«м≥ст

 

¬ступ........................................................................................................3 – 4

1. —утн≥сть ≥ значенн¤ справл¤нн¤ податк≥в в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах

1.1.            ‘≥ксований с≥льськогосподарський податок..............................5 – 7

1.2.            ѕодаток на додану варт≥сть.......................................................8 – 14

1.3.            ѕодаток з доход≥в громад¤н.................……............................15 – 22

1.4.            ≤нш≥ податки та збори, що сплачують с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства.............................................................................23 – 24 

2. ќрган≥зац≥¤ оподаткуванн¤ п≥дприЇмств

2.1.            ‘≥нансово-економ≥чна характеристика господарюючого суб’Їкта......................................................................................25 – 35

2.2.            јнал≥з податк≥в ≥ збор≥в, сплачених п≥дприЇмством..............36 – 37

¬исновки..............................................................................................38 – 39

—писок використаноњ л≥тератури...............................................................40

ƒодатки........................................................................................................42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¬ступ

 

ќсновним п≥дірунт¤м ≥ опорою економ≥ки будь-¤коњ крањни Ї податкова система, завд¤­ки ¤к≥й формуЇтьс¤ бюджет держави, њњ злагодже­не функц≥онуванн¤ Ї запорукою стаб≥льност≥ ф≥­нансуванн¤ державних орган≥в та ≥нших ≥нститу­ц≥й соц≥альноњ сфери. Ќадходженн¤ податк≥в до ƒержавного бюджету ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ закон≥в, ¤к≥ регулюють правов≥дносини у сфер≥ оподаткуванн¤. ƒинам≥ка податкових надхо­джень до бюджету, на перший погл¤д, вигл¤даЇ досить позитивно. якщо у 2000 р. вони склали 31 317,5 млн. грн, у 2001 р. — 36 716,7 млн. грн, у 2002 р. — 45 392,5 млн. грн., то у 2003 р. — 54 321,0 млн. грн. Ќадходженн¤ кожного з пода­тк≥в, за вин¤тком податку на додану варт≥сть, у цей пер≥од мають тенденц≥ю до зростанн¤. —пла­та сум ѕƒ¬ знизилас¤ з 13471,2 млн. грн. у 2002 р. до 125 98,1 млн. грн. у 2003 p., або на 6,5 % [77, с.248]. ≤ це, не враховуючи динам≥ки механ≥зму в≥дшкодуванн¤ податку на додану варт≥сть за останн≥ роки, ¤кий ставить серйозн≥ питанн¤ щодо його ≥снуванн¤.

¬раховуючи те, що галузь оподаткуванн¤ Ї складовою економ≥ки у ц≥лому, вона прит¤гуЇ до себе злочинний елемент. «лочинн≥сть у ц≥й сфер≥ т≥сно пов'¤зана з процесами, що в≥дбуваютьс¤ не лише у н≥й, а й у ≥нших галуз¤х економ≥ки. ” сфер≥ оподаткуванн¤ щор≥чно ви¤вл¤ютьс¤ численн≥ факти ухилень в≥д сплати податк≥в, легал≥зац≥њ (в≥дмиванн¤) доход≥в, отриманих злочинним шл¤­хом, незаконного виготовленн¤, збер≥ганн¤, збуту або транспортуванн¤ з метою збуту п≥дакцизних товар≥в, розкраданн¤ державноњ ≥ колективноњ вла­сност≥ з використанн¤м крим≥ногенного потенц≥­алу, приховуванн¤ прибутк≥в в≥д оподаткуванн¤, шахрайства з ф≥нансовими ресурсами, викорис­танн¤ протиправних ф≥нансових схем, завуальова­них через недосконал≥сть законодавства, та ≥нш≥ протиправн≥ злочинн≥ д≥¤нн¤. јнал≥з результат≥в роботи податковоњ м≥л≥ц≥њ св≥дчить, що к≥льк≥сть розкритих ними злочин≥в у сфер≥ оподаткуванн¤ пост≥йно зб≥льшувалась ≥ у 2000 р. дос¤гла р≥вн¤ понад 14,2 тис. ѕочинаючи з 2001 p., цей показник почав поступово зменшуватис¤ ≥ у 2003 р. склав 9,3 тис, що, на нашу думку, пов'¤зане: по-пе­рше, з≥ зменшенн¤м активност≥ роботи податковоњ м≥л≥ц≥њ; по-друге, з декрим≥нал≥зац≥Їю норми, що встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д спла­ти податк≥в.

“акий стан злочинност≥, з огл¤ду на зазначе­не, обумовлений недосконал≥стю та пост≥йними зм≥нами чинного законодавства.

ќтже, нарахуванн¤ ≥ сплата податк≥в залишаЇтьс¤ актуальною проблемою на сучасний момент.

ќб’Їкт досл≥дженн¤ курсовоњ роботи – нарахуванн¤ ≥ сплата податк≥в.

ѕредмет досл≥дженн¤ - нарахуванн¤ ≥ сплата податк≥в с≥льськогосподарського п≥дприЇмства.

ћета роботи – за допомогою законодавчоњ та ф≥нансовоњ л≥тератури досл≥дити нарахуванн¤ ≥ сплату податк≥в в с≥льськогосподарському п≥дприЇмств≥.

¬ процес≥ курсовоњ роботи вир≥шен≥ наступн≥ завданн¤:

1)      визначена сутн≥сть ≥ значенн¤ податк≥в в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах;

2)      висв≥тлено орган≥зац≥ю оподаткуванн¤ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств;

3)      ви¤влено особливост≥ ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку;

4)      проанал≥зовано ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть обраного п≥дприЇмства.

 

 

 

 

 

 

 

1.                    1. —утн≥сть ≥ значенн¤ справл¤нн¤ податк≥в в с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах

1.1. ‘≥ксований с≥льськогосподарський податок

 

Ѕ≥льш≥сть автор≥в традиц≥йне тлумаченн¤ сутност≥ податк≥в розгл¤даЇ ¤к суто економ≥чну категор≥ю. “ак, ќ.ƒ. ¬асилик беззастережно пише про економ≥чну сут­н≥сть податк≥в [3, с.204]. ќ.–. –оманенко вважаЇ, що податки мають не лише характер гро­шових в≥дносин, а й в≥дтворюють процес примусового в≥дчуженн¤ частки доход≥в, односторонн≥й рух вартост≥ без екв≥валентного обм≥ну [6, с.106-107]. “аке твердженн¤ сприй­маЇтьс¤ ¤к теор≥¤ сусп≥льних благ, зг≥дно з ¤кою через механ≥зм оподаткуванн¤ зд≥й­снюЇтьс¤ оплата сусп≥льних благ державного походженн¤, себто, по сут≥, в≥дбуваЇть­с¤ обм≥нна операц≥¤ ринкового типу за схемою “податки — блага”, що не маЇ п≥д собою жодних п≥дстав. ƒл¤ ¬.ћ. ќпар≥на податки за своњм економ≥чним зм≥стом в≥­дображають ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж державою ≥ платниками, що мають односто­ронн≥й характер — в≥д платник≥в податк≥в до держави [5]. ўоправда, ¬.ћ. ќпар≥н за­стер≥гаЇ: державн≥ ф≥нанси загалом мають форму двосторонн≥х взаЇмов≥дносин.

—≥льськогосподарськ≥ товаровиробники за сучасних умов перебувають у скрутному економ≥чному стан≥ ≥ не мають реальноњ можливост≥ належним чином скасувати своњ подат­ков≥ зобов'¤занн¤ перед державою. « метою погашенн¤ по­даткового тиску на њхню економ≥ку ≥ забезпеченн¤ своЇчасно­го надходженн¤ до державного бюджету податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) в≥д  —√ѕ, ƒ—√ѕ, ¬—√ , ј—√“, се­л¤нських (фермерських) господарств та ≥нших ¬ерховна –ада ”крањни 17 грудн¤ 1998 р. прийн¤ла «акон "ѕро ф≥ксований с≥льськогосподарський податок". ÷ей «акон визначаЇ меха­н≥зм справл¤нн¤ названого податку, передбачаЇ пор¤д з гро­шовою формою натуральний податок у вигл¤д≥ поставок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ≥ головне — встановлюЇ принцип визначенн¤ суми податку залежно в≥д к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ земель с≥льськогосподарського призначенн¤, ¤кими волод≥Ї платник податку. ѕлатниками цього податку Ї лише виробники товарноњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, тобто продукц≥њ, призначеноњ дл¤ реал≥зац≥њ. «г≥дно з≥ ст. 1 «акону ф≥ксованим с≥льськогосподарським податком Ї податок, ¤кий не зм≥нюЇтьс¤ прот¤гом визначеного цим «аконом терм≥ну (тобто 5 рок≥в) ≥ справл¤Їтьс¤ з одиниц≥ земельноњ площ≥.

÷ей закон надаЇ можлив≥сть с≥льськогосподарському това­ровиробников≥ в раз≥ в≥дсутност≥ грошей сплачувати цей податок у вигл¤д≥ поставок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

«аконодавство враховуЇ труднощ≥ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в, пов'¤зан≥ ≥з збутом вироблюваноњ ними продукц≥њ ≥ надаЇ њм можлив≥сть сплатити податки натурою. «акон надаЇ њм право вибору форми сплати ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку у грошов≥й форм≥ або у ви­гл¤д≥ поставок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, чи в грошо­в≥й форм≥ та поставок с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

Ќовим принципом оподаткуванн¤ с≥льськогосподар­ських товаровиробник≥в Ї визначенн¤ оподаткуванн¤ залеж­но в≥д земельноњ площ≥, власником чи користувачем ¤коњ Ї виробник —  —√ѕ, ¬—√ , ј—√“, ƒ—√ѕ, сел¤нин-фермер.  ≥льк≥сть с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ з одного гектара с≥льськогосподарських уг≥дь встановлюЇтьс¤ на початку року ≥ не п≥дл¤гаЇ коригуванню залежно в≥д зм≥ни ц≥ни на с≥ль­ськогосподарську продукц≥ю прот¤гом податкового року.

ќбрахуванн¤ к≥лькост≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ з одного гектара с≥льськогосподарських уг≥дь, що маЇ поставл¤­тис¤ в рахунок ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку зд≥йснюЇтьс¤ виход¤чи з екв≥валенту — одн≥Їњ тони пшениц≥ м'¤коњ третього класу за ц≥нами, ¤к≥ щор≥чно визначаютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕри цьому маЇтьс¤ на уваз≥, що к≥льк≥сть с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ з одного гектара с≥льськогосподарських уг≥дь, ¤ка маЇ поставл¤тис¤ в рахунок ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку, визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ вартост≥ одн≥Їњ тони в≥дпов≥дноњ продукц≥њ. “аке сп≥вв≥дношенн¤ встановлюЇтьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими радами до затвердженн¤ в≥дпов≥дного бюджету, але не п≥зн≥ше 1 с≥чн¤. «м≥на пор¤дку сплати податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) прот¤гом зв≥тного (податкового) року не допускаЇтьс¤.

