Ќародногосподарське значенн¤ свинарства.

 ласиф≥кац≥¤ пор≥д.

 

Ќародногосподарське значенн¤ свинарства вин¤тково велике. —винарство – одна з основних галузей тваринництва. Ќа частку свинини припадаЇ близько 40% усього виробництва м’¤са в крањн≥. «а обс¤гом виробництва ≥ розм≥рами споживанн¤ свинина пос≥даЇ друге м≥сце серед вид≥в м’¤са, поступаючись т≥льки перед ¤ловичиною. ≤з свинини виробл¤ють багато ц≥нних продукт≥в (р≥зн≥ сорти ковбас, окороки, шинку, буженину тощо). ¬≥дходи забою свиней – шк≥ра, щетина, кишки, кров – Ї сировиною дл¤ промисловост≥.

¬иробництву свинини завжди прид≥л¤ли значну увагу ¤к у всьому св≥т≥, так ≥ в ”крањн≥ зокрема. «а даними ‘јќ, у св≥товому масштаб≥ погол≥в’¤ свиней становило 912,7 млн. гол≥в, а виробництво свинини – 88,4 млн.т.   ѕр≥оритетност≥ розвитку галуз≥ свинарства надаЇтьс¤ завд¤ки њњ надзвичайно важливим б≥олог≥чно-господарським особливост¤м: багатопл≥дност≥, швидкостиглост≥, економному використанню корм≥в, всењдност≥.

Ќа ”крањн≥ створено систему спец≥ал≥зованих господарств, що включаЇ племзаводи, племгоспи, племферми, користувальн≥ господарства, науково-досл≥дн≥ установи – ≤нститут свинарства ”јјЌ ≥м. ј.¬. васницького, ≤нститут тваринництва ”јјЌ, ≤нститут тваринництва степових район≥в ≥м. ћ.‘.≤ванова “јскан≥¤-Ќова” та ≥н.

ѕородоутворенн¤ в ”крањн≥ в≥дбувалос¤ трьома шл¤хами. ѕерший – виведенн¤ пор≥д без м≥жпор≥дного схрещуванн¤ на основ≥ акл≥матизац≥њ ≥мпортних пор≥д. ƒругий – пол≥пшенн¤ м≥сцевих груп свиней за рахунок використанн¤ заруб≥жних пор≥д. “рет≥й – експериментальний, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на схрещуванн≥ висококультурних пор≥д.

ѕроцес породоутворенн¤ продовжуЇтьс¤ ≥ нин≥. «алежно в≥д вимог споживача зм≥нюЇтьс¤ напр¤м продуктивност≥ ≥снуючих пор≥д ≥ створюютьс¤ нов≥ генотипи. “ак, у зв’¤зку з п≥двищенн¤м попиту на м’¤сну свинину в останн≥й час р≥зними методами селекц≥њ ведетьс¤ робота по пол≥пшенню м’¤сних ¤костей в≥тчизн¤них ≥ по створенню нових м’¤сних пор≥д свиней.

” св≥т≥ ≥снуЇ понад 100 пор≥д свиней, ¤к≥ мають практичне значенн¤, а взагал≥ з урахуванн¤м аборигенних, локальних ≥ зникаючих – б≥льше 400 пор≥д. ¬ ”крањн≥ найб≥льш поширеними в≥тчизн¤ними породами Ї велика б≥ла, украњнська степова б≥ла, миргородська, а серед заруб≥жних – ландрас, дюрок.

ѕороди, залежно в≥д напр¤му продуктивност≥, виробничого призначенн¤ ≥ плем≥нних ц≥нностей, д≥л¤ть на три групи:

перша – ун≥версального напр¤му продуктивност≥ ( велика б≥ла, украњнська степова б≥ла);

друга – м’¤сного напр¤му продуктивност≥ (полтавська м’¤сна, украњнська м’¤сна, червонопо¤са, естонська беконна, ландрас, уельська, дюрок, гепмшир, п’Їтрен);

трет¤ – сального напр¤му продуктивност≥ (велика чорна, миргородська, украњнська степова р¤ба, п≥вн≥чнокавказька).

