√еогаф≥чно – кл≥матичне положенн¤ ”крањни

“еритор≥¤ ”крањни розташована переважно в пом≥рному кл≥матичному по¤с≥, лише п≥вденний берег  риму – в субтроп≥чному. ƒл¤ прикладу, п≥вдень ”крањни знаходитьс¤ на одн≥й широт≥ з п≥вн≥чною частиною ≤тал≥њ. 

 л≥матичн≥ умови ≥ грунти загалом спри¤тлив≥ дл¤ с≥льськогосподарського виробництва. ‘лору ”крањни складають близько тридц¤ти тис¤ч рослин. ÷е створюЇ добр≥ умови дл¤ розвитку бдж≥льництва. 

–ельЇф ”крањни переважно р≥внинний. Ћише на заход≥ височать пасма ”крањнських  арпат ≥ на п≥вдн≥ –  римськ≥ гори. Ќайвища точка ”крањни – гора √оверла (2061 метр) знаходитьс¤ в  арпатах. Ќайвища точка  римських г≥р – гора –оман- ош (1545 метр≥в).

Ќайб≥льша р≥чка ”крањни – ƒн≥про. ¬ажливу роль, ¤к водн≥ артер≥њ, в≥д≥грають, також, р≥чки ƒунай, ƒн≥стер, —≥верський ƒонець та ≥нш≥. ¬ ”крањн≥, також, багато невеликих р≥чок, ¤к≥ додають неповторного колориту украњнськ≥й природ≥. 

”крањна - одна з пров≥дних держав св≥ту, ¤ка маЇ розвинене бдж≥льництво, що забезпечуЇ запиленн¤ ентомоф≥льних с≥льськогосподарських культур, виробництво достатньоњ к≥лькост≥ меду, воску кв≥ткового пилку пропол≥су маточного молочка, бджолиноњ отрути дл¤ потреб населенн¤, харчовоњ, медичноњ, парфумерно-косметичноњ й ≥нших галузей та дл¤ експортних потреб. ” св≥т≥ ”крањну визнають ¤к батьк≥вщину культурного бдж≥льництва, заснованого працею основоположника прогресивних ≥дей у галуз≥ - ѕ. ≤. ѕрокоповича (1775-1850 рр.).

Ѕдж≥льництво ”крањни маЇ запилювально-медовий напр¤м. «а даними ћ≥н≥стерства статистики, в ус≥х категор≥¤х господарств нал≥чуЇтьс¤ до 3 млн. бджолиних с≥мей. ўор≥чне виробництво меду на пас≥ках ус≥х категор≥й господарств складаЇ в≥д 40 до 60 тис. тонн (об'Їм експорту меду - близько 3-5 тис. тонн). ¬алове виробництво воску-1,2-1,4 тис. тонн. ¬ажливим економ≥чним показником галуз≥ Ї виробництво додаткових продукт≥в бдж≥льництва - пропол≥су, кв≥ткового пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату, бджолиноњ отрути, ¤к≥ е основою виготовленн¤ низки ц≥нних л≥кувальних препарат≥в та продукт≥в харчуванн¤. Ќа жаль, виробництво цих продукт≥в щор≥чно зменшуЇтьс¤ через в≥дсутн≥сть њх збуту.

ќсновою кормовоњ бази бдж≥льництва в степов≥й, л≥состепов≥й та польськ≥й зонах Ї медоносн≥ с≥льськогосподарськ≥ культури, нектарозапас ¤ких становить 59-87% в≥д загального обс¤гу рег≥ону ¬ р≥зних зонах крањни питома вага цих рослин не однакова. “ак, у степов≥й зон≥ товарний медозб≥р, здеб≥льшого, даЇ сон¤шник (77,6% всього нектарозапасу) та нас≥нники багатор≥чних трав (11,6%); в л≥состепов≥й - гречка (44,6%), сон¤шник (23,4%), багатор≥чн≥ трави (10,3%); в пол≥ськ≥й - багатор≥чн≥ трави (45,6%); в  арпатах - конюшина червона (42,0%) та р≥пак озимий (11,4%).

—учасне бдж≥льництво Ї важливою допом≥жною галуззю с≥льського господарства. …ого значенн¤ не обмежуЇтьс¤ лише виробництвом ≥ одержанн¤м прибутк≥в в≥д реал≥зац≥њ меду та ≥ншоњ продукц≥њ. ¬ жив≥й природ≥, завд¤ки запиленню ентомоф≥льних рослин, медоносн≥ бджоли стали важливим елементом п≥дтримки встановлених багатосторонн≥х зв’¤зк≥в у тваринному ≥ рослинному св≥т≥. «апиленн¤ бджолами пос≥в≥в ≥ насаджень с≥льськогосподарських культур дозвол¤Ї значно п≥двищувати њх урожайн≥сть. «ростаЇ значенн¤ бдж≥л ≥ ¤к живого ≥ндикатора навколишнього середовища.

ѕри орган≥зац≥њ пас≥ки потр≥бно враховувати те, що м≥сце дл¤ нењ повинно в≥дпов≥дати кращим умовам дл¤ бдж≥л ≥ не створювати незручностей дл¤ людей. ѕас≥ка — земельна д≥л¤нка, на ¤к≥й розм≥щують вулики з бджолами, там же розташован≥ буд≥вл≥ з необх≥дним обладнанн¤м та ≥нвентарем. ” с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах пас≥ка Ї первинним виробничим п≥дрозд≥лом бдж≥льництва. якщо в господарств≥ Ї к≥лька пас≥к (бдж≥льницька ферма), то на одн≥й ≥з них влаштовують центральну базу, де зосереджують основн≥ технолог≥чн≥ процеси — переробку ≥ збер≥ганн¤ продукц≥њ, виготовленн¤ та ремонт вулик≥в тощо. « ус≥Їњ пас≥чноњ територ≥њ в≥докремлюють майданчик дл¤ вулик≥в, ¤к≥ розм≥щують р¤дами, в шаховому пор¤дку або групами. ѕас≥ки розм≥щують на п≥двищених м≥сц¤х, ¤к≥ добре прогр≥ваютьс¤ сонцем та захищен≥ в≥д в≥тр≥в, мають хорошу кормову базу, на в≥дстан≥ не ближче 500 м в≥д шосейних дор≥г, високовольтних л≥н≥й, водойм ≥ 1 км — в≥д тваринницьких прим≥щень та переробних п≥дприЇмств. “еритор≥ю стац≥онарноњ пас≥ки огороджують суц≥льним, не нижче н≥ж 2,5 м, тином, обсаджують плодовими деревами ≥ кущами. ¬≥дведенн¤ земельних д≥л¤нок дл¤ розм≥щенн¤ такоњ пас≥ки необх≥дно погоджувати з органами державного управл≥нн¤ з питань ветеринарноњ медицини ≥ м≥сцевими органами влади.

ѕри визначенн≥ розм≥ру точка враховують, що на одну бджолину с≥м'ю потр≥бно 20-40 м2 площ≥, залежно в≥д способу розм≥щенн¤ бдж≥л. ¬улики встановлюють на п≥дставках не нижче 30 см в≥д земл≥ льотками на п≥вдень або п≥вденний сх≥д з незначним нахилом вперед, на в≥дстан≥ 6 м один в≥д одного ≥ не менше 4 м м≥ж р¤дами. ѕеред льотками облаштовують сан≥тарн≥ площадки розм≥рами 0,5х0,5 м. Ќа точку в≥двод¤ть д≥л¤нки дл¤ розм≥щенн¤ контрольного вулика (нав≥с 1,5х2 м), поњлок дл¤ бдж≥л.

« виробничих прим≥щень на територ≥њ точка будують пас≥чний будинок, сотосховище, а при необх≥дност≥ — зим≥вник. Ќа кожн≥й пас≥ц≥ мають бути резервн≥ вулики (10-15% в≥д загальноњ чисельност≥ бджолиних с≥мей) ≥ ст≥льников≥ рамки (не менше 30% в≥д загальноњ к≥лькост≥ рамок).

«а рахунок дерев ≥ чагарник≥в створюють зат≥ненн¤ вулик≥в у денн≥ години. ќднак м≥сце пас≥ки та вулики повинн≥ тимчасово об≥гр≥ватис¤ сонцем, особливо в ранков≥ години. ” випадку перевезенн¤ на медозб≥р передбачають п≥д'њзд дл¤ автомоб≥л¤, дор≥жку ≥ хв≥ртку дл¤ п≥днесенн¤ вулик≥в.

¬ласникам бджолиних с≥мей видаЇтьс¤ паспорт установленоњ форми. ѕрац≥вники ветеринарноњ служби контролюють стан пас≥ки ≥ робл¤ть у паспорт≥ в≥дпов≥дн≥ в≥дм≥тки. ѕо пред'¤вленню паспорта кер≥вниками господарств, фах≥вц¤ми бдж≥льництва ≥ м≥сцевих орган≥в влади вир≥шують питанн¤ про розм≥щенн¤ пас≥к на коч≥вл≥. ƒотриманн¤ ветеринарно-зоотехн≥чних правил пас≥чниками спри¤Ї утриманню здорових ≥ сильних бджолиних с≥мей, попереджаЇ по¤ву ≥ поширенн¤ хвороб.

