—истема оброб≥тку грунту п≥д озим≥ культури

ќброб≥ток ірунту п≥д озим≥ також диференц≥йований -- в≥дпов≥дно до ірунтових та погодних умов, попередник≥в, терм≥н≥в њх збиранн¤, окультуреност≥ пол¤, техн≥чного забезпеченн¤ тощо. ’арактерна його ознака — це збе­реженн¤ оптимальних дл¤ рослин ірунтових умов прот¤гом тривалого пер≥о­ду (ос≥нь поточного — л≥то наступного року). «деб≥льшого найв≥дпов≥дальн­≥шим Ї завданн¤ максимального нагромадженн¤ та збереженн¤ вологи в ірунт≥ дл¤ одержанн¤ своЇчасних дружних сход≥в, доброго розвитку та укор≥ненн¤ рослин з осен≥.

«агальна стратег≥¤ п≥дготовки ірунту п≥д озим≥ пол¤гаЇ в завчасному њњ зд≥йснен≥ не п≥зн≥ше 20 дн≥в до настанн¤ оптимальних строк≥в с≥вби дл¤ ефек­тивноњ боротьби з бур'¤нами ≥ засвоЇнн¤ вологи опад≥в. „им п≥зн≥ше зв≥льн¤Їть­с¤ поле попередника ≥ посушлив≥ш≥ умови, тим актуальн≥шою Ї вимога щодо зменшенн¤ ≥нтенсивност≥ оброб≥тку. Ћущенн¤ пол¤ на глибину 5—10 см дис­ковими знар¤дд¤ми чи важкими культиваторами Ї обов'¤зковим у збираль­ному цикл≥ роб≥т. ”сл≥д за основним оброб≥тком негайно провод¤тьс¤ допо­м≥жн≥ заходи дл¤ вир≥внюванн¤, ущ≥льненн¤, криш≥нн¤ поверхневого шару ірунту. ‘актично йдетьс¤ про забезпеченн¤ пос≥вного стану, ¤кий значно прост≥ше утримати до початку с≥вби. ¬икористовуютьс¤ при цьому типов≥ дл¤ передпос≥вного оброб≥тку ірунту агрегати (культиватори, голчаст≥ боро­ни, комб≥нован≥ знар¤дд¤ типу "™вропак"), ¤к≥ обов'¤зково включають кот­ки. ѕодальший догл¤д за полем пол¤гаЇ у боронуванн¤х важкими, середн≥ми чи пос≥вними боронами, а безпосередньо перед с≥вбою провод¤ть передпос≥в­ну культивац≥ю або боронуванн¤ на глибину загортанн¤ нас≥нн¤.

—хематично загальний п≥дх≥д до основного оброб≥тку ірунту п≥д озим≥ залежно в≥д попередник≥в пол¤гаЇ в наступному. ¬ п≥вденн≥й частин≥ зони, де Ї чорн≥ пари, њх обробл¤ють за типом звичайного з¤бу (лущенн¤, внесенн¤ фосфорних та кал≥йних добрив, оранка на 23—25 см). Ќа еродованих земл¤х та при незначному  поширенн≥ багатор≥чних бур'¤н≥в можна обмежитис¤ гли­боким безполицевим розпушуванн¤м. Ќавесн≥ поле боронують, а пот≥м до с≥вби п≥дтримують у чистому стан≥ боронуванн¤м та культивац≥¤ми з посту­повим зменшенн¤м глибини оброб≥тку.

ѕ≥сл¤ найпоширен≥ших попередник≥в — зайн¤тих пар≥в (конюшина, од­нор≥чн≥ трави, озим≥ та кукурудза на зелений корм) найчаст≥ше провод¤ть лу­щенн¤ на 6—8 см та оранку на 20—22 см з одночасним боронуванн¤м чи котку­ванн¤м.  оли ж грунт сухий, бриластий, то орють з ≥нтервалом 8—10 дн≥в ≥ в≥дразу довод¤ть поверхневий шар грунту до др≥бногрудкуватого стану.

якщо п≥сл¤ збиранн¤ парозаймаючоњ культури, а тим б≥льше п≥сл¤ горо­ху, соњ та кукурудзи на силос стоњть суха погода, то доц≥льним Ї виключно поверхневий або м≥лкий (6—10 см) основний оброб≥ток дисковими або плоскор≥зними знар¤дд¤ми.

ѕ≥сл¤ стерньових попередник≥в ірунт переущ≥льнений, пересушений, ≥, що особливо небезпечно, поле набуваЇ незадов≥льного ф≥тосан≥тарного стану. “ому ц≥ пол¤ збирають в першу чергу на м≥н≥мальному зр≥з≥, краще з вилученн¤м соло­ми. ќперативно зд≥йснюють лущенн¤ ≥ оранку на глибину 20—22 см. ¬ умовах недостатнього зволоженн¤ глибину оранки зменшують до 14—16 см ≥з п≥дви­щенн¤м швидкост≥ руху агрегату дл¤ забезпеченн¤ кращого криш≥нн¤ грунту.

ƒан≥ науково-досл≥дних установ зони п≥дтверджують можлив≥сть широ­кого маневру в застосуванн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ технолог≥њ оброб≥тку ірунту п≥д ози­му пшеницю. “ак, п≥сл¤ однор≥чних трав на чорноземах глибоких та темно-с≥рих оп≥дзолених ірунтах зам≥на звичайноњ оранки плоскор≥зним розпушу­ванн¤м або оброб≥тком важким культиватором Ї ц≥лком правом≥рною (40,6— 42,6 ц зерна з 1,га). —лабка тенденц≥¤ до зниженн¤ продуктивност≥ культури можлива в ÷ентральному рег≥он≥ п≥сл¤ дискуванн¤ на чорноземах типових слабковилугованих центрального Ћ≥состепу.

≤з 168 досл≥до-рок≥в з озимою пшеницею п≥сл¤ гороху у 1/4 њх частин≥, на чорноземах реградованих та оп≥дзолених „еркащини, в≥дзначено 1,9—3,6 ц/га (4,6—9Ћ%) прир≥ст урожайност≥ за м≥лкого безполицевого оброб≥тку. ѕ≥вн≥чн≥ше, на чорноземах типових малогумусних ефективн≥шою Ї оранка. ¬одночас, у б≥льшост≥ випадк≥в (61%) н≥ глибина, н≥ спос≥б оброб≥тку горохо­вища принципового впливу не мали. “обто, за умови утриманн¤ ірунту в стан≥ пос≥вноњ готовност≥, практично в≥дпадаЇ необх≥дн≥сть поглибленого оброб≥т­ку зайн¤тих пар≥в п≥д озим≥.