—вин≥ м’¤сних пор≥д мають розт¤гнутий неширокий тулуб, довжина ¤кого перевищуЇ обхват за лопатками.  ≥ст¤к м≥цний,  шк≥ра тонка, ребра не крут≥, голова легка, к≥нц≥вки досить висок≥. ѕри в≥дгод≥вл≥ молодн¤ку одержують б≥льше м’¤са, н≥ж сала. ћ’¤зова тканина росте ≥нтенсивно, а жиров≥дкладенн¤ спов≥льнене. ” тушах м≥ститьс¤ 58 – 62% м’¤са ≥ т≥льки 28 – 32% сала. Ќайкращих м’¤сних свиней називають беконними, вони дають мало-жирну свинину дл¤ виробництва ц≥нних продукт≥в: бекону, окорок≥в, корейок та ≥н.

ƒл¤ свиней сального напр¤му продуктивност≥ характерн≥ широкий ≥ глибокий тулуб, обхват за лопатками дор≥внюЇ довжин≥ тулуба чи нав≥ть перевищуЇ його. √олова з трохи ув≥гнутим проф≥лем, укорочена, з широким лобом, ребра круто поставлен≥, к≥ст¤к не грубий, к≥нц≥вки коротк≥ й широко поставлен≥. ѕри в≥дгод≥вл≥ одержують туш≥ з великим вм≥стом жиру – до 50%, к≥льк≥сть м’¤са становить 40 – 45%.

” свиней ун≥версального напр¤му продуктивност≥ тулуб менш розт¤гнутий, н≥ж у м’¤сного ≥ сального типу. ” тушах цих свиней м≥ститьс¤ 53 – 56% м’¤са ≥ 34 – 37% сала. “варини можуть давати в молодому в≥ц≥ м’¤сну свинину, але з надм≥рним вм≥стом жиру. ” свиней старшого в≥ку в≥дкладаЇтьс¤ багато жиру.

 

¬елика б≥ла порода

 

¬иведена в јнгл≥њ в середин≥ ’≤’ ст. складним в≥дтворним схрещуванн¤м свиней багатьох пор≥д. ” ’V≤≤ – ’V≤≤≤ ст. в јнгл≥њ розводили м≥сцевих довговухих свиней, ¤к≥ були п≥зньосп≥лими ≥ погано використовували корм. —початку породу пол≥пшували добором ≥ п≥дбором тварин при створенн≥ добрих умов год≥вл≥ та утриманн¤. “ак, скотозаводчику Ѕеквелу вдалос¤ одержати групу пол≥пшених свиней у графств≥ Ћейстерському, ¤ких в≥н назвав лейстерськими. ѕот≥м почали пол≥пшувати м≥сцевих свиней схрещуванн¤м њх з ≥ноземними породами. ƒл¤ схрещуванн¤ використовували неапол≥танських, португальських ≥ особливо китайських свиней. “ак, у 1831 роц≥ було виведено групу др≥бних б≥лих свиней. ƒр≥бних б≥лих свиней використали дл¤ виведенн¤ великоњ б≥лоњ породи.

—винар-аматор ≤.“улей схрещував лейстерських свиней з др≥бною б≥лою породою. ѕ≥сл¤ багатор≥чноњ прац≥ в≥н показав на виставц≥ в 1801 р. групу великих тварин з добрими м’¤сними формами, ¤ку було названо самост≥йною породою. —початку породу назвали йоркширською за м≥сцем виведенн¤ у графств≥ …оркшир, а п≥зн≥ше – англ≥йською великою б≥лою.

¬ ”крањну перш≥ тварини англ≥йськоњ селекц≥њ були завезен≥ п≥д к≥нець позаминулого стол≥тт¤. ѕотрапили вони переважно в пом≥щицьк≥ маЇтки. ¬елика роль у робот≥ з ними належала плем≥нним фермам-заводам ћ.ћ.ўепк≥на та ј.‘.Ѕудни.

