Ћ»ЌЌ»÷“¬”	6797,5	51,7	13292,8	82,5
ћ'¤со ¬–’ в жив≥й ваз≥	179,8	1,4	75,6	0,5
ћ'¤со свинини в жив≥й ваз≥	210,9	1,6	26,7	0,2
ћолоко ц≥льне	569,8	4,3	366,4	2,3
≤нша продукц≥¤ тваринництва	769,6	5,9	497,0	3,1
–ј«ќћ ѕќ “¬ј–»ЌЌ»÷“¬”	1730,1	13,2	956,7	6,0
ѕромислова продукц≥¤	4189,1	31,9	1774,8	11,0
–еал≥зац≥¤ ≥ншоњ продукц≥њ ≥ роб≥т	419,2	3,2	73,1	0,5
¬—№ќ√ќ ѕќ √ќ—ѕќƒј–—“¬”	13135,9	100,0	16106,4	100,0

¬ 2003 роц≥ п≥дприЇмство спец≥ал≥зувалос¤ на виробництв≥ зернових ≥ зернобобових – 26,33%. “варинництво займало 23,23%, зокрема ≥нша продукц≥¤ тваринництва – 8,46%, молоко -6,53%, ¤ловичина – 3,59%, свинина – 3,26%.

¬иручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ в 2005 роц≥ становила 16106,4 тис.грн., у 2004 роц≥ – 13135,9 тис.грн., у 2003 роц≥ – 14492,0 тис.грн.

ƒал≥, в таблиц≥  є3 проанал≥зую забезпечен≥сть господарства засобами виробництва та показники њх використанн¤ в господарств≥.

«абезпечен≥сть засобами виробництва, показники њх

використанн¤ в господарств≥

“аблиц¤ є3

ѕоказники	2003р.	2004р.	2005р.
¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ в пор≥вн¤льних ц≥пах, тси.грн	14595,6	9787,2	17049,5
—ередньор≥чна варт≥сть основних фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤, тис.грн	47871,0	44828,0	46357,4
—ередньор≥чна к≥льк≥сть прац≥вник≥в у с≥льськогосподарському виробництв≥, ос≥б	1354	1006	409
Ќа¤вн≥сть с≥льськогосподарських уг≥дь, га	13350	1335	12127,5
‘ондозабезпечен≥сть, тис.грн	3,59	3,36	3,82
‘ондоозброЇн≥сть, тис.грн	35,36	44,56	113,34
‘ондов≥ддача, грн	0,30	0,22	0,37
‘ондом≥ск≥сть,грн	3,28	4,58	2,72

 

—ередньор≥чна варт≥сть основних фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤ в 2005 роц≥ пор≥вн¤но ≥з минулим  2004 роком зросла на 1529,4тис.грн ≥ зараз становить 46357,4 тис.грн.. ќднак цей показник все ще нижчий пор≥вн¤но ≥з 2003 роком, тод≥ в≥н становив 47871,0 тис.грн. ƒо того ж середньор≥чна к≥льк≥сть прац≥вник≥в зайн¤тих у с≥льськогосподарському виробництв≥ на прот¤з≥ останн≥х трьох рок≥в знижувалась (2003р.-1354 чол.,2004р.-1006 чол., 2005р. – 406 чол.), ¤к насл≥док фондоозброЇн≥сть прот¤гом останн≥х рок≥в зростала (2003р. - 35,36 тис.грн., 2004р.- 44,56 тис.грн., 2005р. – 113,34 тис.грн.), що загалом непогано. «б≥льшуЇтьс¤ варт≥сть основних фонд≥в, що знаходитьс¤ на озброЇнн≥ одного прац≥вника.

‘ондозабезпечен≥сть також зросла до 3,82 тис.грн пор≥вн¤но ≥з 3,36 тис.грн в 2004 роц≥ та 3,59 тис.грн у 2003 роц≥. ÷е в≥дбулос¤ за рахунок зазначеного вище зростанн¤ середньор≥чноњ вартост≥ основних виробничих фонд≥в с≥льськогосподарського призначенн¤ та за рахунок зменшенн¤ площ с≥льськогосподарських уг≥дь до 12127,5 га, пор≥вн¤но ≥з 13350 га в 2004 та 2003 роках.

¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ в пор≥вн¤льних ц≥нах в 2005 роц≥ пор≥вн¤но ≥з 2004 рком зросла майже в дв≥ч≥ (2003р≥к – 14595,6 тис.грн, 2004р≥к – 9787,2 тис.грн, 2005 р≥к – 17049,5тис.грн). як насл≥док фондов≥ддача зростаЇ, а фондом≥стк≥сть знижуЇтьс¤. “обто зростаЇ варт≥сть виробленоњ продукц≥њ на 1 грн використаних на виробництв≥ основних виробничих фонд≥в використаних на виробництво 1 грн продукц≥њ.

¬с≥ ц≥ показники ви¤вл¤ють позитивн≥ тенденц≥њ в забезпеченост≥ засобами виробництва та њх використанн≥ на п≥дприЇмств≥.

¬ таблиц≥ є4 наведено стан виробництва продукц≥њ рослинництва за останн≥ 3 роки. ¬аловий зб≥р у 2005 роц≥ пор≥вн¤но ≥з 2004 роком зр≥с у два рази ≥ становить 419238 ц. ¬≥дбулос¤ значне зростанн¤ виробництва зернових ≥ зернобобових, ≥з 99665 ц у2004. до 239967 ц у 2005 роц≥. ¬алове виробництво техн≥чне зросло не на ст≥льки сильно: ≥з 101548 ц у 2004 роц≥, до 178727 ц у 2005 роц≥.

јнал≥зуючи врожайн≥сть, можна сказати, що у 2005роц≥ вони зросли майже по всих  культурах (кр≥м озимого жита, сон¤шника, цукрового бур¤ка) ≥ нав≥ть перевищили р≥вень 2003 року. ќднак урожайност≥ все ще на низькому р≥вн≥. «окрема можна значно п≥двищити урожайн≥сть озимоњ пшениц≥ (зараз 37,4 ц/га), сон¤шнику (зараз 16,6 ц/га), цукрового бур¤ка (зараз 282,6 ц/га). Ќа доброму р≥вн≥  знаходитьс¤ урожайн≥сть кукурудзи – 46,7 ц/га.

ѕлощ≥ пос≥в≥в зросли не на багато ( в 2003роц≥ – 7263 га, в 2004 – 6810 га, в 2005 – 7710 га). «начно зм≥нилас¤ структура пос≥вних площ. ¬ 2004 роц≥, ¤к ≥ в 2003, в основному площ≥ були зас≥¤н≥ зерновими ≥ зернобобовими (в 2005 роц≥ 6026 га зернових ≥ зернобобових проти 1678 га техн≥чних). ¬ 2005 роц≥ значн≥ площ≥ були п≥д пос≥вами озимоњ пшениц≥, кукурудзи. “акож було освоЇно виробництво озимого р≥пака, ≥ його пос≥ви також пом≥тн≥ в структуру пос≥вних площ.