Ѕдж≥льництво та сучасн≥сть

ѕ≥сл¤ здобутт¤ ”крањною незалежност≥ к≥льк≥сть бджолиних с≥мей скорочувалас¤ та коливалас¤. “ак, у результат≥ масовоњ загибел≥ бдж≥л взимку-навесн≥ 2002—2003 рок≥в бджолос≥мей залишилос¤ трохи б≥льше за два м≥льйони. Ќин≥ њх близько трьох м≥льйон≥в. ¬алове виробництво меду оц≥нюЇтьс¤ в 50 тис. тонн. (оц≥нки коливаютьс¤ в≥д 40 до 60 тис. тонн). “обто ефективн≥сть середньоњ бджолиноњ с≥м’њ зросла б≥льш ¤к у п≥втора разу — до 20 кг на р≥к. Ќа прокорм самих бдж≥л прийн¤то витрачати 20—25% виробленого меду (зазвичай це останн≥й, серпневий мед, «четверта качка»). –ешту меду продають. ўоправда, багато пас≥чник≥в продають весь мед, п≥дгодовуючи бдж≥л цукровим сиропом. ” бдж≥л в≥д цього знижуЇтьс¤ ≥мун≥тет.

 р≥м меду, продаЇтьс¤ безл≥ч ≥нших продукт≥в бдж≥льництва. Ќаприклад, воску в ”крањн≥ виробл¤Їтьс¤ 1,2—1,4 тис. тонн на р≥к. ќбс¤ги виробництва пропол≥су, кв≥ткового пилку, маточного молока, трутневого гомогенату, бджолиноњ отрути нев≥дом≥. ¬≥домо т≥льки, що ц≥ продукти виробл¤ють в основному кустарними методами, у невеликих к≥лькост¤х. ≤ програють за ц≥ною, наприклад, китайському ≥мпорту.

якась к≥льк≥сть украњнського меду — за р≥зними оц≥нками, в≥д 1 до 5 тис. тонн — йде на експорт. «агалом обс¤г виробництва у бдж≥льництв≥ оц≥нюЇтьс¤ в п≥вм≥ль¤рда гривень, що в≥дпов≥даЇ середн≥й ц≥н≥ меду 8,3 грн. за к≥лограм. Ѕ≥льш≥сть ≥з 700-тис¤чноњ арм≥њ пас≥чник≥в — це любител≥, ¤к≥ мають к≥лька вулик≥в ≥ качають мед дл¤ себе та своњх близьких. ¬важають, що вони виробл¤ють близько 40% меду в крањн≥. ѓхн≥й продукт, ¤к правило, не потрапл¤Ї на ринок чи потрапл¤Ї туди в м≥зерних к≥лькост¤х. “ретина в≥д загального виробництва меду припадаЇ на невелик≥ приватн≥ комерц≥йн≥ пас≥ки. ¬елик≥ с≥льгоспп≥дприЇмства виробл¤ють близько 5% меду; ст≥льки ж припадаЇ ≥ на л≥сгоспи, б≥льш≥сть ≥з ¤ких мають своњ пас≥ки. Ќац≥ональною програмою розвитку бдж≥льництва до 2011 року, передбачалос¤ зб≥льшенн¤ за цей час к≥лькост≥ бджолиних с≥мей в ”крањн≥ до 6 млн., виробництва меду — до 120 тис. тонн, а його експорту — до 20 тис. тонн. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети розробили програму «ћаксимум»

ѕрограма бдж≥льництва –«максимум»

Ѕ≥льш≥сть др≥бних ≥ середн≥х пас≥чник≥в ставл¤тьс¤ до таких рубеж≥в б≥льш н≥ж скептично. ѕричина проста: вони працюють в основному на внутр≥шн≥й ринок, а на ньому спостер≥гаютьс¤ ознаки насиченн¤. «нижуютьс¤ закуп≥вельн≥ ц≥ни на мед, зростають ц≥ни на бензин (потр≥бний дл¤ перевезенн¤ вулик≥в м≥ж зонами цв≥т≥нн¤ медонос≥в ≥ перевезенн¤ самого меду), на цукор (потр≥бний дл¤ п≥дгод≥вл≥ бдж≥л), на деревину (отже, на вулики та бджол¤рський ≥нвентар)... ѕадаЇ рентабельн≥сть пас≥к, де¤к≥ з них змушен≥ згортати виробництво. ƒе вже тут до дворазового зростанн¤!

ѕроте, ¤к вважають чимало пас≥чник≥в, наприклад, голова «Ѕратства бджол¤р≥в ”крањни» —ерг≥й ”ласик, внутр≥шньому ринку меду Ї куди зростати. Ќе кажучи вже про великий експортний потенц≥ал украњнського бдж≥льництва: св≥товий попит на мед теж зростаЇ, а разом ≥з ним — ≥мпорт меду розвиненими крањнами. «давалос¤ б, виробл¤й солодкий продукт на благо власноњ крањни та вс≥Їњ ™вропи. ќднак це все теор≥¤, проблема в тому, що внутр≥шн≥й ринок меду в ”крањн≥ неорган≥зований бджол¤р≥ або продають свою продукц≥ю сам≥, за допомогою друз≥в ≥ знайомих, або в них њњ скуповують оптовики.

«акуп≥вельна ц≥на на мед становить сьогодн≥ 5—10 грн. за к≥лограм. ѓњ нижн¤ межа майже зр≥вн¤лас¤ з роздр≥бною ц≥ною цукру.  р≥м цього, оптовики часто балуютьс¤ з бджол¤рами в≥дстрочкою платежу. Ѕувають ≥ в≥дверт≥ «кидки». Ќавар оптовик≥в можна оц≥нити, виход¤чи з того, що закуп≥вельна й роздр≥бна ц≥ни меду в≥др≥зн¤ютьс¤ втроЇ. “аким чином, у пас≥чника Ї виб≥р: або продати мед швидко, без турбот й одержати хоча б ¤к≥сь грош≥, так≥ необх≥дн≥ вл≥тку, або притримати мед до зими та зайн¤тис¤ його продажем самост≥йно, уже за роздр≥бними ц≥нами, через друз≥в ≥ знайомих.

ѕроте багато меду так не продаси. Ќа де¤ких пас≥ках Ї нереал≥зован≥ запаси з минулих рок≥в, котр≥ оптовики ≥нод≥ скуповують ще дешевше. —тарий мед перем≥шують з новим дл¤ здешевленн¤ к≥нцевого продукту. Ќа шкоду ¤кост≥.

¬исновок: внутр≥шн≥й ринок меду насичений саме в тому стан≥, у ¤кому в≥н перебуваЇ. ўось зм≥нити в ньому др≥бн≥ виробники не в змоз≥. ƒати поштовх дл¤ зм≥н може лише держава.

«алишаЇтьс¤ спод≥ватис¤ на зб≥льшенн¤ експорту. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: роздр≥бна ц≥на на мед у крањнах ™вропи с¤гаЇ к≥лькох Ївро за к≥лограм, тобто, у 2,5—3 рази вища, н≥ж у нас. «олоте дно, та не про нас. ” б≥льшост≥ розвинених крањн д≥ють надзвичайно жорстк≥ норми та стандарти ¤кост≥ щодо меду. ƒл¤ зд≥йсненн¤ поставок у ц≥ крањни необх≥дно надати пакет документ≥в, ¤к≥ п≥дтверджують ¤к≥сть. ≤ тут виникаЇ в≥дразу к≥лька проблем.

ѕо-перше, невелик≥ виробники не витрачатимутьс¤ на експертизи та одержанн¤ р≥зноман≥тних сертиф≥кат≥в на парт≥њ меду в к≥лька сотень к≥лограм≥в ≥ нав≥ть у к≥лька тонн.

ѕо-друге, лаборатор≥й, ¤к≥ можуть видати такий сертиф≥кат, в ”крањн≥ поки що аж дв≥ — у  иЇв≥ та Ћьвов≥. ƒо того ж позитивн≥ результати експертизи, проведеноњ в них, зовс≥м не обов’¤зково буде п≥дтверджено в Ївропейських лаборатор≥¤х.  онкуренц≥¤.

ѕо-третЇ, в ”крањн≥ тривалий час були в≥дсутн≥ сам≥ стандарти ¤кост≥ на продукц≥ю бдж≥льництва — д≥¤в √ќ—“ 1987 року. Ќов≥ стандарти розроблен≥ т≥льки в поточному роц≥, проте ще не до к≥нц¤ пройшли процес затвердженн¤ в бюрократичних ≥нстанц≥¤х.

