¬ступ
1.
ќрган≥зац≥йно-економ≥чна
характеристика ---------------------------
«агальн≥ в≥домост≥ про
----------------------------
–есурсний потенц≥ал
------------------його к≥льк≥сна та ¤к≥сна характеристика.
ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайност≥
основних с≥льськогосподарських культур на ----------------------
Ќа¤вн≥сть погол≥в’¤ тварин ≥ птиц≥ та
њх продуктивн≥сть на-------------------------------------
¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤
виробництва ---------------------------
≈коном≥чна оц≥нка д≥¤льност≥
------------------------
2.
ѕлануванн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥
виробництва, переробки ≥ реал≥зац≥њ овоч≥в на --------------------------
—тан виробництва овоч≥в на
----------------------------
ѕлануванн¤ вдосконаленн¤ основних
виробничих процес≥в на ----------------------------------------
ѕлануванн¤ переробки ≥ реал≥зац≥њ
овоч≥в на ------------------------
≈коном≥чна ефективн≥сть
запропонованих заход≥в на ----------------------
¬исновки ≥ пропозиц≥њ
—писок використаноњ л≥тератури
ƒодатки
¬ступ
јграрн≥ п≥дприЇмства
придбали широк≥ права в самовр¤дуванн≥,
плануванн≥, орган≥зац≥њ виробництва ≥ ф≥нанс≥в, ≥з одночасною повною
в≥дпов≥дальн≥стю за к≥нцевий результат виробничоњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.
ƒл¤ п≥двищенн¤
ефективност≥ с≥льськогосподарського виробництва необх≥дно не т≥льки нарощувати
виробництво продукц≥њ, але ≥ рац≥онально використовувати њњ в господарств≥ ≥
розпод≥л¤ти по каналах реал≥зац≥њ. ” процес≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ виручка
повинна в≥дшкодовувати втрати ≥ забезпечувати одержанн¤ прибутку, необх≥дного
дл¤ подальшого розширеного в≥дтворенн¤. Ќайважлив≥ш≥ результати д≥¤льност≥
кожного п≥дприЇмства – прибуток ≥ рентабельн≥сть.
—амост≥йн≥сть
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, широкий розвиток орендних в≥дносин створюють
можливост≥ в майбутньому реал≥зувати на догов≥рних засадах т≥ види
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ й у тих обс¤гах, ¤к≥ визначен≥ п≥дприЇмством.
ѕ≥сл¤ виконанн¤ догов≥рних зобов’¤зань
п≥дприЇмство розпочинаЇ наступний цикл виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥.
—≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства зац≥кавлен≥ у швидк≥й реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ, тому що це
впливаЇ на њх ф≥нансовий стан, спри¤Ї зм≥цненню його економ≥ки, пол≥пшенню умов
прац≥ ≥ побуту прац≥вник≥в.
–≥вень розвитку
с≥льськогосподарського виробництва ≥ його економ≥чною ефективн≥стю визначаютьс¤
складною сукупн≥стю фактор≥в. ц≥ фактори т≥сно пов’¤зан≥ м≥ж собою ≥
забезпечують оч≥куван≥ господарськ≥ результати з комплексноњ ≥ збалансованоњ њх
д≥њ з вид≥ленн¤ пр≥оритет≥в на кожному даному етап≥ економ≥чного розвитку. ”
кризов≥й ситуац≥њ особливого значенн¤ набуваЇ повн≥ше використанн¤
ресурсозбер≥гаючих фактор≥в.
—оц≥альн≥ фактори мають
величезн≥ можливост≥ активного впливу на результати виробництва. ѕол≥пшенн¤
умов житт¤ людей, розвиток ус≥Їњ соц≥альноњ сфери створюють загальну спри¤тливу
психолог≥чну ситуац≥ю дл¤ творчоњ продуктивност≥ прац≥. ќднак це вимагаЇ
значних кап≥тальних вкладень у цю сферу за рахунок власних нагромаджень
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, що у реальн≥й сучасн≥й макроеконом≥чн≥й
ситуац≥њ обмежено, що, у свою чергу, р≥зко звужуЇ можливост≥ використанн¤ цих
фактор≥в у п≥двищенн¤ ефективност≥ агропромислового виробництва.
” цих умовах вир≥шальне
значенн¤ дл¤ ефективного розвитку виробництва мають загальноеконом≥чн≥ фактори.
—еред них – перетворенн¤ в≥дносин власност≥, зосередженн¤ њњ в руках
безпосередн≥х виробник≥в. –еальне почутт¤ власника, хаз¤њна моб≥л≥зуЇ ф≥зичний
≥ розумовий потенц≥ал прац≥вник≥в на зб≥льшенн¤, збереженн¤, рац≥ональний
розпод≥л ≥ ефективне використанн¤ на¤вних ресурс≥в. ќднак це можливо лише в
рамках ефективного, заснованого на посл≥довн≥й реал≥зац≥њ стимул≥в ≥ ≥нтерес≥в
економ≥чного механ≥зму. р≥м пр¤мого впливу на результати виробництва в≥н
актив≥зуЇ функц≥ональн≥ ≥мпульси
техн≥ко-економ≥чних, орган≥зац≥йно-господарських, соц≥альних ≥ природних
фактор≥в.
ћета даноњ курсовоњ
роботи – досл≥дити теоретичн≥ ≥ практичн≥ аспекти плануванн¤ виробництва,
переробки ≥ реал≥зац≥њ овоч≥в суб’Їктами господарюванн¤.
—уб’Їкт досл≥дженн¤
---------------------------
” процес≥ виконанн¤ курсовоњ роботи використано методи, прийн¤т≥
у досл≥дженн¤х статистичного характеру: анал≥зу ≥ синтезу, ≥ндексний,
корел¤ц≥йний, пор≥вн¤льний, розрахунково-конструктивний тощо.
—труктура роботи. урсова
робота складаЇтьс¤ з≥ вступу, двох розд≥л≥в, висновк≥в та списку використаних
джерел, додатк≥в.
ƒокументальною основою
дл¤ роботи Ї статистична, бухгалтерська зв≥тн≥сть, техн≥ко-технолог≥чна
документац≥¤, статистичн≥ та спец≥альн≥ дов≥дники, експерименти ≥ спостереженн¤
автора, а також нормативн≥ документи ”крањни, в≥тчизн¤н≥ ≥ закордонн≥ виданн¤,
пер≥одичн≥ виданн¤.
1. ќрган≥зац≥йно-економ≥чна характеристика ----------------------------
1.1 «агальн≥ в≥домост≥ про
---------------------
---------------------------------------------------------розташоване
на територ≥њ с.---------------- ѕолтавськоњ област≥ на в≥ддал≥ в≥д обласного
центру –
є
р/р------------------------.
“ел.------------------------
Ќаселен≥ пункти, ¤к≥
знаход¤тьс¤ в межах 7-
ёридична адреса: 39401,
ѕолтавська обл., -------------------------------------------- ≥льк≥сть населенн¤
у------------------– близько 2300 чол., з них зайн¤т≥ на
------------------------------290 чол.
ќсновною галуззю Ї
рослинництво ( вирощуванн¤ зерна). √осподарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥
двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥ цукрових бур¤к≥в.
ћаЇ в своЇму
розпор¤дженн≥ –
·
р≥лл≥
–
·
с≥нокос≥в
–
·
пасовищ
–
¬ирощуЇ зернов≥ культури,
сон¤шник.
¬ господарств≥
утримуЇтьс¤: великоњ рогатоњ худоби – 334 гол≥в, в т.ч. корови – 325 гол≥в;
робочих коней – 8 гол≥в, свин≥ всього – 51 гол≥в в т.ч свиноматки – 23 гол≥в;
бджоли – 1 с≥м’¤.
¬ розпор¤дженн≥
товариства знаход¤тьс¤:
·
вантажн≥
автомоб≥л≥ – 17 шт.
·
легков≥
автомоб≥л≥ – 7 шт.
·
трактори
– 20 шт.
·
комбайни
зернов≥ – 5 шт.
·
комбайни
силосн≥ – 1 шт.
·
самох≥дн≥
косилки – 1 шт.
·
прич≥пний
≥нвентар, в т. ч.:
o
жатки
– 4 шт.
o
с≥валки
– 15 шт.
o
культиватори
– 16 шт.
o
плуги
– 9 шт.
o
борони
– 233 шт.
o
причепи
– 8 шт.
«агалом кл≥матичн≥ умови
за к≥льк≥стю тепла та сон¤чноњ рад≥ац≥њ, температурними умовами та р≥внем
зволоженн¤ спри¤тлив≥ щодо вирощуванн¤ районованих с≥льськогосподарських
культур.
1.2. –есурсний потенц≥ал -----------------------його к≥льк≥сна та ¤к≥сна
характеристика.
ќц≥нку ресурсного
потенц≥алу --------------------почнемо з анал≥зу трудових ресурс≥в
господарства.
“аблиц¤ 1.1. —ередньор≥чна чисельн≥сть прац≥вник≥в
в----------------------------------- чол.
|
атегор≥њ прац≥вник≥в |
–оки |
¬ серед. по госп. району |
2007 р. в. % до 2005 |
||
|
2005 |
2006 |
2007 |
|||
|
—ередньор≥чна чисельн≥сть прац≥вник≥в |
326 |
315 |
290 |
337 |
88,9 |
|
«айн¤т≥ в с/г виробництв≥ |
263 |
217 |
265 |
299 |
100,8 |
|
¬ т. ч. в рослинництв≥ |
150 |
149 |
145 |
132 |
96,7 |
|
“варинництв≥ |
113 |
122 |
120 |
99 |
106,2 |
|
ѕрац≥вники ремонтноњ майстерн≥ |
20 |
17 |
14 |
12 |
70,0 |
|
ѕрац≥вники на пост≥йних роботах
в буд≥вництв≥ |
19 |
22 |
16 |
26 |
84,2 |
|
ѕрац≥вники апарату управл≥нн¤ |
45 |
42 |
43 |
52 |
95,6 |
¬ ц≥лому п≥дприЇмство
задов≥льно забезпечене трудовими ресурсами. јле постаЇ проблема рац≥онального
використанн¤. ћайже кожного року ------------------------посилаЇ своњх
прац≥вник≥в на курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ.
≈колог≥чна ефективн≥сть веденн¤ галузей рослинництва ≥ тваринництва показуЇ
к≥нцевий корисний ефект в≥д застосуванн¤ засоб≥в виробництва ≥ живоњ прац≥.
“аблиц¤ 1.2 «абезпечен≥сть
-------------основними фондами, 2005-2007 рр. тис. грн.
|
ѕоказники |
2005 р. |
2006р. |
2007 р. |
2007 р. в % до 2005 р. |
|
Ќа¤вн≥сть основних фонд≥в у господарств≥, всього: |
3197 |
3038 |
2808,5 |
87,8 |
|
” тому числ≥ виробничих |
3069 |
2908,7 |
2679,2 |
87,2 |
|
Ќевиробничих |
82 |
83,6 |
83,6 |
101,9 |
|
Ќезавершене виробництво |
46 |
45,7 |
45,7 |
99,3 |
|
‘ондозабезпечен≥сть |
9,8 |
9,6 |
9,6 |
97,9 |
|
‘ондоозброЇн≥сть |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
100 |
як видно з даних таблиц≥
1.2, загальна варт≥сть основних фонд≥в ---------------------------прот¤гом
2005-2007 рр. зменшилас¤ на 12,2 %, фондозабезпечен≥сть зменшилась на 2,1 %, фондоозброЇн≥сть
– не зм≥нилас¤.
1.3 ƒинам≥ка пос≥вних площ та урожайност≥ основних с≥льськогосподарських
культур на -----------------------------
јнал≥з динам≥ки пос≥вних
площ, урожаю та урожайност≥ почнемо з характеристики земельних уг≥дь
---------------------(табл. 1.3).
“аблиц¤ 1.3 ’арактеристика земельних уг≥дь
----------------------2005-2007 рр., га.
|
ѕоказники |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
2007р.у % до 2005р. |
||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
|
¬сього с/г уг≥дь, з них: |
2143 |
100 |
2170 |
100 |
2012,4 |
100 |
-130,6 |
93,9 |
|
–≥лл¤ |
2044 |
95,3 |
2020 |
93,08 |
1880 |
93,4 |
-164 |
91,9 |
|
—≥нокоси |
19 |
0,88 |
4 |
0,18 |
14,4 |
0,71 |
-4,6 |
75,7 |
|
ѕасовища |
80 |
3,73 |
146 |
6,72 |
118 |
5,86 |
+38 |
147,5 |
як видно з даних таблиц≥
1.3, в структур≥ с/г уг≥дь -----------------------прот¤гом анал≥тичного пер≥оду
в середньому 94% займають плащ≥ р≥лл≥. ѕрот¤гом 2005-2007рр. загальна площа
земельних уг≥дь зменшилас¤ на 6,1%. ѕоказники зменшенн¤ площ≥ уг≥дь
спостер≥гаютьс¤ по р≥лл≥ ≥ с≥нокосам, а от площа пасовищ зб≥льшилас¤ на
“аблиц¤ 1.4. —труктура пос≥вних площ в ------------------2005- 2007рр.
|
ѕоказники |
–оки |
2007р.в % до 2005р. |
|||||
|
2005 |
2006 |
2007 |
|||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
|
«ернов≥ та зернобобов≥ всього в т.ч. |
1006 |
53,8 |
881 |
51,0 |
968 |
53,7 |
96,2 |
|
ќзим≥ |
695 |
37,1 |
554 |
32,1 |
730 |
40,5 |
105,0 |
|
яр≥ |
208 |
11,1 |
152 |
8,8 |
103 |
5,7 |
49,5 |
|
«ернобобов≥ |
103 |
5,6 |
175 |
10,1 |
135 |
7,5 |
131,1 |
|
“ехн≥чн≥ культури в т.ч. цукров≥ бур¤ки |
210 90 |
11,2 4,8 |
215 75 |
12,4 4,3 |
207 82 |
11,4 4,5 |
98,6 91,1 |
|
—он¤шник |
120 |
6,4 |
140 |
8,1 |
125 |
6,9 |
104,2 |
|
артопл¤ |
2 |
0,1 |
2 |
0,11 |
1 |
0,05 |
50,0 |
|
ќвоч≥ та баштанн≥ |
3 |
0,16 |
2 |
0,11 |
2 |
0,11 |
66,7 |
|
ормов≥ культури в т.ч. багатор≥чн≥ трави |
650 70 |
34,8 3,7 |
628 100 |
36,6 5,8 |
625 135 |
34,7 7,5 |
96,2 192,8 |
|
ќднор≥чн≥ тварини |
230 |
12,3 |
200 |
11,6 |
180 |
10,0 |
78,3 |
|
—илосн≥ тварини |
350 |
18,8 |
328 |
18,9 |
310 |
17,2 |
88,6 |
|
¬сього пос≥в≥в |
1871 |
100,0 |
1728 |
100 |
1803 |
100,0 |
96,4 |
Ќайб≥льшу площу займають
зернов≥ та зернобобов≥ культури, а з них
– озим≥. ” 2007р. пор≥вн¤но з 2005р. площа озимих зернових культур зб≥льшуЇтьс¤
на 5%. «начн≥ площ≥ зайн¤т≥ кормовими культурами (в середньому 35,3%).ѕоказник
2007р. стосовно культур значно нижч≥, н≥ж
у 2005., окр≥м зернобобових, озимих ≥ багатор≥чних трав, площ≥ ¤ких
зб≥льшилис¤ в≥дпов≥дно на 5 ≥ 31, 1 ≥4,2 ≥ 92,8%.
