ласиф≥кац≥¤ пор≥д великоњ рогатоњ худоби

 

” процес≥ одомашнюванн¤ в≥д великоњ рогатоњ худоби одержували м'¤со, пот≥м њњ використовували ¤к т¤глову силу, а п≥зн≥ше – молоко. ” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ близько тис¤ч≥ пор≥д, але найб≥льшого поширенн¤ набуло 250. нових пор≥д.

¬ ”крањн≥ розвод¤ть 11 пор≥д молочного напр¤му продуктивност≥, 7 комб≥нованого ≥ 13 м’¤сного. Ќайчисленн≥ш≥: чорно-р¤ба, украњнська чорно-р¤ба молочна, червона степова, червоно-р¤ба, симентальська, лебединська та ≥н.

ѕороди великоњ рогатоњ худоби класиф≥кують за напр¤мом основноњ продуктивност≥, виробничого призначенн¤ ≥ плем≥нних ц≥нностей, под≥л¤ючи њх на так≥ групи:

перша – породи молочного напр¤му продуктивност≥ (голландська, голштинська, чорно-р¤ба, червона степова, украњнська чорно-р¤ба, украњнська червоно-р¤ба, червона датська, айрширська, джерсейська та ≥н.);

друга – породи комб≥нованого напр¤му продуктивност≥ (симентальська, шв≥цька, лебединська, бура карпатська, п≥нцгау, с≥ра украњнська та ≥н.);

трет¤ – породи м’¤сного напр¤му продуктивност≥ (герефордська, абердин-ангуська, шортгорнська, шароле, санта-гертруда, к≥анська, украњнська м’¤сна, волинська м’¤сна та ≥н.).

ѕороди молочного напр¤му продуктивност≥ розвод¤ть переважно дл¤ того, щоб одержувати в≥д них молоко. ћолочна продуктивн≥сть тварин неоднакова. ¬она залежить в≥д год≥вл≥ й утриманн¤, породи, в≥ку тварин, пори року, техн≥ки доњнн¤ тощо ≥ коливаЇтьс¤ в≥д 4000 до 6000 кг молока, жирн≥стю 3,2 – 6,0%.  орови-рекордистки дають за лактац≥ю по 10000 – 15000 кг, а над≥й св≥товоњ рекордистки становить 27674 кг молока. «аб≥йний вих≥д тварин дос¤гаЇ 50 – 60%. ÷≥нн≥сть молочноњ худоби визначаЇтьс¤ не т≥льки величиною удою молока, але й вм≥стом поживних речовин, передус≥м жиру ≥ б≥лка. ѕ≥двищенн¤ продуктивност≥ молочноњ худоби дос¤гають, пол≥пшуючи вирощуванн¤ молодн¤ку, год≥влю й утриманн¤ тварин, шл¤хом добору та п≥дбору, схрещуванн¤м малопродуктивних пор≥д з високопродуктивними тощо.

          ѕороди комб≥нованого напр¤му продуктивност≥ використовують дл¤ одержанн¤ молока ≥ дл¤ в≥дгод≥вл≥ на м’¤со. ¬ одних пор≥д комб≥нованоњ продуктивност≥ б≥льше розвинена молочн≥сть, ≥нш≥ б≥льш скоросп≥л≥ ≥ мають добр≥ м’¤сн≥ ¤кост≥. ћолочна продуктивн≥сть кор≥в коливаЇтьс¤ в межах 3000 – 3500 кг молока, жирн≥сть молока становить 3,3 – 3,8%. ўодо здатност≥ до в≥дгод≥вл≥, часу зак≥нченн¤ росту, ¤кост≥ м’¤са комб≥нован≥ породи в≥дстають в≥д спец≥ал≥зованих м’¤сних, але њх заб≥йний вих≥д досить  високий – 55 – 62%.

         ѕороди м’¤сного напр¤му продуктивност≥ використовують дл¤ в≥дгод≥вл≥ ≥ забою на м’¤со. ћ’¤сн≥ ¤кост≥ залежать в≥д умов год≥вл≥ ≥ вирощуванн¤, породи, в≥ку, стат≥ тощо. ∆ива маса коливаЇтьс¤ у кор≥в в межах 650 – 800 кг, бугањв 810 – 1200 кг. «аб≥йний вих≥д становить 60 – 72%. ѕороди великоњ рогатоњ худоби м’¤сного напр¤му продуктивност≥ в≥дзначаютьс¤ скоросп≥л≥стю, добрими м’¤сними ¤кост¤ми, здатн≥стю в≥дкладати жир у ранньому в≥ц≥.

 

—иментальська порода

 

—иментальська порода – одна з найкращих пор≥д св≥ту. —еред культурних пор≥д вона за к≥льк≥стю тварин займаЇ 3-тЇ м≥сце у св≥т≥ п≥сл¤ чорно-р¤боњ та герефордськоњ пор≥д. Ќайб≥льш поширен≥ симентали в ™вроп≥.

