—истема п≥сл¤пос≥вного оброб≥тку грунту

ќброб≥ток грунту п≥сл¤ с≥вби або при догл¤д≥ за пос≥вами с≥льськогоспо­дарських культур спр¤мований на одержанн¤ дружних сход≥в, зменшенн¤ втрат вологи, знищенн¤ бур'¤н≥в та забезпеченн¤ спри¤тливих умов дл¤ вегетац≥њ культурних рослин. «алежно в≥д культури, технолог≥њ вирощуванн¤, ірунто­вих та г≥дротерм≥чних умов сюди вход¤ть боронуванн¤, коткуванн¤, м≥жр¤д­ний оброб≥ток та п≥дгортанн¤. як правило, с≥вба б≥льшост≥ зернових та тех­н≥чних культур технолог≥чно поЇднуЇтьс¤ з боронуванн¤м або вир≥внюван­н¤м поверхн≥ ірунту дл¤ р≥вном≥рн≥шого загортанн¤, кращого контакту на­с≥нн¤ з ірунтовими частками та зменшенн¤ площ≥ випаровуванн¤ вологи. «а посушливих умов в≥дразу ж провод¤ть коткуванн¤, краще рубчастими або к≥льчасто-шпоровими котками, ¤к≥ створюють ущ≥льнений вологий проша­рок у нас≥ннЇв≥й зон≥ та пухкий поверхневий. –оль п≥сл¤пос≥вного коткуванн¤ грунту зростаЇ при вирощуванн≥ др≥бнонас≥нних культур. ј культури, ¤к≥ ви­нос¤ть с≥м'¤дол≥ на поверхню (бобов≥, гречка, сон¤шник), потребують мен­шого ущ≥льненн¤ з тим, щоб не затримати з'¤вленн¤ сход≥в.

як самост≥йний агрозах≥д на р≥зних культурах провод¤ть сер≥ю до- та п≥сл¤сходових боронувань дл¤ знищенн¤ ірунтовоњ к≥рки та бур'¤н≥в. ѕричо­му протибур'¤новий ефект дос¤гаЇтьс¤ при боронуванн≥, коли проростки бур'¤н≥в перебувають у стад≥њ "б≥лоњ ниточки". «алежно в≥д культури та стану грунту застосовують зубов≥, голчаст≥, пружинн≥, с≥тчаст≥ та прополювальн≥ борони. «розум≥ло, що ≥нтенсивн≥сть та кратн≥сть боронувань залежить в≥д глибини загортанн¤ нас≥нн¤ й особливостей його проростанн¤. ” раз≥ боро­нуванн¤ сход≥в сл≥д уникати њх присипанн¤ землею, провадити роботу в п≥сл¤­полуднев≥ часи, коли рослини дещо прив'¤дають ≥ не ламаютьс¤. Ўвидк≥сть руху агрегату не повинна перевищувати 4 км/год. ѕор≥вн¤но з просапними культурами, ефективн≥сть п≥сл¤сходових боронувань озимих та ¤рих колосо­вих значно нижча, тому њх зд≥йснюють виб≥рково. Ѕоронуванн¤ озимих на­весн≥ здеб≥льшого неефективне.

—истема п≥сл¤пос≥вного оброб≥тку ірунту на просапних культурах, окр≥м означених ран≥ше заход≥в, включаЇ р≥зноглибинний м≥жр¤дний оброб≥ток куль­тиваторами з р≥зними робочими органами. “ак, на цукрових (кормових) бур¤­ках, пор¤д ≥з 1—3-разовим досходовим боронуванн¤м середн≥ми або легкими боронами, при з'¤вленн≥ сход≥в зд≥йснюють "шаруванн¤" (культивац≥ю на гли­бину 4—5 см). « по¤вою першоњ пари листочк≥в у рослин цукрових бур¤к≥в фор­мують густоту рослин, а надал≥ провод¤ть 3—4 розпушуванн¤ м≥жр¤дь на гли­бину 6—12 см. «а сироњ погоди к≥льк≥сть та глибина культивац≥й зб≥льшуЇтьс¤, а при посушлив≥й — зменшуЇтьс¤. як≥сть збиральних роб≥т значно покращуЇть­с¤, завд¤ки м≥жр¤дному оброб≥тку п≥сл¤ серпневого розмиканн¤ р¤дк≥в.