ѕо-четверте, попри те, що украњнський мед досить високоњ ¤кост≥, в≥н «кульгаЇ» на високий вм≥ст антиб≥отик≥в та ≥нших л≥карських речовин, ¤к≥ бджол¤рам рекомендують застосовувати дл¤ «оздоровленн¤» ≥ л≥куванн¤ бдж≥л. ÷е, звичайно, загальносв≥това проблема: еп≥дем≥њ в останн≥ роки вражали бдж≥л в ≤спан≥њ, Ќ≥меччин≥ та ≥нших крањнах, ≥ св≥т ≥з ними боретьс¤ (наприклад, вивод¤ть породи бдж≥л ≥з розвиненою г≥г≥Їн≥чною повед≥нкою, ¤к≥ в≥дчувають меншу потребу в л≥карськ≥й проф≥лактиц≥ захворювань).

¬ ™вроп≥ продукт у таких випадках належить утил≥зувати. –озпов≥дають, були випадки, коли така утил≥зац≥¤ ви¤вл¤лас¤ ф≥ктивною, а украњнський мед спок≥йно продавали п≥д вигл¤дом чеського чи швейцарського — благо, смаков≥ та ароматн≥ ¤кост≥ продукту ц≥лком на р≥вн≥.

“аким чином, нав≥ть великому оптовику продати виг≥дно украњнський мед за кордоном досить важко. ћожна продати дешево. Ќаприклад, у ѕольщу. ƒе украњнський продукт зм≥шують ≥з дорогим ™—-≥вським чеським медом (¤кий вважають одним ≥з найкращих у ™вроп≥). ќтриманий мед ≥з високими характеристиками, але нижчою ц≥ною продають до Ќ≥меччини, Ѕритан≥њ та ‘ранц≥њ п≥д вигл¤дом чеського та польського...

ќтже, дл¤ того щоб можна було казати про ≥стотне зростанн¤ експорту украњнського меду, його просуванн¤ на св≥товому ринку маЇ також п≥дтримати держава. ѕередус≥м створенн¤м ефективноњ сертиф≥кац≥йноњ бази. ≤накше з≥ вступом ”крањни до —ќ“ наша медова промислов≥сть буде приречена на в≥чний кустарний р≥вень. ћедова промислов≥сть розвивалас¤ б краще, ≥ приносила б≥льше прибутку, ¤кби держава звертала б≥льше уваги на проблеми бдж≥льництва.

 

 

—ѕ≈÷≤јЋ≤«ј÷≤я, ¬»–ќЅЌ»„≤ Ќјѕ–яћ » ѕј—≤ 

Ѕдж≥льництво Ї важливою галуззю с≥льськогосподарського виробництва. –озведенн¤м бдж≥л в ”крањн≥ займаютьс¤ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, серед них: приватно-орендн≥, кооперативн≥, державн≥ та ≥нш≥, що виникли в умовах реформуванн¤ р≥зних форм власност≥; значну питому вагу займають в загальн≥й чисельност≥ пас≥ки фермерських господарств, а основна маса бджолиних с≥мей зосереджена на любительських пас≥ках. як ≥ дл¤ ≥нших галузей с≥льськогосподарського виробництва, дл¤ бдж≥льництва характерн≥ спец≥ал≥зац≥¤, виробничий напр¤мок, ¤к≥ мають своњ особливост≥ у зв'¤зку з≥ специф≥кою галуз≥. —пец≥ал≥зац≥¤, напр¤мок господарського використанн¤ бдж≥л, р≥вень виробництва ≥ структура окремих вид≥в продукц≥њ бдж≥льництва залежать в≥д багатьох фактор≥в, основними серед ¤ких Ї кл≥матичн≥ умови, кормова база бдж≥льництва, розвиток землеробства, його культура, стан економ≥ки та ≥н. ќсновн≥ форми спец≥ал≥зац≥њ у бдж≥льництв≥: вузька, зональна, м≥жгосподарська, створенн¤ бджолокомплекс≥в, спец≥ал≥зац≥¤ де¤ких господарств, внутр≥шньогосподарська, внутр≥шньофермська, спец≥ал≥зац≥¤ на пас≥ц≥. ≤з р≥зних виробничих напр¤м≥в бдж≥льництва найб≥льшого розповсюдженн¤ набуло медово-товарне, головним напр¤мом ¤кого Ї виробництво товарного меду. як правило, в господарствах такого напр¤му к≥льк≥сть бджолиних с≥мей становить б≥льше тис¤ч≥, а вих≥д товарного меду коливаЇтьс¤ в≥д 35 до 80 кг ≥ б≥льше в≥д одн≥Їњ бджолиноњ с≥м'њ.

ћедово-запилювальний напр¤мок бдж≥льництва маЇ поширенн¤ в р≥зних зонах, де вирощують ентомоф≥льн≥ культури. Ѕджоли тут використовуютьс¤ дл¤ њх запиленн¤, п≥двищенн¤ врожайност≥ та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ плод≥в. “оварний мед тут отримують в основному за рахунок вирощуваних с≥льськогосподарських культур.

«апилювальний напр¤мок маЇ на мет≥ використанн¤ бдж≥л на запиленн≥ с≥льськогосподарських культур, у тому числ≥ в овочевих комб≥натах, сад≥вничих комплексах. ѕри цьому отриманн¤ товарноњ продукц≥њ бдж≥льництва не планують, а вс≥ затрати на утриманн¤ бдж≥л в≥днос¤ть на запилюван≥ культури.

ћатковив≥дн≥ та бджолорозпл≥дницьк≥ пас≥ки займаютьс¤ розмноженн¤м бдж≥л та виведенн¤м маток дл¤ реал≥зац≥њ. —при¤тлив≥ умови дл¤ розвитку цього напр¤мку бдж≥льництва Ї на «акарпатт≥. —творюютьс¤ плем≥нн≥ пас≥ки та матковив≥дн≥ розпл≥дники. ¬иробництвом пакет≥в бдж≥л займаЇтьс¤ багато бджоло-ферм р≥зних форм власност≥.

ƒуже перспективним Ї напр¤мок, пов'¤заний з комплексним використанн¤м бдж≥л: запиленн¤ с≥льськогосподарських культур, виробництво товарного меду, воску, кв≥ткового пилку, маточного молочка, бджолиноњ отрути, пакет≥в бдж≥л та ≥н. ƒосв≥д показуЇ, що цей напр¤мок Ї найб≥льш ефективним ≥ перспективним дл¤ господарств фермерського типу. ќсоблива роль при цьому в≥дводитьс¤ орган≥зац≥њ в≥дпов≥дноњ розфасовки та упаковки продукц≥њ шл¤хом створенн¤ спец≥альних л≥н≥й, цех≥в. ¬ажливе м≥сце повинна зайн¤ти також реклама продукт≥в бд

¬»Ѕ≤– ћ≤—÷я ƒЋя ѕј—≤ »

¬далий виб≥р м≥сц¤ дл¤ пас≥ки (чи то центральноњ бази, чи б≥л¤ нектаронос≥в у пер≥од коч≥вл≥) - перша складова усп≥ху. Ќа центральн≥й баз≥ пас≥ку краще розм≥щувати в садку, на п≥вденному, п≥вденно-сх≥дному чи п≥вденно-зах≥дному схил≥. ƒобре, ¤кщо пор¤д е полезахисна смуга, р≥дкол≥сс¤. ѕас≥ка повинна бути над≥йно захищена в≥д в≥тр≥в живою огорожею, буд≥вл¤ми. ѕрактикують обсаджуванн¤ центральноњ бази нектароносними деревами та кущами, в тому числ≥ чотирма видами липи (др≥бнолистою, великолистою, ср≥бл¤стою та американською), що зацв≥тають посл≥довно.  раще розм≥щувати пас≥ку там, де у рад≥ус≥ 2-3 км достатньо медонос≥в, що кв≥тують у р≥зний час та в≥дзначаютьс¤ тривалим медозбором, що не виключаЇ необх≥дност≥ у раз≥ потреби орган≥зац≥њ коч≥вель. Ќе можна ставити пас≥ку на шл¤ху перельоту бдж≥л з ≥нших пас≥к. ÷е неминуче викличе напади, зльоти, буде супроводжуватис¤ поширенн¤м збудник≥в заразних хвороб бдж≥л.

ѕас≥ку сл≥д розм≥щувати на в≥дстан≥ 3-4 км в≥д великих пас≥к. ” зон≥ продуктивного льоту бдж≥л повинно бути к≥лька нектаронос≥в (за неспри¤тливих погодних умов дл¤ одного з них допоможе ≥нший). ѕри цьому перевагу в≥ддають перес≥чен≥й м≥сцевост≥ з б≥льш родючими ірунтами, де кв≥туванн¤ нектаронос≥в тривал≥ше. ¬≥дстань до тваринницьких ферм не повинна бути меншою 300-400 м, що виключатиме потрапл¤нн¤ у воду гнойових сток≥в. ѕоблизу пас≥ки не повинно бути великих водойм, оск≥льки це може призвести до загибел≥ значноњ к≥лькост≥ бдж≥л, особливо п≥д час в≥тр≥в. Ќе сл≥д також розм≥щувати пас≥ку поблизу склад≥в пестицид≥в, п≥дприЇмств, що переробл¤ють цукрову сировину, кондитерських п≥дприЇмств, шл¤х≥в з ≥нтенсивним рухом, б≥л¤ споруд громадського характеру:  дит¤чих садк≥в, майданчик≥в дл¤ ≥гор ≥ т. ≥н. Ќегативний вплив на бдж≥л мають надм≥рний шум, в≥брац≥¤ ірунту (б≥л¤ шл¤х≥в з ≥нтенсивним рухом автомоб≥л≥в, поњзд≥в тощо). Ќе допускаЇтьс¤ розм≥щенн¤ пас≥к поблизу високовольтних л≥н≥й електропередач. ѕри цьому бджоли стають агресивними, знижуЇтьс¤ њх продуктивн≥сть, часто гинуть матки, а то й ц≥л≥ бджолин≥ с≥м'њ.