         ¬иведена в Ўвейцар≥њ в результат≥ тривалого добору ≥ п≥дбору м≥сцевоњ худоби ≥ Ї ¤скравим представником г≥рськоњ худоби  подв≥йного напр¤му продуктивност≥. ѕорода формувалась в умовах альп≥йських пасовищ з багатим щодо поживност≥ травостоЇм, спри¤тливого кл≥мату. Ќазву отримала в≥д р≥чки —≥мме, у долин≥ ¤коњ створено кращ≥ групи симентал≥в. —еред симентальськоњ худоби трапл¤ютьс¤ два основн≥ типи: молочно-м’¤сний та м’¤со-молочний. ” б≥льшост≥ крањн переважаЇ перший тип. Ќа ”крањну симентальську худобу почали завозити на початку ’≤’ ст. « 1933 р. вона Ї плановою породою дл¤ ”крањни. ÷≥леспр¤мована плем≥нна робота з худобою ц≥Їњ породи в наш≥й крањн≥ ведетьс¤ б≥льше 100 рок≥в, внасл≥док чого худоба симентальськоњ породи в ”крањн≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д симентальськоњ худоби ≥нших крањн ≥ маЇ де¤к≥ переваги.

         “варини велик≥, характеризуютьс¤ пружн≥стю, м≥цн≥стю, пропорц≥йною будовою т≥ла, високими молочною продуктивн≥стю ≥ жирн≥стю молока й добре пристосована до умов р≥зних зон. « екстер’Їрних особливостей дл¤ них характерн≥: голова велика, широка в лобов≥й частин≥; ши¤ тонка, коротка; груди глибок≥ ≥ широк≥ з добре розвинутим п≥дгрудком; холка невисока, широка; задн¤ частина широка й довга; м≥цний ≥нод≥ грубуватий скелет; мускулатура розвинута добре; тулуб довгий; черево велике, округле; к≥нц≥вки поставлен≥ правильно. ¬им’¤ найчаст≥ше округле з нер≥вном≥рно розвиненими частками, з досить широкою основою, залозисте, д≥йки велик≥, кон≥чноњ або цил≥ндричноњ форми. ќсновна масть – полово-р¤ба, трапл¤Їтьс¤ червоно-р¤ба ≥ червона з б≥лою головою. ” чистопородних симентал≥в носове дзеркало, ¤зик, з≥в ≥ пов≥ки св≥тло-рожев≥, а на¤вн≥сть темних пл¤м св≥дчить про не чистопородн≥сть.

         “варини ц≥Їњ породи невибаглив≥ до корм≥в, менше схильн≥ до захворювань (туберкульоз, бруцельоз, лейкоз), дл¤ них характерна висока поживна ц≥нн≥сть молока та ≥нтенсивн≥сть росту молодн¤ку.

         ћолочна продуктивн≥сть симентальських кор≥в у р≥зних зонах розведенн¤ неоднакова. —ередн≥ надоњ коливаютьс¤ в≥д 3550 до 4000 кг, жирн≥сть молока становить 3,7 – 3,9%, а вм≥ст б≥лка – 3,3 – 3,7%. ” плем≥нних господарствах надоњ перевищують 5000 кг, жирн≥стю 3,8 – 4,0%. Ќадоњ кор≥в рекордисток за лактац≥ю перевищують 14000 кг. “ак, корова –¤бушка  —-1854 за четверту лактац≥ю дала 14541 кг молока з вм≥стом жиру 3,83%, ћальв≥на „—-2115 – в≥дпов≥дно 14431 кг ≥ 3,94%. –екордисткою щодо жирномолочност≥ Ї корова ¬оротка, в≥д ¤коњ за четверту лактац≥ю надоњли 6508 кг молока ≥з вм≥стом жиру 6,04%.

         ∆ива маса кор≥в становить 550 – 650 кг, бугањв – 860 – 1100 кг. ѕроте найб≥льш≥ корови дос¤гають маси 1000 кг, бугањ – 1300 кг. “ел¤та народжуютьс¤ живою масою 36 – 45 кг, у 18-м≥с¤чному в≥ц≥ плем≥нн≥ телиц≥ дос¤гають маси 400 – 450 кг, а бички – 500 – 650 кг. —иментальська порода в≥др≥зн¤Їтьс¤ добрими м’¤сними ¤кост¤ми. —ередньодобов≥ прирости молодн¤ку при в≥дгод≥вл≥ ≥ нагул≥ дос¤гають 900 – 1100 г. «аб≥йний вих≥д становить 54 – 60%, а добре в≥дгодованих дорослих тварин – 65%. ћ’¤со високоњ ¤кост≥, добре пронизане жиром, не грубо волокнисте, високо енергетичне.  

        

“ехнолог≥¤ виробництва молока ≥ м’¤са

 

Ќайважлив≥шими елементами технолог≥њ виробництва молока Ї утриманн¤, год≥вл¤, доњнн¤ кор≥в та видаленн¤ гною.