ќб'Їктом оподаткуванн¤ Ї площа с≥льськогосподарських уг≥дь, переданих с≥льськогосподарському товаровиробнику у власн≥сть або наданих йому у користуванн¤, в тому числ≥ на умовах оренди. —тавка ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку з одного гектара с≥льськогосподарських уг≥дь вста­новлюЇтьс¤ у в≥дсотках до њх грошовоњ оц≥нки, ¤ка проводить­с¤ в≥дпов≥дно до методики, затвердженоњ  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, у таких розм≥рах:

дл¤ р≥лл≥, с≥ножатей та пасовищ — 0,5;

дл¤ багатор≥чних насаджень — 0,3.

√рошова оц≥нка с≥льськогосподарських уг≥дь в раз≥ необ­х≥дност≥ може уточнюватис¤ зг≥дно ≥з законодавством.

÷ей «акон м≥стить в соб≥ правов≥ норми стосовно пор¤дку зарахуванн¤ ≥ строк≥в сплати названого податку, про пор¤док його зарахуванн¤ до бюджет≥в ≥ державних ц≥льових фонд≥в. ѕлатники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок в≥дд≥лень ƒержавного казначейства ”к­рањни у районах. ќстанн≥ наступного дн¤ п≥сл¤ надходженн¤ кошт≥в перераховують суми ф≥ксованого с≥льськогосподар­ського податку у таких розм≥рах: до м≥сцевого бюджету — 30 в≥дсотк≥в, на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ — 68 в≥дсотк≥в, на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤ — 2 в≥д­сотки. ѕро ц≥ надходженн¤ своЇчасно пов≥домл¤Їтьс¤ у в≥д­пов≥дний орган державноњ податковоњ служби про загальну су­му податку та њњ розмежуванн¤.

 

1.2. ѕодаток на додану варт≥сть

 

«акон ”крањни “ѕро податок на додану варт≥сть” є 168/97-¬–, прийн¤тий ¬ерховною –адою 3 кв≥тн¤ 1997 р. визначаЇ платник≥в податку на додану варт≥сть, об'Їкти, базу та ставки оподаткуванн¤, перел≥к неоподатковуваних та зв≥льнених в≥д оподаткуванн¤ операц≥й, особливост≥ оподаткуванн¤ експортних та ≥мпортних операц≥й, пон¤тт¤ податковоњ накладноњ, пор¤док обл≥ку, зв≥туванн¤ та внесенн¤ податку до бюджету.

ѕодаток на додану варт≥сть (ѕƒ¬) Ї частиною новоствореноњ вартост≥ ≥ сплачуЇтьс¤ до ƒержавного бюджету на кожному етап≥ виробництва продукц≥њ, виконанн¤ послуг. ƒодана варт≥сть - це прибуток, зароб≥тна плата з нарахуванн¤ми на нењ, амортизац≥¤ та ≥нш≥ витрати, пов'¤зан≥ власне з виробничим процесом.

¬ ”крањн≥ ставка податку на додану варт≥сть станом на 1 с≥чн¤ 1995 р. становила 28% оподатковуваного обороту.

«г≥дно з р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 6 с≥чн¤ 1995 р. вилученн¤ та нарахуванн¤ до бюджет≥в окремих податк≥в ≥ платеж≥в зд≥йснюЇтьс¤ в такому пор¤дку:

- податок на додану варт≥сть нараховуЇтьс¤ за ставкою 20% до  оподатковуваного обороту, ¤кий не включав ѕƒ¬. ѕо ≥мпортних товарах податок на додану варт≥сть нараховувавс¤ у розм≥р≥ 20% до митноњ вартост≥ з урахуванн¤м фактично сплачених сум мита, митних збор≥в та ≥нших платеж≥в ≥ ст¤гувавс¤ митними органами ”крањни;

2.                     - по товарах (роботах, послугах), що експортуютьс¤ за меж≥ митних кордон≥в ”крањни, застосовувалас¤ ставка податку у розм≥р≥ 0%.

«акон ”крањни “ѕро податок на додану варт≥сть” м≥стить 11 статей, ¤кими визначено категор≥њ платник≥в ѕƒ¬, об'Їкти, базу та ставки оподаткуванн¤, перел≥к неоподатковуваних податком та зв≥льнених в≥д оподаткуванн¤ експортних та ≥мпортних операц≥й, пор¤док спец≥альноњ реЇстрац≥њ платник≥в ѕƒ¬, визначенн¤ податкового кредиту та податков≥ зобов'¤зань.

ќсобл≥вост≥ прийн¤того «акону ”крањни “ѕро податок на додану варт≥сть” є 168/97-¬– в≥д 3 кв≥тн¤ 1997 p.:

1. ¬становлено новий п≥дх≥д при визначенн≥ категор≥њ платник≥в податку на додану варт≥сть, що даЇ можлив≥сть охопити вс≥х потенц≥йних платник≥в ѕƒ¬. ¬≥дпов≥дно до цього «акону ”крањни, платником ѕƒ¬ Ї не т≥льки особа (¤к юридична, так ≥ ф≥зична (п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а й ≥нша юридична особа, що не Ї суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, за умови, що у нењ обс¤г оподатковуваних операц≥й з продажу товар≥в роб≥т, послуг) прот¤гом будь-¤кого пер≥оду з останн≥х 12-ти календарних м≥с¤ц≥в перевищуЇ 600 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, тобто 10200 грн. (600 х 17грн.)

“аке обмеженн¤ обс¤гу продажу товар≥в не стосуЇтьс¤ особи, що зд≥йснюЇ на митн≥й територ≥њ ”крањни п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з торг≥вл≥ за гот≥вков≥ кошти.

—уб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ без створенн¤ юридичноњ особи (ф≥зична особа), що зд≥йснюЇ торг≥влю за гот≥вков≥ кошти на умовах сплати ринкового збору в пор¤дку, встановленому законодавством, не Ї платником податку на додану варт≥сть.

 атегор≥ю платник≥в податку на додану варт≥сть поповнюють особи, ¤к≥ на митн≥й територ≥њ ”крањни надають послуги, пов'¤зан≥ з транзитом пасажир≥в або вантаж≥в через митну територ≥ю ”крањни.

ѕри ввезен≥ товар≥в на митну територ≥ю ”крањни чи отриманн≥ в≥д нерезидента роб≥т (послуг) дл¤ њх використанн¤ чи споживанн¤ на територ≥њ ”крањни платником податку Ї будь-¤ка особа, що ввозить (отримуЇ) зазначен≥ товари, включаючи ≥ громад¤н, ¤к≥ ≥мпортують товари в обс¤гах, що п≥дл¤гають оподаткуванню.

2. Ќа територ≥њ ”крањни, в≥дпов≥дно до м≥жнародних норм ст¤гуванн¤ ѕƒ¬, запроваджено спец≥альну реЇстрац≥ю платник≥в ѕƒ¬ у державн≥й податков≥й адм≥н≥страц≥њ за м≥сцем њх знаходженн¤ з метою одержанн¤ —в≥доцтва про реЇстрац≥ю платника ѕƒ¬ та ≥ндив≥дуального податкового номера платника ѕƒ¬, що дозвол¤Ї створити Їдину базу даних платник≥в податку з метою одержанн¤ права на нарахуванн¤ податку та складанн¤ податковоњ накладноњ при продажу товар≥в (роб≥т, послуг) незалежно в≥д њх походженн¤.

ƒл¤ обчисленн¤ податку на додану варт≥сть «аконом ”крањни є 168/97-¬– в≥д 03.04.97 р. визначено дв≥ ставки податку - 20% та “0” (нульова)ставка.

«аконом впроваджено Їдиний пор¤док обчисленн¤ та сплати податку на додану варт≥сть вс≥х категор≥й платник≥в незалежно в≥д того в ¤к≥й валют≥ провад¤тьс¤ розрахунки (в ≥ноземн≥й чи нац≥ональн≥й), за вин¤тком особливостей при ком≥с≥йн≥й торговл≥. «г≥дно з ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 14-92 в≥д 26 грудн¤ 1992 р. застосовувалос¤ дек≥лька об'Їкт≥в дл¤ ѕƒ¬:

1) обороти з реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т, послуг);

2) р≥зниц¤ м≥ж ц≥нами, за ¤кими п≥дприЇмства посередницькоњ д≥¤льност≥ проводили розрахунки з постачальниками, включаючи суму ѕƒ¬;

3) р≥зниц¤ м≥ж сумою виручки в≥д реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т, послуг) ≥ матер≥альних витрат з урахуванн¤м ѕƒ¬, що фактично використан≥ на виробництво вказаних роб≥т, послуг.

4) ѕодатковим законодавством уперше на територ≥њ ”крањни введено р≥вноправну в≥дпов≥дальн≥сть ¤к платник≥в за повноту та своЇчасн≥сть проведенн¤ розрахунк≥в з бюджетом, так ≥ ”р¤ду ”крањни за несвоЇчасне поверненн¤ кошт≥в (суми перевищенн¤ сплаченого постачальникам над отриманим в≥д продажу товар≥в (роб≥т, послуг).

5) ѕри ввезенн≥ (пересиланн≥) ≥мпортних товар≥в на митну територ≥ю ”крањни податок на додану варт≥сть по п≥дакц≥зних товарах та товарах, що включаютьс¤ до товарних груп 1-14 √армон≥зованоњ системи опису та кодуванн¤ товар≥в сплачуЇтьс¤ в обов'¤зковому пор¤дку.

6) ƒл¤ обчисленн¤ податку на додану варт≥сть «аконом ”крањни визначено дв≥ ставкм податку - 20% та нульова ставка. ¬ерховна –ада ”крањни зм≥нила правила обкладанн¤ податком на додану варт≥сть бартеру, а також оперативного та ф≥нансового л≥зингу («акон ”крањни “ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни “ѕро податок на додану варт≥сть” є469-1V в≥д 16.01.2003 р.)

ѕередача майна орендована на баланс орендар¤ за договором ф≥нансовоњ оренди розгл¤даЇтьс¤ ¤к продаж товар≥в, а тому обкладаЇтьс¤ податком на додану варт≥сть у загальному пор¤дку. јле сплату процент≥в або ком≥с≥њ у склад≥ орендних платеж≥в, нарахованих на варт≥сть об'Їкта ф≥нансового л≥зингу (без урахуванн¤ частини л≥зингового платежу, що надаЇтьс¤ ¤к компенсац≥¤ частини вартост≥ об'Їкта ф≥нансового л≥зингу за договором) не в≥днос¤ть до об'Їкта оподаткуванн¤.