ѕлощ≥ пос≥в≥в, урожайност≥ та валов≥ збори по ƒѕ ƒ «є62 за 2003-2005 роки

“аблиц¤ є4

ультури	2003 р≥к			2004 р≥к			2005 р≥к
	ѕлоща, га	”рожайн≥сть ц/га	¬аловий «б≥р, ц	ѕлоща, га	”рожайн≥сть, ц/га	¬аловий «б≥р, ц	ѕлоща, га	”рожайн≥сть, ц/га	¬аловий «б≥р, ц
«ернов≥ ≥ зернобобов≥  всього	6274	36,5	228836	3928	25,4	99665	6026	39,8	239967
ќзима пшениц¤	3062	38,5	117900	30	19,7	590	1947	37,4	72824
ќзиме жито	33	21,1	698	17	34,0	579	33	21,3	704
ячм≥нь	2334	36,9	86204	1776	24,0	42663	679	337	22861
укурудза	351	38,1	21002	1280	29,9	38241	2798	46,7	130568
√орох	294	10,3	3032	306	17,0	5208	137	17,7	2424
“ехн≥чн≥, всього	989	90,1	89132	2882	35,2	101548	1678	86,0	178727
—он¤шник	699	16,5	11541	2702	17,4	47002	265	16,6	4407
÷укров≥ бур¤ки	203	300,7	72591	180	300,7	54122	513	282,6	144979
ќзимий р≥пак							900	26,4	23755
ормов≥, всього							6	90,7	544
¬сього ¬	7263		317968	6810		201213	7710		419238

 

¬ц≥лому ж можу сказати, що господарство нарощуЇ виробництво ≥нтенсивними методами, адже площ≥ пос≥в≥в зросли не значно, а валовий зб≥р зб≥льшивс¤ б≥льш н≥ж у два рази. √осподарство на правильному шл¤ху ≥ маЇ все необх≥дне дл¤ продовженн¤ нарощуванн¤ виробництва продукц≥њ рослинництва.

“епер наведу стан виробництва тваринництва за останн≥ роки.

ƒинам≥ка погол≥в'¤ тварин по ƒѕ ƒ «є62

“аблиц¤є5

           

« таблиц≥ видно, що погол≥в'¤ тварин по роках знижуЇтьс¤. —тан виконанн¤ плану також не такий, ¤к у рослинництв≥. ¬ 2005 роц≥ все погол≥в'¤ свиноматок здавалос¤ в оренду приватному сектору. “обто свиноматки числились на баланс≥ п≥дприЇмства, але воно не отримувало в≥д них приплоду.

            ѕродуктивн≥сть тварин наведена в таблиц≥ є6

ѕродуктивн≥сть тварин по ƒѕ ƒ « є62

“аблиц¤є6

 

            ѕо продуктивност≥ тварин також спостер≥гаЇтьс¤ недовиконанн¤ плану. —ередньодобовий прив≥с свиней становить лише 192 грами. ÷е по¤снюЇтьс¤ нерац≥ональною структурою стада.

            ¬ наступн≥й таблиц≥ наводжу валове виробництво продукц≥њ.

            ¬иробництво вс≥х вид≥в продукц≥њ в 2003 роц≥ пор≥вн¤но з 2004 скоротилос¤. ÷е в≥дбулос¤ за рахунок зменшенн¤ ¤к погол≥в'¤, так ≥ продуктивност≥ тварин.

¬алове виробництво продукц≥њ тваринництва по ƒ  ƒ «є62

“аблиц¤є7

 

“епер перейду до анал≥зу основних економ≥чних показник≥в, що наведен≥ в таблиц≥ є6.

ќсновн≥ економ≥чн≥ показники

“аблиц¤ є8

 

            ¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ на 100 га в 2005 роц≥ пор≥вн¤но ≥з 2004 роком зросла на 67,27 тис.грн ≥ зараз становить 140,58 тис.грн (в 2003 роц≥ становила 109,3 тис.грн). ‘онд оплати прац≥ знизивс¤ на 5,85 тис.грн на 100 га ≥ зараз становить 22,15 тис.грн. «начно зросла середньом≥с¤чна зароб≥тна плата одного прац≥вника, 2003 роц≥ становила 547,37 грн, в той час, ¤к у 2002 роц≥ – 253,36 грн. ќднак таке зростанн¤ зароб≥тноњ плати виправдане, адже варт≥сть валовоњ продукц≥њ у сп≥вставних ц≥нах на одного прац≥вника зросла пор≥вн¤но ≥з 2002 роком на 33735,22 грн ≥ зараз становить 41685,82 грн.

            Ќе зважаючи на таке стр≥мке зростанн¤ зароб≥тноњ плати, операц≥йн≥ втрати на 100 га зросли лише на 23,92 тис.грн. це в≥дбулос¤ тому, що фонд оплати прац≥ у структур≥ операц≥йних витрат знизивс¤ на 5,6% ≥ зараз становить лише 12,2%.

            ¬арт≥сть валовоњ продукц≥њ на 100 грн витрат зросла на 30,9 грн ≥ становить 77,4% грн.

            ¬≥дбулос¤ значне зростанн¤ виручки на 100 га. ¬ 2003 роц≥ виручка на 100 га становила 108,6 тис.грн, в 2002 – 98,4 тис.грн, в 2005 – 132,8 тис.грн. ќднак в≥дбулос¤ також значне зростанн¤ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ, що спричинило зниженн¤ прибутку на 100 га на 17,56 тис.грн ≥ в 2005 роц≥ п≥дприЇмство мало збиток по реал≥зац≥њ продукц≥њ – 15,66 тис.грн.. ќднак дох≥д в≥д неосновноњ д≥¤льност≥ перевищив ц≥ збитки ≥ спричинив прибутков≥сть п≥дприЇмства.

            –≥вень рентабельност≥ по п≥дприЇмству на прот¤з≥ останн≥х рок≥в зростаЇ. ¬ 2004 роц≥ в≥н становить 1,9%, що дуже низько.

            ¬загал≥ ж ƒѕ ƒ «%62 виконуЇ своњ завданн¤ ¤к ƒержавне п≥дприЇмство. ¬оно виконуЇ плани поставок до ƒ”—у, п≥двищуЇ соц≥альний добробут населенн¤ м≥сцевих с≥льських рад (409 прац≥вник≥в отримують середньом≥с¤чну зароб≥тну плату 547,37 грн, п≥дтримуЇ шк≥льн≥ њдальн≥, утримуЇ с≥льськ≥ Ѕудинки  ультури та власн≥ њдальн≥), працюЇ на самоокупност≥  та самоф≥нансуванн≥.

2. јнал≥з стану ≥ розвитку виробництва свинини за останн≥ 3 роки.

 

¬ ƒѕ ƒ «є62 свинарство визнано нерентабельним. Ќа прот¤з≥ останн≥х рок≥в було проведено економ≥чний експеримент по п≥двищенню прибутковост≥ свинарства. ј саме: маточне погол≥в'¤ здавали в оренду приватному сектору, отримуючи при цьому орендну плату. ќднак, захопившись цим, не поповнили ремонтне погол≥в'¤ свиней, що призвело до ще б≥льших збитк≥в. ¬ ц≥лому такий метод п≥двищенн¤ прибутковост≥ свинарства було визнано неприйн¤тним.

ѕогол≥в'¤ свиней та ¬–’ ≥ коней наводжу в таблиц≥ є5

ƒинам≥ка погол≥в'¤ свиней

“аблиц¤ є9

 

ќтже, погол≥в'¤ свиней всього скоротилос¤ в 2004 роц≥ ≥з 2003 на 189 гол≥в. “ак число основних свиноматок скоротилос¤ на 60 гол., ремонтних – на 32 гол., кнур≥в – 11 гол., молодн¤ка до 4-х м≥с¤ц≥в – на 86 гол≥в. —короченн¤ погол≥в'¤ передбачалос¤ ≥ планами, однак не таке значне. якщо говорити про ступ≥нь виконанн¤ плану, то його було виконано по всьому погол≥в'ю лише на 69,5 %. ѕовн≥стю виконано по молодн¤ку до 4-х м≥с¤ц≥в, а повн≥стю не виконано по в≥дгод≥вельному погол≥в'њ. ѕередбачалос¤ 30 гол≥в на в≥дгод≥вл≥, а не було жодноњ, весь молодн¤к переводили в основне стадо, а вибракуваних свиней в≥дразу ж реал≥зували, не ставл¤чи на в≥дгод≥влю.

