—ќЌяЎЌ» .
ѕЋјЌ
≤. ≤стор≥¤ виникненн¤ культури….............................................................2
≤≤. Ќародногосподарське значенн¤
культури............................................3
≤≤≤. Ѕотан≥чна характеристика
культури………………………………......5
≤V. Ѕ≥олог≥чна
характеристика
культури…………………………..……..8
V. “ехнолог≥¤
вирощуванн¤……………………………………………...10
VI. —орти
≥
г≥бриди……………………………………………………..….16
VII. ѕередовий досв≥д вирощуванн¤
культури…………………………...18
VIII.
≈коном≥ка……………………………………………………………....23
≤. ≤стор≥¤
виникненн¤ культури.
Ѕатьк≥вщиною сон¤шнику вважають
п≥вденно-зах≥дну частину ѕ≥вн≥чноњ јмерики, де й нин≥ ростуть дик≥ форми. ¬
–ос≥ю його завезли на початку
XVIII ст. ≥
тривалий час (понад 125 рок≥в) вирощували ¤к декоративну рослину ≥ з метою
одержанн¤ нас≥нн¤, ¤ке використовували ¤к ласощ≥ зам≥сть гор≥х≥в. ѕершу спробу
використати нас≥нн¤ сон¤шнику дл¤ отриманн¤ ол≥њ зробив у 1829р. житель слободи
ќлекс≥њвна ¬оронезькоњ губерн≥њ сел¤нин ƒ.—.Ѕокарьов. ¬≥дтод≥ й починаЇтьс¤
≥стор≥¤ окультуренн¤ дикого сон¤шнику, а безрозд≥льний пр≥оритет у формуванн≥
культурного високо ол≥йного сон¤шнику належить ученим колишнього —оюзу.
ќсобливо велика заслуга в його окультуренн≥ Ћ.ј.∆данова, ¬.—.ѕустовойта,
зусилл¤ми ¤ких ол≥йн≥сть нас≥нн¤ сон¤шнику вдалос¤ п≥двищити з 30-33 до 50-53 %
≥ при цьому створити високоврожайн≥, ст≥йк≥ проти шк≥дник≥в ≥ хвороб сорти. ƒо
багатьох держав св≥ту ол≥йний сон¤шник був завезений з колишнього —–—–.
“епер ол≥йний сон¤шник поширений на
вс≥х континентах земноњ кул≥. —в≥това площа його пос≥в≥в становить понад 14,5
млн га. Ќа великих площах його вис≥вають в ”крањн≥, —Ўј, итањ, “уреччин≥ та
багатьох ≥нших державах.
—ередн¤ врожайн≥сть сон¤шнику в
”крањн≥ в останн≥ роки становила
16-18 ц/га.
Ќайвища вона в господарствах, де сон¤шник вирощують за прогресивною
технолог≥Їю, - по 30 ц/га ≥ б≥льше, а в умовах зрощенн¤ –
38,7 – 40 ц/га.
≤≤. Ќародногосподарське значенн¤ культури.
—он¤шник – основна ол≥йна культура в
”крањн≥. ѕос≥вн≥ сон¤шнику в ”крањн≥ займають понад 2 млн га, що становить 96 %
площ≥ вс≥х ол≥йних культур. Ќайб≥льш≥ пос≥вн≥ площ≥ сон¤шнику в
ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонецьк≥й, «апорозьк≥й, ≥ровоградськ≥й, Ћуганськ≥й,
ћиколањвськ≥й, ќдеськ≥й, ’ерсонськ≥й ≥ ѕолтавськ≥й област¤х.
Ќас≥нн¤ його районованих сорт≥в ≥
г≥брид≥в м≥стить 50-52 % ол≥њ, а селекц≥йних – до 60 %. ѕор≥вн¤но з ≥ншими
ол≥йними культурами сон¤шник даЇ найб≥льший вих≥д ол≥њ з одиниц≥ площ≥ (750
кг/га в середньому по ”крањн≥).
—он¤шникову ол≥ю широко використовують
¤к продукт харчуванн¤ в натуральному вигл¤д≥. ’арчова ц≥нн≥сть њњ зумовлена
високим вм≥стом пол≥ ненасиченоњ жирноњ л≥нолевоњ кислоти (55 – 60 %).
—он¤шникову ол≥ю використовують в кул≥нар≥њ, хл≥бопеченн≥, дл¤ виготовленн¤
р≥зних кондитерських вироб≥в ≥ консерв≥в. —он¤шникову ол≥ю використовують також
при виготовленн≥ лак≥в, фарб, стеарину, л≥нолеуму, електроарматури, клейонки,
водонепроникних тканин тощо.
ѕоб≥чн≥ продукти переробки нас≥нн¤
сон¤шнику – макуха при пресуванн≥ ≥ шрот при екстрагуванн≥ (близько 35 % в≥д
маси нас≥нн¤) Ї ц≥нним концентрованим кормом дл¤ худоби.
Ћузга (вих≥д 16 - 22 % в≥д маси
нас≥нн¤) Ї сировиною дл¤ виробництва гексозного й пентозного цукру. ≤з
гексозного цукру виробл¤ють етиловий спирт ≥ кормов≥ др≥ждж≥, ≥з пентодного
–фурфурол, ¤кий використовують при виготовленн≥ пластмас, штучного волокна та
≥ншоњ продукц≥њ.
ошики сон¤шнику (вих≥д 56 – 60 % в≥д
маси нас≥нн¤) Ї ц≥нним кормом дл¤ тварин. ѓх добре поњдають в≥вц≥. « кошик≥в виробл¤ють
харчовий пектин, ¤кий використовуЇтьс¤ в кондитерськ≥й промисловост≥.
—он¤шник вирощують ≥ ¤к кормову
культуру. ¬≥н може дати до 600 ц/га ≥ б≥льше зеленоњ маси, ¤ку в чистому
вигл¤д≥ чи в сум≥шах з ≥ншими кормовими культурами використовують при
силосуванн≥. —илос ≥з сон¤шнику добре поњдаЇтьс¤ худобою.
—тебла сон¤шнику можна використовувати
дл¤ виготовленн¤ паперу, а поп≥л – ¤к добриво. ∆овт≥ пелюстки ¤зичкових кв≥ток
сон¤шнику використовують ¤к л≥ки у ф≥тотерап≥њ.
—он¤шник – чудова медоносна рослина. «
—≥ють сон¤шник також дл¤ створенн¤
кул≥с на парових пол¤х. як просапна культура в≥н спри¤Ї очищенню пол≥в в≥д
бур`¤н≥в.
якщо поле очищен≥ в≥д бур’¤н≥в
недостатньо, застосовують герб≥циди “рефлан, ѕрометрин, ƒуал. “рефлан знижуЇ
проростки однор≥чних злакових бур’¤н≥в ( проса кур¤чого, миш≥ю ) ≥ двос≥л≥
¤дольших (лободи б≥лоњ, щириц≥ б≥лоњ).
ѕ≥д д≥Їю сон¤чного випром≥нюванн¤
трефлан швидко розкладаЇтьс¤ тому його
треба одразу загортати в грунт. Ќорма трефлану
становить 1,25кг/га д.р. —т≥йки
проти трефлану бур’¤ни можна знищувати внесенн¤ у грунт сум≥ш≥
≥з
4кг прометрину
≥ 6кг/га трефлану розчиненим у 300л
води.
≤≤≤. Ѕотан≥чна характеристика культури.
—он¤шник належить до родини айстрових
(Asteraceae) роду Heliianthus. –озр≥зн¤ють два види сон¤шнику – культурний (Helianthus cultus Wenzl) ≥ дикорослий
(Helianthus ruderalis Wenzl). ” культурного сон¤шнику вид≥л¤ють два п≥двиди –
пос≥вний (subsp. sativus) ≥ декоративний (subsp. ornamentalis). ультурний
сон¤шник пос≥вний (польовий) – однор≥чна рослина. ор≥нь у нього стрижневий,
проникаЇ в грунт на глибину 2 –
—уцв≥тт¤ – кошик у вигл¤д≥ опуклого чи
плоского диска д≥аметром до
Ќа кв≥тколож≥ кошика розм≥щен≥ колами
трубчаст≥ двостатев≥ кв≥тки з пл≥вчастими прицв≥тниками, ¤к≥ зак≥нчуютьс¤ (при
достиганн≥) жорсткими зубц¤ми. ожна кв≥тка маЇ маточку з одногн≥здою нижньою
зав`¤ззю. ¬≥ночок п`¤тизубчастий в≥д св≥тло-жовтого до темно-оранжевого
кольору. “ичинок п`¤ть. ѓх нитки в≥льн≥, а пил¤ки зрослис¤ ≥ утворюють к≥льце.
ѕриймочка маточки дволопатева. «а спри¤тливих умов в одному кошику закладаЇтьс¤
1000 – 1200 кв≥ток. ≥льк≥сть њх р≥зко зменшуЇтьс¤ при зап≥зненн≥ з
прор≥дженн¤м загущених пос≥в≥в до утворенн¤ 3 – 5 пар справжн≥х листочк≥в у
середньоранн≥х ≥ 5 – 7 - у
середньоп≥зн≥х сорт≥в. —аме в цей пер≥од у сон¤шнику в≥дбуваЇтьс¤ диференц≥ац≥¤
точки росту на кв≥тков≥ бугорки, тобто закладаЇтьс¤ основа майбутнього
врожаю. “ому в цей пер≥од (2 – 3 тижн≥
п≥сл¤ по¤в сход≥в) потр≥бен особливо добрий догл¤д за рослинами.
“рубчаст≥ кв≥тки розкриваютьс¤ в
певн≥й посл≥довност≥ – в≥д перифер≥њ до центра кошика. ÷в≥т≥нн¤ одного кошика
триваЇ 8 – 10 дн≥в.
—он¤шник – рослина виключно
перехресного запиленн¤. ѕил¤ки його дозр≥ваЇть ран≥ше, н≥ж приймочки, що спри¤Ї
перехресному запиленню. ¬ польових умовах частина кв≥ток залишаЇтьс¤
незапл≥дненою, що призводить до пустозерност≥ та зниженн¤ врожаю нас≥нн¤. якщо
пустозерн≥ с≥м`¤нки зосереджен≥ в центр≥ кошика, це св≥дчить про нестачу в
грунт≥ води, коли в р≥зних м≥сц¤х кошика – про неповне запиленн¤ кв≥ток через
недостатнЇ використанн¤ бдж≥л. ѕустозерн≥сть можна значно знизити, ¤кщо на пос≥ви сон¤шнику вивозити
вулики.
ѕл≥д сон¤шнику – с≥м`¤нка з
дерев`¤нистою плодовою оболонкою (оплоднем), ¤ка не зростаЇтьс¤ з нас≥ниною.
Ќас≥нина (¤дро) вкрита тонкою прозорою оболонкою. ќболонка плода (лузга) вкрита
зверху еп≥дерм≥сом, забарвленн¤ ¤кого буваЇ б≥лого, чорного, с≥рого,
чорно-ф≥олетового, коричневого кольору та ≥н.
«а морфолог≥чними ознаками розр≥зн¤ють
три типи культурного сон¤шнику.
Ћузальний – маЇ товсте, високе стебло
(до
ќл≥йний – з пор≥вн¤но тонким стеблом
1,5 –
ћежеумок – рослина пром≥жноњ групи,
¤ка за окремими ознаками нагадуЇ лузальний або ол≥йний сон¤шник. «а висотою ≥
товщиною стебла, розм≥рами лист¤ ≥ кошик≥в межеумок под≥бний до лузального, а
за виповнен≥стю с≥м`¤нок – до ол≥йного сон¤шнику.
” розвитку сон¤шнику в≥д с≥вби до
повного достиганн¤ розр≥зн¤ють так≥ фази: сход≥в, першоњ пари справжн≥х
листк≥в, утворенн¤ кошика, цв≥т≥нн¤, достиганн¤. “ривал≥сть м≥ж фазних пер≥од≥в
у найпоширен≥шоњ середньостиглоњ групи сорт≥в (г≥брид≥в) сон¤шнику становить:
в≥д с≥вби до сход≥в 14 – 16 дн≥в, в≥д сход≥в до початку утворенн¤ кошика 37 –
43, в≥д початку утворенн¤ кошика до цв≥т≥нн¤ 27 – 30, а в≥д цв≥т≥нн¤ до
достиганн¤ 44 – 50 дн≥в. ” ранньостиглих форм м≥ж фазн≥ пер≥оди скорочуютьс¤, в
середньоп≥зн≥х – подовжуЇтьс¤.
ѕер≥од вегетац≥њ сорт≥в ≥ г≥брид≥в
сон¤шнику (в≥д с≥вби до достиганн¤ нас≥нн¤), ¤к≥ вирощуютьс¤ в ”крањн≥, триваЇ
в≥д 80 до 130 дн≥в.
” перший пер≥од розвитку (до утворенн¤
2 – 3 пар листк≥в) сон¤шник росте пор≥вн¤но пов≥льно. ¬ цей час головний
кор≥нь, що утворюЇтьс¤ ≥з зародкового кор≥нц¤, ≥нтенсивно росте углиб,
випереджаючи р≥ст стебла в 2,7 – 2,9 рази. ѕот≥м прир≥ст стебла зб≥льшуЇтьс¤,
дос¤гаючи максимуму (3 –
ѕочаток утворенн¤ кошика в≥дм≥чаЇтьс¤
у скоростиглих сорт≥в (г≥брид≥в) сон¤шнику у фаз≥ двох пар, в середньостиглих –
3 – 5 пар листк≥в. ÷в≥т≥нн¤ одного кошика триваЇ 8 – 10 дн≥в, а р≥ст – до його
пожовт≥нн¤. Ќай≥нтенсивн≥ше в≥н росте прот¤гом 8 – 10 дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤
цв≥т≥нн¤. Ќаливанн¤ с≥м`¤нок триваЇ 32 –
42 дн≥ п≥сл¤ запл≥дненн¤.
