1. Ѕ≥олог≥чн≥ особливост≥ культури

 

1.1 ћорфолог≥чна характеристика

 

—униц¤ – багатор≥чна трав`¤ниста рослина. Ќадземну частину утворюють стебла, лист¤, сланк≥ пагони (вуси), плодов≥ утворенн¤.  оренева частина складаЇтьс¤ з корен≥в та кореневищ.

 

—тебла.  ущ суниц≥ не маЇ центрального стебла. Ќов≥ прирости утворюютьс¤ з б≥чних пазушних бруньок верхньоњ частини стебел, ¤к≥ ¤вл¤ють собою вкорочен≥ пагони-р≥жки. —формован≥ стебла-р≥жки у свою чергу також розгалужуютьс¤, утворюючи кущ. Ќа кожному р≥жку наприк≥нц≥ вегетац≥њ формуЇтьс¤ верх≥вкова генеративна брунька.  ущ суниц≥ залежно в≥д сорту та умов вирощуванн¤ формуЇ 6-25 р≥жк≥в ≥ б≥льше.

 оренева система. ѕ≥дземна частина ¤вл¤Ї собою коротке ≥ розгалужене кореневище, що Ї п≥дземним стеблом, та мичкуват≥ корен≥. Ќа кореневищ≥ Ї спл¤ч≥ бруньки, що утворилис¤ в пазухах листк≥в стебла. « цих бруньок виростають нов≥ надземн≥ органи, а в њхн≥й основ≥ утворюЇтьс¤ нова коренева система з б≥льш поверхневим розм≥щенн¤м.  оренева система розгалужена ≥ мичкувата. –озм≥щуЇтьс¤ вона в основному на глибин≥ до 30 см, хоча окрем≥ корен≥ проникають до100-120 см. –остуть корен≥ упродовж усього вегетац≥йного пер≥оду. ќсобливо ≥нтенсивно вони ростуть навесн≥, а вл≥тку й восени р≥ст корен≥в дещо спов≥льнюЇтьс¤.

—ланк≥ пагони (вуса). « нижн≥х бруньок стебла в≥дростають сланк≥ пагони. ѓх р≥ст починаЇтьс¤ ще п≥д час цв≥т≥нн¤ суниц≥. ћасове утворенн¤ вус≥в припадаЇ на другу половину вегетац≥њ.  ожен сланкий паг≥н маЇ кол≥нц¤. Ќа парних кол≥нц¤х (2, 4, 6 ≥ т.д.) утворюютьс¤ молод≥ рослини, ¤к≥ вкор≥нюютьс¤. «алежно в≥д сорту, погодних умов, поживного режиму та зволоженост≥  ірунту одна маточна рослина може утворювати до 15-20 вус≥в ≥ б≥льше, на ¤ких може укоренитись 60-80 розеток.

√рунти. —униц¤ росте ≥ добре плодоносить на чорноземах , с≥рих л≥сових, дерново-п≥дзолистих  ірунтах середньоњ щ≥льност≥. ќптимальний Ї легкосуглинковий ≥ суп≥щаний механ≥чний склад, що забезпечуЇ добру аерац≥ю кореневоњ системи та достатню водоутримуючу  здатн≥сть. –екомендуЇтьс¤ уникати важких глинистих ірунт≥в т- в умовах п≥двищеноњ вологост≥ ≥ поганого доступу пов≥тр¤ рослини б≥льш спри¤тлив≥ до хвороб кореневоњ системи.

 –ослини суниц≥ краще ростуть ≥ плодонос¤ть в умовах слабко кислоњ реакц≥њ ірунтового розчину (рЌ в межах 5.8-6,2)

 √либина зал¤ганн¤ п≥дірунтових вод на пол¤х, що в≥двод¤тьс¤ п≥д насадженн¤ суниц≥, повинна бути не менше 60-80 см в≥д поверхн≥ ірунту.

 –ежим заводненн¤. ¬исок≥ й стал≥ врожањ суниц≥ одержують лише за умови р≥вном≥рного забезпеченн¤ ірунту вологою на глибин≥ розм≥щенн¤ основноњ маси кореневоњ системи -0-40 см. Ќав≥ть за умови випаданн¤ дощ≥в, суниц¤ потребуЇ полив≥в у фазах цв≥т≥нн¤, формуванн¤ врожаю, збиранн¤ ¤г≥д та диференц≥њњ бруньок.

«имост≥йк≥сть та морозост≥йк≥сть. ћорозост≥йк≥сть рослин суниц≥ перш за все залежить в≥д сорту, що вирощуЇтьс¤. —униц¤ усп≥шно витримуЇ низьк≥ температури за на¤вност≥ сн≥гового покриву взимку.  оли ж сн≥гу  немаЇ, при температур≥ нижче м≥нус 12-16— рослини частково п≥дмерзають або повн≥стю гинуть. ќднак рослини, ¤к≥ були в достатн≥й к≥лькост≥ забезпечен≥ елементами живленн¤, вологою, не послаблен≥ хворобами ≥ шк≥дниками на прот¤з≥ вегетац≥йного пер≥оду, перезимовують краще.