ѕродуктивн≥сть тварин у господарств≥ на прот¤з≥ останн≥х рок≥в знижуЇтьс¤:

ѕродуктивн≥сть тварин на п≥дприЇмств≥

“аблиц¤ є10

 

ѕо продуктивност≥ тварин на даному п≥дприЇмств≥ можу сказати, що вона надзвичайно низька, адже фактичний середньодобовий прир≥ст свиней 192 – грами це дуже мало. ќднак це можна по¤снити тим, що в структур≥ стада пров≥дне м≥сце займають основн≥, ремонтн≥  свиноматки та кнури – тобто т≥ групи тварин, середньодобовий прир≥ст ¤ких найменший. ѕланом передбачавс¤ середньодобовий прир≥ст 320 г, тому що планувалос¤ 30 гол≥в в≥дгод≥вельного погол≥в'¤. “аким чином план по середньодобовому прирост≥ було виконано на 60%. ¬ ƒѕ ƒ «є62 введена турова система опорос≥в, перший опорос – с≥чень-лютий, другий – липень-серпень. “аким чином в≥д кожноњ свиноматки отримують по два опороси за р≥к. ќтож на прот¤з≥ останн≥х рок≥в в≥д основноњ свиноматки отримували по 16 порос¤т за р≥к. ѕланом передбачалос¤ ≥ в 2005 роц≥ також отримати 16, але отримали 15 гол≥в, недовиконавши план на 7%.

«атрати корм≥в на вирощуванн¤ свиней

таблиц¤є11

 

«атрати корм≥в на вирощуванн¤ 1-го центнера свинини в 2005 роц≥ висок≥. Ќормальними затрати були у 2003 роц≥, коли складали 6,2 ц  .ќ. на 1 ц свинини. якби цей показник був таким у 2005 роц≥, то економ≥¤ склала ь 178,2 ц  .ќ. Ќаступний 2006 р≥к заплановано нову структуру корм≥в, ¤ка повинна призвести до економ≥њ кормових одиниць.

—труктура корм≥в дл¤ свиней на в≥дгод≥вл≥

“аблиц¤є12

 онцентрати               78%

—≥но                              4,0%

—илос                           2,0%

 

 

 оренеплоди                7,0%

«елены корми               7,0%

ћолоко                          0,2%

ќбрат                             1,8%

¬—№ќ√ќ                        100,0%

 

¬ наступн≥й таблиц≥ наведено анал≥з ф≥нансових результат≥в виробнитства свинини по ƒѕ ƒ «є62

јнал≥з ф≥нансових результат≥в по виробнитству свинини ƒѕ ƒ «є62

“аблиц¤ є13

¬ид продукц≥њ	2004 р≥к				2005 р≥к
	-ть реал≥з. ѕрод., ц	—/в 1ц продукц≥њ, грн	÷≥на 1ц продукц≥њ, грн	‘≥нансовий результат, тис.грн	-ть реал≥з. ѕрод., ц	—/в 1ц продукц≥њ, грн	÷≥на 1ц продукц≥њ, грн.		‘≥нансивий результат, тис.грн
ћ’¤со свиней	658	809,88	320,52	-322,0	28	1064,2 9	953,57	-3,1

 

 ¬ ц≥лому ж по свинарству  в 2003 роц≥ було отримано 1,2 тис.грн прибутку, в 2004-322,0 тис.грн збитку, в2005- 3,1  тис.грн збитку. ÷е в≥дбувалос¤  через високу соб≥варт≥сть продукц≥њ. ¬ 20058 роц≥ вона становила 10,64 грн/кг, тод≥ ¤к ц≥на реал≥зац≥њ - 9,54 грн/кг. ќднак господарство виконуЇ своЇ завданн¤ по забезпеченню свининою потреб громадського харчуванн¤ јдм≥н≥страц≥њ ѕрезидента ”крањни, ¬ерховноњ –ади  ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ≥нших орган≥в, установ та орган≥зац≥й ƒержавного управл≥нн¤ справами.

3.ќрган≥зац≥¤ виробнитства свинини

3.1.ќрган≥зац≥¤ основних виробничих процес≥в

ќрган≥зац≥¤ свинарства включаЇ вир≥шенн¤ питань про спец≥ал≥зац≥ю ≥ розм≥ри свиноферм, систему опорос≥в, под≥л погол≥в’¤ на виробнич≥ групи, способи утриманн¤ свиней, в≥дтворенн¤ стада, орган≥зац≥ю прац≥ та виробничих процес≥в.

Ќа п≥дприЇмств≥ застосовують м’¤сний, беконний, нап≥всальний ≥ сальний типи в≥дгод≥вл≥. ƒл¤ м’¤сноњ в≥дгод≥вл≥ використовують молодн¤к скоросп≥лих пор≥д, ¤кий реал≥зують у в≥ц≥ 7-8 м≥с¤ц≥в при мас≥ 100-200 кг. ≤нтенсивна м’¤сна в≥дгод≥вл¤ забезпечуЇ найвищу окупн≥сть  корм≥в (4,5-5,5 кормовоњ одиниц≥ на 1 кг приросту), а тому вона найб≥льше застосовуЇтьс¤.

ƒл¤ беконноњ в≥дгод≥вл≥ використовують в≥длучений молодн¤к ранньосп≥лих ≥ спец≥альних беконних пор≥д свиней (естонськоњ беконноњ, ландрас) та њх пом≥ сей, ¤кий в≥дгодовують до 6-7 м≥с¤чного в≥ку ≥ реал≥зують, коли в≥н маЇ масу 80-100 кг. ѕри беконн≥й в≥дгод≥вл≥ виробл¤ють так зване мармурове м’¤со, у ¤кому чергуютьс¤ шари м’¤са та сала, але з переважанн¤м м’¤са. «а 1-1,5 м≥с¤ц¤ до зак≥нченн¤ в≥дгод≥вл≥ тваринам згодовують спец≥альний комб≥корм, ¤чм≥нь, горох, сочевицю, моркву, молочн≥ в≥дв≥йки, ¤к≥ забезпечують виробнитство продукц≥њ високоњ ¤кост≥.  укурудзу, ¤ка спри¤Ї в≥дкладанню жиру, в цей пер≥од з рац≥ону виключають. ” тушах беконних свиней м’¤со становить 55-65%, а товщина шпику не перевищуЇ 4 см.

ƒл¤ нап≥всальноњ в≥дгод≥вл≥ використовують переважно разових маток ≥ кастрованих самц≥в, ¤ких в≥дгодовують до маси 130-150 кг. “овщина шпику становить 4-7 см, а маса  сала 40-45% маси туш≥, ƒл¤ сальноњ в≥дгод≥вл≥ використовують спец≥альн≥ сальн≥ породи свиней ( коротковуху б≥лу, беркширську, брейтовську, велику чорну, л≥венську), а також вибракуваних основних маток ≥ кнур≥в-пл≥дник≥в. ћаток в≥дгодовують до маси 160-200, а кнур≥в-250-300 кг. ѕитома вага сала в туш≥ становить не менше 50%..

—истема опорос≥в в ƒѕ ƒ «є62 – турова, забезпечуЇ надходженн¤ порос¤т у певн≥ пер≥оди року, найб≥льш доц≥льними з ¤ких Ї зимовий (с≥чень-лютий) ≥ л≥тн≥й (липень-серпень). ÷е даЇ змогу створити велик≥ однов≥ков≥ в≥дгод≥вельн≥ групи свиней та впровадити прогресивн≥ способи в≥дгод≥вл≥.

” ƒѕ ƒ «є62 погол≥в’¤ под≥л¤ють на так≥ виробнич≥ групи: маточне погол≥в’¤ (свиноматки ≥ кнури-пл≥дники); порос¤та до 2-м≥с¤чного в≥ку (сисуни); в≥длучен≥ порос¤та 2-4 м≥с¤ц≥в; ремонтний молодн¤к старше 4 м≥с¤ц≥в (свинки ≥ кнурц≥); в≥дгод≥вельна група (молодн¤к старше 4 м≥с¤ц≥в та вибракуван≥ доросл≥ свин≥, ¤ких поставлено на в≥дгод≥влю). “акож вид≥л¤ють групу ремонтно-плем≥нного молодн¤ка старше 4 м≥с¤ц≥в, ¤кий реал≥зують товарним господарствам дл¤ пол≥пшенн¤ плем≥нних ¤костей њх стада.