–еакц≥¤ озимоњ пшениц≥ на способи оброб≥тку ірунту п≥сл¤ багатор≥чних трав неоднозначна, якщо в п≥дзонах недостатнього й нест≥йкого зволоженн¤ полице-вий та безполицевий оброб≥тки р≥вноц≥нн≥, то в п≥вн≥чно-зах≥дних та централь­них област¤х ≥з кращими г≥дротерм≥чними умовами част≥ше превалюЇ оранка на 18—24 см (+2,7—3,7 ц/га зерна). Ќаочн≥ше це про¤вилос¤ на с≥рих л≥сових ірун­тах при двохук≥сному використанн≥ конюшини (+3,4—7,0 ц/га, або +5,5—11,2%). ¬раховуючи значенн¤ багатоњ азотом ф≥томаси дл¤ ефективноњ та потенц≥йноњ родючост≥ ірунту, пропонуЇтьс¤ (кр≥м посушливих умов) њњ приорюванн¤.

ѕри розм≥щенн≥ озимоњ пшениц≥ п≥сл¤ кукурудзи на зелений корм Ї доц≥ль­ним застосуванн¤ м≥лкоњ оранки або плоскор≥зного розпушуванн¤. Ћише на чорноземах типових важкосуглинкових ’арк≥вщини заф≥ксовано 13—17% (3,2—4,2 ц/га) перевага м≥лкого дискового та плоскор≥зного оброб≥тк≥в.

ќрган≥зац≥йно напруженим та технолог≥чно складним Ї оброб≥ток п≥зн≥х непарових попередник≥в, зокрема кукурудзи на силос. ¬агомий прир≥ст (2,8— 5,1 ц/га) врожаю зерна озимоњ пшениц≥ при м≥лкому безполицевому оброб≥т­ку отримано виключно в посушливому —х≥дному та нест≥йкому за ос≥нн≥м зво­ложенн¤м ÷ентральному рег≥онах на чорноземах типових, глибоких та реградованих ≥з частотою таких рок≥в 20%. ¬изначальною ж Ї однакова при­датн≥сть р≥зних заход≥в основного оброб≥тку кукурудзища, але за оператив­ного та ¤к≥сного проведенн¤ циклу — збиранн¤ — п≥дготовка ірунту — с≥вба. ¬иробничий же пр≥оритет мають поверхневий та м≥лкий оброб≥ток високо­продуктивними дисковими боронами або важкими культиваторами, що, кр≥м орган≥зац≥йно-технолог≥чних переваг, дозвол¤Ї заощадити 20—35% пально-мастильних матер≥ал≥в. Ќедол≥ком такоњ технолог≥њ Ї недостатн¤ водопро­никн≥сть грунту. «арадити цьому, особливо на схилових земл¤х ≥ замкнутих м≥кропониженн¤х, можна за допомогою щ≥люванн¤ на глибину 45—60 см (ўѕ-3-70, ѕўЌ-2,5 ћ) з 7—12-метровою в≥дстанню м≥ж проходами агрега­ту безпосередньо перед передпос≥вним оброб≥тком.

ѕродуктивн≥сть озимоњ пшениц≥ в повторних пос≥вах л≥м≥туЇтьс¤ пог≥ршен­н¤м ф≥тосан≥тарного та поживного режим≥в грунту, б≥льшою м≥рою за безполицевого оброб≥тку. ѕор≥вн¤но з оранкою недоб≥р врожаю зерна на ѕраво­бережж≥ складаЇ 3—6,3 ц/га (11—18%). ” Ћ≥вобережн≥й частин≥ зони цього майже не спостер≥гаЇтьс¤. –ац≥ональною Ї технолог≥¤ з ранн≥м збиранн¤м стер­ньового попередника, подр≥бненн¤м ≥ вивезенн¤м з пол¤ соломи, внесенн¤м м≥неральних добрив, лущенн¤м, завчасною (1,5—2 м≥с. до с≥вби) оранкою на 16—22 см та ≥нтегрованим захистом рослин.

ѕ≥сл¤ основного оброб≥тку ірунту пол≥в, призначених п≥д озимину, за необх≥дн≥стю провод¤ть поверхнев≥ оброб≥тки (боронуванн¤, культивац≥њ, коткуванн¤) дл¤ знищенн¤ сход≥в бур'¤н≥в, розпушуванн¤ поверхневого шару п≥сл¤ дощ≥в, актив≥зац≥њ б≥олог≥чних процес≥в, збереженн¤ вологи. ѕри цьому сл≥д уникати вивертанн¤ на поверхню рослинних решток (п≥сл¤ оранки) ≥, особ­ливо, перем≥шуванн¤ нижн≥х волог≥ших ≥з верхн≥ми, менш зволоженими, про­шарками ірунту.

 

 

—истема з¤блевого (основного) оброб≥тку грунту п≥д ¤р≥ культури

яр≥ культури в Ћ≥состепу розм≥щують п≥сл¤ стерньових та просапних по­передник≥в, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ за терм≥ном дозр≥ванн¤, масою п≥сл¤збираль­них решток, забур'¤нен≥стю та агроф≥зичним станом ірунту. ¬иход¤чи з цьо­го, добирають технолог≥чно та б≥олог≥чно кращий дл¤ окремоњ культури вар≥ант системи з¤блевого оброб≥тку: звичайний, нап≥впаровий, пол≥пшений та комб≥нований. ÷е умовно двофазова, рознесена в час≥ технолог≥¤, ¤ка включаЇ поверхнево м≥лк≥ заходи (лущенн¤, дискуванн¤, культивац≥њ, боронуван­н¤, коткуванн¤) та основний, найглибший, част≥ше завершальний ос≥нн≥й оброб≥ток п≥д ¤рину (оранка, чизелюванн¤, плоскор≥зне розпушенн¤, дискуван­н¤ тощо). ћ≥н≥мальна к≥льк≥сть операц≥й (наприклад, дискуванн¤ — оранка) за звичайного з¤блевого оброб≥тку п≥сл¤ п≥зн≥х просапних культур та на чистих в≥д бур'¤н≥в пол¤х. ” решт≥ випадк≥в њх число зростаЇ пропорц≥йно обран≥й систем≥ оброб≥тку, тривалост≥ та особливост¤м пер≥оду можливого знешкодженн¤ бур'¤н≥в, внесенн¤ добрив, випаданн¤ опад≥в. ѕричому в системах пол≥пшеного та комб≥нованого з¤бу додатков≥ м≥лк≥ оброб≥тки переду­ють найглибшому, а при нап≥впаровому — виконуютьс¤ п≥сл¤ нього.

” п≥дзон≥ нест≥йкого та недостатнього зволоженн¤ при зм≥шаному одно­р≥чно-багатор≥чному забур'¤ненн≥ пос≥в≥в п≥д просапн≥ ефективна система  пол≥пшеного з¤блевого оброб≥тку: п≥сл¤збиральне дискуванн¤ на 6—8 см з боронуванн¤м, повторне через 10—14 дн≥в лем≥шне лущенн¤, дискуванн¤ або культивац≥¤ на 12—14 см з боронами чи котками; сер≥¤ поверхнево-м≥лких оброб≥тк≥в боронами або культиваторами дл¤ попередженн¤ ущ≥льненн¤ грун­ту ≥ знищенн¤ бур'¤н≥в та глибока оранка чи безполицеве розпушуванн¤ наприк≥нц≥ вересн¤ — середин≥ жовтн¤. «абур'¤нен≥сть цукрових бур¤к≥в однор≥чниками при цьому зменшуЇтьс¤ на 30% ≥ багатор≥чниками — до 80% з 22 ц/га приростом урожайност≥.