¬есн¤н≥ заморозки п≥д час цв≥т≥нн¤ пошкоджують кв≥тки, що розпустилис¤ ≥ нав≥ть бутони. ѕри температур≥ м≥нус 0,8— на р≥вн≥ рослин спостер≥гаЇтьс¤ незначне пошкодженн¤. ј при м≥нус 3,3— – значне пошкодженн¤ кв≥тки. ѕовна загибель маточки в≥дбуваЇтьс¤ при зниженн≥ температури до м≥нус 10—, пилку – при м≥нус 5— ≥ бутон≥в при м≥нус 2—. Ќайб≥льше пошкодженн¤ спостер≥гаЇтьс¤, коли низька температура тримаЇтьс¤ дек≥лька годин. «азвичай першими пошкоджуютьс¤ кв≥тки, що розкрилис¤ ≥ добре розвинен≥ бутони.

 

 

2. ¬иди посадкового матер≥алу

 

ќдним з основних та найб≥льш важливих елемент≥в сучасних технолог≥й вирощуванн¤  ¤г≥дних культур Ї використанн¤ високо¤к≥сного посадкового матер≥алу.

ƒл¤ вирощуванн¤ високо¤к≥сного садивного матер≥алу  суниц≥ спец≥ал≥зован≥  розсадники використовують оздоровлений матер≥ал, що продукуЇтьс¤ in vitro в б≥отехнолог≥чних лаборатор≥¤х. ÷е дозвол¤Ї  отримувати безв≥русн≥ рослини з максимально  можливим, дл¤ в≥дпов≥дного  сорту, потенц≥алом урожайност≥. ѕ≥сл¤ попереднього розмноженн¤ в лабораторних умовах, маточн≥ саджанц≥  висаджуютьс¤ в пл≥вков≥  чи с≥тчаст≥ теплиц≥, що захищають насадженн¤ в≥д комах – переносник≥в в≥рус≥в.

Ќа останньому етап≥ розмноженн¤ суперел≥тн≥ чи ел≥тн≥  рослини висаджують у в≥дкритий грунт дл¤ отриманн¤  ел≥ти чи першоњ репродукц≥њ в≥дпов≥дно.

«а р≥зними даними можлив≥ втрати  врожаю при зниженн≥ репродукц≥њ на одне покол≥нн¤ складають в≥д 10 до 25 в≥дсотк≥в , проте при використанн≥ низьких репродукц≥й (трет¤ ≥ нижче), урожай б≥льшост≥ сорт≥в стаб≥л≥зуЇтьс¤ на р≥вн≥ 50-60% в≥д можливого урожаю ел≥ти ≥ подальше його зниженн¤ Ї значним.

 

2.1. —в≥жа розсада

 

ѕри вирощуванн≥ суниц≥ на ”крањн≥ традиц≥йно використовувалис¤ св≥жа розсада,¤ка висаджувалас¤ восени (к≥нець серпн¤ – вересень), або навесн≥ (кв≥тень – травень).

ќс≥нн≥й посадц≥ надавалась перевага – саджанц≥ краще приживались завд¤ки п≥двищен≥й вологост≥ та пом≥рн≥й температур≥ пов≥тр¤. ’оча зрошенн¤ п≥сл¤ посадки завжди вважалось одним з ключових фактор≥в в технолог≥њ вирощуванн¤, багато господарств створювали  досить велик≥ насадженн¤ суниц≥ без використанн¤ систем поливу – лише внос¤чи воду локально при посадц≥.

¬есн¤на посадка з локальним поливом теж практикувалась, хоча результативн≥сть при цьому б≥льше залежала в≥д погодних умов: ¤кщо п≥сл¤ посадки дек≥лька дн≥в сто¤ла жарка сон¤чна погода, то значну частину пол¤ потр≥бно було пересаджувати.

 

—в≥жовикопан≥ саджанц≥ мають своњ недол≥ки:

–  саджанц≥ дл¤ ос≥нньоњ посадки потр≥бно викопувати в к≥нц≥ л≥та  - на початку осен≥  дл¤ того, щоб вони встигли добре вкоренитись в новому насадженн≥. ѕри цьому лише в рослинах, сформованих на перших м≥жвузл¤х столона, розм≥р кореневоњ системи та товщина коронки Ї прийн¤тим.  р≥м того, необх≥дн≥сть регенерац≥њ кореневоњ системи дещо послаблюЇ закладанн¤ генеративних бруньок та накопиченн¤ вуглевод≥в в сердечку – в результат≥ можливий урожай в перший р≥к використанн¤ Ї досить л≥м≥тованим.

–  саджанц≥, що вирощуютьс¤ до весни, значно кращ≥ розвинут≥, але стрес при весн¤н≥й посадц≥ в поЇднанн≥ з можливим деф≥цитом вологи в п≥сл¤посадковий пер≥од унеможливлюЇ отриманн¤ комерц≥йно виправданого врожаю за р≥к. ¬ той же час викопуванн¤, сортуванн¤ саджанц≥в та посадку њх в новому насадженн≥ потр≥бно проводити в стисл≥ терм≥ни – досить часто це призводить до зап≥зненн¤ з висадкою, та, ¤к насл≥док, поганого приживанн¤ рослин.

 

2.2. ‘р≥го-рослини

 

’оча в даний момент св≥жа розсада все ще використовуЇтьс¤ дл¤ ос≥нньоњ посадки, все б≥льше господарств починають застосовувати сучасн≥ ≥нтенсивн≥ технолог≥њ вирощуванн¤ су­ниц≥, що передбачають використанн¤ саджан­ц≥в типу «‘р≥го» (Frigo plants).