¬икористанн¤ нульовоњ ставки означаЇ повне в≥дшкодуванн¤ податку на додану варт≥сть, сплаченого постачальниками за товари (роботи, послуги), матер≥альн≥ ресурси, використан≥ дл¤ зд≥йсненн¤ вищезазначених поставок.

3.                      ≈кспорт товар≥в не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д ѕƒ¬ (ст. 6 «акону ”крањни є 168/97 - ¬–), а оподатковуЇтьс¤ податком за нульовою ставкою (при зв≥льненн≥ в≥д ѕƒ¬, ст. 5 «акону ”крањни, немаЇ дебету субрахунку є 641 “–озрахунки за податками” ≥ немаЇ в≥дшкодуванн¤, а при нульов≥й ставц≥ оподаткуванн¤ ѕƒ¬ в≥дшкодовуЇтьс¤). ѕри чому, дебетове сальдо на субрахунку є 641 “–озрахунки за податками” в≥дшкодовуЇтьс¤ в≥дразу ж без розпод≥лу на експорт, внутр≥шн≥ операц≥њ тощо. √оловне - на¤вн≥сть податковоњ накладноњ. ¬≥дшкодуванн¤ ѕƒ¬ по експорту, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни є 168/97-¬–, зд≥йснюЇтьс¤ незалежно в≥д форми розрахунк≥в з нерезидентом - валютою, бартером тощо.

ѕо ≥мпорту товар≥в ус≥ п≥льги в≥дм≥н¤ютьс¤, кр≥м перерахованих у пп. 5.1 та 5.3 «акону ”крањни є 162/97-¬– (продаж в≥тчизн¤них продукт≥в дит¤чого харчуванн¤ молочними кухн¤ми та спец≥ал≥зованими магазинами тощо). ѕодатком на додану варт≥сть тепер оподатковуютьс¤ обладнанн¤, сировина, матер≥али дл¤ власних потреб.

ѕодаток на додану варт≥сть за нульовою ставкою обчислюЇтьс¤ в≥дносно операц≥й по наданню транспортних послуг, пов'¤заних з перевезенн¤м пасажир≥в та вантаж≥в за межами митних кордон≥в, тобто: в≥д пункту за межами державного кордону ”крањни до пункту проведенн¤ митних процедур, пов'¤заних з виходом пасажир≥в або виходом вантаж≥в з-п≥д митного контролю на митну територ≥ю ”крањни (включаючи внутр≥шн≥ митниц≥) до пункту за межами державного кордону ”крањни, м≥ж пунктами за межами митного кордону ”крањни.

јле при наданн≥ послуг по перевезенню експортного (≥мпортного) вантажу не вс¤ њх варт≥сть оподатковуЇтьс¤ ѕƒ¬ за нульовою ставкою.

ќперац≥њ з доставки вантажу (на митн≥й територ≥њ ”крањни) дл¤ зд≥йсненн¤ митних процедур, вз¤тт¤ п≥д митний контроль та п≥сл¤ розмитненн¤ до м≥сц¤ призначенн¤ оподатковуютьс¤ ѕƒ¬ за ставкою 20%. “аким чином, заключаючи угоду на перевезенн¤ вантажу (≥мпорт, експорт), необх≥дно окремо розмежувати послуги, надан≥ на митн≥й територ≥њ ”крањни, з тими, що надаютьс¤ за њњ межами.

4.                      ” ст. 2 «акону ”крањни є 168/97-¬– визначен≥ платники податку на додану варт≥сть, у статт≥ 3 - об'Їкти оподаткуванн¤ податком на додану варт≥сть.

5.                      ѕлатником податку на додану варт≥сть в ”крањн≥ Ї:

1) особа, обс¤г оподатковуваних операц≥й з продажу товар≥в (роб≥т, послуг) ¤коњ прот¤гом будь-¤кого пер≥оду з остан­н≥х 12 календарних м≥с¤ц≥в перевищував 3600 неопо­датковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н (61 200 грн.);

2) особа, ¤ка ввозить (пересилаЇ) товари на митну територ≥ю ”крањни або отримуЇ в≥д нерезидента роботи (послуги) дл¤ њх використанн¤ або споживанн¤ на митн≥й територ≥њ ”крањни, за вин¤тком ф≥зичних ос≥б, що не зареЇстро­ван≥ ¤к платники податку;

3) особа, що зд≥йснюЇ на митн≥й територ≥њ ”крањни п≥дпри­Їмницьку д≥¤льн≥сть з торг≥вл≥ за гот≥вков≥ кошти неза­лежно в≥д обс¤г≥в продажу, за вин¤тком ф≥зичних ос≥б, що зд≥йснюють торг≥влю на умовах сплати ринкового збору в пор¤дку, встановленому законодавством;

4) особа, що на митн≥й територ≥њ ”крањни надаЇ послуги, пов'¤зан≥ з транзитом пасажир≥в або вантаж≥в через митну територ≥ю ”крањни;

5) особа, ¤ка в≥дпов≥дальна за внесенн¤ податку до бюджету з об'Їкт≥в оподаткуванн¤ на зал≥зничному транспорт≥;

6) особа, ¤ка надаЇ послуги зв'¤зку ≥ зд≥йснюЇ консол≥до­ваний обл≥к доход≥в та витрат, пов'¤заних з наданн¤м таких послуг та отриманих ≥ншими способами, ¤к≥ знахо­д¤тьс¤ у п≥дпор¤дкуванн≥ такоњ особи.

” п. 3.2 статт≥ 3 наведен≥ операц≥њ, ¤к≥ не Ї об'Їктом оподаткуванн¤.

Ѕаза оподаткуванн¤ з продажу товар≥в (роб≥т, послуг) (п. 4.1 «акону ”крањни) визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з њх догов≥рноњ (контрактноњ) вартост≥ за в≥льними або регульованими ц≥нами (тарифами) з урахуванн¤м акцизного збору, вв≥зного мита, ≥нших податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в). ƒо складу догов≥рноњ (контрактноњ) вартост≥ включаютьс¤ люб≥ суми засоб≥в, варт≥сть матер≥альних ≥ нематер≥альних актив≥в, що передаютьс¤ платнику податк≥в безпосередньо покупцем або через любу третю особу у зв'¤зку з компенсац≥Їю вартост≥ товар≥в (роб≥т, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

” ст. 5 «акону ”крањни є 168/97-¬– наведено операц≥њ, зв≥льнен≥ в≥д оподаткуванн¤ податком на додану варт≥сть.

6.                      ” ст. 6 «акону ”крањни наведено ставки податку на додану варт≥сть, п≥льги з ѕƒ¬.

ќб'Їкти оподаткуванн¤, визначен≥ ст. 3 цього «акону, за вин¤тком операц≥й, зв≥льнених в≥д оподаткуванн¤, та операц≥й, до ¤ких застосовуЇтьс¤ нульова ставка зг≥дно ≥з «аконом ”крањни “ѕро податок на додану варт≥сть”, оподатковуютьс¤ за ставкою 20% (п. 6.1.)

ѕодаток становить 20% бази оподаткуванн¤, визначеноњ ст. 4 цього «акону ”крањни, та додаЇтьс¤ до ц≥ни товар≥в (роб≥т, послуг) (п.п.6.1.1).

ѕодаток за нульовою ставкою обчислюЇтьс¤ щодо операц≥й з продажу товар≥в, що були вивезен≥ (експортован≥) платником податку за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни, а також з продажу роб≥т (послуг), призначених дл¤ використанн¤ та споживанн¤ за межами митноњ територ≥њ ”крањни (рис.1.9).

Ќе дозвол¤Їтьс¤ застосовувати нульову ставку податку (п. 6.3 «акону ”крањни є 168/97-¬–) до операц≥й, пов'¤заних з вивозом (експортом) товар≥в (роб≥т, послуг) у випадку, коли так≥ операц≥њ зв≥льнен≥ в≥д оподаткуванн¤ на митн≥й територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до пп. 5.1 та 5.2 цього «акону ”крањни.

ѕродаж товар≥в (роб≥т, послуг) зд≥йснюЇтьс¤ за догов≥рними (контрактними) ц≥нами з додатковим нарахуванн¤м податку на додану варт≥сть. ѕлатник податку зобов'¤заний надати покупцев≥ ѕодаткову накладну. ” раз≥ зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ у випадках, передбачених ст. 5 «акону ”крањни є 168/97- ¬– у податков≥й накладн≥й робитьс¤ запис “Ѕез ѕƒ¬” з посиланн¤м на в≥дпов≥дний п. 5.1 або пункт ст. 5.

7.                      “аким чином, податок на додану варт≥сть п≥дприЇмства сплачують в≥дпов≥дно до «акону ”крањни «ѕро податок на додану варт≥сть» за встановленою став­кою до догов≥рноњ (контрактноњ) вартост≥ товар≥в, роб≥т ≥ послуг, ¤к≥ реал≥зуютьс¤. ÷¤ варт≥сть визначаЇтьс¤ за в≥льними або регульо­ваними ц≥нами (тарифами) ≥ включаЇ також акцизний зб≥р, вв≥зне мито, ≥нш≥ податки ≥ збори (обов'¤зков≥ платеж≥), ¤к≥ включаютьс¤ в ц≥ну товар≥в, продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг. “аким чином, базою визначенн¤ цього податку Ї в≥дпускна варт≥сть товару за виключенн¤м податку на додану варт≥сть.

 

 

 

 

 

 

1.3. ѕодаток з доход≥в громад¤н

 

« 1 с≥чн¤ 2004 р. вступив в д≥ю «акон ”крањни "ѕро податок з доход≥в ф≥зичних ос≥б", ¤ким передбачено сут­тЇв≥ зм≥ни в механ≥зм≥ справл¤нн¤ податку з доход≥в ф≥­зичних ос≥б. ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є13-92 в≥д 26 грудн¤ 1992 р. "ѕро прибутковий податок з гро­мад¤н" втрачаЇ чинн≥сть, за вин¤тком норм розд≥лу IV у частин≥ оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥б в≥д зай­н¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, норми ¤кого застосо­вуютьс¤ з урахуванн¤м положень нового «акону, та д≥ють до набранн¤ чинност≥ спец≥альним законом з пи­тань оподаткуванн¤ ф≥зичних ос≥б — суб'Їкт≥в п≥дпри­Їмницькоњ д≥¤льност≥.                          

ѕодаток з доход≥в ф≥зичних ос≥б — плата ф≥зичноњ особи за послуги, ¤к≥ надаютьс¤ њй територ≥альною гро­мадою, на територ≥њ ¤коњ така ф≥зична особа маЇ подат­кову адресу (м≥сце пост≥йного або переважного прожи­ванн¤ платника податку, м≥сце реЇстрац≥њ платника по­датку, визначене зг≥дно з законодавством) або розташо­вано особу, що виплачуЇ оподатковуван≥ доходи.