” роки з достатн≥м зволоженн¤м над≥йн≥ший контроль за однор≥чними бур'¤нами забезпечуЇ нап≥впаровий з¤блевий оброб≥ток, ¤кий у класичному поданн≥ означаЇ лущенн¤ стерн≥, проведенн¤ ранньоњ серпневоњ оранки в аг­регат≥ з боронами чи котками та к≥лька поверхнево-м≥лких оброб≥тк≥в у м≥ру проростанн¤ бур'¤н≥в з обов'¤зковим п≥зньоос≥нн≥м розпушуванн¤м на 16— 20 см дл¤ протид≥њ ероз≥йним процесам та акумул¤ц≥њ ірунтом вологи опад≥в. “ака система майже на 50% зменшуЇ вих≥дну забур'¤нен≥сть цукрових бур¤к≥в при вищ≥й на 15 ц/га урожайност≥.

” раз≥ запровадженн¤ безполицевого (плоскор≥зного) розпушенн¤ нап≥впаровий оброб≥ток зд≥йснюЇтьс¤ на фон≥ лущенн¤. ќсновний, найглибший обро­б≥ток Ї останньою операц≥Їю. ” цьому раз≥ найб≥льш трудом≥стка операц≥¤ може зд≥йснюватис¤ поза межами п≥кового навантаженн¤ на машинно-тракторний парк, Ї змога уникнути зайвого ущ≥льненн¤ ірунту у передзимовий час.

Ќайун≥версальн≥шою Ї система комб≥нованого з¤блевого оброб≥тку, ¤ка поЇднуЇ пошарове знешкодженн¤ бур'¤н≥в за типом нап≥впару та, за можли­вост≥, п≥знЇ глибоке безполицеве, краще чизельне розпушуванн¤ на глибину до 40—45 см. «а даними ≤« ”јјЌ, середн≥й надвишок урожайност≥ гороху складаЇ 2,9 ц/га, соњ — 1,4, цукрових бур¤к≥в — 28, кормових — 62, зеленоњ маси кукурудзи — 39 ≥ зерна — 13 ц/га.

ќсобливу увагу сл≥д звертати на перший агрозах≥д оброб≥тку ірунту — лущенн¤, зд≥йснюване всл≥д чи одночасно ≥з збиранн¤м попередника. —аме в цей короткий терм≥н ірунт задов≥льно кришитьс¤ нав≥ть вл≥тку, бо поверхне­вий шар збер≥гаЇ "п≥сл¤збиральну стигл≥сть". —воЇчасне та добро¤к≥сне лу­щенн¤ на 20—30% пол≥пшуЇ засвоЇнн¤ опад≥в. ј зап≥зненн¤ з ним на 5—10 дн≥в може зумовити 25—50% р≥ст забур'¤неност≥ наступних культур.

як≥сне лущенн¤ означаЇ створенн¤ на поверхн≥ грунту неглибокого роз­пушеного прошарку з рослинних та пожнивних решток, повне знищенн¤ бур'¤­н≥в ≥ в≥дсутн≥сть огр≥х≥в. ƒл¤ нормальноњ роботи лущильник≥в зернов≥ збира­ють на низькому зр≥з≥ (до 20 см), краще з подр≥бненн¤м та ¤комога р≥вном≥р­н≥шим розпод≥лом по полю рослинних решток. ќптимальна глибина лущен­н¤ дл¤ знешкодженн¤ однор≥чних бур'¤н≥в 5—8 см, тод≥ ¤к дл¤ багатор≥чних - 10—14 см. ѕроти коренепаросткових вид≥в (осоти, бер≥зка польова) поле дискують на 6—8 см, а при в≥дростанн≥ розеток зд≥йснюють повторний обро­б≥ток переважно важкими культиваторами на глибину 12—14 см. «апир≥Їн≥ д≥л¤нки дискують у двох напр¤мках дл¤ подр≥бненн¤ кореневищ, а надал≥ за­стосовують агротехн≥чн≥ (виснаженн¤, висушуванн¤, виморожуванн¤, удушен­н¤), радикальн≥ х≥м≥чн≥ (селект. тарга, фюз≥лад раундап, ураган тощо) чи ≥нте­грован≥ методи боротьби.

ƒл¤ сучасного стану землеробства властива забур'¤нен≥сть пол≥в багато­р≥чними видами, тому на заходах оброб≥тку ірунту, спр¤мованих на зне­шкодженн¤ двох найпоширен≥ших вид≥в — пир≥ю повзучого та осоту рожево­го — сл≥д зупинитись докладн≥ше.

ќдним ≥з найпрост≥ших ефективних заход≥в знешкодженн¤ пир≥ю повзу­чого в систем≥ з¤блевого оброб≥тку грунту Ї посл≥довне дворазове дискуванн¤ пол¤ п≥сл¤ першого п≥сл¤збирального лущенн¤ з наступною оранкою на гли­бину, рекомендовану дл¤ певних ¤рих культур с≥возм≥ни. ќсоблив≥стю заходу Ї те, що додатков≥ дискуванн¤ зд≥йснюютьс¤ на час формуванн¤ на пагонах пир≥ю двох листк≥в. ќстаннЇ гарантуЇ в≥дмиранн¤ проростк≥в п≥сл¤ присипанн¤ њх ірунтом. ќранка також зд≥йснюЇтьс¤ п≥сл¤ по¤ви на пагонах листк≥в. «а не­можливост≥ проведенн¤ повного технолог≥чного циклу знешкодженн¤ пир≥ю при наступному розм≥щенн≥ в пол¤х ранн≥х ¤рих оранку запир≥Їних площ бажано зд≥йснювати п≥зн≥ше, ближче до ст≥йкого похолоданн¤. ¬ цьому раз≥ навесн≥ куль­тури одержують певн≥ конкурентн≥ переваги у стартовий пер≥од њх розвитку.

—хема основного оброб≥тку ірунту на пол¤х, забур'¤нених осотом роже­вим, докор≥нним чином в≥дм≥нна. —истема лущенн¤ базуЇтьс¤ на використанн≥ важких культиватор≥в типу  ѕ≈-3,8 або њх аналог≥в ≥з поступовим нарощу­ванн¤м глибини оброб≥тку з 8—10 до 12—14 см ≥з наступною оранкою або безполицевим розпушуванн¤м. ¬ажливим компонентом такоњ схеми оброб≥т­ку Ї зд≥йсненн¤ п≥др≥зуванн¤ пагон≥в осоту ще до њх по¤ви на поверхн≥ ірунту. «а комб≥нованоњ системи ≥з застосуванн¤м механ≥чних заход≥в ≥ застосуванн¤ герб≥цид≥в групи гл≥фосат≥в лущенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на м≥н≥мальну глибину (5— 7 см) ≥з тим, щоб при в≥дростанн≥ осоту сформувалась потужна розетка з де­к≥лькох пагон≥в, ¤ка сприйматиме на себе б≥льшу к≥льк≥сть препарату.