“ехнолог≥¤ вирощуванн¤ цих саджанц≥в передбачаЇ викопуванн¤ рослин з маточника в друг≥й половин≥ листопада (в крањнах з пом≥р­ним кл≥матом загот≥вл¤ саджанц≥в може про­водитись також в зимовий пер≥од). ѕри цьому маточн≥ плантац≥њ заздалег≥дь п≥дкошуютьс¤ ≥ молод≥ саджанц≥ в≥др≥заютьс¤ в≥д маточних ку­щ≥в культиватором з вертикальними ножами. «а температури нижче + 15°— притупл¤Їтьс¤ метабол≥чна д≥¤льн≥сть та проходить в≥дт≥к вуглевод≥в у кореневища. ѕонижена темпера­тура та скорочена тривал≥сть св≥тлового дн¤ спричин¤Ї диференц≥ац≥ю генеративних бру­ньок (в залежност≥ в≥д сорту та пор¤дку м≥ж­вузл¤, на ¤кому сформувавс¤ саджанець, њх може сформуватись до 4-5). ѕри температур≥ нижче + 5°— рослини переход¤ть в стан спокою - закладанн¤ генеративних бруньок та вегетативний р≥ст повн≥стю припин¤Їтьс¤.

¬икопан≥ рослини охолоджують, сортують та п≥др≥зають лист¤.

—аджанц≥ збер≥гають в пол≥етиленових м≥шках при температур≥                   - 1,5 - -1,8 °—.

¬≥д посадки до початку плодоношенн¤ сад­жанц≥в ‘р≥го потр≥бно 60-70 дн≥в. ÷ей факт дозвол¤Ї планувати виробництво та проводити посадку в дек≥лька строк≥в з метою отриманн¤ позасезонноњ продукц≥њ ≥ створювати ¤г≥дний конвеЇр, отримуючи суницю дл¤ ринку св≥жоњ продукц≥њ в≥д травн¤ до початку жовтн¤.

¬исаджен≥ рослини потребують достатнього зволоженн¤ до повного вкор≥ненн¤ поверхн¤ маЇ бути повн≥стю зволожена). ¬ той же час,  через в≥дсутн≥сть листковоњ поверхн≥,  ‘р≥го рослини значно краще приживаютьс¤ в пор≥вн¤нн≥ з св≥жо викопаними саджанц¤ми. ћоб≥л≥зац≥¤ життЇд≥¤льност≥ рослин, що збер≥галис¤ при понижених температурах,  в≥дбуваЇтьс¤ досить швидко – вже через дек≥лька дн≥в п≥сл¤ висадки з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ листки. “акий ранн≥й та швидкий розвиток в поЇднанн≥ з на¤вн≥стю п≥двищених запас≥в поживних речовин кореневища, дозвол¤Ї в короткий терм≥н сформувати достатню вегетативну масу.

ќсновн≥ параметри розвитку ‘р≥го рослин (к≥льк≥сть листк≥в, площа листковоњ поверхн≥, висота, к≥льк≥сть вегетативних пагон≥в) в дек≥лька раз≥в перевищують параметри розвитку св≥жо викопаноњ розсади.

«агальноприйн¤т≥ Ївропейськ≥ стандарти передбачають под≥л ‘р≥го саджанц≥в на дек≥лька клас≥в в залежност≥ в≥д товщини коронки:

·        ј + - товщина 1518 мм – рослини мають в середньому по 3 генеративних бруньки, що дозвол¤Ї сформувати 25-30 ¤г≥д нормального розм≥ру. ѕ≥двищена варт≥сть таких саджанц≥в окупл¤Їтьс¤ за рахунок отриманн¤ врожаю в межах 8-10 т/га в р≥к посадки;

·        ј – товщина 12-15 мм – ц≥ саджанц≥ закладають 192 генеративн≥ бруньки, що дозвол¤Ї отримати 10-20 ¤г≥д. ”рожай в перший р≥к при дотриманн≥ технолог≥њ вирощуванн¤ може бути в межах 4-6 т/га;

·        ¬ – товщина < 8-12 мм (в залежност≥ в≥д сорту) – зб≥р урожаю в р≥к помадки Ї економ≥чно недоц≥льним, а дек≥лька разове видаленн¤ кв≥тконос≥в дозвол¤Ї сформувати насадженн¤ дл¤ плодоношенн¤ на наступний р≥к.

 

2.3. ƒо рощенн≥ рослини

 

—аджанц≥,¤ к≥ мають товщину коронки, що перевищуЇ 18 мм, вид≥л¤ють в особливий клас – WB (waiting bed). «азвичай њх отримують шл¤хом пересаджуванн¤ перших вкор≥нених розеток (к≥нець червн¤-липень) на окрему д≥л¤нку з високим агрофоном. ѕри к≥лькаразовому видаленн≥ вус≥в рослини набирають достатн≥й потенц≥ал дл¤ диференц≥ац≥њ 47 генеративних бруньок у ос≥нн≥й пер≥од.

—аджанц≥ класу останн≥м часом стали досить попул¤рними незважаючи на високу ц≥ну. ¬исокий попит на такий садивний матер≥ал змушуЇ розсадники, що спец≥ал≥зуютьс¤ на вирощуванн≥ саджанц≥в суниц≥,  використовувати рослини класу ¬ дл¤ њх дорощуванн¤ до WB рослин. ƒл¤ цього рослини висаджують загущеним способом – до 100000 саджанц≥в на гектар та дек≥лька раз≥в видал¤ють кв≥тконоси та вуса. ¬ирощен≥ саджанц≥ WB викопують п≥зно восени та збер≥гають при технолог≥њ ‘р≥го при в≥дпов≥дн≥й температур≥ в пол≥етиленових пакетах.