Ќе можна розм≥щувати пас≥ку в долинах, низьких м≥сц¤х, де застоюютьс¤ тумани, утримуЇтьс¤ вогк≥сть, ¤ка може стати причиною захворюванн¤ бдж≥л ≥ розплоду (нозематоз, аскосфе-роз ≥ т. ≥н.). ¬ таких м≥сц¤х бджоли розвиваютьс¤ погано, п≥зно вил≥тають вранц≥, њх "робочий день'' значно скорочуЇтьс¤, знижуЇтьс¤ продуктивн≥сть.

–озм≥р земельноњ д≥л¤нки п≥д пас≥кою залежить в≥д величини останньоњ та типу бджологосподарства. ¬изначають розм≥р пас≥чноњ садиби виход¤чи з оптимальноњ площ≥ - 30-40 м2 на бджолину с≥м'ю. «вичайно ж, при орган≥зац≥њ присадибних пас≥к цей норматив зменшуЇтьс¤ в к≥лька раз≥в. Ќа пас≥ц≥, розм≥щен≥й на центральн≥й баз≥, передбачають буд≥вництво будинку пас≥чника, зим≥вника дл¤ бдж≥л та ≥нших прим≥щень виробничого й побутового призначенн¤. ѕри орган≥зац≥њ фермерського господарства земельн≥ д≥л¤нки п≥д пас≥ку вид≥л¤ютьс¤ за рахунок земель резервного фонду.

Ѕажано, щоб ірунтов≥ води знаходились на глибин≥ не менше 2 м. ѕри близькому зал¤ганн≥ ірунтових вод будують надземн≥ зим≥вники, ¤кщо ж води зал¤гають глибоко - зим≥вники нап≥в-п≥дземного чи п≥дземного типу. ѕас≥ку обкопують р≥вчаком глибиною та шириною б≥л¤ 1 м.

Ѕджолу називають дитиною сонц¤, тому пас≥ку сл≥д розм≥стити так, щоб частину св≥тлового дн¤ вона обов'¤зково осв≥тлювалась сонцем: бджоли краще ≥ активн≥ше працюють, ¤кщо на льотний б≥к вулика падаЇ т≥нь. “ому п≥д час медозбору вулики доц≥льно розм≥щувати льотками на п≥вн≥чний сх≥д.

—учасне бдж≥льництво Ї важливою допом≥жною галуззю с≥льського господарства. …ого значенн¤ не обмежуЇтьс¤ лише виробництвом ≥ одержанн¤м прибутк≥в в≥д реал≥зац≥њ меду та ≥ншоњ продукц≥њ. ¬ жив≥й природ≥, завд¤ки запиленню ентомоф≥льних рослин, медоносн≥ бджоли стали важливим елементом п≥дтримки встановлених багатосторонн≥х зв’¤зк≥в у тваринному ≥ рослинному св≥т≥. «апиленн¤ бджолами пос≥в≥в ≥ насаджень с≥льськогосподарських культур дозвол¤Ї значно п≥двищувати њх урожайн≥сть. «ростаЇ значенн¤ бдж≥л ≥ ¤к живого ≥ндикатора навколишнього середовища.

ѕри орган≥зац≥њ пас≥ки потр≥бно враховувати те, що м≥сце дл¤ нењ повинно в≥дпов≥дати кращим умовам дл¤ бдж≥л ≥ не створювати незручностей дл¤ людей. ѕас≥ка — земельна д≥л¤нка, на ¤к≥й розм≥щують вулики з бджолами, там же розташован≥ буд≥вл≥ з необх≥дним обладнанн¤м та ≥нвентарем. ” с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах пас≥ка Ї первинним виробничим п≥дрозд≥лом бдж≥льництва. якщо в господарств≥ Ї к≥лька пас≥к (бдж≥льницька ферма), то на одн≥й ≥з них влаштовують центральну базу, де зосереджують основн≥ технолог≥чн≥ процеси — переробку ≥ збер≥ганн¤ продукц≥њ, виготовленн¤ та ремонт вулик≥в тощо. « ус≥Їњ пас≥чноњ територ≥њ в≥докремлюють майданчик дл¤ вулик≥в, ¤к≥ розм≥щують р¤дами, в шаховому пор¤дку або групами. ѕас≥ки розм≥щують на п≥двищених м≥сц¤х, ¤к≥ добре прогр≥ваютьс¤ сонцем та захищен≥ в≥д в≥тр≥в, мають хорошу кормову базу, на в≥дстан≥ не ближче 500 м в≥д шосейних дор≥г, високовольтних л≥н≥й, водойм ≥ 1 км — в≥д тваринницьких прим≥щень та переробних п≥дприЇмств. “еритор≥ю стац≥онарноњ пас≥ки огороджують суц≥льним, не нижче н≥ж 2,5 м, тином, обсаджують плодовими деревами ≥ кущами. ¬≥дведенн¤ земельних д≥л¤нок дл¤ розм≥щенн¤ такоњ пас≥ки необх≥дно погоджувати з органами державного управл≥нн¤ з питань ветеринарноњ медицини ≥ м≥сцевими органами влади.

ѕри визначенн≥ розм≥ру точка враховують, що на одну бджолину с≥м'ю потр≥бно 20-40 м² площ≥, залежно в≥д способу розм≥щенн¤ бдж≥л. ¬улики встановлюють на п≥дставках не нижче 30 см в≥д земл≥ льотками на п≥вдень або п≥вденний сх≥д з незначним нахилом вперед, на в≥дстан≥ 6 м один в≥д одного ≥ не менше 4 м м≥ж р¤дами. ѕеред льотками облаштовують сан≥тарн≥ площадки розм≥рами 0,5х0,5 м. Ќа точку в≥двод¤ть д≥л¤нки дл¤ розм≥щенн¤ контрольного вулика (нав≥с 1,5х2 м), поњлок дл¤ бдж≥л.

« виробничих прим≥щень на територ≥њ точка будують пас≥чний будинок, сотосховище, а при необх≥дност≥ — зим≥вник. Ќа кожн≥й пас≥ц≥ мають бути резервн≥ вулики (10-15% в≥д загальноњ чисельност≥ бджолиних с≥мей) ≥ ст≥льников≥ рамки (не менше 30% в≥д загальноњ к≥лькост≥ рамок).

«а рахунок дерев ≥ чагарник≥в створюють зат≥ненн¤ вулик≥в у денн≥ години. ќднак м≥сце пас≥ки та вулики повинн≥ тимчасово об≥гр≥ватис¤ сонцем, особливо в ранков≥ години. ” випадку перевезенн¤ на медозб≥р передбачають п≥д'њзд дл¤ автомоб≥л¤, дор≥жку ≥ хв≥ртку дл¤ п≥днесенн¤ вулик≥в.

¬ласникам бджолиних с≥мей видаЇтьс¤ паспорт установленоњ форми. ѕрац≥вники ветеринарноњ служби контролюють стан пас≥ки ≥ робл¤ть у паспорт≥ в≥дпов≥дн≥ в≥дм≥тки. ѕо пред'¤вленню паспорта кер≥вниками господарств, фах≥вц¤ми бдж≥льництва ≥ м≥сцевих орган≥в влади вир≥шують питанн¤ про розм≥щенн¤ пас≥к на коч≥вл≥. ƒотриманн¤ ветеринарно-зоотехн≥чних правил пас≥чниками спри¤Ї утриманню здорових ≥ сильних бджолиних с≥мей, попереджаЇ по¤ву ≥ поширенн¤ хвороб.

 ¬имоги до ст≥льникових та безст≥льникових пакет≥в ѕри визначенн≥ розм≥р≥в пас≥к ≥ плануванн≥ розвитку бдж≥льництва на перспективу враховують потребу господарства у бджолиних с≥м’¤х дл¤ запиленн¤ с≥льськогосподарських рослин та на¤вних кормових ресурс≥в м≥сцевост≥. ќрган≥зац≥ю пас≥ки розпочинають з придбанн¤ бджолиних с≥мей або в≥дводк≥в.. ƒл¤ зб≥льшенн¤ чисельност≥ с≥мей закуповують пакети бдж≥л у розпл≥дницьких господарствах (табл. 14.12).