≈фективн≥сть виробництва
характеризуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м урожайност≥ с≥льськогосподарських культур,
приросту живоњ маси тварин ≥ птиц≥.
“аблиц¤ 1.5. ƒинам≥ка урожайност≥ с≥льськогосподарських
культур в ------------------------ц / га.
|
—≥льськогосподарськ≥ культури |
–оки |
¬ серед. по госп. району |
2007р. в % до |
|||
|
2005 |
2006 |
2007 |
2005 |
—еред. район. показн. |
||
|
«ернов≥ ≥ зернобобов≥ |
32,0 |
31,4 |
28,8 |
21,2 |
90,0 |
135,8 |
|
÷укров≥ бур¤ки |
196,5 |
217,6 |
132,1 |
86,0 |
67,2 |
153,6 |
|
—он¤шник |
22,7 |
17,0 |
20,7 |
26,3 |
91,2 |
78,7 |
|
артопл¤ |
85,1 |
96,2 |
55,0 |
46,0 |
64,6 |
119,5 |
|
ќвоч≥ |
92,1 |
86,9 |
78,2 |
65,5 |
84,9 |
119,4 |
|
укурудза на силос |
156,8 |
130,5 |
120,0 |
88,0 |
76,5 |
136,4 |
” господарств≥ спостер≥гаЇтьс¤
зниженн¤ урожайност≥ с≥льськогосподарських культур, особливо зернобобових,
цукрових бур¤к≥в, картопл≥. ” 2007р., пор≥вн¤но з 2005р., урожайн≥сть цих
культур знизилас¤ в≥дпов≥дно на 10; 32,8; 35,4%. ’оча сл≥д в≥дзначити, що
урожайн≥сть майже вс≥х культур у господарств≥ значно вища середньорайонноњ.
1.4. Ќа¤вн≥сть погол≥в’¤ тварин ≥ птиц≥ та њх продуктивн≥сть на
----------------------------------------------
Ќа сучасному етап≥
розвитку економ≥ки особливоњ актуальност≥ набуваЇ проблема правильного
визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва за допомогою критер≥њв та
економ≥чних показник≥в. ” науковому розум≥нн¤ критер≥њ – це ¤к≥сь властив≥сть
ефективност≥, що в≥дображаЇ най≥сторичн≥шу њњ суть, тобто Ї основним принципом
оц≥нки. ≈коном≥чн≥ ж показники
ефективност≥ характеризують њњ з к≥льк≥сного боку.
ѕродуктивн≥сть
с≥льськогосподарських тварин характеризуЇтьс¤ середньор≥чним надоЇм на 1
корову, середньор≥чними, середньодобовими приростами живоњ маси тварин ≥ птиц≥,
приплодом в розрахунку на 100 кор≥в (табл.1.6).
“аблиц¤ 1.6.ƒинам≥ка погол≥в’¤ та продуктивност≥ тварин
на---------------------------------------- 2005 – 2007 рр.
|
ѕоказники |
–оки |
2007р. в % до 2005р. |
||
|
2005 |
2006 |
2007 |
||
|
ѕогол≥в’¤ великоњ рогатоњ
худоби, гол. |
850 |
980 |
910 |
107,1 |
|
¬ т.ч. корови |
390 |
450 |
400 |
102,5 |
|
ѕогол≥в’¤ свиней, гол. |
449 |
364 |
320 |
71,3 |
|
¬ т.ч. свиноматки |
82 |
70 |
79 |
96,3 |
|
ѕогол≥в’¤ курей, тис. гол. |
1,9 |
1,8 |
1,6 |
84,2 |
|
—ередньор≥чний над≥й молока на
1 корову, кг |
2389 |
2953 |
2221 |
92,9 |
|
—ередньодобовий прир≥с живоњ
ваги, г: |
|
|
|
|
|
¬–’ |
380 |
307 |
254 |
66,8 |
|
свиней |
172 |
180 |
120 |
69,8 |
|
ќдержано тел¤т на 100 кор≥в,
гол. |
78 |
83 |
79 |
101,3 |
|
ќдержано порос¤т в≥д основноњ
свиноматки, гол |
8 |
7 |
6 |
75,0 |
|
яйценоск≥сть на 1
курку-несучку, шт. |
31 |
30 |
17 |
54,8 |
ќтже з кожним роком
зменшуЇтьс¤ погол≥в’¤ тварин через незабезпечен≥сть њх кормами, особливо свиней
на – 28,7%. ” 2007 р. продуктивн≥сть вс≥х вид≥в тварин знизилась. “ак пор≥вн¤но
з 2005р. середньор≥чний над≥й на 1 корову знизивс¤ на
÷¤ тенденц≥¤ характерна
¤йценоскост≥ курок-несучок. ¬их≥д тел¤т на 100 кор≥в у 2007р., пор≥вн¤но з
2005., зб≥льшилис¤ на 1,3%, а порос¤т в≥д основноњ свиноматки – зменшивс¤ на 2
чол., або на 25%.ќсновними причинами зниженн¤ продуктивност≥ стали:
1)
недостатн¤
забезпечен≥сть кормами;
2)
порушенн¤
нормативних умов утриманн¤;
3)
Ќедотриманн¤
ветеринарно-сан≥тарних заход≥в та зоог≥г≥Їн≥чних вимог.
“аблиц¤ 1.7 ƒинам≥ка показник≥в валовоњ продукц≥њ,
продуктивност≥ прац≥ ≥ валового доходу галуз≥ тваринництва на-----------------------------------------
2005 – 2007рр., тис. грн.
|
Ќазва показник≥в |
–оки |
¬≥дхиленн¤ 2007р. в≥д 2005р. |
|||
|
2005 |
2006 |
2007 |
јбс. |
% |
|
|
¬алова продукц≥¤ тваринництва |
153 |
183,6 |
220,32 |
67,3 |
144,0 |
|
—ередньор≥чна спискова чисельн≥сть роб≥тник≥в |
36 |
315 |
290 |
-36,0 |
89,0 |
|
¬иробленоњ валовоњ продукц≥њ с/г на одного середньор≥чного
прац≥вника |
3017 |
3620,4 |
4344,4 |
1327,4 |
144,0 |
|
¬алова продукц≥¤ (по соб≥вартост≥) |
133 |
1599,6 |
1919,5 |
586,5 |
144,0 |
|
ѕеревищенн¤ (прибуток) суми виручки в≥д реал≥зац≥њ
продукц≥њ зв≥тного року над соб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ, ≥нш≥ збитки |
684 |
820,8 |
984,9 |
300,9 |
144,0 |
|
«меншенн¤ (збиток) суми виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ
зв≥тного року над соб≥варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ, ≥нш≥ прибутки |
720 |
864 |
1036,8 |
316,8 |
144,0 |
|
–азом |
1297 |
1556,4 |
1867,6 |
570,6 |
144,0 |
|
¬с≥ затрати зв≥тного року, кр≥м оплати прац≥, в≥драхуванн¤
на соц≥альн≥ заходи |
1158 |
1389,6 |
1667,5 |
509,5 |
144,0 |
|
¬аловий доход, в тому числ≥: |
139 |
166,8 |
200,1 |
61,1 |
144,0 |
|
¬изначено до видач≥ до прац≥ (основа ≥ додаткова оплата) |
130 |
156 |
187,2 |
57,2 |
144,0 |
|
ќплата прац≥ на¤вних ≥ залучених ос≥б, включаючи
в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи |
45 |
54 |
64,8 |
19,8 |
144,0 |
|
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи |
29 |
34,8 |
41,7 |
12,7 |
143,8 |
¬изначенн¤ ≥ анал≥з
показник≥в продуктивност≥ тварин маЇ велике значенн¤ дл¤ характеристики стану
розвитку м’¤сного скотарства.
≈фективн≥сть виробництва
¤ловичини у --------------------п≥двищуЇтьс¤. ѕро це св≥дчить зниженн¤ р≥вн¤ збитковост≥ галуз≥.
—об≥варт≥сть виробництва
1 ц приросту живоњ маси у 2007 роц≥ пор≥вн¤но з 2005р. знизилас¤ на 53,4 грн.
÷е пов’¤зано ≥з зменшенн¤м витрат корм≥в на 2,1 ц корм. од. затрат рац≥ на 5,6
люд. – год. «биток у 2007 р. пор≥вн¤но з 2005р. зменшивс¤ на 5203,1 грн., що
призвело до зниженн¤ р≥вн¤ збитковост≥ галуз≥ на 5,7%.
¬ажливим показником
еколог≥чноњ ефективност≥ Ї середньодобовий прир≥ст живоњ маси ¬–’.
ѕроанал≥зуЇмо динам≥ку приросту ¬–’ за останн≥ 5 рок≥в за допомогою р¤д≥в
динам≥ки.
–¤ди динам≥ки мають
матер≥али дл¤ анал≥зу розвитку соц≥ально – економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в. ¬загал≥
процес розвитку ¤вищ у час≥ називають динам≥кою, а статистичн≥ показники, ¤к≥
характеризують стан ≥ зм≥ну ¤вищ у час≥ р¤д≥в динам≥ки.
1.5 ¬иробничий напр¤мок та спец≥ал≥зац≥¤ виробництва ------------------------
ƒл¤ визначенн¤
виробничого напр¤мку та спец≥ал≥зац≥њ ---------------------проанал≥зуЇмо склад
та структуру товарноњ продукц≥њ господарства.
“аблиц¤ 1.8. —клад та структура товарноњ продукц≥њ
-----------------------------------------2005 – 2007рр.
|
√алуз≥ ≥ види продукц≥њ |
ќбс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ, ц |
ѕор≥вн¤льна ц≥на 1ц, грн. |
¬арт≥сть товарноњ продукц≥њ ( у пор≥вн.
ц≥нах), тис. грн. |
—трукт. тов. прод., % |
є п/п виду прод. за штампом вагою в
структ. |
|||
|
–оки |
¬ серед. за 2005 – 2007 рр. |
|||||||
|
2005 |
2006 |
2007 |
||||||
|
–ослинництво - всього |
* |
* |
* |
* |
* |
717,99 |
68,40 |
* |
|
¬ т.ч. зерно |
23473 |
17545 |
26000 |
22339 |
14,7 |
330,1 |
31,4 |
1 |
|
÷укров≥ бур¤ки |
54340 |
49300 |
32380 |
4540 |
5,9 |
271,1 |
25,8 |
2 |
|
—он¤шник |
3947 |
4571 |
3856 |
4124,7 |
27,4 |
113,3 |
10,8 |
5 |
|
артопл¤ |
80 |
117 |
30 |
75,7 |
25,2 |
1,91 |
0,1 |
9 |
|
ќвоч≥ в≥дкритого ірунту |
58 |
49 |
26 |
44,3 |
32,1 |
1,42 |
0,1 |
10 |
|
“варинництво – всього |
* |
* |
* |
* |
* |
331,5 |
31,5 |
* |
|
¬ т. ч. скотарство |
* |
* |
* |
* |
* |
274,6 |
26,1 |
* |
|
« нього : молоко |
5643 |
5435 |
3080 |
4719,3 |
30,4 |
143,6 |
13,6 |
3 |
|
ћ'¤со |
880 |
751 |
479 |
703,3 |
186,3 |
131,0 |
12,4 |
4 |
|
—винарство (ћ¤со) |
117 |
292 |
87 |
165,3 |
249,1 |
41,19 |
3,9 |
6 |
|
ѕтах≥вництво |
* |
* |
* |
* |
* |
15,68 |
1,5 |
* |
|
« нього: м'¤со |
76 |
61 |
13 |
50 |
240,4 |
12,02 |
1,1 |
7 |
|
яйц¤, тис. шт. |
18,2 |
12,8 |
58,2 |
29,7 |
13,1 |
3,6 |
0,3 |
8 |
|
–азом по с/г виробництву |
* |
* |
* |
* |
* |
1049,5 |
100 |
* |
–≥зень
спец≥ал≥зац≥њ господарства визначимо за допомогою коеф≥ц≥Їнта спец≥ал≥зац≥њ:
, (1)
де Vi – питома вага ≥ – того виду продукц≥њ в структур≥
товарноњ продукц≥њ,%;
Ni- пор¤дковий номер ≥ншого виду
продукц≥њ в ранжированому р¤д≥ за
питомою вагою в структур≥ товарноњ .
n- к≥льк≥сть вид≥в товарноњ продукц≥њ
.
маЇ середн≥й р≥вень спец≥ал≥зац≥њ.
ќсновною галуззю Ї рослинництво (вирощуванн¤ зерна). √осподарство
спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥ цукрових бур¤к≥в.
«начну питому вагу в структур≥ товарноњ продукц≥њ займаЇ тваринництво, а саме
скотарство (молоко ≥ м’¤со ¬–’ ).
¬иробництво ≥нших вид≥в
продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва маЇ допом≥жне значенн¤: створюють умови
розвитку основних ≥ розвинутих галузей, забезпечують кормо постачанн¤. Ќауково
обірунтована спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї зб≥льшенню виробництва с≥льськогосподарськоњ
продукц≥њ, п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ, що
забезпечуЇтьс¤ ефективним використанн¤м
земельних уг≥дь, матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в.
--------------------маЇ
трьохступеневу, в≥дд≥лкову орган≥зац≥йно-управл≥нську структуру, що
поЇднуЇ в≥дд≥лок є1, в≥дд≥лок є2,
тракторну бригаду, тваринницьк≥ ферми. —труктура управл≥нн¤ в
---------------------пор¤док п≥дпор¤дкуванн¤
≥ взаЇмозв’¤зку м≥ж окремими прац≥вниками ≥ ланками управл≥нн¤.
¬≥дд≥лок Ї п≥дрозд≥лом,
що п≥дпор¤дковуЇтьс¤ голов≥ товариства ≥ об’ЇднуЇ вс≥ бригади, ферми, ланки.
Ѕригадири зав≥дуюч≥ фермами п≥дпор¤дковуютьс¤ керуючим в≥дд≥лками. «ав≥дуюч≥
складами, культурно-побутовими установами ≥ п≥дсобними господарства,
п≥дпор¤дкован≥ безпосередньо голов≥ правл≥нн¤. ¬ищим органом управл≥нн¤
---------------------Ї загальн≥ збори, контрольно-рев≥з≥йним – рев≥з≥йна
ком≥с≥¤. ѕравл≥нн¤ товариства Ї виконавчо-розпор¤дчим органом, ¤кий зд≥йснюЇ
кер≥вництво з≥ справами господарства в
пер≥од м≥ж зборами.