” перш≥ роки –ад¤нськоњ влади було з≥брано чистопородних тварин, що збереглис¤ п≥сл¤ громад¤нськоњ в≥йни, а в 1923 – 1931 рр. з јнгл≥њ завезено 257 кнур≥в ≥ 355 маток великоњ б≥лоњ породи. «авд¤ки робот≥ по вдосконаленню ц≥Їњ породи було дос¤гнуто значного зб≥льшенн¤ продуктивност≥ свиней, зм≥нивс¤ тип тварин. “ак було створено нову в≥тчизн¤ну породу великих б≥лих свиней. ќсновна маса тварин ц≥Їњ породи належить до м’¤со-сального напр¤му продуктивност≥. ѓњ чисельн≥сть у загальн≥й к≥лькост≥ свинопогол≥в’¤ ”крањни становить 82,5 в≥дсотк≥в. ¬они добре пристосован≥ до р≥зних природно-кл≥матичних умов, придатн≥ до розведенн¤ на свинарських п≥дприЇмствах промислового типу.

Ѕудова т≥ла великих б≥лих свиней характеризуЇтьс¤ такими особливост¤ми: голова пом≥рноњ величини, проф≥ль трохи з≥гнутий; вуха середньоњ величини, трохи нахилен≥ вперед; ши¤ пом≥рноњ довжини, зливаЇтьс¤ з тулубом без перехвату, холка широка, пр¤ма; груди глибок≥ ≥ широк≥; спина широка ≥ пр¤ма, боки глибок≥ з округлими ребрами; криж≥ середньоњ довжини, широк≥, трохи в≥двисл≥; окороки широк≥, добре виповнен≥; шк≥ра тверда, еластична, щетина довга ≥ порожн¤; к≥нц≥вки сух≥, м≥цн≥, рухи в≥льн≥. “емперамент спок≥йний. ћасть б≥ла. “варини дуже велик≥. ѕлем≥нн≥ кнури у в≥ц≥ 3 рок≥в ≥ старше мають живу масу 300 – 350 кг, матки – 220 – 280 кг. Ќин≥ серед тварин великоњ б≥лоњ породи вид≥л¤ють три типи за напр¤мом продуктивност≥ – ун≥версальний, м’¤сний, сальний. Ѕагатопл≥дн≥сть маток становить 11 – 12 ≥ б≥льше порос¤т, молочн≥сть – 80 – 100 кг. ѕри ≥нтенсивн≥й в≥дгод≥вл≥ добов≥ прирости становл¤ть 650 – 750 г, затрати корму на 1 кг приросту – 3,6 – 4,0 корм. од. “овщина шпику – 3,1 – 3,4 см  . ќсновн≥ племзаводи по  розведенню свиней великоњ б≥лоњ породи: „—тепне”, „¬ир≥шальний” ѕолтавськоњ, „¬асил≥вка” —умськоњ, „¬елика Ѕуримка” „еркаськоњ областей та ≥н.

¬раховуючи чисельн≥сть свиней великоњ б≥лоњ породи, подальша плем≥нна робота ведетьс¤ щодо пол≥пшенн¤ м’¤сних властивостей, створенн¤ стад з високими в≥дгод≥вельними та в≥дтворювальними ¤кост¤ми ≥ зниженн¤ затрат корму на 1 кг приросту живоњ маси, збер≥ганн¤ м≥цноњ конституц≥њ, ¤ка даЇ можлив≥сть розводити свиней у жорстких умовах промисловоњ технолог≥њ.

—виней великоњ б≥лоњ породи використовують у свинарських господарствах ¤к материнськ≥ форми дл¤ одержанн¤ товарних пом≥сей ≥ г≥бридних тварин, особливо у спец≥ал≥зованих п≥дприЇмствах промислового типу. √енотип породи широко використовують при створенн≥ л≥н≥й у системи виробництва г≥бридних свиней.