”добренн¤. «адано дв≥ с≥возм≥ни в
¤ких вирощують сон¤шник, попередником ¤вл¤Їтьс¤ со¤. ѕлоща зас≥ванн¤ в перш≥й
с≥возм≥н≥ становить 96,47га, а в друг≥й 96,04га. —он¤шник в с≥возм≥нах
розм≥щуЇтьс¤ в 10-х пол¤х. ќрган≥чн≥ добрива внос¤ть п≥д культуру ≥ њхн¤
к≥льк≥сть становить 30т/га в обох с≥возм≥нах, а м≥неральн≥ добрива внос¤ть п≥д
основний оброб≥ток розкидача –”ћ-5 в
агрегат≥ з тракторами ћ“«-82. ¬ перш≥й польов≥й с≥возм≥н≥ м≥неральних добрив не
використовують, а в друг≥й внос¤ть лише фосфор – 13,32кг/га д.р. ¬рожайн≥сть
сон¤шника при такому внесен≥ добрив становить 18ц/га.
IV. Ѕ≥олог≥чн≥ характеристика культури.
Ќас≥нн¤ сон¤шнику проростаЇ при
температур≥ 3 – 5 о—. ќптимальна температура проростанн¤ 20 о—. ѕри ц≥й
температур≥ сходи з`¤вл¤ютьс¤ на 7 – 8-й день. —ума активних температур в≥д
с≥вби до сход≥в становить 140 – 160 о—, а ефективних за вегетац≥ю – в≥д 1600 до
1800 о— дл¤ ранньостиглих ≥ в≥д 2000 до 2300 о— – дл¤ п≥зньостиглих сорт≥в.
” фаз≥ цв≥т≥нн¤ ≥ в наступний пер≥од
найспри¤тлив≥ша температура 25 –
27 о—. ѕ≥двищенн¤
температури до 30 о— ≥ вище негативно впливаЇ на рослини, а при 40 о—
припин¤Їтьс¤ фотосинтез. ¬есн¤н≥ заморозки до м≥нус 5 – 6 о— не завдають ≥стотноњ
шкоди рослинам, проте затримують ≥ послабл¤ють њх р≥ст, а ос≥нн≥ до м≥нус 3
о— спричин¤ють загибель рослин.
—он¤шник – посухост≥йка рослина.
оеф≥ц≥Їнт водоспоживанн¤ його значно вищий, н≥ж у багатьох ≥нших рослин, ≥
становить 450 – 570, може п≥двищуватись до 700. сон¤шник задовольн¤Ї потребу
у вод≥ завд¤ки розвинен≥й коринев≥й
систем≥, ¤ка проникаЇ в грунт. ѕроте це призводить до сильного висушуванн¤
грунту ≥ нестач≥ вологи в ньому дл¤ наступноњ культури с≥возм≥ни. «а пер≥од
вегетац≥њ сон¤шник використовуЇ в≥д 3000 до 6000 т води з
—он¤шник добре росте на родючих
аерованих грунтах. Ќайб≥льш придатними дл¤ нього Ї чорноземи суп≥щан≥ ≥
суглинков≥ з нейтральною (рЌ 6,7 – 7,2) або слабколужною реакц≥Їю ірунтового
розчину. Ќа цих грунтах, а в л≥состепових районах – ≥ на с≥рих л≥сових
розм≥щують основн≥ площ≥ пос≥в≥в в ”крањн≥. Ќа важких безструктурних грунтах
сон¤шник росте дуже пов≥льно, особливо в перший (ювен≥льний) пер≥од. “ут
потр≥бн≥ додатков≥ агротехн≥чн≥ заходи. ћалопридатн≥ дл¤ сон¤шнику також легк≥
п≥щан≥, солонцюват≥ й дуже кисл≥ грунти.
—он¤шник – св≥тлолюбна рослина.
«ат≥ненн¤ молодих рослин ≥ хмарна погода затримують њх р≥ст ≥ розвиток,
зумовлюють формуванн¤ на них др≥бного лист¤ ≥ малих кошик≥в, що знижуЇ
врожайн≥сть. —он¤шник належить до рослин короткого дн¤. ¬ м≥ру просуванн¤ на
п≥вн≥ч вегетац≥йний пер≥од його подовжуЇтьс¤.
—он¤шник – р≥д багатор≥чних ≥
однор≥чних трав’¤них рослин, чагарник≥в ≥ нап≥вчагарник≥в с≥мейства астрових,
основна ол≥йна культура. « однол≥тн≥х у культур≥ сон¤шник ол≥йний; з
багатор≥чних – топ≥намбур. —он¤шник кал≥форн≥йський, сон¤шник черешчатий,
сон¤шник шорсткуватий ≥ ≥н. – бур’¤нист≥
рослини. —он¤шник огурцепод≥бний, сон¤шник гостролистий – декоративн≥ рослини.
“ривалим добором був створений сон¤шник культурний.
V. “ехнолог≥¤ вирощуванн¤
ѕрактикою й досв≥дами доведено, що при пос≥в≥
великими нас≥нн¤ми першого класу зб≥льшуЇтьс¤ польова схож≥сть ≥ п≥двищуЇтьс¤
врожай у пор≥вн¤нн≥ з нас≥нн¤ми другого класу.
¬елике значенн¤ мають кал≥бруванн¤
нас≥нь (при квадратно-гн≥здовому способ≥ пос≥ву дл¤ вис≥ву заданого числа
нас≥нь у гн≥здо) ≥ передпос≥вне намочуванн¤ њх у розчин≥ марганцевокислого
кал≥ю. —емена витримують у ньому прот¤гом 14 годин, ретельно перем≥шуючи, пот≥м
просушують. Ќа
≈фективним заходом щодо впровадженн¤
нових сортов у виробництво Ї щор≥чне сортооновленн¤ нас≥нь, завд¤ки ¤кому
масличность товарних нас≥нь зр≥с до 42 -43 %, а заводський вих≥д масла зр≥с до
41 - 41,5 %.
ѕри вирощуванн≥ сорт≥в сон¤шнику
використовують кондиц≥йне нас≥нн¤ (рЌ 1
- 3), схож≥сть ¤кого не менша 87 %, чистота 98 % (≥з вм≥стом облущеного нас≥нн¤
– не б≥льше 2 %); г≥брид≥в (F1) – в≥дпов≥дно 85 та 98 % (≥з вм≥стом облущеного
нас≥нн¤ не б≥льше 3 %). ѕроти хвороб (≥рж≥, несправжньоњ борошнистоњ роси,
гнилей, фомозу та ≥н.) нас≥нн¤ протруюють, використовуючи поширений протруювач
“ћ“ƒ (
”мовою одержанн¤ високого врожаю
нас≥нн¤ Ї дотриманн¤ рекомендованоњ густоти пос≥ву ≥ р≥вном≥рне розм≥щенн¤
рослин на площ≥. ѕри ≥нтенсивн≥й технолог≥њ, коли густоту рослин регулюють не
прориванн¤м, а нормою вис≥ву, треба вис≥вати т≥льки високо кондиц≥йне нас≥нн¤.
ѕри регулюванн≥ с≥валки на норму
вис≥ву треба врахувати, що польова схож≥сть нас≥нн¤ буваЇ меншою за лабораторну
на 20 – 25 %, а п≥д час боронуванн¤ по сходах гине до 10 % рослин. “ому
страхова надбавка до норми вис≥ву маЇ становити 30 – 35 %.
¬ис≥вають нас≥нн¤ сон¤шнику пунктирним
способом з м≥жр¤дд¤ми
6 – 8см. ќдночасно з вис≥вом нас≥нн¤ внос¤ть ≥
фосфорн≥ добрива в доз≥ 12кг.д.р. на га.
ќброб≥ток грунту.
ќсновним в ус≥х зонах вирощуванн¤ сон¤шнику в ”крањн≥ Ї пол≥пшений з¤блевий
оброб≥ток. Ќа пол¤х, засм≥чених осотом та ≥ншими коренепаростковими бур`¤нами,
прийоми оброб≥тку в систем≥ пол≥пшеного з¤бу рекомендуЇтьс¤ чергувати так, щоб
домогтис¤ повного знищенн¤ бур`¤н≥в. ѕерше лущенн¤ провод¤ть п≥сл¤ збиранн¤
попередника (со¤) дисковими знар¤дд¤ми (Ћƒ√-10, Ѕƒ-10, Ѕƒ“-7) на глибину 6 –
ƒл¤ боротьби с осотом найефективн≥ше
поЇднувати передранков≥ розпушуванн¤ з використанн¤м герб≥цид≥в. ѕ≥сл¤
в≥дростанн¤ багатор≥чних бур`¤н≥в (не менш ¤к 5 – 6 листк≥в) пос≥ви обприскують
розчином герб≥циду ам≥нна с≥ль 2,4-ƒ (1,5 – 2,0 кг/га д.р.). ѕоЇднанн¤
оброб≥тку грунту за системою пол≥пшеного з¤бу ≥з застосуванн¤м герб≥цид≥в
забезпечуЇ загибель 94 % осоту рожевого ≥ 96 % березки польовоњ.
ѕри розм≥щенн≥ сон¤шнику п≥сл¤
зернових догл¤д за пос≥вами значно
ускладнюють однор≥чн≥ бур`¤ни. ƒл¤ знищенн¤ п≥зн≥х бур`¤н≥в застосовують
переважно грунтов≥ герб≥циди (гезагард 50,
треф- лан та ≥н.). ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що в посушливих умовах
застосуванн¤ трефлану недоц≥льне.
ѕри розм≥щенн≥ сон¤шнику п≥сл¤
просапаних культур, зокрема п≥сл¤ кукурудзи, з¤блевий оброб≥ток пол¤гаЇ у
дворазовому дискуванн≥ п≥сл¤ збиранн¤ попередник≥в. ” районах недостатнього
зволоженн¤ Ћ≥состепу поле орють не п≥зн≥ше другоњ половини вересн¤ – початку
жовтн¤.
” зон≥ достатнього зволоженн¤
наприк≥нц≥ липн¤ – на початку серпн¤ п≥сл¤ лущенн¤ дисковими лущильниками поле
орють плугами з передплужниками в агрегат≥ з котками ≥ боронами, щоб вир≥вн¤ти
поверхню грунту. Ќадал≥, в м≥ру зволоженн¤ опадами та проростанн¤ бур`¤н≥в,
провод¤ть культивац≥ю з одночасним боронуванн¤м. ƒодатковий оброб≥ток з¤бу
восени спри¤Ї очищенню грунту в≥д однор≥чних бур`¤н≥в ≥ вир≥внюванню поверхн≥
р≥лл≥.
«биранн¤ врожаю.
”рожайн≥сть сон¤шнику залежить в≥д строку збиранн¤, ¤кий визначають за ступенем
стиглост≥ та волог≥стю нас≥нн¤ (табл. 4.2.). «алежно в≥д погодних умов урожай
починають збирати через 7 – 10 дн≥в п≥сл¤ обробки пос≥в≥в хлоратом магн≥ю ≥
через 5 – 6 дн≥в – регланом. «а цей час на оброблених пол¤х волог≥сть нас≥нн¤
знижуЇтьс¤ до 12 – 15 %. «бирають сон¤шник у фаз≥ господарськоњ стиглост≥, коли
рослини з жовтими ≥ жовто-бурими кошиками в пос≥вах 12 – 16 :, а з бурими й
сухими – 85 – 88 %. ” —тепу починають збирати сон¤шник при середн≥й вологост≥
нас≥нн¤ 12 – 14 %, у Ћ≥состепу – 16 – 18 %.
√≥бриди достигають дружно, особливо п≥сл¤
обробки рослин десикантами. “ому збиранн¤ њх починають при вологост≥ нас≥нн¤ 17
– 19 %, а у вологу ос≥нь-20-22 %.
ƒес≥кац≥¤. ƒл¤ прискоренн¤ процесу дозр≥ванн¤
сон¤шника, скороченн¤ строк≥в збиранн¤ врожаю, одержанн¤ б≥льше сухих нас≥нь, а
також дл¤ зниженн¤ збитку, наносимого б≥лоњ й с≥ркою гнилизнами, застосовують
перезбиральне п≥дсушуванн¤, або десикацию, рослин за допомогою х≥м≥чних
препарат≥в використовують хлорат магн≥ю, реглон, ед≥л й њхньоњ сум≥ш≥ (табл.
4.3.)
“аблиц¤
4.3.
Ќорми витрат десикант≥в
|
ѕрепарат |
Ќорма витрати,
кг/га або л/га |
“ерм≥н почало
прибиранн¤, дн≥в п≥сл¤ обробки |
|
|
д≥ючоњ речовини |
препарата |
||
|
’лорат магн≥ю,
60%-ний р.п. |
12-18 |
20-30 |
7-10 |
|
–еглон,
20%-ний в.р. |
0,4-0,6 |
2-3 |
5-6 |
|
≈д≥л,
45%-ний в.р. |
0,9 |
2 |
5-6 |
|
—ум≥ш хлорату
магн≥ю з реглоном |
6+0,2 |
10+1 |
5-6 |
ѕрим≥тка: р.п .- розчинний порошок; в.р.- водний розчин
ѕос≥ви обробл¤ють десикантами
за допомогою ав≥ац≥њ. ¬итрата робочоњ р≥дини при цьому становить 100 л/га.
