|
¬ступ
|
5
|
|
1.
ѕриродно-економ≥чна
характеристика району, господарства.
|
6
|
|
2.
—учасний стан
машинно-тракторного парку ”крањни
|
|
|
2.1 ќсобливост≥ с≥льськогосподарського виробництва,
роль с≥льськогосподарських машин ≥ основн≥ вимоги до них.
|
8
|
|
2.2 стан використаного машинно-тракторного парку в
п≥дприЇмств≥.
|
9
|
|
2.3 Ќа¤вн≥сть, склад ≥ р≥вень забезпеченост≥
п≥дприЇмства тракторами ≥ машинами.
|
|
|
2.4 —истема машин дл¤ виробництва основних вид≥в
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.
|
|
|
2.5 ќрган≥зац≥¤ матер≥ально-техн≥чного постачанн¤,
матер≥ально техн≥чного обслуговуванн¤.
|
19
|
|
3.
јнал≥з
використаного машинно-тракторного парку ≥ резерви п≥двищенн¤
ефективност≥.
¬исновки ≥ пропозиц≥њ.
|
25
|
|
|
|
|
ƒодатки :
|
|
|
ƒодаток
1. анал≥з результат≥в господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств √ад¤цького району за 2007 р≥к.
|
30
|
|
ƒодаток
2. ƒов≥дка про на¤вн≥сть та техн≥чний стан заданих машин дл¤ рег≥он≥в по
формам господарськоњ д≥¤льност≥ по √ад¤цькому району, ѕолтавськоњ област≥.
|
43
|
|
ƒодаток
3. ƒов≥дка про техн≥чний стан ≥ коеф≥ц≥Їнти готовност≥ машин по заданих
рег≥онах по √ад¤цькому району, ѕолтавськоњ област≥ ( ниш≥вська с/р, —“ќ¬
« алина» ) станом на 01.01.2008 року.
|
44
|
|
ƒодаток
4. ƒов≥дка про на¤вн≥сть машин, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на обл≥ку по с≥льських радах
√ад¤цького району( ниш≥вська с/р, —“ќ¬ « алина» ) станом на 01.01.2008 року.
|
45
|
|
ƒодаток
5. ƒов≥дка про на¤вн≥сть комбайн≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на обл≥ку по с≥льських
радах √ад¤цького району( ниш≥вська с/р, —“ќ¬ « алина» ) станом на 01.01.2008
року.
|
48
|
|
Ћ≥тература
|
51
|
¬ступ
ѕодальший розвиток
с≥льськогосподарського виробництва, п≥двищенн¤ його ефективност≥ та конкурентоспроможност≥
в ринкових умовах не можлив≥ без системного оновленн¤ матер≥ально-техн≥чноњ
бази, забезпеченн¤ технолог≥чних потреб рослинництва, тваринництва, переробноњ
та ≥нших пром≥жних галузей нов≥тн≥ми техн≥чними засобами виробництва, створенн¤
економ≥чних ≥ орган≥зац≥йних умов дл¤ зд≥йсненн¤ необх≥дного в≥дновлювального
процесу в с≥льськогосподарських агроформуванн¤х. ѕереоснащенн¤
матер≥ально-техн≥чноњ бази с≥льськогосподарських п≥дприЇмств Ї одним з
найважлив≥ших шл¤х≥в реал≥зац≥њ основних пр≥оритет≥в державноњ аграрноњ
пол≥тики й обов’¤зковою умовою формуванн¤ спри¤тливого економ≥чного середовища
дл¤ ефективноњ д≥¤льност≥ суб’Їкт≥в аграрного сектору.
¬насл≥док зат¤жноњ кризи, в ¤к≥й ще
знаходитьс¤ с≥льське господарство, його матер≥ально-техн≥чна база зазнала
значноњ руйнац≥њ, невпинно продовжуЇ поглиблюватис¤ процес де≥ндустр≥ал≥зац≥њ
галуз≥. “≥льки в пер≥од з 01.01.2001 по 01.01.2006 рок≥в загальна варт≥сть
основних засоб≥в с≥льськогосподарських
п≥дприЇмств зменшилась з 87.8 млрд.грн. до 46.8 млрд.грн., або майже вдв≥ч≥. «
року в р≥к знижуЇтьс¤ техн≥чний потенц≥ал агроформувань, що негативно впливаЇ
на ¤к≥сть ≥ строки виконанн¤ основних вид≥в роб≥т у рослинництв≥ й призводить
до значних втрат урожаю. ѕор≥вн¤но з початком 2001 року с≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства не дорахувалис¤ 102 тис.шт.трактор≥в, 18.0 тис. зернозбиральних
комбайн≥в, 3.1 тис. кукурудзозбиральних комбайн≥в, 4.5 тис.шт. бур¤козбиральних
машин та ≥ншоњ техн≥ки р≥зного найменуванн¤. ¬≥тчизн¤не с≥льське господарство
за р≥внем техн≥чноњ оснащенот≥ в≥дстаЇ нин≥ в≥д с≥льського господарства
крањн-член≥в ™— у середньому у 8-10 раз≥в.
¬ажливе значенн¤ маЇ оновленн¤
машинно-тракторного парку аграрних п≥дприЇмств на р≥вн≥ њх технолог≥чноњ
потреби. ƒжерелами ф≥нансуванн¤ дл¤ п≥дтриманн¤ машино-тракторного парку в
працездатному стан≥ та закуп≥вл≥ запасних частин, оновленн¤ й ремонту,
придбанн¤ с≥льськогосподарських машин Ї прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та
≥нвестиц≥њ.
« року в р≥к прибутки , ¤к ≥
амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в на реновац≥ю
основних засоб≥в, зменшуЇтьс¤, що диспаритетом ц≥н на промислов≥ товари, ¤к≥
використовуютьс¤ в с≥льському господарств≥ , ≥ с≥льськогосподарську продукц≥ю.
¬становленн¤ необх≥дного паритету ц≥н на промислову та с≥льськогосподарську
продукц≥ю дасть змогу зб≥льшити прибутки с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, ¤к≥
стануть джерелом ≥нвестуванн¤ оновленн¤ машино-тракторного парку.
÷≥нова пол≥тика в систем≥
≥нженерно-техн≥чного забезпеченн¤ агропромислового комплексу зд≥йснюЇтьс¤
в≥дпов≥дно «акону ”крањни «ѕро систему ≥нженерно-техн≥чного забезпеченн¤
агропромислового комплексу ”крањни» ≥ спр¤мовуЇтьс¤ на попередженн¤ диспаритету
ц≥н. ¬идатки на розвиток системи
≥нженерно-техн≥чного забезпеченн¤ агропромислового комплексу передбачаютьс¤
щор≥чно в державному бюджет≥.
” перспектив≥ пр≥оритетними напр¤мами
д≥¤льност≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ мають тати суттЇве зб≥льшенн¤
обс¤г≥в виробництва зернозбиральних, кукурудзозбиральних, картоплезбиральних
комбайн≥в, а також бур¤козбиральних машин ≥ пол≥пшенн¤ њхн≥х технолог≥чних
характеристик.
1.ѕриродно-економ≥чна характеристика району,
п≥дприЇмства.
√ад¤цький район розм≥щений в
п≥вн≥чно-сх≥дн≥й частин≥ ѕолтавськоњ област≥. јдм≥н≥стративним ≥
культурно-господарським центром району Ї м≥сто √ад¤ч, розм≥щене в≥д обласного
центру м. ѕолтави на в≥ддал≥ 220
км по зал≥зн≥й дороз≥ ≥ 115 км – по автомоб≥льн≥й
дороз≥.
¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ район
д≥литьс¤ на27 с≥льських ≥ 1 м≥ську раду, об’ЇднуЇ 94 с≥льських населених пункти
≥ 1 м≥сто.
«агальна площа √ад¤цького району складаЇ
159518 га.
—таном на 01.01.2008 року у власност≥, пост≥йному та тимчасовому користуванн≥
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, ≥нших юридичних та ф≥зичних ос≥б знаходитьс¤
138384 га
земель ( в тому числ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь-107767 га : з них р≥лл≥-478 га) складають земл≥
державноњ власност≥, ¤к≥ не надан≥ у власн≥сть чи користуванн¤.
—≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ на даний час
складають 116889 га,
з них :
Ø –≥лл¤ – 94512 га;
Ø Ѕагатор≥чн≥ насадженн¤ – 729 га;
Ø —≥нокоси – 10781 га;
Ø ѕасовища – 10867 га.
–озорюван≥сть територ≥њ в район≥ складаЇ
59.2%.
ќсвоЇн≥сть с≥льськогосподарських уг≥дь –
91.1%.
Ћ≥сист≥сть – 18.1%
Ќа бувших колективних
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств створено 36 нових агроформувань : 20
товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю; 10 приватних та приватно – орендних
п≥дприЇмств; 2 акц≥онерних товариства; ≥нших агроформувань – 4.
—≥льське господарство району
багатогалузеве.
«начн≥ площ≥ земель зайн¤т≥ зерновими
культурами ; з техн≥чних культур головне м≥сце займаЇ цукровий бур¤к, сон¤шник.
јнал≥з результат≥в
господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств √ад¤цького
району за 2007 р≥к додаток 1.
Ќа територ≥њ ниш≥вськоњ с≥льськоњ ради
д≥Ї с≥льськогосподарське товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю « алина».
¬иробничий напр¤мок господарства зерно –
бур¤ко – молочний.
«а
господарством закр≥плено :
-
всього земель – 2342,75 га;
-
в тому числ≥ :
р≥лл≥
– 2099,51 га
;
с≥нокоси
– 127,74 га
;
пасовища
– 73,05 га
;
п≥д
господарськими буд≥вл¤ми ≥ дворами – 42,45 га.
¬сього
с≥льськогосподарських уг≥дь – 2300,3
га.
–озорюван≥сть
територ≥њ складаЇ 58,5 %, л≥сист≥сть – 5,0 %.
«емлекористуванн¤
маЇ компактну форму.
–ельЇф
земель господарства слабохвильовий, маЇ с≥тку балок з крутизною схил≥в до 15 %.
√рунти
в≥днос¤тьс¤ до ћиргородського природно –с≥льськогосподарського району. ¬ њх
склад≥ 1280,1 га
оп≥дзолених грунт≥в ; 875,0га – чорноземи типов≥ мало гумусн≥ вилугуван≥; решта
– лучн≥, лучно-болотн≥ та намит≥ грунти.
—истема
розгалужених балок обумовила значну к≥льк≥сть змитих грунт≥в, що потребуЇ
застосуванн¤ контролю – мел≥оративноњ орган≥зац≥њ територ≥њ.