ѓх врожайн≥сть в р≥к посадки у виробничих умовах при дотриманн≥ технолог≥њ та достатньому удобренн≥ ≥ полив≥ може с¤гати 1820 т/га.

 

2.4. √орщечкова та контейнерна розсада

 

ўе один тип посадкового матер≥алу, що останн≥м часом стаЇ надзвичайно попул¤рним дл¤ використанн¤ у в≥дкритому грунт≥ та в те­плиц¤х - це горщечков≥ рослини або –– (plug plants).

—еред багатьох переваг –– розсади варто в≥дзначити вирощуванн¤ рослин в повн≥стю контрольованому середовищ≥, що дозвол¤Ї гарантувати в≥дсутн≥сть √рунтових патоген≥в (збудник≥в Phitophthora spp. ≥ Verticillium spp.) та швидку адаптац≥ю рослин при пересаджу­ван≥ на поле чи в теплицю. якщо при висаджу­ванн≥ св≥жоњ розсади чи ‘р≥го рослин, полив дощуванн¤м потр≥бно розпочати прот¤гом 1 години з моменту посадки ≥ використову­вати його два тижн≥, то дл¤ горщечковоњ роз­сади пом≥рного крапельного зрошенн¤ ц≥лком достатньо дл¤ повного вкор≥ненн¤.

 орен≥ –– розсади, при пересаджуванн≥ на поле чи в теплицю майже не ушкоджуютьс¤, збер≥гаЇтьс¤ основна маса кореневих волоск≥в, завд¤ки чому активна коренева система дозво­л¤Ї проводити посадку ≥з зап≥зненн¤м до 5 дн≥в в≥д оптимальних терм≥н≥в в рег≥он≥.

якщо дл¤ вирощуванн¤ саджанц≥в в≥дпов≥д­ноњ ¤кост≥ з оголеною кореневою системою по­тр≥бно в≥д 4 до 7 м≥с¤ц≥в, то –– рослини можна отримати за 5-6 тижн≥в (а при використанн≥ теп­лиць - 3,5-4 тижн≥).

«а даними багатор≥чних досл≥джень, за­гальний урожай суниц≥ та в≥дсоткова частка великих ¤г≥д при використанн≥ горщечковоњ розсади значно перевищували в≥дпов≥дн≥ по­казники при створенн≥ насаджень рослинами з оголеною кореневою системою.

—еред недол≥к≥в цього типу садивного ма­тер≥алу варто в≥дзначити його високу варт≥сть та складн≥сть при транспортуванн≥.

Ќа жаль в даний час на ”крањн≥ немаЇ роз­садник≥в, що вирощують –– саджанц≥ суниц≥, хоча прийн¤тноњ ¤кост≥ рослини можна отри­мати нав≥ть без використанн¤ дорогих техно­лог≥й закритого √рунту та автоматизованоњ ту­манноњ установки.

ћаточн≥ рослини дл¤ отриманн¤ садивного матер≥алу мають бути в≥дпов≥дноњ репродукц≥њ, в≥льн≥ в≥д шк≥дник≥в, в≥рус≥в та збудник≥в хво­роб. ѓх вирощують в теплиц¤х чи в≥дкритому √рунт≥, використовуючи пл≥вкове покритт¤ шириною 1,2-1,5м, ¬ отвори ¤кого висаджен≥ маточн≥ рослини, чи пол≥етиленов≥ м≥шки або пластиков≥ Їмкост≥. ƒл¤ отриманн¤ великоњ к≥лькост≥ розеток рослини повинн≥ добре забезпечуватись водою та елементами живленн¤ - тому найкраще використовувати крапельн≥ системи зрошенн¤ з можлив≥стю фертигац≥њ.

«агот≥влю розеток дл¤ вкор≥ненн¤ прово­д¤ть безпосередньо в пол≥ чи теплиц≥. –еко­мендуЇтьс¤ на прот¤з≥ години охолодити ма­тер≥ал до температури ќ - + 1 ќ— при в≥дносн≥й вологост≥ пов≥тр¤ 95 %.

ѕосадку варто проводити зразу ж п≥сл¤ за­гот≥вл≥, хоча невкор≥нен≥ розетки можна збер≥­гати при температур≥ + 2 - +3 ќ— дќ тижн¤.

ƒл¤ вкор≥ненн¤ використовують пластиков≥ чи п≥нопластов≥ ¤щики з ком≥рками круглоњ, квад­ратноњ чи шестикутноњ форми глибиною 5-7 см та загальним об'Їмом б≥л¤ 150 см^«• ƒл¤ приготу­ванн¤ субстрату може використовуватись торф, дернова земл¤, п≥сок, вермикул≥т та компостова­на тирса у сп≥вв≥дношенн≥, що дозвол¤Ї створи­ти оптимальне середовище дл¤ росту кор≥нн¤.

–озетки в≥дбирають з двома непошкодже­ними листками та зародковими кор≥нц¤ми св≥тлого кольору довжиною максимум до 1 см. ѕотр≥бно стежити, щоб на кор≥нчиках не було залишк≥в √рунту. –азом з розеткою в≥др≥зають частинки столону довжиною 1,0-1,5 см.

ѕеред посадкою субстрат в ¤щиках дещо ущ≥льнюють та добре зволожують. ”кор≥ненн¤ в пл≥вков≥й теплиц≥ з туманною установкою Ї оптимальним, хоча добрих результат≥в можна дос¤гти ≥ у в≥дкритому √рунт≥ ≥з використан­н¤м спринклерного зрошенн¤ в автоматично­мурежим≥.