јктивн≥ше десиканти д≥ють при середньодобов≥й температур≥ пов≥тр¤ вище 13 – 14
о—. ѕ≥сл¤ оброб≥тку пос≥в≥в цими препаратами збиранн¤ починають залежно в≥д
погодних умов, що визначають ≥нтенсивн≥сть п≥дсушуванн¤ в строки, наведен≥ в
таблиц≥ 4.3.
ѕри використанн≥ десикац≥њ надто
важливо правильно визначити строк њњ проведенн¤. ѕередчасне обприскуванн¤
пос≥в≥в десикантами може ≥стотно знизити врожай, а зап≥знюванн¤ повн≥стю зн≥маЇ
ефект цього прийому. —трок проведенн¤ десикац≥њ встановлюють насамперед
виход¤чи з≥ стану сп≥лост≥ нас≥нь (њхньоњ вологост≥) з урахуванн¤м умов погоди,
ступен¤ розвитку хвороб, господарських можливостей.
≤нтенсивн≥сть п≥дсушуванн¤ нас≥нь
п≥сл¤ десикац≥њ залежить не т≥льки в≥д умов погоди, але й в≥д т≥Їњ вологост≥
нас≥нь, при ¤к≥й проведена ц¤ операц≥¤. ѕри вологост≥ 30 - 35 % нас≥нн¤
п≥дсихають пов≥льн≥ше, при 22 - 25 % -
швидше. ” звичайних умовах зниженн¤ вологост≥ нас≥нь до р≥вн¤ господарськоњ
сп≥лост≥ наступаЇ через 1 - 1,5 тижн¤. ѕ≥сл¤ цього обробленн¤ десикантами
пос≥ви сон¤шника повинн≥ бути прибран≥ прот¤гом 5 - 7 дн≥в. «ап≥знюванн¤ з≥
збиранн¤м таких пос≥в≥в приводить до б≥льших втрат через опаданн¤ нас≥нь на
корен≥ й сильному дробленн≥ при обмолот≥, тому що волог≥сть њх швидко
знижуЇтьс¤ до 8 - 10 % ≥ менш. ўоб уникнути цього, обробл¤ти десикантами
потр≥бно не вс≥ пос≥ви, а ¤кщо необх≥дно, обприскувати у два строки з
≥нтервалом 3 - 5 дн≥в залежно в≥д на¤вноњ збиральноњ техн≥ки.
ƒесикац≥ю пос≥в≥в сон¤шника
рекомендуЇтьс¤ проводити при вологост≥ нас≥нь 30 - 35 %, тобто у фазу
ф≥з≥олог≥чноњ сп≥лост≥. ’оча в ц≥й фаз≥ налив нас≥нь ще повн≥стю не завершений,
незначне зниженн¤ врожайност≥ компенсуЇтьс¤ прискоренн¤м строк≥в збиранн¤ на 10
- 12 дн≥в, скороченн¤м втрат нас≥нь на
0,1 - 0,2 т/га, збереженн¤м њхньоњ ¤кост≥. ѕри цьому значно знижуютьс¤ витрати
на п≥дроб≥ток ≥ суш≥нн¤ купи.
ѕри правильному застосуванн≥ десикант≥в њхн≥х
залишк≥в у нас≥нн¤х ≥ масл≥ не втримуЇтьс¤ або к≥льк≥сть препарат≥в в≥дпов≥даЇ
гранично припустимим концентрац≥¤м.
” випадках, коли сон¤шник вирощують
дл¤ одержанн¤ продукт≥в дит¤чого й д≥Їтичного харчуванн¤, десикац≥ю пос≥в≥в не
застосовують. “ак≥ пос≥ви розм≥щають у п≥вденних степних рег≥онах ≥з сухою й
теплою ос≥нню, де в застосуванн≥ десикант≥в немаЇ потреби.
«а 2 – 3 дн≥ до початку збиральних
роб≥т поле обкошують ≥ розбивають на заг≥нки, прокладають транспортн≥ й
розвантажувальн≥ маг≥страл≥.
ƒл¤ збиранн¤ використовують
зернозбиральн≥ комбайни — -5 „Ќива” ≥з спец≥альними пристро¤ми ѕ—ѕ-1,5ћ чи
34-103ј та ун≥версальними ѕ”Ќ-5 дл¤ подр≥бненн¤ ≥ розкиданн¤ стебел по полю.
омбайни ƒќЌ-1200 ≥ ƒќЌ-1500 обладнують пристро¤ми ѕ—ѕ-8 ≥ ѕ—ѕ-10. щоб нас≥нн¤
менше обрушувалось ≥ подр≥бнювалось, частоту обертанн¤ барабана на комбайнах
—Ќ-5 „Ќива” встановлюють на р≥вн≥ близько 300 об./хв..
ѕ≥сл¤ первинного очищенн¤ на агрегат≥
«ј¬-20 чи ≥нших комплексах треба додатково обробити на машинах вторинного й
остаточного очищенн¤ – —¬”-5, —ћ-4, а також на пневмосортувальних столах
ѕ——-2,5, Ѕѕ—”-3.
—ухе й очищене нас≥нн¤ кал≥брують, що
забезпечуЇ вис≥ванн¤ заданоњ к≥лькост≥ нас≥нин у р¤дки ≥ позбавл¤Ї в≥д
необх≥дност≥ проривати рослини. ƒл¤ тривалого збер≥ганн¤ пос≥вного нас≥нн¤
сон¤шнику його волог≥сть маЇ бути не б≥льшою 7 – 8 %.
ƒогл¤д за
пос≥вами. —л≥дом за пос≥вом грунт необх≥дно прикоткувати. ¬ажливим прийомом
догл¤ду за пос≥вами сон¤шнику Ї боронуванн¤ до ≥ п≥сл¤ по¤ви сход≥в. ƒосходове
боронуванн¤ провод¤ть середн≥ми боронами через 5 – 6 дн≥в п≥сл¤ с≥вби, коли
проростки сон¤шнику знаход¤тьс¤ на глибин≥, при ¤к≥й зуби борони њх не
пошкоджують, а бур`¤ни у фаз≥ „б≥лоњ
ниточки”.
ѕри похолоданн≥ п≥сл¤ с≥вби з`¤вленн¤
сход≥в сон¤шнику затримуЇтьс¤. ¬ так≥ роки дл¤ повн≥шого знищенн¤ бур`¤н≥в ≥
запоб≥ганн¤ утворенню грунтовоњ к≥рки провод¤ть дворазове боронуванн¤: перше –
через 5 – 6 дн≥в п≥сл¤ с≥вби, друге – за 3 – 4 дн≥ до по¤ви сход≥в. ƒруге
досходове боронуванн¤ («ќ–-07) можна зд≥йснювати, т≥льки коли проростки
сон¤шнику не пошкоджуютьс¤ зубами борони. ўоб запоб≥гти њх пошкодженню,
заглибленн¤ зуб≥в борони маЇ бути меншим за середню глибину зал¤ганн¤
проростк≥в на 0,5 –
ѕ≥сл¤ сходове боронуванн¤ сон¤шнику
провод¤ть у фаз≥ 2 – 3 пар справжн≥х листк≥в. якщо боронують пос≥ви у фаз≥
с≥м`¤доль, то пошкоджуЇтьс¤ ≥ загортаЇтьс¤ землею близько 17,5, а у фаз≥
утворенн¤ 2 – 3 пар листк≥в – 11 % рослин. Ѕоронувати поле п≥сл¤ по¤ви сход≥в
треба в день, коли зменшуЇтьс¤ в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ ≥ молод≥ рослини
стають не такими ламкими. Ѕоронувати пос≥ви сон¤шнику доц≥льно широкозахватними
агрегатами при сп≥лому грунт≥, щоб не допустити зайвого його ущ≥льненн¤ та
руйнуванн¤ структури. Ўвидк≥сть руху агрегату п≥д час досходового боронуванн¤ 6 –
VI. Cорти ≥ г≥бриди
¬ ”крањн≥ поширен≥ високоврожайн≥
селекц≥йн≥ сорти й г≥бриди сон¤шнику ≥з значним вм≥стом ол≥њ в нас≥нн≥, низькою
лузжист≥сть (22 – 27 %) та високою ст≥йк≥стю проти найб≥льш в≥домих рас вовчка,
шк≥дник≥в ≥ хвороб.
«а тривал≥стю вегетац≥йного пер≥оду сорти
(г≥бриди) сон¤шнику под≥л¤ють на середньостигл≥ (вегетац≥йний пер≥од 120 – 140
дн≥в), середньоранн≥ (110 - 130), ранньостигл≥ (100 - 120) ≥ скоростигл≥ (80 -
100). ¬ ”крањн≥ районованого понад 70 сорт≥в ≥ г≥брид≥в сон¤шнику.
ћайже вс≥ площ≥ його зас≥вають сортами
й г≥бридами ол≥йноњ групи. ƒо районованих сорт≥в ≥ г≥брид≥в сон¤шнику,
поширених у Ћ≥состепу ”крањни, належать: середньостигл≥ – «апор≥зький
кондитерський, раснодарський 885, ћ≥лут≥н, ’арк≥вський 3 та ≥н.; середньоранн≥
– аз≥о, ќдеський 123, —умчанин та ≥н.;
ранньостигл≥ – ќдеський 122, ќдеський 249, та ≥н.; скоростигл≥ – ќдеський 149,
«ав≥т, ’арк≥вський 49, ќбер≥г. Ќижче розгл¤немо де¤к≥ з них.
ћ≥лют≥н – за¤вник – “ќ¬ „јгроф≥рма „—ади
”крањни”.
ѕростий м≥ж л≥н≥йний г≥брид на
стерильн≥й основ≥.
√≥покотиль з антоц≥анованим
забарвленн¤м. —тебло пр¤мосто¤че, нерозгалужене, середньо опущене та
облиствнене. Ћисток великий, зелений, серцепод≥бний. јнтоц≥анове забарвленн¤
молодих листочк≥в в≥дсутнЇ. Ћисткова пластинка без блиску, пом≥рно горбкувата,
зубчики середнього розм≥ру, нерегул¤рн≥. ‘орма поперечного розр≥зу опукла,
крила в≥дсутн≥, кут розходженн¤ б≥чних жилок пр¤мий. ошик середнього розм≥ру,
опуклий, нап≥вповернений донизу. Ћисточк≥в обгортки багато, форма листочк≥в
видовжена, антоц≥анове забарвленн¤ в≥дсутнЇ. язичков≥ кв≥тки видовженоњ форми,
жовт≥; трубчаст≥ – жовт≥, без антоц≥ану. —≥м`¤нка середнього розм≥ру,
видовжено-¤йцепод≥бна, чорна, з с≥рими по кра¤х ≥ боках одночасно смужками.
ћаса 1000 нас≥нин –
√≥брид належить до групи
середньостиглих. —ередн¤ урожайн≥сть за роки випробуванн¤ становила 24,6 ц/га,
потенц≥йна – 41,5 ц/га.
¬м≥ст жиру – 50,6 – 51,1 %, б≥лка – 17
%, лушпинн≥сть – 23 %.
√≥брид ст≥йкий щодо вил¤ганн¤,
осипанн¤, посухи. ”раженн¤ хворобами та пошкодженн¤ ф≥тофагами незначне.
ќбер≥г – за¤вник – “ќ¬ “Ќезалежна
аграрна ≥ндустр≥¤” ѕ–. —коростиглий г≥брид, висота рослини –
¬м≥ст ол≥њ – 49-52 %. Ќе вил¤гав, вовчком ≥
гнил¤ми не уражавс¤.
«ав≥т – за¤вник – —елекц≥йно-генетичний
≥нститут ”јјЌ.
ѕотр≥бний г≥брид на стерильн≥й основ≥.
√≥покотиль без антоц≥анованого
забарвленн¤. —тебло слабко опущене, середньооблиствнене, заввишки до
јнтоц≥анова обл¤м≥вка молодих
листочк≥в в≥дсутн¤. Ћисткова пластинка без блиску, слабкогорбкувата,
губчаст≥сть середн¤, регул¤рна. ‘орма поперечного розр≥зу ув≥гнута, крила
в≥дсутн≥, кут розходженн¤ б≥чних жилок пр¤мий. ошик середнього розм≥ру,
плоский, повернений донизу.
Ћисточк≥в обгортки багато, антоц≥анове
забарвленн¤ в≥дсутнЇ, форма округла. язичков≥ кв≥тки видовженоњ форми, жовт≥;
трубчаст≥ – жовт≥, без антоц≥ану. —≥м`янки середнього розм≥ру,
видовжено-¤йцепод≥бноњ форми, чорн≥, без смужок. ћаса 1000 нас≥нин –
√≥брид належить до групи скоростиглих.
—ередн¤ урожайн≥сть за роки випробуванн¤ становила 20,6 – 21,5 ц/га, потенц≥йна
– 42,6 ц/га. ¬м≥ст жиру – 49,4 – 50,2 %, б≥лка – 16,9 – 18,5 %.
√≥брид в≥дносно ст≥йкий щодо ураженн¤
хворобами та пошкодженн¤ ф≥тофагами.
–екомендовано дл¤ Ћ≥состепу.
VII. ѕередовий досв≥д вирощуванн¤ культури.
ƒосл≥дженн¤ми б≥ох≥м≥чноњ лаборатор≥њ
¬сесоюзного науково-досл≥д-ницького ≥нституту ол≥йних культур встановлено, що в
к≥нц≥ дозр≥ванн¤ нас≥нн¤ м≥стить 75 – 82 %
фосфору в≥д загальноњ к≥лькост≥ його в рослин≥. ƒо 80 % фосфору в ¤др≥
с≥м'¤нок представлено ф≥тином - запасною речовиною, необх≥дним дл¤ живленн¤
зародка при проростанн≥ нас≥нн¤. ќсновну к≥льк≥сть фосфору ≥ кал≥¤ рослини
сон¤шнику споживають в пер≥од формуванн¤ ≥ наливанн¤ нас≥нн¤.