Ћущенн¤ Ї доц≥льним нав≥ть п≥сл¤ п≥зн≥х попередник≥в дл¤ забезпеченн¤ ¤к≥сного з¤блевого оброб≥тку. Ќоменклатура знар¤дь, ¤к≥ можуть виконува­ти дану роботу, досить широка. ÷е дисков≥ (Ћƒ√-5; 10; 15; Ћƒ¬-3; Ћƒ-10; Ћƒ-14), дисков≥ борони (ЅƒЌ-2,6, Ѕƒ¬-3, Ѕ“–-4,2, “ƒЅ-5’, Ѕƒѕ-6,3, Ѕƒ¬-7, Ѕƒ—-8,4; 6,8) та важк≥ культиватори ( ѕ≈-3,8,  “—-10-01,  –√-3,6,  –”-3,7,  „-5,1,„ ”-4,  Ќ-7,2).

ќсновний (з¤блевий) оброб≥ток завершуЇ ос≥нн≥й цикл польових роб≥т. ¬≥н необх≥дний дл¤ загортанн¤ в ірунт добрив, рослинних решток, знищенн¤ бур'¤н≥в, шк≥дник≥в та збудник≥в хвороб, а головне — дл¤ тривалого збереженн¤ спри¤тливого агроф≥зичного, агрох≥м≥чного б≥олог≥чного стану ірунту впродовж наступноњ вегетац≥њ ¤рих культур (весна — л≥то — ос≥нь).

√либина, спос≥б ≥ тим б≥льше зас≥б основного оброб≥тку можуть ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤, зважаючи на специф≥ку природних, господарських умов. Ќай­глибшого оброб≥тку потребують просапн≥ культури — цукров≥ та кормов≥ бу­р¤ки (22—45 см), кукурудза ≥ сон¤шник (20—35 см); пом≥рно глибокого — зер­нобобов≥ (18—30 см); звичайного — круп'¤н≥ культури та однор≥чн≥ трави (18— 22 см), тод≥ ¤к зернов≥ колосов≥ добре сприймають ≥ поверхнево-м≥лкий (8—16 см).

јнал≥з 217 досл≥до-рок≥в ≥з цукровими бур¤ками переконуЇ у консерва­тизм≥ зональноњ практики застосуванн¤ глибокоњ з¤блевоњ оранки. «ам≥на њњ плоскор≥зним розпушуванн¤м ≥ нав≥ть м≥лкими оброб≥тками призводить до 5—18% зниженн¤ њх продуктивност≥, але з в≥рог≥дн≥стю, меншою 20%. ѕере­ваги ¤русноњ оранки вбачаютьс¤ в повн≥шому знешкодженн≥ бур'¤н≥в. ќднак адекватним урожаЇм коренеплод≥в це не завжди п≥дтверджуЇтьс¤. ” той же час, п≥зньоос≥ннЇ чизелюванн¤ на 35—45 см у 92% випадк≥в забезпечуЇ 3—7% надвишок урожайност≥ в ÷ентральному та «ах≥дному рег≥онах. ¬иробнича апробац≥¤ цього заходу в 2—3 рази д≥Їв≥ша, завд¤ки докор≥нному пол≥пшен­ню агроф≥зичного стану переущ≥льнених староорних земель ≥з строкатим м≥крорельЇфом. ¬арто пам'¤тати, що чизельне розпушуванн¤ -- це само­ст≥йний зах≥д, зд≥йснюваний зам≥сть глибокоњ оранки. ѕопереднЇ загортанн¤ орган≥чних та м≥неральних добрив зд≥йснюють шл¤хом м≥лкого полицевого чи дискового оброб≥тк≥в.

ѕевною перевагою чизельного оброб≥тку Ї можлив≥сть його зд≥йсненн¤ у п≥зн≥ш≥ строки пор≥вн¤но до будь-¤кого ≥ншого заходу основного оброб≥тку, особливо оранки. ѕромерзанн¤ верхнього 5—7-см шару попередньо злуще­ного пол¤ не заважаЇ зд≥йсненню чизельного розпушуванн¤. ¬продовж ос­танн≥х 10 рок≥в груднев≥ строки (аж до 20—25 грудн¤) були ц≥лком реальними у центральному та зах≥дному Ћ≥состепу. “аким чином, дос¤гаЇтьс¤ значне про­довженн¤ терм≥ну з¤блевого оброб≥тку ірунту.

Ќа темно-с≥рих оп≥дзолених та с≥рих л≥сових важкосуглинкових ірунтах ≥з частотою 12% спостер≥гаЇтьс¤ ≥стотне зниженн¤ (32—107 ц/га) урожайност≥ зеленоњ маси кукурудзи п≥сл¤ плоскор≥зного з¤бу. ” третин≥ випадк≥в мало придатне п≥д цю культуру ≥ дискуванн¤ (26—42 ц/га або 4,5—8,2%). « ≥ншоњ сторони, у половин≥ ≥нформац≥йноњ бази альтернативн≥ оброб≥тки р≥вноц≥нн≥ оранц≥, а чизелюванн¤ нав≥ть переважаЇ њњ на 26—30 ц/га. ’арактерна ознака безполицевих фон≥в — прискорене нагромадженн¤ ф≥томаси, проходженн¤ фаз органогенезу рослинами ≥ настанн¤ збиральноњ стиглост≥ на 3—8 дн≥в ра­н≥ше звичайного. ÷ей виграш часу Ї неоц≥ненним у зн¤тт≥ п≥кового наванта­женн¤ при п≥дготовц≥ ірунту п≥д озим≥.

Ќедоб≥р урожаю зерна кукурудзи (3,8—9,0 ц/га, або 6,9—16,4%) спостер≥­гаЇтьс¤ п≥сл¤ дискуванн¤ та плоскор≥зного з¤блевого оброб≥тку на чорноземах типових „еркащини та —умщини, особливо (до 28,4%) при повторному њњ розм≥­щенн≥. Ѕ≥льша ж частка досл≥дних даних (48,2%) св≥дчить про однакову ефек­тивн≥сть р≥зних способ≥в з¤блевого оброб≥тку, але в межах б≥олог≥чно прийн¤т­ноњ глибини. ¬ин¤тком Ї чизелюванн¤ на слабкогумусованих ірунтах, ¤ке зб≥льшуЇ активний кореневм≥сний шар ≥ значно стимулюЇ розвиток кукурудзи.