«емлекористуванн¤
господарства склалос¤ з урахуванн¤м природних умов району та виробничо-економ≥чних
фактор≥в.
√осподарство
розм≥щене в зон≥ л≥состепу з пом≥рно – континентальним кл≥матом, нест≥йким
зволоженн¤м, холодною зимою ≥ жарким, в окрем≥ роки сухим, л≥том.
—ередн¤
температура пов≥тр¤ по багатор≥чних даних √ад¤цькоњ метеостанц≥њ складаЇ + 6,8 град. —. —амим холодним м≥с¤цем Ї
с≥чень (- 7,4 град. —); самим теплим – червень (+ 19,9 град. —).
“еплий
пер≥од з середньом≥с¤чною температурою пов≥тр¤ вище 0 град. — складаЇ 8 м≥с¤ц≥в
(кв≥тень - жовтень). —ереднЇ число дн≥в з температурою + 5 град. — складаЇ 191-204; пер≥од активноњ
вегетац≥њ с≥льськогосподарських культур з температурою вище + 10 град. —
продовжуЇтьс¤ 164 дн≥. —ума активних температур (вище +10 град —) за р≥к
складаЇ 2700 град. —, що достатньо дл¤ визр≥ванн¤ основних с≥льськогосподарських
культур.
ѕочаток
перших заморозк≥в – вересень м≥с¤ць, останн≥х – трет¤ декада травн¤.
—ередн¤
р≥чна сума опад≥в – б≥л¤ 500
мм.
ѕо
м≥с¤ц¤х опади роз прид≥л¤ютьс¤ дуже нер≥вном≥рно: за холодний пер≥од (’1- 111)-
149 мм,
в теплий (1”-’)- 360, але ≥нод≥ в безморозний пер≥од випадаЇ всього 96 мм опад≥в, що ставить
с≥льське господарство на грань сильноњ засухи.
Ќайб≥льша
товщина сн≥гового покриву 25
см, найменша 6 см; в середньому 4 – 12 см. —редн¤ дата настанн¤
сн≥жного покриву – трет¤ декада листопада; сходу – друга декада березн¤.
ѕромерзанн¤
грунту починаЇтьс¤ в листопад≥ м≥с¤ц≥. ћаксимальна глибина промерзанн¤ 112 см, середн¤ – 54 см.
«имою
част≥ потепл≥нн¤, ¤к≥ супровод¤тьс¤ випаданн¤м дощу, що призводить до
виникненн¤ льод¤ноњ к≥рки на пос≥вах озимих ≥ багатор≥чних трав.
—ередн¤
волог≥сть пов≥тр¤ вранц≥ – 85 %, вдень – 67 %, ввечер≥ – 81 %.
јле
≥нод≥ јле ≥нод≥ вона падаЇ до 30 %, до того ж це пад≥нн¤ часто супроводжуЇтьс¤
сухов≥¤ми, особливо жорсткими в червн≥ – липн≥ м≥с¤ц¤х.
„исло
дн≥в за р≥к з в≥трами – 280, середн¤ швидк≥сть в≥тру – 3,5 – 4,2 м/сек.,
переважно в≥три зимою – сх≥дн≥ ≥ п≥вденно-сх≥дн≥; весною – суху ≥ п≥вн≥чно -≥ п≥вденно-сх≥дн≥; л≥том – зах≥дн≥ ≥
п≥вденно-зах≥дн≥.
¬
ц≥лому кл≥матичн≥ умови по к≥лькост≥ тепла, св≥тла, вологи спри¤тлив≥ дл¤
вирощуванн¤ основних с≥льськогосподарських культур, але при умов≥ використанн¤
вс≥х агротехн≥чних заход≥в в систем≥ обробки грунту, направлених на максимальне
накопиченн¤ ≥ збер≥ганн¤ вологи в грунт≥.
2. —учасний стан машино-тракторного
парку ”крањни.
2.1.
ќсобливост≥ с≥льськогосподарського виробництва, роль с≥льськогосподарських
машин ≥ основн≥ вимоги до них.
√оловним
засобом виробництва у с≥льському господарств≥ Ї земл¤. Ќа неос¤жних земельних
просторах люди вирощують величезну к≥льк≥сть культурних рослин, ¤к≥, ¤к ≥
взагал≥ вс≥ рослини, в процес≥ фотосинтезу перетворюють неорган≥чн≥ речовини
навколишнього середовища в орган≥чн≥ речовини рослинного походженн¤. ¬се це
зумовлюЇ особливост≥ с≥льськогосподарського виробництв.
ћатер≥ал,
¤кий повинен обробл¤тис¤ чи переробл¤тис¤, розм≥щений на великих земельних
площах ≥ робота на цих площах супроводжуЇтьс¤ перем≥щенн¤м по них машин або
знар¤дь.
“ехнолог≥чн≥
операц≥њ ≥ процеси виконують у певн≥ агротехн≥чн≥ строки, ¤к≥ залежать в≥д
особливостей вирощуваноњ культури та кл≥матичних умов, тобто маЇ м≥сце
сезонн≥сть роб≥т, б≥льш≥сть з ¤ких треба виконувати у стисл≥ строки.
ѕрот¤гом
пер≥оду вегетац≥њ рослин њх стан та стан грунту, на ¤кому вони вирощуютьс¤,
невпинно зм≥нюЇтьс¤. р≥м того, кожна с≥льськогосподарська культура
характеризуЇтьс¤ особливим (т≥льки њй властивим) б≥олог≥чним розвитком, ¤кий
часто в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д б≥олог≥чного розвитку ≥нших культур.
’арактерною
особлив≥стю с≥льськогосподарського виробництва Ї велика р≥зноман≥тн≥сть
матер≥ал≥в, з ¤кими воно маЇ справу: грунт ≥ добрива, зерно ≥
коренебульбоплоди, овоч≥ ≥ фрукти, м'¤со ≥ молоко тощо. «начна к≥льк≥сть
продукц≥њ, ¤ку виробл¤ють у с≥льському господарств≥, дуже н≥жна, швидко
псуЇтьс¤ ≥ потребуЇ особливоњ уваги п≥д час роботи з нею.
«начн≥
особливост≥ ≥стотно в≥др≥зн¤ють с≥льськогосподарське виробництво в≥д ≥нших
галузей народного господарства ≥ зумовлюють певн≥ вимоги до
с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, основними з ¤ких Ї так≥ : с≥льськогосподарськ≥
машини повинн≥ задовольн¤ти агротехн≥чн≥ вимоги, розроблен≥ на основ≥
найнов≥ших дос¤гнень агроб≥олог≥чноњ науки ≥ передового досв≥ду;
с≥льськогосподарська техн≥ка маЇ забезпечувати комплексну механ≥зац≥ю
вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ с≥льськогосподарських культур, бути придатною дл¤
вирощуванн¤ культур за ≥нтенсивною технолог≥Їю; с≥льськогосподарськ≥ машини
повинн≥ бути узгоджен≥ з енергетичними засобами, ¤к≥ привод¤ть у рух ц≥ машини
або з ¤кими ц≥ машини агрегатуютьс¤, легко приЇднатис¤ до енергетичних засоб≥в
≥ утворювати агрегати, с≥льськогосподарськ≥ машини повинн≥ бути
високопродуктивними, над≥йними у робот≥, зручними в обслуговуванн≥, максимально
автоматизованими й електриф≥кованими, повинн≥ мати м≥н≥мальну металом≥стк≥сть,
оптимальну ун≥версальн≥сть ≥ ун≥ф≥кован≥сть та забезпечувати умови прац≥ п≥д
час њх використанн¤; с≥льськогосподарськ≥ машини не повинн≥ травмувати й
ушкоджувати матер≥али, рослини або продукти, ¤к≥ вони обробл¤ють або
переробл¤ють.
Ќин≥
у с≥льському господарств≥ передбачено доц≥льним впровадженн¤ р≥зних форм
господарюванн¤. ѕро те при будь-¤ких формах орган≥зац≥њ прац≥ ≥ господарюванн¤
на перше м≥сце виступають науково - обгрунтован≥ системи ≥ методи ефективноњ
експлуатац≥њ машино-тракторного парку ≥ машинних агрегат≥в.
”
сучасних умовах с≥льського господарства ≥нженерно-техн≥чна служба найважлив≥ша
складова частини системи управл≥нн¤ господарством, що включаЇ
≥нженерно-техн≥чний персонал, маЇ у своЇму склад≥ необх≥дн≥ в≥дд≥ли ≥
забезпечуЇ ефективне використанн¤ ћ“ѕ та його техн≥чне обслуговуванн¤, а також
обслуговуванн¤ ≥ншого обладнанн¤ (у вс≥х сферах д≥¤льност≥ господарства).
ѕравильна
орган≥зац≥¤ ≥нженерно-техн≥чноњ служби передбачаЇ проведенн¤ таких заход≥в:
розробку схеми ≥ орган≥зац≥њ з урахуванн¤м конкретних умов господарств; п≥дб≥р
≥ п≥дготовку ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в; забезпеченн¤ кожного прац≥вника
положенн¤м, що визначаЇ його права ≥ обов’¤зки ; створенн¤ нормального
психолог≥чного кл≥мату; впровадженн¤ основ госпрозрахунку в ус≥х п≥дрозд≥лах.
2.2 —тан використанн¤ машино-тракторного
парку в п≥дприЇмств≥.
ќдн≥Їю
≥з складових частин матер≥ально-техн≥чноњ бази с≥льського господарства Ї засоби
механ≥зац≥њ виробничих процес≥в. —≥льськогосподарськ≥ машини ≥ знар¤дд¤ ¤к
механ≥чн≥ засоби прац≥ Ї одним з основних елемент≥в продуктивних сил с≥льського
господарства. ћехан≥зац≥¤ с≥льськогосподарського виробництва ірунтуЇтьс¤ на
застосуванн≥ машин ≥ знар¤дь у виробничому процес≥.
ћехан≥зац≥¤
с≥льського господарства – це процес зм≥ни ручноњ прац≥ машинною, окремих машин,
а також впровадженн¤ њх автоматизованих систем. ћехан≥зац≥¤ с≥льського
господарства Ї об’Їктивним ≥ законом≥рним процесом удосконаленн¤ його
матер≥ально-техн≥чноњ бази на основ≥ розвитку продуктивних сил.
«
розвитком матер≥ально – техн≥чноњ бази зростають обс¤ги використанн¤
с≥льськогосподарськоњ техники, пол≥пшуЇтьс¤ њњ ¤к≥сть. —≥льське господарство
оснащуЇтьс¤ дедал≥ досконал≥шою техн≥кою, хоча темпи цього процесу не
в≥дпов≥дають суча сним вимогам. ћатериально – техн≥чна база агропромислового
комплексу потребуЇ ¤к≥сноњ перебудови дл¤ забезпеченн¤ комплнксноњ механ≥зац≥њ
≥ автоматизац≥њ виробничих процес≥в.