—он¤шник споживаЇ азоту в 2 рази,
фосфори в 3 ≥ кал≥й в 10 раз≥в б≥льше, н≥ж озима пшениц¤, ≥ б≥льше, н≥ж ≥нш≥
зернов≥ культури. “ому в≥н чуйний на внесенн¤ орган≥чних ≥ м≥неральних добрив.
¬несенн¤ гною, що перепр≥в, п≥д з¤б (15 – 20
т на 1 гa) п≥двищуЇ урожай нас≥нн¤ на
2 – 3 ц з 1 гa ≥ робить
спри¤т-ливий вплив на урожай подальших культур прот¤гом 4 – 5 рок≥в. ѕри сум≥сному внесенн≥ дози орган≥чних
≥ м≥неральних добрив наступн≥ (на 1 гa): гною, що перепр≥в – 10 – 12 т, гранульованого суперфосфату – 0,75 –
1 ц, сульфату амон≥¤ – 1 – 1,25 ц ≥
кал≥йноњ сол≥ – 1,25 ц. «а даними досл≥д≥в ¬Ќ»»ћ , суперфосфату (
‘осфор спри¤Ї могутн≥шому розвитку
кореневоњ системи, лист¤, зб≥льшуЇ число зачаткових кв≥ток в кошику, а також
майже удв≥ч≥ знижуЇ коеф≥ц≥Їнт, тран-сп≥руванн¤ (з 654 до 366).
ќсобливо важливо сум≥сне внесенн¤ ≥ правильне
поЇднанн¤ м≥неральних добрив.
ѕер≥од споживанн¤ живильних речовин у
сон¤шнику розт¤гнутий, тому п≥дгод≥вл¤ зб≥льшуЇ урожай в середньому на 2,5 –
4,5 ц з 1 гa. ѕри п≥дгод≥вл≥ внос¤ть (з розрахунку на 1 гa) 1 ц сульфату амон≥¤
≥ 0,75 ц кал≥йноњ сол≥, 2
– 3 гнойовоњ р≥доти, 2 – 3 ц пташин≥ посл≥ди, 3 – 4 ц золу. ƒобрива краще
вносити в р≥дкому вид≥ рослинопитател¤ми.
Ѕажано проводити дв≥ п≥дгод≥влю: першу
п≥сл¤ прор≥джуванн¤ рослин в кублах м≥сцевими добривами (пташиним посл≥дом,
гнойовою р≥дотою) або повним м≥неральним добривом на глибину 8 –
ќрган≥чн≥ добрива внос¤ть п≥д
попередню культуру, а м≥неральн≥ – п≥д основний оброб≥ток розкидачами –”ћ-5,
1–ћ√-4, –”ћ-8, –”ѕ-8 в агрегат≥ з тракторами ћ“«-80 ≥ “-150 . Ќа пол¤х, де
восени не вносили повних норм основного добрива, м≥неральне добриво внос¤ть
локально-стр≥чковим способом одночасно ≥з с≥вбою на в≥дстан≥ 6 –
ѕередпос≥вн≥ оброб≥ток грунту. ѕередпос≥вний
оброб≥ток грунту пол¤гаЇ у ранньому закритт≥ вологи й наступних культивац≥¤х (1
– 2). ѕри правильному застосуванн≥ пол≥пшеного з¤блевого оброб≥тку до весни
грунт не запливаЇ, залишаЇтьс¤ розпушеним, а поверхн¤ його – вир≥вн¤ною. ¬
цьому випадку в≥дпадаЇ потреба у двох весн¤них передпос≥вних культивац≥¤х. ”
посушливу весну зменшують к≥льк≥сть розпушувань, що спри¤Ї меншому висиханню
пос≥вного шару грунту. ѕередпос≥вну культивац≥ю доц≥льно поЇднувати ≥з с≥вбою.
Ќа чорноземах звичайних, важко
суглинкових, безструктурних ≥ солонцюватих грунтах, схильних до ущ≥льненн¤ ≥ утворенн¤
товстоњ к≥рки, а також на пол¤х, дуже засм≥чених коренепаростковими бур`¤нами ≥
п≥сл¤жнивними рештками, сл≥д застосовувати ≥нтенсивний передпос≥вний оброб≥ток
з¤бу (ранньовесн¤не боронуванн¤ ≥ дв≥ культивац≥њ).
ƒл¤ передпос≥вноњ культивац≥њ
культиватори комплектують ун≥версальними стр≥лчастими лапами з шириною захвату
270 ≥
якщо пол¤ очищен≥ в≥д бур`¤н≥в
недостатньо, застосовують герб≥циди треф лан (н≥тран, ол≥треф), прометрин
(селектин, гезагард-50), дуал. “реф лан знищуЇ проростки однор≥чних злакових
бур`¤н≥в (миш≥ю сизого та зеленого, проса кур¤чого) ≥ двос≥м`¤дольних (лободи
б≥лоњ, щириц≥ б≥лоњ, щириц≥ в≥д≥гнутоњ, кураю та ≥н.). п≥д д≥Їю сон¤чного
випром≥нюванн¤ треф лан швидко розкладаЇтьс¤, тому його треба одразу ж
загортати в грунт. Ќорма треф лану на легких грунтах становить 1,25 кг/га д.р.,
або 5 кг/га за препаратом, а на середн≥х ≥ важких – в≥дпов≥дно 1,5 ≥ 6 кг/га.
“ак≥ бур`¤ни, ¤к г≥рчиц¤ польова, амброз≥¤, не треба, пасл≥н, редька дика й
канатник, в≥дносно ст≥йк≥ проти треф лану. ¬они Ї ще й резерваторами гнилей
б≥лоњ та с≥роњ. ƒл¤ знищенн¤ цих бур`¤н≥в застосовують герб≥цид прометрин за
нормою 2 – 2,5 кг/га д.р., або 4 – 5 кг/га за препаратом. ѕрометрин ефективний
проти бур`¤н≥в у роки, коли достатньо
зволожений верхн≥й шар грунту. —т≥йк≥ проти трефлану бур`¤ни можна знищувати внесенн¤м у грунт
сум≥ш≥ з
«асм≥чен≥ пол¤ суц≥льно обприскують
розчинами герб≥цид≥в ≥ негайно загортають њх культиватором. ¬исокоњ
ефективност≥ треф лану дос¤гають т≥льки при ретельному перем≥шуванн≥ його з
грунтом у пос≥вному шар≥ на глибин≥
6 –
Ќа окультурених пол¤х краще вносити
розчин герб≥цид≥в смугами 30 –
¬ ”крањн≥ Ї необх≥дн≥ грунтово –
кл≥матичн≥ умови дл¤ вирощуванн¤
високопродуктивних сорт≥в сон¤шника з потенц≥алом урожайност≥ не менше
30-35ц/га. –озрахунки ≥ передовий досв≥д св≥дчать, що вирощувати сон¤шник
доц≥льно на площ≥ понад 150га. ÷е даЇ змогу впроваджувати ≥нтенсивну
технолог≥ю.
—пос≥б: строки п≥дготовки грунту п≥д
сон¤шник обирають дидерекц≥йовано
використовуючи одну з технолог≥й. ѕерша (традиц≥йна) передбачаЇ оранку з обертанн¤м скиби ≥ заорюванн¤ стерн≥, а
друга (ірунтозахисна)- розпушуванн¤ грунту ≥з збер≥ганн¤м стерн≥ на ≥нших
рослинних рештках, що захищають грунт в≥д водноњ ≥ в≥тровоњ ероз≥њ.
ѕ≥дб≥р машин ≥ знар¤дь залежить в≥д обраноњ технолог≥њ п≥дготовки
грунту.
«а першою з них, одразу п≥сл¤ збиранн¤
попередника (со¤) поле обробл¤ють зерновими лущильниками Ћƒ“- 20, або диповими боронами Ѕƒ“-10, Ѕƒ—-8,4. якщо поле засм≥чене
бур’¤нами, то њх обприскують герб≥цидом, а пот≥м обробл¤ють лем≥шними
лущильниками типу ѕѕЋ-10. ќрють на глибину 25-27см плугами. —он¤шник потребуЇ значного вм≥сту в
грунт≥ поживних речовин. ѓх внесенн¤ обчислюють сп≥вв≥дношенн¤м N:P2O5
:K2O ¤к 3:1:5. ѕроектована технолог≥¤
передбачаЇ внесенн¤ 0,9т/га м≥неральних та 30т/га орган≥чних добрив. ќрган≥чн≥
добрива краще вносити п≥д попередник машинами ѕ–“-16, ѕ–“-10, а м≥неральн≥ п≥д
з¤блену оранку, розкидачами ћ¬”-16. ¬несений ухил польових роб≥т починають ≥з
вир≥внюванн¤ з¤бу. –обочий розчин герб≥цид≥в готують безпосередньо перед
внесенн¤м за допомогою јѕ∆-12,—“ -5.
ѕрепарат внос¤ть перед с≥вбою сон¤шника,
одразу загортаючи грунт.
ƒан≥ ≥ досв≥д передових господарств
св≥дчать, що дл¤ цього рац≥онально використовувати агрегати на баз≥ трактор≥в
-701 або ’“«-17021, оприскувача ѕќћ-630, важкоњ типовоњ борони Ѕƒ“-7ј, або
культиватора типу —ѕ-4. ультиватори застосовують у посушливих умовах.
—≥ють сон¤шник усл≥д за передпос≥вною
культивац≥Їю с≥валками —”ѕЌ-12,
—”ѕЌ-8ј. —он¤шник даЇ найвищ≥ врожањ ¤кщо перед збиранн¤м густота сто¤нн¤ в
п≥вденному —тепу становить 30-35 тис/га, центральному 40-45, п≥вн≥чному 45-50,
Ћ≥состепу 50-55 тис/га. ¬раховуючи польову схож≥сть пошкодженн¤ рослин, нас≥нн¤ вис≥вають на 5-10% б≥льше рекомендованоњ
густоти. якщо п≥сл¤ пос≥ву ущ≥льненн¤ грунту значне, з’¤вл¤ютьс¤ сходи бур’¤ну,
провод¤ть м≥ж р¤дний оброб≥ток культиваторами –Ќ-8,4. ”раз≥ по¤ви
бур’¤н≥в, шк≥дник≥в та хвороб рослини
обробл¤ють герб≥цидами за допомогою ќѕ≤Ў2000-21,6. ” проектован≥й технолог≥њ
передбачено внесенн¤ страхового герб≥циду ‘юз≥лад —упер 1,2л/га.
„ерез 40-45 дн≥в п≥сл¤ масового цв≥т≥нн¤ та
вологост≥ нас≥нн¤ 25-30% пос≥ви обробл¤ють розчином дисканту (хлоратом магн≥ю
або –егконол) за допомогою ав≥ац≥њ.
«биранн¤ сон¤шнику доц≥льно розпочинати коли
волог≥сть становить 12-14%. –екомендовано сон¤шник вбирати з використанн¤м
зернозбиральних комбайн≥в типу — -5м
«Ќива» з пристро¤ми ѕ—ѕ-1,5м, подр≥бнювачами ѕ”Ќ-5,
автозч≥пкою јЌ-2ј
≥ причепом 2ѕ“—-4887Ѕ м≥стк≥стю 45м³.
ѕ≥сл¤ збиральну обробку товарного нас≥нн¤
рац≥ональн≥ше проводити на зерноочисно-сушильних машинах типу «—.
артопл¤
ѕлан
- ≤стор≥¤ виникненн¤ культури.
- народногосподарське значенн¤
культури.
- Ѕотан≥чна характеристика культури.
- Ѕ≥олог≥чна характеристика культури.
- “ехнолог≥¤ вирощуванн¤.
- —орти ≥ г≥бриди.
- ѕередовий досв≥д вирощуванн¤
культури.
- ≈коном≥ка.
1. ¬веденн¤
картопл≥ в культуру (спочатку шл¤хом експлуатац≥њ диких зарослей) було
розпочато приблизно 14тис¤ч рок≥в назад ≥нд≥анц¤ми ѕ≥вденноњ јмерики. ¬ ™вропу
(≤спан≥ю) завезена приблизно 1565року. ¬ подальшому культура розповсюдилась в
≤тал≥ю, Ѕельг≥ю, Ќ≥меччину, Ќ≥дерланди, ‘ранц≥ю, ¬еликобритан≥ю та ≥нш≥. ѕо¤ву
картопл≥ в –ос≥њ ¬≥льна економ≥чна сп≥лка пов’¤зала з ≥м’¤м ѕетра ≤, ¤кий в
к≥нц≥ ’V≤≤стол≥тт¤ м≥шок з нею над≥слав з √олланд≥њ. ѕочаток широкоњ культури
картопл≥ поклав наказ —енату в 1765 роц≥ та зав≥з ≥з-за кордону парт≥њ нас≥нноњ
картопл≥ роз≥славши по крањн≥. ќсобливо швидко почали зростати площ≥ п≥д
картоплю в 40в≥ роки ’≤’стол≥тт¤.
¬ –ос≥њ перш≥
згадки про картоплю в≥днос¤ть до ’V≤≤≤ стол≥тт¤. ўе в царюванн¤ ≥мператриц≥
јнни ≤оановни (1730-1740рр.) за столом принца Ѕирона картопл¤ вже з’¤вилась ¤к
смачна, але зовс≥м не р≥дк≥сна страва.
