Оплата праці, її форми і системи

На підприємствах України незалежно від власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством Генеральною і галузевими угодами за колективними договорами.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

При організації оплати праці виділяють форми, види, системи оплати праці.

Форма оплати праці залежить від способу обміну затрат праці. Розрізняють  погасову і відрядну форми оплати праці.

Відрядна – використовується тоді, коли за основу беруть кількість виконаної роботи або виробництво продукції.

Почасова – передбачає нарахування оплати праці за відпрацьований час.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних сіток і відрядних окладів для службовців. 

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Система оплати праці – це поєднання основної оплати з додатковою і преміальною, компенсаційні виплати.

СИСТЕМИ:

-          Відрядно-прогресивна;

-          Відрядно-преміальна;

-          Погасово-преміальна;

-          Акордно-преміальна;

Акордно-преміальна система – передбачає підвищення заробітку при збільшенні обсягу виробництва та скороченню витрат за одиницю продукції.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики(довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифні сітки установлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і Галузевою угодами.