ѕлатниками податку Ї:

—  резиденти, ¤к≥ отримують ¤к доходи з джерелом њх по­ходженн¤ з територ≥њ ”крањни, так ≥ ≥ноземн≥ доходи;

—  нерезиденти, ¤к≥ отримують доходи з джерелом њх по­ходженн¤ з територ≥њ ”крањни.

Ќе Ї платниками податку нерезиденти, ¤к≥ отримують доходи з джерелом њх походженн¤ з територ≥њ ”крањни та мають дипломатичн≥ прив≥лењ й ≥мун≥тет, встановле­н≥ на умовах взаЇмност≥ м≥жнародними договорами, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањ­ни, в≥дносно доход≥в, одержуваних ними безпосередньо в≥д зд≥йсненн¤ такоњ дипломатичноњ д≥¤льност≥.

ќб'Їктам оподаткуванн¤ резидента Ї:

—  загальний м≥с¤чний оподатковуваний дох≥д;

—  чистий р≥чний оподатковуваний дох≥д, ¤кий визначаЇть­с¤ шл¤хом зменшенн¤ загального р≥чного оподатковува­ного доходу на суму податкового кредиту такого зв≥тного року;

—  доходи, ¤к≥ п≥дл¤гають к≥нцевому оподаткуванню при њх виплат≥ та не включаютьс¤ до складу загального опо­датковуваного доходу зг≥дно з цим «аконом.

ќб'Їктом оподаткуванн¤ нерезидента Ї:

—  загальний м≥с¤чний оподатковуваний дох≥д з джерелом його походженн¤ з ”крањни;

—  загальний р≥чний оподатковуваний дох≥д з джерелом його походженн¤ з ”крањни;

—  доходи з джерелом њх походженн¤ з ”крањни, ¤к≥ п≥д­л¤гають к≥нцевому оподаткуванню при њх виплат≥ та не включаютьс¤ до складу загального оподатковуваного доходу зг≥дно з цим «аконом

ѕри нарахуванн≥ доход≥в у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати, об'Їкт оподаткуванн¤ визначаЇтьс¤ ¤к нарахована сума такоњ зароб≥тноњ плати, зменшена на суму збору до ѕен­с≥йного фонду ”крањни чи внеск≥в до фонд≥в загальнообов'¤зкового соц≥ального страхуванн¤, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону справл¤ютьс¤ за рахунок доходу найманоњ особи.

«агальний оподатковуваний дох≥д — будь-¤к≥ до­ходи, що п≥дл¤гають оподаткуванню, нарахован≥ на користь платника податку прот¤гом зв≥т­ного податкового пер≥оду. ¬≥н складаЇтьс¤ з доход≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають к≥нцевому оподаткуванню при њх нараху­ванн≥ (виплат≥), доход≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають оподаткуванню у склад≥ загального р≥чного оподатковуваного доходу, а також доход≥в, ¤к≥ оподатковуютьс¤ за насл≥дками ≥нших податкових пер≥од≥в, визначених цим «аконом.

«агальний оподатковуваний дох≥д под≥л¤Їтьс¤ на за­гальний м≥с¤чний оподатковуваний дох≥д та загальний р≥чний оподатковуваний дох≥д, в≥дпов≥дно до зв≥тного податкового пер≥оду, за насл≥дками ¤кого вони п≥дл¤га­ють оподаткуванню. «в≥тним податковим пер≥одом ви­ступаЇ пром≥жок часу, ¤кий розпочинаЇтьс¤ з першого календарного дн¤ зв≥тного м≥с¤ц¤ або року та зак≥нчу­Їтьс¤ останн≥м календарним днем такого м≥с¤ц¤ або року. якщо ф≥зична особа уперше отримуЇ оподатко­вуван≥ доходи всередин≥ податкового пер≥оду, то перший податковий пер≥од розпочинаЇтьс¤ з дн¤ отриманн¤ таких доход≥в.

«агальний р≥чний оподатковуваний дох≥д склада­Їтьс¤ з суми м≥с¤чних оподатковуваних доход≥в зв≥т­ного року, а також оподатковуваних доход≥в, отриманих платником податку у попередн≥ роки та ви¤влених у зв≥тному роц≥.

ƒо складу загального м≥с¤чного оподатковуваного доходу включаютьс¤:

—  доходи у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати, нарахован≥ платнику податку в≥дпов≥дно до умов трудового або цив≥льно-правового договору;

—  доходи в≥д продажу об'Їкт≥в прав ≥нтелектуальноњ влас­ност≥;

—  доходи у вигл¤д≥ сум авторськоњ винагороди, ≥ншоњ плати за наданн¤ права на користуванн¤ або розпор¤дженн¤ ≥ншим особам нематер≥альним активом — ро¤лт≥, у тому числ≥ одержуван≥ спадкоЇмц¤ми власника такого нематер≥ального активу;                         

—  варт≥сть  подарунк≥в  у  межах,  що  п≥дл¤гають оподаткуванню;

—  сума страхових виплат, страхових в≥дшкодувань або ви­купних сум, отриманих платником податку за договора­ми довгострокового страхуванн¤ житт¤ та недержавного пенс≥йного страхуванн¤;

—  частина доход≥в в≥д операц≥й з майном;

—  дох≥д в≥д наданн¤ майна в оренду або суборенду;

—  доходи, отриман≥ платником податку в≥д його працедав­ц¤ ¤к додатков≥ блага;

—  доходи у вигл¤д≥ процент≥в, див≥­денд≥в та ро¤лт≥, виграш≥в, приз≥в;

—  ≥нвестиц≥йний прибуток в≥д зд≥йсненн¤ платником подат­ку операц≥й з ц≥нними паперами та корпоративними пра­вами, випущеними в ≥нших, н≥ж ц≥нн≥ папери формах;

—  доходи у вигл¤д≥ вартост≥ успадкованого майна в межах, що п≥дл¤гають оподаткуванню;

—  ≥нш≥ доходи зг≥дно ≥з «аконом.

ƒо  складу  загального  м≥с¤чного  оподатковуваного доходу платника податку не включаютьс¤ так≥ доходи:

—  суми державноњ адресноњ допомоги, житлових та ≥нших субсид≥й або дотац≥й, компенсац≥й, винагород та страхо­вих виплат, ¤к≥ отримуютьс¤ платником податку в≥дпо­в≥дно з бюджет≥в, ѕенс≥йного фонду ”крањни та фонд≥в загальнообов'¤зкового соц≥ального страхуванн¤ зг≥дно ≥з законом;

—  суми кошт≥в, отриманих платником податку на в≥др¤д­женн¤ або п≥д зв≥т;

—  суми доход≥в, отриманих платником податку в≥д розм≥­щенн¤ ним кошт≥в у ц≥нн≥ папери, ем≥тован≥ ћ≥н≥стерс­твом ф≥нанс≥в ”крањни, виграш≥ у державну лотерею;

—  суми внеск≥в на обов'¤зкове страхуванн¤ платника по­датку в≥дпов≥дно до закону, ≥нших н≥ж зб≥р на державне пенс≥йне страхуванн¤ або внески на загальнообов'¤зко­ве державне соц≥альне страхуванн¤;

—  суми збору на державне пенс≥йне страхуванн¤ та внеск≥в на загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ платника податку, що внос¤тьс¤ за рахунок його праце­давц¤ у розм≥рах, визначених законом;

—  кошти або варт≥сть майна, ¤к≥ над­ход¤ть платнику податку за р≥шенн¤м суду внасл≥док под≥лу сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ подружж¤ у зв'¤зку з роз≥рванн¤м шлюбу чи визнанн¤м його нед≥йсним або за добров≥льним р≥шенн¤м стор≥н; ал≥менти;

— кошти або майно, майнов≥ чи немайнов≥ права, ¤к≥ отри­муютьс¤ спадкоЇмц¤ми ф≥зичноњ особи, у раз≥ оформ­ленн¤ права на спадщину в пор¤дку, передбаченому законодавством;

— кошти, отриман≥ платником податку в рахунок компенса­ц≥њ вартост≥ майна, примусово в≥дчужених державою у випадках, передбаче­них законом, або варт≥сть такоњ компенсац≥њ, отриманоњ у форм≥, в≥дм≥нноњ в≥д грошовоњ;

— сума в≥дшкодуванн¤ платнику податку надм≥ру сплаче­них ним податк≥в, збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) з бюд­жет≥в або державних ц≥льових страхових фонд≥в зг≥дно ≥з законом, а також бюджетного в≥дшкодуванн¤ при застосуванн≥ права на податковий кредит;

-  див≥денди, ¤к≥ нараховуютьс¤ на користь платника по­датку у вигл¤д≥ акц≥й (часток, пањв), ем≥тованих юри­дичною особою-резидентом, що нараховуЇ так≥ див≥денди, за умови коли таке нарахуванн¤ н≥¤ким чином не зм≥нюЇ пропорц≥й (часток) участ≥ вс≥х акц≥онер≥в (власник≥в) у статутному фонд≥ ем≥тента, внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс¤ статутний фонд такого ем≥тента на в≥дпов≥дну суму;

-  сума, сплачена працедавцем на користь заклад≥в осв≥ти в рахунок компенсац≥њ вартост≥ п≥дготовки чи переп≥дго­товки платника податку-найманого прац≥вника за проф≥­лем д≥¤льност≥ чи загальними виробничими потребами такого працедавц¤;

-  варт≥сть пут≥вок на в≥дпочинок, оздоровленн¤ та л≥ку­ванн¤ в межах на територ≥њ ”крањни платника податку або його д≥тей в≥ком до 18 рок≥в, ¤к≥ надаютьс¤ йому безоплатно або з≥ знижкою (у розм≥р≥ такоњ знижки) профес≥йною сп≥лкою, до ¤коњ зараховуютьс¤ профсп≥л­ков≥ внески такого платника податку — члена такоњ профес≥йноњ сп≥лки, створеноњ за законодавством ”крањни або за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дного фонду загально обов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤;

-  дох≥д (прибуток), одержаний самозайн¤тою особою в≥д зд≥йсненн¤ нею п≥дприЇмницькоњ або незалежноњ профес≥й­ноњ д≥¤льност≥, ¤кий зг≥дно ≥з законом оподатковуЇтьс¤ за спец≥альними (спрощеними) процедурами;

— сума стипенд≥њ, ¤ка виплачуЇтьс¤ з бюджету учню, сту­денту, ординатору, асп≥ранту;

—  сума грошового або майнового утриманн¤ чи забезпечен­н¤ в≥йськовослужбовц≥в строковоњ служби, передбачен≥ законом, ¤ка виплачуЇтьс¤ з бюджету;

—  ≥нш≥ доходи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до «акону не включаютьс¤ до складу загального м≥с¤чного оподатко­вуваного доходу за ≥ншими п≥дставами.