¬же через 48 годин кор≥нчики дос¤гнуть дов­жини 3-4см, а на 7-10 день сформуЇтьс¤ базова коренева система.

Ќа початку розвитку молодих рослин потр≥бно уникати пр¤мого осв≥тленн¤ - лише на 4-5-й тиж­день ¤щики можна перем≥стити на сон¤чне м≥сце.

ƒо цього часу коренева система повн≥стю заповнюЇ ком≥рку ≥ рослини легко виймаютьс¤ без розсипанн¤ субстрату.

ќтриману розсаду можна висаджувати безпосередньо на поле в друг≥й половин≥ л≥та, або п≥сл¤ утворенн¤ генеративних бруньок в ос≥нн≥й пер≥од закладати на збер≥ганн¤ в хо­лодильник дл¤ весн¤ноњ посадки чи дл¤ ви­саджуванн¤ в теплиц≥. «азвичай њх товщина складаЇ 8-11 мм.

ќстанн≥м часом дл¤ технолог≥й закритого грунту горщечков≥ рослини вирощують в контейнерах б≥льшого розм≥ру (контейнерна розсада) прот¤гом 5-6 м≥с¤ц≥в дл¤ отриманн¤ саджанц≥в товщиною 15-18 мм.

 

 

3. ’арактеристика  сорт≥в

 

¬ даний час у виробництв≥ широко використовуютьс¤ сорти короткого дн¤, або червнев≥ сорти суниц≥ (June bearing varieties) та сорти нейтрального дн¤, ≥ повторного плодоношенн¤ (neutral day varieties, everbearing varieties).

ѕерша група представлена значно б≥льшим асортиментом сорт≥в, що вирощуютьс¤ дл¤ отриманн¤ ¤г≥д ¤к на переробку, так ≥ дл¤ продажу на ринку св≥жоњ продукц≥њ.

ЌагадаЇмо, що сорти ц≥Їњ групи потребують пер≥оду з обмеженим осв≥тленн¤м (8 годинний св≥тловий день) та пониженими температурами дл¤ процесу диференц≥ац≥њ генеративних бруньок. ƒл¤ б≥льшост≥ сорт≥в такий пер≥од маЇ тривати ¤к м≥н≥мум м≥с¤ць.

—орти нейтрального дн¤ в основному використовуютьс¤ дл¤ отриманн¤ поза сезонноњ ¤годи дл¤ ринку св≥жоњ продукц≥њ. “ак≥ сорти на територ≥њ ”крањни в промислових обс¤гах до цього часу практично не вирощувались.

ƒал≥ наведемо характеристики де¤ких сорт≥в, садивний матер≥ал ¤ких Ї комерц≥йно доступним на територ≥њ ”крањни та ¤к≥ усп≥шно можуть вирощуватись в наш≥й природно-кл≥матичн≥й зон≥.

 

3.1. —орти короткого дн¤

 

≈лсанта (Elsanta) – н≥дерландський сорт, що був виведений в 1981 роц≥ в результат≥ схрещуванн¤ сорту √орелла (Gorella) ≥ ’ол≥дей (Holiday).

—орт середнього терм≥ну дозр≥ванн¤ (на 3-5 дн≥в ран≥ше «енги «енгани).

ягоди в≥д середнього до великого розм≥ру, ¤скраво-червон≥ з сильним блиском. ћ`¤коть в≥д ¤скраво-рожевоњ до ¤скраво-червоноњ, ароматна, кисло-солодкого смаку.

ягоди добре перенос¤ть транспортуванн¤ на велик≥ в≥дстан≥.

ѕлодон≥жка легко в≥дриваЇтьс¤.

–ослини ≈лсанти лише в незначн≥й м≥р≥ пошкоджуютьс¤ с≥рою гниллю, Ї досить ст≥йкими до пл¤мистостей, але сприйн¤тлив≥ до хвороб кореневоњ системи та борошнистоњ роси.

ћорозост≥йк≥сть слабка, в умовах Ћ≥состепу ”крањни з≥ в≥дсутност≥ сн≥гового покриву насадженн¤ часто вимерзають.

«авд¤ки висок≥й потенц≥йн≥й урожайност≥ та чудовому смаку ≥ вигл¤ду ¤г≥д, ≈лсанта займаЇ перше м≥сце в ™вроп≥ за площами вирощуванн¤ в закритому ≥ в≥дкритому грунт≥.

 

≈рос (Eros) – сорт англ≥йськоњ селекц≥њ, виведений в 1986 роц≥ схрещуванн¤м ≈лсанти (Elsanta) та јллстар (Allstar).

—орт середнього терм≥ну дозр≥ванн¤ (на 3-5 дн≥в ран≥ше «енги «енгани)

ягоди велик≥ та дуже велик≥, помаранчево-червон≥ з блиском, транспортабельн≥. ћ'¤коть ¤скраво-червона, соковита, кисло-солодкого смаку.

ѕлодон≥жка легко в≥дриваЇтьс¤.

—орт Ї в≥дносно ст≥йким до с≥роњ гнил≥, та середньо ст≥йким до вертицильозу.

ћорозост≥йк≥сть дещо краща, н≥ж ≈лсанти.

 

 орона (Korona) – голландський сорт, виведений в 1972 роц≥ схрещуванн¤м сорт≥в “амелла (Tamella) та ≤ндука (Induka).