–≥зноглибинний та м≥лкий безполицевий оброб≥ток п≥д горох у цент­ральн≥й та п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ зони (41% досл≥до-рок≥в) на 1,9—4,0 ц/га або 6,4—13,6% — поступаЇтьс¤ оранц≥. “аке ж сп≥вв≥дношенн¤ (44%) спостер­≥гаЇтьс¤ щодо р≥вноц≥нност≥ р≥зних оброб≥тк≥в на решт≥ територ≥њ. ј в п≥дзон≥ недостатнього зволоженн¤ в одному випадку ≥з п'¤ти безполицев≥ розпушу­ванн¤ на 20—22 см превалюють (1,8—3,8 ц/га або 8,1—14,8%) над полицевим з¤бом.

Ќа с≥рих л≥сових та чорноземних грунтах м≥н≥мал≥зац≥¤ з¤блевого обро­б≥тку п≥д ¤чм≥нь спри¤Ї п≥двищенню урожайност≥ на 4,8—14,2% (1,8—4,1 ц/га) з частотою 15,7%. —лушн≥сть њњ запровадженн¤ п≥дтверджуЇтьс¤ ще у 37,2% експериментального матер≥алу з р≥вновеликим урожаЇм. ≤з в≥рог≥дн≥стю 26,7% можлива ≥ його депрес≥¤ (1,9—7.2 ц/га, або 5—14,3%) з максимумом п≥сл¤ дискуванн¤. «рештою, об'Їктивних перешкод стосовно використанн¤ поверхне­во-м≥лкого безполицевого оброб≥тку п≥д ¤р≥ колосов≥ культури п≥сл¤ просап­них практично немаЇ. Ќайкращ≥ тут важк≥ культиватори типу  ѕ≈-3,8,  ѕ„-5,4,  –√-3,6, „ ”-4.

ѕ≥д сон¤шник, картоплю, гречку, просо, сою, р≥пак, однор≥чн≥ трави зде­б≥льшого провод¤ть звичайну з¤блеву оранку. Ѕагатор≥чн≥ бобов≥ трави (лю­церна, конюшина) однаково добре реагують на п≥сл¤д≥ю чи полицевого, чи безполицевого оброб≥тку п≥д покривн≥ культури, але за виразного п≥двищен­н¤ ук≥сноњ маси на чизельному агрофон≥.

ѕроведенн¤ основного оброб≥тку ірунту з осен≥ Ї незаперечною вимогою, оск≥льки даЇ змогу провести навесн≥ п≥дготовч≥ роботи та с≥вбу ¤рих культур у найкращ≥ агротехн≥чн≥ строки. ¬есн¤ний же основний оброб≥ток здеб≥льшо­го сл≥д розгл¤дати ¤к вимушений через господарськ≥ негаразди зах≥д, ¤кий значно ускладнюЇ ≥ без того напружений цикл польових роб≥т ≥ ставить п≥д загрозу отриманн¤ високого врожаю ¤рини. ѕровод¤ть його оперативно, широкозахватними агрегатами на меншу в≥д звичайноњ глибину з ¤к≥сним криш≥нн¤м шару грунту, що обробл¤Їтьс¤. Ќа схильних до ущ≥льненн¤ грун­тах весн¤ний основний оброб≥ток може прир≥внюватис¤, переважно за уро­жайн≥стю ¤рих колосових, до традиц≥йного з¤блевого. ¬ той же час ≥ тут ≥снуЇ ризик втрати оптимальних агротехн≥чних строк≥в пос≥ву ранн≥х ¤рих.

—тосовно вимушеного перенесенн¤ основного з¤блевого оброб≥тку грун­ту на весну сл≥д брати до уваги т≥ обставини, що м≥лкий оброб≥ток до 14— 16 см дисковими боронами або важкими культиваторами, зд≥йснений в ос≥н­ньому цикл≥ польових роб≥т, переважаЇ за ефективн≥стю веснооранку на оп­тимальну глибину, особливо при вирощуванн≥ найвимоглив≥ших до ірунто­вих умов росту ≥ розвитку цукрових бур¤к≥в.

’арактерною ознакою сучасного землеробства Ї насичен≥сть с≥возм≥н зер­новими колосовими, тому виникають обставини, коли ¤р≥ колосов≥ розм≥щу­ютьс¤ п≥сл¤ озимих. ” цьому раз≥ зручним Ї "перериванн¤" стерньового попе­редника пос≥вом п≥сл¤жнивноњ капуст¤ноњ пром≥жноњ культури: редьки ол≥й­ноњ, г≥рчиц≥ б≥лоњ. “ак≥ можливост≥ Ї у б≥льш зволожен≥й частин≥ зах≥дного Ћ≥состепу. Ќайрац≥ональн≥шою схемою при цьому Ї оранка п≥д пром≥жну куль­туру з внесенн¤м 30—45 кг/га азоту, використанн¤м пром≥жноњ культури на корм. ѕ≥д основну культуру зд≥йснюЇтьс¤ дискуванн¤. «а урожайн≥стю ¤чменю, розм≥щеного п≥сл¤ озимоњ пшениц≥, такий вар≥ант на 4—5% поступаЇтьс¤ систем≥ з використанн¤м зеленоњ маси на сидерат, але переважаЇ останню за економ≥чною доц≥льн≥стю, за на¤вност≥ тваринницькоњ галуз≥.

¬ останн≥ роки значн≥ площ≥ орних земель було залишено п≥д перелоги. “ак≥ пол¤ пер≥одично або на пост≥йно знову ввод¤тьс¤ у с≥возм≥ни. ÷≥ площ≥ мають певн≥ особливост≥ щодо њх оброб≥тку. ¬они здеб≥льшого переущ≥льнен≥, забур'¤нен≥ багатор≥чними видами.

—л≥д також брати до уваги неспри¤тливий ф≥тосан≥тарний стан таких площ, у першу чергу у зв'¤зку з розмноженн¤м личинок ірунтових п≥дгризаю­чих вид≥в (травневого хруща, дрот¤ник≥в, совок та ≥н.). “ак≥ площ≥ не сл≥д використовувати п≥д просапн≥, р≥пак, тобто т≥ культури, ¤к≥ не можуть ком­пенсувати пошкодженн¤ за рахунок кущенн¤. ѕерший оброб≥ток таких площ п≥д ¤р≥ культури сл≥д зд≥йснювати у липн≥ важкими культиваторами на глиби­ну 8—10 см п≥сл¤ в≥дростанн¤ бур'¤н≥в, можливе використанн¤ герб≥цид≥в су­ц≥льноњ д≥њ (раундап, ураган) у доз≥ 5—6 л/га з наступним оброб≥тком не ран≥­ше н≥ж через 20 дн≥в.

 

—»—“≈ћј ќЅ–ќЅ≤“ ” •–”Ќ“” ≤ «ј’»—“” ¬≤ƒ Ѕ”–'яЌ≤¬

–ац≥ональний механ≥чний оброб≥ток ірунту Ї нев≥д'Їмною передумовою ст≥йкого функц≥онуванн¤ землеробства. …ого частка у формуванн≥ врожаю польових культур складаЇ залежно в≥д обставин 2—26%, але за 30—60% р≥вн¤ енергетичних та б≥л¤ 25% — трудових витрат у р≥чному цикл≥ роб≥т.