 уп≥влю-продаж зд≥йснюють переважно навесн≥ до початку медозбору. ѕридбанн¤ бдж≥л допускаЇтьс¤ т≥льки на благополучних щодо хвороб пас≥ках. ѕ≥д час куп≥вл≥-продажу провод¤ть сп≥льний огл¤д с≥мей, з’¤совують ≥ оц≥нюють њхн≥й стан. ѕри цьому визначають силу (за к≥льк≥стю вуличок бдж≥л або зайн¤тих ними ст≥льник≥в), к≥льк≥сть рамок ≥з розплодом, запас корму. «а к≥льк≥стю розплоду оц≥нюють ¤к≥сть матки. Ѕ≥льш≥сть бджолиних с≥мей навесн≥ п≥сл¤ зим≥вл≥ обсиджують 6-8 стандартних (435 ? 300 мм) ст≥льник≥в. ” кожн≥й с≥м'њ маЇ бути не менше 5-6 кг корму.  р≥м зайн¤тих бджолами потр≥бн≥ ще запасн≥ ст≥льники (табл. 14.13). Ќа¤вн≥сть хвороб на пас≥ках щор≥чно перев≥р¤Їтьс¤ ветеринарною службою. Ѕджол¤р≥ зобов'¤зан≥ в≥дразу п≥сл¤ зим≥вл≥ в≥дправити проби бдж≥л дл¤ досл≥дженн¤ у ветеринарну лаборатор≥ю за м≥сцем проживанн¤. «а результатами перев≥рки робл¤тьс¤ позначки в спец≥альному паспорт≥ власника пас≥ки. ѕри орган≥зац≥њ пас≥к звертають увагу на придбанн¤ ≥нвентарю та обладнанн¤ р≥зного призначенн¤. ƒл¤ одержанн¤ продукц≥њ використовують: медогонки, воскотопки, пилковловлювач≥, а дл¤ перевезенн¤ бджолиних с≥мей — переважно автомоб≥льний транспорт.

 ≤нвентар ≥ механ≥зми дл¤ догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми

¬улики купують у торгов≥й мереж≥ бджолоп≥дприЇмств або виготовл¤ють на м≥сц≥ в стол¤рних майстерн¤х.  ращим матер≥алом дл¤ виготовленн¤ вулик≥в Ї добре висушен≥ дошки з верби, липи, топол≥, сосни та ≥нших пор≥д. ƒл¤ фарбуванн¤ вулик≥в використовують ол≥йн≥ фарби жовтого, блакитного ≥ б≥лого кольор≥в. ¬уликов≥ рамки оснащують спец≥альним дротом, ¤кий закуповують разом з ≥нвентарем.

” л≥состепов≥й зон≥ ”крањни найб≥льшого поширенн¤ набули вулики таких систем, ¤к украњнський ≥ стандартний 20-тирамковий лежак, багатокорпусний. ќсновн≥ вимоги при вибор≥ вулик≥в звод¤тьс¤ до того, щоб вони найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥дали умовам житт¤ бджолиноњ с≥м’њ ≥ були зручними в робот≥ при догл¤д≥ за ними.

¬улик-лежак ум≥щуЇ 20 рамок розм≥ром 435х300 мм. ¬≥н складаЇтьс¤ з продовгуватого корпуса, прибитого наглухо дна, плоского даху, розб≥рноњ стел≥. ” вуликах-лежаках зручно розм≥щувати в≥дводки ≥з запасними матками, залишати бдж≥л дл¤ зим≥вл≥ на вол≥, застосовувати р≥зн≥ способи ≥ методи по догл¤ду за с≥м’¤ми.

Ѕагатокорпусний вулик складаЇтьс¤ з чотирьох корпус≥в однакового розм≥ру, окремого дна, плоского даху, стел≥. ” кожному корпус≥ вм≥щуЇтьс¤ 10 рамок розм≥ром 435х230 мм. «а рахунок зн¤тт¤ ≥ постановки корпус≥в розм≥р гн≥зда с≥м’њ ≥ загальну масу вулика можна зм≥нювати. ÷≥лий р¤д операц≥й у ньому виконують з меншими затратами часу ≥ прац≥, н≥ж в ≥нших системах вулик≥в. ” зв'¤зку з пом≥тними перевагами застосуванн¤ багатокорпусних вулик≥в розширюЇтьс¤.

”крањнський вулик — його рамка вузьковисока, розм≥ром 300х435 мм. ¬улик розрахований на 20 рамок. ¬≥н важчий за 20-ти рамковий лежак, тому що передн¤ ≥ задн¤ ст≥нки подв≥йн≥. «абезпечуЇ кращ≥ результати зим≥вл≥ бдж≥л на вол≥.

ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ ѕ–ј÷≤ ¬ Ѕƒ∆≤Ћ№Ќ»÷“¬≤

ќсновними формами орган≥зац≥њ бдж≥льництва Ї спец≥ал≥зован≥ господарства та њх п≥дрозд≥ли: в≥дд≥лки, бджолоферми, комплекси, м≥жгосподарськ≥ об'Їднанн¤. ¬иробничою одиницею бджолоферми чи бджологосподарства Ї громадська пас≥ка, на ¤к≥й розм≥щен≥ вулики ≥з бджолос≥м'¤ми ≥ необх≥дн≥ пас≥чницьк≥ буд≥вл≥ та споруди. ћ≥н≥мальний розм≥р громадськоњ пас≥ки- не менше 150 бджолос≥мей. Ѕджолоферми складаютьс¤ з к≥лькох пас≥к.

“еритор≥¤ пас≥ки маЇ бути достатньою дл¤ розм≥щеꤤ пла--новоњ к≥лькост≥ вулик≥в, нуклеус≥в. –озм≥р пас≥ки залежить в основному в≥д виробничого напр¤мку ≥ стану кормовоњ бази.

ќсновною формою орган≥зац≥њ прац≥ у бдж≥льництв≥ Ї бдж≥льницька бригада. ÷е самост≥йна виробнича одиниц¤ з пост≥йним колективом прац≥вник≥в, необх≥дними засобами виробництва, що будують свою роботу на основ≥ планових завдань чи в≥дпов≥дно до умов, передбачених орендними договорами. ƒо складу бригади вход¤ть 3-5 ланок пас≥чник≥в.  р≥м бригадноњ, формами орган≥зац≥њ прац≥ в бдж≥льництв≥ Ї ≥ндив≥дуальна, робота з пом≥чником, ланкова. “имчасового пом≥чника призначають тод≥, коли на пас≥ц≥ Ї 120-150 бджолос≥мей. ѕри ланков≥й форм≥ орган≥зац≥њ прац≥ ланка з 3-5 чолов≥к догл¤даЇ 300-600 бджолос≥мей.

–ац≥ональна орган≥зац≥¤ виробництва спр¤мована на поЇднанн¤ робочоњ сили та засоб≥в виробництва з метою дос¤гненн¤ максимальноњ в≥ддач≥ з м≥н≥мальними витратами кошт≥в та часу за даним умов виробництва. ѕрац¤ на пас≥ц≥ маЇ свою специф≥ку ≥ базуЇтьс¤ на розпод≥л≥ обс¤гу роб≥т м≥ж членами ланки, закр≥пленн≥ за ними трудових функц≥й (на час виконанн¤ трудом≥стких роб≥т трудов≥ зусилл¤ колективу ланки об'Їднуютьс¤), належн≥й орган≥зац≥њ та оснащенн≥ робочого м≥сц¤, в≥дпрацюванн≥ метод≥в та прийом≥в прац≥ при догл¤д≥ за бджолиними с≥м'¤ми, нормуванн≥ прац≥ та встановленн≥ норм затрат часу, встановленн≥ режиму прац≥ та в≥дпочинку прот¤гом робочого дн¤, покращенн≥ дисципл≥ни, фаховоњ майстерност≥, рац≥ональному поЇднанн≥ матер≥альних та моральних стимул≥в трудовоњ д≥¤льност≥ та ≥н.

ѕодальша ≥нтенсиф≥кац≥¤ галуз≥, що базуЇтьс¤ на прогресивн≥й технолог≥њ при створенн≥ належноњ матер≥альноњ та кормовоњ бази, повинна зд≥йснюватис¤ на ≥ндустр≥альн≥й основ≥, про ефективн≥сть ¤коњ св≥дчить ¤к в≥тчизн¤ний, так ≥ заруб≥жний досв≥д. ѕереведенн¤ галуз≥ на ≥ндустр≥альну або промислову основу даЇ можлив≥сть п≥двищити продуктивн≥сть прац≥ пас≥чника у 5-7 раз≥в, значно знизити соб≥варт≥сть продукц≥њ бдж≥льництва та п≥двищити р≥вень рентабельност≥ виробництва.