ѕри вирощуванн≥ кукурудзи та сон¤шнику за традиц≥йною технолог≥Їю провод¤ть 1—2 досходов≥ та п≥сл¤сходов≥ боронуванн¤ у фаз≥ 2—5 листочк≥в

упоперек р¤дк≥в та 2—3 м≥жр¤дн≥ культивац≥њ з поступовим зменшенн¤м њх глибини. ѕри догл¤д≥ за пос≥вами кукурудзи доц≥льним при останньому об­роб≥тку Ї п≥дгортанн¤ дл¤ присипанн¤ бур'¤н≥в у р¤дках. ѕри ≥ндустр≥альних (герб≥цидних) технолог≥¤х ц≥ культури потребують мало≥нтенсивного п≥сл¤пос≥вного оброб≥тку, наприклад, п≥сл¤сходове боронуванн¤ дл¤ коригуванн¤ густоти рослин та одне м≥жр¤дне розпушуванн¤ у волог≥ роки.

—пециф≥ка догл¤ду за посадками картопл≥ пол¤гаЇ у поЇднанн≥ розпушу­ванн¤ м≥жр¤дь ≥з п≥дгортанн¤м рослин. ћехан≥зований м≥жр¤дний оброб≥ток необх≥дний ≥ на пос≥вах проса, гречки, соњ, нас≥ннЇвих д≥л¤нках багатор≥чних трав та ≥нших культур за широкор¤дного ≥ стр≥чкового способ≥в њх с≥вби.

 

—»—“≈ћј ”ƒќЅ–≈ЌЌя —≤Ћ№—№ ќ√ќ—ѕќƒј–—№ »’  ”Ћ№“”–

ƒл¤ сучасного агропромислового виробництва притаманною Ї на¤вн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ з неоднаковими ф≥нансовими та матер≥ально-техн≥ч­ними можливост¤ми ≥, зокрема, щодо використанн¤ добрив.

¬иб≥р системи землеробства визначаЇтьс¤ р≥внем ≥нтенсиф≥кац≥њ веденн¤ господарства. ÷¤ система включаЇ взаЇмодоповнювальн≥ блоки — орган≥за­ц≥йно-≥нформац≥йний, системи машин ≥ механ≥зм≥в, а також блоки систем обро­б≥тку ірунту, удобренн¤, захисту рослин, нас≥нництва, сортопоновленн¤ та ≥н. —истема удобренн¤ в господарств≥ Ї складним комплексом агроном≥чних, орган≥зац≥йно-економ≥чних заход≥в ≥з використанн¤ орган≥чних ≥ м≥неральних добрив та х≥м≥чних мел≥орант≥в, що передбачаЇ плануванн¤ ≥ придбанн¤ агро­х≥м≥кат≥в, њх транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤, загот≥влю м≥сцевих добрив, роз­под≥л засоб≥в х≥м≥зац≥њ м≥ж с≥возм≥нами ≥ внесенн¤ в грунт. Ќин≥, за нових форм господарюванн¤, зм≥нюютьс¤ пр≥оритети й напр¤ми використанн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ, у т≥м числ≥ й погл¤ди щодо переважного використанн¤ в системах удобренн¤ п≥дстилкового гною ≥ м≥неральних добрив. ” розвинених крањнах усе б≥льшого використанн¤ в аграрн≥й сфер≥ набувають нов≥ нетрадиц≥йн≥, маловитратн≥ матер≥али ≥ "тонк≥" технолог≥њ у зв'¤зку з ¤к≥сними ≥ к≥льк≥сними зм≥нами в навколишньому середовищ≥.

“ому в нових умовах господарюванн¤ виникаЇ необх≥дн≥сть ¤к удоскона­ленн¤ традиц≥йних систем удобренн¤, так ≥ опрацюванн¤ њњ нових вид≥в, ¤к≥ оперативно можуть враховувати зм≥ни ринковоњ ситуац≥њ (ц≥ни та попит на с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ засоби х≥м≥зац≥њ). –озвиток системи удоб­ренн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в таких напр¤мах: 1) традиц≥йний екстенсивний з елемен­тами ≥нтенсиф≥кац≥њ в економ≥чно сильних господарствах, де можливим Ї до­триманн¤ вимог рекомендованих технолог≥й ≥ системи веденн¤ господарства; 2) нетрадиц≥йний, ≥з максимальним використанн¤м в≥дновлюваних ресурс≥в аграрного виробництва та ≥нтегрованим п≥дходом до в≥дтворенн¤ екосистем у басейнах малих р≥чок, що маЇ еколог≥чну та економ≥чну доц≥льн≥сть.

¬икористанн¤ орган≥чних добрив у зон≥ Ћ≥состепу (табл. 3.6) в≥дбувалось синхронно з розвитком агропромислового комплексу, дос¤гши бездеф≥цит­ного балансу щодо потреби дл¤ розширеного в≥дтворенн¤ родючост≥ ірунт≥в в 1976—1990 рр.

“аблиц¤ 3.6. ¬икористанн¤ орган≥чних добрив у Ћ≥состепу в 1966—2000 pp.