—учасна теор≥¤ оброб≥тку ірунту регламентуЇ виконанн¤ п'¤ти головних завдань ≥з зм≥нною пр≥оритетн≥стю кожного стосовно м≥сцевих умов:

•  оптим≥зац≥¤ агроф≥зичних складових родючост≥ (щ≥льн≥сть, порист≥сть, структурн≥сть, волог≥сть, тверд≥сть, температура, газообм≥н м≥ж ірунтом ≥ ат­мосферою);   

•  створенн¤ умов дл¤ ефективного використанн¤ добрив, поживних речо­вин ірунту та поб≥чноњ рослинноњ продукц≥њ;

•  регулюванн¤ б≥олог≥чних фактор≥в родючост≥ та безпечного ф≥тосан≥тарного стану (м≥кроорган≥зми, ірунтова фауна, бур'¤ни, шк≥дники та збуд­ники хвороб);

•  комплексний захист ірунт≥в в≥д деградац≥њ (ероз≥њ, дегум≥ф≥кац≥њ, пере­ущ≥льненн¤, п≥дкисленн¤, засоленн¤, заболочуванн¤ тощо);

•  скороченн¤ ресурсних (енергетичних, ф≥нансових, матер≥альних ≥ трудо­вих) витрат.

« означеного перел≥ку агровимог особливо нагальною Ї проблема знешко­дженн¤ бур'¤н≥в, оск≥льки через це недобираЇтьс¤ 10—12% врожаю зерна, 20-22 — зеленоњ маси кормових культур та 22—26% — коренеплод≥в. Ќезр≥вн¤н­но б≥льшого значенн¤ набувають ірунтоохоронна та ресурсоощадлива функц≥њ оброб≥тку. јдже через надм≥рну розоран≥сть територ≥њ ≥ технолог≥чний "консерватизм" понад 70% р≥лл≥ еродовано. Ќав≥ть на типових чорноземах зви­чайним стало переущ≥льненн¤, п≥дкисленн¤ тощо. «в≥дси стаЇ зрозум≥лою по­треба комплексного п≥дходу до запровадженн¤ технолог≥й оброб≥тку грунту за агротехн≥чними, техн≥ко-економ≥чними, енергетичними та агроеколог≥чни­ми показниками.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ системи заход≥в оброб≥тку грунту на¤вний надзвичайно широкий арсенал ірунтообробних знар¤дь, ¤к за функц≥ональними, так ≥ варг≥сними ознаками. «а сукупн≥стю зд≥йснених технолог≥чних операц≥й розр≥з­н¤ють чотири способи оброб≥тку, а саме: полицевий, безполицевий, ротор≥ш≥≥ та комб≥нований.

ќброб≥ток на глибину до 8 см в≥днос¤ть до поверхневого; 8—16 см — до м≥лкого; 16—24 см — до звичайного ≥ понад 24 см — до глибокого.

√либину, спос≥б, зас≥б, терм≥н, чергов≥сть, пер≥одичн≥сть проведенн¤ об­роб≥тк≥в залежно в≥д призначенн¤ (основний, передпос≥вний, при догл¤д≥ за пос≥вами) всеб≥чно узгоджують ≥з в≥дм≥ною, окультурен≥стю, агроф≥зичним станом ірунту, б≥олог≥чними особливост¤ми та продуктивн≥стю вирощува­них культур, погодними, орган≥зац≥йно-господарськими та ≥ншими умовами рег≥ону, господарства. «агальною ж Ї тенденц≥¤ до зменшенн¤ механ≥чного впливу на грунт — м≥н≥мал≥зац≥њ оброб≥тку з врахуванн¤м його внеску в п≥дви­щенн¤ урожайност≥, реакц≥њ окремих культур на пошарову неоднор≥дн≥сть за родюч≥стю та в≥дпов≥дност≥ оптимальноњ дл¤ рослин (1,1—1,4 г/см³) ≥ р≥вно­важноњ (1,2—1,5 г/см³) щ≥льност≥ грунту.

«а умов, коли щ≥льн≥сть ірунту не перевищуЇ оптимальних њњ значень, ≥нтен­сивн≥сть оброб≥тку може бути р≥зко скорочено. “ак≥ можливост≥ реальн≥ дл¤ б≥льшост≥ чорноземних ірунт≥в. ѕ≥д визначенн¤ "м≥н≥мальний оброб≥ток" п≥дпадаЇ скороченн¤ к≥лькост≥ операц≥й, зменшенн¤ глибини оброб≥тку, зм≥на способ≥в, стр≥чкове розпушуванн¤ п≥д просапн≥ ≥, нарешт≥, "пр¤ма с≥вба", коли оброб≥ток ірунту ≥ вис≥ванн¤ нас≥нн¤ сум≥щають в одному агрегат≥. ¬одночас така зм≥на стратег≥њ оброб≥тку ірунту маЇ бути поступовою, оск≥льки вимагаЇ додаткових витрат на запровадженн¤ нових тип≥в знар¤дь та агрегат≥в, на засоби захисту рослин в≥д шк≥дник≥в, хвороб, бур'¤н≥в та обов'¤зкового п≥дви­щенн¤ квал≥ф≥кац≥њ виконавц≥в.

”с≥ заходи оброб≥тку ірунту п≥д окрему культуру чи в с≥возм≥н≥ функц≥о­нально та хронолог≥чно об'Їднуютьс¤ у три р≥знор≥внев≥ блоки: система ос­новного або з¤блевого оброб≥тку, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ у пер≥од в≥д збиранн¤ культури до п≥зньоњ осен≥; система передпос≥вного оброб≥тку, ¤кий проводитьс¤ в≥д початку весн¤них польових роб≥т до с≥вби; система п≥сл¤пос≥вного обро­б≥тку ірунту або догл¤ду за пос≥вами, ¤ка охоплюЇ пер≥од с≥вба — збиранн¤ врожаю.

 

—истема передпос≥вного оброб≥тку ірунту

ѕередпос≥вний оброб≥ток спр¤мований на збереженн¤ вологи, знищенн¤ сход≥в бур'¤н≥в, створенн¤ оптимальних ірунтових умов дл¤ проведенн¤ с≥вби, швидкого проростанн¤ нас≥нн¤ та подальшого росту й розвитку культурних рослин. “ехнолог≥чно це завершальний, але водночас ≥ найв≥дпов≥дальн≥ший комплекс заход≥в попереднього та безпосередньо передпос≥вного оброб≥тку, специф≥ка ¤ких визначаЇтьс¤ ірунтовими, метеоролог≥чними, господарськи­ми умовами та б≥олог≥чними потребами вирощуваних культур.