ѕромислова технолог≥¤ можлива на великих пас≥ках, що нараховують не менше 500 бджолиних с≥мей. ¬она передбачаЇ вдосконаленн¤ утриманн¤ бджолиних с≥мей та догл¤ду за ними; груповий метод догл¤ду, ¤кий забезпечуЇ вир≥внюванн¤ сили бджолиних с≥мей та виконанн¤ однор≥дних роб≥т у вс≥х с≥м'¤х (розширенн¤ гн≥зда, постановка штучноњ вощини, перестановка чи в≥дб≥р корпус≥в ≥ т. п.), що в к≥лька раз≥в п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥ пас≥чник≥в; утриманн¤ бдж≥л у вуликах вертикального типу, ¤к найб≥льш пристосованих до даноњ технолог≥њ; максимальну механ≥зац≥ю виробничих процес≥в, пов'¤заних ≥з навантажувально-розвантажувальними операц≥¤ми, в≥дкачкою меду; численн≥ коч≥вл≥ пас≥к до нектаронос≥в; запровадженн¤ високопродуктивних технолог≥й догл¤ду за бджолами з м≥н≥мальним втручанн¤м в житт¤ бджолиноњ с≥м'њ; застосуванн¤ прогресивних проф≥лактичних та л≥кувальних заход≥в проти хвороб та шк≥дник≥в бдж≥л ≥ т. ≤н

« урахуванн¤м конкретних умов виробництва (р≥вн¤ механ≥зац≥њ виробничих процес≥в, запровадженн¤ прогресивних технолог≥й догл¤ду за бджолами та ≥н.) норму догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми встановлюють на основ≥ фотограф≥њ робочого дн¤, хронометражних спостережень, чи користуючись укрупненими нормативами за формулою: де Ќоб – норма обслуговуванн¤, бджолос≥мей; “зм – встановлена тривал≥сть робочого дн¤, хв; ј - тривал≥сть пас≥чницького пер≥оду, дн≥в; “оп – оперативний час, затрачений на р≥чний комплекс операц≥й ≥з обслуговуванн¤ одн≥Їњ бджолиноњ с≥м'њ, хв.;   – коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ п≥дготовчо-заключний час (tпз), час обслуговуванн¤ робочого м≥сц¤ (tобс) ≥ час на особист≥ потреби виконавц¤ (tосп), хв.

” бдж≥льництв≥ на основ≥ проведених досл≥джень та спостережень встановлен≥ укрупнен≥ нормативи догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми у р≥зн≥ пори року.

”крупнен≥ нормативи часу дл¤ догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми у весн¤ний пер≥од

–обота	ќперативний час на одну бджолину с≥м'ю, хв
ѕ≥дготовка точка до виставленн¤ бдж≥л ≥з зим≥вника	7,14
¬иставленн¤ бдж≥л ≥з зим≥вника	17,65
ѕ≥дсаджуванн¤ матки в безматочну с≥м'ю	3,88
ѕоб≥жний огл¤д с≥мей	6,10
ѕриЇднанн¤ безматочноњ с≥м'њ до с≥м'њ з маткою	5,88
—короченн¤ бджолиного гн≥зда	1,25
ѕ≥дчищенн¤ дна у вуликах ≥з в≥докремлюваним дном	4,70
ѕ≥дчищенн¤ гн≥зда у вуликах ≥з прибитим дном	7,53
ѕроведенн¤ головноњ весн¤ноњ рев≥з≥њ	25,72
ѕ≥дгод≥вл¤ бдж≥л цукровим сиропом (чотириразова)	37,28
Ќавощуванн¤ 10 рамок на бджолину с≥м'ю	21,00
–озширенн¤ гн≥зд (триразове за сезон)	44,30
¬иведенн¤ матки	6,87
ѕ≥дсаджуванн¤ матки в основну с≥м'ю з подальшими перев≥рками	7,30
‘ормуванн¤ нуклеус≥в	12,53
ƒогл¤д за нуклеусом	6,45
ѕ≥дсаджуванн¤ матки у в≥дводок ≥з подальшими перев≥рками	5,43
¬иправленн¤ можливих недол≥к≥в у в≥дводку	3,58
ѕошук, згр≥банн¤ та посадка рою з приготуванн¤м вулик≥в ≥ ст≥льник≥в	34,77
–азом	259,36

нормативи часу дл¤ догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми у л≥тн≥й пер≥од

–обота	ќперативний час на одну бджолину с≥м'ю,хв
ќдноразова коч≥вл¤ бджолиних с≥мей на медозб≥р ≥ запиленн¤	41,21
ѕереробка восковоњ сировини	22,78
ѕросушуванн¤ мерви та витопк≥в	0,99
¬≥дб≥р меду з вулика та його в≥дкачуванн¤ (один раз)	18,30
ƒез≥нфекц≥¤
вулика при небезпец≥ захворюванн¤ бджолос≥мей	11,00
ст≥льник≥в дез≥нфекц≥йними засобами	3,74
ст≥льник≥в газами	0,42
Ћ≥куванн¤ хворих бджолос≥мей (гнильц¤)	113,00
–азом	211,44

 

нормативи часу дл¤ догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми у ос≥нн≥й пер≥од

–обота	ќперативний час на одну бджолину с≥м'ю, хв.
√оловна ос≥нн¤ рев≥з≥¤	23,91
—короченн¤ льотка	1,28
”тепленн¤ гн≥зда бдж≥л	3,43
ќс≥нн¤ п≥дгод≥вл¤ бдж≥л	5,55
—ортуванн¤ ст≥льник≥в на склад≥ та заповненн¤ ними корпус≥в	17,17
ѕ≥дготовка зим≥вника	3,26
ѕеренесенн¤ бдж≥л у зим≥вник	9,42
–азом	64,02

нормативи часу дл¤ догл¤ду за бджолиними с≥м'¤ми у зимовий пер≥од

–обота	ќперативний час на одну бджолину с≥м'ю, хв
¬≥дв≥дуванн¤ зим≥вника ≥ прослуховуванн¤ бдж≥л у вулику	10,50
«биванн¤ рамок ≥з заготовок	19,60
ѕроколюванн¤ в рамках отвор≥в за шаблоном (на одну бджолос≥м'ю)	1,60
Ќат¤гуванн¤ дроту в рамках (чотири р¤ди)	35,90
¬иготовленн¤ утеплювальних подушок, мат (на одну подушку)	30,02
¬иготовленн¤ к≥лк≥в дл¤ постановки вулик≥в	2,32
¬иготовленн¤ новоњ рамки	7,31
–емонт вулик≥в (др≥бний)	3,89
ѕ≥дготовка матер≥алу дл¤ виготовленн¤ рамок ≥з доставкою на м≥сце просушуванн¤	10,50
«агот≥вл¤ гнил¤к≥в дл¤ димар¤	8,40
–азом	130,04

≤нш≥ затрати часу на догл¤д за одн≥Їю бджолиною с≥м'Їю за р≥к становл¤ть 169 хв, а р≥чн≥- близько 850 хв. ѕри максимальн≥й механ≥зац≥њ виробничих процес≥в на пас≥ц≥ та упровадженн≥ досконалоњ технолог≥њ р≥чн≥ витрати часу на утриманн¤ бджолиноњ с≥м'њ можуть бути скорочен≥ майже у два рази.

 ” бдж≥льництв≥ розраховують так≥ показники продуктивност≥ прац≥: узагальнюючий - виробництво валовоњ продукц≥њ у грошовому обчисленн≥ в розрахунку на середньор≥чного прац≥вника пас≥ки чи на 1 люд.-год; пр¤м≥ затрати прац≥ в людино-годинах на 1 ц меду або на ≥ншу продукц≥ю бдж≥льництва чи виробництво продукц≥њ бдж≥льництва з розрахунку на одну затрачену людино-годину.

¬аловою продукц≥Їю пас≥ки називають всю продукц≥ю, вироблену за певний час, ¤к правило, за р≥к. ѓњ можна виразити в натуральних показниках: мед, в≥ск, бджолопакети, бджолос≥м'њ, кв≥тковий пилок, маточне молочко, пропол≥с, бджолина отрута та ≥н. ÷ю продукц≥ю перевод¤ть в умовн≥ одиниц≥ за встановленими коеф≥ц≥Їнтами (табл. 12.5). ¬алову продукц≥ю також виражають у реал≥зац≥йних ц≥нах поточного року або в пор≥вн¤льних ц≥нах

 оеф≥ц≥Їнти дл¤ переведенн¤ продукц≥њ бдж≥льництва в умовн≥ медов≥ одиниц≥ *

*÷≥ коеф≥ц≥Їнти не пост≥йн≥ ≥ зм≥нюютьс¤ залежно в≥д зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н на продукц≥ю бдж≥льництва

¬аловий вих≥д меду визначають ¤к суму товарного та кормових запас≥в на зимово-весн¤ний пер≥од бджолос≥м'¤м ≥ нуклеусам ≥з запасними матками. “оварний вих≥д меду на пас≥ц≥ визначають, виход¤чи з к≥лькост≥ бджолос≥мей на початок року ≥ плановоњ норми надходженн¤ товарного меду в≥д одн≥Їњ бджолиноњ с≥м'њ. якщо планують придбанн¤ бджолос≥мей за м≥с¤ць до головного медозбору, то в≥д них також передбачають вих≥д валового меду аналог≥чно, ¤к ≥ в≥д основних бджолос≥мей, що Ї на початок планового року. якщо планують придбанн¤ с≥мей у чотирирамкових чи безст≥льникових пакетах, то вих≥д валового меду передбачають в обс¤з≥, ¤кий забезпечуЇ ц≥ с≥м'њ зимово-весн¤ними запасами корм≥в. –озм≥р кормових запас≥в дл¤ зим≥вл≥ бдж≥л визначають, помноживши к≥льк≥сть бджолос≥мей, що планують на к≥нець року, на норму кормового запасу (25-30 кг), частину ¤кого (5-10 кг) становить цукор, на кожний нуклеус ≥з запасною маткою передбачають 8 кг корм≥в.