ѕрим≥щенн¤ дл¤ утриманн¤ тварин бувають пав≥льйонного типу, де тварини розм≥щуютьс¤ в окремих прим≥щенн¤х, ≥ моноблоки з розм≥щенн¤м погол≥в’¤ п≥д одним дахом.  ращим вар≥антом утриманн¤ Ї спорудженн¤ п≥дприЇмств пав≥льйонного типу. ќптимальн≥ розм≥ри спец≥ал≥зованих ферм у зонах —тепу ≥ Ћ≥состепу 880 – 1200, у зон≥ ѕол≥сс¤ – 600 – 800 кор≥в.

 

 Ќаприклад, найб≥льшим у св≥т≥ молочним комплексом на 35 тис. кор≥в Ї мексиканський комплекс ““≥саюка”. ÷е ц≥ле сучасне агром≥сто з ус≥Їю ≥нфраструктурою, ¤ке забезпечуЇ молочною продукц≥Їю м≥сто ћех≥ко з 18-м≥льйонним населенн¤м. ““≥саюка” складаЇтьс¤ з 126 ≥ндив≥дуальних ферм, в ¤ких розм≥щено 35 тис. кор≥в ≥ 15 тис. телиць дл¤ ремонту стада. ”тримують кор≥в голштинськоњ породи, експлуатують кор≥в IV – V лактац≥њ; над≥й – близько 5000 кг в≥д корови за р≥к. ќбслуговують комплекс 1600 роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. ƒержава покриваЇ 14% витрат на експлуатац≥ю комплексу.

 

ѕромислова технолог≥¤ виправдовуЇ затрати на буд≥вництво, експлуатац≥ю комплексу т≥льки за умови, ¤кщо р≥вень продуктивност≥ стада складаЇ не менш ¤к 4000 кг молока на корову за р≥к. ƒл¤ комплекс≥в потр≥бна вир≥вн¤н≥сть стада щодо форми вим’¤, швидкост≥ молоков≥ддач≥, тривалост≥ доњнн¤, величини тварин ≥ темпераменту, бо висока ≥нтенсиф≥кац≥¤ виробництва виключаЇ ≥ндив≥дуальне обслуговуванн¤ тварин.

—ерйозною проблемою залишаЇтьс¤ орган≥зац≥¤ виробництва ≥ продовженн¤ строку використанн¤ кор≥в. ѕередбачають, що щор≥чне вибракуванн¤ кор≥в ≥з господарств становитиме 25 – 30%. ѕоповнювати стадо комплексу треба т≥льки перв≥стками.

Ќа молочних комплексах застосовують два основних способи утриманн¤: прив’¤зний ≥ безприв’¤зний; останн≥й под≥л¤ють на в≥льно-вигульне утриманн¤ на глибок≥й п≥дстилц≥ ≥ безприв’¤зно-боксове.

ѕри прив’¤зному способ≥  утриманн¤ тварини в ст≥йловий пер≥од перебувають у прим≥щенн≥ на прив’¤з≥, де дл¤ кожноњ тварини передбачено певне м≥сце (ст≥йло) з год≥вницею. –озм≥ри ст≥йла залежать в≥д маси, в≥ку та ф≥з≥олог≥чного стану тварини. ƒл¤ кор≥в ширина ст≥йла – 1,0 – 1,5 м, довжина – 1,7 – 2,0 м. —т≥йло обладнують ≥ндив≥дуальною або груповою прив’¤ззю, автонапувалкою. ѕрив’¤зь обмежуЇ рух тварин, але даЇ змогу безперешкодно сто¤ти, лежати, поњдати корм, пити воду ≥ т.д. ”с≥ операц≥њ по обслуговуванню тварин, у тому числ≥ ≥ доњнн¤, можуть зд≥йснюватись у ст≥йлах. «а спри¤тливоњ погоди кор≥в випускають на к≥лька годин з прим≥щенн¤ на прогул¤нку ≥ т≥льки в сильн≥ морози, щоб не допустити обморожуванн¤, прогул¤нок не робл¤ть.

 орми тваринам при такому способ≥ утриманн¤ роздають у год≥вниц≥ за допомогою моб≥льних роздавач≥в  “”-10 або стац≥онарних транспортер≥в. ƒл¤ видаленн¤ ≥з прим≥щенн¤ гною в к≥нц≥ ст≥йл обладнують гноЇв≥ канали, куди ≥з ст≥йл зсувають гн≥й за допомогою ручних скребачок. ” гноЇвих каналах знаход¤тьс¤ гноЇтранспортер “—Ќ-2Ѕ, що складаЇтьс¤ ≥з ланцюга ≥з скребачками.

ƒоњнн¤ кор≥в при прив’¤заному способ≥ утриманн¤ в≥дбуваЇтьс¤ переважно в ст≥йлах установками ƒј-3ћ, “¬олга”, “ћайга” ≥з збиранн¤м молока в переносн≥ в≥дра або молокопров≥д. Ѕ≥льш н≥ж 90% ферм ”крањни працюють за такою технолог≥Їю. ƒл¤ доњнн¤ кор≥в у доњльному зал≥ використовують б≥льш продуктивн≥ доњльн≥ установки “ялинка”, ““андем”.