ѕро картоплю в
1742 роц≥ в „≈коном≥чних записках” згадував перший рос≥йський ≥сторик
¬.Ќ.“апищев. ƒругий рос≥йський ≥сторик —.ћ.—оловйов в ’≤≤≤ книз≥ „≤стор≥¤
–ос≥њ” описував по¤ву картопл≥.
„Ќастанова”,
видана в часи атерини ≤≤, пересл≥дувала ц≥ль допомагати широкому розповсюдженню
картопл≥ в крањн≥, так ¤к „между народа весьма мало его было”. «а „Ќастановою
про розмноженн¤” посл≥дувала „Ќастанова про збереженн¤ земл¤них ¤блук зимою” та
≥нш≥ рекомендац≥њ.
ќсобливо за
розповсюдженн¤ картопл≥ були обер-секретар —енату ≤.Ќ.™рмолаЇв ≥ президент
медичноњ колег≥њ ј.≤.„еркасов. ¬они ретельно збирали й документували вс≥
матер≥али. «авд¤ки њх старанн¤м зараз ми маЇмо б≥льше чи менше достов≥рн≥
в≥домост≥ про перш≥ кроки картопл≥ в –ос≥њ.
ѕрус≥¤ опередила
–ос≥ю в питанн≥ розвитку картопл≥, але й там розповсюдженн¤ картопл≥ також
проходило п≥д тиском корол¤ ‘р≥др≥ха ¬≥льгельма ≤≤. ƒ≥¤льн≥сть корол¤
в≥дображена на полотн≥ художника ¬артмюллера „ ороль везде”, де в≥н нав≥дуЇтьс¤
до б≥дних фермер≥в дл¤ перев≥рки розвитку картопл≥ в крањн≥.
¬ часи ѕавла
видаЇтьс¤ наказ, ¤кий зобов’¤зуЇ розповсюдженн¤ картопл≥ в колон≥стських
поселенн¤х.
ѕ≥сл¤ 6-го року
по в≥д’њзду Ѕолотова ≥з ѕетербурга пише своњ „ѕримечани¤ по картофелю”. Ѕагато
з цих рекомендац≥й по розмноженню картопл≥ не втратили своЇњ ц≥нност≥ й зараз.
ѕ≥сл¤ цього ≥нтерес до культури значно зр≥с та њњ вирощуванн¤ стало б≥льш
виг≥дн≥шим.
ƒо к≥нц¤ ’≤’
стол≥тт¤ народ в –ос≥њ вже не потр≥бно було примушувати вирощувати цю культуру,
вони сам≥ стали використовувати в≥льн≥ земл≥ дл¤ засадженн¤.
2. артопл¤ ¤к
продукт харчуванн¤ ≥ сировина дл¤ промисловост≥ - одна з важлив≥ших с/г
культур. Ѕульби њњ м≥ст¤ть в середньому близько 20% крохмалю та понад 2%
б≥лкових речовин, ¤к≥сть ¤ких б≥льша н≥ж в ≥нших с/г культур
Ќадзвичайно
велика ц≥нн≥сть картопл≥ ¤к джерела антицинготного в≥там≥ну — та в≥там≥н≥в
групи ¬, ¬1, ¬2, ¬6, кр≥м того в њњ бульбах м≥ст¤тьс¤ в≥там≥ни ј (каротин), ––1
та . Ќайбагатша на в≥там≥ни св≥жо викопана картопл¤. ” 250-350грамах св≥жоњ
вареноњ, особливо ранньоњ, м≥ститьс¤ добова потреба людини у в≥там≥н≥ —.
ѕродукти њњ переробки використовують у харчов≥й, кондитерськ≥й, х≥м≥чн≥й,
текстильн≥й, парфумерн≥й, шк≥р¤н≥й, лакофарбов≥й та ≥нших галуз¤х
промисловост≥.
артопл¤ маЇ
велике агроном≥чне значенн¤, вона кращий попередник зернових, бобових та ≥нших
культур.
3. артопл¤
(Solanum tuberosum ₤) належить до родини пасльонових. –озмножуЇтьс¤
вегетативно - бульбами, а також нас≥нн¤м.
оренева система
картопл≥, вирощеноњ з бульби, мичкувата. ќсновна маса корен≥в маЇ довжину
40-70см., на глибину проникаЇ 1,5-2метри. оренева система картопл≥, вирощеноњ
нас≥нн¤м, маЇ стрижневий кор≥нь з великою к≥льк≥стю кор≥нц≥в.
Ѕульби м≥ст¤ть
75-80% води ≥ 10-14% крохмалю. Ѕ≥лк≥в у бульб≥ небагато - до 3,5%, жиру -
0,2-0,8%, кл≥тковини - 0,5-2,7%, золи - близько 1%.
—тебло
трав’¤нисте, р≥зного розм≥ру ≥ форми, заввишки в≥д 45 до 70см. «а забарвленн¤м
воно може бути зеленим та п≥гментним.
Ћисток картопл≥
складаЇтьс¤ з центрального стрижн¤ ≥ сид¤чих на ньому складних
непарноперисторозс≥чених частинок. Ћистки залежно в≥д сорту мають забарвленн¤
в≥д темно – до св≥тло-зеленого, а ≥нод≥ з п≥гментованими жилками, завжди р≥зною
м≥рою опушен≥. в≥тки з≥бран≥ у суцв≥тт¤, що складаютьс¤ з 2-4 завитк≥в,
розм≥щених на довгому кв≥тконос≥. в≥тки п’¤т≥рного типу, складаЇтьс¤ з чашечки,
в≥ночка , пил¤к≥в ≥ маточки. „ашечка маЇ 5 чашолистк≥в, ¤к≥ зрослис¤ й
зак≥нчуютьс¤ загостреною верх≥вкою.
ѕл≥д – двогн≥зда
багатонас≥нна ¤года, част≥ше кул¤стоњ форми. ѕлоди утворюютьс¤ не на вс≥х
сортах картопл≥. Ќас≥нн¤ плоске, серцепод≥бне, св≥тло – жовте, за формою дуже
нагадуЇ нас≥нн¤ пом≥дор≥в, але значно менше (маса 1000 нас≥нин пом≥дор≥в – 3, а
картопл≥ – 0,5 – 06г).
4. артопл¤ -
культура досить вибаглива до кл≥мату, проте велика р≥зноман≥тн≥сть сорт≥в даЇ змогу
вирощувати њњ майже по вс≥й територ≥њ ”крањни.
–озр≥зн¤ють три
пер≥оди росту картопл≥. ” першому (в≥д по¤ви сход≥в до початку цв≥т≥нн¤)
зб≥льшуЇтьс¤ маса бадилл¤, у другому (початок цв≥т≥нн¤ - припиненн¤ росту
бадилл¤) най≥нтенсивн≥ше наростаЇ маса бульб. ” третьому (в≥д початку
припиненн¤ росту до в’¤ненн¤ бадилл¤) маса бульб наростаЇ менш ≥нтенсивно. ƒл¤
нормального росту, розвитку ≥ формуванн¤ високого врожаю рослини за
вегетац≥йний пер≥од повинн≥ одержати певну суму активних температур: дл¤ формуванн¤
врожаю ранньостиглих сорт≥в – 1000 -1400°—, п≥зньостиглих – 1400 - 1600°—.
артопл¤ чутлива
до низьких температур. артоплинн¤ може пошкоджуватись уже при -1°—, але згодом
здатне в≥дрости.
артопл¤ –
св≥тлолюбива рослина, при зменшенн≥ осв≥тленн¤ стебло вит¤гуЇтьс¤ ≥ гальмуЇтьс¤
бульбоутворенн¤.
ƒо вологост≥
ірунту й пов≥тр¤ картопл¤ дуже вибаглива. якщо на початку розвитку рослини
досить добре витримують посушливу погоду, то перед цв≥т≥нн¤м потреба у волоз≥
значно зб≥льшуЇтьс¤. ¬ середньому за вегетац≥ю картопл¤ потребуЇ 220 – 260мм
атмосферних опад≥в.
Ѕульби починають
проростати за температури 8-10°—. артопл¤ не витримуЇ низькоњ температури ≥ за
- 1-2°— гине. Ќайкраще рослини ростуть за температури 20°—, бульби - 15-18°—.
артопл¤ -
культура досить вибаглива до на¤вност≥ у ірунт≥ вологи. ѕроте за надм≥рноњ
вологи, пог≥ршуЇтьс¤ пов≥тр¤ний режим грунту ≥ бульби загнивають. ѕрот¤гом
вегетац≥йного пер≥оду потреба рослин у волоз≥ зм≥нюЇтьс¤.
артопл¤, кр≥м
того, досить вибаглива до родючост≥ грунту. Ќайпридатн≥ш≥ дл¤ вирощуванн¤
середньо зв’¤зн≥, суп≥щан≥, суглинков≥ ірунти.
5. √либока
з¤блева оранка створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку бульб. ” л≥состепових (на
чорноземах) районах глибину оранки зб≥льшують до 25-27см.
ормова
с≥возм≥на.
ѕоле є3
ультура –
картопл¤.
ѕлоща пол¤ –
”рожайн≥сть – 200
ц/га.
ѕопередник –
багатор≥чн≥ трави на с≥но.
ѕлоща пол¤ –
”рожайн≥сть – 50
ц/га.
ќптимальн≥ норми
орган≥чних добрив дл¤ багатор≥чних трав на с≥но 30 т/га. ќброб≥ток навесн≥
пол¤гаЇ в боронуванн≥ в 1-2 сл≥ди дл¤ закритт¤ вологи ≥ наступн≥й культивац≥њ,
коли грунт трохи п≥дсохне на глибину 12-15см. з одночасним боронуванн¤м. ѕеред
сад≥нн¤м картопл≥ провод¤ть другу глибоку культивац≥ю.
ƒл¤ боротьби з
бур’¤нами на пос≥вах картопл≥ застосовують герб≥циди. Ќавесн≥ дл¤ зниженн¤
однор≥чних бур’¤н≥в у пер≥од в≥д сад≥нн¤ до по¤ви сход≥в застосовують ‘ронт’Їр
900 – 1,1 – 1,7 кг/га. ¬нос¤ть до з’¤вленн¤ сход≥в ≥ загортають у грунт
культиваторами в агрегат≥ з боронами. ƒл¤ внесенн¤ герб≥цид≥в використовують
штанговий обприскувач ќѕ≤Ў – 15, ¤кий агрегатуЇ з трактором ћ“« – 80.
артопл¤ добре
реагуЇ на внесенн¤ добрив. ќрган≥чн≥ добрива в≥д≥грають особливу роль у
п≥двищенн≥ врожайност≥ картопл≥, оск≥льки м≥ст¤ть вс≥ основн≥ елементи живленн¤
дл¤ рослин. Ќайефективн≥шим Ї гн≥й (ми вносимо на пол≥ 30т.), ¤кий
м≥нерал≥зуЇтьс¤ поступово, що даЇ змогу забезпечувати рослини поживними
речовинами. јзотн≥ добрива спри¤ють зб≥льшенню к≥лькост≥ великих бульб в урожањ
до 10-12%. ‘осфорн≥ - стимулюють р≥ст картопл≥. ал≥йн≥ - спри¤ють кращому
розвитку вегетативноњ маси, стимулюЇ утворенн¤ крохмалю в бульбах.
артоплю перед
сад≥нн¤м сортують, видал¤ють ус≥ хвор≥ та пошкоджен≥ хворобами бульби. ѕеред
сад≥нн¤м бульби протруюють в≥таваксом – 2000 (2 кг/т). ƒл¤ збиранн¤ використовують
списан≥ ≥ переобладнан≥ картоплезбиральн≥ комбайни типу ≈ – 668. ал≥брують
бульби на сортувальних пунктах —ѕ-15Ѕ. «астосовують пророщенн¤ бульб, ¤ке
розпочинають за 3-4 тижн≥ до сад≥нн¤. ѕ≥сл¤ сад≥нн¤ пророщених бульб коренева
система на них розвиваЇтьс¤ швидко ≥ молод≥ рослини ще до по¤ви сход≥в
засвоюють поживн≥ речовини.
ƒл¤ сад≥нн¤
використовують картоплесаджалки —ћ-4 за допомогою ¤ких картоплю загортають п≥д
час сад≥нн¤ на 6-8см. нижче поверхн≥ гребен¤, висота ¤ких 14-16см.
–озпушуванн¤
м≥жр¤дь пол≥пшуЇ аерац≥ю грунту ≥ знищуЇ бур’¤ни. „ерез 5-7 д≥б до по¤ви сход≥в
провод¤ть ще 2 розпушуванн¤ з п≥дгортанн¤м.
«бирають картоплю
в к≥нц≥ серпн¤ - середина вересн¤ (настанн¤ стиглост≥) дл¤ цього використовують
ротац≥йну косарку-подр≥бнювач »–-1,5 та за допомогою картоплезбирального
комбайну ”-2ј, картоплекопача “Ќ-3Ѕ. ѕ≥сл¤ збиранн¤ сортують на
сортувальному пункт≥ —ѕ-15Ѕ. ¬≥дсортовану картоплю в≥двоз¤ть на загот≥вельн≥
пункти або закладають у бурти.
«аходами догл¤ду
за пос≥вами створюють оптимальн≥ умови дл¤ росту картопл≥ та збиранн¤ врожаю.
ƒо них належать боротьба з бур’¤нами, розпушуванн¤ грунту ≥ утворенн¤
р≥вном≥рно пухких, добре сформованих гребен≥в.