1.6 ≈коном≥чна оц≥нка д≥¤льност≥ ------------------------
¬ таблиц≥ 1.9 проанал≥зуЇмо основн≥
техн≥ко-економ≥чн≥ показники д≥¤льност≥ ------------------
“аблиц¤ 1.9 ќсновн≥
техн≥ко-економ≥чн≥ показники д≥¤льност≥
------------------------------------2005-2006рр.
|
ѕоказники |
ќд. вим≥ру |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
¬≥дхиленн¤ 2007 р. до 2005 р. |
|||
|
+, - |
% |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
|
1.—ередн¤ варт≥сть сукупного кап≥талу |
тис. грн. |
39760.0 |
47977.0 |
43966.0 |
4206.0 |
110.6 |
||
|
2.—ередн¤ варт≥сть власного кап≥талу |
тис. грн. |
34627.0 |
40660.0 |
34459.0 |
-168.0 |
99.5 |
||
|
3.–есурси п≥дприЇмства |
тис. грн. |
|
|
|
|
|
||
|
3.1 ќсновн≥ засоби: |
тис. грн. |
|
|
|
|
|
||
|
3.1.1. «а первинною варт≥стю на к≥нець року |
тис. грн. |
42573.0 |
43064.0 |
42618.0 |
45ю0 |
100.1 |
||
|
3.1.2. «а залишковою варт≥стю на к≥нець року |
тис. грн. |
18722.0 |
18340.0 |
15816.0 |
-2906.0 |
84.5 |
||
|
3.1.3. «нос на к≥нець року |
тис. грн. |
23851.0 |
24724.0 |
26802.0 |
2951.0 |
112.4 |
||
|
3.1.4. —ередн¤ варт≥сть |
тис. грн. |
42573.0 |
42818.0 |
|
268.0 |
100.6 |
||
|
3.2 Ќематер≥альн≥ активи: |
тис. грн. |
|
|
7.0 |
|
|
||
|
3.2.1. «а первинною варт≥стю на к≥нець року |
тис. грн. |
- |
7.0 |
1.0 |
7.0 |
- |
||
|
3.2.2. «а залишковою варт≥стю на к≥нець року |
тис. грн. |
- |
6.0 |
6.0 |
1.0 |
- |
||
|
3.2.3. «нос на к≥нець року |
тис. грн. |
- |
1.0 |
3.5 |
6.0 |
- |
||
|
3.2.4. середн¤ варт≥сть |
тис. грн. |
- |
7.0 |
18814.0 |
3ю5 |
- |
||
|
3.3 ќборотн≥ активи |
тис. грн. |
19124.0 |
|
10445.90 |
|
|
||
|
3.3.1. ”сього на к≥нець року |
тис. грн. |
10381.0 |
21114.0 |
8213.0 |
-310.0 |
98.4 |
||
|
3.3.2. «апаси на к≥нець року |
тис. грн. |
7910.0 |
14554.0 |
8.0 |
64.0 |
100.6 |
||
|
3.3.3. ƒеб≥торська заборгован≥сть на к≥нець року |
тис. грн. |
132.0 |
5751.0 |
19964.0 |
303.0 |
103.8 |
||
|
3.3.4. √рошов≥ кошти на к≥нець року |
тис. грн. |
19124.0 |
94.0 |
|
-124.0 |
6.1 |
||
|
3.3.5. —ередн≥ залишки оборотних запас≥в |
тис. грн. |
|
20119.0 |
214 |
840.0 |
104.4 |
||
|
3.4 —ередньообл≥кова чисельн≥сть: |
|
283 |
313 |
461 |
|
|
||
|
3.4.1. ѕрац≥вник≥в |
ќс≥б |
443 |
313 |
711 |
-69.0 |
75.6 |
||
|
3.4.2. –об≥тник≥в |
ќс≥б |
726 |
398 |
|
18.0 |
104.1 |
||
|
3.4.3.ѕерсоналу в екв≥валент≥ повноњ зайн¤тост≥ |
ќс≥б |
|
711 |
22854.6 |
-51.0 |
93.0 |
||
|
4.≈коном≥чн≥ показники: |
|
180.13 |
|
40635.0 |
|
|
||
|
4.1 „истий дох≥д |
тис. грн. |
35390.9 |
22854.6 |
20064.6 |
9865.9 |
154.8 |
||
|
4.2. ќбс¤г виробленоњ продукц≥њ |
тис. грн. |
17377.4 |
40635.9 |
26845.9 |
12503.1 |
135.3 |
||
|
4.3 —об≥варт≥сть виробленоњ продукц≥њ |
тис. грн. |
13119.8 |
17781.3 |
|
2637.2 |
115.2 |
||
|
4.4 —об≥варт≥сть виробленоњ продукц≥њ |
тис. грн. |
|
21570.8 |
1033.5 |
13726.1 |
204.6 |
||
|
5. ‘≥нансов≥ результати |
тис. грн. |
4893.7 |
|
72.1 |
|
|
||
|
5.1. ¬аловий прибуток |
тис. грн. |
66.5 |
1283.08 |
76.8 |
-3860.0 |
21.1 |
||
|
5.2 ѕрибуток (збиток) в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥ |
тис. грн. |
66.5 |
-1063.2 |
30.0 |
5.6 |
108.4 |
||
|
5.3. ѕрибуток (збиток) в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ до
оподаткуванн¤ |
тис. грн. |
50.0 |
170.8 |
|
10.3 |
115.5 |
||
|
5.4. „истий прибуток (збиток) |
тис. грн. |
|
122.0 |
223.8 |
-20 |
60.6 |
||
|
6. ѕоказники ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в: |
|
125.0 |
|
103.8 |
|
|
||
|
6.1. ѕродуктивн≥сть прац≥ одного прац≥вника |
тис. грн./ особу |
79.8 |
129.8 |
0.62 |
98.8 |
179.0 |
||
|
6.2. ѕродуктивн≥сть прац≥ одного роб≥тника |
тис. грн. /особу |
0.56 |
102.10.01 |
0.01 |
24.0 |
130.1 |
||
|
6.3. оеф≥ц≥Їнт зносу основних засоб≥в |
|
0.02 |
0.57 |
0.02 |
0.1 |
110.1 |
||
|
6.4. оеф≥ц≥Їнт оновленн¤ основних засоб≥в |
|
0.01 |
0.02 |
1.12 |
0.0 |
50.0 |
||
|
6.5. оеф≥ц≥Їнт вибутт¤ основних засоб≥в |
|
0.83 |
0.01 |
0.88 |
0.0 |
200.7 |
||
|
6.6. ‘ондов≥ддача |
грн/ грн. |
1.2 |
0.94 |
92.4 |
0.3 |
134.9 |
||
|
6.7. ‘ондом≥стк≥сть |
грн/ грн. |
96.1 |
1.05 |
1.39 |
-0.3 |
|
||
|
6.8. ‘ондоозброЇн≥сть прац≥ |
тис. грн./ особу |
0.94 |
108.2 |
0.71 |
-3.7 |
73.3 |
||
|
6.9. оеф≥ц≥Їнт б≥говоњ готовност≥ основних засоб≥в |
ќбороти |
1.06 |
1.13 |
258.9 |
0.5 |
96.1 |
||
|
6.10. оеф≥ц≥Їнт закр≥пленн¤ оборотних засоб≥в |
грн./ грн. |
382.90 |
0.88 |
0.623 |
-0.4 |
147.9 |
||
|
6.11. —ередн≥й пер≥од обороту оборотних засоб≥в |
ƒн≥в |
0.45 |
318.6 |
4.6 |
-124.0 |
67.0 |
||
|
6.12. оеф≥ц≥Їнт об≥говоњ активност≥ |
ќбороти |
2.5 |
0.47 |
78.2 |
0.2 |
67.6 |
||
|
6.13. оеф≥ц≥Їнт об≥говоњ деб≥торськоњ заборгованост≥ |
ќбороти |
144 |
3.9 |
7.5 |
2.1 |
140.0 |
||
|
6.14. —ередн≥й пер≥од обороту деб≥торськоњ заборгованост≥ |
ƒн≥в |
9.6 |
92.3 |
48.0 |
-65.8 |
184.0 |
||
|
6.15. оеф≥ц≥Їнт об≥говоњ кредиторськоњ заборгованост≥ |
ќбороти |
37.5 |
11.6 |
2.6 |
-2.1 |
54.3 |
||
|
6.16. —ередн≥й пер≥од обороту кредиторськоњ заборгованост≥ |
ƒн≥в |
1.7 |
312.0 |
138.4 |
10.5 |
78.1 |
||
|
6.17. оеф≥ц≥Їнт об≥говост≥
запас≥в |
ƒн≥в |
211.7 |
1.5 |
216.6 |
0.9 |
128.0 |
||
|
6.18. —ередн≥й пер≥од збер≥ганн¤ запас≥в |
ƒн≥в |
355.7 |
240.0 |
|
-73.3 |
152.9 |
||
|
6.19. “ривал≥сть операц≥йного циклу |
ƒн≥в |
0.16 |
332.3 |
0.17 |
-139.1 |
65.4 |
||
|
7. ѕоказники рентабельност≥ п≥дприЇмства |
|
0.14 |
|
0.08 |
|
60.9 |
||
|
7.1. –ентабельн≥сть сукупного кап≥талу |
|
27.1 |
0.35 |
0.2 |
0.0 |
106.3 |
||
|
7.2. –ентабельн≥сть власного кап≥талу |
|
0.3 |
0.3 |
0.1 |
-0.1 |
|
||
|
7.3. ¬алова рентабельн≥сть продажу |
|
0.2 |
5.6 |
3.8 |
-23.4 |
106.3 |
||
|
7.4. ќперац≥йна рентабельн≥сть продажу |
|
37.5 |
-4.6 |
0.2 |
-0.1 |
57.1 |
||
|
7.5. „иста рентабельн≥сть продажу |
|
97.8 |
0.5 |
0.1 |
-0.1 |
13.7 |
||
|
7.6. –ентабельн≥сть продукц≥њ |
|
37.3 |
5.9 |
3.8 |
-33.5 |
10.2 |
||
як видно з даних таблиц≥ 1.9, середн¤
варт≥сть сукупного кап≥талу ѕ—ѕ ’’ƒружба’’ прот¤гом 2005-2007 рр. зб≥льшилас¤
на 4206 тис. грн. або на 10,6% , варт≥сть власного кап≥талу за цей пер≥од
зменшилас¤ на 168тис. грн. або на 0.5%.—ередн¤ варт≥сть зб≥льшилас¤ на 268тис.
грн .або на 0.6%, у 2006 р. на баланс≥ п≥дприЇмства з’¤вилис¤ нематер≥альн≥ активи, ¤ких у 2005
р. не було. ѓх варт≥сть станом на 1 с≥чн¤ 2007 р. складаЇ всього 1тис. грн.
«агальна варт≥сть оборотних кошт≥в
---------------------- прот¤гом 2005-2007 рр. зменшилас¤ на 310тис. грн. або на
1.6%. ¬ структур≥ оборотних кошт≥в зм≥ни
наступн≥: варт≥сть запас≥в зб≥льшилас¤ на 64 тис. грн. або на 0.6%, деб≥торська
заборгован≥сть зб≥льшилас¤ на 303тис. грн. або на 3.8%, грошов≥ кошти
зменшилис¤ на 124тис. грн. або на 93.95%, середн≥ залишки оборотних кошт≥в
зб≥льшилис¤ на 840 тис. грн. або на 4.4%.
—ередньообл≥кова чисельн≥сть прац≥вник≥в
------------------------за 2005-2007 рр. зменшилас¤ на 51 чол. або на 7%,
причому чисельн≥сть прац≥вник≥в зменшилас¤
на 24.4%
„истий дох≥д ----------------------прот¤гом
2005-2007 рр. зб≥льшилас¤ на 9865.9 тис. грн. або на 54.8%, обс¤г виробництва
зб≥льшивс¤ на 12503.1 тис. грн. або на 35.3%, соб≥варт≥сть виробленоњ
продукц≥њ зб≥льшивс¤ на 2637.2 тис. грн.
або на 15.3%, соб≥варт≥сть виробленоњ продукц≥њ зб≥льшивс¤ на 13726.1 тис. грн.
або на 2.04 рази, трудов≥ витрати зб≥льшилис¤ на 47.7 тис. грн., або на 2.1%.
‘≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть
-----------------------------прот¤гом 2005-2007 рр. прибуткова. ¬аловий
прибуток зменшивс¤ на 88.9%, чистий – на 40%.
ѕоказники ефективност≥ використанн¤ основних
засоб≥в---------------------------- дозвол¤ють зробити висновок про покращенн¤ њх використанн¤.
ѕоказники ефективност≥ використанн¤
оборотних кошт≥в----------------------------
мають ¤к негативн≥ так ≥ позитивн≥ зм≥ни. “ак, об≥гов≥сть оборотних
кошт≥в зб≥льшитьс¤ на 47.9%, пер≥од обороту оборотних кошт≥в зменшивс¤ на 124
дн≥ або на 32.4%, пер≥од обороту деб≥торськоњ заборгованост≥ зменшивс¤ на 35.8 дн≥ або на 45.7%, пер≥од обороту
кредиторськоњ заборгованост≥ зб≥льшивс¤ на 10.5 дн≥ або на 28%, зменшивс¤
пер≥од запас≥в – на 73.3 дн≥ або на 34.6%. “ривал≥сть операц≥йного циклу
зменшилас¤ на 139.1 дн≥ або на 39.1%. “аким чином, ефективн≥сть використанн¤
оборотних кошт≥в -------------------прот¤гом 2005-2007 рр. покращуЇтьс¤.
ѕоказники рентабельност≥
-----------------прот¤гом 2005-2006 рр. знизилис¤, окр≥м рентабельност≥
сукупного кап≥талу, ¤кий зр≥с на 6.3%.
2. ѕлануванн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, переробки ≥
реал≥зац≥њ овоч≥в на ---------------------------
2.1 —тан виробництва овоч≥в на ---------------------
ѕочнемо розгл¤д
стану галуз≥ з анал≥зу урожайност≥, соб≥вартост≥, ц≥н та рентабельност≥
виробництва овоч≥в на ---------------------------
“аблиц¤ 2.1. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва овоч≥в
на---------------------------------------- 2005-2007рр.
|
ѕродукц≥¤ |
–оки |
”рожайн≥сть, ц/га |
—об≥варт≥сть 1 ц, грн. |
÷≥на 1 ц, грн. |
–≥вень рентабельност≥, % |
|
|
виробнича |
повна |
|||||
|
ќвоч≥ в≥дкритого грунту |
2005 |
73,7 |
26,29 |
30,86 |
19,16 |
-37,9 |
|
2006 |
75,1 |
26,13 |
28,26 |
20,96 |
-25,8 |
|
|
2007 |
70,2 |
30,10 |
34,15 |
29,40 |
-13,9 |
|
|
ќвоч≥ закритого ірунту |
2005 |
1110 |
146,79 |
152,24 |
127,46 |
-16,3 |
|
2006 |
1230 |
146,13 |
153,21 |
114,25 |
-25,4 |
|
|
2007 |
1460 |
171,62 |
175,84 |
144,09 |
-18,1 |
|
« урахуванн¤м цього, виникаЇ гостра потреба в ≥нформац≥њ про економ≥чну
ефективн≥сть виробництва продукц≥њ в ≥ндив≥дуальному сектор≥, ¤ка, на даний
час, повн≥стю в≥дсутн¤. ” зв’¤зку з цим доц≥льно проводити виб≥ркове
анкетуванн¤ особистих п≥дсобних господарств(ќѕ√) населенн¤ та зд≥йснювати
просту форму обл≥ку витрат самими господарствами, щоб можна було на цих даних
розрахувати соб≥варт≥сть продукц≥њ та ≥нш≥ показники ефективност≥ овоч≥вництва.
Ўл¤хи зниженн¤
соб≥вартост≥ виробництва овоч≥в ¤вл¤ють собою сукупн≥сть основних направлень
використанн¤ внутр≥господарських резерв≥в
по скороченню витрат на виробництво та реал≥зац≥ю продукц≥њ:
-
резерви
рац≥онального використанн¤ предмет≥в прац≥ (земл≥, тварин, матер≥ал≥в);
-
резерви
кращого використанн¤ засоб≥в прац≥ (техн≥к, впровадженн¤ комплексноњ
механ≥зац≥њ виробничих процес≥в);
-
резерв
у галуз≥ самоњ прац≥ ≥ економ≥¤ трудових витрат. –ентабельн≥сть Ї важливим
показником господарськоњ д≥¤льност≥ господарства. ¬она характеризуЇ
прибутков≥сть, доходн≥сть п≥дприЇмства. ” цьому показников≥ в≥дображають
результати витрат не т≥льки живоњ, але ≥ уречевленоњ прац≥, ¤к≥сть реал≥зованоњ
продукц≥њ.
ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤
рентабельност≥ виробництва овоч≥в маЇ велике значенн¤ дл¤ галуз≥ в умовах
ринковоњ економ≥ки, що забезпечуЇ пост≥йне зб≥льшенн¤ об’Їм≥в виробництва
овоч≥в ≥ п≥двищенн¤ матер≥ального благополучч¤ прац≥вник≥в галуз≥. „им вищ≥
показники рентабельност≥ тим ефективн≥ше виробництво, б≥льше кошт≥в
спр¤мовуЇтьс¤ на його розширенн¤, п≥двищенн¤ оплати прац≥. Ќеобх≥дно врахувати
фактори, ¤к≥ п≥двищують р≥вень реал≥зац≥йних ц≥н, а саме ¤к≥сть овоч≥в, стоки
њх реал≥зац≥њ. ¬с≥ вище назван≥ факти Ї св≥дченн¤м не лише вкрай низькоњ
виробничо-комерц≥йноњ результативност≥, а й величезних резерв≥в п≥двищенн¤
конкурентоспроможност≥ овоч≥вництва.
¬ивченн¤ орган≥зац≥њ
трудових процес≥в у овоч≥вництв≥ св≥дчить, що незважаючи на значн≥ зм≥ни
матер≥ально-техн≥чноњ бази, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤
концентрац≥њ ≥ електромехан≥зац≥њ процес≥в прац≥, њњ продуктивн≥сть майже не
зростаЇ, а в окремих випадках нав≥ть знижуЇтьс¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що кр≥м
техн≥ко-технолог≥чних фактор≥в недостатньо враховуЇтьс¤ при орган≥зац≥њ прац≥
механ≥зм д≥њ орган≥зац≥йних принцип≥в -
пропорц≥йност≥, узгодженост≥, ритм≥чност≥ та ≥нших м≥нливих умов виробництва.
ѕри зростанн≥ механ≥зац≥њ
виробничих процес≥в, поглиблен≥ под≥лу прац≥, поЇднанн≥ засоб≥в прац≥ та
узгодженн≥ в час≥ й простор≥ виконанн¤ окремих робочих процес≥в повинно бути
суворо розраховано, чого практично не в≥дбуваЇтьс¤ на
------------------------------
“ому глибоке п≥знанн¤ й
суворе дотриманн¤ вимог загальних принцип≥в орган≥зац≥њ трудових процес≥в,
використанн¤ механ≥зму њх д≥њ на практиц≥, особливо в умовах механ≥зованого виробництва,
дозвол¤Ї добиватись б≥льше. високоњ продуктивност≥ в галуз≥.
“аблиц¤ 2.2. —труктура соб≥вартост≥ 1 тонни овоч≥в на
-------------------------------------2003-2007 рр. (грн./т).
|
є з/п |
—татт≥ витрат |
–оки |
¬≥дхиленн¤ 2007 р. в≥д 2003 р. |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
јбс. |
% |
||
|
1. |
ќплата прац≥ (пр¤ма ≥ непр¤ма), люд.-год. |
153,0 |
137,7 |
168,3 |
122,4 |
168,3 |
30,6 |
122,2 |
|
2. |
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи |
24,8 |
22,3 |
27,3 |
19,8 |
26,5 |
4,2 |
118,7 |
|
3. |
¬итрати на нов≥ сорти нас≥нн¤ |
212,0 |
190,8 |
233,2 |
169,6 |
224,7 |
33,9 |
117,8 |
|
4. |
«асоби захисту рослин |
7,7 |
6,9 |
8,5 |
6,2 |
7,8 |
0,9 |
112,6 |
|
5. |
ѕально-мастильн≥ матер≥али |
152,6 |
137,3 |
167,9 |
122,1 |
159,4 |
22,1 |
116,1 |
|
в.т.ч. на оброб≥ток ірунту |
89,6 |
80,6 |
98,6 |
71,7 |
93,7 |
13,1 |
116,2 |
|
|
6 |
≤нш≥ витрати |
38,9 |
35,0 |
42,8 |
31,1 |
41,0 |
6,0 |
117,1 |
|
7. |
јмортизац≥¤ (без кормо виробництва) |
55,7 |
50,1 |
61,3 |
44,6 |
59,9 |
9,8 |
119,5 |
|
8. |
ѕоточний ремонт (без кормо виробництва) |
22,3 |
20,1 |
24,5 |
17,8 |
23,8 |
3,7 |
118,6 |
|
9. |
≤нш≥ матер≥альн≥ витрати |
15,0 |
13,5 |
16,5 |
12,0 |
16,1 |
2,6 |
119,3 |
|
10. |
¬иробнич≥ витрати, всього (виробнича соб≥варт≥сть) |
682 |
613,8 |
750,2 |
545,6 |
821,2 |
207,4 |
133,8 |
як видно з даних таблиц≥
2.2., прот¤гом 2003-2007 рр. на --------------------------------спостер≥гаЇтьс¤
зростанн¤ соб≥вартост≥ виробництва 1 тони овоч≥в ¤к у структур≥, так ≥ в
загальному њњ р≥вн≥.
¬ наступн≥й таблиц≥
проанал≥зуЇмо загальний р≥вень соб≥вартост≥ виробництва овоч≥в на
----------------------
“аблиц¤ 2.3. ƒинам≥ка р≥вн¤ соб≥вартост≥ овоч≥в на
---------------------2003-2007 рр.
|
є з/п |
ѕоказники |
–оки |
¬≥дхиленн¤ 2007 р. в≥д 2003 р. |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
јбс. |
% |
||
|
1. |
¬иробнич≥ витрати, всього (виробнича соб≥варт≥сть) 1 тони овоч≥в, грн. |
682 |
623,8 |
750,2 |
545,6 |
821,2 |
207,4 |
133,8 |
|
2. |
¬ироблено овоч≥в, т |
299,5 |
257,0 |
420,4 |
307,4 |
472,5 |
215,5 |
183,9 |
|
3. |
ѕовна соб≥варт≥сть овоч≥в, тис. грн. |
204,2 |
157,7 |
315,3 |
167,7 |
388,0 |
230,3 |
246,0 |
як видно з даних таблиц≥
2.3., прот¤гом 2003-2007 рр. на -------------------------------соб≥варт≥сть овоч≥в
зросла на 230,3 тис. грн. або в 2,5 рази. «вичайно така тенденц≥¤ зм≥ни р≥вн¤
соб≥вартост≥ виробництва овоч≥в Ї негативним моментом у д≥¤льност≥
----------------------
–≥вень та динам≥ку
соб≥вартост≥ виробництва овоч≥в на ---------------------проанал≥зуЇмо за
допомогою наступних показник≥в:
-
р≥вень
соб≥вартост≥;
-
абсолютний
прир≥ст соб≥вартост≥;
-
ланцюгов≥
темпи приросту;
-
базисн≥
темпи приросту;
-
абсолютне
значенн¤ 1% приросту;
-
середнЇ
значенн¤ соб≥вартост≥.
јбсолютний прир≥ст Δt характеризуЇ абсолютний розм≥р зб≥льшенн¤ (чи зменшенн¤)
р≥вн¤ р¤ду у, за певний часовий ≥нтервал ≥ обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ р≥вн≥в р¤ду:
-
базисний
прир≥ст Δt = уt - y0;
-
ланцюговий
прир≥ст Δt = уt – yt-1.
«нак «+», «-» св≥дчить
про напр¤м динам≥ки.
“емп зростанн¤ kt показуЇ, у ск≥льки раз≥в р≥вень у,
б≥льший (менший) в≥д р≥вн¤, уз¤того за базу пор≥вн¤нн¤. ¬≥н ¤вл¤Ї собою кратне
в≥дношенн¤ р≥вн≥в:
-
базисний
прир≥ст kt = уt / y0;
-
ланцюговий
прир≥ст kt = уt / yt-1.
ѕри зб≥льшенн≥ р≥вн¤ kt
> 1, при
зменшенн≥ – kt < 1. “емпи зростанн¤ виражаютьс¤ ¤к у коеф≥ц≥Їнтах, так ≥
в процентах. Ћанцюгов≥ Δt ≥ kt в≥дображують в≥дпов≥дно абсолютну ≥
в≥дносну швидк≥сть динам≥ки. ¬они взаЇмопов’¤зан≥. якщо подати yt+ Δt, то kt = ( yt-1 + Δt) / yt-1 = 1 + Δt / yt-1. ќтже, при стаб≥льн≥й абсолютн≥й
швидкост≥ темпи зростанн¤ зменшуватимутьс¤. —таб≥льн≥ темпи зростанн¤ можлив≥
за умови прискоренн¤ абсолютноњ швидкост≥. ¬еличину Δt / yt-1 називають в≥дносним прискоренн¤м або
темпом приросту ≥ позначають символом Tt. ¬она функц≥онально пов’¤зана з
темпом зростанн¤, але на в≥дм≥ну в≥д останнього завжди виражаЇтьс¤ в процентах:
Tt =
100 (kt – 1).
ќтже, темп приросту
показуЇ, на ск≥льки процент≥в р≥вень уt б≥льший (менший) в≥д бази
пор≥вн¤нн¤.
—п≥вв≥дношенн¤м
абсолютного приросту ≥ темпу приросту визначаЇтьс¤ абсолютне значенн¤ 1%
приросту. Ќескладн≥ алгебрањчн≥ перетворенн¤ цього в≥дношенн¤ показують, що
воно становить соту частину р≥вн¤, уз¤того за базу пор≥вн¤нн¤:
.
“аблиц¤ 2.4. –≥вень соб≥вартост≥ виробництва овоч≥в на
----------------------------------------------2003-2007 рр.
|
ѕоказники |
–оки |
¬≥дхиленн¤ |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
+,- |
% до 2003 р. |
|
|
ѕовна соб≥варт≥сть виробництва овоч≥в, тис. грн. |
204,2 |
157,7 |
315,3 |
167,7 |
388,0 |
+230,3 |
246,0 |
|
јбсолютний прир≥ст |
’ |
-46,5 |
+157,6 |
-147,6 |
+220,3 |
+266,8 |
473,8 |
|
“емп зростанн¤: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- ланцюговий |
’ |
0,77 |
1,99 |
0,53 |
2,31 |
+1,54 |
300,0 |
|
- базисний |
’ |
0,77 |
1,54 |
0,82 |
1,9 |
+1,13 |
246,8 |
|
“емп приросту: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- ланцюговий |
’ |
-46,5 |
+157,6 |
-147,6 |
+220,3 |
+173,8 |
473,8 |
|
- базисний |
’ |
-46,5 |
+111,1 |
-36,5 |
+183,8 |
+230,3 |
395,3 |
|
јбсолютне значенн¤ 1% приросту |
’ |
-0,465 |
+1,576 |
-1,476 |
+2,203 |
+2,668 |
473,8 |
|
—ередн≥й р≥вень соб≥вартост≥, тис. грн. |
246,6 |
’ |
|||||
як видно з даних таблиц≥
2.4., прот¤гом 2003-2007 рр. на -------------------------------р≥вень соб≥вартост≥
зр≥с на 230,3 тис. грн. або в 2,4 рази. ѕоказники абсолютного приросту св≥дчать
про зростанн¤ р≥вн¤ соб≥вартост≥ в 4,7 рази. “емпи зростанн¤ та приросту мають
таку ж тенденц≥ю до зростанн¤.
2.2. ѕлануванн¤ вдосконаленн¤ основних виробничих процес≥в на
------------------------------------------
Ќа сучасному етап≥
розвитку економ≥ки особливоњ актуальност≥ набуваЇ проблема правильного
визначенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва овоч≥в за допомогою критер≥њв
та економ≥чних показник≥в. ” науковому розум≥нн≥ критер≥й – це ¤к≥сть,
властив≥сть ефективност≥, що в≥дображаЇ най≥стотн≥шу њњ суть, тобто Ї основним
принципом оц≥нки. ≈коном≥чн≥ ж показники ефективност≥ характеризують њњ з
к≥льк≥сного боку.
¬изначенн¤ ≥ анал≥з
показник≥в виробництва овоч≥в маЇ велике значенн¤ дл¤ характеристики стану
розвитку рослинництва.
—початку в≥добразимо в
таблиц≥ 2.5. р≥вень та динам≥ку показник≥в ¤к≥ впливають на р≥вень соб≥вартост≥
≥ рентабельност≥ виробництва овоч≥в, тобто Ї факторними ознаками. ƒал≥ в
таблиц≥ 2.6., згрупуЇмо дан≥ за р≥внем впливу на р≥вень соб≥вартост≥ та
рентабельност≥ по схем≥ – 1-25% – ≤ група, 25-30% – ≤≤ група, 50-100% – ≤≤≤
група.
“аблиц¤ 2.5. –≥вень та динам≥ка факторних ознак, ¤к≥
впливають на р≥вень соб≥вартост≥ та рентабельност≥ виробництва овоч≥в на
--------------------------2003-2007 рр.
|
ѕоказники |
–оки |
¬≥дхиленн¤ |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
+,- |
% до 2003 р. |
|
|
¬иробнич≥ витрати на 1 тону овоч≥в, грн. |
682 |
613,8 |
750,2 |
545,6 |
821,2 |
207,4 |
133,8 |
|
¬ироблено овоч≥в, т |
299,5 |
257,0 |
420,4 |
307,4 |
472,5 |
215,5 |
183,9 |
|
Ќа¤вн≥сть с/г уг≥дь, га |
2143 |
2170 |
20121,4 |
2011 |
2160 |
17 |
100,7 |
|
„исельн≥сть прац≥вник≥в, чол. |
121 |
126 |
131 |
124 |
128 |
7 |
105,7 |
|
”рожайн≥сть, ц/га |
7,5 |
4,6 |
7,4 |
7,8 |
7,7 |
0,2 |
102,7 |
|
¬их≥д продукц≥њ на |
1051,2 |
608,8 |
438,5 |
401,3 |
434,7 |
-616,5 |
41,4 |
|
–≥вень витрат на |
148,2 |
138,4 |
117,3 |
118,7 |
164,2 |
16,0 |
110,8 |
|
ќбс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, тис. грн. |
346,5 |
320,7 |
501,4 |
290,6 |
590,4 |
243,9 |
170,4 |
|
—об≥варт≥сть виробленоњ
продукц≥њ, тис. грн. |
204,2 |
157,7 |
315,3 |
167,7 |
388,0 |
230,3 |
246,0 |
|
ѕрибуток, тис. грн. |
142,3 |
163,0 |
186,1 |
122,9 |
202,4 |
60,1 |
142,2 |
|
–≥вень рентабельност≥, % |
6,4 |
7,1 |
6,1 |
6,8 |
6,5 |
+0,1 |
101,5 |
як видно з даних таблиц≥
2.5, прот¤гом 2003-2007 рр. на ------------------------п≥двищуютьс¤ р≥знопланово
вс≥ факторн≥ показники, окр≥м виходу продукц≥њ на
“аблиц¤ 2.6. јнал≥тичне групуванн¤ факторних ознак, ¤к≥
впливають на р≥вень соб≥вартост≥ та рентабельност≥ на
------------------------2003-2007 рр.
|
є групи |
ѕоказники |
–оки |
в≥дхиленн¤ |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
+,- |
% до 2003 р. |
||
|
1 |
Ќа¤вн≥сть с/г уг≥дь, га |
2143 |
2170 |
2012,4 |
2011 |
2160 |
17 |
100,7 |
|
„исельн≥сть прац≥вник≥в, чол. |
121 |
126 |
131 |
124 |
128 |
7 |
105,7 |
|
|
”рожайн≥сть, ц/га |
7,5 |
7,6 |
7,4 |
7,8 |
7,7 |
0,2 |
102,7 |
|
|
¬их≥д продукц≥њ на |
1051,2 |
608,8 |
438,5 |
401,3 |
434,7 |
-616,5 |
41,4 |
|
|
–≥вень витрат на |
148,2 |
138,4 |
117,3 |
118,7 |
164,2 |
16,0 |
110,8 |
|
|
–≥вень рентабельност≥, % |
6,4 |
7,1 |
6,1 |
6,8 |
6,5 |
+0,1 |
101,5 |
|
|
2 |
¬иробнич≥ витрати, на 1 т овоч≥в, грн.. |
682 |
613,8 |
750,2 |
545,6 |
821,2 |
207,4 |
133,8 |
|
ѕрибуток, тис. грн.. |
142,3 |
163,0 |
186,1 |
122,9 |
202,4 |
60,4 |
142,2 |
|
|
3 |
¬ироблено овоч≥в, т |
299,5 |
257,0 |
420,4 |
307,4 |
427,5 |
215,5 |
183,9 |
|
ќбс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, тис. грн.. |
346,5 |
320,7 |
501,4 |
290,6 |
590,4 |
243,9 |
170,4 |
|
|
—об≥варт≥сть виробленоњ продукц≥њ, тис. грн.. |
204,2 |
157,7 |
315.3 |
167,7 |
388,0 |
230,3 |
246,0 |
|
як видно з таблиц≥ 2.6
згрупован≥ показники в трьох групах, ¤к≥ мають: перша група – 6 ознак; друга
група – 2 ознаки; трет¤ група – 3 ознаки. “аким чином, найб≥льш ≥стотно на
р≥вень соб≥вартост≥ та рентабельност≥ на -------------------------- прот¤гом
2003-2007 рр. вплинули: р≥вень урожайност≥, на¤вн≥сть земельних уг≥дь, р≥вень
скупних виробничих витрат, обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ.