 

 Ќаприклад, у досл≥дному господарств≥ “ёв≥лейне” ѕолтавськоњ державноњ аграрноњ академ≥њ застосовуЇтьс¤ прив’¤зне утриманн¤ кор≥в. Ќад≥й в≥д 400 кор≥в голштинськоњ породи в 1989 роц≥ склав 5984 кг молока.

¬икористанн¤ технолог≥њ прив’¤зного утриманн¤ приводить до високих витрат прац≥, у тому числ≥ ручноњ, на виробництво продукц≥њ ≥ в результат≥ – до високоњ њњ соб≥вартост≥.

ѕри прив’¤зному способ≥ утриманн¤ усуваЇтьс¤ знеос≥бка в год≥вл≥, догл¤д≥ та утриманн≥. ћожна запровадити нормовану год≥влю з урахуванн¤м продуктивност≥ та ф≥з≥олог≥чного стану тварин. Ќад ст≥йлом прикр≥плюють табличку, в ¤к≥й зазначають кличку ≥ номер корови, дату народженн¤, породу, над≥й ≥ вм≥ст жиру за останню лактац≥ю, живу масу.

ѕри прив’¤зному утриманн≥ велике значенн¤ маЇ орган≥зац≥¤ активних прогул¤нок кор≥в, що пол≥пшуЇ загальний стан орган≥зму, в≥дтворну функц≥ю, п≥двищуЇ продуктивн≥сть. ¬важають за необх≥дне, щоб корова за добу проходила не менше ¤к 4 – 5 км по спец≥ально орган≥зованих прогонах.

         ” прим≥щенн≥ сл≥д забезпечувати оптимальн≥ параметри м≥крокл≥мату (табл. 1). ¬икористовують природне ≥ штучне осв≥тленн¤.

“аблиц¤ 1

ќптимальн≥ параметри м≥крокл≥мату в прим≥щенн¤х дл¤ молочноњ худоби

 

ѕоказники	–одильне в≥дд≥ленн¤	ор≥вник	ѕроф≥лактор≥й дл¤ тел¤т
“емпература (у холодний ≥ перех≥дний пер≥од року), °— ¬≥дносна волог≥сть, % ѕов≥трообм≥н, мна 1 голову: взимку у перех≥дний пер≥од вл≥тку Ўвидк≥сть руху пов≥тр¤, м/с взимку у перех≥дний пер≥од вл≥тку ƒопустима концентрац≥¤ шк≥дливих газ≥в: вуглекислоти, % ам≥аку, мг/м с≥рководню ћ≥кробна забруднен≥сть, тис/м	12 – 16 75   100 200 400   0,3 0,3 0,5     0,25 10 сл≥ди 50 – 70	8 – 10 75   100 200 350   0,8 – 1,0 1,5       0,25 20 сл≥ди 70 – 120	15 – 17 75   20 30 – 40 80   0,2 – 0,3 0,2 – 0,3 0,3 – 0,5     0,25 10 сл≥ди 20 – 40

 

Ѕезприв’¤зне утриманн¤ кор≥в Ї основним при промислов≥й технолог≥њ молочного скотарства. ” раз≥ в≥льно-вигульного утриманн¤ тварини в будь-¤ку пору доби мають в≥льний доступ у прим≥щенн¤ дл¤ в≥дпочинку, до год≥вниць, напувалок, вигульний дв≥р ≥ т.д. ” прим≥щенн≥ дл¤ в≥дпочинку не встановлюють н≥¤кого технолог≥чного обладнанн¤, що даЇ змогу розм≥стити в ньому у 1,5 рази б≥льше тварин, н≥ж при утриманн≥ на прив’¤з≥. « допомогою перегородок прим≥щенн¤ под≥л¤ють на окрем≥ секц≥њ, в ¤ких тримають групи кор≥в з урахуванн¤м продуктивност≥ та ф≥з≥олог≥чного стану. ƒо¤ть кор≥в в окремих залах на установках типу “ялинка”, ” арусель”, ”“андем”.  онцентрован≥ корми дають п≥д час доњнн¤. ѕрим≥щенн¤ дл¤ в≥дпочинку очищають в≥д п≥дстилки 1 – 2 рази на р≥к за допомогою бульдозера. ¬игульно-кормовий майданчик чист¤ть щоденно або раз у два дн≥ за допомогою трактора чи автомашин з бульдозерною нав≥скою. ” год≥вниц≥ вигульно-кормових майданчик≥в корми роздають за допомогою моб≥льних кормороздавач≥в.

“ехнолог≥¤, що ірунтуютьс¤ на такому способ≥ утриманн¤ кор≥в, маЇ багато переваг пор≥вн¤но ≥з прив’¤зною. ѕерш за все вона створюЇ тваринам так≥ умови утриманн¤, що стимулюють обм≥н речовин, спри¤ють покращенню стану здоров’¤. ѕри так≥й технолог≥њ скорочуютьс¤ витрати прац≥ на обслуговуванн¤ тварин, виникаЇ можлив≥сть б≥льш ефективно використовувати високопродуктивн≥ механ≥зми ≥ обладнанн¤, знижуЇтьс¤ соб≥варт≥сть продукц≥њ.