ќсновними
машинами с≥льське господарство забезпечене лише на 48–66%. р≥м того,
в≥дсутн≥сть необх≥дних кошт≥в на закуп≥влю запасних частин не дозвольЇ
виконувати потр≥бний обс¤г ремонту на¤вноњ техн≥ки, а тому готовн≥сть трактор≥в
до в≥дпов≥дних сезон≥в польових роб≥т зменшилас¤ в цей пер≥од з 92 до 66%,
зернозбиральних комбайн≥в – з 84 до 49%. « техн≥чних причин не використовуЇтьс¤
четверта частина трактор≥в ≥ комбайн≥в. Ѕлизько 90% техн≥ки, що залишилас¤ в
господарствах, в≥дпрацювала по одному й б≥льше нормативних строк≥в
експлуатац≥њ.
—тан
використанн¤ машинно – тракторного парку в —“ќ¬≤ « алина» задов≥льний.
ƒов≥дка
про на¤вн≥сть та техн≥чний стан заданих машин дл¤ рег≥он≥в по формах
господарськоњ д≥¤льност≥ по √ад¤цькому
району ѕолтавськоњ област≥ станом на 01.01.2008 року додаток 2.
ƒов≥дка
про техн≥чний стан ≥ коеф≥ц≥Їнт готовност≥ машин по заданих рег≥онах по
√ад¤цькому району ѕолтавськоњ област≥ ( ниш≥вська с≥льська рада, —“ќ¬ « алина»)
станом на 01.01.2008 року додаток 3.
2.3
Ќа¤вн≥сть, склад ≥ р≥вень забезпеченост≥ п≥дприЇмства тракторами ≥ машинами.
ќптимальний
склад – це п≥дб≥р машин такого типу ≥ к≥льк≥сного сп≥вв≥дношенн¤, що даЇ змогу
механ≥зувати вс≥ види роб≥т у господарств≥
при найменших затратах прац≥ ≥ кошт≥в на одиницю продукц≥њ.
¬иб≥р
≥обгрунтуванн¤ оптимального складу машинно – тракторного парку (ћ“ѕ) Ї дуже
в≥дпов≥дальним завданн¤м. —кладн≥сть його зумовлюЇтьс¤ тим, що
с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, ¤к правило, Ї багатогалузевими господарствами,
що вирощують р≥зн≥ культури, а умови проведенн¤ виробничих операц≥й р≥зн≥ ≥
непост≥йн≥ через природн≥ особливост≥ ≥ зм≥ну погодних упов; майже кожний тип
машин ≥ агрегату за своњми техн≥чними можливост¤ми найб≥льш ефективно може
використовуватис¤ лише у визначеному
д≥апазон≥ природно – виробничих умов, дл¤ ¤кого в≥н розрахований.
р≥м
того, р≥зноман≥тн≥сть трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин ускладнюЇ њх
апретуванн¤, техн≥чне обслуговуванн¤ ≥ ремонт, а надм≥рн≥сть техн≥ки зб≥льшуЇ
витрати на њх утриманн¤, зменшуЇ сезонний вироб≥ток на одну машину тощо. ќтже,
з великоњ р≥зноман≥тност≥ машин п≥дбирають т≥льки м≥н≥мально необх≥дну
к≥льк≥сть, ¤ка забезпечить виконанн¤ ус≥х роб≥т з найб≥льш економ≥чним ефектом.
ƒоц≥льно
починати виб≥р машин з енергетичних засоб≥в – ун≥версальноњ частини машинного
парку, на ¤ку припадаЇ найб≥льша частка вартост≥ ≥ експлуатац≥йних витрат. ѕри
добор≥ тип≥в енергетичних засоб≥в (трактор≥в, самох≥дних машин, автомоб≥л≥в)
звичайно одночасно вибирають ≥ необх≥дн≥ типи машин, склад агрегат≥в дл¤ даних
умов.
дл¤
того щоб визначити потр≥бну к≥льк≥сть машин чи скласти план використанн¤ њх,
визначають р≥чний обс¤г механ≥зованих роб≥т.
–озрахунко
обс¤гу ≥ розпод≥лу роб≥т за типами агрегат≥в оформл¤ють у вигл¤д≥ табл.1.
¬их≥дними даними дл¤ визначенн¤ р≥чного обс¤гу механ≥зованих роб≥т, складу ћ“ѕ
≥ його завантаженн¤ Ї структура пос≥вних площ на плановий ≥ наступн≥ роки;
технолог≥чн≥ карти вирощуванн¤ ≥ збиранн¤ с≥льськогосподарських культур, а
також перел≥к роб≥т, ¤к≥ виконуватимутьс¤ поза пол¤ми с≥возм≥н (на луках,
пасовищах, у садах, на мел≥оративних земл¤х тощо).
ѕо
кожн≥й культур≥ або кожному полю с≥возм≥ни в графу 2 таблиц≥ вписують в
календарн≥й посл≥довност≥ механ≥зован≥ роботи ≥з зазначенн¤м одного – двох
основних вимог.
ожна
робота маЇ своЇ позначенн¤ : наприклад ѕч 1 – робота є1 на пол≥ п≥д чистим
паром, ќч2 – робота є2 на пол≥, що зайн¤те озимою пшеницею. ѕјот≥м у граф≥ 3
записують запланований обс¤г роб≥т в гектарах, тоннах чи тонно-к≥лометрах. ”
графах 4 ≥ 5 зазначають оптимальн≥ строки роб≥т дл¤ даного господарства.
“ривал≥сть робочого дн¤ (графа 6) встановлюють залежно в≥д прийн¤тоњ у
господарств≥ тривалост≥ зм≥ни, а також в≥д планового режиму використанн¤
машинних агрегат≥в (в 1 ; 1,5 ≥ нав≥ть у 3 зм≥ни). –озрахункова тривал≥сть
зм≥ни в с≥льському господарств≥ 7 год., при робот≥ з отрутох≥м≥катами – не
б≥льш ¤к 6 год.
—клад
машинного агрегату ( графи 7 ≥ 8 ) встановлюють за даними технолог≥чних карт.
ƒо складу агрегат≥в сл≥д включати машини ≥ знар¤дд¤, що Ї в господарств≥ ≥
рекомендован≥ системою машин дл¤ даноњ природно – кл≥матичноњ зони з повною
механ≥зац≥Їю ус≥х роб≥т ≥ м≥н≥мальною к≥льк≥стю допом≥жного персоналу. ƒуже
важливо механ≥зувати вс≥ вантажно – розвантажувальн≥ роботи.
Ќормативну
продуктивн≥сть агрегату (графа 9) беруть на основ≥ техн≥чно обірунтованих норм
вироб≥тку, що використовуютьс¤ у господарств≥.
ѕотр≥бну
к≥льк≥сть агрегат≥в (графа 10) дл¤ виконанн¤ встановленого обс¤гу роб≥т (графа
3) у визначен≥ строки обчислюють за формулою
n агр.=
/ Dр х “д х W.
де - обс¤ги роб≥т, га, т х км ;
Dр - к≥льк≥сть робочих дн≥в ;
“д - тривал≥сть робочого дн¤, год ;
W – нормативна продуктивн≥сть, га/год, т х км/год.
–≥чний
обс¤г роб≥т дл¤ трактор≥в окремих марок визначають за даними табл. 1 (графа
11). ѕод≥ливши значенн¤ цього показника на середнЇ нормативне р≥чне
завантаженн¤ в годинах дл¤ трактора даноњ модел≥ визначають ор≥Їнтовану
потр≥бну к≥льк≥сть трактор≥в. “ак, дл¤ трактор≥в – 701 ≥ “ – 150 серед-
не нормативне р≥чне завантаженн¤
становить 1350 год, дл¤ “ – 70 — “ – 70¬ – 1100 год; ƒ“ – 75 ћ ≥ ƒ“ – 75 ≥ ƒ“ – 74 –
1300 год ; ћ“« – 80, “ – 40ћ – 1200 год; “ – 25 , “ – 25 , “ – 16ћ – 1000 год.
ѕот≥м уточнюють потр≥бну
к≥льк≥сть трактор≥в по марках, склавши календарний план њхньоњ роботи (табл.
2). …ого розробку починають з виписуванн¤ ≥з зведеного плану назв ≥ обс¤г≥в
роб≥т, що виконуютьс¤ тракторами одноњ марки. алендарн≥ строки роб≥т вказують
у межах оптимальних середньо багатор≥чних строк≥в, але вже в≥дпов≥дно з
фактичною к≥льк≥стю агрегат≥в ≥ к≥лькост≥ робочих дн≥в, прийн¤тих при побудов≥
граф≥к≥в використанн¤ трактор≥в даноњ марки (рис.1).
“абл..2 алендарний план роботи трактор≥в
|
Ќазва роб≥т
|
ќбс¤г роб≥т
|
алендарн≥ строки
|
Ќомери, нароб≥ток трактор≥в ≥ витрата палива
|
|
є 1
|
є 2
|
|
–обоч≥ дн≥
|
√одини роботи
|
¬итрата палива, кг
|
–обоч≥ дн≥
|
√одини роботи
|
¬итрата палива, кг
|
|
аз
|
3600т/км
|
1…30.01
|
25
|
218
|
3600
|
25
|
218
|
3600
|
|
яч 1
|
2800 га
|
1…20.02
|
12
|
85
|
1400
|
12
|
85
|
1400
|
|
яч 11
|
2000 га
|
22…25.04
|
3
|
73
|
1200
|
3
|
78
|
1200
|
|
ќз2
|
1469 га
|
26…28.04
|
3
|
30
|
500
|
3
|
30
|
500
|
|
ќв5
|
536 га
|
29.04…5.05
|
-
|
-
|
-
|
6
|
103
|
1700
|
|
яч3+ќв3
|
1470 га
|
29.04…5.05
|
5
|
97
|
1600
|
5
|
97
|
1600
|
|
√р11+«б15
|
700 га
|
27.08…15.09
|
15
|
303
|
5000
|
15
|
303
|
5000
|
|
—в16
|
4000т/км
|
16…30.09
|
12
|
61
|
1000
|
12
|
61
|
1000
|
|
“2
|
15000т/км
|
1…30.09
|
23
|
91
|
1500
|
23
|
91
|
1500
|
|
¬сього
|
|
|
143
|
1540
|
25400
|
145
|
1550
|
15600
|
«а основу беруть к≥льк≥сть необх≥дних агрегат≥в дл¤
виконанн¤ даноњ роботи, але вона може бути зм≥нена з урахуванн¤м загальноњ к≥лькост≥
трактор≥в ≥ фактичноњ потреби в них. ѕ≥сл¤ записуванн¤ черговоњ роботи в
календарний план на граф≥к використанн¤ трактор≥в нанос¤ть в≥дпов≥дний
пр¤мокутник (див.рис.1) : по ос≥ абсцис в≥дкладають календарний пер≥од
виконанн¤ роб≥т, по ос≥ ординат – тривал≥сть робочого дн¤ дл¤ кожного трактора.