« вс≥х альтернативних
вар≥ант≥в р≥вн¤нь тренда вибираЇтьс¤ той, котрому в≥дпов≥даЇ м≥н≥мальне
значенн¤, тобто критер≥й найменших квадрат≥в в≥дхилень.
ќднак п≥сл¤ цього
необх≥дно п≥дтвердити висновок про придатн≥сть обраноњ функц≥њ дл¤
математичного в≥дображенн¤ основноњ тенденц≥њ. «робити це можна за допомогою
дисперс≥йного анал≥зу.
—тупен¤ вол≥ при
визначенн≥ в≥дпов≥дних дисперс≥й визначаютьс¤ в такий спос≥б:
1)
число
ступен≥в вол≥ дл¤ дисперс≥њ внасл≥док тенденц≥њ на 1 менше числа параметр≥в
р≥вн¤нн¤ згладжуванн¤;
2)
число
ступен≥в вол≥ дл¤ випадковоњ дисперс≥њ дор≥внюЇ р≥зниц≥ числа р≥вн≥в р¤ду
динам≥ки ≥ числа параметр≥в р≥вн¤нн¤ згладжуванн¤;
3)
число
ступен≥в вол≥ дл¤ загальноњ дисперс≥њ на 1 менше числа р≥вн≥в р¤ду динам≥ки.
ƒл¤ визначенн¤ дисперс≥њ
необх≥дно вар≥ац≥ю виразного виду розд≥лити на в≥дпов≥дну њй ступ≥нь вол≥.
“аблиц¤ 2.7 ƒисперс≥йний анал≥з
фактор≥в землезабезпеченост≥ на ---------------------2003-2007 рр.
|
ќднофакторний
дисперс≥йний анал≥з |
|
|
|
|
|
|
|
¬исновки |
|
|
|
|
|
|
|
√рупи |
–ахунок |
—ума |
—ереднЇ |
ƒисперс≥¤ |
|
|
|
”рожайн≥сть |
4 |
4775,17 |
1193,793 |
1730091 |
|
|
|
Ќа¤вн≥сть
с/ уг≥дь |
4 |
6106,33 |
1526,583 |
2444607 |
|
|
|
—об≥варт≥сть
продукц≥њ |
4 |
6202,01 |
1550,503 |
2376904 |
|
|
|
–ентабельн≥сть |
4 |
5863,88 |
1465,97 |
2010215 |
|
|
|
ƒисперс≥йний
анал≥з |
|
|
|
|
|
|
|
ƒжерело
вар≥ац≥њ |
SS |
df |
MS |
F |
–-«наченн¤ |
F критичне |
|
ћ≥ж
групами |
2524257 |
4 |
631064,2 |
0,203426 |
0,932545 |
3,055568 |
|
¬середин≥
груп |
46532743 |
15 |
3102183 |
|
|
|
|
–азом |
49056999 |
19 |
|
|
|
|
як видно з даних таблиц≥
2.7, найб≥льш ≥стотний вплив на р≥вень соб≥вартост≥ та рентабельност≥ маЇ
р≥вень урожайност≥, на¤вн≥сть земельних уг≥дь.
орел¤ц≥йний анал≥з
використовуЇтьс¤ дл¤ к≥лькост≥ оц≥нки взаЇмозв’¤зку двох набор≥в даних, представник≥в
у безрозм≥рному вид≥. оеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ виб≥рки ¤вл¤Ї собою ковар≥ац≥ю двох
набор≥в даних, д≥лену на добуток њхн≥х стандартних в≥дхилень:
де 
≥ 
орел¤ц≥йний анал≥з даЇ
можлив≥сть установити, чи асоц≥йован≥ набори даних по величин≥, тобто, велик≥
значенн¤ з одного набору даних зв'¤зан≥ з великими значенн¤ми ≥ншого набору
(позитивна корел¤ц≥¤), чи, навпаки, мал≥ значенн¤ одного набору зв'¤зан≥ з
великими значенн¤ми ≥ншого (негативна корел¤ц≥¤) , чи дан≥ двох д≥апазон≥в н≥¤к
не зв'¤зан≥ ( корел¤ц≥¤ близька до нул¤).
“аблиц¤ 2.8. –езультати корел¤ц≥йного анал≥зу фактор≥в соб≥вартост≥
та рентабельност≥ виробництва овоч≥в та њх взаЇмозв'¤зку за
даними--------------------, 2003-2007 рр.
|
—об≥варт≥сть грн., тис. |
–ентабельн≥сть, % |
орел¤ц≥¤ |
|
204,2 |
6,4 |
-0,64 |
|
157,7 |
7,1 |
-0,75 |
|
315,3 |
6,1 |
-0,59 |
|
167,7 |
6,8 |
-1 |
|
388,0 |
6,5 |
’ |
|
–азом |
-2,98 |
|
|
—ередн≥й показник |
-0,745 |
|
“аким чином, зв'¤зок м≥ж
показниками соб≥вартост≥ та рентабельност≥ виробництва овоч≥в на ѕ—ѕ «ƒружба»
високий, корел¤ц≥¤ становить -0,745.
” нових умовах ринкових
взаЇмов≥дносин у галуз≥ овоч≥вництва, системи оплати прац≥ та њх виб≥р
визначаютьс¤ виключно через результати роботи колективу ферми його чисельн≥сть,
обс¤г ≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ, витрати на виробництво та виручку в≥д њњ
реал≥зац≥њ. “обто основним джерелом формуванн¤ фонду оплати прац≥ Ї к≥нцевий
результат – валовий дох≥д ≥ прибуток.
ѕроте за умов ≥нфл¤ц≥йних
процес≥в, нестаб≥льност≥ ц≥н на ресурси виробництва, ¤к≥ пост≥йно зростають
(причому зростають до зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю, а значно вище),
результати виробництва за незалежними в≥д колективу причинами складаютьс¤
негативними, витрати перевищують надходженн¤, виробництва стаЇ збитковим.
ќзначена ситуац≥¤
призводить до послабленн¤ мотивац≥йних фактор≥в до прац≥, продуктивн≥сть њњ
знижуЇтьс¤, виробництво скорочуЇтьс¤, що ≥ спостер≥гаЇтьс¤ на практиц≥
господарюванн¤ у тваринницьк≥й галуз≥.
” тваринництв≥ найб≥льш
доц≥льною системою оплати прац≥ Ї в≥др¤дно-прем≥альна система, ¤ка передбачаЇ
оплату прац≥ за такими двома показниками:
1.
ќбс¤г
виконаних роб≥т, за що виплачуЇтьс¤ аванс в розм≥р≥ прийн¤тних ≥ господарств≥
тарифних ставок ≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в з урахуванн¤м надбавок за класн≥сть,
¤к≥сть виконаних роб≥т, шк≥длив≥сть роб≥т, стаж роботи та ≥нше, що передбачено
в положенн≥ з оплати прац≥ в господарств≥.
2.
≥льк≥сть
≥ ¤к≥сть отриманоњ продукц≥њ з доплатою до авансу 25-50% за умов отриманн¤
к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ зг≥дно з прийн¤тими нормативами.
” --------------------у
овоч≥вництв≥ застосовують колективн≥ розц≥нки оплати прац≥, розрахован≥ за
квал≥ф≥кац≥йними групами, а розпод≥л зароб≥тноњ плати м≥ж членами колективу
зд≥йснюЇтьс¤ в≥д виробленоњ роб≥тником к≥лькост≥ та ¤кост≥ продукц≥њ при
≥ндив≥дуальному закр≥пленн≥ тварин.
–озц≥нки за продукц≥ю дл¤
оплати прац≥ розраховують у так≥й посл≥довност≥: уточнюють норму обслуговуванн¤
тварин залежно в≥д системи утриманн¤ та
механ≥зац≥њ виробничих процес≥в; обчислюють р≥чну продуктивн≥сть залежно в≥д
нормо забезпеченост≥ та породного складу тварин; розраховують вих≥д продукц≥њ в≥д
закр≥пленоњ групи тварин; встановлюють розр¤ди роб≥т, за ¤кими тариф≥куютьс¤
роб≥тники; обчислюють р≥чний тарифний фонд зароб≥тноњ плати (множенн¤м суми
денних тарифних ставок роб≥тник≥в на нормативну к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в
за р≥к); визначають коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ тарифного фонду оплати прац≥ –
1,25-1,50 (чим вища продуктивн≥сть, тим вищий ≥ коеф≥ц≥Їнт). –озрахунок
зд≥йснюють за такою формулою:
де – – розц≥нка оплати за
одиницю продукц≥њ, кг, ц, шт.;
D – к≥льк≥сть
дн≥в у пер≥од≥, на ¤кий розраховуЇтьс¤ розц≥нка, дн.;
– коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤
тарифного фонду оплати прац≥;
f – коеф≥ц≥Їнт розпод≥лу фонду оплати прац≥ на
сполученн≥ види продукц≥њ: прир≥ст; припл≥д;
¬ – вих≥д продукц≥њ, кг,
ц, гол.
ќтриману за м≥с¤ць
продукц≥ю – прир≥ст ≥ припл≥д – множать на розрахован≥ розц≥нки, що визначаЇ
загальну суму оплати по бригад≥. –озпод≥л суми м≥ж квал≥ф≥кац≥йними групами
зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в. Ќайвищий коеф≥ц≥Їнт встановлюють дл¤
роб≥тник≥в, ¤к≥ виконують найб≥льш складн≥ та в≥дпов≥дальн≥ роботи.
Ќа сучасному етап≥
реформуванн¤ економ≥ки в напр¤мку ринкових в≥дносин роль натуральноњ оплати
прац≥ набуваЇ неаби¤коњ актуальност≥, особливо в умовах знец≥ненн¤ грошей, розвитку
≥нфл¤ц≥йних процес≥в, низькоњ грошовоњ оплати в с≥льському господарств≥.
јсортимент натуральноњ оплати суттЇво розширюЇтьс¤ за рахунок не лише
виробленоњ продукц≥њ тваринництва, а й продукт переробки с≥льськогосподарськоњ
сировини.
¬ нових умовах господарюванн¤
стаЇ недоц≥льним зб≥льшувати виробництво валовоњ продукц≥њ будь-¤кою ц≥ною.
Ќеобх≥дно матер≥ально за≥нтересувати прац≥вник≥в с≥льськогосподарського
виробництва не т≥льки у зб≥льшенн≥, а й у здешевленн≥ виробництва продукц≥њ.
ƒос¤гти цього можна в тому випадку, ¤кщо система оплати прац≥ буде побудована з
урахуванн¤м такого показника, при визначенн≥ ¤кого беретьс¤ до уваги к≥льк≥сть
виробленоњ продукц≥њ, њњ ¤к≥сть, а також розм≥р
матер≥альних витрат на њњ виробництво. “аким синтетичним показником Ї сума
одержаного валового доходу, ¤кий Ї Їдиним джерелом формуванн¤ фонд≥в
нагромадженн¤ ≥ споживанн¤.
¬ умовах переходу до
ринковоњ економ≥ки важливого значенн¤ набувають питанн¤ взаЇмозв'¤зку оплати
прац≥ з системою ц≥ноутворенн¤. —аме регулюванн¤ ц≥н Ї вих≥дним елементом
регулюванн¤ зароб≥тноњ плати, ¤к з точки зору формуванн¤ кошт≥в на оплату
прац≥, так ≥ реал≥зац≥њ доход≥в.
—вою продукц≥ю
----------------продаЇ не лише в м. ѕолтава, але й сус≥дн≥ села: с.
Ѕазилевщина, с. ќлекс≥њвка, с. ошман≥вка, с. —тарицьк≥вка, с. Ќ.“агамлик, с. ћахновщина та ≥нш≥. јле
основне м≥сце реал≥зац≥њ – м≥сто.
75% продукц≥њ -----------------продаЇ в
м≥ст≥. ” 2006-2007 рр., реал≥зац≥¤ ≥ конкурентоспроможн≥сть продукц≥њ
об'Їднанн¤ на досить високому р≥вн≥. ≤ це, головним чином, визначаЇтьс¤ не
технолог≥Їю, а виробництвом молока, не витратами на виробництво ≥ реал≥зац≥Їю
молока, а в першу чергу, низькою платоспроможн≥стю населенн¤.
ѕ≥двищенн¤ врожайност≥
овоч≥в ≥ удосконаленн¤ пос≥вних площ зумовлюють потребу у велик≥й к≥лькост≥
заход≥в нижче ¤ наведу де¤к≥ з них.
-----------------необх≥дн≥
так≥ машини:
с≥валок «ќр≥зон»
-7;
коренезбиральних
комбайн≥в – ћ-6 -20;
коренезбиральних
комбайн≥в —-6Ѕ -20;
натажувач≥в —ѕ—-4,2 -15.
ƒл¤ створенн¤ м≥цноњ
матер≥ально-техн≥чноњ бази на час≥ – активне формуванн¤ ≥ нагромадженн¤
≥нвестиц≥йного потенц≥алу, перетворенн¤ амортизац≥й у найважлив≥ший реновац≥й
ний ресурс, впровадженн¤ сучасних технолог≥й тощо. Ќин≥ найголовн≥ше завданн¤
п≥дприЇмств галуз≥ – пол≥пшенн¤ њх ф≥нансового стану. ¬изначний чинник
платоспроможност≥ тут – стан об≥гових кошт≥в, ¤к≥ розпорошуютьс¤ через пост≥йне
зростанн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, отже, ефективне використанн¤ кошт≥в –
пр≥оритетний напр¤мок ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. –еал≥зувати його можна
за допомогою стаб≥л≥зац≥њ виробництва. ѕри зменшенн≥ обс¤г≥в випуску продукц≥њ
ефективн≥сть використанн¤ об≥гових кошт≥в неминуче пог≥ршуЇтьс¤. ÷е зумовлено
тим, що обс¤ги сировини, матер≥ал≥в, ≥нших ресурс≥в ≥ палива зменшуЇтьс¤
швидшими темпами, н≥ж обс¤г випущеноњ продукц≥њ.