—орт середньораннього терм≥ну дозр≥ванн¤ (на 3-6 дн≥в ран≥ше «енги «енгани.)

ягоди в≥д середнього до великого розм≥ру, в≥д ≥нтенсивно-червоного до темно-червоного забарвленн¤ з легким блиском. ћ'¤коть помаранчево-червона, ароматична, приЇмного солодкого смаку.

ѕлодон≥жка в≥дриваЇтьс¤ погано.

–ослини сильно пошкоджуютьс¤ с≥рою гниллю та б≥лою пл¤мист≥стю лист¤, проте Ї досить ст≥йкими до вертицильозу.

—орт потребуЇ п≥двищеного забезпеченн¤ вологою дл¤ отриманн¤ високого урожаю.

ћорозост≥йк≥сть дуже добра.

 

—имфон≥¤ (Symphony) – сорт шотландськоњ селекц≥њ, виведений в 1979 роц≥ при схрещуванн≥ сорт≥в –апсод≥¤ (Rhapsody) ≥ ’ол≥дей (Holiday).

—орт середньоп≥знього строку дозр≥ванн¤ (практично одночасно ≥з «енгою «енганою).

ягоди середнього ≥ великого розм≥ру, забарвленн¤ ≥нтенсивно-червоне, з сильним блиском. ћ'¤коть червона, р≥вном≥рно забарвлена, ароматна, приЇмного десертного смаку.

ѕлодон≥жка в≥дриваЇтьс¤ добре.

–ослини досить ст≥йк≥ до с≥роњ гнил≥ ≥ вертицильозу та лише в незначн≥й м≥р≥ уражуютьс¤ хворобами лист¤. ћорозост≥йк≥сть рослин досить добра.

 

’оней ( Honeoye) – сорт американськоњ селекц≥њ, виведений в 1979 роц≥ схрещуванн¤м сорт≥в ¬≥брант (Vibrant) ≥ ’ол≥дей (Holiday).

’арактеризуЇтьс¤ ранн≥м терм≥ном дозр≥ванн¤ ( на 7-10 дн≥в ран≥ше в≥д «ена-«енгани).

ягоди велик≥ та дуже велик≥ , забарвленн¤ в≥д ≥нтенсивно-до темно-червоного, вир≥вн¤не по вс≥й поверхн≥ з блиском. ћають помаранчево-червона, ароматна, винно-солодкого смаку.

ѕлодон≥жка легко в≥дриваЇтьс¤.

„ерез раннЇ дозр≥ванн¤ плод≥в сорт може лише в незначн≥й м≥р≥ уражуватись с≥рою гниллю. —т≥йкий до хвороб лист¤ , проте сприйн¤тливий до вертицильозу .

ћорозост≥йк≥сть рослин досить добра, хоча через ранн≥й розвиток генеративних орган≥в кв≥ти можуть пошкоджуватись весн¤ними приморозками.

 

ѕолка (Polka)- сорт н≥дерландськоњ селекц≥њ середньоп≥знього строку дозр≥ванн¤ , виведений в 1977 роц≥ при схрещуванн≥ сорт≥в ≤ндука (Induka) ≥ —≥ветта (Sivetta).

ƒозр≥ваЇ практично одночасно ≥з «еною «енганою.

ягоди середнього розм≥ру , в к≥нц≥ збору – др≥бн≥шають; забарвленн¤ в≥д ≥нтенсивно- до пурпурово-червоного, з сильним блиском. ћ’¤коть ≥нтенсивно-червоного кольору , ароматна, в≥д солодкого до солодко-кислого смаку.

ѕлодон≥жка легко в≥дриваЇтьс¤.

ягоди можуть уражатис¤ с≥рою гниллю. —орт сприйн¤тливий до  вертицильозу . ћорозост≥йк≥сть рослин досить добра , хоча дещо слабша , н≥ж у «ени «енгани.

 

–ед. √аунтлет (Redgauntlet) – сорт виведений у Ўотланд≥њ  в 1956 роц≥  шл¤хом схрещуванн¤ сорт≥в јуч≥нкрув  лаймекс  (Auchincruive Climax) ≥ Ќью ƒжерс≥ 1051 (New Jersey 1051).

—орт середнього терм≥ну дозр≥ванн¤ ( на 2-4 дн≥ ран≥ше «ени «енгани ).

ягоди в≥д середнього  до великого розм≥ру ; забарвленн¤ – ¤скраво-червоне, з легким полиском , дозр≥вають нер≥вном≥рно. ћ’¤коть ¤скраво-червона , мало-ароматична , кислого смаку , транспортабельн≥сть висока.

ѕлодон≥жка в≥дриваЇтьс¤ погано. –ослини дуже ст≥йк≥  до с≥роњ гнилл≥, пл¤мистостостей лист¤ та хвороб кореневоњ системи.

ћорозост≥йк≥сть рослин на прот¤з≥ зимового пер≥оду добра, проте через раннЇ цв≥т≥нн¤ кв≥ти можуть пошкоджуватись весн¤ними приморозками.

 

≤сточн≥к (»сточник) – сорт виведений в ≤нститут≥ —ад≥вництва ”јјЌ шл¤хом схрещуванн¤ сорт≥в ѕокахонтас (Pocakhontas) та √ренадир (Grenadier).

—орт середнього строку дозр≥ванн¤ (на дек≥лька дн≥в ран≥ше «енги «енгани), високоврожайний.