ƒо недол≥к≥в технолог≥њ необх≥дно в≥днести п≥двищенн¤ антагон≥зму в повед≥нц≥ тварин, особливо при недостатн≥й год≥вл≥, що призводить до зниженн¤ продуктивност≥ кор≥в. ѕри год≥вл≥ взимку п≥д час сильних мороз≥в соковит≥ корми можуть замерзнути. ѕоњданн¤ мерзлих корм≥в призводить до захворюванн¤ тварин.  р≥м того, багато корму тваринами не поњдаЇтьс¤. ¬елик≥ також витрати соломи на п≥дстилку.

 

 Ќаприклад, з найб≥льшим усп≥хом цей спос≥б застосовують у досл≥дному господарств≥ “ утузовка” Ќауково-досльдного ≥нституту тваринництва Ћ≥состепу ≥ ѕол≥сс¤, в ¤кому утримують 1100 кор≥в. —ередн≥й над≥њ кор≥в 3500 кг, затрати прац≥ на 1ц молока становл¤ть 2,3 люд.-год.

 

Ќайперспективн≥шою вважають боксову систему утриманн¤. ÷¤ технолог≥¤ поЇднуЇ кращ≥ ¤кост≥ технолог≥њ прив’¤зного ≥ безприв’¤зного способ≥в. ѕрим≥щенн¤ дл¤ тварин дещо нагадують т≥, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ прив’¤зного утриманн¤: довг≥ р¤ди год≥вниць розд≥л¤ють його на кормов≥ та гноЇв≥ проходи. «а год≥вниц¤ми – секц≥њ з боксами дл¤ в≥дпочинку тварин. Ѕокс – це ≥ндив≥дуальне м≥сце, частина ст≥йла, що в≥дгороджена в≥д сус≥днього металевими трубами –  перегородками.  ƒовжина  бокс≥в  дл¤  кор≥в – 1,9 – 2,1м,  ширина – 1,0 –

 1,2 м. ћ≥ж боксами та год≥вницею обладнують прох≥д, ¤к≥й може бути суц≥льним ≥ реш≥тчастим. ≤з суц≥льноњ п≥длоги гн≥й вигортають бульдозером, при реш≥тчаст≥й (щ≥линний) п≥длоз≥ тварини протоптують гн≥й у гноЇвий канал, зв≥дки його вичищають за допомогою транспортер≥в, г≥дравл≥чним та ≥ншими способами. “варини мають в≥льний доступ до год≥вниць, м≥сць в≥дпочинку, води – групов≥ автонапувалки розм≥щують в торцев≥й частин≥ секц≥њ. –оздача корм≥в в год≥вниц≥, ¤к ≥ при прив’¤зному утриманн≥, проводитьс¤ моб≥льними кормороздавачами або транспортерами. ƒл¤ доњнн¤ кор≥в виган¤ють ≥з секц≥њ у доњльний зал, обладнаний доњльними установками типу “ялинка”, ”“андем”, ” арусель”.

ѕри безприв’¤зному утриманн≥ треба систематично огл¤дати вим’¤ кор≥в, њх копита ≥ роги, стежити за вгодован≥стю й усувати недол≥ки.

Ќайвищий р≥вень ≥ндустр≥ал≥зац≥њ виробництва ¤ловичини дос¤гнутий на спец≥ал≥зованих фермах ≥ комплексах. “ехнолог≥¤ виробництва ¤ловичини на промислов≥й основ≥ ірунтуЇтьс¤ на концентрац≥њ погол≥в’¤ худоби, б≥олог≥чно повноц≥нн≥й год≥вл≥, високому р≥вн≥ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробничих процес≥в, ритм≥чност≥.

ƒо основних технолог≥чних операц≥й по виробництву ¤ловичини на промислов≥й основ≥ належать: комплектуванн¤ молодн¤ком, орган≥зац≥¤ кормовоњ бази, системи год≥вл≥ њ утриманн¤ тварин, механ≥зац≥¤ виробничих процес≥в, ветеринарн≥ заходи щодо створенн¤ оптимальних зоог≥г≥Їн≥чних умов ≥ проф≥лактика захворювань тварин, орган≥зац≥¤ й оплата прац≥.

ќсновн≥ вимоги до ≥нтенсивноњ технолог≥њ виробництва ¤ловичини наведен≥ в галузевому стандарт≥ ќ—“ 10 24 – 86 ”¬елика рогата худоба. “ипов≥ технолог≥чн≥ процеси вирощуванн¤, дорощуванн¤, в≥дгод≥вл≥ в молочному скотарств≥”.

—учасне виробництво ¤ловичини ірунтуЇтьс¤ на трьох системах вирощуванн¤ ≥ в≥дгод≥вл≥ молодн¤ку (табл. 2).