” наш≥й крањн≥ пол≥пшенн¤
економ≥чного механ≥зму господарюванн¤ агропромислового комплексу спр¤мовано дл¤
створенн¤ спри¤тливих умов ≥ б≥льш швидкого розвитку комплексноњ механ≥зац≥њ
с≥льськогосподарського виробництва ≥ рац≥онального використанн¤
машинно-тракторного парку. ” багатьох зонах нашоњ крањни усе б≥льше ≥ б≥льше
знаход¤ть застосуванн¤ нов≥ технолог≥њ обробленн¤ ≥ збиранн¤ с≥льськогосподарських культур.
¬икористанн¤ ћ“ј при
≥ндустр≥альн≥й технолог≥њ обробленн¤ с≥льськогосподарських культур засновано на
загальних положенн¤х операц≥йноњ технолог≥њ, доповнених б≥льш твердими вимогами
до терм≥н≥в початку ≥ зак≥нченн¤ операц≥њ, вибору оптимальних режим≥в руху
агрегат≥в, збереженню стаб≥льност≥ показник≥в ¤кост≥ технолог≥чних процес≥в у
час≥ ≥ простор≥. ” перспектив≥ повинне бути забезпечене автоматизоване
керуванн¤ технолог≥чними процесами по њх ходу дл¤ того, щоб створити оптимальн≥
умови дл¤ розвитку культурних рослин.
«береженн¤ родючост≥
ірунт≥в, њњ п≥двищенн¤ шл¤хом збагаченн¤ орного шарну р≥зними живильними
речовинами ≥ пол≥пшенн¤ њњ структури Ї
головним чинником дл¤ усп≥шного впровадженн¤ ≥ндустр≥альноњ технолог≥њ
обробл¤нн¤ с≥льськогосподарських культур.
ƒл¤ подальшого п≥двищенн¤
виробництва овоч≥в на ≥ндустр≥альн≥й основ≥ в останн≥ роки розроблен≥
технолог≥чн≥ передумови науково-досл≥дними ≥ конструкторськими орган≥зац≥¤ми.
ѕеред широким колом
фах≥вц≥в стаЇ задача – глибоко ≥ творчого опанувати вс≥м арсеналом
агротехн≥чним ≥ механ≥зованих процес≥в вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ овоч≥в, навчитьс¤
погоджувати њх з конкретними виробничими умовами.
Ћише при такому п≥дход≥
ми з найб≥льшою в≥ддачею освоњмо ≥ндустр≥альн≥ технолог≥чн≥ прийоми обробленн¤
овоч≥в в с≥льськ≥м господарств≥.
2.3. ѕлануванн¤ переробки ≥ реал≥зац≥њ овоч≥в на -------------------
ƒл¤ анал≥зу р≥вн¤ ≥
динам≥ки зм≥ни вартост≥ виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ
використовуютьс¤ р¤д показник≥в. ƒо них в≥днос¤тьс¤: кошторис витрат на
виробництво, соб≥варт≥сть товарноњ ≥ реал≥зованоњ продукц≥њ, зниженн¤
соб≥вартост≥ пор≥вн¤ноњ товарноњ продукц≥њ ≥ витрат на одну гривню товарноњ
(реал≥зованоњ) продукц≥њ.
ошторис витрат на
виробництво – найб≥льш загальний показник, що в≥дбиваЇ всю суму витрат
п≥дприЇмства по його виробнич≥й
д≥¤льност≥ в розр≥з≥ економ≥чних елемент≥в. ” н≥й в≥дбит≥, по-перше, ус≥
витрати основного ≥ допом≥жного виробництва, зв'¤зан≥ з випуском товарноњ ≥
валовоњ продукц≥њ; по-друге, витрати на роботи ≥ послуги непромислового
характеру (буд≥вельно-монтажн≥, транспортн≥, науково-досл≥дн≥ ≥ проектн≥ й
≥н.); по-третЇ, витрати на освоЇнн¤
виробництва нових вироб≥в незалежно в≥д джерела њхн≥х в≥дшкодувань. ÷≥ витрати
обчислюють, ¤к правило, без обл≥ку внутр≥шнього обороту п≥дприЇмства.
” соб≥варт≥сть товарноњ
продукц≥њ включають ус≥ витрати п≥дприЇмства на виробництво ≥ збуту товарноњ
продукц≥њ в розр≥з≥ калькул¤ц≥йних статей витрат. —об≥варт≥сть реал≥зованоњ
продукц≥њ дор≥внюЇ соб≥вартост≥ товарноњ за вин¤тком п≥двищених витрат першого
року масового виробництва нових вироб≥в, що в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок фонду
освоЇнн¤ новоњ техн≥ки, плюс виробнича соб≥варт≥сть продукц≥њ, реал≥зованоњ з
залишк≥в минулого року. ¬итрати, що в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок фонду освоЇнн¤
новоњ техн≥ки, включаютьс¤ в соб≥варт≥сть товарноњ, але не вход¤ть у
соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ. ¬они визначаютьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж плановою
соб≥варт≥стю першого року масового виробництва вироб≥в ≥ соб≥варт≥стю,
прийн¤тоњ при твердженн≥ ц≥н:
—р=
—т- «н+(—ѕ2-—ѕ1),
де —р – соб≥варт≥сть
реал≥зованоњ продукц≥њ,
—т - соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ,
-
п≥двищен≥ витрати першого року масового виробництва нових вироб≥в, що
в≥дшкодовуютьс¤ за рахунок фонду освоЇнн¤ новоњ техн≥ки.
-
виробнича соб≥варт≥сть залишк≥в нереал≥зованоњ ( на складах ≥ в≥двантаженоњ)
продукц≥њ в≥дпов≥дно на початок ≥ к≥нець року.
Ќа
--------------цей показник маЇ вигл¤д:
—р=590,4-388,8+(24,7-17,8)=208,5
тис. грн.
ƒл¤
анал≥зу р≥вн¤ соб≥вартост≥ на р≥зних п≥дприЇмствах чи њњ динам≥ки за р≥зн≥
пер≥оди часу витрати на виробництво повинн≥ приводитис¤ до одного обс¤гу.
—об≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ (калькул¤ц≥¤) показуЇ витрати п≥дприЇмства на
виробництво ≥ реал≥зац≥ю конкретного виду продукц≥њ в розрахунку на одну
натуральну одиницю. алькул¤ц≥¤ соб≥вартост≥ широко використовуЇтьс¤ в
ц≥ноутворенн≥, господарському розрахунку, плануванн≥ ≥ пор≥вн¤льному анал≥з≥.
ѕоказник
зниженн¤ соб≥вартост≥ пор≥вн¤ноњ товарноњ продукц≥њ застосовуЇтьс¤ дл¤ анал≥зу
зм≥ни соб≥вартост≥ в час≥ при пор≥вн¤нному обс¤з≥ ≥ структур≥ товарноњ
продукц≥њ на тих п≥дприЇмствах, що мають ст≥йкий за часом асортимент вироб≥в.
ѕ≥д пор≥вн¤нною розум≥ють таку продукц≥ю, що виробл¤лас¤ сер≥йно чи масово в
попередньому роц≥. ƒо нењ в≥дноситьс¤ ≥ частково модерн≥зована продукц≥¤, ¤кщо
ц≥ зм≥ни не призвели до введенн¤ нових моделей, стандарт≥в ≥ техн≥чних умов.
¬итрати
на одну гривню товарноњ (реал≥зованоњ) продукц≥њ – найб≥льш в≥домий на практиц≥
узагальнюючий показник, що в≥дбиваЇ соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ у варт≥сному
вираженн≥ безос≥бно, без розмежуванн¤ њњ по конкретних видах. ¬≥н широко
використовуЇтьс¤ при анал≥з≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ ≥ дозвол¤Ї, зокрема,
характеризувати р≥вень ≥ динам≥ку витрат на виробництво продукц≥њ в ц≥лому по
с≥льському господарству.
≤нш≥
показники, що зустр≥чаютьс¤ на практиц≥, соб≥вартост≥ можна п≥дрозд≥лити по
наступних ознаках:
-
по
складу витрат, що враховуютьс¤ – виробнича, повна соб≥варт≥сть;
-
по
тривалост≥ розрахункового пер≥оду – м≥с¤чна, квартальна, р≥чна, за р¤д рок≥в;
-
по
характер≥ даних, що в≥дбивають розрахунковий пер≥од, фактична (зв≥тна), планова
нормативна, проектна (кошторисна), прогнозована;
-
по
масштабах охоплюваного об'Їкта – цех, п≥дприЇмство, група п≥дприЇмств, галузь,
промислов≥сть ≥ т.п.
¬
даний час при анал≥з≥ фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, ви¤влен≥
резерв≥в ≥ економ≥чного ефекту в≥д њњ зниженн¤ використовуЇтьс¤ розрахунок по
економ≥чних факторах. ≈коном≥чн≥ фактори найб≥льше повно охоплюють вс≥ елементи
процесу виробництва – засоби, предмети прац≥ ≥ сама прац¤. ¬они в≥дбивають
основн≥ напр¤мки роботи колектив≥в п≥дприЇмств по зниженню соб≥вартост≥:
п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, упровадженн¤ передовоњ технолог≥њ техн≥ки ≥
технолог≥њ, краще використанн¤ устаткуванн¤, здешевленн¤ загот≥вл≥ ≥ краще
використанн¤ предмет≥в прац≥, скороченн¤ адм≥н≥стративно-управл≥нських ≥ ≥нших
накладних витрат, скороченн¤ шлюбу ≥ л≥кв≥дац≥¤ непродуктивних витрат ≥ втрат.
≈коном≥¤,
що обумовлюЇ фактичне зниженн¤ соб≥вартост≥, розраховуЇтьс¤ по наступному
складу (типовому перел≥ку) фактор≥в:
1.
ѕ≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва. ÷е впровадженн¤ новоњ, прогресивноњ
технолог≥њ, механ≥зац≥њ й автоматизац≥¤ виробничих процес≥в; пол≥пшенн¤
використанн¤ ≥ застосуванн¤ нових вид≥в сировини ≥ матер≥ал≥в; зм≥на
конструкц≥њ ≥ техн≥чних характеристик вироб≥в; ≥нш≥ фактори, що п≥двищують
техн≥чний р≥вень виробництва.
ѕо
дан≥й груп≥ анал≥зуЇтьс¤ вплив на соб≥варт≥сть науково-техн≥чних дос¤гнень ≥
передового досв≥ду. ѕо кожн≥м заход≥ розраховуЇтьс¤ економ≥чний ефект, що
виражаЇтьс¤ в зниженн≥ витрат на виробництво. ≈коном≥¤ в≥д зд≥йсненн¤ заход≥в
визначаЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м величини витрат на одиницю продукц≥њ до ≥ п≥сл¤
впровадженн¤ заход≥в ≥ множенн¤м отриманоњ р≥зниц≥ на обс¤г виробництва в
плановому роц≥:
де ≈ – економ≥¤ пр¤мих
поточних витрат,
- пр¤м≥ поточн≥ витрати на одиницю продукц≥њ
до впровадженн¤ заходу,
- пр¤м≥ поточн≥ витрати п≥сл¤ впровадженн¤
заходу,
јЌ – обс¤г продукц≥њ в
натуральних одиниц¤х в≥д початку впровадженн¤ заходу до к≥нц¤ планового року.
Ќа ѕ—ѕ
«ƒружба» економ≥¤ в≥д зд≥йсненн¤ заход≥в дор≥внюЇ:
≈=(821,2-626,8)*472,5=91854
грн.
«ниженн¤
соб≥вартост≥ може в≥дбутис¤ в результат≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва, формах
≥ методах прац≥ при розвитку спец≥ал≥зац≥њ виробництва; удосконаленн¤ керуванн¤
виробництвом ≥ скороченн¤ витрат на нього; пол≥пшенн¤ використанн¤ основних
фонд≥в; пол≥пшенн¤ матер≥ально- техн≥чного постачанн¤; скороченн¤ транспортних
витрат; ≥нших фактор≥в, що п≥двищують р≥вень орган≥зац≥њ виробництва.
ѕри
одночасному удосконалюванн≥ техн≥ки й орган≥зац≥њ виробництва необх≥дно
установити економ≥ю по кожн≥м фактор≥ окремо ≥ включити у в≥дпов≥дн≥ групи.
якщо такий под≥л зробити важко, то економ≥¤ може бути розрахована виход¤чи з
ц≥льового характеру заход≥в або по групах фактор≥в.
«м≥на
обс¤гу ≥ структури продукц≥њ, що можуть призвести до в≥дносного зменшенн¤
умовно-пост≥йних витрат ( кр≥м амортизац≥њ), в≥дносному зменшенню
амортизац≥йних в≥драхувань, зм≥н≥ номенклатури й асортименту продукц≥њ,
п≥двищенню њњ ¤кост≥. ”мовно-пост≥йн≥ витрати не залежать безпосередньо в≥д
к≥лькост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤. «≥ зб≥льшенн¤м обс¤гу виробництва њхн¤
к≥льк≥сть на одиницю продукц≥њ зменшуЇтьс¤, що приводить до зниженн¤ њњ
соб≥вартост≥. ¬≥дносна економ≥¤ на умовно-пост≥йних витратах визначаЇтьс¤ по
формул≥:
де 
-
економ≥¤ умовно-пост≥йних витрат,
ѕс- сума
умовно-пост≥йних витрат у базисному роц≥,
“ – темп приросту
виробництва продукц≥њ в пор≥вн¤нн≥ з базисним роком.
=(17,8*44,4)/100=783,912
тис.грн.
¬≥дносна
зм≥на амортизац≥йних в≥драхувань розраховуЇтьс¤ особливо. „астина
амортизац≥йних в≥драхувань ( ¤к ≥ ≥нших витрат на виробництво) не включаЇтьс¤ в
соб≥варт≥сть, а в≥дшкодовуЇтьс¤ за розрахунок ≥нших джерел, тому загальна сума
амортизац≥њ може зменшитис¤. «меншенн¤ визначаЇтьс¤ по фактичним даним за
зв≥тний пер≥од. «агальну економ≥ю на амортизац≥йних в≥драхуванн¤х розраховують
по формул≥:
де 
-
економ≥¤ в зв'¤зку
з в≥дносним зниженн¤м амортизац≥йних в≥драхувань,
- сума
амортизац≥йних в≥драхувань у базисному ≥ зв≥тному роц≥,
–
коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ величину
амортизац≥йних в≥драхувань, ¤к≥ в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ в базисному
роц≥,
-
обс¤г товарноњ продукц≥њ базисний ≥ зв≥тний роки.
ўоб не
було повторного рахунка, загальну суму економ≥њ зменшують (зб≥льшують) на ту
частину, що врахована по ≥нших факторах.