ѕлоща пр¤мокутника в певному масштаб≥ ¤вл¤Ї собою тривал≥сть роботи в годинах
дл¤ зручност≥ користуванн¤ граф≥ком пр¤мокутники позначають шифрами, ¤к≥
присвоЇно кожн≥й робот≥.
ѕри побудов≥ такого граф≥ка звичайно буваЇ де¤ка
к≥льк≥сть п≥к≥в, провал≥в або пер≥од≥в, коли трактори не зайн¤т≥, що св≥дчить
про нер≥вном≥рн≥сть њх використанн¤. “ому граф≥ки завантаженн¤ трактор≥в треба
проанал≥зувати ≥ скоригувати, зр≥завши п≥ки ≥ заповнивши провали. оригувати
граф≥ки можна одним з таких способ≥в : зм≥ною тривалост≥ робочого дн¤ за
рахунок зб≥льшенн¤ коеф≥ц≥Їнта зм≥нност≥ або часу зм≥ни до 10 год ; перенесенн¤
частини роб≥т дл¤ виконанн¤ њх агрегатами
(тракторами) ≥нших тип≥в ≥ марок; зм≥ною строк≥в виконанн¤ роб≥т у
межах, допустимих агровимогами ; зм≥ною ( ¤кщо це рац≥онально) технолог≥њ. ¬с≥
коригуванн¤ внос¤ть у зведений план механ≥зованих роб≥т (табл..1) ≥ календарний
план роботи трактор≥в (табл..2).
«а найб≥льш напруженим пер≥одом граф≥ка завантаженн¤
знаход¤ть експлуатац≥йну к≥льк≥сть трактор≥в певноњ марки.
|
—≥чень
|
Ћютий
|
Ѕере-
зень
|
в≥-
тень
|
“ра-
вень
|
„ервень
|
Ћипень
|
—ер-
пень
|
¬ере-
сень
|
∆ов-
тень
|
Ћис-
топад
|
√ру-
день
|
–ис.1 √раф≥ки використанн¤ трактор≥в “-150
—пискову к≥льк≥сть
трактор≥в у господарств≥ потр≥бно
визначити з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнта њх готовност≥:
ѕ≥нв =ѕе/ r. (2)
ƒе ѕе – експлуатац≥йна к≥льк≥сть
трактор≥в у напружений пер≥од роботи;
r- коеф≥ц≥Їнт готовност≥ (Kr
= 0,85…99).
ќбгрунтуванн¤ потреби в с≥льськогосподарських
машинах рекомендуЇтьс¤ починати ≥з заповненн¤ табл..3.
ƒан≥ про к≥льк≥сть
спец≥альних машин, призначених т≥льки дл¤ одн≥Їњ польовоњ культури (кукурудзо
-, бур¤ко - , картоплезбиральн≥ комбайни, с≥валки дл¤ цукрових бур¤к≥в тощо),
беруть безпосередньо з техн≥чних карт. ≥льк≥сть ун≥версальних машин ≥ машин
загального призначенн¤ так визначити не можна, тому що ц¤ техн≥ка призначена
дл¤ оброб≥тку р≥зних культур ≥ строки њњ використанн¤ можуть зб≥гатис¤. “ому
к≥льк≥сть таких машин визначають граф≥чним способом, будуючи на основ≥ даних
табл..1 календарн≥ граф≥ки використанн¤ техн≥ки по кожн≥й марц≥, ¤к ≥ дл¤
трактор≥в.
“абл..3 ѕотреба в с≥льськогосподарських машинах,
механ≥заторах ≥ допом≥жних роб≥тниках
|
Ќомер с≥льського-подарських за
планом
|
алендар-н≥ строки роб≥т
|
ќбс¤ги роб≥т, га,т,т-км
|
ѕотр≥бно машин
|
Ќароб≥ток одн≥Їњ
машини,га,т,т-км
|
потр≥бно
|
|
|
|
механ≥затор≥в
|
ƒопом≥жних роб≥тник≥в
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
ƒосв≥дчений спец≥ал≥ст за рахунок
коригуванн¤ граф≥к≥в може дос¤гти хорошого ≥ досить р≥вном≥рного прот¤гом року завантаженн¤
парку трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин при своЇчасному виконанн≥
запланованого обс¤гу роб≥т. ѕроте цей метод вимагаЇ в≥д виконавц≥в тривалоњ ≥
ретельноњ роботи, навичок ≥ спец≥альних знань.
ƒуже важливим при оптим≥зац≥њ складу
ћ“ѕ Ї виб≥р критер≥ю оптимальност≥. “аким критер≥Їм можуть бути : м≥н≥мум
приведених затрат, поточних затрат на використанн¤ ћ“ѕ, енергом≥сткост≥ машин,
кап≥тальних вкладень на придбанн¤ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки тощо. як
критер≥й оптимальност≥ найчаст≥ше використовують м≥н≥мум приведених затрат на
виконанн¤ потр≥бного обс¤гу роб≥т в установлен≥ агротехн≥чн≥ строки. ÷ей
критер≥й економ≥чно не обірунтований.
¬их≥дн≥ дан≥ дл¤ вир≥шенн¤ завданн¤
беруть з технолог≥чних карт, р≥чних виробничих ≥ перспективних план≥в господарств,
госпрозрахункових завдань п≥дрозд≥л≥в, нормативно-дов≥дкових ≥ бухгалтерських
матер≥ал≥в. ¬их≥дн≥ дан≥ ввод¤ть в комп’ютер ≥ за в≥дпов≥дними програмами
визначають оптимальний склад ћ“ѕ. ѕри цьому задаютьс¤ так≥ вих≥дн≥ дан≥, ¤к
структура пос≥вних площ, обс¤г механ≥зованих роб≥т ≥ агростроки виконанн¤,
коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥, а також технолог≥чн≥ карти вирощуванн¤
с≥льськогосподарських культур.
÷ей метод даЇ змогу
одержати б≥льш обірунтований склад ћ“ѕ (за умови, що вих≥дн≥ дан≥ в≥дпов≥дають
справжньому значенню њх дл¤ господарства) за рахунок можливост≥ анал≥зувати
велику к≥льк≥сть вар≥ант≥в технолог≥њ, тип≥в машин ≥ ви¤вленн¤ найб≥льш
ефективних з них.
ѕотребу в автотранспорт≥
визначають п≥сл¤ заповненн¤ табл..4, вих≥дн≥ дан≥ дл¤ ¤коњ беруть з табл.3. Ќа
основ≥ цих даних будують граф≥ки використанн¤ автомоб≥л≥в (по ос≥ абсцис
в≥дкладають календарн≥ строки року, а по ос≥ ординат – к≥льк≥сть автомоб≥л≥в).
“абл..4 ѕлан використанн¤
вантажних автомоб≥л≥в
|
Ќомер
с≥льського-
господарсь-
ких роб≥т
|
Ќазва с≥ль-
ськогоспо-
дарських
транспорт-
них роб≥т
|
алендарн≥ строки роб≥т
|
ќбс¤г роб≥т, т-км, т
|
ћарки автомоб≥л≥в
|
ѕотреба в автомоб≥л¤х
|
–озрахунок
машино-тракторного парку в ц≥лому дл¤ господарства можна зробити лише приблизно
≥ на в≥дпов≥дний пер≥од.
Ќайб≥льш просто необх≥дну
к≥льк≥сть трактор≥в ≥ автомоб≥л≥в можна визначити, користуючись досв≥дом роботи
в минул≥ роки. Ѕ≥льш≥сть спец≥ал≥ст≥в вважають, що точн≥ше можна визначити
склад машино-тракторного парку за п≥ковим завантаженн¤м (найб≥льш завантажений
пер≥од – серпень-вересень).
≥льк≥сть
с≥льськогосподарських машин повинна в≥дпов≥дати потребам виконанн¤ роб≥т в
агротехн≥чн≥ строки.
“абл..5 —ередн≥ ор≥Їнтован≥ норми
потреби в тракторних та основних типах с≥льськогосподарських машин
|
“рактори
≥ с≥льськогосподарськ≥
машини
на 1000га р≥лл≥ або пос≥в≥в
в≥дпов≥дних
культур, шт..
|
Ћ≥состеп
|
Ќормативна
потреба
|
‘актично
—“ќ¬
« алина»
|
|
“рактори,
всього
|
17,52
|
37
|
37
|
|
”
тому числ≥ загального призначенн¤
|
5,99
|
13
|
14
|
|
ѕлуги
|
9,04
|
19
|
14
|
|
Ћущильники
|
1,47
|
3
|
1
|
|
ультиватори
суц≥льного оброб≥тку
|
4,76
|
10
|
6
|
|
ћашини
дл¤ внесенн¤ добрив:
|
|
|
|
|
“вердих м≥неральних
|
1,77
|
4
|
1
|
|
“вердих орган≥чних
|
2,0
|
4
|
2
|
|
–≥дких орган≥чних
|
0,73
|
2
|
1
|
|
ќбприскувач≥
|
2,15
|
4
|
1
|
|
—≥валки
зернов≥
|
12,78
|
27
|
16
|
|
омбайни
зернозбиральн≥
|
7,89
|
16
|
7
|
|
ормо
збирач≥ та силосозбиральн≥
комбайни
на 1000га кормових культур
|
23,88
|
5
|
5
|
|
“рактори
причепи
|
16,61
|
22
|
15
|
” практиц≥ зручно ≥
просто користуватись нормативним методом визначенн¤ оптимального складу ћ“ѕ,
при ¤кому на основ≥ розрахунк≥в науково-досл≥дних ≥нститут≥в встановлюють по зональн≥
нормативи к≥лькост≥ машин на 100 або 1000 га р≥лл≥ дл¤ модельних господарств, ¤к≥
найб≥льш повно характеризують особливост≥ зони (табл.5). «вичайно дл¤
конкретного господарства потр≥бно встановити поправки. ѕри розрахунку сл≥д
брати до уваги пост≥йне зб≥льшенн¤ валовоњ продукц≥њ, прагненн¤ перевозити ≥
складувати корми ближче до тваринницьких ферм, б≥льш ¤к≥сне виконанн¤ польових
роб≥т, можливост≥ орган≥зац≥њ багатозм≥нноњ роботи машин.