 

ѕоказники	ќдиниц¤ вим≥ру	–оки
		1996— 1970	1971 — 1975	1976— 1980	1981 — 1985	1986— 1990	1991— 1995	2000
¬несено	млн т	56,4	75,3	92,8	102,9	109,7	63,2	16,4
Ќа 1 га р≥лл≥	т	5,0	6,6	8,1	9,1	9,7	6,2	2,0
ѕотреба дл¤ бездеф≥цитного  балансу	т/га	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5
+/- до контролю	т/га	-2,5	-0,9	+0,6	+1,6	+2,2	-1,3	-5,5

 

 

 

ѕроте, використанн¤ орган≥чних добрив р≥зко знизилось в 1996—2000 pp., коли середн¤ њх к≥льк≥сть на 1 га р≥лл≥ не перевищувала 2,0 т/га, що було май­же вчетверо нижчим в≥д потреби.

” зв'¤зку з цим у зон≥ Ћ≥состепу необх≥дна переор≥Їнтац≥¤ на нетрадиц≥йн≥ джерела орган≥чноњ речовини, ¤к≥ дос≥ залучались до кругооб≥гу б≥огенних еле­мент≥в у землеробств≥ недостатньо ≥, ¤к правило, в≥дчужувались ≥з пол¤. …деть­с¤ про поб≥чну продукц≥ю рослинництва — солому озимих ≥ ¤рих культур, стеб­ла кукурудзи й сон¤шнику, гичку цукрових бур¤к≥в, сидерати тощо. ¬она може бути внесена безпосередньо на пол≥ у подр≥бненому стан≥ або використана дл¤ виготовленн¤ компост≥в, ¤к≥ Ї складовою органо-м≥неральних добрив.

ƒосл≥ди ≤нституту землеробства ”јјЌ показали, що в середньому на 1 га с≥возм≥нноњ площ≥ в ірунт ≥з поб≥чною продукц≥Їю надходить 32,6—61,1 кг азоту, 12,4—24,5 — фосфору ≥ 46,4—90,9 кг кал≥ю. Ќайб≥льше надходженн¤ б≥огенних елемент≥в в≥дм≥чено при заробленн≥ поб≥чноњ продукц≥њ кукурудзи на зерно, найменше — соњ. √ичка кормових бур¤к≥в, залишена на пол≥ на доб­риво, забезпечила прир≥ст урожайност≥ зерна ¤чменю 9,0 ц/га.

ўодо зм≥ни в обс¤гах застосуванн¤ промислових добрив, то, за даними табл. 3.7, њх використанн¤ "стаб≥л≥зувалось" на р≥вн≥ 17—20 кг/га д≥ючоњ речо­вини, що в 7—8 раз≥в Ї нижчим в≥д м≥н≥мальноњ потреби.

“аблиц¤ 3.7. «астосуванн¤ азотних, фосфорних ≥ кал≥йних добрив в зон≥ Ћ≥состепу в 1966—2000 pp., в д≥юч≥й речовин≥

 

 

 

ƒобрива	–оки
	1966—1970		1971—1975		1978—1980		1981—1985
	тис. т	кг/га	тис. т	кг/га	тис. т	кг/га	тис. т	кг/га
1	2	3	4	5	6	7	8	9
јзотн≥	281.9	25	521,8	46	651,3	57	746,2	66
‘осфорн≥	231,7	19	298,9	26	355.0	31	379,9	33
ал≥йн≥	198,5	17	349,8	31	506,4	44	509,1	44
–азом	712,1	61	1170,5	103	1512,7	132	1635,2	143
ќптимальна потреба NPK  NNnnnnnnnnnnnnNNnnnnnnnn NNNNNNNNnnNNNPK.		135		135		135		135
+/- до потреби		-74		-32		-3		+8

ѕродовженн¤ табл. 3.7

 

–оки
1986—1990		1981—1995		2000
тис. т	кг/га	тис. т	кг/га	тис. т	кг/га
10	11	12	13	14	15
806,0	71	376,0	37	118,4	14,8
478,2	42	220,0	21	9,5	1,2
617,2	35	238,0	23	8,8	1,0
1899,2	148	834,0	81	136,7	17,0
	135		135		135
	+ 13		-54		-116

 

ѕри цьому частка азотних добрив становить 87%, фосфорних 7 ≥ кал≥й­них 5%. ¬≥домо, що одностороннЇ внесенн¤ азотних добрив актив≥зуЇ проце­си декальцинац≥њ ≥ дегум≥ф≥кац≥њ ірунту, що призводить до його деградац≥њ.

Ќа сьогодн≥ одним ≥з найефективн≥ших шл¤х≥в використанн¤ пом≥рних доз м≥неральних добрив разом ≥з залученн¤м до в≥дтворенн¤ родючост≥ ірунт≥в м≥сцевоњ орган≥чноњ сировини Ї виготовленн¤ органо-м≥неральних б≥оактивних добрив.