«м≥на
номенклатура й асортименту виробленоњ продукц≥њ Ї одним з важливих фактор≥в, що
впливають на р≥вень витрат на виробництво. ѕри р≥зн≥й рентабельност≥ окремих
вироб≥в (стосовно соб≥вартост≥) зрушенн¤ в склад≥ продукц≥њ, зв'¤зан≥ з удосконалюванн¤м њњ структури
≥ п≥двищенн¤м ефективност≥ виробництва, можуть приводити ≥ до зменшенн¤ ≥ до
зб≥льшенн¤ витрат на виробництво. ¬плив зм≥н структури продукц≥њ на
соб≥варт≥сть анал≥зуЇтьс¤ по перем≥нних витратах по статт¤х калькул¤ц≥њ типовоњ
номенклатури. –озрахунок впливу структури виробленоњ продукц≥њ на соб≥варт≥сть
необх≥дно пор≥вн¤ти з показниками п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥.
ѕол≥пшенн¤
використанн¤ природних ресурс≥в. “ут враховуЇтьс¤: зм≥на складу ≥ ¤кост≥
сировини; зм≥на продуктивност≥ родовищ, обс¤г≥в п≥дготовчих роб≥т при видобутку,
способ≥в видобутку природноњ сировини; зм≥на ≥нших природних умов. ÷≥ фактори
в≥дбивають вплив природних (природних) умов на величину перем≥нних витрат.
јнал≥з њхнього впливу на зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ проводитьс¤ на основ≥
галузевих с≥льського господарства.
√алузев≥
та ≥нш≥ фактори. ƒо них в≥днос¤тьс¤: введенн¤ й освоЇнн¤ нових цех≥в,
виробничих одиниць ≥ виробництв, п≥дготовка й освоЇнн¤ виробництва в д≥ючих об'Їднанн¤х ≥ на п≥дприЇмствах; ≥нш≥
фактори. Ќеобх≥дно проанал≥зувати резерви зниженн¤ соб≥вартост≥ в результат≥
л≥кв≥дац≥њ застар≥лих ≥ введенн¤ нових технолог≥й ≥ виробництв на б≥льш висок≥й
техн≥чн≥й основ≥, ≥з кращими економ≥чними показниками.
«начн≥
резерви закладен≥ в зниженн≥ витрат на п≥дготовку й освоЇнн¤ нових вид≥в
продукц≥њ ≥ нових технолог≥чних процес≥в, у зменшенн≥ витрат пускового пер≥оду
по м≥сц¤х, що ввод¤тьс¤ знову в д≥ю, ≥ об'Їктам. –озрахунок суми зм≥ни витрат
зд≥йснюЇтьс¤ по формул≥:
де - зм≥на витрат на п≥дготовку й освоЇнн¤
виробництва,
- суми
витрат базисний ≥ зв≥тний роки,
-
обс¤г товарноњ продукц≥њ базисний ≥ зв≥тний роки.
¬и¤влен≥
в результат≥ анал≥зу фактори зниженн¤ соб≥вартост≥ ≥ резерви необх≥дно
п≥дсумовувати в остаточних висновках, визначити сумарний вплив ус≥х фактор≥в на
зниженн¤ загальноњ величини витрат на одиницю продукц≥њ.
—≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства кр≥м показника зниженн¤ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ планують
соб≥варт≥сть ус≥Їњ товарноњ продукц≥њ в абсолютн≥й сум≥. ѕри анал≥з≥ виконанн¤
плану по соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ необх≥дно розгл¤дати фактичн≥ витрати,
ви¤вл¤ти в≥дхиленн¤ в≥д плану ≥ нам≥чати заходи щодо усуненню перевитрати ≥ по
подальшому зниженню витрат по кожн≥й статт≥.
ќц≥нка
виконанн¤ плану по соб≥вартост≥ вс≥Їњ товарноњ продукц≥њ виробл¤Їтьс¤ за даними
про њњ фактичний обс¤г ≥ асортимент, обчисленим по планов≥й ≥ фактичн≥й
соб≥вартост≥ зв≥тного року.
”
ц≥лому соб≥варт≥сть продукц≥њ складаЇтьс¤ з матер≥альних витрат, витрат на
виплату зароб≥тноњ плати роб≥тником ≥ комплексними статт¤ми витрат. «б≥льшенн¤
чи зменшенн¤ витрат по кожн≥м елемент≥ викликаЇ подорожчанн¤ чи зниженн¤
соб≥вартост≥ продукц≥њ. “ому при анал≥з≥ треба перев≥рити витрати сировини,
матер≥ал≥в, палива й електроенерг≥њ, витрати на зароб≥тну плату, цехов≥,
загальнозаводськ≥ й ≥нш≥ витрати.
¬итрати
на зароб≥тну плату виробничих роб≥тник≥в в≥дбиваютьс¤ безпосередньо в статт¤х
витрат. «ароб≥тна плата допом≥жних роб≥тник≥в в основному в≥дбиваЇтьс¤ на
статт¤х витрат по зм≥сту й експлуатац≥њ устаткуванн¤, зароб≥тна плата
службовц≥в ≥ входить до складу загальних
витрат п≥дприЇмства. «ароб≥тна плата роб≥тник≥в, зайн¤тих у допом≥жному
виробництв≥, входить у соб≥варт≥сть пари, води, електроенерг≥њ ≥ впливаЇ на
соб≥варт≥сть товарноњ продукц≥њ не пр¤мо, а поб≥чно, через т≥ комплексн≥
статт≥, на ¤к≥ в≥днесена витрата пари, води й електроенерг≥њ.
“ому
анал≥з зароб≥тноњ плати насамперед виробл¤Їтьс¤ по загальному њњ фонд≥ ≥ фондам
окремих категор≥й персоналу п≥дприЇмства, незалежно в≥д того, у ¤ких статт¤х
в≥дбита ц¤ зароб≥тна плата. ѕ≥сл¤ ви¤вленн¤ причин, що викликали зм≥ну
(в≥дхиленн¤) фонду зароб≥тноњ плати окремих категор≥й прац≥вник≥в, можна
визначити, ¤кою м≥рою ц≥ в≥дхиленн¤ вплинули на р≥зн≥ статт≥ соб≥вартост≥
продукц≥њ.
«ниженн¤
соб≥вартост≥ продукц≥њ багато в чому визначаЇтьс¤ правильним сп≥вв≥дношенн¤м
темп≥в росту продуктивност≥ прац≥ ≥ росту зароб≥тноњ плати. –≥ст продуктивност≥
прац≥ повинний випереджати р≥ст зароб≥тноњ плати, забезпечуючи тим самим
зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.
јнал≥з комплексних витрат
дозвол¤Ї ви¤вити додатков≥ резерви зниженн¤ витрат на виробництво продукц≥њ, п≥двищенн¤
ефективност≥ виробництва. ƒо складу соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ вход¤ть
комплексн≥ витрати, що ¤вл¤ють собою витрати по обслуговуванню виробництва ≥
керуванню, витрати на п≥дготовку й освоЇнн¤ виробництва нових вид≥в продукц≥њ;
≥нш≥ виробнич≥ витрати. ” кожну статтю комплексних витрат включаютьс¤ витрати
р≥зного економ≥чного характеру ≥ призначенн¤. ѕри обл≥ку вони детал≥зуютьс¤ на
б≥льш дробов≥ позиц≥њ, що поЇднують витрати однакового ц≥льового призначенн¤,
причому економ≥¤ по одним з них не даЇ перевитрату по ≥ншим. ѕри анал≥з≥
в≥дхиленн¤ в≥д кошторису витрат визначаютьс¤ на по статт≥ в ц≥лому, а по
окремим вх≥дним у нењ позиц≥¤м. ѕот≥м в≥драховують розд≥льно суми перевищенн¤
кошторису по одним статт¤х витрат ≥ економ≥њ по ≥ншим. “ому при анал≥з≥ не
можна проводити взаЇмне погашенн¤ в≥дхиленн¤ шл¤хом њхнього п≥дсумовуванн¤.
¬ир≥шальною умовою
зниженн¤ соб≥вартост≥ служить безупинний техн≥чний прогрес. ”провадженн¤ новоњ
техн≥ки, комплексна механ≥зац≥¤ й автоматизац≥¤ виробничих процес≥в, удосконаленн¤
технолог≥њ, упровадженн¤ прогресивних вид≥в матер≥ал≥в дозвол¤ють значно
знизити соб≥варт≥сть продукц≥њ.
–озкрити й зрозум≥ти
основн≥ причини, що зробили визначний вплив на виконанн¤ плану, з’¤сувати њхню
д≥ю ≥ взаЇмод≥ю – значить роз≥братис¤ в особливост¤х господарськоњ д≥¤льност≥
анал≥зованого об’Їкта. јле в процес≥ анал≥зу не т≥льки розкриваютьс¤ ≥
характеризуютьс¤ основн≥ фактори, що впливають на господарську д≥¤льн≥сть, але
≥ вим≥р¤Їтьс¤ ступ≥нь (сила) њхньоњ д≥њ. ƒл¤ цього застосовуютьс¤ в≥дпов≥дн≥
способи ≥ прийоми економ≥чних ≥ математичних розрахунк≥в.
—истема господарських
зв’¤зк≥в торг≥вл≥ промислов≥стю – найважлив≥ша складова частина господарського механ≥зму, що
представл¤Ї сукупн≥сть форм, метод≥в ≥ важел≥в взаЇмод≥њ п≥дприЇмств,
об’Їднань, ф≥рм, галузей господарства з≥ споживанн¤м продукц≥њ. “аким чином,
основне м≥сце в господарських зв’¤зках торг≥вл≥ належить м≥жгалузевим зв’¤зкам
з галуз¤ми, що робл¤ть споживач≥ товари, по постачанн¤х цих товар≥в.
”становленн¤ таких зв’¤зк≥в за посередництвом торг≥вл≥ дозвол¤Ї погоджувати економ≥чн≥ ≥нтереси цих
галузей, забезпечити збут продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ ними, ≥ взаЇмний обм≥н
нею, стимулювати ≥ визначати подальший розвиток виробництва. ” рамках цих
зв’¤зк≥в в≥дпов≥дн≥ галуз≥ промисловост≥ на основ≥ вимог торг≥вл≥ й у
в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми виробничими ≥ ф≥нансовими можливост¤ми випускають
товари ≥ поставл¤ють њх у сферу звертанн¤. “орг≥вл¤ при цьому маЇ можлив≥сть
впливати на галуз≥, що робл¤ть товари, у багатьох в≥дношенн¤х, у тому числ≥ у
в≥дношенн≥ обс¤гу, асортименту, ¤кост≥ ≥ забезпечувати њхнЇ доведенн¤ до
к≥нцевого споживача.
ћ≥жгалузев≥
господарськ≥ зв’¤зки
повинн≥ забезпечувати формуванн¤
товарних ≥ насамперед ринкових ресурс≥в ≥ безпереб≥йне просуванн¤ товар≥в у
сферу звертанн¤. ”становленн¤ таких зв’¤зк≥в забезпечувати головним чином через
пром≥жн≥ ланки товаровиробничого ланцюга – чисельн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ п≥дприЇмства
– посередники. ” той же час у цих комерц≥йних зв’¤зках ¤к пр¤мих одержувач≥в беруть активну участь
роздр≥бн≥ торгов≥ п≥дприЇмства , а також де¤к≥ виробнич≥
п≥дприЇмства-споживач≥. ўо використовують окрем≥ товари народного споживанн¤ ¤к
сировину дл¤ випуску ≥нших, тобто поза ринков≥ споживач≥.
” процес≥ перем≥щенн¤
товар≥в безпосередньо в сфер≥ звертанн¤
≥ њхнього доведенн¤ до к≥нцевого споживача ланки оптове ≥ роздр≥бноњ
торг≥вл≥ широко взаЇмод≥ють, установлюючи так називан≥ внутр≥шньогалузев≥
господарськ≥ зв’¤зки. ќсновною метою встановленн¤ таких зв’¤зк≥в Ї формуванн¤
торгового асортименту ринкових ресурс≥в споживчих товар≥в, њхн≥й рац≥ональний
розпод≥л по районах крањни, торговим системам ≥ п≥дприЇмствам в обс¤з≥ й асортимент≥, що в≥дпов≥дають попиту населенн¤, ≥ доведенн¤ цих товар≥в за допомогою пром≥жних
ланок до к≥нцевого пункту товаропров≥дного ланцюга – магазина. ” своњй значн≥й
частин≥ господарськ≥ зв’¤зки, м≥жгалузевими ≥ внутр≥шньогалузевими.
”становлюваними п≥дприЇмствами оптовоњ, роздр≥бноњ торг≥вл≥ з промислов≥стю,
визначають њх взаЇмини по постачанн¤х
товар≥в, випуск ¤ких ще т≥льки нам≥чений у черговому господарському
роц≥. √осподарськ≥ зв’¤зки по постачанн¤х товар≥в, що попередньо зумовлюютьс¤,
по тривалост≥ функц≥онуванн¤ найчаст≥ше бувають р≥чними. “ак≥ зв’¤зки виникають
основним чином по постачанн¤х товар≥в, розпод≥л ¤ких по визначених районах крањни, окремим торговим системам ≥
п≥дприЇмствам частково зд≥йснюЇтьс¤ в централ≥зованому пор¤дку на основ≥
держзамовленн¤.
√н≥тюча частина
господарських зв’¤зк≥в представл¤Ї собою укладанн¤ договор≥в з
постачальниками на постачанн¤ товар≥в у плин≥ визначеного терм≥ну, що
вар≥юЇтьс¤ в≥д разових постачань до 3,6 м≥с¤ц≥в ≥ 1 року. ” таких випадках
провод¤тьс¤ ≥ купуютьс¤ вже вироблен≥ ≥ ¤к≥ знаход¤тьс¤ на складах промислових
чи оптових торгових п≥дприЇмств, у тому числ≥ ≥ завезен≥ по ≥мпорт≥. —утн≥стю
таких господарських зв’¤зк≥в Ї повна вол¤ в реал≥зац≥њ ≥ закуп≥вл¤х товар≥в
п≥дприЇмствами продавц¤ми ≥ покупц¤ми. јле будь – ¤ка торгова ф≥рма вол≥Ї мати
справу з усто¤ним колом постачальник≥в ≥ намагаЇтьс¤ укласти з ними б≥льш
тривал≥ договори, з можлив≥стю њхнього продовженн¤(1 р≥к).
” рамках р≥чних
господарських зв’¤зк≥в заздалег≥дь визначаЇтьс¤ ч≥ткий пор¤док взаЇмин м≥ж конкретними п≥дприЇмствами –
постачальниками ≥ покупц¤ми по постачанн¤х товар≥в: конкретизуютьс¤ обс¤г ≥
артикульний асортимент, терм≥ни постачань по њхн≥х видах ≥ призначенню, ≥
регулюЇтьс¤ процес њхньоњ орган≥зац≥њ. ѕри встановленн≥ вид≥люваних з бюджету
кошт≥в взаЇмини м≥ж учасниками будуть на основ≥ держзамовленн¤, що припускаЇ попереднЇ
визначенн¤ ресурс≥в у груповому асортимент≥ ≥ попереднЇ прикр≥пленн¤ конкретних
п≥дприЇмств – покупц≥в до виробник≥в товар≥в. ” зв’¤зку з цим учасники
комерц≥йних зв’¤зк≥в по постачанн¤х товар≥в
на основ≥ держзамовленн¤ у визначен≥й м≥р≥ обмежен≥ ¤к у вибор≥ один
одного, так ≥ щодо максимальноњ меж≥ обс¤гу майбутн≥х постачань, що погодитьс¤
ними.