 

“ехнолог≥њ виробництва свинини на промислов≥й основ≥

 

ѕромислова технолог≥¤ виробництва свинини – це зак≥нчений з виробничих цикл≥в безперервний процес, що об’ЇднуЇ на великих фермах операц≥њ з обслуговуванн¤ та ≥нтенсивного використанн¤ тварин на баз≥ комплексноњ механ≥зац≥њ трудом≥стких процес≥в.

Ѕуд≥вництво великих комплекс≥в з високим ступенем механ≥зац≥њ виробничих процес≥в спри¤ло вир≥шенню техн≥ко-економ≥чних ≥ найважлив≥ших соц≥альних проблем.

Ќа ”крањн≥ д≥ють комплекси р≥зноњ потужност≥, у залежност≥ в≥д к≥лькост≥ вирощеного й в≥дгодованого молодн¤ку вони под≥л¤ютьс¤ на три групи: невелик≥ – до 12000 гол≥в; середн≥ на 24000, 36000, 54000 гол≥в ≥ велик≥ до 108000 гол≥в свиней, в≥дгодованих за р≥к.

—винарський комплекс – це велике спец≥ал≥зоване п≥дприЇмство           промиcлового типу в ¤кому виробництво грунтуЇтьс¤ на застосуванн≥ сучасноњ

 промисловоњ технолог≥њ, що забезпечуЇ масове виробництво однор≥дноњ продукц≥њ високоњ ¤кост≥ при м≥н≥мальн≥й затрати прац≥, корм≥в та ≥нших матер≥альних ресурс≥в.

«алежно в≥д породного складу, ≥нтенсивност≥ росту погол≥в’¤, потужност≥ п≥дприЇмства, кл≥матичноњ зони, умов утриманн¤ та год≥вл≥ технолог≥њ можуть р≥знитис¤ м≥ж собою, але м≥н≥мальн≥ вимоги до показник≥в виробництва залишаютьс¤ стаб≥льними (табл. 3).

 ≥нцевою метою ритм≥чно-потоковоњ системи виробництва свинини Ї одержанн¤, вирощуванн¤ та реал≥зац≥¤ молодн¤ку свиней великими однов≥ковими групами через певн≥ пром≥жки часу. ÷ього дос¤гають за рахунок формуванн¤ такоњ к≥лькост≥ груп  свиноматок, ¤ка забезпечувала б пот≥к в одержанн≥ передбаченоњ технолог≥Їю товарноњ продукц≥њ прот¤гом усього пер≥оду експлуатац≥њ п≥дприЇмства, на¤вност≥ спец≥ал≥зованих прим≥щень дл¤ кожного етапу виробничого процесу, ¤к≥ розпод≥л¤ють на секц≥њ ≥ використовують за принципом “все зан¤то – все пусто”.

“аблиц¤ 3

ћ≥н≥мальн≥ вимоги до показник≥в продуктивност≥ свиней при ≥нтенсивн≥й технолог≥њ вирощуванн¤

ѕоказники	–≥вень продуктивност≥ при строках в≥длученн¤, дн≥в
	56	42	35
“ривал≥сть п≥дсисного пер≥оду, дн≥в	56	42	35
≥льк≥сть опорос≥в на свиноматку за р≥к	1,9	2,0	2,1
≥льк≥сть порос¤т при народженн≥ на свиноматку за р≥к, гол≥в	16	17	18
–еал≥зац≥¤ свиней на свиноматку за р≥к, гол≥в	13,5	14,0	14,5
ћаса порос¤т при в≥длученн≥, кг	15	10	8
—ередньодобовий прир≥ст, г:
на вирощуванн≥ ≥ в≥дгод≥вл≥	383 – 400
на в≥дгод≥вл≥	450 – 500
¬иробництво свинини на початкову голову	104 – 113
¬итрати корму на 1 кг свинини в жив≥й мас≥, корм. од.	6,5
“ехнолог≥чний вих≥д, %, не б≥льше	20
” тому числ≥:
порос¤т-сисун≥в	12
порос¤т на дорощуванн≥	6
молодн¤ку на в≥дгод≥вл≥	2