ягоди велик≥, св≥тло-червоного забарвленн¤, в≥дносно транспортабельн≥.

—орт, особливо в дощов≥ роки, уражуЇтьс¤ с≥рою гниллю.

«имост≥йк≥сть добра.

 

ѕрисв¤та – сорт виведений в ≤нститут≥ —ад≥вництва ”јјЌ шл¤хом схрещуванн¤ сорт≥в ѕокахонтас (Pocakhontas) * √ренадир (Grenadier) ≥  оралова 100 * «енга «енгана.

—орт середньоп≥знього терм≥ну дозр≥ванн¤.

ѕерш≥ ¤годи дуже велик≥ (до 40г.), пот≥м дещо др≥бн≥шають.

«абарвленн¤ ¤годи темно-червоне, з блиском; м`¤кось червона, щ≥льна, приЇмного десертного смаку.

“ранспортабельн≥сть ¤г≥д середн¤.

—орт досить ст≥йкий до хвороб лист¤ та середньост≥йкий до с≥роњ гнил≥.

ћорозост≥йк≥сть добра.

 

–усан≥вка – сорт раннього строку дозр≥ванн¤, виведений в ≤нститут≥ —ад≥вництва ”јјЌ шл¤хом схрещуванн¤ сорт≥в Ћьв≥вська ранн¤ та  авальЇр.

ягоди велик≥ ≥ дуже велик≥ (перш≥ – до 40-45г.), до к≥нц¤ збору др≥бн≥шають, ¤скраво-червон≥, з сильним блиском, приЇмного кисло-солодкого смаку.

—орт ст≥йкий до грибкових захворювань, але пошкоджуЇтьс¤ кл≥щем.

«имост≥йк≥сть добра.

 

ќктава – ранн≥й сорт, виведений в ≤нститут≥ —ад≥вництва ”јјЌ шл¤хом схрещуванн¤ сорт≥в ѕрисв¤та та ƒубровський –одн≥к.

ягоди велик≥, ширококон≥чн≥ з шийкою.

 ол≥р темно червоний, з блиском. ћ`¤коть ≥нтенсивно-червона, щ≥льна, соковита, кисло-солодка.

«имост≥йк≥сть добра.

—орт високо транспортабельний, чудо п≥дходить дл¤ ринку св≥жоњ продукц≥њ.

 

«енга «енгана (Senga Sengana) – найб≥льш поширений сорт н≥мецькоњ селекц≥њ, виведений в 1954 роц≥ схрещуванн¤м сорт≥в ћаркр≥ (Markee) ≥ —≥гер (Sieger).

—орт середньоп≥знього терм≥ну.

ягоди велик≥ але п≥д к≥нець плодоношенн¤ др≥бн≥шають; забарвленн¤ в≥д ≥нтенсивного – до темно-червоного, вир≥вн¤нн¤ по вс≥й поверхн≥. ћ`¤коть – ≥нтенсивно-червона, соковита, дуже ароматна.

ѕлодон≥жка добре вид≥л¤Їтьс¤. “ранспортабельн≥сть ¤г≥д середн¤.

¬насл≥док розт¤гнутого пер≥оду плодоношенн¤ рослини сильно уражаютьс¤ с≥рою гниллю та б≥лою пл¤мист≥стю лист¤, проте досить ст≥йк≥ до хвороб кореневоњ системи.

—орт дуже морозост≥йкий.

Ќезважаючи на те, що «енга «енгана була виведена б≥льш н≥ж п≥встол≥тт¤ тому, цей сорт до цих п≥р Ї надзвичайно попул¤рним на ”крањн≥ та в р¤д≥ крањн ™вропи дл¤ вирощуванн¤ продукц≥њ на промислову переробку ≥ заморожуванн¤.

 

 

3.2 —орти нейтрального дн¤

 

ќстара (Ostara) – н≥дерландський сорт, виведений в 1969 роц≥ схрещуванн¤м сорт≥в –ед √аунтлент (Redgauntles) ≥ маччерахс ƒаурернте (Marcherauch`s Dauerernte).

—орт нейтрального дн¤, в р≥к посадки урожай отримують в≥д початку серпн¤ до п≥зньоњ осен≥, на наступний р≥к – перший п≥к плодоношенн¤ – к у середньостиглих сорт≥в ( на 4-6 дн≥в ран≥ше «енги «енгани), другий – в≥д початку серпн¤ до п≥зньоњ осен≥.

ягоди середнього розм≥ру, ¤скраво-червон≥, з блиском.  ол≥р – вир≥вн¤ний по вс≥й поверхн≥. ћ`¤коть ¤сно-червона, соковита, приЇмного кисло-солодкого смаку.

–ослини досить ст≥йк≥ до хвороб лист¤, але уражуютьс¤ хворобами кореневоњ системи та с≥рою гниллю.

 

—елва (Selva) – американський сорт, виведений у 1983 роц≥ схрещуванн¤м сорт≥в Ѕрайтон (Brighton), “афтс (Tufts) ≥ ѕаджеро (Pajaro).

—орт нейтрального дн¤. ¬ р≥к посадки урожай отримують в≥д початку серпн¤ до п≥зньоњ осен≥, на наступний р≥к – перший р≥к плодоношенн¤ – ¤к у середньостиглих сорт≥в ( на 4-6 дн≥в ран≥ше «енги «ангани), другий – в≥д початку серпн¤ до п≥зньоњ осен≥.