2.4 ≈коном≥чна ефективн≥сть запропонований заход≥в на
-------------------------
ѕеред тим, ¤к
впроваджувати те чи ≥нше дос¤гненн¤ науково-техн≥чного прогресу у виробництво,
аграрне п≥дприЇмство повинне зд≥йснити його всеб≥чну оц≥нку з тим, щоб за њњ
результатами можна було б дати альтернативну в≥дпов≥дь на питанн¤ про
економ≥чну доц≥льн≥сть такого впровадженн¤. оли нововведенн¤ вимагають
довгострокових витрат, њх необх≥дно оц≥нювати за допомогою метод≥в, чистоњ
поточноњ вартост≥, внутр≥шньоњ норми окупност≥ тощо. «а умови, що новини
впроваджують в короткостроковий пер≥од тривал≥стю один-три роки, можуть бути
використан≥ в≥дпов≥дн≥ методики, ¤кими хоч ≥ не передбачаЇтьс¤ дисконтуванн¤
≥нвестиц≥й ≥ одержаних доход≥в, але вони дають змогу визначити економ≥чну
ефективн≥сть поточних витрат, пов’¤заних
використанн¤м у виробництв≥. ÷≥ методики модиф≥куютьс¤ стосовно до специф≥ки
новин та особливостей галузей с≥льськогосподарського виробництва, в ¤ких вони
впроваджуютьс¤.
≈коном≥чна оц≥нка
прогресивноњ поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку ірунту ¤к важливого заходу
боротьби з його водною ≥ в≥тровою ероз≥Їю зд≥йснюЇтьс¤ в розр≥з≥ окремих
культур, у нашому приклад≥ – за озимою пшеницею, пос≥¤ною по непарових
попередниках. ќсоблив≥сть цього нововведенн¤ пол¤гаЇ в тому, що при його
впровадженн≥ дос¤гаЇтьс¤ подв≥йний ефект: п≥двищуЇтьс¤ врожайн≥сть
с≥льськогосподарських культур ≥ знижуютьс¤ виробнич≥ витрати не лише на центнер
продукц≥њ, а й нер≥дко на гектар пос≥ву.
ѕри впровадженн≥
поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку ірунту на 8-
ѕрир≥ст урожайност≥
Δ”, визначають ¤к р≥зницю м≥ж њњ р≥внем за досл≥джуваним ”≥, ≥
базовим ”б вар≥антами, тобто:
Δ” = ”≥ - ”б,
ƒе ≥ – ≥-й вар≥ант поверхневого
оброб≥тку.
ѕрир≥ст прибутку на
,
де ¬¬≥ ≥ ¬¬б –
виробнич≥ витрати на основну продукц≥ю в розрахунку на
ƒодатковий прибуток
створюЇтьс¤ за рахунок п≥двищенн¤ врожайност≥ й економ≥њ виробничих витрат. ƒл¤
визначенн¤ частки прибутку, створеноњ п≥д впливом урожайност≥ (Δѕу),
використовують формулу:
„астку прибутку, створену
за рахунок другого фактора Δѕвз, визначають з виразу:
«ростанн¤ продуктивност≥
прац≥ за ≥-м вар≥антом ѕпр≥ ≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ —п≥
обчислюють за формулою:
; 
,
ƒе «tб, «ti, - затрати живоњ прац≥ на
¬ таблиц≥ 2.9 в≥добразимо
результати в≥д прогресивноњ поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку ірунту на
---------------------------
“аблиц¤ 2.9. результати в≥д прогресивноњ поверхневоњ
технолог≥њ оброб≥тку ірунту на --------------------------
|
ультура |
Δ”≥, га |
Δѕ≥, тис. грн. |
Δѕу, тис. грн. |
Δѕвз, тис. грн. |
ѕпр≥ |
—п≥ |
|
ќвоч≥ в≥дкритого ірунту |
4,5 |
24,6 |
6,4 |
1,8 |
0,8 |
1,0 |
|
ќвоч≥ закритого ірунту |
3,5 |
21,1 |
5,1 |
1,6 |
0,6 |
1,0 |
≈коном≥чна ефективн≥сть
впровадженн¤ поверхневоњ технолог≥њ оброб≥тку ірунту тим вища, чим б≥льше
одержуЇтьс¤ додаткового прибутку з одиниц≥ площ≥ завд¤ки зб≥льшенню врожайност≥
≥ зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ. ¬ трудонедостатн≥х районах важливе значенн¤
маЇ показник зниженн¤ трудом≥сткост≥ виробництва, насамперед за рахунок
зменшенн¤ затрат живоњ прац≥ на
¬исновки та пропозиц≥њ
«ак≥нчивши теоретичний ≥
практичний розгл¤д та анал≥з поставлених у курсов≥й робот≥ питань, можна
сформувати наступн≥ висновки ≥ пропозиц≥њ.
ѕ—ѕ «ƒружба» маЇ середн≥й
р≥вень спец≥ал≥зац≥њ. ќсновою галуззю Ї рослинництво (вирощуванн¤ зерна).
√осподарство спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виробництв≥ двох вид≥в продукц≥њ: зерна ≥
цукрових бур¤к≥в. «начну питому вагу в структур≥ товарноњ продукц≥њ займаЇ
тваринництво, а саме скотарство (молоко ≥ м'¤со великоњ рогатоњ худоби).
¬иробництво ≥нших вид≥в
продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва маЇ допом≥жне значенн¤: створюють умови
розвитку основних ≥ розвинутих галузей, забезпечують кормо постачанн¤. Ќауково
обірунтована спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї зб≥льшенню виробництва с≥льськогосподарськоњ
продукц≥њ, п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, зниженню соб≥вартост≥ продукц≥њ, що
забезпечуЇтьс¤ ефективним використанн¤м земельних уг≥дь, матер≥альних ≥
трудових ресурс≥в.
------------------маЇ
трьохступеневу, в≥дд≥лкову орган≥зац≥йно-управл≥нську структуру, що поЇднуЇ
в≥дд≥лок є1, в≥дд≥лок є2, тракторну бригаду, тваринницьк≥ ферми. —труктура
управл≥нн¤ в ------------------ пор¤док п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ взаЇмозв’¤зку м≥ж
окремими прац≥вниками ≥ ланками управл≥нн¤.
¬ структур≥ с/г уг≥дь
---------------------прот¤гом анал≥зованого пер≥оду в середньому 94% займають
площ≥ р≥лл≥. ѕрот¤гом 2005- 2007 рр. загальна площа земельних уг≥дь зменшилас¤
на 6,1%. ѕоказники зменшенн¤ площ≥ уг≥дь спостер≥гаютьс¤ по р≥лл≥ ≥ с≥нокосам,
а от площа пасовищ зб≥льшилас¤ на
‘≥нансово-господарська
д≥¤льн≥сть ----------------------прот¤гом 2005-2007 рр. прибуткова. ¬аловий
прибуток зменшивс¤ на 88,9%, чистий – на 40%. ѕоказники ефективност≥
використанн¤ основних засоб≥в -------------------------мають ¤к негативн≥ так ≥
позитивн≥ зм≥ни. “ак, об≥гов≥сть оборотних кошт≥в зб≥льшилас¤ на 47,9%, пер≥од
обороту оборотних кошт≥в зменшилас¤ на 124 дн≥ або на 32,4%, пер≥од обороту
деб≥торськоњ заборгованост≥ зб≥льшивс¤ на 10,5 дн≥ або на 28%, зменшивс¤ пер≥од
збер≥ганн¤ запас≥в – на 73,3 дн≥ або на 34,6%. “ривал≥сть операц≥йного циклу
зменшилас¤ на 139,1 дн≥в або на 39,1%. “аким чином, ефективн≥сть використанн¤
оборотних кошт≥в прот¤гом 2005-2007 рр. покращуЇтьс¤. ѕоказники рентабельност≥
----------------------прот¤гом 2005-2007 рр. знизилас¤, окр≥м рентабельност≥
сукупного кап≥талу, ¤кий зр≥с на 6,3%.
ƒл¤ створенн¤ м≥цноњ
матер≥ально-техн≥чноњ бази на час≥ – активне формуванн¤ ≥ нагромадженн¤
≥нвестиц≥йного потенц≥алу, перетворенн¤ амортизац≥њ у найважлив≥ший
реновац≥йний ресурс, впровадженн¤ сучасних технолог≥й тощо. Ќин≥ найголовн≥ше
завданн¤ п≥дприЇмств галуз≥ – пол≥пшенн¤ њх ф≥нансового стану. ¬изначальний
чинник платоспроможност≥ тут – стан об≥гових кошт≥в, ¤к≥ розпорошуютьс¤ через
пост≥йне зростанн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥. ќтже, ефективне використанн¤
кошт≥в – пр≥оритетний напр¤мок ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. –еал≥зувати
його можна за допомогою стаб≥л≥зац≥њ виробництва. ѕри зменшенн≥ обс¤г≥в випуску
продукц≥њ ефективност≥ використанн¤ об≥гових кошт≥в неминуче пог≥ршуЇтьс¤. ÷е
зумовлено тим, що обс¤ги сировини, матер≥ал≥в, ≥нших ресурс≥в ≥ палива
зменшуютьс¤ швидкими темпами, н≥ж обс¤ги випущеноњ продукц≥њ.
” наш≥й крањн≥ пол≥пшенн¤
економ≥чного механ≥зму господарюванн¤ агропромислового комплексу спр¤мована дл¤
створенн¤ спри¤тливих умов ≥ б≥льш
швидкого розвитку комплексноњ механ≥зац≥њ с≥льськогосподарського виробництва ≥
рац≥онального використанн¤ машино-тракторного парку. ” багатьох зонах нашоњ
крањни усе б≥льше й б≥льше знаход¤ть застосуванн¤ нов≥ технолог≥њ обробленн¤ ≥
збиранн¤ с≥льськогосподарських культур.
¬икористанн¤ ћ“ј при
≥ндустр≥альн≥й технолог≥њ обробленн¤ с≥льськогосподарських культур застосовано
на загальних положенн¤х операц≥йноњ технолог≥њ, доповнених б≥льш твердими
вимогами до темп≥в початку ≥ зак≥нченн¤ операц≥њ, вибору оптимальних режим≥в
руху агрегат≥в, збереженню стаб≥льност≥ показник≥в ¤кост≥ технолог≥чних
процес≥в у час≥ ≥ простор≥. ” перспектив≥ повинне бути забезпечене
автоматизоване керуванн¤ технолог≥чними процесами по њх ходу дл¤ того, щоб
створювати оптимальн≥ умови дл¤ розвитку культурних рослин.
«береженн¤ родючост≥
ірунт≥в, њњ п≥двищенн¤ шл¤хом збагаченн¤ орного шару р≥зними живильними
речовинами ≥ пол≥пшенн¤ њњ структури Ї головним чинником дл¤ усп≥шного
впровадженн¤ ≥ндустр≥альноњ технолог≥њ обробленн¤ с≥льськогосподарських
культур.
ƒл¤ подальшого п≥двищенн¤
виробництва овоч≥в на ≥ндустр≥альн≥й основ≥ в останн≥ роки розроблен≥
технолог≥чн≥ передумови науково-досл≥дними ≥ конструкторськими орган≥зац≥¤ми.
ѕеред широким колом
фах≥вц≥в стаЇ задача – глибоко ≥ творчо опанувати вс≥м арсеналом агротехн≥чних
≥ механ≥зованих процес≥в вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ овоч≥в, навчитис¤ погоджувати
њх з конкретними виробничими умовами.
Ћише при такому п≥дход≥ ми з найб≥льшою в≥ддачею освоњмо
≥ндустр≥альн≥ технолог≥чн≥ прийоми обробленн¤ овоч≥в в с≥льськ≥м господарств≥.
—писок використаноњ л≥тератури
1.
јгропромисловий
комплекс ”крањни: стан, тенденц≥њ та перспективи розвитку. – .: ≤ј≈ ”јјЌ,
2007. – 481 с.
2.
«јнал≥з
господарськоњ д≥¤льност≥» п≥д загальною редакц≥Їю —тражев≥ ¬.≤., ињв: «¬ища
школа», 2007 р.
3.
јнтикризове
керуванн¤: в≥д банкрутства до ф≥нансового оздоровленн¤ /ѕ≥д ред.. √.ѕ. ≤ванова.
– .: «акон ≥ право. 2007 р.
4.
јндр≥йчук
¬.√. ≈коном≥ка аграрних п≥дприЇмств. – .: ≤«ћЌ, 2007. – 510 с.
5.
јндр≥йчук
¬.. Ѕагер Ћ. ћенеджмент: прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ризик. – .: Ќ≈”, 2005. – 314 с.
6.
јндр≥йчук
¬.√. ≈коном≥ка аграрного п≥дприЇмства. Ќавчальний методичний пос≥бник дл¤
самост≥йного вивченн¤ дисципл≥ни. – .: Ќ≈”, 2005. – 355 с.
7.
јндр≥йчук
¬.√. ќц≥нка макро- ≥ м≥кро параметр≥в економ≥ки в контекст≥ продовольчоњ
безпеки ”крањни // ≈коном≥ка јѕ . – 2006. - є5. – —. 61-65.
8.
Ѕалабанов
».“. «ќснови ф≥нансового менеджмента». ћ.: «‘инансы и статистика». 2007.
9.
Ѕаканов
ћ.». «“еор≥¤ экономического анализа». ”ченик. – ћ., 2007 р. – 288 с.
10.
¬орст
…., –евентлоу ѕ. Ёкономика фирмы. – ћ.: ¬ысша¤ школа, 2007. – 270 с.
11.
√орелк≥н
¬.“. «–озрахунки на п≥дприЇмствах» / ¬≥сник податковоњ служби / -2007 р. є29,
с. 33-40.
12.
√рузинов
¬.ѕ. ≈коном≥ка п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмництва – .: —ќ‘≤“, 2007.
13.
ƒем’¤ненко
—.≤. ћенеджмент виробничих витрат. – .: Ќ≈”, 2007. – 264 с.
14.
≈коном≥ка
п≥дприЇмства. – .: Ќ≈”, 2006. – 528 с.
15.
≈коном≥ка
п≥дприЇмства. ѕ≥дручник дл¤ вуз≥в. ѕ≥д ред.. ”.я. √орфинкел¤. ’.: Ѕанки ≥
б≥рж≥. 2007. 367 с.
16.
≈коном≥ка:
ѕ≥дручник. – .: ««нанн¤». 2007 р.
17.
≈коном≥ка
≥ б≥знес / ѕ≥д ред.. ¬.¬. ашаева. – .: «¬ища школа». 2005 р.
18.
«агородний
¬.ѕ. Ќалоги и налогивый контроль в ”краине. – .: ј.—. ., 2006. – 639 с.
19.
«авгородн≥й
ј.√., ¬ознюк √.Ћ., —мовженко “.—. ‘≥нансовий словник. – Ћьв≥в: ¬ид-во ƒерж.
”н-ту «Ћьв≥вська пол≥техн≥ка», 2007. – 384 с.
20.
асл
«., Ѕекнер ћ., Ќельсон ј. Ёффективное фермерское хоз¤йство: ѕер. с англ. – ћ.:
¬ќ јгропромиздрат, 2007. -495 с.
21.
оваленко
ё.—. —≥льськогосподарське п≥дприЇмство в ринковому середовищ≥. – .: ≤ј≈ ”јјЌ,
2005. – 200 с.
22.
овальов
¬.¬. «‘≥нансовий анал≥з». ињв.: «¬ища школа», 2007 р.
23.
Ќ.
≤ванов «¬иробнич≥й потенц≥ал ”крањни: стан, проблеми розвитку» // «≈коном≥ка
”крањни». є2. 2007 р.
24.
Ќелеп
¬.ћ. ѕлануванн¤ на аграрному п≥дприЇмств≥. – .: Ќ≈”, 2005. – 370 с.