 

ѕ≥дприЇмство по виробництву свинини ¤вл¤Ї собою комплекс основних ≥ допом≥жних прим≥щень. ƒо основних належать прим≥щенн¤: дл¤ кнур≥в з пунктом природного або штучного ос≥мен≥нн¤, дл¤ холостих ≥ поросних свиноматок, дл¤ опоросу, вирощуванн¤ в≥длучених порос¤т, дл¤ в≥дгод≥вл≥, а в плем≥нних господарствах, дл¤ вирощуванн¤ плем≥нного молодн¤ку. ƒо допом≥жних – ветеринарний пункт з ≥зол¤тором, кормоцех, котельн¤, ремонтна майстерн¤, нав≥с дл¤ транспорту, службов≥ прим≥щенн¤. Ќа комплекс≥ повинен бути дезбар’Їр ≥ санпропускник.

” господарствах промислового типу застосовують внутр≥шньогосподарську спец≥ал≥зац≥ю, за ¤кою кожн≥й статево-в≥ков≥й груп≥ вид≥лен≥ окрем≥ прим≥щенн¤ з передбаченим режимом перем≥щенн¤ њх по виробничим д≥льниц¤м.

–озроблений галузевий стандарт ќ—“ 10 34 – 87 “—вин≥. “ипов≥ технолог≥чн≥ процеси в≥дтворенн¤, вирощуванн¤ ≥ в≥дгод≥вл≥ при ≥нтенсивн≥й технолог≥њ.

ќсновн≥ вимоги” встановлюЇ Їдин≥ зоотехн≥чн≥ ≥ технолог≥чн≥ вимоги дл¤ ≥нтенсивного розведенн¤, вирощуванн¤ ≥ в≥дгод≥вл≥ свиней, ¤к≥ розповсюджуютьс¤ на ферми, с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, м≥жгосподарськ≥ об’Їднанн¤.

 омплекс складаЇтьс¤ ≥з двох цех≥в: в≥дтворенн¤ ≥ в≥дгод≥вл≥. ÷ех в≥дтворенн¤ включаЇ в себе чотири виробничих д≥льниц≥. ƒо першоњ д≥льниц≥ вход¤ть прим≥щенн¤ дл¤ утриманн¤ маток ≥ кнур≥в-пл≥дник≥в. “варин утримують в ≥ндив≥дуальних станках у перш≥ 32 дн≥ супоросност≥. ѕ≥сл¤ 32 дн≥в п≥сл¤ ос≥мен≥нн¤ перевод¤ть у другу д≥льницю. ѓх утримують у групових станках по 11 – 13 гол≥в ≥з розрахунку 1,8 – 2 м² площ≥ на одну голову до 110 – 112 дн≥в поросност≥.

“рет¤ д≥льниц¤ призначена дл¤ проведенн¤ опоросу та утриманн¤ порос¤т-сисун≥в п≥д матками. —танки пристосован≥ дл¤ ф≥ксованого утриманн¤ п≥дсисних маток. ѕ≥д маткою вирощують 10 – 11 порос¤т. ” перш≥ дн≥ житт¤ порос¤там сколюють гостр≥ к≥нчики зуб≥в, а також в≥др≥зають хвости, щоб надал≥ запоб≥гнути  в≥дкушуванню њх. ѕ≥сл¤ в≥длученн¤ маток повертають на першу д≥льницю, а порос¤т, визначивши живу масу њх по кожному опоросу ≥ в≥докремивши свинок в≥д кнурц≥в, перевод¤ть до четвертоњ д≥льниц≥.