ƒл¤ догл¤ду за
пос≥вами використовують культиватор –Ќ – 4,2, обладнаний с≥тчастими або ротац≥йними
боронами. ƒл¤ до сходових оброб≥тк≥в на кожний гр¤д≥ль культиватора
встановлюють по два долота ≥ стр≥лчату лапу по центру м≥жр¤дь. √либина першого оброб≥тку –
ѕ≥сл¤ з’¤вленн¤
сход≥в провод¤ть 2 оброб≥тки. ≈фективним у боротьб≥ з бур’¤нами Ї п≥дгортанн¤.
«а достатньоњ вологост≥ грунту рослини п≥дгортають глибоко, недостатньоњ
вологост≥ грунту рослини п≥дгортають м≥лко. ƒл¤ п≥дгортанн¤ застосовують
культиватори, обладнан≥ лапами - п≥дгортальниками або дисковими
п≥дгортальниками в агрегат≥ з ротац≥йною бороною Ѕ–” – 0,7, в ¤коњ зн≥мають
цил≥ндричну частину, ¤ка агрегатуЇ з трактором ћ“« – 80. ќстаточно п≥дгортають
рослини у фаз≥ рогатку бутон≥зац≥њ( при њх висот≥ 20 – 25см).
6. Ѕород¤нська
рожева - столовий урожайний сорт. ¬м≥ст крохмалю 15%. —маков≥ ¤кост≥ висок≥ -
4,2бали.
ћавка - створений
схрещуванн¤м сорт≥в јпта та арпатський. ¬м≥ст крохмалю 16,8-20%. —маков≥
¤кост≥ висок≥ - 4,3-4,4бали. «бер≥гаЇтьс¤ добре.
Ќевська -
високоврожайний сорт. ¬м≥ст крохмалю 12,1%. «бер≥гаЇтьс¤ добре.
—в≥танок
ињвський - високоврожайний сорт, смаков≥ ¤кост≥ висок≥ - 4,2-4,9бали. ¬м≥ст
крохмалю 15,1-20%. «бер≥гаЇтьс¤ добре.
«арево -
високоврожайний, ун≥версального призначенн¤ сорт. ¬м≥ст цукру 19,8-22,9%.
—маков≥ ¤кост≥ висок≥ - 5бал≥в. «бер≥гаЇтьс¤ добре.
7. ≤нтенсивна
технолог≥¤ вирощуванн¤ картопл≥ розроблена ≥нститутом картопл¤рства ”јјЌ.
артопл¤рство в
”крањн≥ розвиваЇтьс¤ в напр¤м≥ концентрац≥њ пос≥в≥в у спри¤тливих дл¤ ц≥Їњ
культури грунтово-кл≥матичних зонах, а також навколо великих м≥ст ≥ промислових
центр≥в.
≤нтенсивна
технолог≥¤ вирощуванн¤ передбачаЇ високий р≥вень агротехн≥ки, механ≥зац≥њ та
орган≥зац≥њ прац≥ ≥ ¤к результат - отриманн¤ 300ц/га картопл≥ з найменшими
затратами кошт≥в ≥ часу на 1ц продукц≥њ.
ѕ≥сл¤ збиранн¤
озимоњ пшениц≥ стерню лущать на глибину 6-8см. Ќа засм≥чених пир≥Їм площах
внос¤ть “’ј з розрахунку 25-30кг/га ≥ через 2-3 тижн≥ провод¤ть повторне
лущенн¤ лем≥шниками лущильниками. ѕ≥д з¤блеву оранку внос¤ть 50-60т/га
орган≥чних добрив. Ќа ірунтах з глибоким гумусним шаром з¤блеву оранку
провод¤ть на глибину 25-30см. ѕеред сад≥нн¤м картопл≥ грунт розпушують на
глибину 16-18см культиваторами в агрегат≥ з боронами.
ƒл¤ сад≥нн¤
використовують кал≥брован≥ середн≥ за розм≥ром бульби (50-
” посушлив≥ роки
на пос≥вах картопл≥ провод¤ть 3-6 полив≥в з поливною нормою 350-550м³/га
води. Ќайефективн≥шим способом зрошуванн¤ Ї дощуванн¤.
Ќауков≥
досл≥дженн¤ показали, що при вирощуванн≥ високих урожањв картопл≥ треба
дотримуватис¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни, тобто вчасно виконувати вс≥ операц≥њ
технолог≥чного процесу, що даЇ змогу з≥брати на 20-30 % б≥льше продукц≥њ з
одиниц≥ площ≥, а продуктивн≥сть зб≥льшити на 15-20 %.
8. «а зв≥тний
пер≥од на ринку картопл≥ спостер≥галис¤ р≥зноспр¤мован≥ тенденц≥њ, а формуванн¤
ц≥н напр¤му залежало в≥д к≥лькост≥ пропозиц≥й на ринку.
ѕродавц≥, ¤к≥
зд≥йснюють продаж≥ за максимальними ц≥нами були змушен≥ њх знижувати, тому що в
умовах загальноњ насиченост≥ ринку пропозиц≥¤ми попиту њх продукц≥¤ не мала. ”
той же час ≥нтерес до продукц≥њ за середн≥ми та м≥н≥мальними ц≥нами був досить
високим через що в р¤д≥ випадк≥в м≥н≥мальн≥ ц≥ни коректувалис¤ у б≥к
зб≥льшенн¤.
ѕеред багатьма
виробниками досить гостро сто¤ла проблема нас≥нноњ картопл≥, тому що, з≥ сл≥в
фах≥вц≥в, значна частина ц≥Їњ продукц≥њ постраждала в≥д заморозк≥в.
ќптов≥ ц≥ни на
картоплю станом на 24.02.06
|
ѕолтава |
м≥н≥мальн≥ |
максимальн≥ |
середн≥ |
|
2 (0) |
2,2 (+0,2) |
2,1 (+0,1) |
ѕереробка картопл≥:
ƒовжина бульб 50мм. ¬м≥ст сухоњ речовини 20 - 24%, питома вага 720кг/м 3. ¬м≥ст
в≥дновлюючих цукр≥в 0,5%. —орти, ¤к≥ використовуютьс¤: јгр≥¤, ¬≥ктор≥¤,
јстер≥кс, ѕрем’Їр.
ќптимальна
густота сад≥нн¤ дл¤ ранньостиглих – 60 – 70, середньостиглих та середньоп≥зн≥х
сорт≥в – 55 – 60 тис/га бульб. Ќорма витрати нас≥нних бульб на 1га становить
3,5 – 4т.
VIII. ≈коном≥ка.
ƒл¤ визначенн¤ економ≥чноњ
ефективност≥ потр≥бно п≥драхувати валовий прибуток (¬ѕ). ƒл¤ цього
використовуЇм формулу:
¬ѕ = ” * ¬
де ¬ѕ – валовий
прибуток, грн./га
” – урожай культури, ц/га
¬ – варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ, грн.
¬ѕ = 18 *
95 = 1710 грн./га
„истий прибуток, обчислюЇтьс¤ за
формулою:
„ѕ = ¬ѕ – «¬
де „ѕ – чистий
прибуток
¬ѕ – валовий прибуток, грн./га
«¬ – загально-виробнич≥ витрати, грн.
„ѕ = 1710 – 1250 = 460 грн.
–озрахуЇмо р≥вень рентабельност≥, ¤кий
Ї процентним сп≥вв≥дношенн¤м чистого прибутку ≥ загально-виробничих витрат:
– = („ѕ / «¬) * 100
де – – р≥вень
рентабельност≥, %
„ѕ – чистий прибуток, грн..
«¬ – загально-виробнич≥ витрати, грн.
– = (460 / 1250) * 100 = 36,8 %
÷укровий бур¤к
ѕЋјЌ
1.≤стор≥¤ розвитку культури.
2.Ќародногосподарське значенн¤ культури.
3.Ѕотан≥чна характеристика культури.
4.Ѕ≥олог≥чна характеристика культури.
5.“ехнолог≥¤ вирощуванн¤.
6.—орти ≥ г≥бриди.
7.ѕередовий досв≥д вирощуванн¤ культури.
8.≈коном≥ка.
1.ƒикий бур¤к використовували в њжу з
давн≥х час≥в. ¬ I-II тис¤чол≥тт≥ до н. е. був введений в культуру на островах
—ередземного мор¤ ¤к л≥карська та овочева культура.
ƒо початку н. е. з`¤вились культурн≥ форми
звичайного коренепл≥дного бур¤ку ≥ в X-XI стол≥тт≥ вони були в≥дом≥ в ињвськ≥й
–ус≥; в XIII-XIV стол≥тт≥ – в крањнах «ах≥дноњ ™вропи. ¬ XVI-XVII стол≥тт≥
виникла њх класиф≥кац≥¤ на столов≥ та кормов≥ форми; в XVIII стол≥тт≥ ≥з
г≥бридних форм кормових бур¤к≥в вид≥лили цукровий бур¤к. « к≥нц¤ XIX стол≥тт¤
та в XX стол≥тт≥ культура розповсюдилась на вс≥ контингенти.
ристал≥чний цукор був в≥дкритий в 1747 р.
ћаркграфом. ѕереробка цукрового бур¤ку та цукровар≥нн¤ розпочались в 1802 р. –
був в≥дкритий завод в с. јл¤б’Їв≥, минулоњ “ульськоњ губерн≥њ. ÷е дуже давн¤
рослина. ¬ ≤нд≥њ та в де¤ких ≥нших крањнах його вирощували ще задовго до н. е.
” корен¤х бур¤к≥в сахароза вперше була
ви¤влена у 1747 р. ” 1797 р. професор ћосковського ун≥верситету Ѕ≥ндгейм
запропонував промисловий спос≥б добуванн¤ цукру з цукрових бур¤к≥в.
” 50-х рр. XIX стол≥тт≥ найб≥льший
цукровий завод у –ос≥њ, що знаходитьс¤ у с. “аганч≥ он≥вського пов≥ту
ињвськоњ губерн≥њ.
2. ѕри промислов≥й переробц≥ цукрового
бур¤ка велику ц≥нн≥сть мають поб≥чн≥ продукти - листки, жом, патока.
¬елике кормове значенн¤ маЇ жом ≥ патока,
¤к≥ отримують при заводськ≥й переробц≥ цукрового бур¤ка. ¬ жом≥ м≥ститьс¤ до 15
% сухоњ речовини, в тому числ≥ 1,3 % сирого протењну, близько 10 % вуглевод≥в. ормова
патока м≥ститьс¤ до 60 % цукру ≥ по кормов≥й ц≥нност≥ приближають до зерна.
ѕотребуючи глибокоњ обробки, внесенн¤
добрив та ретельного догл¤ду за пос≥вами, в≥н ¤вл¤Їтьс¤ ц≥нним попередником
багатьох с/г культур. √ичку цукрових бур¤к≥в використовують ¤к зелений корм дл¤
худоби ≥ дл¤ силосуванн¤.
÷≥нн≥сть цукру пол¤гаЇ в тому, що в≥н
добре засвоюЇтьс¤ орган≥змом людини ≥ швидко в≥дновлюЇ енерг≥ю, п≥двищуЇ
продуктивн≥сть ф≥зичноњ та розумовоњ прац≥.
3. ÷укров≥ бур¤ки належать до родини
лободових ( з лат. Chenopodiaceae). ѓх створили в «ах≥дн≥й ™вроп≥ внасл≥док
схрещуванн¤ коренепл≥дних форм з лист¤ними формами.
–ослини цукрових бур¤к≥в мають двор≥чний
цикл розвитку. ¬ перший р≥к з нас≥нн¤ формуЇтьс¤ коренепл≥д з розеткою
прикореневих листк≥в.
„ерез к≥лька дн≥в п≥сл¤ з’¤вленн¤ сход≥в з
бруньки, що м≥ститьс¤ м≥ж с≥м’¤дол¤ми, виростаЇ перша пара справжн≥х листочк≥в,
ще через два-три дн≥ - друга, пот≥м трет¤. ѕ≥сл¤ цього нов≥ листки з’¤вл¤ютьс¤
через п≥втора два дн≥.
ѕ≥сл¤ з’¤вленн¤ сход≥в швидко росте засвою
вальна поверхн¤ рослин у вигл¤д≥ розетки прикореневих листк≥в ≥ в систем≥ малих
б≥чних кор≥нц≥в. ѕ≥зн≥ше розростаЇтьс¤ головний кор≥нь, де в≥дкладаЇтьс¤ цукор.
Ћисток складаЇтьс¤ з черешка ≥ пластинки.
Ћисткова частинка суц≥льна, у перших пар листк≥в - овальна, гладенька. ”
стар≥ших листк≥в черешок видовжений, пластинка серцепод≥бна, наближаЇтьс¤ до
трикутника з гладенькою або брижуватою поверхнею ≥ хвил¤стими кра¤ми.
—трижнева система бур¤к≥в стрижнева,
проникаЇ в грунт на глибину 1,5 – 2,5м. ¬она складаЇтьс¤ з потовщеного
головного корен¤ – коренеплоду, де в≥дкладаютьс¤ запасн≥ поживн≥ речовини, ≥
великоњ к≥лькост≥ б≥чних кор≥нц≥в, ¤к≥ виход¤ть з двох протилежних бок≥в
головного корен¤.
у коренеплод≥в бур¤к≥в, висаджених навесн≥
спочатку утворюЇтьс¤ розетка прикореневих листк≥в, а через 20-30 дн≥в п≥сл¤ сад≥нн¤
починають рости стеблов≥ пагони.