«окрема, п≥д ¤р≥ обов'¤зково зд≥йснюють ранньовесн¤не розпушуванн¤ та вир≥внюванн¤ з¤бу, створюючи на поверхн≥ ≥золювальний 3—5-см проша­рок ≥з др≥бногрудкуватих часток розм≥ром 1—7 мм дл¤ стримуванн¤, здеб≥ль­шого конвекц≥йно-дифузних ≥ менше зумовлених кап≥л¤рним п≥дтоком, втрат ірунтовоњ вологи. ќстанн≥, ¤к з'¤сувалос¤, велик≥, але в≥дбуваютьс¤ ран≥ше — до техн≥чно можливого першого виходу в поле. « цих же причин на окульту­рених, малозабур'¤нених чорноземних ірунтах доц≥льне проведенн¤ передпос≥вного оброб≥тку без попереднього закритт¤ вологи боронуванн¤м.

–оботу зд≥йснюють ¤комога ран≥ше ≥ упродовж 1—2 дн≥в, коли ірунт на­буваЇ стану ф≥зичноњ стиглост≥, тобто добре кришитьс¤ ≥ не прилипаЇ до ро­бочих орган≥в машин. ¬≥зуально це сп≥впадаЇ з пос≥р≥нн¤м гребен≥в та грудок. як правило, ран≥ше дозр≥вають ірунти легкого гранулометричного складу, схили п≥вденно-сх≥дноњ експозиц≥њ, пол¤ з м≥лким, поверхневим з¤блевим оброб≥тком та площ≥ п≥сл¤ культур з ≥нтенсивним водоспоживанн¤м (коре­неплоди, сон¤шник, кукурудза, багатор≥чн≥ трави). “обто, перший весн¤ний оброб≥ток розпочинають виб≥рково нав≥ть у межах одного пол¤.

«алежно в≥д агроф≥зичного стану та властивостей ірунту, переб≥гу метео­умов комплектують широкозахватн≥ агрегати з зубових, голчастих бор≥н, шлейф≥в, а в окремих випадках — культиватор≥в чи дискових лущильник≥в. јгрегат рухаЇтьс¤ п≥д кутом 10—45° до напр¤мку з¤блевого оброб≥тку в 1—2 сл≥ди. якщо п≥сл¤ зими ірунт переущ≥льнений ≥ вологий, то спочатку його обробл¤ють важкими боронами або культиваторами ≥ лише пот≥м вир≥вню­ють. Ѕоронувальн≥ агрегати формують на баз≥ зч≥пок —ѕ-11, —-11”, —ѕ-16, —-18”, —√-21 з двор¤дним розм≥щенн¤м важких (Ѕ«¬—-1,0) чи середн≥х (Ѕ«——-1,0) з легкими зубовими боронами (Ѕѕ-0,6ј, «ќ–-0,7) або ж в поЇднанн≥ њх з шлейфами (ѕ≤Ѕ-2,5), краще на т¤з≥ гусеничного трактора. ƒовжину т¤г бор≥н та пов≥дк≥в штельваг п≥дбирають такою, щоб л≥н≥¤ т¤ги складала до горизон­ту 15—20° дл¤ важких ≥ середн≥х бор≥н та 10—15° — дл¤ пос≥вних та райбор≥­нок. Ќад≥йний технолог≥чний процес ≥ обслуговуванн¤ боронувальних агре­гат≥в забезпечуютьс¤ при розд≥льному (близько 70 см) розм≥щенн≥ першого та другого р¤д≥в бор≥н.

”щ≥льнен≥ ірунти з невеликою гребенев≥стю поверхн≥ добре розпушують­с¤ агрегатом ≥з двох р¤д≥в важких та середн≥х бор≥н, розташованих скошени­ми ребрами зуб≥в вперед. ћожна використати ≥ Ѕ≤√-«ј в пасивному режим≥ роботи з одночасним боронуванн¤м Ѕ«——-1,0 або прикочуванн¤м. Ќа середньоущ≥льнених фонах поЇднують середн≥ та пос≥вн≥ борони. Ќа пухких ірун­тах можна об≥йтис¤ використанн¤м пос≥вних бор≥н та райбор≥нок, але краще разом ≥з шлейфами.

ќсобливу увагу сл≥д прид≥л¤ти вир≥внюванню поверхн≥ ірунту (шлейфу­ванню) п≥д ус≥ культури. √либина поверхневих борозенок дл¤ коренеплод≥в та др≥бнонас≥нних культур не повинна перевищувати 2—3 см; дл¤ зернових колосових, гороху, кукурудзи, сон¤шнику — 3—4 см. ѕри п≥двищен≥й воло­гост≥ поле вир≥внюють п≥сл¤ ранньовесн¤ного боронуванн¤; при оптимальн≥й - одночасно з ним, а за посушливих умов — без попереднього оброб≥тку зубовими боронами. «алежно в≥д обставин використовують сер≥йн≥ (ЎЅ-2,5, ¬≤ѕ-5,6, ¬ѕЌ-5,6 та ≥н.) та саморобн≥ вир≥внювач≥ ірунту. як≥сн≥ показники розпушуванн¤ ≥ вир≥внюванн¤ ірунту значно пол≥пшуютьс¤ при своЇчасному њх проведенн≥ з робочою швидк≥стю 7—12 км/год.

ѕередпос≥вна культивац≥¤ п≥д ¤р≥ (озим≥) культури виконуЇтьс¤ впоперек чи п≥д кутом 45—50° до напр¤мку з¤блевого (основного) оброб≥тку безпосеред­ньо перед с≥вбою. ѕридатн≥ дл¤ цього численн≥ ірунтообробн≥ знар¤дд¤; зу­бов≥, лапчаст≥ борони типу ¬Ќ≤÷-–, культиватори  ѕ—-4,  √-4(8),  ”Ќ-4(5,4),  √-4(8), ” –-5,6(8,4),  ѕЌ-8 та ≥н. ќднак кращ≥ результати даЇ використан­н¤ комб≥нованих знар¤дь, в ¤ких ≥нтенсивне кришенн¤ ірунту пос≥вного шару на задану глибину доповнюЇтьс¤ вир≥внюванн¤м та ущ≥льненн¤м (”—ћ -5,4¬,  ¬‘-4; ј Ў-3,6(5,6), ј√-3,   ѕ-б, Ћ -4, јѕ-6, ј√-4, јѕЅ-6,  √ѕ-8,4(3,6),  ЎЌ-5,6). √либина передпос≥вноњ культивац≥њ маЇ бути р≥вном≥рною (+ 1 см), близькою до заданоњ глибини загортанн¤ нас≥нн¤ (3—5 см). Ќас≥ннЇве ложе при цьому маЇ бути ущ≥льненим, а пос≥вний шар — пухкий др≥бногрудкуватий.  ≥льк≥сть грудок д≥аметром 20—25 мм не повинна перевищувати 4—10%. «начними ¤к≥сними показниками також Ї вир≥вн¤н≥сть поверхн≥ грунту, в≥дсутн≥сть бур'¤н≥в, наволок≥в, сл≥д≥в кол≥с та огр≥х≥в.