“аблиц¤ 2

’арактеристика систем вирощуванн¤ ≥ в≥дгод≥вл≥ молодн¤ку на м’¤со

 

 

”с≥ системи дають змогу довести живу масу тварин до 400 – 450 кг. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ вони в≥ком забою молодн¤ку, затратами часу ≥ кошт≥в.

≈кстенсивна система вирощуванн¤ впроваджуванн¤ на фермах, розм≥щених у степових ≥ нап≥впустельних районах; пом≥рно-≥нтенсивна – в б≥льшост≥ господарств зони молочного ≥ молочно-м’¤сного скотарства, а також на вс≥х спец≥альних механ≥зованих майданчиках по в≥дгод≥вл≥ худоби; ≥нтенсивна – на вс≥х державних промислових комплексах, м≥жгосподарських п≥дприЇмствах, ¤к≥ мають м≥цну кормову базу. ÷¤ система найб≥льш перспективна ≥ Ї основною у скотарств≥.

                   ѕ≥дприЇмство з повним циклом виробництва комплектують молодн¤ком 10 – 12-денного в≥ку живою масою 35 – 50 кг ≥ в≥дгодовують до 13 – 14, 16 – 18-м≥с¤чному в≥ку. ѕотужн≥сть  комплекс≥в – 3000; 6000; 12000 ≥ 15000 гол≥в.

“варини на комплекс надход¤ть ритм≥чно прот¤гом року. ¬иробнич≥ групи комплектуютьс¤ однор≥дними за в≥ком ≥ живою масою бичками; р≥зниц¤ м≥ж тел¤тами в груп≥ не повинна перевищувати 15 дн≥в за в≥ком ≥ 10 кг за живою масою. ƒл¤ орган≥зац≥њ поточного виробництва визначають к≥льк≥сть господарств-постачальник≥в, ¤ка залежить в≥д к≥лькост≥ кор≥в у них.

«абезпечен≥сть комплекс≥в кормами ірунтуЇтьс¤ на кормах власного виробництва. ѕрот¤гом усього вирощуванн¤, год≥вл¤ тварин повинна бути безпереб≥йною, повноц≥нною, диференц≥йонованою дл¤ додержанн¤ планових прирост≥в живоњ маси.

«а молочний пер≥од тел¤там згодовують сухого «Ќћ 30 – 35 кг на голову. ѕор¤д з цим тел¤там згодовують за цей пер≥од по 225 кг комб≥корму, 200 кг с≥на, 400 кг силосу, 150 кг коренеплод≥в, 2,3 кг кухонноњ сол≥ ≥ 3,5 кг знефторенного фосфату.

—клад комб≥корму дл¤ тел¤т такий: в≥вс¤ноњ дерт≥ – 30%, ¤чм≥нноњ дерт≥ – 12%, вис≥вок пшеничних – 12%, дерт≥ гороховоњ – 10%, макухи сон¤шниковоњ – 20%, трав’¤ного борошна з люцерни – 8%, др≥ждж≥в кормових-сухих – 5%, знефтореного фосфату – 2%, сол≥ кухонноњ – 1%. ќдин к≥лограм комб≥корму в≥дпов≥даЇ 1 кормов≥й одиниц≥ ≥ м≥стить 172 г перетравного протењну, 108 г кальц≥ю, 8,8 г фосфору ≥ 12 мг каротину. ѕри вирощуванн≥ молодн¤ку на м’¤со застосовують три- ≥ дворазову год≥влю. —початку тваринам згодовують основн≥ корми (силос, жом, барду, зелену масу), пот≥м груб≥ (с≥но, солому). —олому подр≥бнюють ≥ здобрюють патокою чи концентратами. Ќапувають досхочу. √одують тел¤т у ст≥ловий пер≥од у прим≥щенн¤х, вл≥тку – на вигульно-кормових майданчиках.

Ќайб≥льшого поширенн¤ в умовах промисловоњ технолог≥њ набув безприв’¤зний спос≥б утриманн¤ з р≥зними його комб≥нац≥¤ми (на щ≥линн≥й п≥длоз≥, глибок≥й п≥дстилц≥, у боксах ≥з щ≥линною ≥ суц≥льною п≥длогою тощо). ѕлоща прим≥щенн¤ визначаЇтьс¤ з розрахунку по 2,3 м на голову, а по фронту год≥вл≥ ­– 0,4 м.

” кормоцеху готують кормосум≥ш≥, завантажують њх у кормороздавач≥ ≥ доставл¤ють у год≥вниц≥. « ц≥Їю метою використовують моб≥льн≥ кормороздавач≥ типу  “”-10ј,  “”-10Ѕ; жомороздавач≥  –∆-3, ћћ«-555–; патокороздавач≥ –ћ -1,7.  орми роздають також стац≥онарними стр≥чковими чи шнековими транспортерами.

ƒл¤ постачанн¤ води прим≥щенн¤ обладнують автонапувалками ѕј-1ј, ѕј-1¬; в≥дгод≥вельн≥ майданчики – груповими напувалками ј„ -4ј ≥ ј„ -12.