—пособи утриманн¤ свиней. «астосовують станковим ≥ великогруповий (безстанковий) способи утриманн¤ свиней. ” станках розм≥щують молодн¤к (в≥д 20-40 гол≥в залежно в≥д в≥ку), а також кнур≥в-пл≥дник≥в ≥ свиноматок. ÷ей спос≥б потребуЇ складного обладнанн¤ свинарник≥в ≥ утруднюЇ обслуговуванн¤ великоњ групи свиней одним прац≥вником. “ому його застосовують переважно дл¤ утриманн¤ маточного погол≥в’¤ ≥ в≥длучених порос¤т.

¬елико груповим способом утримують тварин на в≥дгод≥вл≥. ” свинарниках зам≥сть станк≥в робл¤ть велик≥ секц≥њ м≥стк≥стю 40-60 гол≥в, у ¤ких розм≥щують год≥вниц≥ ≥ автопоњлки.  орм у год≥вниц≥ подають за допомогою механ≥чного кормороздавача з центрального проходу. ≤з секц≥й свин≥ через отвори-лази виход¤ть на вигульний майданчик.

¬≥дтворенн¤ та структура стада. ¬≥дтворенн¤ стада свиней зд≥йснюють за рахунок власного розведенн¤ ≥ куп≥вл≥ плем≥нного ≥ в≥дгод≥вельного молодн¤ка. ѕереважним Ї власне розведенн¤. ” процес≥ в≥дтворенн¤ забезпечуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ розм≥ри ≥ структура стада, пол≥пшуютьс¤ плем≥нн≥ ¤кост≥ тварин, зб≥льшуЇтьс¤ вих≥д порос¤т на основну свиноматку, своЇчасно вибраковуютьс¤ тварин основного стада за в≥ком та через низьку продуктивн≥сть.

¬≥дтворенн¤ в≥дгод≥вельного молодн¤ка свиней може зд≥йснюватис¤ за рахунок власного розведенн¤ ≥ куп≥вл≥.

 ≥льк≥сть тварин у стад≥ свиней визначають за даними планового обс¤гу виробництва продукц≥њ (свинини, приплоду), продуктивност≥ тварин, њх реал≥зац≥йноњ маси та виробничоњ спец≥ал≥зац≥њ, ¤ка зумовлюЇ структуру стада. “ак, основних свиноматок у стад≥ свиней сального напр¤му маЇ бути 6-8%, нап≥всального-8-10, м’¤сного-12-15, у плем≥нних свинарських господарств-25-30, а на спец≥ал≥зованих репродуктивних фермах – до 50%.

–емонтна група свиней включаЇ кнурц≥в ≥ свинок старше 4 м≥с¤ц≥в, ¤ких маЇ бути у 2-3 рази б≥льше, н≥ж потр≥бно дл¤ поповненн¤ вибракуваних тварин основного стада та його зб≥льшенн¤. ÷е даЇ змогу п≥сл¤ одержанн¤ першого опоросу ≥ перев≥рки (за плодюч≥сть, молочн≥стю) в≥д≥брати кращих тварин дл¤ поповненн¤ основного стада. “ому ремонтних свинок ще називають перев≥рюваними.

«авд¤ки б≥олог≥чним особливост¤м свиней за спри¤тливих умов год≥вл≥ та утриманн¤ можна мати в≥д основних свиноматок два опороси за р≥к. ≈коном≥чно це виг≥дно, оск≥льки зб≥льшуЇ вих≥д продукц≥њ та забезпечуЇ њњ здешевленн¤. ѕри одному опорос≥  вс≥ витрати на свиноматок ≥ кнур≥в припадають на меншу к≥льк≥сть порос¤т, що зб≥льшуЇ њх соб≥варт≥сть.

¬ажливим заходом дл¤ прискореного зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ порос¤т Ї створенн¤ групи разових свиноматок. ÷е молод≥ свиноматки, в≥д ¤ких одержують один опорос. ѕ≥сл¤ в≥длученн¤ порос¤т (1,5 – 2 м≥с¤ц≥) цих свиноматок перевод¤ть у в≥дгод≥вельну групу ≥ реал≥зують на м’¤со. ¬ р¤д≥ господарств на кожну основну свиноматку мають 0,5-1 разову. «вичайно, порос¤та в≥д разових маток менш≥ за масою, г≥рше окупл¤ють корм, н≥ж порос¤та в≥д основних свиноматок. јле завд¤ки зб≥льшенню к≥лькост≥    молодн¤ка свиней дл¤ год≥вл≥, а також завд¤ки реал≥зац≥њ на м’¤со разових свиноматок п≥сл¤ в≥длученн¤ порос¤т цей зах≥д доц≥льно застосовувати.

ѕотр≥бну к≥льк≥сть кнур≥в у склад≥ свиней визначають залежно в≥д њх навантаженн¤. ѕри туров≥й систем≥ опорос≥в, на одного кнура планують 15 свиноматок (основних, ремонтних, разових).

—трок використанн¤ основних свиноматок становить 4-5, а кнур≥в 3-4 роки. ќтже, за в≥ком щор≥чно вибраковують 20-25 % основних свиноматок ≥ 25-33 « кнур≥в.

¬с≥ виробнич≥ процеси у свинарств≥ можна механ≥зувати ≥ автоматизувати. ј це створюЇ умови дл¤ виробництва свинини на промислов≥й основ≥.

 орми дл¤ свиней приготовл¤ють у механ≥зованих кормоцехах або кормокухн¤х, зв≥дки вони електрокарами, п≥дв≥сними або л≥н≥йними вагонетками доставл¤ють до год≥вниць. ќчищають свинарники та вигульн≥ майданчики дл¤ свиней бульдозером, спец≥альним нач≥пним обладнанн¤м до трактора ћ“«, а також за допомогою струмен¤ води з гумових шланг≥в. ўоб можна було застосувати г≥дрозмив, п≥длогу свинарник≥в робл¤ть з нахилом до ст≥чних канав.

3.2 ‘орми орган≥зац≥њ прац≥.

Ќа свинарських фермах працюють свинар≥, що догл¤дають тварин, постачальники корм≥в ≥ прац≥вники кормокухн≥.

Ќа невеликих свинарських фермах створюють галузеву бригаду, ¤ка догл¤даЇ тварин р≥зних статтево-в≥кових груп. Ѕригада маЇ ланки дл¤ догл¤ду за окремими групами свиней (матками, молодн¤ком).

Ќа свинофермах створюють спец≥ал≥зован≥ бригади дл¤ догл¤ду: за свиноматками та кнурами – на кожн≥ 100-150 свиноматок; ремонтним ≥ в≥дгод≥вельним молодн¤ком – на кожн≥ 800-1000 гол≥в. ѕри високому р≥вн≥ механ≥зац≥њ так≥ бригади створюють на кожн≥ 200-300 свиноматок та 2000-3000 гол≥в молодн¤ка ≥ б≥льше.

Ќавантаженн¤ свиней на свинар¤ залежить в≥д системи утриманн¤ та р≥вн¤ механ≥зац≥њ виробничих процес≥в. «а звичайних умов утриманн¤ з великою питомою вагою ручноњ прац≥ за свинарем закр≥плюють 20-25 свиноматок з приплодом, 100-150 гол≥в молодн¤ка. « розвитком механ≥зац≥њ трудом≥стк≥сть процес≥в та при великогруповому утриманн≥ навантаженн¤ на свинар≥в, ¤к≥ обслуговують молодн¤к ≥ групи свиней на в≥дгод≥вл≥, становить 500-600 гол≥в ≥ б≥льше. ¬≥дпов≥дно до к≥лькост≥ тварин та норм навантаженн¤ визначають розм≥ри свинарських бригад. ¬они нал≥чують 6-10 чолов≥к. ” бригадах створюють ланки з 3-4 чолов≥к.