ѕочинаючи з 1 с≥чн¤ 2004 р. та до 1 с≥чн¤ 2007 р. ставка оподаткуванн¤ встановлюЇтьс¤ на р≥вн≥ 13 в≥д­сотк≥в в≥д об'Їкту оподаткуванн¤. « 1 с≥чн¤ 2007 р. ставка податку становить 15 в≥дсотк≥в до об'Їкту оподаткуванн¤.

 р≥м того, «аконом передбачено ставку податку в розм≥р≥ 5 в≥дсотк≥в до об'Їкту оподаткуванн¤, нарахова­ного податковим агентом ¤к:

—  процент на банк≥вський депозит (вклад);

—  процентний або дисконтний дох≥д за ощадним сертиф≥катом;

—  в ≥нших випадках, пр¤мо визначених в≥дпов≥дними нор­мами «акону.

—тавка податку становить подв≥йний розм≥р ставки до об'Їкту оподаткуванн¤, нарахованого ¤к виграш чи приз (кр≥м у державну лотерею), або до будь-¤ких ≥нших доход≥в, нарахованих на користь нерезидент≥в — ф≥зичних ос≥б.

« урахуванн¤м норм прийн¤того «акону платник податку маЇ право на зменшенн¤ суми загального м≥с¤ч­ного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на територ≥њ ”крањни в≥д одного працедавц¤ у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати, на суму податковоњ соц≥альноњ п≥льги у таких розм≥рах:

—  дл¤  будь-¤кого  платника  податку  —  у  розм≥р≥,   що дор≥внюЇ одн≥й м≥н≥мальн≥й зароб≥тн≥й плат≥ (у розра­хунку на м≥с¤ць),  встановлен≥й  законом на  1 с≥чн¤ зв≥тного податкового року;

—  у розм≥р≥, що дор≥внюЇ 150 в≥дсоткам в≥д суми п≥льги,  дл¤ платника податку, ¤кий:

а)  Ї самотньою мат≥р'ю або батьком (оп≥куном, п≥клувальни­ком) — у розрахунку на кожну дитину в≥ком до 18 рок≥в-

б)  утримуЇ дитину — ≥нвал≥да 1 або 2 групи — у роз­рахунку на кожну дитину в≥ком до 18 рок≥в;

в)  маЇ три чи б≥льше дитини в≥ком до 18 рок≥в — у роз­рахунку на кожну таку дитину;

г)   Ї вд≥вцем або вдовою;

д)  Ї особою, в≥днесеною законом до 1 ≥ 2 категор≥њ ос≥б, що постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи;

д)  Ї учнем, студентом, асп≥рантом, ординатором, в≥йськово­службовцем строковоњ служби;

е)  Ї ≥нвал≥дом 1 або 2 групи, у тому числ≥ з дитинства;

Ї) Ї особою, ¤к≥й присуджено дов≥чну стипенд≥ю ¤к грома­д¤нину,   що   зазнав   пересл≥дувань   за   правозахисну д≥¤льн≥сть, включаючи журнал≥ст≥в; — у розм≥р≥, що дор≥внюЇ 200 в≥дсоткам в≥д суми п≥льги  (одн≥Їњ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати) — дл¤ платника податку, ¤кий Ї:

а)  особою, що Ї √ероЇм ”крањни, √ероЇм –ад¤нського —оюзу або повним кавалером ордена —лави чи “рудовоњ —лави;

б)  учасником бойових д≥й п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, або прац≥вником тилу, ¤кий маЇ в≥дпов≥дн≥ державн≥ в≥дзнаки;

в)  колишн≥м в'¤знем концтабор≥в, гетто та ≥нших м≥сць примусового утриманн¤ п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни або особою, визнаною репресованою;

г)   особою, ¤ка була насильно вивезена з територ≥њ колиш­нього —–—– п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни на територ≥ю держав, що перебували у стан≥ в≥йни з колишн≥м —–—– або  були  окупован≥ фашистською  Ќ≥меччиною  та  њњ союзниками;

д)  особою, ¤ка перебувала на блокадн≥й територ≥њ колиш­нього Ћен≥нграда у пер≥од з 8 вересн¤ 1941 року по 27 с≥чн¤ 1944 року

” раз≥, коли платник податку маЇ право на застосуван­н¤ податковоњ соц≥альноњ п≥льги з двох ≥ б≥льше п≥дстав, податкова соц≥альна п≥льга застосовуЇтьс¤ один раз з п≥дстави, що передбачаЇ њњ найб≥льший розм≥р.

ѕодаткова соц≥альна п≥льга застосовуЇтьс¤ до нарахо­ваного м≥с¤чного доходу платнику податку у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати виключно за одним м≥сцем його на­рахуванн¤ (виплати). якщо платник податку Ї самозайн¤тою особою, податкова соц≥альна п≥льга щодо отрима­них нею доход≥в в≥д такоњ д≥¤льност≥ не застосовуЇтьс¤.

ѕодаткова соц≥альна п≥льга застосовуЇтьс¤ до доходу, отриманого платником податку ¤к зароб≥тна плата про­т¤гом зв≥тного податкового м≥с¤ц¤, ¤кщо його розм≥р не перевищуЇ суми м≥с¤чного м≥н≥мального прожитково­го р≥вн¤ дл¤ працездатноњ особи, встановленого на 1 с≥чн¤ зв≥тного податкового року, помноженоњ на 1,4 та округ­леноњ до найближчих 10 гривень.

ѕринципово новим моментом в механ≥зм≥ оподатку­ванн¤ ф≥зичних ос≥б Ї податковий кредит.

ѕодатковий кредит — це суми, на ¤к≥ щор≥чно дозвол¤Їтьс¤ зменшити оподатковуваний податком при­буток. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ календарного року, ¤кщо були витрати, ¤к≥ дозвол¤Їтьс¤ включати в податковий кре­дит, громад¤ни можуть подати декларац≥ю в податковий орган дл¤ в≥дшкодуванн¤ частини сплачених податк≥в. “ак≥ витрати повинн≥ бути обірунтован≥ документально: ф≥скальним, товарним чеком, касовим ордером, наклад­ною, будь-¤ким ≥ншим розрахунковим документом або договором, що ≥дентиф≥кують продавц¤ ≥ п≥дтверджують суму витрат. –озм≥р податкового кредиту не може пере­вищувати загальну суму оподатковуваного прибутку за в≥дпов≥дний р≥к.

«в≥тувати перед податковими органами будуть т≥ гро­мад¤ни, ¤к≥ претендують на податковий кредит, одержа­ли прибутки з-за кордону або не через податкових агент≥в.

¬≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасн≥сть ≥ правильн≥сть сплати прибуткового податку покладаЇтьс¤ на податкових аген­т≥в — орган≥зац≥њ, що зобов'¤зан≥ автоматично ст¤гувати податок з прибутк≥в, виплачуваних громад¤нами.

 

 

1.4. ≤нш≥ податки та збори, що сплачують с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства

 

” систем≥ оподаткуванн¤ с≥льськогосподарських товарови­робник≥в важливе м≥сце належить земельному податку. ÷ей податок встановлено «емельним кодексом ”крањни ≥ «аконом "ѕро плату за землю", прийн¤тим ¬ерховною –адою ”крањни « липн¤ 1992 р. ѕлата за землю справл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ зе­мельного податку або орендноњ плати, що визначаЇтьс¤ за­лежно в≥д ¤кост≥ та м≥сц¤ знаходженн¤ д≥л¤нки, виход¤чи з кадастровоњ оц≥нки земл≥.

«г≥дно з п. 7. 13 ст. 7 «акону ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1994 р. “ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств” (в редакц≥њ «акону в≥д 22 травн¤ 1997 р.) зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д оподаткуванн¤ прибуток новостворених фермерських господарств, отриманий в≥д њхньоњ господар­ськоњ д≥¤льност≥, строком на 3 роки, а у трудонедостатн≥х населе­них пунктах — 5 рок≥в.

—плата земельного податку фермерським господарством зд≥йсню­Їтьс¤ в≥дпов≥дно до положень «акону ”крањни в≥д 3 липн¤ 1992 р. “ѕро плату за землю” (в редакц≥њ «акону в≥д 19 вересн¤ 1996 р.). «а ст. 12 цього закону, новостворен≥ фермерськ≥ господарства зв≥льн¤­ютьс¤ в≥д плати за землю прот¤гом 3 рок≥в, а в трудонедостатн≥х населених пунктах — 5 рок≥в з часу передач≥ њм земельноњ д≥л¤нки у власн≥сть.  р≥м того, зг≥дно з ч. 2 даноњ статт≥ не справл¤Їтьс¤ плата за земл≥ фермерських господарств, зайн¤тих молодими сада­ми, ¤г≥дниками та виноградниками, до вступу њх у пору плодоно­шенн¤, а також г≥бридними насадженн¤ми, генофондовими колек­ц≥¤ми та розсадниками багатор≥чних плодових насаджень.

8.                      ѕодаток з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в в ”крањн≥ справл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро податок з власни­к≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в" в≥д 11 грудн¤ 1991 року в редакц≥њ «акону в≥д 18.02.1997 р. з≥ зм≥нами та доповненн¤ми.

ѕлатниками податку з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в (транс­портного податку) Ї юридичн≥ особи (резиденти та не­резиденти), а також ф≥зичн≥ особи (громад¤ни ”крањни, ≥ноземц≥ та особи без громад¤нства), ¤к≥ мають зареЇст­рован≥ на ”крањн≥ транспортн≥ засоби.

¬≥д сплати транспортного податку зв≥льн¤ютьс¤:

— п≥дприЇмства автомоб≥льного транспорту незалежно в≥д форм власност≥, що займаютьс¤ перевезенн¤м пасажи­р≥в, на ¤к≥ визначено тарифи оплати за проњзд;

— навчальн≥ заклади, ¤к≥ повн≥стю ф≥нансуютьс¤ з бюджету стосовно учбових транспортних засоб≥в;

— с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства в половинному розм≥­р≥ — за кол≥сн≥ трактори, автобуси та спецмашини дл¤ перевезенн¤ не менше 10 людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ќрган≥зац≥¤ оподаткуванн¤ п≥дприЇмств

2.1. ‘≥нансово-економ≥чна характеристика господарюючого суб’Їкта

 

“овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю _________________________засноване на баз≥ вид≥лених майнових пањв засновниками шл¤хом реорган≥зац≥њ  ____________________. јдреса товариства – 38124, ”крањна, ѕолтавська область,_____________________________________.

“овариство Ї п≥дприЇмством, утвореним на. засадах договору ф≥зичних ос≥б шл¤хом об'Їднанн¤ њх майнових пањв дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у с≥льському господарств≥.