≈фективн≥сть галуз≥ бдж≥льництва в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д р≥вн¤ продуктивност≥ прац≥. ѓњ сл≥д пост≥йно п≥двищувати. Ќапр¤м≥в п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ в галуз≥ два: зб≥льшенн¤ виходу продукц≥њ, отже, ≥ виручки в≥д реал≥зац≥й та скороченн¤ витрат часу на виробництво продукц≥њ. ¬их≥д продукц≥њ зб≥льшують, впроваджуючи прогресивн≥ технолог≥њ утриманн¤ сильних ≥ здорових бджолос≥мей, своЇчасно п≥двоз¤ть бдж≥л ¤к на запиленн¤ с≥льськогосподарських культур (додатков≥ надходженн¤ кошт≥в), так ≥ дл¤ повного використанн¤ медозбору. ¬елике значенн¤ у п≥двищенн≥ вартост≥ валовоњ продукц≥њ пас≥ки маЇ розширенн¤ асортименту виробленоњ продукц≥њ бдж≥льництва: кв≥ткового пилку, пропол≥су, маточного молочка, бджолиноњ отрути, бджолопакет≥в, нових бджолос≥мей, маток. «атрати прац≥ на виробництво продукц≥њ бдж≥льництва скорочують за рахунок механ≥зац≥њ виробничих процес≥в (навантажувально-розвантажувальн≥ роботи, внутр≥шньопас≥чницьк≥ перевезенн¤, в≥дкачуванн¤ меду та ≥н.), зам≥на 30-40% кормових запас≥в на зиму цукровим сиропом, упровадженн¤ прогресивних технолог≥й веденн¤ галуз≥.

як ≥ в ≥нших галуз¤х народного господарства, в бдж≥льництв≥ впроваджуЇтьс¤ наукова орган≥зац≥¤ прац≥ (Ќќѕ) - процес рац≥онального поЇднанн¤ робочоњ сили ≥ засоб≥в виробництва з урахуванн¤м найнов≥ших дос¤гнень науки та передового досв≥ду з метою неухильного зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ соб≥вартост≥, створенн¤ оптимальних умов дл¤ прац≥ та належного соц≥ального розвитку. ќсновними напр¤мами Ќќѕ у бдж≥льництв≥ Ї посл≥довна концентрац≥¤ ≥ спец≥ал≥зац≥¤ громадського бдж≥льництва; механ≥зац≥¤ основних виробничих процес≥в, вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ та технолог≥њ виробництва; належна орган≥зац≥¤ робочих м≥сць, кооперац≥¤ та розпод≥л прац≥, п≥двищенн¤ р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ пас≥чник≥в, рац≥онал≥зац≥¤ режим≥в прац≥ та в≥дпочинку; вивченн¤, узагальненн¤ та впровадженн¤ у виробництво передового досв≥ду у бдж≥льництв≥, дотриманн¤ техн≥чноњ естетики, встановленн¤ науково обірунтованих норм вироб≥тку, створенн¤ належних умов дл¤ соц≥ального розвитку колективу.та ≥н.

ѕри орган≥зац≥њ бдж≥льництва особливу увагу звертають на дотриманн¤ стандарт≥в, ¤к≥ Ї нормативно-техн≥чними документами, що встановлюють комплекс норм, правил та вимог до об'Їкта стандартизац≥њ ≥ затверджен≥ в≥дпов≥дними компетентними органами. —тандарти та техн≥чн≥ умови обов'¤зков≥ дл¤ дотриманн¤, виконанн¤ та застосуванн¤. ” бдж≥льництв≥ д≥ють так≥ державн≥, республ≥канськ≥ та галузев≥ стандарти та техн≥чн≥ умови: державний стандарт 25629-83 "Ѕдж≥льництво. “ерм≥ни та визначенн¤";

20728-75 "—≥м'њ бджолин≥"; 23127-78 "ћатка бджолина"; 19792-87 "ћед натуральний"; республ≥канськ≥ стандарти: 866-87 "”триманн¤ та використанн¤ бдж≥л дл¤ запиленн¤ ог≥рк≥в закритого ірунту"; 317-77 "ѕропол≥с"; галузев≥ стандарти 46-32-193-85 "——Ѕ“: ѕроцеси виробнич≥. Ѕдж≥льництво, ¬имоги безпеки", техн≥чн≥ умови: 21179-75 "¬≥ск бджолиний", 21180-75 "¬ощина"; 25374-82 "¬≥ск бджолиний екстракц≥йний", 20740-75 "¬улик". ƒ≥ють також стандарти та техн≥чн≥ умови стосовно восковоњ сировини, кв≥ткового пилку. –обота щодо стандартизац≥њ у бдж≥льництв≥ продовжуЇтьс¤.

 

≈коном≥чне обірунтуванн¤. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ¬»«Ќј„≈ЌЌя —ќЅ≤¬ј–“ќ—“≤ ѕ–ќƒ” ÷≤ѓ Ѕƒ∆≤Ћ№Ќ»÷“¬ј

ќб'Їктами калькул¤ц≥њ у бдж≥льництв≥ Ї мед, в≥ск, роњ, маточне молочко, непл≥дна матка, матка бджолина пл≥дна, с≥м'¤ бдж≥л, пакет ≥з бджолами, ст≥льников≥ рамки, пилок, пропол≥с, бджолина отрута. ѕри розрахунку соб≥вартост≥ продукц≥њ бдж≥льництва за-пилювально-медового напр¤му ≥з загальноњ суми витрат виключають витрати на запиленн¤ бджолами с≥льськогосподарських культур. ѕри цьому на запилюван≥ культури в≥днос¤ть 20-40 витрат на утриманн¤ бджолос≥мей, а на плодово-¤г≥дн≥ насадженн¤, нас≥нники конюшини ≥ люцерни - 40-60% залежно в≥д площ≥ та врожайност≥ запилювальних культур. ” бдж≥льництв≥ запилювального напр¤му вс≥ витрати на утриманн¤ с≥мей в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть запилювальних культур з вирахуванн¤м вартост≥ меду, воску, маток та ≥ншоњ продукц≥њ бдж≥льництва за ц≥нами реал≥зац≥њ. —об≥варт≥сть де¤ких вид≥в продукц≥њ бдж≥льництва (в≥ск, мед, матки бджолин≥, пакети з бджолами та ≥н.) визначають розпод≥лом суми витрат за видами продукц≥њ пропорц≥йно њњ вартост≥ за ц≥нами реал≥зац≥њ та в≥днесенн¤ визначених сум до к≥лькост≥ одержаноњ продукц≥њ за видами. ¬изначають також соб≥варт≥сть умовноњ медовоњ одиниц≥, при цьому вс≥ види продукц≥њ бдж≥льництва, отриман≥ на пас≥ц≥, перевод¤ть в умовн≥ медов≥ одиниц≥ за в≥дпов≥дними коеф≥ц≥Їнтами. —об≥варт≥сть приросту ст≥льник≥в визначають за соб≥варт≥стю топленого кондиц≥йного воску. —об≥варт≥сть нових бджолос≥мей приймають за ц≥нами реал≥зац≥њ. —об≥варт≥сть 1 кг бдж≥л прир≥внюють до соб≥вартост≥ 10 кг меду.

.¬итрати ≥ вих≥д продукц≥њ бдж≥льництва обл≥ковують за рахунком "“варинництво" та субрахунком "Ѕдж≥льництво".

¬их≥д воску на пас≥ц≥ визначають, виход¤чи з к≥лькост≥ нам≥чуваних дл¤ вибракуванн¤ ст≥льник≥в прот¤гом сезону та з ≥нших джерел. ѕрийн¤то, що з одн≥Їњ ст≥льниковоњ гн≥здовоњ рамки розм≥ром 435х300 мм одержують 140г воску, 435х230 мм - 110, магазинноњ розм≥ром 435х145 мм- 70г. ƒо розрахованоњ к≥лькост≥ додають в≥ск, ¤кий буде одержано ≥з воскових кришечок та ≥нших воскових обр≥зк≥в з розрахунку 200-300 г на кожну бджолос≥м'ю, що була на початок планового року. ќбчислити валовий вих≥д воску на пас≥ц≥ можна за формулою ј. “итова, що наводилас¤ ран≥ше.