¬нутр≥шн¤ будова коренеплоду-нас≥нника не
зм≥нюЇтьс¤. ¬≥н дещо потовщуЇтьс¤ за рахунок утворенн¤ нових поверхневих
тканин. Ѕ≥чн≥ корен≥ проникають у грунт на глибину 1,5-2 метри ≥ в ширину до
оренепл≥д бур¤к≥в умовно под≥л¤ють на три
частини: головку, шийку ≥ власний кор≥нь або кореневе т≥ло. Ќа головц≥
розвиваютьс¤ бруньки й листки, на кореневому т≥л≥ розм≥щен≥ кор≥нц≥, ¤к≥
засвоюють з грунту поживн≥ речовини та воду. оренева система бур¤к≥в досить
розвинута.
Ќас≥ннематер≥алом бур¤к≥в Ї плоди або
супл≥дд¤. ѕл≥д - однонас≥нна коробочка, кв≥тки розм≥щуютьс¤ на стеблових
пагонах у пазухах листк≥в групами по 2-6. ћаса 1000 клубочк≥в 20-40 грам,
однонас≥нних - 10-20 грам.
¬еликим дос¤гненн¤м селекц≥њ Ї створенн¤
новоњ форми цукрових бур¤к≥в - рослин з однонас≥нними плодами, клубочки ¤ких
майже не утворюютьс¤, однонас≥нн≥сть плод≥в нових сорт≥в дос¤гаЇ 90-96 %.
ѕрот¤гом двор≥чного циклу розвитку бур¤к≥в
розр≥зн¤ють 5 фаз.
ѕерша фаза - з’¤вленн¤ сход≥в. —≥м’¤дол≥
зародка внасл≥док розростанн¤ п≥д с≥м’¤дольного кол≥на внос¤тьс¤ на поверхню
грунту, розправл¤ютьс¤ ≥ зелен≥ють. ≤нод≥ такий етап рослин називають фазою «вилочки».
„ерез к≥лька дн≥в з брунечки, розм≥щеноњ
м≥ж с≥м’¤дольними листками, утворюЇтьс¤ перша пара справжн≥х листк≥в, що Ї
ознакою настанн¤ другоњ фази - утворенн¤ першоњ пари справжн≥х листк≥в.
“рет¤ фаза розвитку бур¤к≥в
характеризуЇтьс¤ з’¤вленн¤м третьоњ пари справжн≥х листк≥в. ѕ≥сл¤ цього настаЇ
пер≥од ≥нтенсивного наростанн¤ листк≥в та кореневоњ системи бур¤к≥в.
„етверта фаза - змиканн¤ листк≥в у
м≥жр¤дд¤х - настаЇ п≥д час посиленого росту надземноњ частини рослини.
” друг≥й половин≥ вегетац≥йного пер≥оду
настаЇ п’¤та фаза росту й розвитку бур¤к≥в - в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивне
нагромадженн¤ сухих речовин, особливо цукру. Ќижн≥ б≥чн≥ жовкнуть, п≥дсихають ≥
в≥дпадають, корен≥ набувають техн≥чноњ сп≥лост≥.
4. ќптимальна температура грунту дл¤
проростанн¤ нас≥нн¤ ≥ росту бур¤к≥в 20 - 25 °—. јле за такоњ температури грунт
швидко пересихаЇ. ўоб не допустити цього, с≥вбу розпочинають, коли
середньодобова температура грунту на глибин≥ 10см становить 5 - 6 °—, ≥ грунт
добре розробл¤Їтьс¤.
—ходи бур¤к≥в витримують без значноњ шкоди
поступове зниженн¤ температури до м≥нус 3°—.
÷укров≥ бур¤ки мають п≥двищену потребу в
св≥тл≥. —он¤чна погода в поЇднанн≥ з достатн≥ми запасами води в ірунт≥ спри¤Ї
нагромадженню цукру.
÷укров≥ бур¤ки характеризуютьс¤ високою
жаро – ≥ посухост≥йк≥стю. якщо в ≥нших рослин ≥нтенсивн≥сть фотосинтезу при 30°—
р≥зко знижуЇтьс¤, то з цукрових бур¤к≥в вона майже така сама , ¤к ≥ при 20°—.
ѕри температур≥ 40°— фотосинтез продовжуЇ переважати над диханн¤м.
ƒл¤ формуванн¤ високого врожаю цукрових
бур¤к≥в необх≥дн≥ поживн≥ речовини, особливо азот ≥ кал≥й. ¬икористанн¤
елемент≥в живленн¤ розпочинаЇтьс¤ вже з часу проростанн¤ нас≥нн¤. ѕроте
максимально воно в≥дбуваЇтьс¤ в липн≥ - серпн≥ , тобто коли цукров≥ бур¤ки
утворили вже добре розвинену кореневу систему ≥ листкову поверхню. «апорукою
одержанн¤ високого врожаю цукрових бур¤к≥в з великим вм≥стом цукру Ї пом≥рне
живленн¤ азотом, фосфором ≥ кал≥Їм у ранн≥ фази розвитку рослин.
÷укровий бур¤к – рослина довгого
св≥тлового дн¤, вибаглива до св≥тла. ¬егетац≥йний пер≥од триваЇ 160 – 170 дн≥в.
” п≥вн≥чно – зах≥дн≥й частин≥ ”крањни до 185 дн≥в.
ќптимальна волог≥сть ірунту дл¤ бур¤к≥в у
б≥льшост≥ випадк≥в становить близько 60 % ѕ¬, але залежно в≥д гранулометричного
складу ірунту, норми добрив, погодних умов вона становить 50 – 90 %. ѕри
нестач≥ вологи коренеплоди набувають надто видовженоњ форми, а при надм≥рному
зволоженн≥ ірунту – вкороченоњ, округлоњ. ѕри мас≥ коренеплоду 400 – 500г за вегетац≥ю
на трансп≥рац≥ю витрачають близько 30 - 35л води. ѕри врожањ 400 – 500ц/га њм
необх≥дно 300 – 400м3 води.
∆одна з культур, ¤к≥ вирощуютьс¤ в наш≥й
област≥ не потребуЇ ск≥льки поживних речовин, ¤к цукров≥ бур¤ки . “ак, азоту
вони засвоюють з ірунту в 1,5 -2рази , фосфору – в 2 ≥ кал≥ю в 3рази б≥льше,
н≥ж зернов≥.
” в≥дпов≥дност≥ з б≥олог≥чними особливост¤ми
цукрових бур¤к≥в система њх удобренн¤ передбачаЇ багаторазове пошарове внесенн¤
добрив: восени п≥д глибоку оранку , весною п≥д час с≥вби на глибину 4 – 6 та в
пер≥од вегетац≥њ на глибину 12 – 14см.
—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж орган≥чними та
м≥неральними добривами, а також м≥ж окремими видами м≥неральних добрив, њх дози
≥ форми визначаютьс¤ типом ірунту, м≥сцем у с≥возм≥н≥ та добривами, ¤к≥ були
внесен≥ п≥д попередник.
« ус≥Їњ к≥лькост≥ добрив, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤
п≥д цукров≥ бур¤ки, б≥льша частина (60 -70%) повинна бути внесена п≥д оранку на
з¤б.
¬ основному удобренн≥ поЇднуютьс¤
орган≥чн≥ та м≥неральн≥ добрива. Ќа нашому першому пол≥ ми внесли 40т навозу на
гектар. “акож вносили м≥неральн≥ добрива: азоту – 43,73кг/га, кал≥ю – 1,5кг/га,
а фосфору не було необх≥дност≥ використовувати. Ќа другому пол≥ – орган≥ки 40т
навозу на гектар, азоту 17,3кг/га, кал≥ю 73,1кг/га, фосфору не вносили.
ƒл¤ припос≥вного внесенн¤ зручно
застосовувати н≥трофоски , бо вони сипуч≥ ≥ мають повний склад поживних
речовин. Ќа площах, не удобрених з осен≥ або удобрених недостатньо, добрива
внос¤ть весною до початку с≥вби на глибину 10 – 12см.
|
Ќазва препарату |
Ќорма витрати |
Ўк≥дник, хвороба чи
бур’¤н |
—пос≥б ≥ час обробки |
ћакс. кратний оброб≥ток |
|
јнт≥о |
1,2 – 1,6 |
ѕопелиц¤, м≥нуючи муха,
м≥ль, мертвоњди, клопи. |
ќбприскуванн¤ в пер≥од
вегетац≥њ |
2 |
|
Ѕазудин |
0,8 – 2,0 |
ƒовгоносики, щитоноски,
мертвоњди, крих≥тка, бл≥шки, попелиц¤. |
ќбприскуванн¤ в пер≥од
вегетац≥њ |
2 |
|
Ѕ≤ – 58 новий |
0,5 – 1,0 |
Ѕл≥шки, попелиц¤, трипси,
цикадки, м≥ль, клопи, м≥нуюча муха. |
ќбприскуванн¤ в пер≥од
вегетац≥њ |
2 |
|
ƒецис |
0,25 – 0,5 |
„ерепашки, п’¤виц≥,
трипси, попелиц≥, бл≥шки, хл≥бн≥ жуки. |
ќбприскуванн¤ в пер≥од
вегетац≥њ |
2 |
|
«олон |
1,0 – 3,5 |
ƒовгоносики, совки, лучн≥
метелики, бл≥шки, попелиц≥. |
ќбприскуванн¤ в пер≥од
вегетац≥њ |
2 |
|
‘аст¤к |
0,1 – 0,25 |
Ѕл≥шки, довгоносики,
попелиц≥ |
ќбприскуванн¤ в пер≥од
вегетац≥њ |
20 |
|
ƒуал |
1,6 – 2,6 |
ќднор≥чн≥ злаков≥ та
де¤к≥ дводольн≥ |
ќбприскуванн¤ ірунту ( ≥з
загортанн¤м), до пос≥ву або до сход≥в культури. |
1 |
|
≈птам 6≈ |
2,8 – 5,6 |
ќднор≥чн≥, дводольн≥ та
злаков≥ |
ќбприскуванн¤ ірунту ( ≥з
загортанн¤м ), до пос≥ву або до сход≥в культури |
1 |
5. ѕольова с≥возм≥на.
ѕоле є3
ультура – ÷укровий бур¤к.
ѕлоща пол¤ –
”рожайн≥сть – 300 ц/га.
ѕопередник – ќзима пшениц¤.
ѕлоща пол¤ –
”рожайн≥сть
– 45 ц/га.
ќптимальн≥ норми добрив дл¤ цукрового бур¤ка:
орган≥чних – 40 т/га, м≥неральних – N=17,3 кг/га д. р., P=0, K= 73,1 кг/га д. р.
ќптимальн≥ норми добрив дл¤ озимоњ пшениц≥:
м≥неральних – N= 32,1 кг/га д. р., P=0, K= 68,06 кг/га д. р.
ќсновний
оброб≥ток ірунту п≥д цукровий бур¤к складаЇтьс¤ з раннього лущенн¤ стерн≥ та
глибокоњ з¤блевоњ оранки. ¬ласне лущенн¤ стерн≥ п≥сл¤ збиранн¤ попередника
спри¤Ї зниженню бур’¤н≥в ≥ шк≥дник≥в, збер≥ганню вологи, ≥нтенсивному
розкладанню п≥сл¤жнивних решток. «а даними ≤нституту цукрових бур¤к≥в ”јјЌ,
прир≥ст урожаю корен≥в п≥сл¤ лущенн¤ становить 18 – 40ц/га.
ѕ≥д час вирощуванн¤
цукрових бур¤к≥в за ≥нтенсивною технолог≥Їю застосовують пол≥пшений або
нап≥впаровий спос≥б оброб≥тку ірунту. «а пол≥пшеного способу п≥сл¤ збиранн¤
озимих провод¤ть лущенн¤ стерн≥ дисковими лущильниками Ћƒ√ – 10ј, Ћƒ√ – 15ј у 2
сл≥ди на глибину 6 – 8см. „ерез 10 – 12 д≥б ірунт обробл¤ють лем≥шними лущильниками
ѕѕЋ – 5 – 25 або ѕѕЋ – 10 – 25 в агрегат≥ з важкими боронами , а в посушливу погоду
з к≥льчасто – шпоровими котками « Ў – 6ј. ѕ≥сл¤ сход≥в бур’¤н≥в грунт розпушують
на глибину 6 – 10см ≥ боронами Ѕѕ – 8. ¬нос¤ть добрива. Ќаприк≥нц≥ вересн¤ – у
перш≥й половин≥ жовтн¤ провод¤ть оранку на глибину 28 – 32см ¤русними плугами.
ѕ≥сл¤ цього на пол¤х загортають борозни ≥ розгортають гребен≥.
«а
нап≥впарового оброб≥тку ірунту в≥дразу п≥сл¤ збиранн¤ озимих поле лущать
дисковими лущильниками або дисковими боронами у 2 сл≥ди на глибину 6 – 8см. ¬
серпн≥ провод¤ть оранку на глибину 28 – 32см з одночасним боронуванн¤м ≥
коткуванн¤м.
Ќапровесн≥, ¤к п≥дсохнуть гребен≥ скиб, ірунт
боронують ≥ шлейфують. ѕ≥сл¤ ранньовесн¤ного оброб≥тку застосовують
розпушуванн¤ на глибину 7 – 8см культиватором ”—ћ – 5,4Ѕ, обладнаним
стр≥лчастими лапами, шлейф - балками й боронами.
ѕередпос≥вний
оброб≥ток провод¤ть культиватором ”—ћ – 5,4Ѕ або ”—ћ – 5,4ј на глибину
загортанн¤ нас≥нн¤. ƒл¤ п≥дготовки грунту п≥д цукровий бур¤к доц≥льно
застосовувати в≥тчизн¤н≥ агрегати ј–¬ – 8,1 – 0,2, що забезпечуЇ ¤к≥сне
розпушуванн¤ ірунту на задану глибину
загортанн¤ нас≥нн¤ (2 – 4см).