 “овариство Ї самост≥йним господарюючим суб’Їктом, маЇ права юридичноњ особи; волод≥Ї в≥докремленим майном, в≥д свого ≥мен≥ набуваЇ майнов≥ та особист≥ немайнов≥ права, вступаЇ в зобов'¤занн¤, орендуЇ майно та землю, в≥дчужуЇ майно, зд≥йснюЇ будь-¤ку виробничу, комерц≥йну, посередницьку та ≥ншу господарську д≥¤льн≥сть, що не суперечить чинному законодавству ≥ його —татуту, з метою отриманн¤ прибутку.

≈фективн≥сть ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ ________________________залежить в≥д його майнового стану. ћайновий стан товариства характеризуЇтьс¤ складом, розм≥щенн¤м, структурою та динам≥кою актив≥в (майна) ≥ пасив≥в (власного кап≥талу ≥ зобов'¤зань).

–озгл¤немо джерела формуванн¤ майна __________________________(табл.2.1).

≤нформац≥¤ про на¤вн≥ у п≥дприЇмства ресурси та прийн¤т≥ ним зобов'¤занн¤ надана в баланс≥ (форма є1, ѕ(—)Ѕќ 2 "Ѕаланс", дадаток ј).

ƒан≥ таблиц≥ показують, що варт≥сть майна ______________________сформована за рахунок власних ф≥нансових ресурс≥в, в 2004 роц≥ складала 16181 тис.грн. або 96,9 %.

 

“аблиц¤ 2.1

ƒжерела формуванн¤ майна _____________________________”  за 2004-2006 рр. (станом на к≥нець року)

ѕоказник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	«м≥ни 2006 р.  (+,-) в≥д
				2004 р.	2005 р.
1. ƒжерела форму-ванн¤ майна, тис. грн. 1.1. ¬ласн≥ ф≥нансов≥ ресурси, тис.грн. - питома вага до вартост≥ майна,% 1.2. ѕозиков≥ ф≥нансов≥ ресурси, тис.грн.  - питома вага до вартост≥ майна,%	16705   16185   96,9   520   3,1	18628,3   17755,3   95,3   873   4,7	21142   18208   86,1   2934   13,9	+4437   +2023   -10,8   +2441   +10,8	+2513,7   +452,7   -9,2   +2061   +9,2

 

¬ 2005 роц≥ варт≥сть майна зростаЇ, зростають ≥ власн≥ ф≥нансов≥ ресурси але њх частка зменшуЇтьс¤ ≥ становить вже 95,3 %. ¬ 2006 роц≥ також спостер≥гаЇтьс¤ п≥двищенн¤ вартост≥ майна та власних ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ зб≥льшились в≥дпов≥дно на 4437 тис.грн. та 2023 тис.грн. пор≥вн¤но з 2004 роком. „астка власного кап≥талу в≥дпов≥дно склала  в 2006 роц≥ 86,1 %, що на 10,8 % менше минулого року.

¬арт≥сть позикових ф≥нансових ресурс≥в в 2004 роц≥ 520 тис. грн., що становить 3,1 % в загальн≥й вартост≥ майна. ¬ 2005 роц≥ вони зростають до 873 тис. грн., а њх частка в майн≥ зростаЇ до 4,7 % та 2006 роц≥ позиков≥ кошти знову п≥двищуютьс¤ на 2061 тис. грн. пор≥вн¤но з минулим роком, а њх питома вага зростаЇ до 13,9 %, що на 9,2 % б≥льше минулого року.

јнал≥з складу, структури ≥ динам≥ки актив≥в _____________________надано в таблиц≥ 2.2.

   “аблиц¤ 2.2

—труктура майна ___________________________” за 2004 – 2006 рр. (станом на к≥нець року)

є п/п	¬иди актив≥в	2004 р.		2005 р.		2006 р.		¬≥дхиленн¤ (+,-) в≥д 2005 р. в		“емп росту (пад≥нн¤), %
		сума, тис.грн.	питома вага, %	сума, тис.грн.	питома вага,  %	сума, тис.грн.	питома вага, %	сум≥, тис. грн.	струк-тур≥, %
1. 1.1. 2. 2.1.   2.1.1. 2.2. 2.2.1.   2.2.2.     2.2.3.     2.2.4.   3.	ћайно – всього Ќеоборотн≥ активи ќсновн≥ засоби ќборотн≥ активи ќборотн≥ виробнич≥ фонди ¬иробнич≥ запаси ‘онди об≥гу √отова продукц≥¤ ≥ товари ѕоточна деб≥торська заборгован≥сть √рошов≥ кошти ≥ поточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ ≤нш≥ оборотн≥ активи ¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в	16705 11394 11104 5311   4179 1630 1132   59     1063     10   -   -	100 68,2 66,5 31,8   25,0 9,8 6,8   0,4     6,4     0,06   -   -	18628,5 11675,8 11469,4 6952,5   5811,1 2109 1141,6   373,2     735,9     32,5   -   -	100 62,7 61,6 37,3   31,2 11,3 6,1   2,0     4,0     0,2   -   -	21142 12791 12578 8351   6151 1951 2202   389     1665     148   -   -	100 60,5 59,5 39,5   29,1 9,2 10,4   1,8     7,9     0,7   -   -	2513,5 1115,2 1108,6 1398,5   339,9 -158 1060,4   15,8     929,1     115,5   -   -	х -2,2 -2,1 2,2   -2,1 -2,1 4,3   -0,2     3,9     0,5 -   -	113,5 109,6 109,7 120,1   105,8 92,5 192,9   104,2     226,3     455,4   -   -

            

як бачимо, майно _________________________” прот¤гом анал≥зованого пер≥оду значно зб≥льшуЇтьс¤, що Ї позитивним моментом в д≥¤льност≥ товариства.

«ростанн¤ майна в 2006 роц≥ пор≥вн¤но з 2005 роком складаЇ 2513,5 тис. грн., що становить 13,5 % в≥дносно минулого року.

ћайно п≥дприЇмства складають необоротн≥ ≥ оборотн≥ активи.

¬арт≥сть необоротних актив≥в в 2006 роц≥ зростаЇ пор≥вн¤но з 2005 роком на 1115,2 тис. грн., а питома вага њх зростаЇ на 9,6 %. ¬ цей пер≥од вони становл¤ть 109,6 % в≥д р≥вн¤ 2005 року.

ќборотн≥ активи в 2006 роц≥ вищ≥ пор≥вн¤но з 2005 роком на 1398,5 тис. грн. ≥  становл¤ть 120,1 % в≥д р≥вн¤ 2005 року, що св≥дчить про њх зростанн¤. ќборотн≥ активи ________________________складаютьс¤ ≥з оборотних виробничих фонд≥в та фонд≥в об≥гу.

ќборотн≥ виробнич≥ фонди прот¤гом анал≥зованого пер≥оду мають тенденц≥ю до росту. “ак, в 2006 роц≥ варт≥сть оборотних виробничих фонд≥в п≥двищилас¤ пор≥вн¤но з 2005 роком на 339,9 тис. грн. ≥ склала   105,8 % в≥д р≥вн¤ 2005 року. ѓх питома вага пор≥вн¤но з минулим роком також п≥двищилась на 5,8 %

¬арт≥сть виробничих запас≥в прот¤гом анал≥зованого пер≥оду маЇ динам≥ку до зниженн¤. ¬ 2006 роц≥ вони зменшились пор≥вн¤но з 2005 роком на 158 тис. грн. або на 7,5 % в структур≥.

‘онди об≥гу  прот¤гом анал≥зованого пер≥оду зростають. “ак, за останн≥й р≥к вони зросли пор≥вн¤но з 2005 роком на 1060,4 тис. грн. ≥  склали 192,9 % в≥д р≥вн¤ минулого року. ‘онди об≥гу п≥дприЇмства - це поточна деб≥торська заборгован≥сть, грошов≥ кошти ≥ поточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ.

ѕоточна деб≥торська заборгован≥сть прот¤гом анал≥зованого пер≥оду п≥двищуЇтьс¤ на 929,1 тис. грн, що Ї негативним моментом в д≥¤льност≥ ___________________________

ўодо структури, то сл≥д в≥дзначити, що найб≥льшу частку в структур≥ майна ____________________складають необоротн≥ активи. „астка њх у майн≥ в 2005 роц≥ с¤гаЇ 62,7 %. ¬ 2006 роц≥ њх частка зменшилась на 2,2 %. “аку ж тенденц≥ю маЇ ≥ частка основних засоб≥в у майн≥ товариства.

ƒещо нижчу питому вагу становл¤ть оборотн≥ активи. “ак в 2006 роц≥ њх частка складаЇ 39,5 %, що на 2,2 % б≥льше в≥д р≥вн¤ минулого року. Ќайб≥льшою складовою частиною оборотних кошт≥в Ї оборотн≥ виробнич≥ фонди. ¬ 2006 роц≥ вони складають 29,1 % в≥д усього майна —“ќ¬ “¬оскоб≥йники”, що на 2,1 % менше в≥д р≥вн¤ минулого року.

ѕоказники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ________________________” за  2004-2006 роки наведено в табл. 2.3.

ѕоказники структури кап≥талу становл¤ть значенн¤, вищ≥ за нормативн≥. “ак, коеф≥ц≥Їнт автоном≥њ __________________________в 2006 роц≥ становить значенн¤ 0,861, що вище в≥д нормативного. ¬важаЇтьс¤, що при  умов≥ його значенн¤ ³ 0,5, ризик кредитор≥в Ї м≥н≥мальним, оск≥льки у цьому випадку зобов¢¤занн¤ п≥дприЇмства можуть бути виконан≥ за рахунок власних кошт≥в. „им вищий коеф≥ц≥Їнт автоном≥њ, тим б≥льш ф≥нансово ст≥йким ≥ незалежним в≥д кредитор≥в Ї п≥дприЇмство. –азом з тим, в≥н зменшуЇтьс¤ прот¤гом анал≥зованого пер≥оду. “ак, в 2006 роц≥ коеф≥ц≥Їнт автоном≥њ зменшивс¤ пор≥вн¤но з 2004 роком на 0,108 та пор≥вн¤но з 2005 роком на 0,092, що Ї негативним моментом.

  оеф≥ц≥Їнт концентрац≥њ залученого кап≥талу значно менше рекомендованого (<0,5), але маЇ тенденц≥ю до зростанн¤. ÷е св≥дчить про незначну питому вагу зобов¢¤зань в загальному розм≥р≥ пасив≥в ________________________¤ка зб≥льшуЇтьс¤ прот¤гом анал≥зованого пер≥оду. Ќайвищим це значенн¤ Ї в 2006 роц≥ – 0,096, що б≥льше в≥д р≥вн¤ 2004 року на 0,065 та 2005 року – на 0,018.

  оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн¤ в 2005 роц≥ нижче минулих рок≥в.