√н≥й з прим≥щень видал¤ють трьома способами: транспортерами; за допомогою г≥дравл≥ки ≥ бульдозер≥в. «а умов прив’¤зного утриманн¤ на суц≥льних п≥длогах застосовують скребков≥ й штангов≥ транспортери “—Ќ-3,0Ѕ, “—-1,“Ў- 30ј та ≥н. ѕри безприв’¤зному утриманн≥ на глибок≥й незм≥нн≥й п≥дстильц≥ гн≥й видал¤ють бульдозерами 2 – 3 рази на р≥к, з≥ щ≥льноњ п≥длоги змиванн¤м, або використовують самопливну шиберну систему, коли тварини продавлюють гн≥й кр≥зь реш≥тки.

ƒл¤ створенн¤ оптимального м≥крокл≥мату прим≥щенн¤ обладнують вентил¤ц≥йно-опалювальною системою сер≥њ “ћ≥крокл≥мат”. ¬зимку обм≥н пов≥тр¤ дл¤ молодн¤ку повинен становити 20 м³, дл¤ дорослоњ худоби – не менше 17 м³, вл≥тку в≥дпов≥дно 60 – 80 м³ ≥ 40 – 50 м³ на одну голову.

ѕри вирощуванн≥ на м’¤со  у туш≥ молодн¤ку 13 – 18-м≥с¤чного  в≥ку м’¤зова тканина становить 60 – 65%, внутр≥шнЇ сало – 20 – 25%, к≥стки ≥ сухожилки – 10 – 15%. ¬итрати корму на 1 кг приросту становл¤ть 5,7 – 6,0 корм. од., а затрати прац≥ – 3,5 люд.-год. –ентабельн≥сть виробництва м’¤са дос¤гаЇ 60 – 70%.

 

«оотехн≥чний обл≥к на ћ“‘ є1

є	личка корови	∆ива маса	Ќомер	р≥к		є	личка корови	∆ива маса	Ќомер	р≥к
Ѕ≥локонь ё.ћ.-до¤рка
1	в≥точка	537	0001	2003		50	„орнушка	535	4111	2006
2	„айка	522	0011	2004		51	Ѕулька	520	4011	2005
3	—мерека	510	0021	2006		52	Ѕури	525	3911	2003
4	ћа¤	531	0031	2005		53	јс≥за	528	3921	2006
5	ћарта	530	0041	2004		54	«≥ночка	539	3811	2004
6	¬ишенька	512	0051	2005		55	–уда	524	3711	2005
7	–ибка	516	0061	2006		56	расун¤	535	3611	2003
8	ѕувичка	508	0071	2004		57	расун¤	507	3511	2005
9	Ѕереза	509	0081	2006		58	«олушка	528	3411	2006
10	Ћасун¤	532	0091	2005		59	јльоша	516	3311	2005
11	Ћаска	533	0651	2006		60	ћарта	515	3211	2003
12	ћ≥лка	534	0641	2003		61	«≥рка	535	3111	2004
13	Ѕереза	535	0631	2005		62	¬ишенька	520	3011	2006
14	ћальв≥на	536	0521	2006		63	√рудка	525	2911	2005
15	ћичка	538	7651	2003		64	Ћипка	530	2921	2004
16	ћочка	539	7641	2004		65	√руша	515	2931	2005
17	«≥рочка	521	7631	2006		66	„еремха	510	2941	2003
18	—онечко	525	7621	2005		67	Ќорнин¤	537	2951	2004
19	яблунька	526	8821	2004		68	Ћ≥л≥¤	540	2961	2005
20	—топка	523	8831	2003		69	овчин≥¤	515	2971	2006
21	—мерека	528	8841	2006		70	ћалинка	510	2981	2003
22	„ерешн¤	524	8851	2005		71	Ѕурьонка	535	2991	2005
23	“рудочка	508	8861	2004		72	јвганка	520	2901	2004
24	√руша	531	8871	2006		73	√руша	450	8131	2003
25	Ѕурьонка	537	8881	2005		74	√рудочка	445	8231	2004
26	«олушка	526	8891	2004		75	—топка	460	8331	2006
27	„еремха	539	7771	2006		76	Ѕ≥ленька	477	8431	2005
28	„орнушка	534	7761	2003		77	«олошка	488	8531	2004
29	ћайка	510	7751	2005		78	Ѕ≥лосн≥жка	433	8631	2005
30	¬ишн¤	522	7741	2004		79	¬ишенька	455	8731	2006
31	яблунька	508	7731	2006		80	„ерешн¤	565	8831	2004
32	ћодень	525	7721	2003		ƒр≥бна Ќ.ћ.-до¤рка			8931
33	“ан¤	520	7711	2006		81	„еремха	520	8151	2005
34	ћарта	523	6611	2005		82	∆оржина	540	8141	2006
35	ћаруда	536	6621	2003		83	Ѕулька	444	8161	2003
36	«о¤	516	6631	2004		84	„айка	422	8171	2005
37	—н≥жинка	537	5511	2004		85	—мерека	416	8181	2006
38	Ѕ≥лочка	510	5521	2005		86	ƒитта	418	8191	2004
39	Ћасун¤	525	5531	2006		87	’мара	420	1131	2005
40	васол¤	523	5541	2005		88	«≥рочка	432	2131	2006
√рицай “.ћ.-до¤рка						89	ћарта	430	3131
41	√роночка	540	5551	2005		90	ћарфа	438	4131	2005
42	—ерденько	520	5561	2004		91	јльфа	440	5131	2004
43	¬≥хола	515	5571	2003		92	јс¤	445	6131	2003
44	«има	530	5581	2005		93	—трала	478	7131	2004
45	Ћ≥то	535	5591	2006		94	–¤буха	480	8131	2006
46	√руша	505	4511	2005		95	раснуха	488	9131	2005
47	Ѕликовка	509	4411	2004		96	расун¤	490	1141	2004
48	—трола	519	4311	2004		97	расун¤	495	1031	2004
49	ћилаша	530	4211	2006		98	ћальв≥на	420	0041	2005

