¬—“”ѕ

«емельн≥ ресурси в ”крањн≥ обмежен≥. ƒемограф≥чн≥ прогнози стверджують, що ¤кщо населенн¤ планети продовжуватиме зростати нин≥шн≥ми темпами, то воно подвоњтьс¤ приблизно за наступн≥ 60 рок≥в. “ому ≥снуЇ зростаюча й нев≥дкладна потреба в ¤комога б≥льш рац≥ональному поЇднанн≥ тип≥в земель ≥ тип≥в землекористуванн¤, щоб максим≥зувати стал≥ врожањ ≥ забезпечити р≥зноман≥тн≥ потреби сусп≥льства, збер≥гаючи водночас природн≥ екосистеми ≥ генетичну спадщину. √острими Ї проблеми землекористуванн¤ ≥ в ”крањн≥, що зумовлено високим р≥внем господарського використанн¤ територ≥њ, значною њњ розоран≥стю, надзвичайно високою ≥нтенсивн≥стю ероз≥йних процес≥в (водн≥й ≥ в≥тров≥й ероз≥њ п≥ддаЇтьс¤ близько 15 млн. га с≥льськогосподарських уг≥дь, а щор≥чний прир≥ст еродованих земель становить понад 80 тис. га).

ƒл¤ того щоб уникнути деградац≥њ земель ≥ п≥дтримувати њх продуктивн≥сть пропонуЇтьс¤, зокрема, ≥нтегрувати ≥снуюч≥ ≥нформац≥йн≥ системи практичних метод≥в землекористуванн¤ шл¤хом зм≥цненн¤ нац≥ональних досл≥джень ≥ осв≥тн≥х послуг фермерських орган≥зац≥й дл¤ передач≥ знань про методи доброго господарюванн¤ в≥д фермера до фермера (методи, ¤к≥ стосуютьс¤ еколог≥чно чистих, малозатратних технолог≥й) за п≥дтримки в≥дпов≥дних м≥жнародних орган≥зац≥й. ѕотр≥бно також прийн¤ти пол≥тику та запровадити закони, ¤к≥ б гарантували добре визначен≥ та посилен≥ права на землю ≥ водокористуванн¤, спри¤ти законн≥й безпец≥ землеволод≥нь, визнаючи ≥снуванн¤ р≥зних нац≥ональних законодавств ≥ систем доступу до земл≥ й волод≥нн¤ нею, надати техн≥чну й ф≥нансову допомогу крањнам, що розвиваютьс¤ ≥ крањнам з перех≥дною економ≥кою.

ƒан≥ р≥шенн¤ в повн≥й м≥р≥ стосуютьс¤ ≥ ”крањни, адже в ход≥ реформуванн¤ аграрного сектору економ≥ки питанн¤ запоб≥ганн¤ деградац≥њ ірунт≥в ≥ втрати земельного потенц≥алу набувають особливоњ актуальност≥. ” зв'¤зку ≥з прискоренн¤м пад≥нн¤ родючост≥ ірунт≥в сучасний стан земельних ресурс≥в викликаЇ занепокоЇнн¤. ”творенн¤ нових форм господарюванн¤, в умовах запровадженн¤ р≥зних форм власност≥, не т≥льки не спри¤тиме процесу оптим≥зац≥њ структур земельного фонду, а й створить додатков≥ еколого-економ≥чн≥ проблеми. «упинити втрату земель може т≥льки перех≥д на еколог≥чно зр≥вноважене, ор≥Їнтоване на принципи сталого розвитку земле користуванн¤.

” 2001 роц≥ ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла новий «емельний  одекс, в ¤кому передбачено комплексний п≥дх≥д до плануванн¤ ≥ рац≥онального використанн¤ земельних ресурс≥в, однак дл¤ його реальноњ в≥ддач≥ необх≥дно прийн¤ти ще ц≥лий р¤д нормативних акт≥в.

«д≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤ основних напр¤м≥в земельноњ реформи, метою ¤коњ у 2001 - 2005 роках стало забезпеченн¤ ефективного використанн¤ та пол≥пшенн¤ ц≥нност≥ земельних ресурс≥в, створенн¤ оптимальних умов дл¤ суттЇвого зб≥льшенн¤ соц≥ального, ≥нвестиц≥йного ≥ виробничого потенц≥ал≥в земл≥, перетворенн¤ њњ у самост≥йний фактор економ≥чного зростанн¤.

÷ей напр¤мок буде дотримано до 2008 року, що зумовлено пол≥тичним ≥ економ≥чним розвитком крањни.

ќптим≥зац≥¤ розвитку с≥льського господарства передбачаЇ становленн¤ його в ринкових умовах з ус≥ма вимогами сучасност≥ ≥ умов розвитку украњнського сусп≥льства. ѕров≥дну роль при цьому займаЇ орган≥зац≥¤ територ≥њ с≥льськогосподарського п≥дприЇмства, ¤ка повинна бути такою, що забезпечить рац≥ональне використанн¤ вг≥дь ≥ с≥возм≥н, розм≥щенн¤ виробничих п≥дрозд≥л≥в та використанн¤ ≥нших ландшафтних об'Їкт≥в дл¤ забезпеченн¤ прибутковост≥ господарства.