ƒов≥дка про на¤вн≥сть
машин, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на обл≥ку, по с≥льських радах √ад¤цького району
( ишин≥вська с≥льська рада, —“ќ¬ « алина) додаток 4.
ƒов≥дка про на¤вн≥сть
комбайн≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на обл≥ку, по с≥льських радах √ад¤цького району
( ишин≥вська с≥льська рада, —“ќ¬ « алина) додаток 5.
як≥ показують нормативн≥
розрахунки табл.5 —“ќ¬ « алина» не в достатн≥й м≥р≥ забезпечена тракторами,
машинами, комбайнами ≥ ≥ншою с≥льськогосподарською техн≥кою дл¤ виконанн¤ роб≥т
в оптимальн≥ строки.
2.4 —истема машин дл¤ виробництва
основних вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ
–обоч≥ органи вс≥х
с≥льськогосподарських машин взаЇмод≥ють з оброблюваними матер≥алами, виконуючи
технолог≥чн≥ процеси, при ¤ких в≥дбуваютьс¤ ¤к≥сн≥ зм≥ни цих матер≥ал≥в – њх
ф≥зичних властивостей, форм, розм≥р≥в. “ехнолог≥чний процес с≥льськогосподарськоњ
машини складаЇтьс¤ з технолог≥чних операц≥й.
“ехнолог≥чн≥ процеси в
сукупност≥ з транспортними, ремонтно-експлуатац≥йними, енергетичними й ≥ншими
операц≥¤ми, що необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ цих процес≥в, складають виробнич≥
процеси.
Ќа в≥дм≥ну в≥д
промисловост≥ техн≥чн≥ засоби в с≥льському господарств≥ вступають у
безпосередн≥й контакт з живою природою. “ому при створенн≥ нових машин або при
вибор≥ њх зразк≥в сл≥д враховувати агроб≥олог≥чн≥ властивост≥ вирощуванн¤
рослин. ƒл¤ усп≥шного застосуванн¤ засоб≥в механ≥зац≥њ важливо також, щоб
рослини були пристосован≥ до машинноњ технолог≥њ њх вирощуванн¤.
¬иробнич≥ процеси з
одержанн¤м продукц≥њ рослинництва под≥л¤ютьс¤ т¤гов≥ (рухом≥), виконанн¤ ¤ких
пов’¤зане з перем≥щенн¤м машин, ≥ стац≥онарн≥, ¤к≥ використовуютьс¤ на
заздалег≥дь в≥дведених дл¤ цього м≥сц¤х. «алежно в≥д призначенн¤ т¤гов≥
виробнич≥ процеси под≥л¤ютьс¤ на так≥ групи:
оброб≥ток ірунту
спр¤мований на в≥дтворенн¤ спри¤тливих умов дл¤ розвитку с≥льськогосподарських
культур за допомогою таких операц≥й, ¤к сн≥гозатриманн¤, лущенн¤ стерн≥,
оранка, культивац≥¤, дискуванн¤, боронуванн¤, шлейфуванн¤, прикочуванн¤,
фрезеруванн¤, щ≥люванн¤, вир≥внюванн¤, чизелюванн¤, пошаровий оброб≥ток;
п≥дготовка ≥ внесенн¤
добрив у грунт та роботи, пов’¤зан≥ з цими процесами;
с≥вба ≥ сад≥нн¤
с≥льськогосподарських культур та роботи, пов’¤зан≥ з цими процесами;
боротьба з≥ шк≥дниками,
хворобами та бур’¤нами с≥льськогосподарських культур та комплекс роб≥т,
пов’¤заних з цими процесами;
збиранн¤ врожаю с≥льськогосподарських
культур;
освоЇнн¤ нових територ≥й,
¤ке пол¤гаЇ у приведенн≥ площ до такого стану, що даЇ змогу вирощувати на них
с≥льськогосподарськ≥ культури – корчуванн¤ пн≥в, збиранн¤ кам≥нн¤, зр≥зуванн¤
купин ≥ чагарник≥в, тощо;
осушенн¤ заболочених територ≥й
– створенн¤ осушувальноњ мереж≥, вир≥внюванн¤ д≥л¤нок, дренажуванн¤, тощо;
зрошуванн¤ пол≥в та
роботи пов’¤зан≥ з п≥дготовкою пол≥в до зрошуванн¤ – плануванн¤ територ≥њ,
нар≥зуванн¤ пост≥йних ≥ тимчасових зрошувальних мереж, дощуванн¤ дощувальними
установками та машинами;
транспортн≥ роботи,
пов’¤зан≥ з перевезенн¤м р≥зних с≥льськогосподарських вантаж≥в – пос≥вних
матер≥ал≥в, добрив, зерна та ≥нших продукт≥в урожаю.
ƒо стац≥онарних
виробничих процес≥в у рослинництв≥ належать так≥ роботи, ¤к молотьба, обробка
зернового матер≥алу (очищенн¤, сортуванн¤ ≥ суш≥нн¤) переробка ≥ншоњ
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ≥ п≥дготовка њњ до збер≥ганн¤.
ƒл¤ виконанн¤ т¤гових ≥
стац≥онарних процес≥в застосовують певн≥ с≥льськогосподарськ≥ машини, ¤к≥ за
призначенн¤м под≥л¤ютьс¤ на так≥ групи: ірунтообробн≥; дл¤ п≥дготовки ≥
внесенн¤ добрив; пос≥вн≥ й садильн≥, дл¤ боротьби з≥ шк≥дниками, хворобами ≥
бур’¤нами; машини дл¤ збиранн¤ трав; зернозбиральн≥; машини по обробц≥
зернового матер≥алу; сушильн≥ машини;
дл¤ збиранн¤ картопл≥, цукрових бур¤к≥в, кукурудзи, льону, овочевих ≥
плодово-¤г≥дних культур; мел≥оративн≥; дощувальн≥, тощо. ожна група
складаЇтьс¤ з к≥лькох вид≥в машин. ¬ид машин може бути под≥лений на типи.
«а принципом д≥њ машини
под≥л¤ютьс¤ на машини безперервноњ та цикловоњ д≥њ.
—≥льськогосподарськ≥
машини под≥л¤ютьс¤ на автомоб≥л≥, стац≥онарн≥ ≥ пересувн≥. ” моб≥льних машинах
робочий процес в≥дбуваЇтс¤ п≥д час руху њх по полю. —тац≥онарн≥ встановлюютьс¤
на точках або пунктах по переробц≥ врожаю. ѕересувн≥ машини працюють стац≥онарно,
а з м≥сц¤ на м≥сце пересуваютьс¤ за допомогою кол≥сного ходу.
ћоб≥льн≥ машини можуть бути прич≥пними, нап≥вприч≥пними,
нач≥пними, монтованими ≥ самох≥дними.
ѕрич≥пн≥ машини обладнано власною ходовою
частиною, ¤ка повн≥стю сприймаЇ масу машини ¤к у робочому, так ≥ в
транспортному положенн¤х.
Ќап≥вприч≥пн≥ машини у транспортному
положенн≥ спираютьс¤ на трактор ≥ власну ходову частину.
Ќач≥пн≥ машини за допомогою спец≥ального
пристрою нач≥пл¤ютьс¤ на трактор. ” робочому положенн≥ ≥ нач≥пн≥, ≥
нап≥внач≥пн≥ машини спираютьс¤ т≥льки на ходов≥ колеса.
ћонтован≥ машини не мають Їдиноњ рами.
¬они мають окрем≥ складальн≥ одиниц≥, ¤к≥ кр≥пл¤тьс¤ на тракторах у р≥зних
м≥сц¤х ≥ з'Їднаютьс¤ механ≥змами ≥ комун≥кац≥¤ми.
—амох≥дн≥ машини складаютьс¤ з двигуна,
трансм≥с≥њ, ходовоњ частини, каб≥ни ≥ робочих орган≥в, що монтуютьс¤ на
загальн≥й рам≥. ÷≥ машини мають високу моб≥льн≥сть ≥ маневрен≥сть. «деб≥льшого
це збиральн≥ машини.
«а способом використанн¤ енерг≥њ машини
бувають з пасивними, активними ≥ комб≥нованими ( активно-пасивними ) робочими
органами.
2.5.
ќрган≥зац≥¤ матер≥ально-техн≥чного
постачанн¤, матер≥ально-техн≥чного обслуговуванн¤.
Ѕез ч≥тко налагодженого матер≥ально-техн≥чного
постачанн¤ не може д≥¤ти нормально жоден п≥дрозд≥л господарства чи його служби.
¬≥дд≥л матер≥ально-техн≥чного постачанн¤
орган≥зуЇ планов≥ постачанн¤ ус≥х служб ≥ д≥льниць господарства потр≥бними дл¤
њхньоњ роботи машинами, обладнанн¤м, запасними частинами, ≥нструментом,
ремонтними ≥ експлуатац≥йними матер≥алами; займаЇтьс¤ орган≥зац≥Їю правильного
збер≥ганн¤ ≥ обл≥ку матер≥ально-техн≥чних ц≥нностей; складаЇ за¤вки, створюЇ
необх≥дн≥ фонди; ≥нформуЇ ≥нш≥ в≥дд≥ли про њх на¤вн≥сть. ќчолюЇ в≥дд≥л, ¤к ,
правило, ≥нженер-механ≥к. –азом з головним ≥нженером та ≥ншими спец≥ал≥стами
в≥н складаЇ за¤вки не наступний р≥к, враховуючи потреби господарства,
встановлен≥ нормативи ≥ л≥м≥ти, а також ф≥нансов≥ можливост≥.
ƒл¤ забезпеченн¤ безпереб≥йноњ роботи ћ“ѕ
треба завчасно визначити середню потребу в обм≥нних зб≥рних одиниц¤х, запасних
частинах, палив≥ ≥ мастилах, а також в ≥нших експлуатац≥йних матер≥алах.
≥льк≥сть
зб≥рних одиниць обм≥нного фонду nо ф дл¤ окремого господарства чи м≥жгосподарського
об'Їднанн¤ визначають за формулою
n о.ф. = m p “в н./ “ср ,
де m – к≥льк≥сть машин, на ¤ких сто¤ть дан≥
зб≥рн≥ одиниц≥ ;
p –к≥льк≥сть
зб≥рних одиниць на одну машину;
“в
- час повного
в≥дновленн¤ зб≥рноњ одиниц≥, у тому числ≥ час на транспортуванн¤ ;
н. – коеф≥ц≥Їнт нер≥вном≥рност≥, що враховуЇ зб≥льшенн¤ строку
в≥дновленн¤ через в≥дсутн≥сть деталей, незб≥г умов експлуатац≥њ даного року з
минулим ( н. беретьс¤ в межах
1,2…1,8 ) ;
“ср – середн≥й строк роботи зб≥рноњ одиниц≥ до зм≥ни ( за
даними господарств за дан≥ роки ).