„етверта д≥льниц¤ призначена дл¤ вирощуванн¤ (дорощуванн¤) в≥длучених порос¤т. ≤з молодн¤ку, ¤кий надходить  на дорощуванн¤, формують групи по 25 – 30 гол≥в ≥ утримують в групових станках ≥з розрахунку 0,35 м² площ≥ станка на одну голову. —танки под≥лен≥ на зону год≥вл≥ з самогод≥вницею, ­л≥гво ≥ зону реш≥тчастоњ п≥длоги дл¤ дефекац≥њ, над ¤кою встановлено автонапувалку. √одують тварин досхочу сухими кормами. ѕрот¤гом 80 дн≥в порос¤та дос¤гають тут середньоњ маси 38 кг, п≥сл¤ цього њх передають у цех в≥дгод≥вл≥.

ƒл¤ вирощуванн¤ молодн¤ку застосовують три- ≥ двофазну системи. ѕри трифазн≥й систем≥ порос¤т п≥сл¤ в≥длученн¤ в≥д свиноматок перевод¤ть  у цех дл¤ дорощуванн¤ молодн¤ку, де  утримують до передач≥ на в≥дгод≥влю. ѕри двофазн≥й систем≥ порос¤т залишають у тих же станках, де проходить опорос ≥ утримують до передач≥ на в≥дгод≥влю.

√алузевим стандартом передбачаЇтьс¤ 3 вар≥анти м≥н≥мальних показник≥в продуктивност≥ свиней при ≥нтенсивн≥й технолог≥њ залежно в≥д тривалост≥ п≥дсисного пер≥оду (табл. 4), ¤ким передбачено в 35, 42 ≥ 56 дн≥в.

“аблиц¤ 4

ћ≥н≥мальн≥ показники продуктивност≥ свиней при ≥нтенсивн≥й в≥дгод≥вл≥

 

ѕоказники	¬ар≥ант
	≤	≤≤	≤≤≤
“ривал≥сть п≥дсисного пер≥оду, дн≥	35	42	56
Ѕагатопл≥дн≥сть свиноматок, гол	8,6	8,6	8,6
ѕрохолост свиноматок, %	25	25	25
–≥чне бракуванн¤ свиноматок, %	40	40	40
ћаса порос¤т при в≥длученн≥, кг	8	10	15
—ередньодобовий прир≥ст порос¤т-сисун≥в, г	197	212	248
¬≥к порос¤т при постановц≥ на в≥дгод≥влю, дн≥	120	112	106
ћаса порос¤т при постановц≥ на в≥дгод≥влю, кг	35	33	30
—ередньодобовий прир≥ст на вирощуванн≥, г	317	320	300
“ривал≥сть в≥дгод≥вл≥, дн≥	160	170	180
—ередньодобовий прир≥ст на в≥дгод≥вл≥, г	455	440	430
ћаса свиней при реал≥зац≥й, кг	108	108	108

 

÷ех в≥дгод≥вл≥ складаЇтьс¤ з двох виробничих д≥льниць. “ривал≥сть в≥дгод≥вл≥ 116 – 120 дн≥в до дос¤гненн¤ молодн¤ком живоњ маси 112 – 120 кг. ¬≥к зн¤тт¤ з в≥дгод≥вл≥ 222 – 240 дн≥в. ћолодн¤к утримують у групових станках по 25 – 30 гол≥в ≥з розрахунку 0,7 – 0,8 м² на одну голову. ѕ≥сл¤ завершенн¤ в≥дгод≥вл≥ тварин здають на м’¤сопереробне п≥дприЇмство.

 онцентрац≥¤ великого погол≥в’¤ в умовах безвигульного утриманн¤, раннЇ в≥длученн¤ порос¤т, ≥нтенсивне використанн¤ маточного стада й одержанн¤ високих середньодобових прирост≥в потребують корми з високим вм≥стом ус≥х необх≥дних речовин. ƒл¤ год≥вл≥ свиней у господарствах промислового типу використовують р≥дк≥ та сух≥ корми й волог≥ сум≥ш≥. —ухими кормами досхочу годують порос¤т з 15-го до 106-го дн¤ житт¤.  орми подають у год≥вниц≥ за допомогою транспортер≥в (стр≥чкових, шнекових, шайбових та ≥н.). ”с≥х ≥нших свиней годують за нормами р≥дкими кормами волог≥стю 78 – 90% й вологими сум≥шами. –≥дк≥ корми транспортують ≥ роздають по трубах ≥з застосуванн¤м пневматичноњ установки ѕ”—; волог≥ сум≥ш≥ – моб≥льними кормороздавачами  —-1,5, –—-5ј,  —ѕ-0,8,  Ё—-1,7.