 

          “аблиц¤ 2.3

ѕоказники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ __________________________за 2004-2006 рр.

 

ѕоказники	–оки			¬≥дхиленн¤ (+,-) 2006 р. в≥д
	2004	2005	2006	2004 р.	2005 р.
ѕоказники структури кап≥талу  оеф≥ц≥Їнт автоном≥њ  оеф≥ц≥Їнт концентрац≥њ залученого кап≥талу  оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн¤  оеф≥ц≥Їнт ф≥нансового ризику  оеф≥ц≥Їнт довгострокового залученн¤ позикових кошт≥в ѕоказники стану оборотних актив≥в  оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного кап≥талу  оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ оборотних кошт≥в  оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ запас≥в  оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власних оборотних кошт≥в ѕоказники стану основного кап≥талу  оеф≥ц≥Їнт реальноњ вартост≥ майна  оеф≥ц≥Їнт реальноњ вартост≥ основних засоб≥в у майн≥  оеф≥ц≥Їнт накопиченн¤ амортизац≥њ  оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ оборотних ≥ необоротних актив≥в	0,969 0,031 31,125 0,032   0   0,296 0,902 1,13 0,002   0,915 0,665 0,426   0,466	0,953 0,047 20,338 0,049   0   0,342 0,874 0,983 0,005   0,928 0,616 0,434   0,595	0,861 0,096 8,952 0,112   0   0,298 0,649 0,828 0,027   0,886 0,595 0,431   0,653	-0,108 0,065 -22,173 0,080   0   0,002 -0,253 -0,302 0,025   -0,029 -0,070 0,005   0,187	-0,092 0,018 -11,386 0,063   0   -0,044 -0,225 -0,155 0,022   -0,042 -0,021 -0,003   0,058

 

¬≥н показуЇ, що в 2004 роц≥ на 1 грн. зобов¢¤зань припадало 31,125 грн. власного кап≥талу. ¬ 2005 роц≥ це значенн¤ зменшуЇтьс¤ ≥ становить вже 20,338 грн. ¬ 2006 роц≥ коеф≥ц≥Їнт зменшуЇтьс¤ пор≥вн¤но з 2004 роком на 22,173 ≥ пор≥вн¤но з 2005 роком на 11,386.

«меншенн¤ коеф≥ц≥Їнта ф≥нансуванн¤ п≥двищуЇ ф≥нансовий ризик ______________________________

–азом з тим коеф≥ц≥Їнт довгострокового залученн¤ позикових кошт≥в дор≥внюЇ 0, що пов¢¤зано з в≥дсутн≥стю у п≥дприЇмства прот¤гом анал≥зованого пер≥оду довгострокових зобов¢¤зань.

 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного кап≥талу показуЇ, ¤ка частина власного кап≥талу використовуЇтьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ поточноњ д≥¤льност≥. якщо в 2004 роц≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ поточноњ д≥¤льност≥ використовувалос¤ 29,6 % власних оборотних кошт≥в, то в 2005 роц≥ спостер≥гаЇтьс¤ њх зростанн¤ ≥ коеф≥ц≥Їнт  становить 0,342, в 2006 роц≥ в≥н падаЇ пор≥вн¤но з 2004 роком  на 0,044 ≥ складаЇ  0,298.

 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними коштами св≥дчить, що в оборотн≥ активи в 2004-2006 роках вкладено б≥льше 60% власного кап≥талу. Ќа¤вн≥сть у достатньому обс¤з≥ власних оборотних кошт≥в св≥дчить про здатн≥сть _________________________ самост≥йно ф≥нансувати свою поточну д≥¤льн≥сть. ѕитома вага оборотних актив≥в, ¤к≥ сформован≥ за рахунок власних оборотних кошт≥в ____________________________ в 2006 роц≥ зменшуЇтьс¤ пор≥вн¤но з 2004 та 2005 роками в≥дпов≥дно на 0,253 та 0,155.

 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ запас≥в показуЇ, що запа________________________ повн≥стю формуютьс¤  за рахунок власних оборотних актив≥в лише в 2004 роц≥. ¬ 2005 роц≥ на 1 грн. запас≥в припадаЇ 0,828 грн. власних кошт≥в.  ÷е менше на 0,302 пор≥вн¤но з 2004 роком та на 0,155 пор≥вн¤но з 2005 роком.

 оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного оборотного кап≥талу прот¤гом 2004-2006 рок≥в зростаЇ ≥ в 2006 роц≥ в≥н становить значенн¤ 0,027, що б≥льше в≥д минулих рок≥в в≥дпов≥дно на 0,025 та 0,022. ÷е св≥дчить про зростанн¤ в цей пер≥од питомоњ ваги грошових кошт≥в у загальному розм≥р≥ власних оборотних кошт≥в.

ўодо показник≥в стану основного кап≥талу, то сл≥д в≥дзначити значне зниженн¤ в 2006 роц≥ коеф≥ц≥Їнт≥в реальноњ вартост≥ майна та  основних засоб≥в у майн≥, що Ї негативним моментом. “ак, в 2006 роц≥ коеф≥ц≥Їнт реальноњ вартост≥ майна маЇ менше значенн¤ в≥д 2004 та 2005 рок≥в в≥дпов≥дно на 0,029 та 0,042. ÷е св≥дчить про зниженн¤ виробничого потенц≥алу ___________________________

 оеф≥ц≥Їнт накопиченн¤ амортизац≥њ прот¤гом 2004-2006 рок≥в  зростаЇ пор≥вн¤но з 2004 роком на 0,005 та зменшуЇтьс¤ пор≥вн¤но з 2005 роком на 0,003.  оеф≥ц≥Їнт амортизац≥њ досить великий, що св≥дчить про швидке стар≥нн¤ основних засоб≥в________________________

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ оборотних ≥ необоротних актив≥в маЇ тенденц≥ю до зростанн¤, що св≥дчить про б≥льш≥ темпи зростанн¤ оборотного кап≥талу __________________________ пор≥вн¤но з необоротними активами. ¬ 2006 роц≥ в≥н б≥льше в≥д розм≥ру 2004 та 2005 рок≥в в≥дпов≥дно на 0,187 та 0,058.

“аким чином, сл≥д в≥дзначити задов≥льний ф≥нансовий стан __________________________. ѕоказники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ в ц≥лому в≥дпов≥дають рекомендованим значенн¤м.

јнал≥з ф≥нансових результат≥в ≥ рентабельност≥ Ї одним ≥з найважлив≥ших напр¤мк≥в оц≥нки ефективност≥ виробничо-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

       ‘≥нансов≥ результати _______________________________” за  2004-2006 рр.  наведено у табл. 2.4.

ƒох≥д в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ ______________________________ за анал≥зований пер≥од зб≥льшуЇтьс¤

“ак в 2006 роц≥ в≥н б≥льш в≥д значенн¤ 2005 року на 260,7 ≥ складаЇ 9659 тис. грн.

 

 

“аблиц¤ 2.4.

‘≥нансов≥ результати  ___________________________________” за 2004-2006 рр

ѕоказники	2004 р.		2005 р.		2006 р.		¬≥дхиленн¤ (+,-) 2006 р. в≥д
							2004 р.		2005 р.
	сума, тис.грн	у % до вируч-ки	сумма, тис.грн	у % до вируч-ки	сума, тис. грн	у % до ви-руч-ки	в сум≥, тис.грн	у % до вируч-ки	в сум≥, тис.грн	у % до вируч-ки
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
ƒоход (виручка) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) „истий доход (виручка) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) ќперац≥йн≥ витрати у тому числ≥: а) соб≥варт≥сть реал≥зо-ваноњ продукц≥њ (това-р≥в, роб≥т, послуг) б) адм≥н≥стративн≥ ви-трати в) витрати на збут г) ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати ¬аловий прибуток (збиток)	8414     7516 8790       4896   232 39   1691   2620	100     89,3 104,5       58,2   2,8 0,5   20,1   31,1	9398,4     8272,8 12515,8       6040,3   285,3 98,6   1487,4   2232,5	100     88,0 133,2       64,3   3,0 1,0   15,8   23,8	9659     8717 12726       6788   249 12   1574   1929	100     90,2 131,8       70,3   2,6 0,1   16,3   20,0	260,7     444,2 210,2       747,7   -36,3 -86,6   86,6   -303,5	х     2,2 -1,4       6,0   -0,4 -0,9   0,5   -3,8	1245     1201 3936       1892   17,0 -27   -117   -701	х     0,9 27,3       12,1   -0,2 -0,4   -3,8   -11,1

 

 

  ѕродовженн¤ таблиц≥ 2.4.

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
ѕрибуток (збиток) в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥ ‘≥нансов≥ та ≥нвестиц≥йн≥ доходи ≤нш≥ доходи ‘≥нансов≥ та ≥нвестиц≥йн≥ витрати ≤нш≥ витрати ѕрибуток (збиток) в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ до оподаткуванн¤ ѕодаток на прибуток в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ ѕрибуток (збиток) в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ Ќадзвичайн≥ доходи Ќадзвичайн≥ витрати „истий прибуток (збиток)	1200   21 -   51 -     1170   -   1170 - -   1170	31,1   0,2 -   0,6 -     13,9   -   13,9 - -   13,9	1278,5   31 -   122,4 32,6     1154,5   -   1154,5 - -   1154,5	13,6   0,3 -   1,3 0,3     12,3   -   12,3 - -   12,3	879   71 41   198 17     776   -   776 - 485   291	9,1   0,7 0,4   2,0 0,2     8,0   -   8,0 - 5,0   3,0	-399,5   40 41   75,6 -15,6     -378,5   -   -378,5   485   -863,5	-4,5   0,4 0,4   0,7 -0,1     -4,3   -   -4,3   5,0   -9,3	-321   50 41   147 17     -394   -   -374   485   -879	-22,0   0,5 0,4   1,4 0,2     -5,9   -   -5,9   5,0   -10,9

 ¬ зв¢¤зку з цим зростаЇ ≥ чистий доход в≥д реал≥зац≥њ. ¬ 2006 роц≥ в≥н складаЇ 8717 тис. грн, що б≥льш пор≥вн¤но з 2005 роком на 444,2 тис. грн.

јле операц≥йн≥ витрати зростають в б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж доходи. “аким чином, можна в≥дзначити њх зростанн¤ в перерахунку на доходи. “ак, зростанн¤ витрат в 2006 роц≥ пор≥вн¤но з 2005 та 2004 роками в≥дпов≥дно становить 210,2 та 3936 тис. грн.

¬ операц≥йних витратах переважаЇ соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ та послуг, питома вага ¤коњ у виручц≥ в 2006 роц≥ становить 70,3 %. ѓњ сума зростаЇ пор≥вн¤но з 2005 роком на 747,7 тис. грн. ѕор≥вн¤но з 2004 роком зростанн¤ складаЇ 1892 тис. грн.