ягоди велик≥ та дуже велик≥, червоно-рожев≥, х сильним блиском.  ол≥р – вир≥вн¤ний по вс≥й поверхн≥. ћ`¤коть ¤сно – червона, слабко ароматна, кисло солодкого смаку.

–ослини досить ст≥йк≥ до хвороб лист¤ та кореневоњ системи та середньо ст≥йк≥ до с≥роњ гнил≥.

 

≈верест (Everest)- британський сорт, виведений у 1998 роц≥ шл¤хом схрещуванн¤ сорт≥в ≈в≥та (Evita) та ≤рв≥н (Irvine).

—орт нейтрального дн¤. ¬ р≥к посадки урожай отримують в≥д початку серпн¤ до п≥зньоњ осен≥, на наступний р≥к – перший п≥к плодоношенн¤ – ¤к у середньостиглих сорт≥в ( на 4-6 дн≥в ран≥ше «енги «енгани), другий – в≥д початку серпн¤ до п≥зньоњ осен≥.

ягоди велик≥ та дуже велик≥, вир≥вн¤н≥, насичено-червоного кольору з сильним блиском. ћ`¤коть ¤скраво-червона, ароматна, соковита, кисло-солодкого смаку.

≈верест Ї найб≥льш поширеним сортом нейтрального дн¤ в крањнах ™вропи завд¤ки в≥дм≥нн≥й транспортабельност≥ продукц≥њ, привабливому зовн≥шньому вигл¤ду ¤г≥д та ст≥йкост≥ рослин до с≥роњ гнил≥.

 

 

 

4. “ехнолог≥¤ вирощуванн¤ сорт≥в нейтрального дн¤

 

—орти суниц≥ нейтрального дн¤ здан≥ закладати генеративн≥ бруньки незалежно в≥д тривалост≥ осв≥тленн¤, а отже, продукц≥ю можна отримати на прот¤з≥ досить тривалого терм≥ну при умов≥ на¤вност≥ в≥дпов≥дного температурного режиму.

“ак≥ сорти вирощують р≥зними способами, проте найб≥льш ефективними Ї загущен≥ насадженн¤ та технолог≥¤ вирощуванн¤ на пл≥вц≥.

¬ основному використовуЇтьс¤ горщечкова чи контейнерна розсада, хоча створенн¤ насаджень фр≥го рослинами також даЇ непоганий результат.

«начн≥ витрати на садивний матер≥ал та на додатков≥ ресурси окупл¤тьс¤ високим врожаЇм поза сезонноњ продукц≥њ.

Ќайб≥льш поширеним Ї вирощуванн¤ сорт≥в нейтрального дн¤ на прип≥дн¤тих гр¤дах з крапельним зрошенн¤м та мульчуванн¤м пл≥вкою.

ѕосадка проводитьс¤ в кв≥тн≥-травн≥ однор¤дним чи ст≥чковим способом з густою 50-60 тис¤ч рослин на гектар. „ерез 6 тижн≥в п≥сл¤ посадки починають видал¤ти кв≥тконоси, щоб дати можлив≥сть рослинам накопичити достатню к≥льк≥сть поживних речовин дл¤ подальшого плодоношенн¤.

¬ липн≥ видаленн¤ кв≥ток припин¤ють, ≥ з к≥нц¤ липн¤ – початку серпн¤ починають збирати врожай.

—орти нейтрального дн¤ плодонос¤ть до ос≥нн≥х заморозк≥в, а ¤кщо використовуЇтьс¤ просте пл≥вкове укритт¤ – плодоношенн¤ може бути продовжено ще на 2-4 тижн≥.

”с≥ сорти ц≥Їњ групи мають понижену зимост≥йк≥сть,тому, в основному, њх вирощують за однор≥чною технолог≥Їю .ќднак при укритт≥ насаджень, соломою на наступний р≥к можна також отримати суттЇвий урожай: спочатку червн≥(¤к звичайн≥ сорти), а пот≥м з к≥нц¤ липн¤ до завершенн¤ вегетац≥йного пер≥оду.

—орти нейтрального дн¤  особливо вимоглив≥ до умов живленн¤. ƒл¤ формуванн¤ рослин та пост≥йного плодоношенн¤ потр≥бн≥ п≥двищен≥ норми кал≥ю, азоту, а також де¤ких м≥кроелемент≥в(зокрема бору).

ќптимальним Ї внесенн¤ добрива регул¤рно(щотижн¤) з поливню водою – ось чому рекомендуЇтьс¤ використанн¤ крапельного зрошенн¤ .¬ той же час висок≥ л≥тн≥ температури(а особливо перегр≥в грунту п≥д пл≥вкою) стають л≥м≥туючими факторами у технолог≥њ. “ому краплинне зрошенн¤ часто поЇднують з дощуванн¤м . ј дл¤ додаткового охолодженн¤ розстел¤ють солому по поверхн≥ пл≥вки дл¤ зменшенн¤ поглинанн¤  не6ю сон¤чних промен≥в.

¬ залежност≥ в≥д сорту та технолог≥њ, що використовуЇтьс¤ можна отримати урожай в межах 30-50т/га в р≥к посадки( на наступний р≥к – дещо менший).

¬икористовувати насадженн¤ сорт≥в суниц≥ нейтрального дн¤ дл¤ плодоношенн¤ на трет≥й р≥к Ї, в б≥льшост≥ випадк≥в, економ≥чно недоц≥льним через значне згущенн¤ рослин та посиленн¤ тиску шк≥дник≥в ≥ хвороб.