ƒл¤ напуванн¤ тварин використовують сосков≥ та п≥петков≥ напувалки типу ѕј—-2Ѕ, ѕ——-1ј, ѕЅ—-1, а дл¤ порос¤т-сисун≥в прим≥щенн¤ обладнують напувалками ѕЅѕ-1 та  —ѕ-108.49.02.010.

ѕотр≥бний м≥крокл≥мат у прим≥щенн¤х створюЇтьс¤ системами автоматичних вентил¤ц≥йно-опалювальних установок типу “ л≥мат” електрокалориферами ќ Ѕ, теплогенераторами “√-1ј, “√-1,5, “√-2,5ј. Ћ≥гво порос¤т-сисун≥в додатково об≥гр≥ваютьс¤ ≥нфрачервоними лампами. «алежно од в≥ку тварин температуру пов≥тр¤ п≥дтримують у межах 18 – 24°—, а волог≥сть 60 – 75%.

√н≥й з прим≥щень видал¤Їтьс¤ транспортерною та г≥дравл≥чною системами. ѕ≥сл¤ знезараженн¤ його використовують ¤к орган≥чне добриво.

 

ѕроектована технолог≥¤, виход¤чи з розм≥ру п≥дприЇмства, повинна передбачати ц≥лор≥чне, р≥вном≥рне за часом виробництво продукц≥њ з розд≥ленн¤м технолог≥чного процесу на окрем≥ етапи та њх виконанн¤ на спец≥ал≥зованих д≥льниц¤х виробництва.

 

ќсновн≥ характеристики продуктивност≥ тварин

 

“ривал≥сть холостого пер≥оду свиноматок, дн≥в                                      15

–≥вень авар≥йних опорос≥в, %                                                                     10

 ≥льк≥сть опорос≥в свиноматок за р≥к                                                        2

Ѕагатопл≥дн≥сть технолог≥чних свиноматок, порос¤т                              10

–≥вень прохолосту свиноматок, %                                                             20

ѕер≥од умовноњ поросност≥, дн≥в                                                                30

“ривал≥сть п≥дсисного пер≥оду, дн≥в                                                         45

¬≥дх≥д порос¤т за пер≥од п≥дсису, %                                                          10

—ередн¤ жива маса порос¤т у 60-денному в≥ц≥, кг                                   16

—ередньодобовий прир≥ст п≥дсвинк≥в у пер≥од дорощуванн¤, г             300

—ан≥тарний брак п≥дсвинк≥в у пер≥од дорощуванн¤, %                            5  

—ередн¤ жива маса п≥дсвинк≥в при вибракуванн≥, кг                               20                                         

—ередн¤ жива маса 1 голови при постановц≥ на в≥дгод≥влю, кг              36

—ередньодобовий прир≥ст на в≥дгод≥вл≥, г                                                 500

—ан≥тарний брак молодн¤ку на в≥дгод≥вл≥, %                                            2

—ередн¤ жива маса вибракуваного молодн¤ку в пер≥од в≥дгод≥вл≥, кг   60

—ередн¤ жива маса 1 голови при зн¤тт≥ з в≥дгод≥вл≥, кг                           110

–≥вень вибракуванн¤ технолог≥чного стада та свиноматок, %                30

—ередн¤ жива маса вибракуваних свиноматок п≥сл¤ в≥дгод≥вл≥, кг        200

—ередн¤ жива маса кнур≥в, кг                                                                     260

ѕостановка поросних свиноматок у свинарник-маточник

не п≥зн≥ше 110-го дн¤ поросност≥.