¬ 2004-2005 роках в≥дпов≥дно 2,8 % та 3,0 % складала питома вага адм≥н≥стративних витрат виручки ________________. ¬ 2006 роц≥ вона знизилась до 2,6 %.

«меншуютьс¤ на 86,6 тис. грн. пор≥вн¤но з 2005 роком ≥ витрати на збут.

¬ 2006 роц≥ валовий прибуток падаЇ пор≥вн¤но з минулими роками в≥дпов≥дно на 303,5 тис. грн. та 701 тис. грн. «ниженн¤ в структур≥ складаЇ в≥дпов≥дно 3,8 % та 11,1 %.

ѕрот¤гом анал≥зованого пер≥од_______________________ отримуЇ прибутки.

 ѕрибуток в 2006 роц≥ складаЇ 291 тис. грн., що менше в≥д попереднього року на 863,9 тис. грн. ÷е св≥дчить про зниженн¤ ефективност≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ _________________________ в 2006 роц≥.

¬ 2006 роц≥ _______________________ отримуЇ ф≥нансов≥  та ≥нвестиц≥йн≥ доходи та ≥нвестиц≥йн≥ витрати, ¤к≥ зросли пор≥вн¤но з 2005 роком.

“аким чином, ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть прот¤гом анал≥зованого пер≥оду Ї прибутковою, але негативн≥ моменти в д≥¤льност≥ товариства зумовлюють њх зниженн¤.

 

 

2.2. јнал≥з податк≥в ≥ збор≥в, сплачених п≥дприЇмством

 

________________________________ сплачуЇ ф≥ксований податок.

«г≥дно ≥з законодавством ф≥ксований с≥льськогоспо­дарський податок  — це податок, ¤кий не зм≥ню­Їтьс¤ прот¤гом визначеного «аконом терм≥ну ≥ справл¤­Їтьс¤ з одиниц≥ земельноњ площ≥.

√оловною особлив≥стю ‘—ѕ Ї те, що в≥н сплачуЇтьс¤ зам≥сть ц≥лоњ низки податк≥в, збор≥в та ≥нших платеж≥в. ¬≥н поЇднуЇ так≥ податки ≥ збори:

— податок на прибуток;

— плату (податок за землю);

— податок  з  власник≥в  транспортних   засоб≥в  та  ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в;

— зб≥р на геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету;

— зб≥р на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤;

— зб≥р на буд≥вництво, реконструкц≥ю, ремонт ≥ утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤ в ”крањн≥;

— зб≥р на обов'¤зкове пенс≥йне страхуванн¤;

— зб≥р до ƒержавного ≥нновац≥йного фонду;

— плату за придбанн¤ торгового патенту;

— зб≥р за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в;

— зб≥р до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи;

— комунальний податок.

“аким чином,____________________________” не сплачуЇ перерахован≥ податки.

–ешта податк≥в та збор≥в сплачуютьс¤ в пор¤дку, передбаченому законодавством (ѕƒ¬, акцизний зб≥р, мито, державне мито, тощо).

ќб'Їктом оподаткуванн¤ ________________________ Ї площа с≥льськогосподарських уг≥дь, переданих с≥льськогосподарському товаровиробнику у власн≥сть або наданих йому у користуванн¤, в тому числ≥ на умовах оренди. —тавка ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку з одного гектара с≥льськогосподарських уг≥дь __________________________ вста­новлюЇтьс¤ у в≥дсотках до њх грошовоњ оц≥нки, ¤ка проводить­с¤ в≥дпов≥дно до методики, затвердженоњ  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, у таких розм≥рах:

дл¤ р≥лл≥, с≥ножатей та пасовищ — 0,1;

дл¤ багатор≥чних насаджень — 0,03.

–озрахунок сум ‘—ѕ, п≥дписаний кер≥вником ≥ голов­ним бухгалтером та закр≥плений печаткою, подаЇтьс¤ до орган≥в державноњ податковоњ служби до 1 лютого поточного року. ƒо розрахунку додаЇтьс¤ вит¤г з державного земельного  адастру про склад земельних уг≥дь та њх грошову оц≥нку.

—плата податку у грошов≥й форм≥ проводитьс¤ що­м≥с¤ц¤ до 20 числа наступного за зв≥тним м≥с¤ц¤ у розм≥р≥ третини суми податку, визначеноњ за кожний квартал в≥д р≥чноњ суми податку, у таких розм≥рах: ≤ квартал — 10%, II квартал — 10%, III квартал — 50% , IV — 30% .

якщо ‘—ѕ сплачують зерном, то його поставл¤ють у терм≥ни, узгоджен≥ з районною держадм≥н≥страц≥Їю, але не п≥зн≥ше:

— 15 жовтн¤ — з продукц≥њ ранн≥х зернових культур;

— 1 грудн¤ — з продукц≥њ п≥зн≥х зернових та техн≥чних культур;

— останнього   дн¤   щом≥с¤ц¤   —   з   поставки   продукц≥њ тваринництва.

“аким чином, в умовах сезонного виробництва спец≥ал≥зований с≥льськогосподарський податок дозвол¤Ї ___________________________ продуктивно працювати.

 

 

 

 

 

¬исновки

 

ѕодатки за своњм економ≥чним зм≥стом в≥­дображають ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж державою ≥ платниками, що мають односто­ронн≥й характер — в≥д платник≥в податк≥в до держави.

« метою досл≥дженн¤ нарахуванн¤ ≥ сплати податк≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств нами проанал≥зована ф≥нансова д≥¤льн≥сть товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ______________________________ заснованого на баз≥ вид≥лених майнових пањв засновниками шл¤хом реорган≥зац≥њ _______________________________

ћайно _______________________ прот¤гом анал≥зованого пер≥оду значно зб≥льшуЇтьс¤, що Ї позитивним моментом в д≥¤льност≥ товариства. «ростанн¤ майна в 2006 роц≥ пор≥вн¤но з 2005 роком складаЇ 2513,5 тис. грн., що становить 13,5 % в≥дносно минулого року.

ћайно п≥дприЇмства складають необоротн≥ ≥ оборотн≥ активи.

¬арт≥сть майна ___________________________, сформована за рахунок власних ф≥нансових ресурс≥в, склала  в 2006 роц≥ 86,1 %, що на 10,8 % менше минулого року.

 оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними коштами св≥дчить, що в оборотн≥ активи в 2004-2006 роках вкладено б≥льше 60% власного кап≥талу. Ќа¤вн≥сть у достатньому обс¤з≥ власних оборотних кошт≥в св≥дчить про здатн≥сть _______________________ самост≥йно ф≥нансувати свою поточну д≥¤льн≥сть.

—л≥д в≥дзначити задов≥льний ф≥нансовий стан ________________________. ѕоказники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ в ц≥лому в≥дпов≥дають рекомендованим значенн¤м.

__________________ сплачуЇ ф≥ксований податок. ¬ зв’¤зку з цим ____________________ не Ї платником таких податк≥в ≥ збор≥в: податку на прибуток; плати (податку за землю); податку  з  власник≥в  транспортних   засоб≥в  та  ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в; збору на геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету; збору на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤; збору на буд≥вництво, реконструкц≥ю, ремонт ≥ утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤ в ”крањн≥; збору на обов'¤зкове пенс≥йне страхуванн¤; збору до ƒержавного ≥нновац≥йного фонду; плати за придбанн¤ торгового патенту; збору за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в; збору до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи; комунального податку.

Ќеспри¤тлива ситуац≥¤ на б≥льшост≥ п≥дприЇмств щодо показник≥в прибутку потребуЇ ч≥ткоњ систематизац≥њ п≥дход≥в до прийн¤тт¤ р≥шень стосовно управл≥нн¤ оподаткуванн¤м п≥дприЇмства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

—писок використаноњ л≥тератури

 

1.            √осподарський кодекс ”крањни станом на 25 кв≥тн¤ 2004 р. –’арк≥в: ќд≥сей, 2004 . –248 с.

2.            Ѕалабанов ».“. ќсновы финансового менеджмента. ”чебное пособие. – ћ.: «‘инансы и статистика», 2001.- 528 с.

3.            Ѕандурка ќ.ћ. та ≥н. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств: ѕ≥дручник.  - .: Ћиб≥дь, 1998. – 326 с.

4.            ¬асилик ќ.ƒ. “еор≥¤ ф≥нанс≥в: ѕ≥дручник. -  .: Ќ≤ќ—. - 2001. – 345 с.

5.             ≥рейцев √.√.  та ≥н. ‘≥нансовий менеджмент: Ќавч. пос≥бник. –  .: - ∆итомир: ∆≤“≤, 2001.- 432 с.

6.             рамаренко √.ќ., „орна ќ.™. ‘≥нансовий менеджмент —  .: ÷ентр навчальноњ л≥тератури, 2006.— 520 с.

7.            ћних ™. ¬., ‘еренц ≤. ƒ. ≈коном≥чний анал≥з: Ќавч. пос≥бник.— Ћьв≥в: "јрм≥¤ ”крањни", 2000.— 240 с.

8.            ќпар≥н ¬.ћ. ‘≥нанси (загальна теор≥¤): Ќавчальний пос≥бник. -  .:  Ќ≈”. - 2001. – 358 с.

9.            –оманенко ќ.–. ‘≥нанси: ѕ≥дручник. -  .: ÷ентр навчальноњ л≥тератури. - 2003. – 326 с.

10.        –усак Ќ.ј., –усак ¬.ј. ‘инансовый анализ субъекта хоз¤йствовани¤. – ћн.: ¬ысша¤ школа, 1997 . – 368 с.

11.        –уденко Ћ. ¬., ѕодольська ¬. ќ., яр≥ш ќ. ¬. јнал≥з ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. –  .; Ќћ÷ “”коопосв≥та”, 2000. – 422с.

12.        —авицка¤ √.¬. ≈коном≥чний анал≥з д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. –  .: «нанн¤, 2005. – 662 с.

13.        —вЇшн≥кова ћ. —тратег≥¤ управл≥нн¤ ф≥нансовою ст≥йк≥стю п≥дприЇмства // ‘≥нанси ”крањни. –2000. -є 11. –—.148-151.

14.        ‘≥нанси п≥дприЇмств. / «а ред. ј. ћ. ѕодерьог≥на.-  .:  Ќ≈”, 2000. – 384 с.

15.        ‘инансовый менеджмент / јвт. кол. под рук. ≈. —. —то¤новой. — ћ.: ѕерспектива, 1996.-656 с.

16.        ‘инансовый менеджмент / ѕод ред. акад. √. Ѕ. ѕол¤ка. — ћ.: ‘и­нансы, 1997.-518 с.

17.        ‘инансовый менеджмент / ѕод ред. д. з. н., проф., Ќ. ‘. —амсонова. — ћ.: ‘инансы, 1999.-495 с.