ќбов’¤зки член≥в свинарських бригад визначаютьс¤ функц≥¤ми, ¤к≥ вони виконують. —винар≥, що догл¤дають маточне погол≥в’¤, годують тварин, очищають прим≥щенн¤, контролюють паруванн¤ маток, приймають опорос ≥ догл¤дають порос¤т до в≥длученн¤.

ќсновний обов’¤зок свинар≥в, що догл¤дають  молодн¤к ≥ свиней на в≥дгод≥вл≥, - забезпечити високий середньор≥чний прир≥ст та високу окупн≥сть корм≥в. ѕостачальники корм≥в доставл¤ють концентрати, коренебульбоплоди та ≥нш≥ корми з м≥сць њх збер≥ганн¤ на кормокухню ≥ в п≥дготовленому вигл¤д≥ на свиноферму. ¬они ж доставл¤ють п≥дстилку. якщо навантаженн¤ невелике, цю роботу виконують сам≥ свинар≥. ѕрац≥вники кормокухн≥ приготовл¤ють корми дл¤ згодовуванн¤ (подр≥бнюють, запарюють або вар¤ть, зм≥шують в установлених порц≥¤х).

Ќа невеликих свинарських комплексах ≥ндустр≥ального типу з комплексною механ≥зац≥Їю вс≥х виробничих процес≥в за окремими прац≥вниками бригади оператор≥в ≥ндустр≥ально свиней не закр≥плюють, а закр≥плюють робоч≥ м≥сц¤, де вони виконують в≥дпов≥дн≥ операц≥њ виробничого процесу.

–озпор¤док робочого дн¤ на свиноферм≥ встановлюють залежно в≥д груп свиней та часу год≥вл≥. ѕри однозм≥нн≥й робот≥ застосовують такий розпор¤док: початок роботи з 6 год., перерва з 9 до 12 год., знову робота з 12

до 14 год., перерва з 14 до 17 год. ≥ продовженн¤ роботи з 17 до 19-20 год.

“акий розпор¤док дл¤ свинар≥в незручний, тому тепер на свинофермах

впроваджують двозм≥нну роботу. ѕерша зм≥на працюЇ з 5-6 до 13-14 год.,

а друга - з 12-13 до 20-21 год. ѕри цьому кожна зм≥на маЇ одногодинну

перерву. √рупу свиней закр≥плюють за двома свинар¤ми, що працюють у першу ≥ другу зм≥ну ≥ щотижн¤ зм≥нюютьс¤.

” вих≥дн≥ дн≥ свинар≥ п≥дм≥нюють один одного за встановленим граф≥ком. ƒл¤ свинар≥в, що догл¤дають свиноматок з приплодом, вид≥л¤ють п≥дзм≥нних.

3.3. ќрган≥зац≥¤ збер≥ганн¤ продукц≥њ.

¬ ƒѕ ƒ «є62 Ї морозильна камера, ¤ка чудово збер≥гаЇ м’¤со свинини. ƒо того ж значна частина продукц≥њ ≥де на пробку в ковбасному цеху. ¬ основному продукц≥¤ свинарства не затримуЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥ надовго, вона в≥дразу або реал≥зуЇтьс¤ на 13-ти пунктах торг≥вл≥, або в≥дправл¤Їтьс¤ на потреби ƒ”—.

“аким чином, в≥дгодоване порос¤ забиваЇтьс¤ в≥дразу ж на ферм≥ ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ до ковбасного цеху та до морозильноњ камери. « морозильноњ камери з часом свинина в≥дправитьс¤ на потреби ƒ”—. « ковбасного цеху ковбаси будуть направлен≥ на реал≥зац≥ю. Ќа вс≥х цих пунктах пост≥йно зд≥йснюЇтьс¤ сан≥тарний контроль прац≥вниками п≥дприЇмства та ћиргородськоњ сан≥тарноњ служби.

“акож ¤кась частина свиней реал≥зуЇтьс¤ живою вагою приватному сектору та посередникам.

4. ѕлануванн¤ виробництва свинини.

4.1. ѕлануванн¤ погол≥в’¤ тварин, њх продуктивност≥, норми виробництва продукц≥њ.

—кладанню обороту стада передуЇ розробка плану парувань та опорос≥в. ¬их≥дними даними дл¤ нього Ї матер≥али парувань свиней за останн≥ 4 м≥с¤ц≥ минулого року.

Ќа кожну свиноматку планують одержати два опороси на р≥к. ¬≥д разовоњ ≥ ремонтноњ свиноматок одержують по одному опоросу. ѕаруванн¤ провод¤ть п≥сл¤ в≥длученн¤ порос¤т на основ≥ даних про фактичн≥ паруванн¤ свиноматок в минулому роц≥. ¬изначаЇмо дати опорос≥в ≥ к≥льк≥сть одержаного приплоду в плановому роц≥. ќпороси основних свиноматок: перший у с≥чн≥-лютому, другий у липн≥-серпн≥.

¬≥д разових свиноматок доц≥льно одержувати опороси у березн≥-травн≥. ƒл¤ вирощуванн¤ приплоду необх≥дн≥ спец≥альн≥ свинарники, тому утримують њх в л≥тньо - таб≥рних умовах. ¬ибракуванн¤ кнур≥в передбачають п≥сл¤ масових парувань свиноматок, разових ≥ перев≥р¤Їмих - п≥сл¤ в≥длучки порос¤т другого опоросу.

–емонтну групу обороту молодн¤ка комплектують з кращих порос¤т в≥д основних свиноматок з розрахунком, щоб вона к≥льк≥сно в 2-3 рази перевищувала погол≥в’¤, ¤ке перевод¤ть в основне стадо.

ѕогол≥в’¤ кнур≥в – пл≥дник≥в на к≥нець планового року визначають у сп≥вв≥дношенн≥ один на 15-20 свиноматок. —початку записують дан≥ про к≥льк≥сть фактично спарованих за останн≥ 4 м≥с¤ц≥ минулого року. « урахуванн¤м пер≥оду поросност≥ (4 м≥с.) планують строки њх опорос≥в. “ак свиноматки, спарован≥ у вересн≥ минулого року, опорос¤тьс¤ у с≥чн≥, т≥ що були спарован≥ у жовтн≥ – в лютому ≥ т.д.

“ривал≥сть п≥дсисного пер≥оду в свиней у середньому становить два м≥с¤ц≥. ¬изначають строки парувань п≥сл¤ першого туру опорос≥в, так дл¤ основних свиноматок с≥чневого опоросу п≥дсисний пер≥од зак≥нчуЇтьс¤ у березн≥, лютого – в кв≥тн≥ ≥ т.д. ” цих м≥с¤ц¤х плануЇмо паруванн¤ в≥дпов≥дних груп свиноматок.

ƒал≥ планують погол≥в’¤ ремонтних свиноматок, ¤к≥ п≥сл¤ опоросу перейдуть у групу перев≥р¤Їмих свиноматок.

ѕ≥сл¤ цього планують другий тур опорос≥в. “ак все погол≥в’¤ спароване у березн≥ ≥ кв≥тн≥, опороситьс¤ в≥дпов≥дно у липн≥ – серпн≥. ѕот≥м переход¤ть до паруванн¤ основних свиноматок, ¤к≥ опоросились у другому тур≥.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ п≥дсисного пер≥оду њх парують у вересн≥ – травн≥ планового року. ѕри цьому враховують вибракуванн¤ основних свиноматок ≥ поповненн¤ њх за рахунок перев≥р¤Їмих.

«г≥дно з завданн¤м щор≥чно вибраковують 25% основних свиноматок в≥д усього погол≥в’¤, на¤вного на початок планового року. ¬ибракуванн¤ провод¤ть п≥сл¤ в≥длученн¤ порос¤т другого опоросу. ” так≥й же к≥лькост≥ поповнюватиметьс¤ стадо основних свиноматок за рахунок перев≥р¤Їмих. –ешту перев≥р¤Їмих свиноматок вибраковують ≥ ставл¤ть на в≥дгод≥влю.