 

є	личка корови	∆ива маса		Ќомер		р≥к				є	личка  корови		∆ива маса		Ќомер	р≥к
99	«орька	550		0051		2003				152	Ћакомка		505		7321	2004
100	–уда	555		0061		2005				153	«орька		506		7331	2006
101	Ѕереза	540		0071		2004				154	„еремха		507		7341	2005
102	ћайка	520		0081		2003				155	Ѕулька		510		7351	2004
103	ћа¤	525		0091		2004				156	√рудка		515		7361	2005
104	ѕавичка	529		0101		2006				157	в≥тка		519		7371	2006
105	онвал≥¤	510		0211		2005				158	„айка		502		7381	2005
106	—ивка	532		0321		2004				159	—мерека		535		7391	2003
107	ќливка	515		0431		2005				160	ћорфа		540		7401	2004
108	Ћаст≥вка	525		0431		2006				алачник ¬.¬.-до¤рка
109	“≥лочка	532		0541		2005				161	јльфа		525		7411
110	ћуха	534		0651		2003				162	“рета		528		4251
111	Ѕ≥л¤ва	535		0761		2004				163	Ѕелка		524		7421
112	Ћисточок	519		0871		2005				164	—тр≥лка		515		7431
113	«озулька	535		0981		2006				165	Ћасунка		534		7441
114	Ћасточка	538		0311		2003				166	росенце		509		7451
115	јмериканка	534		0321		2005				167	√олочка		526		7461
116	—инька	537		0331		2004				168	—мерека		520		7471
117	ћародума	536		0341		2003				169	ћа¤		534		7481
118	в≥тка	532		0351		2004				170	ћарта		540		7501
119	ругленка	539		0361		2006				171	јс¤		527		7511
120	«а¤	534		0371		2005				172	Ќел¤		519		7521
«акладна ≤.¬-до¤рка										173	Ѕ≥ленька		525		7531
121	«ай¤ка	537		0381		2005				174	Ѕереза		520		7541
122	Ќелька	532		0391		2003				175	Ѕ≥лочка		530		7551
123	јс¤	535		0401		2004				176	расун¤		535		5001
124	–ибка	538		0411		2005				177	расун¤		510		5011
125	–¤буха	532		0421		2006				178	Ћасочка		540		5031
126	—онечко	535		0431		2003				179	Ћасомка		525		5041
127	«≥рочка	540		0441		2005				180	Ћаст≥вка		515		5051
128	Ћаст≥вка	538		0451		2004				181	„орнина		506		5061
129	“уманка	532		0461		2003				182	—топка		516		5071
130	√руша	535		0471		2004				183	√руша		530		5081
131	Ћипка	537		0481		2006				184	Ћипка		522		5091
132	¬ишенька	534		0491		2005				185	Ѕулька		525		5101
133	„ерешн¤	539		0501		2005				186	„орнушка		519		5111
134	–¤б≥на	532		0511		2003				187	Ѕретта		530		5121
135	Ћипка	527		0521		2004				188	Ѕретта		535		5131
136	Ѕлискавка	528		0531		2005				189	—мерека		525		5141
137	ћарта	526		0541		2006				190	–¤буха		510		5151
138	ћарус¤	527		0551		2003				191	–ибка		505		1161
139	ћарун¤	528		0561		2005				192	—онечко		525		5161
140	Ћакомка	526		0571		2004				193	«≥рка		535		5171
141	ћарта	527		0581		2003				194	в≥тка		529		5181
142	јфганка	528		0591		2004				195	Ќел¤		530		5191
143	¬’юга	526		0601		2006				196	«олушка		510		5211
144	јсаль	527	0611		2005				197		Ѕурьонка	505		5221
145	Ѕайка	502		0621		2006				198	„еремха		519		5231
146	Ћисичка	520		0631		2003				199	яблунька		537		5241
147	ялинка	528		0641		2004				200	√ал¤		535		5251
148	ќливка	535		0651		2005				201	√рудочка		525		5261
149	¬ишенька	520		0661		2006
150	Ћипка	525		7001		2003
151	—топка	516		7311		2005