„им б≥льше господарство чи п≥дрозд≥л, тим
менше значенн¤ коеф≥ц≥Їнта н., а
значить, ≥ потреба в обм≥нному фонд≥ на одну машину. ƒл¤ невеликих господарств,
коли н. = 1,8, потреба в обм≥нному фонд≥ зб≥льшуЇтьс¤ в 1,5 раза
пор≥вн¤но з великими.
≥льк≥сть зм≥нних робочих орган≥в машин ≥
в≥дновлювальних запасних частин визначають за формулою
nв.з.ч. =mмpм 
(
де mм-к≥льк≥сть однотипних машин ;
pм-к≥льк≥сть деталей чи робочих орган≥в на одну машину;
nрем-к≥льк≥сть ремонт≥в детал≥ за строк њњ служби ;
“р-середн≥й
строк роботи детал≥ до зм≥ни, га, год ;
Ω-сезонне навантаженн¤ на олну машину
( в т≥й же розм≥рност≥, що й “р);
јстр –
к≥льк≥сть комплект≥в страхового фонду на одну машину.
—траховий фонд тут ¤к
коеф≥ц≥Їнт нер≥вном≥рност≥ враховуЇ коливанн¤ строк≥в доставки ≥ в≥дновленн¤,
зм≥ни “р в≥д погодних чи ≥нших умов тощо.
«вичайно јстр = 1, тобто комплект на машину.
≥льк≥сть матер≥ал≥в (мастил, палива тощо) дл¤ п≥дготовки ≥ збер≥ганн¤ трактор≥в ≥
машин на в≥дкритих площадках визначають за в≥дпов≥дними нормативами. ѕри цьому
сл≥д враховувати можливу к≥льк≥сть поставок на збер≥ганн¤ (наприклад, с≥валок
за сезон).
≥льк≥сть засоб≥в механ≥зац≥њ заправки беруть залежно в≥д встановлених у
господарств≥ способ≥в заправки нафтопродуктами працюючих машинно-тракторних
агрегат≥в :
Mмз =Qт.с.max/ Vм.з.p 
n рейс,
ƒе Qт.с.max- максимальна добова витрата палива
п≥дрозд≥лам господарства,т;
Vм.з- м≥стк≥сть заправника, м
;
P – щ≥льн≥сть
палива т/м3;
- коеф≥ц≥Їнт використанн¤ м≥сткост≥ заправника (0,94…0,97);
n рейс- к≥льк≥сть рейс≥в заправника за
добу.
«агальну потребу
господарства в палив≥ обчислюють за сумарним граф≥ком його витрати на польов≥
роботи за сортами (рис.2). ” цю потребу сл≥д врахувати додаткову витрату палива
(в % до потреби на польов≥ витрати), не враховано в нормах витрати на ф≥зичний
гектар : на щоденн≥ перењзди на по -
чатку ≥ в к≥нц≥ зм≥ни до
м≥сц¤ роботи ≥ назад до м≥сц¤ сто¤нки – 3%; тривал≥ разов≥ перењзди – 1%;
комплектуванн¤ агрегат≥в – 0,2%; п≥дготовка пол≥в до роботи – 1%; додаткова
витрата, пов’¤зана ≥з зм≥ною експлуатац≥йних властивостей трактор≥в ≥ машин,
зниженн¤ њх над≥йност≥ – 2,5%.
¬иход¤чи
з цього, р≥чна витрата палива
, (5)
де
F≥ – площа оброб≥тку виконуваних ≥-х
операц≥й в господарств≥;
Gn.i. – погектарна витрата палива на кожну ≥-ту операц≥ю, кг/га;
− додаткова
сумарна витрата палива, кг/га;
–ис.2.√раф≥к
витрат палива ≥ потреби в “ќ (на кожний списк≥в трактор≥в ≥ на вс≥ трактори
даноњ марки).
ќбс¤г
збереженого запасу палива ( м2 )
( 6 )
де е – коеф≥ц≥Їнт частки збережуваного
запасу.
÷ей
коеф≥ц≥Їнт зм≥нюЇтьс¤ в широких межах : в≥д 0,1 до 0,5 ≥ нав≥ть до 1. …ого
значенн¤ залежить в≥д умов доставки палива з баз у господарство в напружений
пер≥од польових роб≥т. ƒл¤ п≥дрозд≥л≥в, в≥ддалених в≥д зал≥зниць, ¤кщо немаЇ
добрих п≥д’њзних шл¤х≥в ≥ ≥нш≥ фактори утруднюють доставку, значенн¤
коеф≥ц≥Їнта беруть найб≥льшим. ” середньому обс¤г запасу палива маЇ дор≥внювати двотижнев≥й витрат≥ в напружений
пер≥од роб≥т.
Ќа
кожний вид палива потр≥бно 2–3 цистерни. –озм≥ри цистерн мають в≥дпов≥дати
стандарту з урахуванн¤м типових проект≥в.
ѕри
стац≥онарному способ≥ заправки обс¤г цистерн ( не менше двох) дл¤ збер≥ганн¤
палива визначають з урахуванн¤м повного його в≥дстою. ћ≥стк≥сть кожноњ цистерни
V=Qп.д.max/ в= (1 – з.ц.)р, (7),
де
в – коеф≥ц≥Їнт в≥дстою ( дл¤ горизонтальних цистерн беретьс¤ 0,25);
з.ц.
– коеф≥ц≥Їнт запасу цистерни (0,05…0,1).
¬л≥тку
при збер≥ганн≥ палива в цистернах п≥д в≥дкритим небом нав≥ть при фарбуванн≥ њх
у захисний б≥лий чи ср≥бл¤стий кол≥р в середин≥ цистерни п≥д д≥Їю р≥зниц≥
температур металевих ст≥нок ≥ палива виникають так зван≥ конвекц≥йн≥ струми (
п≥дн≥манн¤ струмин палива уздовж ст≥нок ) , що порушують процес в≥дстою. “ому
над цистернами сл≥д монтувати накритт¤ дл¤ захисту в≥д сон¤чних промен≥в або
збер≥гати паливо в п≥дземних резервуарах.
ѕри
складанн≥ р≥чних, квартальних ≥ м≥с¤чних за¤вок на нафтопродукти треба включити
в них додаткову потребу в палив≥ на ремонт, обкатку ≥ техн≥чне обслуговуванн¤
машин ( виход¤чи ≥з затверджених план≥в “ќ ≥ ремонту встановлених норм витрати
палива).
ѕ≥д
час роботи машин зношуютьс¤ њх детал≥, порушуютьс¤ регулюванн¤ механ≥зм≥в ≥
систем, що призводить до зниженн¤ продуктивност≥ агрегат≥в, ¤кост≥ виконуваних
операц≥й, пог≥ршенн¤ ергоном≥ки ≥ безпеки руху. ƒл¤ в≥дновленн¤ ≥ п≥дтриманн¤
машин провод¤ть њх техн≥чне обслуговуванн¤ та ремонт.
омплекс
планом≥рно зд≥йснюваних орган≥зац≥йних ≥ техн≥чних заход≥в по обслуговуванн≥
машин, що забезпечуЇ њх нормальний техн≥чний стан ≥ готовн≥сть до роботи,
становить систему техн≥чного обслуговуванн¤.
¬≥дпов≥дно
до вимог ≥ норм, передбачених правилами експлуатац≥њ машинно-тракторного парку,
у господарств≥ прийн¤то планово-запоб≥жну систему техн≥чного обслуговуванн¤
машин. Ќею встановлено суворо
регламентован≥ види, пер≥одичн≥сть ≥ перел≥к виконуваних операц≥й техн≥чного
обслуговуванн¤ дл¤ запоб≥ганн¤ техн≥чних несправностей, п≥двищених або
авар≥йних спрацювань та помилок деталей машин.
ѕланово-запоб≥жна
система передбачаЇ експлуатац≥йну обкатку, щозм≥нне, пер≥одичне й сезонне
техн≥чне обслуговуванн¤, техн≥чний огл¤д, ремонт ≥ збер≥ганн¤ машин. ≈ксплуатац≥¤
трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин, ¤к≥ не пройшли техн≥чне
обслуговуванн¤, не допускаЇтьс¤.
ќбкатку машин зд≥йснюють з метою припрацюванн¤
поверхонь деталей, ўо трутьс¤. Ќеобх≥дн≥сть обкатки машин у господарств≥
зумовлена тим, що на завод≥ (ремонтн≥й майстерн≥) вона проводитьс¤ частково. ”
господарств≥ спочатку обкатують двигун, пот≥м машину (посл≥довно на холостому
ходу ≥ п≥д навантаженн¤м).
ѕеред обкаткою машину очищають, перев≥р¤ють ≥
п≥дт¤гують кр≥пленн¤. ѕосл≥довн≥сть ≥ режим експлуатац≥йноњ обкатки вказано у
заводських ≥нструкц≥¤х на машини.
“рактори обкатують у так≥й посл≥довност≥.
ѕ≥сл¤ пуску двигун працюЇ прот¤гом 5 хв. при
м≥н≥мальн≥й ст≥йк≥й частот≥ обертанн¤ кол≥нчастого вала, а пот≥м поступово
прот¤гом (10хв) зб≥льшують частоту обертанн¤ до максимальноњ. ƒал≥ обкатують
трактор на холостому ходу. ѕри цьому перев≥р¤ють роботу механ≥зм≥в керуванн¤
трактором, г≥дро нач≥пною системою, ¬¬ѕ тощо.
√≥дро нач≥пну систему обкатують прот¤гом 20-25 хв. при
температур≥ масла не вище ¤к 50 град. — з вантажем, закр≥плених на т¤гах
нач≥пного механ≥зму (маса вантажу становить 15% в≥д ном≥нальноњ
вантажоп≥дйомност≥).¬и¤влен≥ несправност≥ усувають.
«агальна
тривал≥сть обкатки трактора становить 60 год. (холостий х≥д – 5 год.; п≥д
навантаженн¤м - 55 год.).ѕ≥д
навантаженн¤м трактор обкатують в три етапи: 1. навантаженн¤ 15-20% в≥д
ном≥нального т¤гового зусилл¤ трактора; 2. – 35-40%; 3. – 50-60%.ќбкатку
починають з нижчоњ передач≥ ≥ поступово переключають на вищ≥ з таким
розрахунком, щоб ступ≥нь навантаженн¤ трактора за т¤гою не перевищував на
першому етап≥ 50-60%, на другому 70-80% ≥ на третьому 80-90% т¤гового зусилл¤
на вищ≥й передач≥ при ном≥нальних обертах двигуна.