¬одночас треба нам≥тити паруванн¤ ремонтних свиноматок, за рахунок ¤ких буде створена група перев≥р¤Їмих ≥ разових свиноматок на к≥нець планового року. –емонтну групу комплектують кращими порос¤тами зимового туру опорос≥в основних свиноматок. √рупа перев≥р¤Їмих свиноматок створюЇтьс¤ в розм≥р≥ потроЇноњ к≥лькост≥ основних свиноматок, що п≥дл¤гають вибракуванню.

ѕот≥м на п≥дстав≥ передбачених опорос≥в ≥ планового виходу порос¤т в≥д одн≥Їњ свиноматки розраховують загальний вих≥д порос¤т у кожному м≥с¤ц≥ ≥ по окремих групах свиноматок.

–озрахунок завершують п≥дсумовуванн¤м к≥лькост≥ парувань, опорос≥в ≥ надходженн¤ приплоду прот¤гом планового року, а також визначенн¤м к≥лькост≥ спарованих свиноматок, ¤к≥ зам≥щуютьс¤ на к≥нець планового року.

ѕравильн≥сть обчисленн¤ к≥лькост≥ свиноматок, на¤вних на к≥нець року, можна перев≥рити такими розрахунками: к≥льк≥сть спарованих маток на початок планового року додати надходженн¤ з ремонтного молодн¤ка ≥ в≥дн¤ти к≥льк≥сть вибракуваного погол≥в’¤.

ќбчисленн¤ р≥чноњ продукц≥њ вирощуванн¤ свиней зд≥йснюЇтьс¤ по групах свиней на основ≥ таких показник≥в: погол≥в’¤ тварин, њх плановий добовий прир≥ст живоњ маси, пер≥од перебуванн¤ в кожн≥й груп≥ та ≥н. ѕот≥м на п≥дстав≥ добових прирост≥в визначають живу масу р≥зних в≥кових груп свиней.

ѕриймаЇмо, що середн¤ маса порос¤т при народженн≥ становить 1,2кг.

”мовно приймаЇмо, що середн¤ тривал≥сть м≥с¤ц¤ 30,5 дн≥в.

∆ива маса голови дорослого погол≥в’¤ на пер≥од вибракуванн¤ (переведенн¤ в ≥ншу групу) буде такою ж, ¤к на початок планового року. « урахуванн¤м цього положенн¤ ≥ планових добових прирост≥в визначають середню живу масу дорослих тварин на момент реал≥зац≥њ, тобто п≥сл¤ в≥дгод≥вл≥. “ак, вибракуване доросле погол≥в’¤ п≥сл¤ двох м≥с¤ц≥в перебуванн¤ на в≥дгод≥вл≥ при середньодобовому прирост≥ 550 г дасть прир≥ст у середньому 33,5 кг.

«г≥дно з пом≥с¤чним оборотом стада поповненн¤ дорослоњ групи кнур≥в за рахунок ремонтного молодн¤ка плануЇтьс¤ зд≥йснювати при дос¤гненн≥ ними парувального в≥ку (у травн≥) ≥ це погол≥в’¤ буде в≥ком 11-12 м≥с¤ц≥в, отже середню вагу 1 голови ремонтних кнур≥в – пл≥дник≥в можна визначити з урахуванн¤м дос¤гнутоњ ними маси у 10-м≥с¤чному в≥ц≥ плюс прир≥ст живоњ маси за два м≥с¤ц≥.

ѕродукц≥ю вирощуванн¤ визначають за даними середньор≥чного погол≥в’¤ свиней та планових середньодобових прирост≥в з урахуванн¤м маси приплоду при народженн≥. ¬их≥дними даними дл¤ розрахунками Ї дан≥ руху погол≥в’¤.

Ўл¤хом множенн¤ м≥с¤чного приросту на 12 ≥ на к≥льк≥сть середньор≥чного погол≥в’¤ визначаЇтьс¤ р≥чна продукц≥¤ вирощуванн¤.

ƒал≥ наводжу планов≥ показники по ƒѕ ƒ «є62.

¬иробництво продукц≥њ тваринництва на 2006 р≥к

“аблиц¤є16

¬иди та в≥ков≥ групи тварин	—ер-р≥чн. погол≥в’¤, гол	ѕродуктивн≥сть на одну голову				¬алове виробн. всього, т
		найменув. продукц≥њ	од. вим≥ру у	в середньому за р≥к
				день (добу)	р≥к, кг
—вин≥, всього	1142					65,3
осн. та раз. свином. з припл.	141	припл≥д прир≥ст	гол грам	200	11	1802 3,6
в≥дгод≥вл¤	353	прир≥ст	грам	274	100	35,3
ремонтне погол≥в’¤	55	прир≥ст	грам	288	105,1	5,8

 

ѕлануЇтьс¤ в 2005 роц≥ утримуванн¤ середньор≥чне погол≥в’¤ свиней 1142 гол, в тому числ≥ основноњ стада 148 гол. ѕлануЇтьс¤ утримати 1802 гол. приплоду, 35,3 тони м’¤са в≥д погол≥в’¤ на в≥дгод≥вл≥. ¬ 2005 роц≥ основу стада становитиме молодн¤к. ѕлануЇтьс¤ до 2006 року значно наростити виробництво продукц≥њ свинарства. ÷е зумовлено потребами ƒ”—у та м≥сцевого ринку.

 

–озрахунок потреби в кормах дл¤ утриманн¤ погол≥в’¤ худоби на 2006 р≥к

“аблиц¤є17

¬иди та в≥ков≥ групи тварин	—ер./ р≥чне погол≥в’¤	¬алове виробн. всого, тонн (тис. шт.)	-ть дн≥в утрим, тис. к/дн≥в	Ќорма на од. прод., кг. к. о.	ѕотр. в кормах ( .ќ), тонн	—ер. варт≥сть 1т к. о., тис. грн	¬арт≥сть корм≥в всього тис. грн
—вин≥ всього	1142				454,4	0,89	344,7
осн. та разов. свином.з припл, кнури	148	3,6	53,6	6,30	22,7	0,95	21,6
в≥дгод≥вл¤	353	35,3	128,7	5,70	201,2	0,83	167,0
ремонтне погол.	55	5,8	20,0	5,40	31,3	0,95	29,75

 

ƒл¤ утриманн¤ запланованого погол≥в’¤ 454,4 тони кормових одиниць, що у варт≥сному вигл¤д≥ становить 344,7 тис. грн. .Ќайб≥льша частина з цих корм≥в (201,21 тни кормових одиниць) необх≥дна дл¤ утриманн¤  основних та разових свиноматок.

4.2. ѕлануванн¤ оплати прац≥, матер≥альних ≥ грошових витрат.

¬изначенн¤ плановоњ соб≥вартост≥ одиниць продукц≥њ.

ѕр¤м≥ витрати прац≥  в люд/год ≥ витрати на њњ оплату в≥дображають на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних даних форми «–озрахунок чисельност≥ прац≥вник≥в ≥ фонду оплати прац≥».

¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи планують т≥льки т≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ не сплачують ф≥ксованого с/г податку.

ѕо статт≥ «√аз» в≥дображають варт≥сть газу використаного на виконанн¤ технолог≥чних операц≥й по обслуговуванню в≥дпов≥дних даних тварин.

” витрати на засоби захисту тварин включають варт≥сть використаних б≥опрепарат≥в, медикамент≥в, засоб≥в дл¤ проведенн¤ дез≥нфекц≥њ, ≥нструмент≥в з урахуванн¤ њх к≥лькост≥ ≥ ц≥н придбанн¤. ƒл¤ цього розробл¤ють р≥чн≥ норми витрат на одну середньор≥чну голову свиней по видах.

” статт≥ «корми» в≥дображають варт≥сть корм≥в з попередньо розрахункових таблиць. Ќа цю статтю також в≥днос¤ть варт≥сть приготуванн¤ корм≥в у кормоцехах та кормокухн¤х.