¬есн¤ний
оброб≥ток грунту складаЇтьс¤ з розпушуванн¤ верхнього його шару зубовими
боронами та вир≥внюванн¤ поверхн≥ шлейф – боронами в поЇднанн≥ ≥з зубовими.
ѕроте, в окрем≥ роки на грунтах, схильних до запливанн¤ та з не вир≥вн¤ною
поверхнею р≥лл≥, у районах достатнього зволоженн¤ п≥сл¤ згаданих вище роб≥т
провод¤ть глибокий оброб≥ток грунту культиваторами ”—ћ – 5,4Ѕ, обладнаними
стр≥лчастими лапами, шлейф - балками ≥ зубовими боронами з наступним
ущ≥льненн¤м грунту котками в поЇднанн≥ з райбор≥дками.
ѕередпос≥вну
культивац≥ю провод¤ть п≥д невеликим кутом до напр¤му с≥вби з≥ швидк≥стю руху
агрегату 7км/год. ƒл¤ с≥вби використовують нас≥нн¤ цукрового бур¤ку з
лабораторною схож≥стю не менше н≥ж 90%, одноростков≥стю 85%, чистотою не менше
, н≥ж 98%.
—≥¤ти
цукровий бур¤к розпочинають тод≥, коли ірунт на глибин≥ 5 – 10см прогр≥ваЇтьс¤
до 5 -6ْ
—, с≥валками ——“ – 12Ѕ або
——“ – 18¬ з шириною м≥жр¤дь 45см з одночасним внесенн¤м у р¤дки м≥неральних
добрив.
ƒл¤
розпушуванн¤ ірунту ≥ знищенн¤ бур’¤н≥в за 3 – 4 доби до по¤ви сход≥в поле
боронують легкими боронами «Ѕѕ – 0,6 або райбор≥нками « – ќ– – 0,7 на глибину 2
– 2,5см. ƒосходним боронуванн¤м знижуЇтьс¤ до 70 – 80% бур’¤н≥в.
ѕ≥сл¤
сходове боронуванн¤ провод¤ть п≥сл¤ по¤ви сход≥в у фаз≥ першоњ пари справжн≥х листочк≥в. ўоб
прискорити достиганн¤ ≥ збиранн¤ цукрового бур¤ку за 2 – 3тижн≥ до збиранн¤
обприскують регул¤тором росту – препаратом г≥дразиду малењновоњ кислоти (√ћ –
натр≥ю) – 2,3 – 2,5кг/га у 6 – 8л води. ќбробл¤ють за допомогою штангових
обприскувач≥в ѕќћ – 630 – 1,ќѕ – 2000, ќћѕ - 1200 ≤ ќѕЎ – 15. ѕрир≥ст урожаю цукрових
бур¤к≥в становить 20 – 30ц/га, цукрист≥сть п≥двищуЇтьс¤ на 0,6 – 1,2%, вих≥д цукру
на 2,8 – 5,3ц/га.
«а
10 – 15 д≥б до збиранн¤ провод¤ть пошарове розпушуванн¤ грунту на глибину 10 –
12см.
«бирають
урожай шестир¤дними машинами – нач≥пними гичко - збиральними √ћ – 6ј, Ѕћ – 6Ѕ ≥
самох≥дними ћ – 6, Ѕ – 6, —Ѕ ««бруч», — – 6Ѕ, — – 6Ѕ – 02, – — – 6.
«бер≥гати бур¤к в кагатах потр≥бно за температури 0 - 2ْ —. Ќавантажують його
≥з кагат≥в бур¤конавантажувачами —ѕ— – 4,2 або —Ќ“ – 2,1Ѕ. Ќас≥нн¤ збер≥гають у
м≥шках, складених у штабел≥ або в зас≥ках шаром до 1,5м.
6.
”с≥ площ≥ цукрових бур¤к≥в зас≥вають нас≥нн¤м районованих сорт≥в ≥ г≥брид≥в
в≥тчизн¤ноњ селекц≥њ. —орту належить одне з пров≥дних м≥сць у зб≥льшенн≥ врожаю
коренеплод≥в ≥ виходу цукру з одиниц≥ переробленоњ сировини ≥ площ≥ пос≥ву.
|
—орти ≥ г≥бриди |
ќриг≥натор |
–≥к включенн¤ сорт≥в в реЇстр |
√рупи стиглост≥ |
–≥зновидн≥сть |
Ќапр¤м використанн¤ |
|
¬еселоподол¤нський |
¬еселоподол¤нська ƒ—“ ≤÷Ѕ |
1979 |
”ц |
сорт |
диплоњдний |
|
”крањнський „— 70 |
‘≤÷Ѕ |
1992 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
≤¬ѕ„— 84 |
≤ван≥вська ƒ—“ |
1999 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
¬-Ѕуг (¬орскла 95173) |
≤Ѕ÷ |
2001 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
¬-—теп(¬орскла9906) |
≤Ѕ÷ |
2002 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
”крањнський „— 72 |
≤Ѕ÷ |
2002 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
Ѕ÷-—≥д(≤÷Ѕ 2026) |
≤Ѕ÷ |
2003 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
¬орскла |
≤Ѕ÷ |
2003 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
—ара |
≤ѕ та ќв.Ќов≥.—ад |
2004 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
рокодил |
јдванта |
2005 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
™вген≥¤ |
¬— |
2005 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
–омуль |
≤÷Ѕ |
2005 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
—н≥жана |
¬— |
2007 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
|
Ќаст¤ |
¬— |
2007 |
”ц |
г≥брид |
диплоњдний |
–≈«ќЋ№ƒ(≤÷Ѕ 0410)
«а¤вник-≤нститут цукрових бур¤к≥в.
—ередн¤ врожайн≥сть корен≥в за 3роки
випробуванн¤-452 ц/га, цукрист≥сть 16,1 - 19,4 %
«б≥р цукру з гектара 79,1ц. √≥брид
придатний до механ≥зованого збиранн¤, заглиблен≥сть коренеплод≥в у грунт - 96 %
—Ќ≤∆јЌј
«а¤вник - ф≥рма ¬—(Ќ≥меччина)
—ередн¤ врожайн≥сть корен≥в за 3роки
випробуванн¤-528 ц/га, цукрист≥сть 16,2 - 20,1 %
«б≥р цукру з гектара 95,5ц.
√≥брид придатний до механ≥зованого
збиранн¤, заглиблен≥сть коренеплод≥в в грунт - 95 %
Ќј—“я
«а¤вник - ф≥рма ¬— (Ќ≥меччина)
¬рожайн≥сть корен≥в за 3роки випробуванн¤
- 544 ц/га, цукрист≥сть 16-20,4 %
«б≥р цукру з гектара 98,1ц.
√≥брид придатний до механ≥зованого
збиранн¤, заглиблен≥сть коренеплод≥в в грунт 95%
Ѕ≤Ћќ÷≈– ≤¬—№ »… ѕќЋ≤√≤Ѕ–»ƒ 41
ѕос≥вн≥ ¤кост≥ нас≥нн¤ висок≥: схож≥сть -
88 - 90 %; однонас≥нн≥сть - 96 - 98 %; цукрист≥сть - 17,2 - 20,1 %.
—учасна технолог≥¤ вирощуванн¤ бур¤к≥в
передбачаЇ застосуванн¤ генетично однонас≥нних сорт≥в ≥ г≥брид≥в з потенц≥йною
врожайн≥стю 450 - ь550 ц/га ≥ цукрист≥стю 17 - 21 %.
”Ћјƒ≤¬—№ »… „—-5. ƒиплоњдний однонас≥нний
г≥брид на стерильн≥й основ≥, урожайно – цукристого напр¤му. —т≥йкий проти
цв≥тухи, середньо – ст≥йкий проти коренењду ≥ церкоспорозу. ” виробничих умовах
урожайн≥сть коренеплод≥в – 489 ц/га, вм≥ст цукру – 17,1 %. –екомендований дл¤
вирощуванн¤ в Ћ≥состепу.
Ћќ–≈““ј. ќднонас≥нний триплоњдний г≥брид.
”рожайн≥сть коренеплод≥в – 516 – 529 ц/га. ÷укрист≥сть – 17,3 – 18,2 %.”ражен≥сть
коренењдом – 6,5 – 8,5, церкоспорозом – 4,5 – 14,4 %. —орт урожайно –
цукристий. –екомендований дл¤ вирощуванн¤ на ѕол≥сс≥ ≥ Ћ≥состепу.
7.¬ажливим
резервом зб≥льшенн¤ виробництва с/г продукц≥њ Ї впровадженн¤ в практику
дос¤гнень науки ≥ передового досв≥ду. ” бур¤к≥вництв≥ це, насамперед, технолог≥њ
механ≥зованого вирощуванн¤ цукрових бур¤к≥в, ¤ка передбачаЇ механ≥зац≥ю найтрудом≥стк≥ших
процес≥в, виконанн¤ њх в оптимальн≥ строки при добр≥й ¤кост≥ виконуваних роб≥т,
що позитивно позначаЇтьс¤ на р≥вн≥ врожаю цукрових бур¤к≥в, њх технолог≥чних
¤кост¤х, дозвол¤Ї значно скоротити затрати ручноњ прац≥ та кошти на одиницю
продукц≥њ.
«
метою визначенн¤ строк≥в перес≥ву в залежност≥ в≥д стану пос≥ву нами ≥ було
проведено польовий досв≥д на прот¤з≥ 2001 – 2002рр. за нижче наведеною схемою.
јвтором ¤коњ Ї ≤.™.Ўкаредний.
ѕогодн≥ умови за роки проведенн¤ досл≥ду склалис¤ так, що зволоженн¤ було спри¤тливим дл¤ утриманн¤ сход≥в, нав≥ть при п≥зн≥х строках пос≥ву. ÷е дало отримати практично однакову к≥льк≥сть сход≥в цукрових бур¤к≥в, незалежно в≥д строк≥в пос≥ву.
ƒосл≥д проводили на фон≥ грунтового герб≥циду. ƒо пос≥ву внесли фронтьЇр
(1,5 л/га).ќднак забур’¤нен≥сть пос≥в≥в була значною – 38-135 шт./кв. м.,
причому ¤к показуЇ спостереженн¤, найб≥льше бур’¤н≥в з’¤вл¤лас¤ в пер≥од в≥д
середини до 25 травн¤ (135-66 шт./кв. м.). ѕеред
першим строком с≥вби ≥ перед останн≥м њх к≥льк≥сть була значно меншою ≥
практично однакова – 38-41 шт./кв. м.
Ќезалежно
в≥д густоти насадженн¤ строки перес≥ву у червн≥ невиправдан≥. –≥вень
врожайност≥ не окупить витрат на вирощуванн¤ коренеплод≥в. ўо стосуЇтьс¤ вимушених
строк≥в перес≥ву 25 травн¤ , сл≥д зазначити, що лише при забезпеченн≥ густоти насадженн¤
80 тис./га, належного догл¤ду за пос≥вами,
вирощуванн¤ коренеплод≥в буде рентабельним. “аким чином, бачимо, що густота
насадженн¤ маЇ таке ж важливе значенн¤ в забезпеченн≥ р≥вн¤ врожайност≥
коренеплод≥в, ¤к ≥ строки пос≥ву. ѕри зб≥льшенн≥ густоти насадженн¤
спостер≥гаЇтьс¤ ≥ п≥двищенн¤ цукристост≥ коренеплод≥в.
ѕерес≥в
пос≥в≥в ранн≥х строк≥в с≥вби виправданий лише у випадку, коли густота насаджень
становить 40 тис./га ≥
менше. якщо виникаЇ необх≥дн≥сть перес≥ву у пер≥од з 1 по 20 травн¤, пос≥ви з
густотою насаджень 60 тис./га ≥ б≥льше перес≥вами недоц≥льно (журнал «јгроном» є2
травень 2005, стор. 40-41).
8.
ѕрогноз врожаю цукрових бур¤к≥в.
ќсновн≥
площ≥ цукрових бур¤к≥в розм≥щен≥ в л≥состепов≥й ≥ пол≥ськ≥й зонах, де посушлив≥
¤вища були меншими, а р¤сн≥ дощ≥ в липн≥ та серпн≥ спри¤ли ≥нтенсивним процесам
росту.
Ќа
початку вересн¤ у ¬≥нницьк≥й, ¬олинськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ѕолтавськ≥й област¤х вага
коренеплоду ц≥Їњ культури була б≥льшою н≥ж тор≥к ≥ становить 377-
ѕрогноз
врожаю по ѕолтавськ≥й обл.
ѕос≥¤но (тис. га) – 74,5.
Ѕуде з≥брано (тис. га) – 71,0.
”рожайн≥сть (ц/га) – 270,5.
«б≥р (тис. т.) – 1920,6.
”рожайн≥сть (
|
–≥к ультура |
2002 |
2003 |
2004 |
|
÷укров≥ бур¤ки |
195,3 |
191,3 |
247,6 |
”рожайн≥сть по арл≥вському район≥ на 2004р.
становила 295,7 ц.
ѕрогноз урожайност≥ цукрових бур¤к≥в на
2007р. по ѕолтавськ≥й област≥
ѕос≥вна площа – 77,9 тис.га.
”рожайн≥сть: 2002-2006рр.=236 ц/га.
2006р.=294 ц/га.
2007р.=290-310 ц/га.
¬аловий зб≥р, млн.т.(2007р.) – 2,26-2,41.