ѕ≥сл¤ обкатки трактор очищають, огл¤дають ≥ п≥дт¤гують
зовн≥шн≥ кр≥пленн¤. –егулюють клинов≥ паси привод≥в, п≥дт¤гують кр≥пленн¤
головки цил≥ндра ≥ регулюють зазори м≥ж клапанами ≥ коромислами, зам≥н¤ють
масло в двигун≥ ≥ агрегатах трансм≥с≥њ, змащують механ≥зми ≥ складальн≥
одиниц≥, випускають в≥дст≥й з системи паливо подач≥ та пневмосистеми, зам≥нюють
ф≥льтрувальн≥ елементи, перев≥р¤ють акумул¤торн≥ батарењ.
ѕ≥сл¤ обкатки й огл¤ду складають прийомно-здавальний
акт, робл¤ть в≥дм≥тки в паспортах або формул¤рах двигуна ≥ трактора про њх
прийн¤тт¤ в експлуатац≥ю. ѕаспорти ≥ формул¤ри збер≥гають ¤к документ сувороњ
зв≥тност≥ й в них обов¤’зково занос¤ть дан≥ про вироб≥ток; проведенн¤
техн≥чного обслуговуванн¤ та ремонт≥в прот¤гом усього строку служби машин.
ѕеред обкаткою самох≥дних комбайн≥в ≥ машин
розконсервовують комбайни та њх складов≥ частини ≥ провод¤ть техн≥чне
обслуговуванн¤. ѕерев≥р¤ють ≥ довод¤ть до норми р≥вень масла в двигун≥,
агрегатах трансм≥с≥њ та г≥дросистеми. «мащують машини в≥дпов≥дно до карт
змащуванн¤. ѕерев≥р¤ють ≥ при потреб≥ регулюють тиск у шинах, нат¤г приводних
пас≥в, ланцюг≥в ≥ конвеЇр≥в, зазори м≥ж детал¤ми робочих орган≥в тощо.
—амох≥дн≥ комбайни ≥ машини обкатують прот¤гом 3 год.
Ќа м≥с¤ць, а пот≥м прот¤гом 1 год. ѕри холостому ход≥. „ерез кожн≥ 20 хв.
виключають робоч≥ органи, виключають двигун ≥ перев≥р¤ють нагр≥ванн¤
п≥дшипник≥в, в≥дсутн≥сть п≥дт≥канн¤ масла, палива ≥ води, стан пасових ≥
ланцюгових передач, конвеЇр≥в. ѕродовжують обкатку у польових умовах прот¤гом
30 мотогодин при завантаженн≥ двигуна не б≥льш ¤к на 70% в≥дсотк≥в в≥д
ном≥нального. ѕ≥сл¤ 8-10 мотогодин роботи в пол≥ обов’¤зково зам≥нюють
паперовий ф≥льтрувальний елемент ф≥льтра тонкоњ очистки г≥дропривода ходовоњ
частини самох≥дних комбайн≥в (ƒон-1500, — ” -6, — -100ј) ≥ машин ( —-6Ѕ,
ѕ—-5√).
ѕер≥одичн≥сть техн≥чного обслуговуванн¤ трактор≥в регламентуЇтьс¤
стандартом.
ѕер≥одичн≥сть планових техн≥чних обслуговувань
трактор≥в (“ќ-1, “ќ-2 ≥ “ќ-3) може встановлюватис¤ за витратою палива (л, кг)
або об’Їм виконаноњ роботи (”.е.га).
¬ експлуатац≥њ допускаЇтьс¤ в≥дхиленн¤ в≥д всановленоњ
пер≥одичност≥ дл¤ “ќ-1 ≥ “ќ-2 до 10%, а “ќ-3 до 5%.
ў“ќ провод¤ть на початку або п≥сл¤ зм≥ни. ¬≥дпов≥дно
до ≥снуючих правил техн≥чного обслуговуванн¤ трактор≥в прийн¤та така
пер≥одичн≥сть окремих вид≥в “ќ : “ќ-1 – 60 мотогодин, “ќ-2 – через 240 ≥ “ќ-3 –
через 960 мотогодин роботи двигуна. “аким чином , “ќ трактор≥в повинно
чергуватис¤ у так≥й посл≥довност≥ : 1-1-1-2-1-1-1-2-1-1-1-3-1-1-1-2 – ≥ т.д.
“обто до “ќ-3 виконують 12 техн≥чних обслуговувань “ќ-1 ≥ три “ќ-2.
ѕри використанн≥
самох≥дних машин провод¤ть ў“ќ, “ќ-1 ≥ “ќ-2. ƒопускаЇтьс¤ в≥дхиленн¤
вказаноњ пер≥одичност≥ до 20%. “ќ-2 комбвйн≥в та ≥нших складних машин
виконЇтьс¤ при вироб≥тку за сезон б≥льше ¤к 300 мотогодин. ѕри меншому
вироб≥тку “ќ-2 зд≥йснюють п≥дготовку машини до тривалого використанн¤.
“ехн≥чний огл¤д машин у господарствах провод¤ть за
планом-граф≥ком. “ехн≥чному огл¤ду п≥дл¤гають трактори, комбайни та ≥нш≥
с≥льськогосподарськ≥ машини, стац≥онарн≥ та пересувн≥ засоби техн≥чного
обслуговуванн¤ ћ“ѕ.
ѕри техн≥чному огл¤д≥ перев≥р¤ють техн≥чний стан машин,
правильн≥сть њх використанн¤ ≥ веденн¤ техн≥чноњ документац≥њ.
–езультати техн≥чного огл¤ду оформл¤ють актом, в ¤кому
вказуЇтьс¤ техн≥чний стан ћ“ѕ : к≥льк≥сть машин на баланс≥; к≥льк≥сть
перев≥рених машин ( з них справних, тих, ўо п≥дл¤гають ремонту,
розкомплектованих, к≥льк≥сть машин, встановлених на збер≥ганн¤ ( з них з
порушенн¤ правил збер≥ганн¤). ” пер≥од техн≥чного огл¤ду визначаЇтьс¤ техн≥чна
готовн≥сть ћ“ѕ.
–езультати техн≥чного огл¤ду розгл¤даютьс¤
кер≥вництвом господарства. ер≥вники господарства разом ≥з спец≥ал≥стами
розробл¤ють ≥ зд≥йснюють заходи дл¤ усуненн¤ недол≥к≥в, зазначених в акт≥, ≥
покращенн¤ використанн¤ та збер≥ганн¤ машин.
–емонт розр≥зн¤ють поточний ≥ кап≥тальний.
ѕоточний ремонт призначений дл¤ усуненн¤ несправностей з частковим розбиранн¤м
машини. ап≥тальний ремонт передбачаЇ в≥дновленн¤ базисних складальних одиниць
≥ агрегат≥в у в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тою технолог≥Їю ≥ доведенн¤м техн≥чного
ресурсу не менш ¤к 80% ресурсу новоњ машини.
ћатер≥ально-техн≥чну базу дл¤
обслуговуванн¤ ћ“ѕ становл¤ть ремонтн≥ майстерн≥ п≥дприЇмства, стац≥онарн≥
пункти техн≥чного обслуговуванн¤ (на 10, 20, 30 трактор≥в з комплектом машин),
станц≥њ техн≥чного обслуговуванн¤ трактор≥в ≥ автомоб≥л≥в. –емонт трактор≥в ≥
складних с≥льськогосподарських машин зд≥йснюють у майстерн¤х
ремонтно-транспортних п≥дприЇмств ≥ на заводах.
–емонтн≥ майстерн≥ господарства розм≥щенн≥
на центральн≥й садиб≥ ≥ призначен≥ дл¤ проведенн¤ “ќ-3 ≥ ремонт≥в, у тому числ≥
поточних (при на¤вност≥ в≥дпов≥дного обладнанн¤ ≥ висококвал≥ф≥кованих
ремонтник≥в).
3. јнал≥з використанн¤ машинно-тракторного парку ≥
резерви п≥двищенн¤ ефективност≥.
¬исновок ≥ пропозиц≥њ.
¬ умовах пост≥йного оновленн¤
с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, впровадженн¤ прогресивних форм ≥ метод≥в њњ
експлуатац≥њ з урахуванн¤м њњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ концентрац≥њ виробництва без
системного ≥ об’Їктивного анал≥зу ефективност≥ використанн¤ ћ“ѕ неможливий
усп≥шний розвиток с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ≥ всього агропромислового
комплексу.
ƒл¤ анал≥зу ≥ оц≥нки ефективност≥
використанн¤ ћ“ѕ потр≥бна Їдина система показник≥в, проте через складн≥сть ≥
особливост≥ механ≥зованого с≥льськогосподарського виробництва ц¤ система ще не
сформована. ѕрийн¤т≥ одиниц≥ обл≥ку механ≥зованих роб≥т полегшують встановленн¤
такоњ системи.
ƒо системи показник≥в дл¤ анал≥зу
ефективност≥ використанн¤ ћ“ѕ ставл¤тьс¤ певн≥ вимоги, ¤к≥ враховують вплив
виробничих умов: природно-кл≥матичних, техн≥чних, технолог≥чних,
орган≥зац≥йних. ÷≥ показники мають в≥дображати перш за все ¤к≥сть виконаних
роб≥т, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ соб≥вартост≥, а форми обл≥ку
повинн≥ бути пов’¤зан≥ з формами статистичних документ≥в ≥ м≥стити потр≥бн≥
дан≥ дл¤ статистичних зв≥т≥в.
ќск≥льки ефективн≥сть використанн¤ ћ“ѕ залежить
в≥д р≥зних фактор≥в, а ступ≥нь впливу кожного з них ≥нколи не п≥дл¤гаЇ точному
обл≥ку, найб≥льш доц≥льними дл¤ оц≥нки показник≥в Ї методи парноњ множинноњ
корел¤ц≥њ, групувань ≥ пор≥вн¤нь.
ќсновним поки Ї пор≥вн¤льний метод.
ќдержан≥ фактичн≥ показники пор≥внюють з плановими ≥ нормативними, за даними за
в≥дпов≥дний пер≥од попереднього року чи к≥лькох минулих рок≥в. ќсобливо важливе
пор≥вн¤нн¤ показник≥в даного господарства з аналог≥чними параметрами кращих
господарств, що перебувають приблизно в однакових умовах.
” процес≥ проектуванн¤ складу ћ“ѕ
знаход¤ть показники по проекту, пор≥внюють з дос¤гнутими у в≥дпов≥дних
господарствах.