¬итрати по статт¤х «–емонтн≥», «јвто послуги», «ѕослуги тракторного парку», «електроенерг≥¤» визначають, виход¤чи з планових потреб та соб≥вартост≥ одиниц≥ роботи.

¬итрати на утриманн¤ свинарства на 2006 р≥к становить 672,5 тис. √рн. дл¤ усп≥шного господарюванн¤ в ц≥й галуз≥ необх≥дно закупити ветмедикамент≥в на суму 10,5 тис. грн. ¬иход¤чи з даних розрахунк≥в, ми отримаЇмо соб≥варт≥сть свинини 20,29 грн за кг.

¬итрати по обслуговуванню тварин та визначенн¤ соб≥вартост≥ 1 тонни продукц≥њ на 2006 р≥к по ƒѕ ƒ « є62

“аблиц¤ є  18

¬иди та в≥ков≥ групи тварин	—ер./ р≥чне погол≥в'¤	ѕрир≥ст, припл≥д, гол, тон	¬итрати, тис. грн.										¬сього витрат, тис. грн.	—/в 1 ц, грн.
			ќплата з нарах.	јмортизац≥¤	орми, сировина	√аз	–ем. майстерн	јвто послуги	ѕосл тракторн парку	≈л. енерг≥¤	≤нш≥	медикаменти
—вин≥, всього	1142	65,3	198,3	55,4	344,7		3,5	2,8	33,4	17,1	6,8	10,5	672,5	1029,89
осн. та разом. свином. з приплодом, хр¤ки	148	3,6	15,5	1,5	21,6		1,1	0	1,5	2,2	3,4	6,4	53,2	1477,78
–ем. молодн¤к	55	5,8	30,2	6,6	29,75		1,4	0,5	1,1	3,9	0,4	1,4	75,25	1297,41
в≥дгод≥вл¤	353	35,3	110,9	33,2	167		0	1,9	30,8	6,8	3,1	2	355,7	1007,65

 

Ќайб≥льш усп≥шною буде в≥дгод≥вл¤ свиней, оск≥льки будуть пор≥вн¤но найменш≥ затрати. ÷ей виробничий процес найб≥льш автоматизований ≥ тому потребуЇ найменших витрат на оплату прац≥ на одиницю продукц≥њ. ѕор≥вн¤но б≥льш≥ витрати тут на амортизац≥ю. “акож значними в цьому роц≥ будуть витрати по послугах тракторного парку та використан≥й електроенерг≥њ.

5. ‘≥нансов≥ результати виробництва м'¤са  свинини.

¬изначенн¤ результат≥в виробничо-збутовоњ д≥¤льност≥ за умов ринкових в≥дносин економ≥ки докор≥нно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д орган≥зац≥њ цього процесу на попередн≥х етапах господарськоњ д≥¤льност≥.

«бут продукц≥њ, наданн¤ послуг та ф≥нансове плануванн¤ поточноњ ≥ перспективноњ д≥¤льност≥ становить головн≥ функц≥њ, зумовлен≥ маркетинговим, ф≥нансовим та виробничим менеджментом.

¬иробнича соб≥варт≥сть визначаЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ на обс¤г њњ реал≥зац≥њ. «агот≥вельн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства ≥  орган≥зац≥њ, що зд≥йснюють закуп≥влю с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на догов≥рних умовах, несуть вс≥ витрати по транспортуванню ≥ розвантаженню. ѕри доставц≥ продукц≥њ транспортом с≥льськогосподарських п≥дприЇмств загот≥вельн≥ орган≥зац≥њ в≥дшкодовують п≥дприЇмствам витрати за тарифом того виду транспорту, ¤ким зд≥йснювалась доставка продукц≥њ. ѕродукц≥ю, ¤ку передбачаЇтьс¤ продавати (видавати) прац≥вникам п≥дприЇмства ≥ залученим особам в рахунок оплати прац≥ за роботи планового року, планують по прийн¤тих в господарств≥ ц≥нах.

ѕ≥сл¤ завершенн¤ розрахунк≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥ розрахунк≥в прибутку, валового та чистого доходу  необх≥дно визначити обс¤ги щом≥с¤чноњ реал≥зац≥њ продукц≥њ по видах ≥ каналах. ѕри цьому особливу увагу звертають на прогноз ц≥н з урахуванн¤м сезонних коливань, ¤к≥ складаютьс¤ п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ.

Ќа п≥дстав≥ попередн≥х розрахунк≥в а також нормативноњ потреби в грошових коштах на придбанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в та оплати розрахунк≥в за роботи ≥ послуги наданн≥ п≥дприЇмству складають прогноз руху грошових кошт≥в по м≥с¤чних наростаючим п≥дсумком з початку року.

 

¬изначенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ тваринництва та ф≥нансових результат≥в за 2005 р≥к по ƒѕ ƒ « є62

“аблиц¤ є19

–еал≥зац≥¤ тварин	-ть, гол.	ћ'¤со (тонн), гол	—/г 1 т продукц≥њ, грн	¬сього с/в, тис.грн.	÷≥на реал≥зац≥њ 1 т , грн.	¬ир. в≥д реал≥з., тис.грн	‘≥н. рез,  тис.грн.
—вин≥, всього				1074,5		1593,0	518,5
реал≥зац≥¤ двохм≥с¤чних порос¤т	120	120	238,15	28,58	300	36	7,4
знатт¤ ≥ реал≥з. молодн¤ка з в≥дгод≥вл≥	804	80,4	10076,5	810,15	15000	1206	395,8
вибраковка дорослого погол. на м'¤со	137	23,4	10076,5	235,79	15000	351	115,2

 

¬ 2006 роц≥ плануЇтьс¤ отримати 518,5 тис. грн. прибуту в≥д свинарства, при соб≥вартост≥ продукц≥њ – 1074,5тис. грн., тобто р≥вень рентабельност≥ – 48,2%. «апланован≥ ц≥ни реал≥зац≥њ можуть зм≥нюватись. Ќаприклад, запланована ц≥на реал≥зац≥њ 1 голови 2-х м≥с¤чних порос¤т – 300 грн. ќднак ц≥ порос¤та будуть плем≥нними, ≥ ¤кщо господарство знайде в≥дпов≥дн≥ шл¤хи реал≥зац≥њ, то ц≥на може значно п≥двищитись.

÷≥на реал≥зац≥њ м'¤са свиней також не висока. –еал≥зац≥¤ свинини запланована на травень – грудень приблизна в однакових к≥лькост¤х. Ќайб≥льш≥ обс¤ги реал≥зац≥њ припадають на вересень – жовтень, тобто коли будуть потр≥бн≥ кошти дл¤ закуп≥вл≥ дешевших корм≥в (¤к в≥домо найдешевш≥ ос≥нню, п≥сл¤ збору урожаю). —винарським фермам потр≥бно знайти кошти дл¤ утриманн¤ свиней до травн¤, оск≥льки на прот¤з≥ першого кварталу реал≥зац≥¤  м'¤са свиней не плануЇтьс¤.

6. Ўл¤хи п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва м'¤са свинини.

ƒл¤ п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва м'¤са свинини потр≥бно зб≥льшувати прибуток, одержуваний в≥д одн≥Їњ голови. ƒл¤ визначенн¤  економ≥чноњ ефективност≥ виробництва свинини потр≥бно в≥д ц≥ни реал≥зац≥њ 1 ц в≥дн¤ти соб≥варт≥сть 1 ц, пот≥м цей результат помножити на к≥льк≥сть одержаноњ продукц≥њ в≥д одн≥Їњ голови. якщо його помножити на погол≥в'¤ всього, то д≥знаЇмось ф≥нансовий результат в≥д виробництва свинини. ћожна ц≥ показники розрахувати ≥ншим методом, тобто в≥д виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ свинарства ≥ помножити на 100, отримаЇмо р≥вень рентабельност≥, ¤кий ≥ визначатиме ефективн≥сть виробництва м'¤са свинини.