«б≥льшенн¤ глибини передпос≥вноњ культивац≥њ до 6—8 см доц≥льне п≥д горох, а в роки з прохолодною дощовою весною — ≥ п≥д ≥нш≥ культури.  ра­щими при цьому Ї культиватори з розпушувальними робочими органами та котками-подр≥бнювачами р≥зних модиф≥кац≥й. —истема передпос≥вного об­роб≥тку п≥д цукров≥ бур¤ки Ї ≥нтенсивн≥шою ≥ передбачаЇ ¤к м≥н≥мум три тех­нолог≥чн≥ операц≥њ: внесенн¤ ірунтових герб≥цид≥в, њх загортанн¤ культивато­ром ”—ћ -5,4¬ чи комб≥нованими боронувальними агрегатами та ущ≥ль­ненн¤ ірунту к≥льчасто-шпоровими котками (  Ў-6ј,  « -10,   Ќ-2,8,  « -10). «авд¤ки цьому, понад 80% вис≥¤них клубочк≥в потрапл¤Ї на опти­мальну глибину, гарантуючи дружн≥сть сход≥в.

ѕри вирощуванн≥ картопл≥ без ос≥ннього нар≥зуванн¤ гребен≥в провод¤ть глибоке (14—16 см) передпосадкове розпушуванн¤ ірунту звичайними або чизельними культиваторами. Ќа важких чорноземах доц≥льн≥ше використа­ти фрезерн≥ культиватори ( ‘√-3,6,  ¬‘-4(2,8), оск≥льки ≥нтенсивне допо-садкове кришенн¤ ірунту в поЇднанн≥ з рац≥ональним догл¤дом за рослинами значно полегшуЇ механ≥зоване збиранн¤ картопл≥.

ѕ≥д п≥зн≥ культури (сон¤шник, кукурудза, со¤, гречка, просо) немаЇ по­треби у пром≥жному глибокому ранньовесн¤ному оброб≥тку.  раще прогр≥ван­н¤ ірунту, проростанн¤ ≥ знищенн¤ бур'¤н≥в забезпечуЇтьс¤ на фон≥ весн¤ного вир≥внюванн¤,-розпушуванн¤ зубовими боронами та передпос≥вноњ культи­вац≥њ на глибину загортанн¤ нас≥нн¤. ѕри нестач≥ вологи проводитьс¤ додат­кове ущ≥льненн¤ ірунту котками.

”загальнений п≥дх≥д, стратег≥¤ системи передпос≥вного оброб≥тку ірунту завжди потребуЇ конкретизац≥њ в≥дпов≥дно до ірунтових умов, виду рослин (розм≥р нас≥нн¤, особливост≥ проростанн¤), запас≥в вологи, технолог≥њ основно­го оброб≥тку, забур'¤неност≥ пол¤, матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ тощо. Ѕезумовно, що п≥сл¤ ос≥ннього нап≥впарового чи комб≥нованого оброб≥тку ≥ незначному ущ≥льненн≥ ірунту можна зменшити к≥льк≥сть операц≥й та глибину оброб≥тку, обмежитись лише боронуванн¤ми. ћ≥н≥мал≥зац≥¤ передпос≥вноњ п≥дго­товки ірунту пол¤гаЇ також у синхронному виконанн≥ окремих технолог≥чних процес≥в за один прох≥д комб≥нованого знар¤дд¤ типу "™вропак", вертикаль­ноњ фрези та використанн≥ широкозахватних ірунтообробних агрегат≥в.

ƒл¤ запоб≥ганн¤ машинному переущ≥льненню ірунту, особливо навесн≥, сл≥д дотримуватись оптимальних терм≥н≥в оброб≥тку, рац≥онального агрега­туванн¤, ч≥ткоњ маршрутизац≥њ кожного заходу та контролювати експлуа­тац≥йн≥ нормативи ходових систем трактор≥в ≥ знар¤дь. ћаксимальний тиск трактора на грунт навесн≥ при вологост≥ 0,6—0,9 Ќ¬ не повинен перевищува­ти 80—120 кѕа, а в л≥тньо-ос≥нн≥й пер≥од при 0,3—0,5 Ќ¬ — 210 кѕа.

јгровимоги щодо передпос≥вноњ культивац≥њ п≥д озим≥ культури так≥ ж, ¤к ≥ дл¤ ¤рих колосових, але, з огл¤ду на високу в≥рог≥дн≥сть деф≥циту ірунтовоњ во­логи у вересн≥, доц≥льн≥шим Ї застосуванн¤  комб≥нованих знар¤дь ≥з котками.

 

—истема оброб≥тку грунту в с≥возм≥н≥

÷¤ система структурно та функц≥онально об'ЇднуЇ п≥дсистеми з¤блевого (основного), перед- та п≥сл¤пос≥вного оброб≥тк≥в п≥д кожну з вирощуваних культур. Ќайвищу агротехн≥чну, техн≥ко-економ≥чну, б≥оенергетичну ефек­тивн≥сть та еколог≥чну безпечн≥сть агроландшафт≥в забезпечують модиф≥ко­ван≥ ресурсоощадлив≥ системи ірунтооброб≥тку, ч≥тко диференц≥йован≥ за гли­биною (6—45 см), способом (полицевий, безполицевий, комб≥нований), терм≥­ном, м≥сцем, кратн≥стю, посл≥довн≥стю та технолог≥чн≥стю окремих заход≥в ≥з використанн¤м сучасних чизельних, полицевих, дискових, плоскор≥зних, ро­торних та комб≥нованих знар¤дь. ѕричому за належноњ ≥нтенсиф≥кац≥њ рос­линництва ≥стотно скорочуЇтьс¤ ареал застосуванн¤ традиц≥йноњ оранки (пари, пласт багатор≥чних трав, пол¤ з високою забур'¤нен≥стю та великою масою п≥сл¤збиральних решток). „ерез кожн≥ 3—5 рок≥в проводитьс¤ глибоке чи­зельне розпушуванн¤ дл¤ нарощуванн¤ потужност≥ активного кореневм≥сно­го шару, оздоровленн¤ агроф≥зичного стану, стимул¤ц≥њ ірунтових режим≥в ≥ п≥двищенн¤ продуктивност≥ рослин. —л≥д уникати беззм≥нного плоскор≥зного оброб≥тку та дискуванн¤ в с≥возм≥нах дл¤ нейтрал≥зац≥њ про¤в≥в строкатост≥, неспри¤тливоњ диференц≥ац≥њ шару, що обробл¤Їтьс¤, за б≥олог≥чною актив­н≥стю та родюч≥стю. «онально оптим≥зоване сп≥вв≥дношенн¤ полицевого й безполицевого способ≥в основного оброб≥тку ірунту складаЇ 1—3 : 7—9. ÷е доз­вол¤Ї стаб≥л≥зувати поступальний розвиток землеробства в зон≥ Ћ≥состепу, завд¤ки збалансован≥й моб≥л≥зац≥њ, використанню та в≥дтворенню родючост≥ ірунту, реал≥зац≥њ генетичного потенц≥алу культурних рослин, скороченню ре­сурсних витрат та покращенню агроеколог≥чноњ ситуац≥њ.