ќсновними показниками при оц≥нц≥ роботи
ћ“ѕ у зональних умовах Ї врожайн≥сть на обслуговуваних пол¤ ≥ соб≥варт≥сть
одиниц≥ продукц≥њ. ѕроте на них великий вплив мають ≥нш≥ фактори: р≥вень
селекц≥йноњ роботи, агроном≥чноњ ≥ економ≥чноњ служб у ц≥лому та ≥н. “ому дл¤
всеб≥чноњ оц≥нки ступен¤ використанн¤ засоб≥в механ≥зац≥њ у господарств≥, а
також дл¤ ви¤вленн¤ шл¤х≥в удосконаленн¤ ц≥Їњ роботи використовують так≥ групи
показник≥в: оснащен≥сть техн≥кою, р≥вень механ≥зац≥њ р≥льництва чи його окремих
д≥л¤нок, використанн¤ ћ“ѕ варт≥сть техн≥чного обслуговуванн¤, загальн≥
економ≥чн≥ показники.
ѕоказники оснащеност≥ п≥дприЇмства
техн≥кою.
–озгл¤нута група показник≥в характеризуЇ
потенц≥йн≥ можливост≥ механ≥зац≥њ. —юди вход¤ть:
енергонасичен≥сть р≥льництва,
к¬т/га:
Nra=
Ne/Fo , ( 8 )
де 
Ne - ефективна потужн≥сть ус≥х енергетичних засоб≥в,
застосовуваних у р≥льництв≥, к¬т;
Fo – загальна орна площа, га;
енергоозброЇн≥сть прац≥, к¬т/люд:
Nлюд=
Ne/Hп , ( 9 )
де Hп – загальна к≥льк≥сть
прац≥вник≥в господарства в р≥льництв≥;
навантаженн¤ на одну машину визначають у гектарах (наприклад, навантаженн¤ р≥лл≥
на 1 умовний трактор (га/у.т.)
¬га= Fo/nу.т. , ( 10 )
де nу.т. – к≥льк≥сть умовних трактор≥в;
навантаженн¤ площ≥ збиранн¤ на один
комбайн (га зб/к)
¬га зб.= Fзб/ѕ , ( 11 )
„ислов≥ значенн¤ показник≥в першоњ групи
коливаютьс¤ в широких межах залежно в≥д умов зони, напр¤му спец≥ал≥зац≥њ
господарства тощо.
ѕоказники р≥вн¤ механ≥зац≥њ р≥льництва
або окремих д≥льниць.
÷¤ група показник≥в характеризуЇ
дос¤гнутий р≥вень механ≥зац≥њ. —юди належать:
ступ≥нь механ≥зац≥њ по площ≥
мех.= Fмех/Fзаг ,
( 12 )
де Fмех
- площа охоплена механ≥зац≥Їю;
Fзаг
– загальна площа, на ¤к≥й
виконуютьс¤ роботи;
ступ≥нь механ≥зац≥њ по затратах часу
rмех.=Tмех/(
Tмех+T≥нш) , ( 13 )
де “
- затрати часу на механ≥зован≥ роботи;
“
- затрати часу на ≥нш≥ роботи;
ефективн≥сть механ≥зац≥њ (%) при 100%-му ступен≥ механ≥зац≥њ ( =100%)
j=100 («n1/F1 – «n2 /F2) / («n1/F1), (14)
де «n1 , «n2 - в≥дпов≥дн≥ затрати прац≥;
F1 ,
F2 - в≥дпов≥дн≥ њм площ≥ (по культурах, господарствах тощо)
;
щ≥льн≥сть механ≥зованих роб≥т (га у. о. /га оранки)
га = га /
Fn , (15)
де га -
обс¤г виконаних роб≥т, га у. о. (коливаЇтьс¤ в широких межах – в≥д 6 до 45).
’арактеристика машинно-тракторного парку.
«агальну оц≥нку ¤к≥сного складу ћ“ѕ дають
проказники:
енергонасиченост≥ парку машин (к¬т/т)
≈ м = Σ Ne /
Σ m I . (16)
де Σ m I - маса вс≥х машин парку, т
металом≥стк≥сть
парку (т/к¬т)
ћ = Σ
m I / Σ Ne ; (17)
питома
варт≥сть парку (грн../ к¬т, грн. /т).
¬ажливим показником, що характеризуЇ
ступ≥нь оснащеност≥ трактор≥в набором робочих машин, Ї в≥дношенн¤ вартост≥
машин до вартост≥ трактор≥в ≥ самох≥дних шас≥. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ може бути в
межах 2,2…3 (з врахуванн¤м зональних особливостей, р≥вн¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ ≥
спец≥ал≥зац≥њ виробництва тощо). «наченн¤ цього сп≥вв≥дношенн¤ менше 2 ≥
показуЇ на слабке оснащенн¤ енергетичних засоб≥в робочими машинами.
ѕоказники
використанн¤ машинно - тракторного парку.
ƒан≥ показники можуть бути плановими, що
розрахован≥ за вих≥дними параметрами ≥ нормативами, ≥ фактичн≥.
ƒо показник≥в ц≥Їњ групи в≥днос¤тьс¤
—об≥варт≥сть
– визначають д≥ленн¤м суми пр¤мих експлуатац≥йних витрат на загальних
вироб≥ток в гектарах умовноњ оранки (в межах 2,5…6 грн./ га у. о.);
оеф≥ц≥Їнт готовност≥ парку r;
оеф≥ц≥Їнт
використанн¤ техн≥чно справного парку
с. п. = D p / D c , (18)
де D p -
к≥льк≥сть в≥дпрацьованих дн≥в за розрахунковий пер≥од;
D
c - к≥льк≥сть дн≥в перебуванн¤ машин у справному стан≥;
оеф≥ц≥Їнт
експлуатац≥њ парку
ѕ е. п. = r K c. п. ; (19)
—туп≥нь використанн¤ польових операц≥њ в установлен≥ строки
J
опт. ср. = D опт. /
D факт. , (20)
де D опт. – оптимальн≥ дн≥ виконанн¤ операц≥й;
D факт - фактичн≥ дн≥ виконанн¤ операц≥й;
ѕоказники
використанн¤ часу (зм≥ни, доби, декади, м≥с¤ц¤ тощо) на корисну роботу ;
ѕоказники
¤кост≥ використанн¤ роб≥т - середньозважен≥ пор≥вн¤но з нормативними (по операц≥¤х або
технолог≥чних процесах) ;
¬ироб≥ток
за р≥к на 1 ф≥зичний трактор ≥ на 1 еталонний трактор, га у.
о. ;
«атрати
прац≥ на одиницю вироб≥тку;
«атрати
енерг≥њ на одиницю вироб≥тку.
ѕоказники
р≥вн¤ ≥ вартост≥ техн≥чного обслуговуванн¤.
÷¤ група показник≥в характеризуЇ важливий
б≥к ≥нженерноњ служби в ц≥лому, ≥ особливо њњ економ≥чну ефективн≥сть.
—юди в≥днос¤тьс¤:
ѕитом≥
затрати на “ќ за варт≥стю техн≥ки – ус≥ витрати на техн≥чне обслуговуванн¤,
в≥днесен≥ на балансову варт≥сть ћ“ѕ ;
ѕитом≥
витрати на “ќ по продукц≥њ – ус≥ витрати
на техн≥чне обслуговуванн¤, в≥днесен≥ на варт≥сть валовоњ продукц≥њ
господарства.
«агальн≥
економ≥чн≥ показники.
ƒо ц≥Їњ групи показник≥в в≥днос¤тьс¤ :
ефективн≥сть ≥ строк окупност≥ кап≥тальних вкладень; фондов≥ддача; коеф≥ц≥Їнт
рентабельност≥; р≥чний економ≥чний ефект (за сумарними чи питомими витратами на
одну машину) ; затрати прац≥ на одиницю продукц≥њ.
«алежно в≥д конкретних завдань анал≥зу
ефективност≥ використанн¤ ћ“ѕ вибирають т≥ чи ≥нш≥ групи показник≥в, знаход¤ть
њх значенн¤ ≥ пор≥внюють з середньо районними ≥ кращими, одержаними в зон≥;
ви¤вл¤ють причини зниженн¤ показник≥в ≥ нам≥чають шл¤хи п≥двищенн¤ њх.
ѕоказники по роках можуть значно коливатись
через особливост≥ погодних умов, але за 4…5 рок≥в характеризують загальну
тенденц≥ю зм≥н. ¬елика к≥льк≥сть показник≥в утруднюЇ автоматизац≥ю ≥
механ≥зац≥ю розрахунку, спов≥льнюЇ одержанн¤ рекомендац≥й з пол≥пшенн¤
використанн¤ ћ“ѕ.
”досконаленн¤ анал≥зу ефективност≥
використанн¤ ћ“ѕ у найближчому майбутньому пов’¤зане з розробкою: м≥н≥мально
необх≥дноњ к≥лькост≥ показник≥в ; системи обл≥ку складових њх елемент≥в;
прийоми поЇднанн¤ форм ≥ метод≥в ≥ анал≥зу з науковою орган≥зац≥Їю прац≥;
впровадженн¤ автоматизованих систем управл≥нн¤ машинно-тракторним парком.
¬исновки
≥ пропозиц≥њ.
јнал≥з використанн¤ машинно-тракторного парку —“ќ¬
« алина» показуЇ не досить ефективне використанн¤ техн≥ки по причин≥
недостатнього забез-
печенн¤ п≥дприЇмства
потр≥бними марками машин ≥ трактор≥в, зношеност≥ техн≥чних засоб≥в.
ќрган≥зац≥¤
рац≥онального ≥ ефективного використанн¤ орних земель в господарств≥,
п≥двищенн¤ њх родючост≥, вир≥шуЇтьс¤ шл¤хом введенн¤ системи с≥возм≥н,
погоджених одна з одною по складу культур ≥ умовах розм≥щенн¤ њх на м≥сцевост≥.
ѕодальший розвиток господарства пов'¤зано з техн≥чною
оснасткою вс≥х виробничих процес≥в. Ќеобх≥дно передбачити найб≥льш рац≥ональний
п≥дб≥р машин ≥ механ≥зм≥в з п≥двищенн¤м р≥вн¤ њх використанн¤.
ћашинно-тракторний парк господарства поповнити б≥льш
потужним тракторами, комбайнами, автомоб≥л¤ми. ƒл¤ обслуговуванн¤ техн≥ки
передбачити буд≥вництво пункт≥в техн≥чного обслуговуванн¤.
ƒл¤ правильноњ орган≥зац≥њ ≥нженерно-техн≥чноњ служби
передбачити проведенн¤ таких заход≥в : розробку схеми њњ орган≥зац≥њ ; п≥дб≥р ≥
п≥дготовку ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в; впровадженн¤ госпрозрахунку у вс≥х
п≥дрозд≥лах.