ƒл¤ розрахунку соб≥вартост≥ продукц≥њ бдж≥льництва велике значенн¤ маЇ система обл≥ку. ” бдж≥льництв≥ ведуть виробничо-контрольний ≥ бухгалтерський обл≥к. ѕас≥чний журнал Ї основним документом виробничо-контрольного обл≥ку.  р≥м того, складають акти весн¤ноњ та ос≥нньоњ рев≥з≥й пас≥ки, ведуть щоденник пас≥ки, журнал обл≥ку ≥нвентарю ≥ матер≥ал≥в тощо. Ќа бухгалтерському обл≥ку перебувають ¤к основн≥ (зим≥вники, пас≥чн≥ будинки, майстерн≥, сховища дл¤ ст≥льник≥в, пав≥льйони та ≥н.)„ так ≥ оборотн≥ засоби (бджолос≥м'њ, вулики, малоц≥нний ≥ швидкозношуваний ≥нвентар, вощина, цукор тощо). —л≥д зазначити, що бухгалтер≥¤ господарства своЇчасно обл≥ковуЇ виробнич≥ витрати та оприбутковуЇ товарний мед при в≥дкачуванн≥, а кормовий - за актом ос≥нньоњ рев≥з≥њ, ведетьс¤ також ч≥ткий обл≥к ≥ншоњ продукц≥њ бдж≥льництва одержаноњ на пас≥ц≥.

—об≥варт≥сть продукц≥њ бдж≥льництва - це сукупн≥сть витрат на њњ виробництво, виражена у грошов≥й форм≥. —татт¤ми витрат у бдж≥льництв≥ Ї оплата прац≥ з нарахуванн¤м пас≥чникам, тимчасовим прац≥вникам ≥ сторожам; варт≥сть корм≥в, залишених бджолам на ос≥нньо-весн¤ний пер≥од у минулому роц≥ та варт≥сть цукру, використаного. дл¤ п≥дгод≥вл≥ бджолос≥мей у поточному роц≥; варт≥сть вощини, малоц≥нного пас≥чного ≥нвентарю, р≥зних матер≥ал≥в, ветеринарних ≥ дез≥нф≥куючих засоб≥в; роботи ≥ послуги; витрати на утриманн¤ основних засоб≥в; витрати на орган≥зац≥ю виробництва та управл≥нн¤; страхов≥ платеж≥ та ≥нш≥ витрати.

” структур≥ витрат на виробництво продукц≥њ бдж≥льництва окрем≥ статт≥ становл¤ть: корми - 55-60%, оплата прац≥ з нарахуванн¤ми- 25-30, ≥нш≥ пр¤м≥ витрати— 7-10, витрати на орган≥зац≥ю виробництва ≥ управл≥нн¤ - 8-12%.

Ќаведемо приклад розрахунку соб≥вартост≥ умовноњ медовоњ одиниц≥ на пас≥ц≥ медово-запилювального напр¤му в 300 бджолос≥мей, ¤к≥ обслуговуЇ ланка з трьох пас≥чник≥в. –озрахунок носить методичний характер, адже розм≥р тарифних ставок та ≥нш≥ нормативи, ц≥ни пост≥йно зм≥нюютьс¤.

«арплата з нарахуванн¤ми бджол¤рам розраховуЇтьс¤, виход¤чи з тарифних ставок за п '¤тим розр¤дом, к≥лькост≥ робочих дн≥в. «г≥дно з положенн¤м про оплату прац≥ тарифний фонд зб≥льшуЇтьс¤ на 25%.

“арифний фонд - 5,66 грн. х 290 роб дн. х 1,25 == 2051,75 грн.

Ќа час коч≥вл≥ на запиленн¤ та медозб≥р (2 м≥с.) денна тарифна ставка зб≥льшуЇтьс¤ на 40%.

5,66 х 1,4х60 =475,44 грн.

5,66х230 =1301,80 грн.

1301,80 + 475,44 == 1777,24 грн.

1777,24 х 1,25 =2221,55 грн.

ѕри отриманн≥ меду понад 15 кг на бджолос≥м'ю тарифний фонд зб≥льшуЇтьс¤ на 50% :

1777,24 х 1,50 = 2665,86 грн.

“аким чином, р≥чний фонд оплати прац≥ одного бджол¤ра з урахуванн¤м доплат за коч≥вл≥ становитиме 2665,86 грн. ѕас≥чникам даноњ пас≥ки присвоЇно званн¤ майстр≥в тваринництва ≤ класу, р≥чний фонд оплати при цьому зб≥льшуЇтьс¤ на 20%:

2665,86 х 1,20 = 3199,03 грн.

—таж роботи бджол¤р≥в становить 9 рок≥в. « урахуванн¤м цього р≥чний фонд оплати зб≥льшуЇтьс¤ на 10% :

2665,86 х 0,1 + 3199,03 = 3465,62 грн. х 1,07 = 3708,21 (з в≥дпускними; 1,07 - коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ нарахуванн¤ в≥дпускних).

« урахуванн¤м нарахувань на зарплату р≥чний фонд оплати прац≥ трьох пас≥чник≥в становитиме: 3708,21 х 1,375 х 3 = 15296,37 грн.

(1,375 - коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ нарахуванн¤ на зароб≥тну плату).

ќплата прац≥ сторож≥в (трьох) з моменту виставки бдж≥л ≥з зим≥вника ≥ до постановки в зим≥вник, в середньому за 8 м≥с.:

70 х 8х3х1,375 =2310 грн.

Ќормативно-технолог≥чн≥ затрати на матер≥альн≥ ресурси, автотранспорт, п≥дсобну робочу силу ≥ т. ≥н. ћед - 14 кг х 5 грн. х 300 бджолос≥мей - 21000 гри. ÷укор - 7 кг х 1,80 грн. х 300 бджолос≥мей - 3780 грн. ¬ощина - 0,5 кг на одну бджолину с≥м'ю за сезон. ƒоплата при обм≥н≥ 150 кг воску на вощину 300 грн.

 анд≥ - по 1 кг на бджолину с≥м'ю, по 6 грн. за 1 кг 1800 грн. Ћ≥кувальн≥ препарати - по 4 грн. на бджолину с≥м'ю - 1200 грн.

јвтотранспорт дл¤ перевезенн¤ бдж≥л - 1200 грн. ќплата прац≥ роб≥тник≥в на перевезенн≥ бдж≥л - 200 грн. ќплата прац≥ роб≥тник≥в на виставц≥ та постановц≥ бдж≥л у зим≥вник — 100 грн.

ќплата прац≥ роб≥тник≥в, зайн¤тих на в≥дкачуванн≥ меду- 100 грн.

ѕокупка др≥бного ≥нвентарю - 100 грн.

ѕоточний ремонт зим≥вника, будиночка - 500 грн.

ѕокупка пл≥дних маток - 600 грн.

¬арт≥сть електроенерг≥њ, газу та ≥нших вид≥в палива - 500 грн.

¬сього-313 80 грн.

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ «им≥вник - 400 грн. ѕас≥чний будиночок - 180 грн.

¬улики, платформи дл¤ утриманн¤ та перевезенн¤ бдж≥л — 1000 грн.

ћедогонки, ваги пас≥чн≥ - 100 грн. ¬иробничий ≥нвентар - 200 грн.

¬сього-1880 грн.

≤нш≥ пр¤м≥ витрати - 900 грн.

ѕр¤м≥ затрати без фонду оплати бджол¤р≥в ќплата прац≥ сторож≥в - 2310 грн.

«атрати на матер≥али, транспорт ≥ т.д. - 31380 грн. јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤- 1880 грн. ≤нш≥ пр¤м≥ витрати - 900 грн.

¬сього - 36470 грн.

30% цих затрат в≥днос¤ть на запилювальн≥ культури:

36470 х 0,3 = 10941 грн.; 36470 - 10941 = 25529 грн:

¬с≥ пр¤м≥ затрати

–≥чний фонд оплати прац≥ бджол¤р≥в з нарахуванн¤ми -15296,37 грн.

ќплата матер≥ал≥в, транспорту, прац≥ сторож≥в та ≥н. -25529,00 грн.

¬сього - 40825,37 грн.

—трахов≥ платеж≥ - 2000,00 грн.

¬итрати на орган≥зац≥ю виробництва та управл≥нн¤ -5040,00 грн.

–азом витрат по пас≥ц≥ - 47865,37 грн.

¬их≥д продукц≥њ на пас≥ц≥ в плановому роц≥, ум. медових одиниць

¬иди продукц≥њ	¬их≥д продукц≥њ, кг		оеф≥ц≥Їнт переведенн¤ продукц≥њ в ум. медов≥ одиниц≥	≥льк≥сть продукц≥њ, ум. медових одиниць
	з одн≥Їњ с≥м'њ	¬сього
ћед	3ќ	9000	1	9000
¬≥ск	1	300	2,1	630
в≥тковий пилок	2	600	6,6	3960
ѕропол≥с	0,1	30	34,2	1026
ѕакети ст≥льников≥	0,5	150	14,7	2205
¬сього	х	X	x	16821

—об≥варт≥сть умовноњ медовоњ одиниц≥ (1 кг)- в≥дношенн¤ вс≥х витрат, що в≥днесен≥ на продукц≥ю бдж≥льництва до виходу продукц≥њ за плановий р≥к в умовних одиниц¤х:

47865,37 грн.: 16821 ум. мед. один. = 2,85 грн. /ум. мед. од.