¬ останн≥ роки свинарство в ƒѕ ƒ « є 62 було нерентабельним, тому планово – економ≥чним в≥дд≥лом було розроблено два заходи по п≥двищенню  економ≥чноњ ефективност≥ виробництва м'¤са свинини.

ѕерший, б≥льш реальний в даних умовах – це утриманн¤ лише плем≥нного погол≥в'¤ свиноматок та кнур≥в. ƒержавне п≥дприЇмство «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62» маЇ статус державного племп≥дприЇмства по вирощуванн≥ свиней ћиргородськоњ породи. “ож можна реал≥зовувати молодн¤к в≥д 2-х до 4-х м≥с¤ц≥в ≥ншим п≥дприЇмствам дл¤ племоновленн¤ стада, залишаючи соб≥ лише погол≥в'¤ ремонтного молодн¤ка. ¬раховуючи те, що значна частина на¤вного зараз погол≥в'¤ свиней маЇ плем≥нн≥ св≥доцтва, а плем≥нний обл≥к на фермах ƒѕ ƒ « є62 ведетьс¤ на високому р≥вн≥, можна  припустити, що плем≥нний молодн¤к цього господарства матиме попит на рег≥ональному ринку.

ƒругий, також прибутковий, але не припустимий через втрату значного погол≥в'¤ плем≥нних свиней – це навпаки, утриманн¤ лише в≥дгод≥вельного погол≥в’¤ ≥ закупка  молодн¤ку з≥  стороною.ќднак цей метод повинен спиратис¤ на пост≥йний ринок збуту ≥з передбачуваними ц≥нами, чого в нашому рег≥он≥  немаЇ.  ƒо тогож зараз освоюЇтьс¤ технолог≥¤ по покращенню ¤кост≥ сала свиней. ƒл¤  цього в≥дгод≥вельне погол≥в’¤  ставл¤ють у станки, де вони не можуть крутитис¤. ÷≥ станки ≥ндив≥дуальн≥. ƒо свиней по окремих жолобах подають сухий комб≥корм та чиста вода. ѕодача зд≥йснюЇтьс¤ автоматично. ¬ обов’¤зки свинар¤ входить лише наповненн¤ бункера сухим комб≥кормом ≥ очищенн¤ станк≥в. ”же нав≥ть за попередн≥ми розрахунками така технолог≥¤ значно скоротить витрати  на оплату прац≥ та витрати на приготуванн¤ корм≥в в кормухн¤х. ¬иготовлена таким чином продукц≥¤  буде особливо н≥жною, оск≥льки свин≥ значно коротший час в≥дгодовуютьс¤ ≥ молодшими реал≥зуютьс¤.

  ћожна в кормовий рац≥он ввести зелен≥ корми, що здешевить варт≥сть корму  та наповнить рац≥он в≥там≥нами та поживними речовинами.

   «араз у передових господарствах ввод¤ть в рац≥он  сисун≥в соЇве молоко з в≥там≥нними добавками, завд¤ки чому скорочуЇтьс¤ п≥дсисний пер≥од до одного м≥с¤ц¤ (наприклад в господарствах √олланд≥њ в≥длучку провод¤ть в 28 дн≥в ), а значить можна отримати до трьох опорос≥в  в≥д одн≥Їњ свиноматки за р≥к. ўоправда за таких умов скорочуЇтьс¤ строк  використанн¤ свиноматок.

    Ќа мою думку потр≥бно в≥дновити  технолог≥ю, по ¤к≥й свиноматок (поросних ≥ холостих) випасали вл≥тку на пасовищах. ÷е зм≥нить њх орган≥зм  ≥ покращить ¤к≥сть отриманого приплоду.

    ѕотр≥бно закупити техн≥ку, ¤ка б визначала поросн≥сть  свиноматок на ранн≥х стад≥¤х. « њњ допомогою можна буде в≥дразу  вибракувати не спарованих свиноматок а не чекати результату 4 м≥с¤ц≥.

¬исновки ≥ пропозиц≥њ.

 

ќтже, п≥сл¤ опрацюванн¤ теми моЇњ роботи, можу зробити висновок, що хоча свинарство ≥ було в останн≥ роки нерентабельним, але господарство маЇ високий потенц≥ал дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ ц≥Їњ галуз≥. Ќа п≥дприЇмств≥ ведетьс¤ плем≥нний обл≥к та своЇчасно провод¤тьс¤ заходи по племоновленн≥ стада. ¬оно повн≥стю забезпечене квал≥ф≥кованим персоналом. ¬ поганому стан≥ знаход¤тьс¤ лише основн≥ засоби, ≥ хоча господарство ними повн≥стю забезпечене, та вони вже давно спрацьован≥ ≥ мають занадто довгий пер≥од експлуатац≥њ.

¬загал≥ ж ƒержавне п≥дприЇмство «ƒ≥бр≥вський к≥нний завод є62» виконуЇ своњ завданн¤, ¤к державне п≥дприЇмство. ¬оно виконуЇ плани постановок ƒ”—у, п≥двищуЇ соц≥альний добробут м≥сцевого населенн¤. ѕро ще св≥дчить той факт, що у 2006 роц≥ 409 прац≥вник≥в мало середньом≥с¤чну зароб≥тну плату 600,37 грн., а отже було зроблено вагомий внесок до м≥сцевого бюджету, до державних фонд≥в соц≥ального страхуванн¤. “акож господарство на територ≥њ м≥сцевих с≥льських рад п≥дтримуЇ шк≥льн≥ њдальн≥, с≥льськ≥ будинки культури, власн≥ њдальн≥, бан≥, магазини. Ќа баланс≥ п≥дприЇмства знаходитьс¤ ≥подром державного значенн¤.

ѕор¤д з цим ƒѕ ƒ «є62 д≥Ї на засадах самоокупност≥ та самоф≥нансуванн¤, отримуЇ прибутки та поступово розширюЇ виробництво.

Ќа мою думку, господарству потр≥бно розвивати тваринництво. јдже в минулому роц≥ дос¤гнено значних усп≥х≥в у рослинництв≥, було виготовлено корми з низькою соб≥варт≥стю, а зараз на ринку утворилас¤ спри¤тлива ситуац≥¤ по реал≥зац≥њ м’¤са свиней та ¬–’, молока. ƒо того ж в господарств≥ знаход¤тьс¤ велик≥ виробнич≥ комплекси по виробництву продукц≥њ тваринництва, ¤к≥ майже не використовуютьс¤ ( 5 молочно – товарних ферм на 1000 гол≥в ¬–’ кожна, 4 свиноферми на 1500 гол≥в свиней кожна, а використовуютьс¤ лише 4 молочно – товарн≥ ≥ 2 свиноферми). Ќавколо них знаход¤тьс¤ природн≥ пасовища, ¤к≥ можуть забезпечити ц≥ комплекси зеленими кормами на л≥тн≥й пер≥од. ÷≥ ферми могли б забезпечити високу зайн¤т≥сть населенн¤ ц≥лий р≥к, п≥двищили б соц≥альний  стан м≥сцевого населенн¤. ƒѕ  ƒ «є62 не мало б проблем ≥з реал≥зац≥Їю  продукц≥њ рослинництва, вона б ≥шла на виробництво тваринництва, а на таких великих фермах можна застосувати комплексну механ≥зац≥ю ≥ автоматизац≥ю, що здешевить продукц≥ю ,а отже  вона буде конкурентноздатною  ≥ легко реал≥зовуватиметьс¤. ѕо шл¤хах реал≥зац≥њ можу сказати, що у ћиргород≥ знаход¤тьс¤ багато курорт≥в та санатор≥њв, ¤к≥ можуть спожити значну к≥льк≥сть виробленоњ продукц≥њ.

    ќтже, на мою думку, основним резервом по зб≥льшенн≥ прибутковост≥ в ƒѕ ƒ «є62 Ї розвиток тваринництва.